Шультун (ісп. Xultun) — руїни міста цивілізації мая у північно-східному Петен (Гватемала).
Шультун | |
---|---|
Країна | Гватемала} |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 350 — 900 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1920 |
Відкривач | Інститут Карнегі |
Історія
Стародавня назва була Баашвіц (або Б'ааш-Віц), що перекладається як «Кам'янистий пагорб» (раніше його читали як Ток'віц). Утворено на початку класичного періоду, близько 350 року н. е. Навколо нього незабаром сформувалося невеличке царство з тією ж назвою. Із самого початку було союзником Мутульського царства. Під час вторгнення наприкінці IV століття теотіуаканських військ було підкорено, увійшовши до так званого «Нового порядку». Надалі залишалося вірним союзником й васалом Мутуля. Донька ахава Баашвіца — — була дружиною мутульського володаря Чак-Ток-Іч'аахка III.
Правителі Баашвіца залишалися вірним Мутульського царству протягом усього періоду існування цієї держави. За деякими відомостями лише в середині VII ст. вимушено було підкоритися Канульському царству. Проте вже з 690-х знову ахави Баашвіца воювали на боці мутульських володарів. У 720-х роках встановлено союз з царством Ік' шляхом шлюбу баашвіцької принцеси Іш-Ха'аль-Хут-Пууч з царем Ік' — Тайєль-Чан-К'інічем. Після занепаду останніх у 830-х роках, царство Баашвіц продовжувала існувати до кінця IX ст. Зникло під час загального колапсу держав мая класичного періоду.
Опис
Розташовано у межиріччі Уашакутун і Ішкан на відстані 6 км від Сан-Бартоло, 27,5 км від Уашактуна, 40 км на північний схід від руїн Тікаля.
Загальна площа становить 16 км2. Знайдено більше ніж 20 будов. Архітектура відповідає «стилю Петен».
Основу складає ритуально-адміністративний центр площею 66,5 га. Складається з головної площі, біля якої розташовано храм заввишки 35 м. Неподалік виявлено царські палаці, які становлять невеличкий акрополь. На території Шультуну розчищено декілька невеликих площ, 2 майданчики для гри у м'яч, 5 великих водойм.
Неподалік від Шультуну розташовувалося невеличке місто Чах-К'е'к-Куе, яке під час розквіту держави Баашвіц перетворилося на елітний район, де мешкали царські родичі та вища аристократія. Тут також було зведено царський палац заввишки 8 м. Поруч виявлені два інших міста-супутника — Ісла-Оазіс та Лас-Мінас.
Загалом знайдено 24 різьблені стели (з них 2 стели присвячені святкування закінчення 10-річчя, 6 стел — 20-річчя) та 17 гладеньких вівтарів, що датовані від 511 до 899 року (стела 10). Основні теми скульптур — династична (про діяльність володарів), у меншій мірі описуються військові події, ще менше стел має ритуальний характер. На стелі 1 зображено зодіак мая.
Історія досліджень
Виявлено у 1920 році під час 4-ї експедиції Інституту Карнегі. У 1921 році були проведені розкопки нової експедиції Інституту Карнегі. У 1923 році 7-а експедиція Інституту Карнегі займалися виявленням точних географічних координат городища. Нові дослідження поновилися з 1990-х років.
Джерела
- Rossi F., Stuart D, Saturno W. Una Exploración Epigráfica del Sitio Xultún // XXVIII Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala, 2014 / Editado por B. Arroyo, L. Méndes Salinas, L. Paiz. — Guatemala: Ministerial de Cultura y Deportes, IDAEH, and Asociación Tikal, 2015. — P. 663—674 (ісп.)
- Prager C., Wagner E., Matteo S. et al. A Reading for the Xultun Toponymic Title as B'aax (Tuun) Witz 'Ajaw «Lord of the B'aax-(Stone) Hill» // Mexicon. — 2010. — Vol. XXXII, Nr. 4. — P. 74-77. (англ.)
- Xultún [недоступне посилання з лютого 2018]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shultun isp Xultun ruyini mista civilizaciyi maya u pivnichno shidnomu Peten Gvatemala ShultunKrayinaGvatemala RegionPetenIstoriyaDatuvannya350 900PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1920VidkrivachInstitut KarnegiIstoriyaStarodavnya nazva bula Baashvic abo B aash Vic sho perekladayetsya yak Kam yanistij pagorb ranishe jogo chitali yak Tok vic Utvoreno na pochatku klasichnogo periodu blizko 350 roku n e Navkolo nogo nezabarom sformuvalosya nevelichke carstvo z tiyeyu zh nazvoyu Iz samogo pochatku bulo soyuznikom Mutulskogo carstva Pid chas vtorgnennya naprikinci IV stolittya teotiuakanskih vijsk bulo pidkoreno uvijshovshi do tak zvanogo Novogo poryadku Nadali zalishalosya virnim soyuznikom j vasalom Mutulya Donka ahava Baashvica bula druzhinoyu mutulskogo volodarya Chak Tok Ich aahka III Praviteli Baashvica zalishalisya virnim Mutulskogo carstvu protyagom usogo periodu isnuvannya ciyeyi derzhavi Za deyakimi vidomostyami lishe v seredini VII st vimusheno bulo pidkoritisya Kanulskomu carstvu Prote vzhe z 690 h znovu ahavi Baashvica voyuvali na boci mutulskih volodariv U 720 h rokah vstanovleno soyuz z carstvom Ik shlyahom shlyubu baashvickoyi princesi Ish Ha al Hut Puuch z carem Ik Tajyel Chan K inichem Pislya zanepadu ostannih u 830 h rokah carstvo Baashvic prodovzhuvala isnuvati do kincya IX st Zniklo pid chas zagalnogo kolapsu derzhav maya klasichnogo periodu OpisRoztashovano u mezhirichchi Uashakutun i Ishkan na vidstani 6 km vid San Bartolo 27 5 km vid Uashaktuna 40 km na pivnichnij shid vid ruyin Tikalya Zagalna plosha stanovit 16 km2 Znajdeno bilshe nizh 20 budov Arhitektura vidpovidaye stilyu Peten Osnovu skladaye ritualno administrativnij centr plosheyu 66 5 ga Skladayetsya z golovnoyi ploshi bilya yakoyi roztashovano hram zavvishki 35 m Nepodalik viyavleno carski palaci yaki stanovlyat nevelichkij akropol Na teritoriyi Shultunu rozchisheno dekilka nevelikih plosh 2 majdanchiki dlya gri u m yach 5 velikih vodojm Nepodalik vid Shultunu roztashovuvalosya nevelichke misto Chah K e k Kue yake pid chas rozkvitu derzhavi Baashvic peretvorilosya na elitnij rajon de meshkali carski rodichi ta visha aristokratiya Tut takozh bulo zvedeno carskij palac zavvishki 8 m Poruch viyavleni dva inshih mista suputnika Isla Oazis ta Las Minas Zagalom znajdeno 24 rizbleni steli z nih 2 steli prisvyacheni svyatkuvannya zakinchennya 10 richchya 6 stel 20 richchya ta 17 gladenkih vivtariv sho datovani vid 511 do 899 roku stela 10 Osnovni temi skulptur dinastichna pro diyalnist volodariv u menshij miri opisuyutsya vijskovi podiyi she menshe stel maye ritualnij harakter Na steli 1 zobrazheno zodiak maya Istoriya doslidzhenViyavleno u 1920 roci pid chas 4 yi ekspediciyi Institutu Karnegi U 1921 roci buli provedeni rozkopki novoyi ekspediciyi Institutu Karnegi U 1923 roci 7 a ekspediciya Institutu Karnegi zajmalisya viyavlennyam tochnih geografichnih koordinat gorodisha Novi doslidzhennya ponovilisya z 1990 h rokiv DzherelaRossi F Stuart D Saturno W Una Exploracion Epigrafica del Sitio Xultun XXVIII Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala 2014 Editado por B Arroyo L Mendes Salinas L Paiz Guatemala Ministerial de Cultura y Deportes IDAEH and Asociacion Tikal 2015 P 663 674 isp Prager C Wagner E Matteo S et al A Reading for the Xultun Toponymic Title as B aax Tuun Witz Ajaw Lord of the B aax Stone Hill Mexicon 2010 Vol XXXII Nr 4 P 74 77 angl Xultun nedostupne posilannya z lyutogo 2018