Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фірма́н або ферма́н — це указ падишаха, виданий відповідно до рішення імперського Дивану або ради при великому візирові та містить султанську тугру.
Слово ферман походить від перського fermān فرمان, що означає «наказ, повеління, воля правителя».
Першим ферманом вважається установчий документ вакфу Османа I Ґазі за 1324 рік, а останнім — наказ Мехмеда VI Вагідеддіна у 1922 році.
Функції ферманів
Законодавча
Фермани були частиною світського законодавства Османської імперії. З часом вони накопичувалися та збиралися в кодекси. Видавати фермани було особистим правом падишаха. Новий султан після інтронізації міг на власний розсуд або підтвердити попередні фермани, або скасувати й ухвалити замість них інші норми. Для законодавчих ферманів не було потрібне схвалення шейх уль-іслама, хоча іноді з таких питань, як оголошення війни чи заборона друкарства, султани зверталися до шейх уль-іслама за фетвою.
Представницька
Ферман містив безпосередню волю падишаха, тому напряму представляв його в очах того, кому цей ферман вручався. У період становлення Османської держави накази, видані султанами, хоч і мали всі елементи фермана, проте були мінімаліcтичними — писані чорним чорнилом і без додаткового оздоблення.
До періоду правління Сулеймана I Пишного для написання ферманів використовувався будь-який стиль начертання османської мови. За його правління відбулася страндартизація і відтоді у ферманах, як і в будь-яких інших офіційних документах, стало використовуватися начертання дівані. Також у цей період фермани як відображення могутності правителя стали збільшуватися в розмірі. Доставляли їх скрученими в рулон у спеціальній тубі та червоній оксамитовій торбинці. Тексти ферманів стали прикрашати золотими та кольоровими чорнилами, а сам документ оздоблювати тезхібом — східним варіатом ілюмінованого малюнка.
- Приклади ферманів різних періодів
-
![image]()
Ферман Мехмеда II Фатіха,
1459 рік. -
![image]()
Ферман Сулеймана I
XVI ст. -
![image]()
Ферман Мехмеда IV,
1659 рік. -
![image]()
-
![image]()
Ферман Селіма III,
1805—1806 рік.
Підготовка фермана
В Османській бюрократичній системі не було єдиного органа, який відповідав за підготовку ферманів. Їх могли писати різні відомства в залежності від тематики указу. Якщо йшлося про економічні питання, то документ готувався скарбничними писарями. Та в більшості випадків за підготовку ферманів відповідало відомтсво держсекретаря — [en], яке займалося адміністративними та юридичними питаннями (як за світськими законами, так і за за законами шаріату).
Написання фермана
Робота над ферманом починалася з чернетки. Лише в рідкісних випадках, якщо документ був таємним, то писати ферман міг сам [en] одразу начисто. Якщо указ не містив нічого секретного, то його передавали звичайному писареві держсекретаріату. Підготовану ним чернетку перевіряв головний писар. Якщо документ вимагав значної кількості копій, то писарі писали їх одночасно під диктовку начальника.
Після того, як писар переписував чернетку начисто, на звороті він указував свій псевдонім. Головний писар перевіряв документ і ставив на ньому відповідні позначки. Наступним чернетку переглядав [en], підписував зворот і ставив на фермані свій спеціальний знак, який називався «ресід». Документи без цього знака вважалися підробками.
Якщо ферманові хотіли надати додаткової ваги, то чистовик після всіх завірень направляли султанові, який дописував на ньому власною рукою «виконати, як звелено» (mucebince amel oluna).
Для набуття ферманом юридичної сили на ньому мала з'явитися тугра. Її виписував спеціальний службовець — [en].
У надзвичайних ситуаціях оформлення фермана могло починатися у зворотньому порядку. Коли великий візир рушав у похід, він отримував в дорогу чисті аркуші з уже виписаною тугрою. Під час походу ці аркуші використовувалися для виготовлення ферманів. Також такі чисті аркуші з тугрою залишали намісникові в столиці, коли султан її покидав на певний час.
Елементи фермана
Щоб документ можна було назвати ферманом, він має містити наступні елементи:
- слово «ферман»;
- використання імені адресата з відповідними його титулу молитвами і осанною;
- зазначення події, яка стала причино для видачі фермана;
- наказ волі автора;
- роз'яснення волі;
- завершення тексту молитвою на щасливе виконання наказу.
Порядок елементів у фермані:
- Заклик (Invocatio);
- Тугра;
- Титуляція і номенклатура (Inscriptio);
- Молитва (Salutatio);
- Виклад (Narratio);
- Наказ (Dispositio);
- Покарання чи погроза (Sanctio, Comminatio);
- Дата;
- Місце.
Фальсифікації та зловживання
Розподіл обов'язків щодо ферманів з економічних питань між писарями скарбниці та писарями держсекретаріату були доволі розмитими. З цієї непевності писарі користувалися для власного зиску, виписуючи фальшифі фермани — з рішенням на корсить вигідної їм людини або в обмін на певну грошову суму. У разі виявлення пояснювали це бюрократичною помилкою. Часом для підробок писарі користувалися цілком легально написаними під час роботи чернетками. Тому на схилі імперії, щоб покласти край зловживанням, султан Абдул-Гамід II увів практику підписувати не тільки чистовики, а також чернетки.
Покарання у разі виявлення фальшивки задежало від кількох факторів: чи пред'явник сам зробив підробку, чи отримав чиюсь послугу, а також підробка стосувалася особистого чи державного питання. Перше було важливим для розуміння, чи потрібне службове розслідування для виявлення нечистого на руку писаря. А від друого залежала тяжкість покарання. За підробні фермани з державних питань могли скарати на горло, відправити на галери чи відрубати руку. За фермани з особистих питань зазвичай виганяли з роботи.
Іраде
У період танзимату ферман випускався з важливих державних питань імперським секретаріатом, який називався мабейн-і хюмаюн. Крім того, сам термін «ферман» з часом вийшов з ужитку і був замінений на іраде (іраде-і сенійє) — наказ. Перехід від одного документа до іншого відбувався поступово, та можна сказати, що іраде почали використовувати наприкінці періоду правління Махмуда ІІ після 1834 року.
Під час свого правління Абдул-Гамід II намагався створити максимально централізований державний апарат і замкнути всі процеси на палаці. Провінційним очільникам надсилали нагадування, що вони мають направляти свої запити до палацу, а не до Баб-і-Алі (уряду). У результаті такого переформатування потік кореспонденції до палацу й кількість запитів, які потребували рішення султана, зростала, через що і кількість секретарів-писарів стрімко виросла від 4 до 35 і працювали вони цілодобово за змінами.
Процес підготовки султанських наказів через велику кількість запитів до палацу також довелося оптимізувати.
Писарі за день обробляли всі запити, які надходили до палацу, нумерували їх записували їхній короткий зміст до спеціального зошита і в кінці дня подавали на розгляд султанові. Той переглядав ці вижимки і позначав навпроти них у зошиті своє рішення. Для цього Падишах використовувув короткі нотатки:
s — sualli — маю запитання щодо запиту;
c — cevaplı — маю окрему думку з цього питанння.
На запити з такими позначками іраде не виписувалися.
m — mucebince — задовольнити запит;
reyli — reyli mucebince — запит задовольнити за суттю, але є деякі деталі. Деталі султан зазвичай пояснював писареві усно.
Запити з такими рішеннями отримували у відповідь схвальне іраде.
Обов'язок доставляти іраде покладався на імперських ад'ютантів. Вони отримували іраде в запечатаному печаткою конверті, який мав бути переданий у руки адресатові. Адресат зламував печатку, забирав іраде і віддавав назад конверт із власним підписом на ньому як підтвердження отримання.
Ферман Мехмеда IV до Богдана Хмельницького
-
![image]()
Ферман султана Мехмеда IV
до Богдана Хмельницького,
1651 рік. -
![image]()
Перша сторінка перекладу
фермана Мехмеда IV, зробленого
Йозефом фон Гаммер-Пургшталем,
1852 рік.
Єдиний приклад фермана в Україні зберігається у Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику. Це факсиміле фермана султана Мехмедa IV до Богдана Хмельницького. Документ понад 1,40 м. завдовжки. Оригінал зберігається в Польщі в Головному архіві давніх актів (AGAD) і датується 1651 роком.
Цей ферман було показано телеканалом у програмі «Скарби нації» (2018 рік) з циклу «Україна. Повернення своєї історії». Хоча про нього була надана неправдива інформація. Автори фільму зазначали, що до моменту роботи над програмою його текст залишався загадкою для українських науковців, що не відповідає дійсності.
Переклад цього ферману було здійснено й опубліковано у 1852 році. Київська археографічна комісія за перекладом звернулася до відомого австрійського фахівця з історії Османської імперії Йозефа фон Гаммер-Пургшталя, який також був членом цієї комісії. Його переклад французькою мовою було надруковано разом із польським перекладом грамоти середини XVII ст., виправленим 1789 року королівським перекладачем зі східних мов Антоніо Л. Круттою. Гаммер-Пургшталь датує грамоту груднем 1650 року, як і в польському перекладі. Також у виданні міститься літографія оригіналу документа в натуральному розмірі, яку було виготовлено у Відні під наглядом Гаммера-Пургшталя. Друкували її у два прийоми, аби передати присутні в оригіналі два кольори чорнил — чорний та золотий. Саме це факсиміле і зберігається в Кам'янці-Подільському. Переклад українською опубліковано 2018 року.
У літературі
Володимир Малик у тетралогії «Таємний посол» згадує фірман як наказ османського султана нападати на Україну. У романі це описується в окремій другій книзі .
Див. також
Примітки
- Kütükoğlu M. S. Osmanlı Belgelerinin Dili (Diplomatik). — Ankara: Türk Tarih Kurumu, 2018.— S. 99. — .
- Nişanyan S. Nişanyan Sözlük: Çağdaş Türkçenin Etimolojisi. — İstanbul: Liber Plus, 2018.— S. 254. — .
- Kayserilioğlu R. S. Padişahın Anatomisi // NTV Tarih : журнал. — 2010. — № 15. — С. 96. — ISBN 97713087878.
- Çağatay N. İslam Hukukunun Ana Hatları ve Osmanlıların Bunun Bazı Kurallarını Değişik Uygulamaları // TTK BELLETEN : журнал. — 1987.— Том 51. № 200. — S. 630—630. — .
- Ahıshalı R. Osmanlı Devlet Teşklâtında Reisülküttablık. — İstanbul: Timaş Akademi, 2023.— S. 81. — .
- Ahıshalı R. Osmanlı Devlet Teşklâtında Reisülküttablık. — İstanbul: Timaş Akademi, 2023.— S. 91—93. — .
- Kütükoğlu M. S. Osmanlı Belgelerinin Dili (Diplomatik). — Ankara: Türk Tarih Kurumu, 2018.— S. 116—117. — .
- Kütükoğlu M. S. Osmanlı Belgelerinin Dili (Diplomatik). — Ankara: Türk Tarih Kurumu, 2018.— S. 100. — .
- Kütükoğlu M. S. Osmanlı Belgelerinin Dili (Diplomatik). — Ankara: Türk Tarih Kurumu, 2018.— S. 100—113. — .
- Ahıshalı R. Osmanlı Devlet Teşklâtında Reisülküttablık. — İstanbul: Timaş Akademi, 2023.— S. 169—172. — .
- Akyıldız A. Mabeyn-i Hümayûn. — İstanbul: Timaş Tarih, 2024.— S. 169—172. — .
- Kütükoğlu M. S. Osmanlı Belgelerinin Dili (Diplomatik). — Ankara: Türk Tarih Kurumu, 2018.— S. 123. — .
- Sakaoğlu N. Osmanlı Tarihi Sözlüğü. — İstanbul: Alfa Yayıncılık, 2017.— S. 243. — .
- Akyıldız A. Mabeyn-i Hümayûn. — İstanbul: Timaş Tarih, 2024.— S. 137. — .
- Akyıldız A. Mabeyn-i Hümayûn. — İstanbul: Timaş Tarih, 2024.— S. 335. — .
- Середа О. Г. Османсько-українська дипломатія в документах XVII-XVIII ст. — Київ – Стамбул: НАН України Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського ; Стамбульський університет, 2018.— С. 33. —
- Електронна бібліотека «Історична спадщина України» — Переглянуто: 4 липня 2024
- Сайт проєкту «Скарби нації» — Переглянуто: 4 липня 2024.
- Кравець М., Ченцова В. Султан відповідає козакам: До історії двох грамот Мегмеда IV до Богдана Хмельницького (1650–1651) // Український археографічний щорічник : журнал. — 2018.— Випуск 21/22. — Том 24/25. — С. 398—399. — ISSN 2786-7560.
- Підгірна Л. Як козаки з турками товаришували // Історична Правда. — Переглянуто: 5 липня 2024
- Середа О. Г. Османсько-українська дипломатія в документах XVII-XVIII ст. — Київ – Стамбул: НАН України Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського ; Стамбульський університет, 2018.— С. 33-38. — .
Джерела
- Памятники изданные временною коммисiею для разбора древних актовъ, высочайше учрежденною при Кiевскомъ военномъ, Подольскомъ и Волынскомъ генералъ-губернаторъ, том. III, Прибавление. – Киев. 1852.
- Малик В. К. Фірман султана. — Київ: КМ-Букс, 2016. — 576 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Firman znachennya Firma n abo ferma n ce ukaz padishaha vidanij vidpovidno do rishennya imperskogo Divanu abo radi pri velikomu vizirovi ta mistit sultansku tugru Firman Slovo ferman pohodit vid perskogo ferman فرمان sho oznachaye nakaz povelinnya volya pravitelya Pershim fermanom vvazhayetsya ustanovchij dokument vakfu Osmana I Gazi za 1324 rik a ostannim nakaz Mehmeda VI Vagideddina u 1922 roci Funkciyi fermanivZakonodavcha Fermani buli chastinoyu svitskogo zakonodavstva Osmanskoyi imperiyi Z chasom voni nakopichuvalisya ta zbiralisya v kodeksi Vidavati fermani bulo osobistim pravom padishaha Novij sultan pislya intronizaciyi mig na vlasnij rozsud abo pidtverditi poperedni fermani abo skasuvati j uhvaliti zamist nih inshi normi Dlya zakonodavchih fermaniv ne bulo potribne shvalennya shejh ul islama hocha inodi z takih pitan yak ogoloshennya vijni chi zaborona drukarstva sultani zvertalisya do shejh ul islama za fetvoyu Predstavnicka Ferman mistiv bezposerednyu volyu padishaha tomu napryamu predstavlyav jogo v ochah togo komu cej ferman vruchavsya U period stanovlennya Osmanskoyi derzhavi nakazi vidani sultanami hoch i mali vsi elementi fermana prote buli minimalictichnimi pisani chornim chornilom i bez dodatkovogo ozdoblennya Do periodu pravlinnya Sulejmana I Pishnogo dlya napisannya fermaniv vikoristovuvavsya bud yakij stil nachertannya osmanskoyi movi Za jogo pravlinnya vidbulasya strandartizaciya i vidtodi u fermanah yak i v bud yakih inshih oficijnih dokumentah stalo vikoristovuvatisya nachertannya divani Takozh u cej period fermani yak vidobrazhennya mogutnosti pravitelya stali zbilshuvatisya v rozmiri Dostavlyali yih skruchenimi v rulon u specialnij tubi ta chervonij oksamitovij torbinci Teksti fermaniv stali prikrashati zolotimi ta kolorovimi chornilami a sam dokument ozdoblyuvati tezhibom shidnim variatom ilyuminovanogo malyunka Prikladi fermaniv riznih periodiv Ferman Mehmeda II Fatiha 1459 rik Ferman Sulejmana I XVI st Ferman Mehmeda IV 1659 rik Ferman Mahmuda I 1741 rik Ferman Selima III 1805 1806 rik Pidgotovka fermanaV Osmanskij byurokratichnij sistemi ne bulo yedinogo organa yakij vidpovidav za pidgotovku fermaniv Yih mogli pisati rizni vidomstva v zalezhnosti vid tematiki ukazu Yaksho jshlosya pro ekonomichni pitannya to dokument gotuvavsya skarbnichnimi pisaryami Ta v bilshosti vipadkiv za pidgotovku fermaniv vidpovidalo vidomtsvo derzhsekretarya en yake zajmalosya administrativnimi ta yuridichnimi pitannyami yak za svitskimi zakonami tak i za za zakonami shariatu Napisannya fermana Robota nad fermanom pochinalasya z chernetki Lishe v ridkisnih vipadkah yaksho dokument buv tayemnim to pisati ferman mig sam en odrazu nachisto Yaksho ukaz ne mistiv nichogo sekretnogo to jogo peredavali zvichajnomu pisarevi derzhsekretariatu Pidgotovanu nim chernetku pereviryav golovnij pisar Yaksho dokument vimagav znachnoyi kilkosti kopij to pisari pisali yih odnochasno pid diktovku nachalnika Pislya togo yak pisar perepisuvav chernetku nachisto na zvoroti vin ukazuvav svij psevdonim Golovnij pisar pereviryav dokument i staviv na nomu vidpovidni poznachki Nastupnim chernetku pereglyadav en pidpisuvav zvorot i staviv na fermani svij specialnij znak yakij nazivavsya resid Dokumenti bez cogo znaka vvazhalisya pidrobkami Yaksho fermanovi hotili nadati dodatkovoyi vagi to chistovik pislya vsih zaviren napravlyali sultanovi yakij dopisuvav na nomu vlasnoyu rukoyu vikonati yak zveleno mucebince amel oluna Dlya nabuttya fermanom yuridichnoyi sili na nomu mala z yavitisya tugra Yiyi vipisuvav specialnij sluzhbovec en U nadzvichajnih situaciyah oformlennya fermana moglo pochinatisya u zvorotnomu poryadku Koli velikij vizir rushav u pohid vin otrimuvav v dorogu chisti arkushi z uzhe vipisanoyu tugroyu Pid chas pohodu ci arkushi vikoristovuvalisya dlya vigotovlennya fermaniv Takozh taki chisti arkushi z tugroyu zalishali namisnikovi v stolici koli sultan yiyi pokidav na pevnij chas Elementi fermana Shob dokument mozhna bulo nazvati fermanom vin maye mistiti nastupni elementi slovo ferman vikoristannya imeni adresata z vidpovidnimi jogo titulu molitvami i osannoyu zaznachennya podiyi yaka stala prichino dlya vidachi fermana nakaz voli avtora roz yasnennya voli zavershennya tekstu molitvoyu na shaslive vikonannya nakazu Poryadok elementiv u fermani Zaklik Invocatio Tugra Titulyaciya i nomenklatura Inscriptio Molitva Salutatio Viklad Narratio Nakaz Dispositio Pokarannya chi pogroza Sanctio Comminatio Data Misce Falsifikaciyi ta zlovzhivannya Rozpodil obov yazkiv shodo fermaniv z ekonomichnih pitan mizh pisaryami skarbnici ta pisaryami derzhsekretariatu buli dovoli rozmitimi Z ciyeyi nepevnosti pisari koristuvalisya dlya vlasnogo zisku vipisuyuchi falshifi fermani z rishennyam na korsit vigidnoyi yim lyudini abo v obmin na pevnu groshovu sumu U razi viyavlennya poyasnyuvali ce byurokratichnoyu pomilkoyu Chasom dlya pidrobok pisari koristuvalisya cilkom legalno napisanimi pid chas roboti chernetkami Tomu na shili imperiyi shob poklasti kraj zlovzhivannyam sultan Abdul Gamid II uviv praktiku pidpisuvati ne tilki chistoviki a takozh chernetki Pokarannya u razi viyavlennya falshivki zadezhalo vid kilkoh faktoriv chi pred yavnik sam zrobiv pidrobku chi otrimav chiyus poslugu a takozh pidrobka stosuvalasya osobistogo chi derzhavnogo pitannya Pershe bulo vazhlivim dlya rozuminnya chi potribne sluzhbove rozsliduvannya dlya viyavlennya nechistogo na ruku pisarya A vid druogo zalezhala tyazhkist pokarannya Za pidrobni fermani z derzhavnih pitan mogli skarati na gorlo vidpraviti na galeri chi vidrubati ruku Za fermani z osobistih pitan zazvichaj viganyali z roboti Irade U period tanzimatu ferman vipuskavsya z vazhlivih derzhavnih pitan imperskim sekretariatom yakij nazivavsya mabejn i hyumayun Krim togo sam termin ferman z chasom vijshov z uzhitku i buv zaminenij na irade irade i senijye nakaz Perehid vid odnogo dokumenta do inshogo vidbuvavsya postupovo ta mozhna skazati sho irade pochali vikoristovuvati naprikinci periodu pravlinnya Mahmuda II pislya 1834 roku Kniga zapitiv iz remarkami sultana Abdul Gamida II Pid chas svogo pravlinnya Abdul Gamid II namagavsya stvoriti maksimalno centralizovanij derzhavnij aparat i zamknuti vsi procesi na palaci Provincijnim ochilnikam nadsilali nagaduvannya sho voni mayut napravlyati svoyi zapiti do palacu a ne do Bab i Ali uryadu U rezultati takogo pereformatuvannya potik korespondenciyi do palacu j kilkist zapitiv yaki potrebuvali rishennya sultana zrostala cherez sho i kilkist sekretariv pisariv strimko virosla vid 4 do 35 i pracyuvali voni cilodobovo za zminami Proces pidgotovki sultanskih nakaziv cherez veliku kilkist zapitiv do palacu takozh dovelosya optimizuvati Pisari za den obroblyali vsi zapiti yaki nadhodili do palacu numeruvali yih zapisuvali yihnij korotkij zmist do specialnogo zoshita i v kinci dnya podavali na rozglyad sultanovi Toj pereglyadav ci vizhimki i poznachav navproti nih u zoshiti svoye rishennya Dlya cogo Padishah vikoristovuvuv korotki notatki s sualli mayu zapitannya shodo zapitu c cevapli mayu okremu dumku z cogo pitannnya Na zapiti z takimi poznachkami irade ne vipisuvalisya m mucebince zadovolniti zapit reyli reyli mucebince zapit zadovolniti za suttyu ale ye deyaki detali Detali sultan zazvichaj poyasnyuvav pisarevi usno Zapiti z takimi rishennyami otrimuvali u vidpovid shvalne irade Obov yazok dostavlyati irade pokladavsya na imperskih ad yutantiv Voni otrimuvali irade v zapechatanomu pechatkoyu konverti yakij mav buti peredanij u ruki adresatovi Adresat zlamuvav pechatku zabirav irade i viddavav nazad konvert iz vlasnim pidpisom na nomu yak pidtverdzhennya otrimannya Ferman Mehmeda IV do Bogdana HmelnickogoFerman sultana Mehmeda IV do Bogdana Hmelnickogo 1651 rik Persha storinka perekladu fermana Mehmeda IV zroblenogo Jozefom fon Gammer Purgshtalem 1852 rik Yedinij priklad fermana v Ukrayini zberigayetsya u Kam yanec Podilskomu derzhavnomu istorichnomu muzeyi zapovidniku Ce faksimile fermana sultana Mehmeda IV do Bogdana Hmelnickogo Dokument ponad 1 40 m zavdovzhki Original zberigayetsya v Polshi v Golovnomu arhivi davnih aktiv AGAD i datuyetsya 1651 rokom Cej ferman bulo pokazano telekanalom 1 1 u programi Skarbi naciyi 2018 rik z ciklu Ukrayina Povernennya svoyeyi istoriyi Hocha pro nogo bula nadana nepravdiva informaciya Avtori filmu zaznachali sho do momentu roboti nad programoyu jogo tekst zalishavsya zagadkoyu dlya ukrayinskih naukovciv sho ne vidpovidaye dijsnosti Pereklad cogo fermanu bulo zdijsneno j opublikovano u 1852 roci Kiyivska arheografichna komisiya za perekladom zvernulasya do vidomogo avstrijskogo fahivcya z istoriyi Osmanskoyi imperiyi Jozefa fon Gammer Purgshtalya yakij takozh buv chlenom ciyeyi komisiyi Jogo pereklad francuzkoyu movoyu bulo nadrukovano razom iz polskim perekladom gramoti seredini XVII st vipravlenim 1789 roku korolivskim perekladachem zi shidnih mov Antonio L Kruttoyu Gammer Purgshtal datuye gramotu grudnem 1650 roku yak i v polskomu perekladi Takozh u vidanni mistitsya litografiya originalu dokumenta v naturalnomu rozmiri yaku bulo vigotovleno u Vidni pid naglyadom Gammera Purgshtalya Drukuvali yiyi u dva prijomi abi peredati prisutni v originali dva kolori chornil chornij ta zolotij Same ce faksimile i zberigayetsya v Kam yanci Podilskomu Pereklad ukrayinskoyu opublikovano 2018 roku U literaturiVolodimir Malik u tetralogiyi Tayemnij posol zgaduye firman yak nakaz osmanskogo sultana napadati na Ukrayinu U romani ce opisuyetsya v okremij drugij knizi Div takozhYarlik BeratPrimitkiKutukoglu M S Osmanli Belgelerinin Dili Diplomatik Ankara Turk Tarih Kurumu 2018 S 99 ISBN 9789751626486 Nisanyan S Nisanyan Sozluk Cagdas Turkcenin Etimolojisi Istanbul Liber Plus 2018 S 254 ISBN 978 605 81364 2 7 Kayserilioglu R S Padisahin Anatomisi NTV Tarih zhurnal 2010 15 S 96 ISBN 97713087878 Cagatay N Islam Hukukunun Ana Hatlari ve Osmanlilarin Bunun Bazi Kurallarini Degisik Uygulamalari TTK BELLETEN zhurnal 1987 Tom 51 200 S 630 630 ISBN 9786254284182 Ahishali R Osmanli Devlet Tesklatinda Reisulkuttablik Istanbul Timas Akademi 2023 S 81 ISBN 9786050847376 Ahishali R Osmanli Devlet Tesklatinda Reisulkuttablik Istanbul Timas Akademi 2023 S 91 93 ISBN 9786050847376 Kutukoglu M S Osmanli Belgelerinin Dili Diplomatik Ankara Turk Tarih Kurumu 2018 S 116 117 ISBN 9789751626486 Kutukoglu M S Osmanli Belgelerinin Dili Diplomatik Ankara Turk Tarih Kurumu 2018 S 100 ISBN 9789751626486 Kutukoglu M S Osmanli Belgelerinin Dili Diplomatik Ankara Turk Tarih Kurumu 2018 S 100 113 ISBN 9789751626486 Ahishali R Osmanli Devlet Tesklatinda Reisulkuttablik Istanbul Timas Akademi 2023 S 169 172 ISBN 9786050847376 Akyildiz A Mabeyn i Humayun Istanbul Timas Tarih 2024 S 169 172 ISBN 9786256767089 Kutukoglu M S Osmanli Belgelerinin Dili Diplomatik Ankara Turk Tarih Kurumu 2018 S 123 ISBN 9789751626486 Sakaoglu N Osmanli Tarihi Sozlugu Istanbul Alfa Yayincilik 2017 S 243 ISBN 9786051714332 Akyildiz A Mabeyn i Humayun Istanbul Timas Tarih 2024 S 137 ISBN 9786256767089 Akyildiz A Mabeyn i Humayun Istanbul Timas Tarih 2024 S 335 ISBN 9786256767089 Sereda O G Osmansko ukrayinska diplomatiya v dokumentah XVII XVIII st Kiyiv Stambul NAN Ukrayini Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo Stambulskij universitet 2018 S 33 ISBN 978 966 02 8769 3 Elektronna biblioteka Istorichna spadshina Ukrayini Pereglyanuto 4 lipnya 2024 Sajt proyektu Skarbi naciyi Pereglyanuto 4 lipnya 2024 Kravec M Chencova V Sultan vidpovidaye kozakam Do istoriyi dvoh gramot Megmeda IV do Bogdana Hmelnickogo 1650 1651 Ukrayinskij arheografichnij shorichnik zhurnal 2018 Vipusk 21 22 Tom 24 25 S 398 399 ISSN 2786 7560 Pidgirna L Yak kozaki z turkami tovarishuvali Istorichna Pravda Pereglyanuto 5 lipnya 2024 Sereda O G Osmansko ukrayinska diplomatiya v dokumentah XVII XVIII st Kiyiv Stambul NAN Ukrayini Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo Stambulskij universitet 2018 S 33 38 ISBN 978 966 02 8769 3 DzherelaPamyatniki izdannye vremennoyu kommisieyu dlya razbora drevnih aktov vysochajshe uchrezhdennoyu pri Kievskom voennom Podolskom i Volynskom general gubernator tom III Pribavlenie Kiev 1852 Malik V K Firman sultana Kiyiv KM Buks 2016 576 s ISBN 978 617 7409 59 4