Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фіно угорське товариство фін Suomalais Ugrilainen Seura міжнародне наукове товариство одне з найбільших у Фінляндії Suom

Фіно-угорське товариство

Фіно-угорське товариство

Фіно-угорське товариство (фін. Suomalais-Ugrilainen Seura) — міжнародне наукове товариство, одне з найбільших у Фінляндії.

Suomalais-Ugrilainen Seura
Тип наукове товариство[d]
організація
Засновник Отто Доннер
Авґуст Альквіст
d
Еліас Леннрот
Захаріас Топеліус
Засновано 1883
Гельсінкі
Сфера фіно-угрознавство
Країна image Фінляндія[1]
Штаб-квартира d (60°10′15″ пн. ш. 24°57′27″ сх. д. / 60.17083333336110940° пн. ш. 24.95750000002777824° сх. д. / 60.17083333336110940; 24.95750000002777824)
Членство d[2]
d[3]
Керівник d (2010)
Членів 800 (2006)
Друкований орган d
Вебсайт: sgr.fi
image Фіно-угорське товариство у Вікісховищі

Історія

Засноване 1883 року в Гельсінкі з ініціативи вчених Отто Доннера, , , Е. Льоннрота, З. Топеліуса та інших представників фінської інтелігенції.

Наприкінці 2006 року Товариство нараховувало близько 800 членів, поділених на постійних членів, почесних членів та жертводавців. Товариство проводить свої збори в Гельсінкі в Будинку науки кожної третьої п’ятниці місяця о 18:15. Щомісячні зустрічі складаються з презентації про дослідницьку сферу Товариства та загальних запитань. Товариство також надає дві стипендії щороку. Щорічна зустріч відбудеться в день народження М.А. Кастрена. У 2010 році Товариство очолила Улла-Майя Форсберг, професор фінно-угорських досліджень університету Гельсінкі.

Мета і завдання

Фіно-угорське товариство (ФУТ) сприяє науковому вивченню фіно-угорських і самодійських народів, перш за все в галузі мовознавства, етнографії, передісторії та історії. ФУТ організовує і фінансує експедиції фінських вчених з вивчення мов і культур уральських, а також алтайських народів, забезпечує зберігання, обробку і підготовку до публікації зібраних матеріалів, веде інтенсивну видавничу діяльність, проводить наукові семінари та конференції.

Видавнича справа

Провідний напрямок роботи Товариства. ФУТ видає кілька наукових серій, найстарішою з яких є монографічна серія "Видання Фіно-Угорського товариства" (Mémoires de la Société Finno-Ougrienne, 258 томів), що виходить з 1890 року. Інші публікації включають Lexica Societatis Fenno-Ugricae, Finnisch-Ugrische Forschungen (59 томів) та "Журнал Фіно-Угорського товариства" (Journal de la Société Finno-Ougrienne, 92 томи). Крім того, Товариство видає серію Посібників з вивчення фіно-угорських мов (Hilfsmittel für das Studium der Finnisch-Ugrischen Sprachen) та низку етнографічних публікацій (Travaux ethnographiques de la Société Finno-Ougrienne). Наразі Товариство видає близько десятка наукових праць щороку.

Стипендіальні програми

До лав Товариство належало багато класиків фіно-угорської та алтайської лінгвістики, серед яких Арттурі Канністо, Кай Доннер, Г. Дж. Рамстедт і Гейкі Паасонен. Сприяння у виданні наукових досліджень вчених було провідною діяльністю Товариства протягом усього XX ст. і є фундаментом міжнародної фіно-угорської порівняльної лінгвістики та етнології. Лютнева революція 1917 р. перервала поїздки фінських вчених до Росії, однак крах СРСР відновив цю традицію — окремі члени Товариства знову відвідують РФ з метою дослідження культури, побуту, традицій та звичаїв фіно-угорських народів в нових обставинах.

Товариство зберігає значний науковий архів, який передано до Національного архіву Фінляндії. Архів досліджень складається з лінгвістичного та етнографічного матеріалу, зібраного фіно-угористами в Росії.

Етнографічні експедиції Товариства 1884-1914 рр.

image
Дві ерзянки — дружини солдатів, які перебувають на службі в Російській імператорській армії. Село Середньовка Бугурусланського пов. Самарської губ. Фото зроблене Армасом Вяйсененом під час експедиції в Поволжя — 1914 р.

Перелік етнографічних експедицій, профінансованих ФУТ у 1884-1914 рр. за науковими напрямками:

  • Народи Поволжя

Аксель Олай Гейкель — 1883, 1884, 1885 та 1897 рр., етнографічні дослідження.

Гейккі Паасонен — 1888–1889 рр.

Арвід Ґенетц — 1889 р.

Гейккі Паасонен — 1898–1902 рр.

— 1908, 1909 та 1911 рр., вивчення звичаїв і традицій.

Армас Отто Вяйсянен — 1914 р., збірка народних мелодій.

— 1885–1886 рр.

— 1887 р.

Гейккі Паасонен — 1898–1902 рр.

Юрйо Йоосеппі Віхман — 1905-1906, Джулія Віхман вивчала фольклор.

Густав Джон Рамстедт — 1898-1900 рр.

— 1908, 1909 та 1911 рр., вивчення звичаїв і традицій.

image
Молода ерзянка у святковому вбранні. Село Середньовка Бугурусланського повіту Самарської губ. Фото зроблене Армасом Вяйсененом під час експедиції в Поволжя — 1914 р.

Аксель Олай Гейкель та — 1893 р., культурологія.

— 1889 р.

Юрйо Йоосеппі Віхман — 1901-1902 рр.

— 1907 р., етнографічні дослідження.

— 1889 р.

Юрйо Йоосеппі Віхман — 1891-1892 та 1894 рр.

— 1908, 1909 та 1911 рр., вивчення звичаїв і традицій.

— 1911 р., релігієзнавство.

— 1884, 1885, 1888 рр.

— 1888, 1891-1892 рр.

— 1886 р.

— 1900 р.

— 1903 р.

— 1912, 1914 рр., лінгвістичні та етнографічні дослідження.

  • image
    Ерзянська дівчина у весільному вбранні із головним убором сорокка (ерз. «sorokkaa»), який носять лише на весіллі і деякий час після нього. Фото зроблене Армасом Вяйсененом під час експедиції в Поволжя — 1914 р.

Мансі

— 1887 р.

— 1899 р., етнографічні дослідження.

— 1901–1906 рр.

— 1887 р.

Гейккі Паасонен — 1898–1902 рр.

— 1898-1902 рр.

— 1898-1899 рр., етнографічні дослідження.

— 1911-1912, 1913-1914 рр.

— 1911-1913 та 1914 рр.

  • Фінські мови Балтійського моря

— 1910 та 1911 рр. у графстві Аунус, 1912 р. у Тверській Карелії.

та Еміль Нестор Сетяля — 1889, дослідження вепсів.

— 1913 р.

Еміль Нестор Сетяля, , — 1912 р., лінгвістичні та етнографічні дослідження.

— 1911 р., етнографічні об'єкти в Інгрії.

Оскар Каллас — 1892 р., етнографічні об'єкти в Естонії.

Гейккі Паасонен — 1898–1902 рр.

Гейккі Паасонен — 1898–1902 рр.

— 1899 рр., етнографічні дослідження.

Кай Доннер — 1911-1913 та 1914 роки

Аксель Олай Гейкель — 1890-1891, древні тюркські гробниці.

— 1898-1900 та 1903-1905 рр.

— 1906, 1907 та 1909 рр., античні дослідження.

і — 1909 р.

і Арво Сотавалта — 1912 р.

— 1887 р., дослідження древніх пам'яток.

— 1887 р. археологічні дослідження.

— 1888 р., античні дослідження.

та Аксель Олай Гейкель — 1889 р., вивчення пам'яток старовини.

Аксель Олай Гейкель — 1890-1891, древні тюркські гробниці.

Отто Доннера — 1898, дослідження античних та природничих наук.

Примітки

  1.
  4. . tapemark.narod.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
  5. Seppo Suhonen: Sata vuotta Suomen sukua tutkimassa s. 47
  6. Seppo Suhonen: Sata vuotta Suomen sukua tutkimassa s 48-49

Джерела

  • Мордовия: Энцикл.: В 2 т. Т. 2: М — Я / Гл. редкол.: А. И. Сухарев (гл. ред.), В. А. Юрчёнков (зам. гл. ред.), П. П. Кузнецов (отв. секретарь) и др.; Науч.-ред. совет: В. А. Юрчёнков (пред.), Е. В. Глазкова (зам. пред.), Е. Г. Скворцова (отв. секретарь) и др. ; НИИ гуманитарных наук при правительстве Республики Мордовия.— Саранск, 2004.— 704 с.— .— С. 466. [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  • Халиков Л. X. Финно-угорское общество и его роль в изучении языка, фольклора, археологии и этнографии народов Среднего Поволжья // Древние этнографические процессы Волго-Камья.— Йошкар-Ола, 1985.
  • Мокшин Н. Ф. Мордва глазами зарубежных и российских путешественников.— Саранск, 1993.
  • Suomalais-ugrilaisen seuran julkaisut: Publications de la Société finno-ougrienne. 1885—2000.— Helsinki. 2000.— Vol. 8.

Посилання

  • Ксенофонт Сануков. Финно-угорские народы России до 1917 года: проблемы историографии Доклад на международном конгрессе Historia Fenno-Ugrica II, Tallinn, 1998 [ 24 січня 2020 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fino ugorske tovaristvo fin Suomalais Ugrilainen Seura mizhnarodne naukove tovaristvo odne z najbilshih u Finlyandiyi Suomalais Ugrilainen SeuraTip naukove tovaristvo d organizaciyaZasnovnik Otto Donner Avgust Alkvist d Elias Lennrot Zaharias TopeliusZasnovano 1883 GelsinkiSfera fino ugroznavstvoKrayina Finlyandiya 1 Shtab kvartira d 60 10 15 pn sh 24 57 27 sh d 60 17083333336110940 pn sh 24 95750000002777824 sh d 60 17083333336110940 24 95750000002777824 Chlenstvo d 2 d 3 Kerivnik d 2010 Chleniv 800 2006 Drukovanij organ dVebsajt sgr fi Fino ugorske tovaristvo u VikishovishiIstoriyaZasnovane 1883 roku v Gelsinki z iniciativi vchenih Otto Donnera E Lonnrota Z Topeliusa ta inshih predstavnikiv finskoyi inteligenciyi Naprikinci 2006 roku Tovaristvo narahovuvalo blizko 800 chleniv podilenih na postijnih chleniv pochesnih chleniv ta zhertvodavciv Tovaristvo provodit svoyi zbori v Gelsinki v Budinku nauki kozhnoyi tretoyi p yatnici misyacya o 18 15 Shomisyachni zustrichi skladayutsya z prezentaciyi pro doslidnicku sferu Tovaristva ta zagalnih zapitan Tovaristvo takozh nadaye dvi stipendiyi shoroku Shorichna zustrich vidbudetsya v den narodzhennya M A Kastrena U 2010 roci Tovaristvo ocholila Ulla Majya Forsberg profesor finno ugorskih doslidzhen universitetu Gelsinki Meta i zavdannyaFino ugorske tovaristvo FUT spriyaye naukovomu vivchennyu fino ugorskih i samodijskih narodiv persh za vse v galuzi movoznavstva etnografiyi peredistoriyi ta istoriyi FUT organizovuye i finansuye ekspediciyi finskih vchenih z vivchennya mov i kultur uralskih a takozh altajskih narodiv zabezpechuye zberigannya obrobku i pidgotovku do publikaciyi zibranih materialiv vede intensivnu vidavnichu diyalnist provodit naukovi seminari ta konferenciyi Vidavnicha spravaProvidnij napryamok roboti Tovaristva FUT vidaye kilka naukovih serij najstarishoyu z yakih ye monografichna seriya Vidannya Fino Ugorskogo tovaristva Memoires de la Societe Finno Ougrienne 258 tomiv sho vihodit z 1890 roku Inshi publikaciyi vklyuchayut Lexica Societatis Fenno Ugricae Finnisch Ugrische Forschungen 59 tomiv ta Zhurnal Fino Ugorskogo tovaristva Journal de la Societe Finno Ougrienne 92 tomi Krim togo Tovaristvo vidaye seriyu Posibnikiv z vivchennya fino ugorskih mov Hilfsmittel fur das Studium der Finnisch Ugrischen Sprachen ta nizku etnografichnih publikacij Travaux ethnographiques de la Societe Finno Ougrienne Narazi Tovaristvo vidaye blizko desyatka naukovih prac shoroku Stipendialni programiDo lav Tovaristvo nalezhalo bagato klasikiv fino ugorskoyi ta altajskoyi lingvistiki sered yakih Artturi Kannisto Kaj Donner G Dzh Ramstedt i Gejki Paasonen Spriyannya u vidanni naukovih doslidzhen vchenih bulo providnoyu diyalnistyu Tovaristva protyagom usogo XX st i ye fundamentom mizhnarodnoyi fino ugorskoyi porivnyalnoyi lingvistiki ta etnologiyi Lyutneva revolyuciya 1917 r perervala poyizdki finskih vchenih do Rosiyi odnak krah SRSR vidnoviv cyu tradiciyu okremi chleni Tovaristva znovu vidviduyut RF z metoyu doslidzhennya kulturi pobutu tradicij ta zvichayiv fino ugorskih narodiv v novih obstavinah Tovaristvo zberigaye znachnij naukovij arhiv yakij peredano do Nacionalnogo arhivu Finlyandiyi Arhiv doslidzhen skladayetsya z lingvistichnogo ta etnografichnogo materialu zibranogo fino ugoristami v Rosiyi Etnografichni ekspediciyi Tovaristva 1884 1914 rr Dvi erzyanki druzhini soldativ yaki perebuvayut na sluzhbi v Rosijskij imperatorskij armiyi Selo Serednovka Buguruslanskogo pov Samarskoyi gub Foto zroblene Armasom Vyajsenenom pid chas ekspediciyi v Povolzhya 1914 r Perelik etnografichnih ekspedicij profinansovanih FUT u 1884 1914 rr za naukovimi napryamkami Narodi Povolzhya Aksel Olaj Gejkel 1883 1884 1885 ta 1897 rr etnografichni doslidzhennya Erzya ta moksha Gejkki Paasonen 1888 1889 rr Arvid Genetc 1889 r Gejkki Paasonen 1898 1902 rr 1908 1909 ta 1911 rr vivchennya zvichayiv i tradicij Armas Otto Vyajsyanen 1914 r zbirka narodnih melodij Mari 1885 1886 rr 1887 r Gejkki Paasonen 1898 1902 rr Yurjo Jooseppi Vihman 1905 1906 Dzhuliya Vihman vivchala folklor Gustav Dzhon Ramstedt 1898 1900 rr 1908 1909 ta 1911 rr vivchennya zvichayiv i tradicij Anbur Moloda erzyanka u svyatkovomu vbranni Selo Serednovka Buguruslanskogo povitu Samarskoyi gub Foto zroblene Armasom Vyajsenenom pid chas ekspediciyi v Povolzhya 1914 r Aksel Olaj Gejkel ta 1893 r kulturologiya Komi 1889 r Yurjo Jooseppi Vihman 1901 1902 rr 1907 r etnografichni doslidzhennya Udmurti 1889 r Yurjo Jooseppi Vihman 1891 1892 ta 1894 rr 1908 1909 ta 1911 rr vivchennya zvichayiv i tradicij 1911 r religiyeznavstvo Saami 1884 1885 1888 rr 1888 1891 1892 rr 1886 r 1900 r 1903 r 1912 1914 rr lingvistichni ta etnografichni doslidzhennya Erzyanska divchina u vesilnomu vbranni iz golovnim uborom sorokka erz sorokkaa yakij nosyat lishe na vesilli i deyakij chas pislya nogo Foto zroblene Armasom Vyajsenenom pid chas ekspediciyi v Povolzhya 1914 r Mansi 1887 r 1899 r etnografichni doslidzhennya 1901 1906 rr Hanti 1887 r Gejkki Paasonen 1898 1902 rr 1898 1902 rr 1898 1899 rr etnografichni doslidzhennya Samoyidi 1911 1912 1913 1914 rr 1911 1913 ta 1914 rr Finski movi Baltijskogo morya 1910 ta 1911 rr u grafstvi Aunus 1912 r u Tverskij Kareliyi ta Emil Nestor Setyalya 1889 doslidzhennya vepsiv 1913 r Emil Nestor Setyalya 1912 r lingvistichni ta etnografichni doslidzhennya 1911 r etnografichni ob yekti v Ingriyi Oskar Kallas 1892 r etnografichni ob yekti v Estoniyi Chuvashi Gejkki Paasonen 1898 1902 rr Tatari Gejkki Paasonen 1898 1902 rr 1899 rr etnografichni doslidzhennya Ketska mova Kaj Donner 1911 1913 ta 1914 roki Mongoli ta Mongoliya Aksel Olaj Gejkel 1890 1891 drevni tyurkski grobnici 1898 1900 ta 1903 1905 rr 1906 1907 ta 1909 rr antichni doslidzhennya i 1909 r i Arvo Sotavalta 1912 r Sibir 1887 r doslidzhennya drevnih pam yatok 1887 r arheologichni doslidzhennya 1888 r antichni doslidzhennya ta Aksel Olaj Gejkel 1889 r vivchennya pam yatok starovini Aksel Olaj Gejkel 1890 1891 drevni tyurkski grobnici Turkestan Otto Donnera 1898 doslidzhennya antichnih ta prirodnichih nauk Primitki tapemark narod ru Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 8 sichnya 2020 Seppo Suhonen Sata vuotta Suomen sukua tutkimassa s 47 Seppo Suhonen Sata vuotta Suomen sukua tutkimassa s 48 49DzherelaMordoviya Encikl V 2 t T 2 M Ya Gl redkol A I Suharev gl red V A Yurchyonkov zam gl red P P Kuznecov otv sekretar i dr Nauch red sovet V A Yurchyonkov pred E V Glazkova zam pred E G Skvorcova otv sekretar i dr NII gumanitarnyh nauk pri pravitelstve Respubliki Mordoviya Saransk 2004 704 s ISBN 5 900029 08 5 S 466 17 listopada 2019 u Wayback Machine Halikov L X Finno ugorskoe obshestvo i ego rol v izuchenii yazyka folklora arheologii i etnografii narodov Srednego Povolzhya Drevnie etnograficheskie processy Volgo Kamya Joshkar Ola 1985 Mokshin N F Mordva glazami zarubezhnyh i rossijskih puteshestvennikov Saransk 1993 Suomalais ugrilaisen seuran julkaisut Publications de la Societe finno ougrienne 1885 2000 Helsinki 2000 Vol 8 PosilannyaKsenofont Sanukov Finno ugorskie narody Rossii do 1917 goda problemy istoriografii Doklad na mezhdunarodnom kongresse Historia Fenno Ugrica II Tallinn 1998 24 sichnya 2020 u Wayback Machine Div takozhDen sporidnenih fino ugorskih narodiv

Дата публікації:
Топ