Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Армас Отто Вяйсянен фін Armas Otto Väisänen 9 квітня 1890 18900409 18 07 1969 фінський фольклорист музикознавець збирач

Армас Отто Вяйсянен

Армас Отто Вяйсянен

Армас Отто Вяйсянен (фін. Armas Otto Väisänen) (9 квітня 1890(18900409) — 18.07.1969) — фінський фольклорист-музикознавець, збирач та дослідник усної народної творчості фіно-угорських народів.

Армас Отто Вяйсянен
image
Ім'я при народженніфін. Armas Otto Aapo Väisänen
Народився9 квітня 1890(1890-04-09)[1]
d, Південна Савонія, Фінляндія
Помер18 липня 1969(1969-07-18)[1] (79 років) або 8 липня 1969(1969-07-08)[2] (79 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Країнаimage Фінляндія
Діяльністьантрополог, музикознавець, викладач університету, музичний етнограф, етнограф, мандрівник-дослідник, кінорежисер
Alma materГельсінський університет
Знання мовфінська[1] і німецька
ЗакладГельсінський університет
Членствоd і d
У шлюбі зd
Нагороди
image image
IMDbID 0904854
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вяйсянен.

Біографія

Вяйсянен народився в . Його музичні здібності були помічені ще в дитинстві, коли кантор парафіяльної церкви взяв його в помічники для натискання педалей церковного органу під час служби. Помітивши його обдарованість місцевий учитель народної школи відправив його на навчання до ліцею в м. Савонлінна. Він сам навчився грати на скрипці і посилав зібрані ним невеликі колекції мелодій в (в структурі Товариства був і музичний відділ). Потім музикант навчався в Університеті в Гельсінкі і одночасно навчався грі на скрипці в оркестровій школі Гельсінського філармонічного Товариства. Теорії музики його вчили Ільмарі Крон і Армас Лауніс.

За стипендією Фіно-угорського товариства Вейсанен, у 1914 році, вирушив в експедицію Російською імперією, щоб зібрати фіно-угорські народні мелодії. Маршрут його подорожі повторював маршрут Г. Паасонена. Вяйсянен прагнув відвідати ті ж місця, що відвідав його попередник, з тією лише різницею, щоб доповнити записи Паасонена мелодіями пісень. Він здійснив експедицію до Мордовії, Інгрії, , Російської Карелії. Його діяльність також позначила новий етап в історії колекціонування народних пісень сето в Південній Естонії. Після першої поїздки у 1912 р. він здійснив ще 6 польових експедицій до Естонії між 1912–1923 роками.

У 1939 р. Вяйсянен презентував свою кандидатську дисертацію, написану німецькою мовою, на тему фольклорної музики обсько-угорської мовної групи Untersuchungen über die Ob-ugrischen Melodien: eine vergleichende Studien nebst methodischer Einleitung.

Дослідження ерзянського та мокшанського фольклору

У 1914 р. виконав фонографний запис ерзянських та мокшанських пісень та інструментальних мелодій в с. Мордовський Бугуруслан, Пронькіно, Середньовка, Вечканово Бугурусланського пов. і с. Боріскіно та Н. Шентала Бугульмінського пов. (територія сучасної Оренбурзької обл. та Республіки Татарстан). Нотації мелодій, пісень та мотивів опублікував у своїй праці "Mordwinische Melodien" (Гельсінкі, 1948). У збірнику представлені 143 пісні, 59 інструментальних мелодій, що містять також і переклади пісень німецькою мовою. У передмові до збірника Вяйсянен відзначив різноманітність жанрових і стильових видів ерзянських та мокшанських пісень, наявність традицій сольного та хорового виконання, зв'язок поетичного тексту пісень з мотивами мелодії.

Також він залишив унікальні колекції світлин, які нині зберігаються у фотоархіві Музейного Відомства Фінляндії і в архіві Товариства Kalevalaseura ().

Праці Вяйсенена вважаються фундаментальними з точки зору вивчення ерзянської та мокшанської фольклористики. У Фінляндії, послідовниками Вяйсенена, засновано етномузикологічне товариство, що носить ім'я вченого (очільник — Х.Л. Піткянен).

Галерея

  • image
    Штукатурять школу. Село Середньовка Бугурусланського р-ну Самарської обл. — 1914 р.
  • image
    Ерзянський жіночий хор. Село Середньовка Бугурусланського р-ну Самарської обл. — 1914 р.
  • image
    Ерзянський жіночий хор. Дівчина зліва вдягнена в ерзянський стрій. На ній видно панар (ерз. panar — "сорочка") і пулакаш (ерз. pulakš — деталь одягу, що покриває стегна). Село Середньовка Бугурусланського р-ну Самарської обл. — 1914 р.
  • image
    Ерзянські дівчата: Таня, Маринка, Анка, Ося и Анка. Село Ерзянський Бугуруслан Бугурусланського р-ну Самарської обл. — 1914 р.
  • image
    Традиційний спосіб проведення часу після відвідин Літургії. Літні люди з дітьми відпочивають біля стіни дому. Святковий день (ймовірно неділі). Село Середньовка Бугурусланського р-ну Самарської обл. — 1914 р.
  • image
    Ерзянські дівчата танцюють. Село Борискіно Бугульмінського р-ну Самарської обл. — 1914 р.
  • image
    Ерзянська дівчина Яков Наста (ерз. Jakovon Nastá). Село Середньовка Бугурусланського р-ну Самарської обл. — 1914 р.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  3. . Перуница (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 7 січня 2020.
  4. Iso Karhu: arkistokuvia etäisten kielisukulaistemme asuinsijoilta. Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1980. 1980. ISBN 951-9074-50-3.
  5. Ross, Jaan (2001). The temporal structure of Estonian runic songs. Walter de Gruyter. p. 29. ISBN 3-11-017032-9.
  6. . etno.net. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  7. Марий ушем // Энциклопедия Республики Марий Эл [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.] / Отв. ред. Н. И. Сараева. — Йошкар-Ола, 2009. — С. 502. — 872 с. — 3505 экз. — ISBN 978-5-94950-049-1.

Посилання

  • A.O.Väisänen. Geneanet.org.
  • Armas Otto Väisänen. [ 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Etno.net.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Armas Otto Vyajsyanen fin Armas Otto Vaisanen 9 kvitnya 1890 18900409 18 07 1969 finskij folklorist muzikoznavec zbirach ta doslidnik usnoyi narodnoyi tvorchosti fino ugorskih narodiv Armas Otto VyajsyanenIm ya pri narodzhennifin Armas Otto Aapo VaisanenNarodivsya9 kvitnya 1890 1890 04 09 1 d Pivdenna Savoniya FinlyandiyaPomer18 lipnya 1969 1969 07 18 1 79 rokiv abo 8 lipnya 1969 1969 07 08 2 79 rokiv Gelsinki FinlyandiyaKrayina FinlyandiyaDiyalnistantropolog muzikoznavec vikladach universitetu muzichnij etnograf etnograf mandrivnik doslidnik kinorezhiserAlma materGelsinskij universitetZnannya movfinska 1 i nimeckaZakladGelsinskij universitetChlenstvod i dU shlyubi zdNagorodiIMDbID 0904854 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vyajsyanen BiografiyaVyajsyanen narodivsya v Jogo muzichni zdibnosti buli pomicheni she v ditinstvi koli kantor parafiyalnoyi cerkvi vzyav jogo v pomichniki dlya natiskannya pedalej cerkovnogo organu pid chas sluzhbi Pomitivshi jogo obdarovanist miscevij uchitel narodnoyi shkoli vidpraviv jogo na navchannya do liceyu v m Savonlinna Vin sam navchivsya grati na skripci i posilav zibrani nim neveliki kolekciyi melodij v v strukturi Tovaristva buv i muzichnij viddil Potim muzikant navchavsya v Universiteti v Gelsinki i odnochasno navchavsya gri na skripci v orkestrovij shkoli Gelsinskogo filarmonichnogo Tovaristva Teoriyi muziki jogo vchili Ilmari Kron i Armas Launis Za stipendiyeyu Fino ugorskogo tovaristva Vejsanen u 1914 roci virushiv v ekspediciyu Rosijskoyu imperiyeyu shob zibrati fino ugorski narodni melodiyi Marshrut jogo podorozhi povtoryuvav marshrut G Paasonena Vyajsyanen pragnuv vidvidati ti zh miscya sho vidvidav jogo poperednik z tiyeyu lishe rizniceyu shob dopovniti zapisi Paasonena melodiyami pisen Vin zdijsniv ekspediciyu do Mordoviyi Ingriyi Rosijskoyi Kareliyi Jogo diyalnist takozh poznachila novij etap v istoriyi kolekcionuvannya narodnih pisen seto v Pivdennij Estoniyi Pislya pershoyi poyizdki u 1912 r vin zdijsniv she 6 polovih ekspedicij do Estoniyi mizh 1912 1923 rokami U 1939 r Vyajsyanen prezentuvav svoyu kandidatsku disertaciyu napisanu nimeckoyu movoyu na temu folklornoyi muziki obsko ugorskoyi movnoyi grupi Untersuchungen uber die Ob ugrischen Melodien eine vergleichende Studien nebst methodischer Einleitung Doslidzhennya erzyanskogo ta mokshanskogo folkloruU 1914 r vikonav fonografnij zapis erzyanskih ta mokshanskih pisen ta instrumentalnih melodij v s Mordovskij Buguruslan Pronkino Serednovka Vechkanovo Buguruslanskogo pov i s Boriskino ta N Shentala Bugulminskogo pov teritoriya suchasnoyi Orenburzkoyi obl ta Respubliki Tatarstan Notaciyi melodij pisen ta motiviv opublikuvav u svoyij praci Mordwinische Melodien Gelsinki 1948 U zbirniku predstavleni 143 pisni 59 instrumentalnih melodij sho mistyat takozh i perekladi pisen nimeckoyu movoyu U peredmovi do zbirnika Vyajsyanen vidznachiv riznomanitnist zhanrovih i stilovih vidiv erzyanskih ta mokshanskih pisen nayavnist tradicij solnogo ta horovogo vikonannya zv yazok poetichnogo tekstu pisen z motivami melodiyi Takozh vin zalishiv unikalni kolekciyi svitlin yaki nini zberigayutsya u fotoarhivi Muzejnogo Vidomstva Finlyandiyi i v arhivi Tovaristva Kalevalaseura Praci Vyajsenena vvazhayutsya fundamentalnimi z tochki zoru vivchennya erzyanskoyi ta mokshanskoyi folkloristiki U Finlyandiyi poslidovnikami Vyajsenena zasnovano etnomuzikologichne tovaristvo sho nosit im ya vchenogo ochilnik H L Pitkyanen GalereyaShtukaturyat shkolu Selo Serednovka Buguruslanskogo r nu Samarskoyi obl 1914 r Erzyanskij zhinochij hor Selo Serednovka Buguruslanskogo r nu Samarskoyi obl 1914 r Erzyanskij zhinochij hor Divchina zliva vdyagnena v erzyanskij strij Na nij vidno panar erz panar sorochka i pulakash erz pulaks detal odyagu sho pokrivaye stegna Selo Serednovka Buguruslanskogo r nu Samarskoyi obl 1914 r Erzyanski divchata Tanya Marinka Anka Osya i Anka Selo Erzyanskij Buguruslan Buguruslanskogo r nu Samarskoyi obl 1914 r Tradicijnij sposib provedennya chasu pislya vidvidin Liturgiyi Litni lyudi z ditmi vidpochivayut bilya stini domu Svyatkovij den jmovirno nedili Selo Serednovka Buguruslanskogo r nu Samarskoyi obl 1914 r Erzyanski divchata tancyuyut Selo Boriskino Bugulminskogo r nu Samarskoyi obl 1914 r Erzyanska divchina Yakov Nasta erz Jakovon Nasta Selo Serednovka Buguruslanskogo r nu Samarskoyi obl 1914 r PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Perunica ros Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2020 Iso Karhu arkistokuvia etaisten kielisukulaistemme asuinsijoilta Suomalaisen Kirjallisuuden Seura 1980 1980 ISBN 951 9074 50 3 Ross Jaan 2001 The temporal structure of Estonian runic songs Walter de Gruyter p 29 ISBN 3 11 017032 9 etno net Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 7 sichnya 2020 Marij ushem Enciklopediya Respubliki Marij El 10 sichnya 2017 u Wayback Machine Otv red N I Saraeva Joshkar Ola 2009 S 502 872 s 3505 ekz ISBN 978 5 94950 049 1 PosilannyaA O Vaisanen Geneanet org Armas Otto Vaisanen 4 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Etno net

Дата публікації:
Топ