Фінляндські єгері, єгерський рух, — члени воєнних формувань фінляндських патріотів у складі імперської німецької армії під час Першої світової війни в 1915—1918 роках (27-й Королівський пруський єгерський батальйон), які взяли згодом участь у Громадянській війні у Фінляндії (1918) і стали основою заново сформованої фінляндської армії.
Стадії руху
Центральний комітет руху за незалежність вважав формування власної армії обов'язковою умовою створення незалежної країни. Через це окремі студенти почали добровільно вступати до російської армії для отримання військового навчання і досвіду. Потім такі добровольці дизертирували з армії, часто через лінію фронту і вступали в єгері. Пізніше з'явилась можливість отримати військову освіту за кордоном. У січні 1915 року Німеччина оголосила про готовність навчити 200 людей. Групами, таємно, майже 200 молодих хлопців переїхали спочатку до Швеції, а потім у Німецьку школу у Пфадфіндер. Фінів навчали у таборі Локстедт у Шлезвіг-Гольштейні з 25 лютого 1915 року. У вересні 1915 року Німеччина вирішує збільшити кількість студентів до розміру батальйону чисельності 1900 людей. У Фінляндії починається таємне вербування по всій країні. Навесні 1916 року з групи сформували Прусський Королівський батальйон єгерів № 27 під керівництвом майора Максиміліана Байера.
Росія отримала доклади про єгерський рух у вересні 1915 року. З 19-ти затриманих 13 відвезли до Санкт-Петербургу в Дім попереднього утримання. Там були вже 60 інших активістів фінського руху за незалежність, такі як: , Артурі Лейнонен, Аарне Сіхво і Кюйості Вілкуна.
Пруський Королівський батальйон єгерів № 27 [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] брав участь у бойових діях проти Росії на стороні Німеччини у Балтійському регіоні. В травні 1916 року для отримання бойового досвіду батальйон був відправлений на Ризький фронт, де він брав участь в деяких боях проти російських військ на узбережжі теперішньої Латвії в районі між рікою та Ризькою затокою. У співробітництві з посольством Фінляндії у Латвії у 1997 році був встановлений пам'ятний знак боротьби фінських єгерів на місці, де під час Першої світової війни відбувалися бої. Цей пам'ятний знак споруджено на дюні, на самому березі Ризької затоки біля шосе Слока — Талсі. У Енгурській волості поховані п'ять полеглих у боях фінських солдат. В 2004 році був урочисто відкритий заново (спочатку встановлений у 1929 році) пам'ятник, котрий був зруйнований після включення Латвії у склад СРСР. Проте не всі єгері горіли бажанням воювати з регулярними військами. Справа доходила до частих бунтів проти німецького воєнного керівництва. 87 єгерів було інтерновано до Німеччини і відіслано на роботи в Ессен.
Після того як 4 грудня 1917 року проголосив незалежність, єгері присягнули законному уряду Фінляндії у церкві латвійського міста Лієпая.
Повернення до Фінляндії
Перші 60 єгерів прибули до Фінляндії восени 1917 року з бажанням битися проти Росії. Але на початку 1918 року ситуація в Фінляндії значно змінилася. (Зростання напруги) між фінським сенатом і призвели до початку 27 січня 1918 року у Гельсінкі революційного повстання, в результаті чого у Фінляндії починається громадянська війна, в якій з одного боку боролись організовані з робітників загони Червоної гвардії (червоні), а з другого боку вірні фінському уряду (сенату) сили, названі «білими». По цій причині частина єгерів не повернулася в країну.
Проте, через місяць, 25 лютого 1918 року з Прибалтики повернулась основна частина батальйону фінляндських єгерів, 950 осіб, які воювали там на стороні Німеччини. Вони прибули на північ Фінляндії у Вааса й стали переважно до лав проурядових військ. «Біла» фінська армія, котра, по суті, була всього тільки ополченням і її воєнне застосування було проблематичним, врешті-решт, отримала професійних командирів, вчителів військової справи.
При цьому фінські «білі» бачили ситуацію у Фінляндії як визвольну війну, в якій тільки й можна було визволити країну з-під влади Росії.
Розбіжності з Маннергеймом
Не всі єгері були вірні уряду, як зазвичай вважають. За час навчання колектив єгерів став цілісною групою і їм було важливо і в Фінляндії діяти разом. Вільгельм Тхєслєф висловив ідею — створити на основі 27-го батальйону сильну ударну групу. Єгері мали бути хребтом бригади, склад якої поповнився б з білої гвардії. Бригаду мали посилити два піхотних полки, кіннота, батарея польової артилерії і рота розвідки. Головнокомандувач щойно створеної фінляндської армії виступив проти цієї ініціативи. Він побоювався, що б'ючись одною бойовою одиницею, єгері підлягали ризику повної поразки. «…я переконаний в тому, що це приведе до знищення білої армії», сказав він, доповідаючи про загальну ситуацію сенатору Ренвалле.
Виникали і політичні розбіжності між єгерями і урядом. Головною метою сенату у Ваасе було об'єднати країну під одним прапором. Державну владу і незалежність від Росії після перемоги хотіли гарантувати з допомогою сильної власної чи німецької армії, а також можливим поверненням до монархічної форми правління. Помірні єгері і соціалісти, звісно, були проти монархії і німецької інтервенції, особливо на початку війни. Військове командування було також неодностайне щодо цього питання. Виникали аналогічні суперечки між генералом Маннергеймом і командирами фінських єгерів. Добре інформований про поганий стан червоної армії і фінських червоноармійців Маннергейм критично оцінював необхідність німецької допомоги. Фінські єгері, із свого боку, притримувались пронімецької орієнтації.
Маннергейму також не подобались ідеї про німецьку висадку, принаймні до того часу коли фінська армія не візьме Тампере. Манергейм розумів що важливо було показати країні, що свобода не дається з чужих рук, а власна армія повинна сама навести порядок к країні. За пропозицією Маннергейма у Сейняйокі відбулись переговори з представниками єгерів для того щоб урегулювати усі розбіжності. Організаційні питання майбутньої армії були вирішені. Єгері були проти призначення на офіцерські посади на рівні полків тих офіцерів, які здобули освіту в Росії. Маннергейму заявили, що просто немає реальної альтернативи для створення майбутньої армії, окрім єгерів. Маннергейм у свою чергу підтримав призначення полковником у Фінську армію колишнього командира 27-го батальйону (єгерського батальйону) Едуарда Аусфелда. Та згодом відбулись декілька подій, які вкрай негативно позначились не тільки на іміджі Фінляндії, а стосувались персонально Маннергейма.
Одного разу Маннергейм випадково уник нападу, тоді як було підірвано його штаб-поїзд. Маннергейм випадково не опинився на місці в момент вибуху і замах на вбивство не вдався. В результаті біля поїзду була встановлена сітка-паркан, яку видно на деяких фотографіях. Дослідник Ларс Вестерлунд припустив, що спроба підірвати штаб-поїзд Маннергейма на станції Сейняйокі має якесь відношення до згаданих розбіжностей. Вестерлунд думає, що за подією ховаються «крайні активісти» і навіть називає конкретні імена: Вільгельм Тхеслеф і Паул фон Геріч. Із іноземних зацікавлених сторін могла бути Німеччина.
За припущенням того ж Ларса Вестерлунда, масовий разтріл російського мовного населення Виборг весною 1918 року був огранізований фінськими єгерями у якості провокації, щоб спричинити реакцію Радянської Росії проти Фінляндії Маннергейма і тим самим утвердитись на чолі Фінської армії через допомогу з боку Німеччини. Але це лише одне з припущень.
Початок і причини зародження руху
На початку 1900-х років політикарусифікації Фінляндії породила хвилі протестів у суспільстві.Автономний статус країни виявився під загрозою.Розпуск власної фінської армії і загроза вступити в російську армію в різних частинах Російської імперії сильно збурило фінське суспільство. На думку активістів беззаконне положення давало право і змогу відповідати на насилля насиллям. Програма активістів була представлена в 1903 році. В наступному, 1904 році, заснована . На ранній стадії діянь активістів і наступних єгерів передбачає такі дії, як підпільна купівля зброї, наприклад, рейс корабля Джон Графтон із зброєю і створення в 1906 році загонів самооборони під виглядом спортивного товариства (фін. фін. Voima-liitto).
(Другий період русифікації) почався наприкінці 1908 року і тривав до березня 1917 року. Думки про незалежність дотримувались в пресі до 1910 року, коли була закрита газета «Фрамтід Вастайсуус». Навчальні організації університету пішли іншим шляхом. В урочистих розмовах з приводу закінчення університету в квітні 1914 року думка про незалежність була висталена широко, хоча в обережній формі.
Заснування організації
Не дивно, що з початком Першої світової війни в 1914 році багато людей у Фінляндії все активніше бажали незалежності від Імперії.
Наприкінці 1914 року в Фінляндії було введено воєнний стан у зв'язку з побоюванням вторгнення німців через Фінляндію. Ключеві об'єкти в різних частинах країни починають укріпляти силами найнятих фінів, але під російським керівництвом. Ці роботи призвели до нехватки робочої сили. У 1914 році був опублікований закон про русифікацію. Це остаточно підштовхнуло єгерський рух до активних дій. Згодом відбулися незалежно одні від одних збори, в яких навіть розглядали лінії фронтів. Наприклад, коли Вяйнё Кокко, Юрьё Рууту и Вяйнё Тиири пришли в ресторан «Гардіні», їх впізнали студенти і почали вимагати активних дій.
Збори в Остроботнії
20 листопада 1914 року в Домі навчаючись в Гельсінкі на вулиці Тёёлёнкату, будинок 3, (фін. Töölönkatu) відбулись збори. Из соображений безопасности протокол не вели. Присутствовало около 20 представителей от разных студенческих объединений, в том числе от старейшей университетской организации «Финская Дубина» (фін. Suomalainen Nuija). Збори констатували, що пасивний супротив втратив своє значення і потрібно йти незаконним шляхом,оскільки Росія відхилила закон. Фінляндія повинна розірвати зв'язки з Росією. Коли бесіда зайшла про іноземну допомогу, Вяйнё Кокко — вважав Німеччину найважливішою, навіть єдиною можливістю Фінляндії на здобуття незалежності. Люди, що зібралися, створили тимчасовий центральний комітет організації. Необхідно було зв'язатися з викладачами, старими політиками і представниками соціал-демократів.
Розбіжності між Єгерями та Манергеймом
Виникали і політичні розбіжності між єгерями та урядом. Головною метою сенату у Ваасе було об'єднати країну під одним прапором. Державну владу і незалежність від Росії після перемоги хотіли гарантувати за допомогою сильної власної чи німецької армії, а також можливим поверненням до монархічної форми правління. Помірні єгері та соціалісти, звісно, були проти монархії і німецької інтервенції, особливо на початку війни. Воєнне командування було також не одностайне щодо цього питання. Виникали аналогічні суперечки між генералом Маннергеймом і командирами фінських єгерів. Добре інформований про поганий стан Червоної армії та фінських червоноармійців Маннергейм критично оцінював необхідність німецької допомоги. Фінські єгері, із свого боку, притримувались пронімецької орієнтації.
Маннергейму також не подобались ідеї про німецьку висадку, принаймні до того часу коли фінська армія не візьме Тампере. Манергейм розумів що важливо було показати країні, що свобода не дається з чужих рук, а власна армія мала власноруч навести порядок у країні. За пропозицією Маннергейма у Сейняйокі відбулись переговори з представниками єгерів для того щоб урегулювати усі розбіжності. Організаційні питання майбутньої армії були вирішені. Єгері були проти призначення на офіцерські посади на рівні полків тих офіцерів, які здобули освіту в Росії. Маннергейму заявили, що просто не має реальної альтернативи для створення майбутньої армії, окрім єгерів. Маннергейм у свою чергу підтримав призначення полковником у Фінську армію колишнього командира 27 батальйону (єгерського батальйону) Едуарда Аусфелда.
Та згодом відбулись декілька подій які вкрай негативно позначились не тільки на іміджі Фінляндії, а стосувались персонально Маннергейма.
Дослідник Ларс Вестерлунд припустив, що спроба підірвати штаб-поїзд Маннергейма на станції Сейняйокі має якесь відношення до згаданих розбіжностей. Вестерлунд думає, що за подією ховаються «крайні активісти» і навіть називає конкретні імена: Вільгельм Тхеслеф и Паул фон Геріч. Із іноземних зацікавлених сторін могла бути Німеччина.[]
За припущенням того ж Ларса Вестерлунда, масовий розстріл російськомовного населення Виборгу навесні 1918 року було влаштовано фінськими єгерями як провокація, щоб спричинити реакцію Радянської Росії проти Маннергейма[]
Єгері в незалежній Фінляндії
Після громадянської війни основна частина єгерів повернулась до мирного життя. Більшість з них були робітники, невеликі землевласники і підприємці, кожний п'ятий — здобув вищу освіту. Деякі єгері досягли вершин у господарському і культурному житті. Частина залишилась на службі. Деякі переїхали до Радянської Росії. Більша частина єгерів брала участь у Зимовій війні (1939—1940) наступній війні Фінляндії і СРСР (1941—1944).
Всього 49 єгерів-офіцерів отримало генеральський чин, в тому числі Ерік Гейнрікс , , , , , , Пааво Талвела, і . Вплив єгерів на розвиток фінських збройних сил був дуже сильним аж до 1950-х років. Останній єгер, генерал Вяйньо Валве помер у 1995 році.
Всього в 1915—1918 роках військове навчання в німецькій армії пройшли 1895 добровольців. З них 1261 людина (67 %) брала участь у Громадянській війні. В ній померло 128 єгерів (10 %) і було поранено 238 (19 %). У Зимовій війні брали участь як на фронті, так і в тилу 774 єгері, з яких померло 24 (3 %) і було поранено 19 (2 %). Хрест Маннергейма був вручений 20 єгерям.
Примітки
- 100 років тому в Німеччині почалася військова підготовка фінських єгерів, які боролися за незалежність Фінляндії // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 25 лютого 2017. }}
- Jormanainen Heli. Напередодні Лютневої революції в Фінляндії стояли в чергах за хлібом і будували укріплення // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 25 лютого 2017. }}
- Державина А. Царское дело в Финляндии : беседа с председателем «Общества памяти Святых Царственных мучеников и Анны Танеевой в Финляндии RY» Хухтиниеми Л. М. // Газета «Православный крест». — 2016. — 15 февраля (№ 4 (148)). — см. [[https://web.archive.org/web/20170328171015/http://www.pkrest.ru/148/148-6.html Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] электронную версию газеты на сайте «www.pkrest.ru» ], а також [[https://web.archive.org/web/20180831022004/http://www.tsaarinikolai.com/demotxt/Tsarskoe_asia_lehti_PKd.html Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] на офіційному сайті «Товариства пам'яті Святих Царствених мучеників і Анни Танєєвої в Фінляндії RY» (www.tsaarinikolai.com) ]
- . Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 4 березня 2018.
- Ковальов, Денис (2014). Фінляндський рух єгерів: між кайзером та царем (Укр.) . Дніпро: ДНУ ім. О. Гончара. с. 189—203.
- Офіційний сайт Енгурського краю. Об'єкти для огляду [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.](латис.)
- Lackman M., 2000, s. 577.
- Lauerma M., 1984, s. 10–19.
- Lauerma M., 1984, s. 26–27.
- Lauerma M., 1966, s. 53–60.
- Lauerma M., 1984, Reaktiot marraskuun 17. päivän ohjelmaan, s. 27.
- Lauerma M., 1966, Neuvottelusta ravintola Gardinissa, s. 55.
- Lauerma M., 1984, s. 27.
Література
- Lackman, Matti. Suomen vai Saksan puolesta? Jääkäreiden tuntematon historia: Jääkäriliikkeen ja jääkäripataljoona 27:n (1915−1918) synty, luonne, mielialojen vaihteluita ja sisäisiä kriisejä sekä niiden heijastuksia itsenäisen Suomen ensi vuosiin saakka. — Helsinki: Otava, 2000. — .
- Lauerma, Matti. Kuninkaallinen Preussin Jääkäripataljoona 27: Vaiheet ja vaikutus. — Helsinki: WSOY, 1966.
- Lauerma, Matti (toim. Markku Onttonen ja Hilkka Vitikka). Jääkärien tie. — Helsinki: WSOY, 1984. — .
- Вестерлунд Ларс. Мы ждали вас как освободителей, а вы принесли нам смерть. — 2013. — 128 с. — .
- Payne Stanley, Civil War in Europe, 1905-1949.
- Ковальов Денис, Фінляндський рух єгерів: між кайзером та царем
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Finlyandski yegeri yegerskij ruh chleni voyennih formuvan finlyandskih patriotiv u skladi imperskoyi nimeckoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1915 1918 rokah 27 j Korolivskij pruskij yegerskij bataljon yaki vzyali zgodom uchast u Gromadyanskij vijni u Finlyandiyi 1918 i stali osnovoyu zanovo sformovanoyi finlyandskoyi armiyi Bataljon yegeriv na paradi v Liyepayi lito 1917Stadiyi ruhuCentralnij komitet ruhu za nezalezhnist vvazhav formuvannya vlasnoyi armiyi obov yazkovoyu umovoyu stvorennya nezalezhnoyi krayini Cherez ce okremi studenti pochali dobrovilno vstupati do rosijskoyi armiyi dlya otrimannya vijskovogo navchannya i dosvidu Potim taki dobrovolci dizertiruvali z armiyi chasto cherez liniyu frontu i vstupali v yegeri Piznishe z yavilas mozhlivist otrimati vijskovu osvitu za kordonom U sichni 1915 roku Nimechchina ogolosila pro gotovnist navchiti 200 lyudej Grupami tayemno majzhe 200 molodih hlopciv pereyihali spochatku do Shveciyi a potim u Nimecku shkolu u Pfadfinder Finiv navchali u tabori Lokstedt u Shlezvig Golshtejni z 25 lyutogo 1915 roku U veresni 1915 roku Nimechchina virishuye zbilshiti kilkist studentiv do rozmiru bataljonu chiselnosti 1900 lyudej U Finlyandiyi pochinayetsya tayemne verbuvannya po vsij krayini Navesni 1916 roku z grupi sformuvali Prusskij Korolivskij bataljon yegeriv 27 pid kerivnictvom majora Maksimiliana Bajera Rosiya otrimala dokladi pro yegerskij ruh u veresni 1915 roku Z 19 ti zatrimanih 13 vidvezli do Sankt Peterburgu v Dim poperednogo utrimannya Tam buli vzhe 60 inshih aktivistiv finskogo ruhu za nezalezhnist taki yak Arturi Lejnonen Aarne Sihvo i Kyujosti Vilkuna Pruskij Korolivskij bataljon yegeriv 27 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine brav uchast u bojovih diyah proti Rosiyi na storoni Nimechchini u Baltijskomu regioni V travni 1916 roku dlya otrimannya bojovogo dosvidu bataljon buv vidpravlenij na Rizkij front de vin brav uchast v deyakih boyah proti rosijskih vijsk na uzberezhzhi teperishnoyi Latviyi v rajoni mizh rikoyu ta Rizkoyu zatokoyu U spivrobitnictvi z posolstvom Finlyandiyi u Latviyi u 1997 roci buv vstanovlenij pam yatnij znak borotbi finskih yegeriv na misci de pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vidbuvalisya boyi Cej pam yatnij znak sporudzheno na dyuni na samomu berezi Rizkoyi zatoki bilya shose Sloka Talsi U Engurskij volosti pohovani p yat poleglih u boyah finskih soldat V 2004 roci buv urochisto vidkritij zanovo spochatku vstanovlenij u 1929 roci pam yatnik kotrij buv zrujnovanij pislya vklyuchennya Latviyi u sklad SRSR Prote ne vsi yegeri gorili bazhannyam voyuvati z regulyarnimi vijskami Sprava dohodila do chastih buntiv proti nimeckogo voyennogo kerivnictva 87 yegeriv bulo internovano do Nimechchini i vidislano na roboti v Essen Pislya togo yak 4 grudnya 1917 roku progolosiv nezalezhnist yegeri prisyagnuli zakonnomu uryadu Finlyandiyi u cerkvi latvijskogo mista Liyepaya Povernennya do Finlyandiyi Pershi 60 yegeriv pribuli do Finlyandiyi voseni 1917 roku z bazhannyam bitisya proti Rosiyi Ale na pochatku 1918 roku situaciya v Finlyandiyi znachno zminilasya Zrostannya naprugi mizh finskim senatom i prizveli do pochatku 27 sichnya 1918 roku u Gelsinki revolyucijnogo povstannya v rezultati chogo u Finlyandiyi pochinayetsya gromadyanska vijna v yakij z odnogo boku borolis organizovani z robitnikiv zagoni Chervonoyi gvardiyi chervoni a z drugogo boku virni finskomu uryadu senatu sili nazvani bilimi Po cij prichini chastina yegeriv ne povernulasya v krayinu Prote cherez misyac 25 lyutogo 1918 roku z Pribaltiki povernulas osnovna chastina bataljonu finlyandskih yegeriv 950 osib yaki voyuvali tam na storoni Nimechchini Voni pribuli na pivnich Finlyandiyi u Vaasa j stali perevazhno do lav prouryadovih vijsk Bila finska armiya kotra po suti bula vsogo tilki opolchennyam i yiyi voyenne zastosuvannya bulo problematichnim vreshti resht otrimala profesijnih komandiriv vchiteliv vijskovoyi spravi Pri comu finski bili bachili situaciyu u Finlyandiyi yak vizvolnu vijnu v yakij tilki j mozhna bulo vizvoliti krayinu z pid vladi Rosiyi Rozbizhnosti z Mannergejmom Ne vsi yegeri buli virni uryadu yak zazvichaj vvazhayut Za chas navchannya kolektiv yegeriv stav cilisnoyu grupoyu i yim bulo vazhlivo i v Finlyandiyi diyati razom Vilgelm Thyeslyef visloviv ideyu stvoriti na osnovi 27 go bataljonu silnu udarnu grupu Yegeri mali buti hrebtom brigadi sklad yakoyi popovnivsya b z biloyi gvardiyi Brigadu mali posiliti dva pihotnih polki kinnota batareya polovoyi artileriyi i rota rozvidki Golovnokomanduvach shojno stvorenoyi finlyandskoyi armiyi vistupiv proti ciyeyi iniciativi Vin poboyuvavsya sho b yuchis odnoyu bojovoyu odiniceyu yegeri pidlyagali riziku povnoyi porazki ya perekonanij v tomu sho ce privede do znishennya biloyi armiyi skazav vin dopovidayuchi pro zagalnu situaciyu senatoru Renvalle Vinikali i politichni rozbizhnosti mizh yegeryami i uryadom Golovnoyu metoyu senatu u Vaase bulo ob yednati krayinu pid odnim praporom Derzhavnu vladu i nezalezhnist vid Rosiyi pislya peremogi hotili garantuvati z dopomogoyu silnoyi vlasnoyi chi nimeckoyi armiyi a takozh mozhlivim povernennyam do monarhichnoyi formi pravlinnya Pomirni yegeri i socialisti zvisno buli proti monarhiyi i nimeckoyi intervenciyi osoblivo na pochatku vijni Vijskove komanduvannya bulo takozh neodnostajne shodo cogo pitannya Vinikali analogichni superechki mizh generalom Mannergejmom i komandirami finskih yegeriv Dobre informovanij pro poganij stan chervonoyi armiyi i finskih chervonoarmijciv Mannergejm kritichno ocinyuvav neobhidnist nimeckoyi dopomogi Finski yegeri iz svogo boku pritrimuvalis pronimeckoyi oriyentaciyi Mannergejmu takozh ne podobalis ideyi pro nimecku visadku prinajmni do togo chasu koli finska armiya ne vizme Tampere Manergejm rozumiv sho vazhlivo bulo pokazati krayini sho svoboda ne dayetsya z chuzhih ruk a vlasna armiya povinna sama navesti poryadok k krayini Za propoziciyeyu Mannergejma u Sejnyajoki vidbulis peregovori z predstavnikami yegeriv dlya togo shob uregulyuvati usi rozbizhnosti Organizacijni pitannya majbutnoyi armiyi buli virisheni Yegeri buli proti priznachennya na oficerski posadi na rivni polkiv tih oficeriv yaki zdobuli osvitu v Rosiyi Mannergejmu zayavili sho prosto nemaye realnoyi alternativi dlya stvorennya majbutnoyi armiyi okrim yegeriv Mannergejm u svoyu chergu pidtrimav priznachennya polkovnikom u Finsku armiyu kolishnogo komandira 27 go bataljonu yegerskogo bataljonu Eduarda Ausfelda Ta zgodom vidbulis dekilka podij yaki vkraj negativno poznachilis ne tilki na imidzhi Finlyandiyi a stosuvalis personalno Mannergejma Odnogo razu Mannergejm vipadkovo unik napadu todi yak bulo pidirvano jogo shtab poyizd Mannergejm vipadkovo ne opinivsya na misci v moment vibuhu i zamah na vbivstvo ne vdavsya V rezultati bilya poyizdu bula vstanovlena sitka parkan yaku vidno na deyakih fotografiyah Doslidnik Lars Vesterlund pripustiv sho sproba pidirvati shtab poyizd Mannergejma na stanciyi Sejnyajoki maye yakes vidnoshennya do zgadanih rozbizhnostej Vesterlund dumaye sho za podiyeyu hovayutsya krajni aktivisti i navit nazivaye konkretni imena Vilgelm Theslef i Paul fon Gerich Iz inozemnih zacikavlenih storin mogla buti Nimechchina Za pripushennyam togo zh Larsa Vesterlunda masovij raztril rosijskogo movnogo naselennya Viborg vesnoyu 1918 roku buv ogranizovanij finskimi yegeryami u yakosti provokaciyi shob sprichiniti reakciyu Radyanskoyi Rosiyi proti Finlyandiyi Mannergejma i tim samim utverditis na choli Finskoyi armiyi cherez dopomogu z boku Nimechchini Ale ce lishe odne z pripushen Pochatok i prichini zarodzhennya ruhuNa pochatku 1900 h rokiv politikarusifikaciyi Finlyandiyi porodila hvili protestiv u suspilstvi Avtonomnij status krayini viyavivsya pid zagrozoyu Rozpusk vlasnoyi finskoyi armiyi i zagroza vstupiti v rosijsku armiyu v riznih chastinah Rosijskoyi imperiyi silno zburilo finske suspilstvo Na dumku aktivistiv bezzakonne polozhennya davalo pravo i zmogu vidpovidati na nasillya nasillyam Programa aktivistiv bula predstavlena v 1903 roci V nastupnomu 1904 roci zasnovana Na rannij stadiyi diyan aktivistiv i nastupnih yegeriv peredbachaye taki diyi yak pidpilna kupivlya zbroyi napriklad rejs korablya Dzhon Grafton iz zbroyeyu i stvorennya v 1906 roci zagoniv samooboroni pid viglyadom sportivnogo tovaristva fin fin Voima liitto Drugij period rusifikaciyi pochavsya naprikinci 1908 roku i trivav do bereznya 1917 roku Dumki pro nezalezhnist dotrimuvalis v presi do 1910 roku koli bula zakrita gazeta Framtid Vastajsuus Navchalni organizaciyi universitetu pishli inshim shlyahom V urochistih rozmovah z privodu zakinchennya universitetu v kvitni 1914 roku dumka pro nezalezhnist bula vistalena shiroko hocha v oberezhnij formi Zasnuvannya organizaciyiNe divno sho z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci bagato lyudej u Finlyandiyi vse aktivnishe bazhali nezalezhnosti vid Imperiyi Naprikinci 1914 roku v Finlyandiyi bulo vvedeno voyennij stan u zv yazku z poboyuvannyam vtorgnennya nimciv cherez Finlyandiyu Klyuchevi ob yekti v riznih chastinah krayini pochinayut ukriplyati silami najnyatih finiv ale pid rosijskim kerivnictvom Ci roboti prizveli do nehvatki robochoyi sili U 1914 roci buv opublikovanij zakon pro rusifikaciyu Ce ostatochno pidshtovhnulo yegerskij ruh do aktivnih dij Zgodom vidbulisya nezalezhno odni vid odnih zbori v yakih navit rozglyadali liniyi frontiv Napriklad koli Vyajnyo Kokko Yuryo Ruutu i Vyajnyo Tiiri prishli v restoran Gardini yih vpiznali studenti i pochali vimagati aktivnih dij Zbori v Ostrobotniyi Dom uchashihsya Ostrobotniya v Helsinki 20 listopada 1914 roku v Domi navchayuchis v Gelsinki na vulici Tyoyolyonkatu budinok 3 fin Toolonkatu vidbulis zbori Iz soobrazhenij bezopasnosti protokol ne veli Prisutstvovalo okolo 20 predstavitelej ot raznyh studencheskih obedinenij v tom chisle ot starejshej universitetskoj organizacii Finskaya Dubina fin Suomalainen Nuija Zbori konstatuvali sho pasivnij suprotiv vtrativ svoye znachennya i potribno jti nezakonnim shlyahom oskilki Rosiya vidhilila zakon Finlyandiya povinna rozirvati zv yazki z Rosiyeyu Koli besida zajshla pro inozemnu dopomogu Vyajnyo Kokko vvazhav Nimechchinu najvazhlivishoyu navit yedinoyu mozhlivistyu Finlyandiyi na zdobuttya nezalezhnosti Lyudi sho zibralisya stvorili timchasovij centralnij komitet organizaciyi Neobhidno bulo zv yazatisya z vikladachami starimi politikami i predstavnikami social demokrativ Rozbizhnosti mizh Yegeryami ta ManergejmomVinikali i politichni rozbizhnosti mizh yegeryami ta uryadom Golovnoyu metoyu senatu u Vaase bulo ob yednati krayinu pid odnim praporom Derzhavnu vladu i nezalezhnist vid Rosiyi pislya peremogi hotili garantuvati za dopomogoyu silnoyi vlasnoyi chi nimeckoyi armiyi a takozh mozhlivim povernennyam do monarhichnoyi formi pravlinnya Pomirni yegeri ta socialisti zvisno buli proti monarhiyi i nimeckoyi intervenciyi osoblivo na pochatku vijni Voyenne komanduvannya bulo takozh ne odnostajne shodo cogo pitannya Vinikali analogichni superechki mizh generalom Mannergejmom i komandirami finskih yegeriv Dobre informovanij pro poganij stan Chervonoyi armiyi ta finskih chervonoarmijciv Mannergejm kritichno ocinyuvav neobhidnist nimeckoyi dopomogi Finski yegeri iz svogo boku pritrimuvalis pronimeckoyi oriyentaciyi Mannergejmu takozh ne podobalis ideyi pro nimecku visadku prinajmni do togo chasu koli finska armiya ne vizme Tampere Manergejm rozumiv sho vazhlivo bulo pokazati krayini sho svoboda ne dayetsya z chuzhih ruk a vlasna armiya mala vlasnoruch navesti poryadok u krayini Za propoziciyeyu Mannergejma u Sejnyajoki vidbulis peregovori z predstavnikami yegeriv dlya togo shob uregulyuvati usi rozbizhnosti Organizacijni pitannya majbutnoyi armiyi buli virisheni Yegeri buli proti priznachennya na oficerski posadi na rivni polkiv tih oficeriv yaki zdobuli osvitu v Rosiyi Mannergejmu zayavili sho prosto ne maye realnoyi alternativi dlya stvorennya majbutnoyi armiyi okrim yegeriv Mannergejm u svoyu chergu pidtrimav priznachennya polkovnikom u Finsku armiyu kolishnogo komandira 27 bataljonu yegerskogo bataljonu Eduarda Ausfelda Ta zgodom vidbulis dekilka podij yaki vkraj negativno poznachilis ne tilki na imidzhi Finlyandiyi a stosuvalis personalno Mannergejma Doslidnik Lars Vesterlund pripustiv sho sproba pidirvati shtab poyizd Mannergejma na stanciyi Sejnyajoki maye yakes vidnoshennya do zgadanih rozbizhnostej Vesterlund dumaye sho za podiyeyu hovayutsya krajni aktivisti i navit nazivaye konkretni imena Vilgelm Theslef i Paul fon Gerich Iz inozemnih zacikavlenih storin mogla buti Nimechchina dzherelo Za pripushennyam togo zh Larsa Vesterlunda masovij rozstril rosijskomovnogo naselennya Viborgu navesni 1918 roku bulo vlashtovano finskimi yegeryami yak provokaciya shob sprichiniti reakciyu Radyanskoyi Rosiyi proti Mannergejma dzherelo Yegeri v nezalezhnij FinlyandiyiPislya gromadyanskoyi vijni osnovna chastina yegeriv povernulas do mirnogo zhittya Bilshist z nih buli robitniki neveliki zemlevlasniki i pidpriyemci kozhnij p yatij zdobuv vishu osvitu Deyaki yegeri dosyagli vershin u gospodarskomu i kulturnomu zhitti Chastina zalishilas na sluzhbi Deyaki pereyihali do Radyanskoyi Rosiyi Bilsha chastina yegeriv brala uchast u Zimovij vijni 1939 1940 nastupnij vijni Finlyandiyi i SRSR 1941 1944 Vsogo 49 yegeriv oficeriv otrimalo generalskij chin v tomu chisli Erik Gejnriks Paavo Talvela i Vpliv yegeriv na rozvitok finskih zbrojnih sil buv duzhe silnim azh do 1950 h rokiv Ostannij yeger general Vyajno Valve pomer u 1995 roci Vsogo v 1915 1918 rokah vijskove navchannya v nimeckij armiyi projshli 1895 dobrovolciv Z nih 1261 lyudina 67 brala uchast u Gromadyanskij vijni V nij pomerlo 128 yegeriv 10 i bulo poraneno 238 19 U Zimovij vijni brali uchast yak na fronti tak i v tilu 774 yegeri z yakih pomerlo 24 3 i bulo poraneno 19 2 Hrest Mannergejma buv vruchenij 20 yegeryam Primitki100 rokiv tomu v Nimechchini pochalasya vijskova pidgotovka finskih yegeriv yaki borolisya za nezalezhnist Finlyandiyi Sajt teleradiokompaniyi Yleisradio Oy Sluzhba novin Yle 25 lyutogo 2017 Jormanainen Heli Naperedodni Lyutnevoyi revolyuciyi v Finlyandiyi stoyali v chergah za hlibom i buduvali ukriplennya Sajt teleradiokompaniyi Yleisradio Oy Sluzhba novin Yle 25 lyutogo 2017 Derzhavina A Carskoe delo v Finlyandii beseda s predsedatelem Obshestva pamyati Svyatyh Carstvennyh muchenikov i Anny Taneevoj v Finlyandii RY Huhtiniemi L M Gazeta Pravoslavnyj krest 2016 15 fevralya 4 148 sm https web archive org web 20170328171015 http www pkrest ru 148 148 6 html Arhivovano28 bereznya 2017 u Wayback Machine elektronnuyu versiyu gazety na sajte www pkrest ru a takozh https web archive org web 20180831022004 http www tsaarinikolai com demotxt Tsarskoe asia lehti PKd html Arhivovano31 serpnya 2018 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Tovaristva pam yati Svyatih Carstvenih muchenikiv i Anni Tanyeyevoyi v Finlyandiyi RY www tsaarinikolai com Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 4 bereznya 2018 Kovalov Denis 2014 Finlyandskij ruh yegeriv mizh kajzerom ta carem Ukr Dnipro DNU im O Gonchara s 189 203 Oficijnij sajt Engurskogo krayu Ob yekti dlya oglyadu 6 bereznya 2018 u Wayback Machine latis Lackman M 2000 s 577 Lauerma M 1984 s 10 19 Lauerma M 1984 s 26 27 Lauerma M 1966 s 53 60 Lauerma M 1984 Reaktiot marraskuun 17 paivan ohjelmaan s 27 Lauerma M 1966 Neuvottelusta ravintola Gardinissa s 55 Lauerma M 1984 s 27 LiteraturaLackman Matti Suomen vai Saksan puolesta Jaakareiden tuntematon historia Jaakariliikkeen ja jaakaripataljoona 27 n 1915 1918 synty luonne mielialojen vaihteluita ja sisaisia kriiseja seka niiden heijastuksia itsenaisen Suomen ensi vuosiin saakka Helsinki Otava 2000 ISBN 951 1 16158 X Lauerma Matti Kuninkaallinen Preussin Jaakaripataljoona 27 Vaiheet ja vaikutus Helsinki WSOY 1966 Lauerma Matti toim Markku Onttonen ja Hilkka Vitikka Jaakarien tie Helsinki WSOY 1984 ISBN 951 0 12588 1 Vesterlund Lars My zhdali vas kak osvoboditelej a vy prinesli nam smert 2013 128 s ISBN 5 93768 060 X Payne Stanley Civil War in Europe 1905 1949 Kovalov Denis Finlyandskij ruh yegeriv mizh kajzerom ta carem