Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Філіппо Буонарроті антиквар Філіппо Джузеппе Марія Лудовіко Буонарроті якого частіше називають французькою вер

Філіппо Буонарроті

Філіппо Буонарроті
Див. також: Філіппо Буонарроті (антиквар)

Філіппо Джузеппе Марія Лудовіко Буонарроті, якого частіше називають французькою версією Філіппе Буонарроті (італ. Filippo Giuseppe Maria Ludovico Buonarroti; фр. Philippe Buonarroti; 11 листопада 1761, Піза, Італія — 16 вересня 1837, Париж, Франція) — італійський соціаліст-утопіст, письменник, агітатор, масон і змовник; він діяв на Корсиці, у Франції та в Женеві. Його (1828) стала квінтесенцією для революціонерів, надихаючи таких соціалістів, як Бланкі та Маркс. Він запропонував мутуалістичну стратегію, яка мала б революціонізувати суспільство поетапно, починаючи від монархії до лібералізму, потім до радикалізму і, нарешті, до комунізму.

Філіппо Буонарроті
фр. Philippe Buonarroti
image
Ім'я при народженніітал. Filippo Giuseppe Maria Ludovico Buonarroti
Народився11 листопада 1761(1761-11-11)[2][1][…]
Піза, Тоскана, Італія[2][1]
Помер17 вересня 1837(1837-09-17)[1] (75 років)
Париж, Франція[2][1]
ПохованняЦвинтар Монмартр
Країнаimage Франція
Діяльністьжурналіст, політик
Alma materПізанський університет[1]
Знання мовфранцузька[2]
Партіяклуб якобінців
РідБуонарроті
Автографimage

Біографія

Ранній активізм

Філіппо Буонарроті народився 11 листопада 1761 року в Пізі, у Великому герцогстві Тосканському, в родині місцевого дворянства. Його батько — Леонардо (італ. Leonardo), матір — Джулія Біццарріні (італ. Giulia Bizzarrini). Буонарроті вивчав юриспруденцію в Пізанському університеті, де заснував газету «Gazetta Universale» (укр. Універсальний вісник; 1787), яку влада великого князя П'єтро-Леопольда вважала підривною.

Вважається, що він приєднався до масонської ложі десь у 1786 році.

Перебуваючи під постійним наглядом влади, він підтримав Французьку революцію, коли вона спалахнула. Він їздив на Корсику, щоб поширювати революційне повідомлення за допомогою «Giornale Patriottico di Corsica» (укр. Патріотична газета Корсики), першої італомовної газети, яка відкрито підтримувала Французьку революцію. На Корсиці Буонарроті приєднався до клубу якобінців і став другом Бонапартів.

Конвент

Буонарроті вигнали з острова в червні 1791 року, тож він повернувся до рідної Тоскани, після чого його заарештували й ув'язнили.

1793 року він поїхав до Парижу і став членом . Максиміліан Робесп'єр доручив йому організувати італійських революціонерів-емігрантів, чим він займався з бази в Ніцці. Після засудження Паскуале Паолі перед Національним конвентом його нагородили за революційну діяльність спеціальним указом про надання французького громадянства в травні 1793 року.

У квітні 1794 року його призначили національним комісаром в містечко , порту міста Імперія, яке служило притулком для багатьох профранцузьких італійців під час .

Змова Бабефа і подальше життя

Його відкликали до Парижу в 1795 році після , після чого його друзів скинули з посад, а його ув'язнили у Плессіс. Там він познайомився з Гракхом Бабефом і став одним із його найпалкіших прихильників і співзмовників під час їхнього спільного ув'язнення з березня по жовтень.

Буонаротті повторно заарештувала французька Директорією 8 травня 1796 року разом з Бабефом та іншими змовниками. Бабефа засудили до гільйотини, а Буонаротті офіційно ув'язнили у лютому 1797 року та утримували на острові Олерон. Наполеон Бонапарт дозволив йому вийти на свободу, ставши першим консулом у 1799 році.

Він виїхав до Женеви під час Першої Французької імперії, а під час реставрації Бурбонів — до Брюсселя. У 1808 році Буонарроті сформував масонську ложу «Les Sublimes Maîtres Parfaits» (укр. Високі досконалі майстри), до якої допускалися лише діючі масони. У цій ложі він сформував внутрішнє коло, яке використовував для реалізації своїх політичних мрій і прагнень. Він повернувся до Парижу після Липневої революції 1830 року.

Він раптово помер у Парижі 16 вересня 1837 року.

Вплив

image
Пам'ятна медаль Буонарроті. Давид д'Анже

Революційні принципи Буонарроті стали важливими протягом 1830-х і на початку 1840-х років; Огюст Бланкі навчився багатьох своїх повстанських навичок і тактик від Буонарроті, і працю «Conspiration pour l'Egalité dite de Babeuf, suivie du procès auquel elle donna lieu» (укр. „Змова за рівність“, відома як Бабеф, з подальшим судовим процесом, який вона викликала) можна розглядати як важливий текст у цьому відношенні.

Пізніше революціонери 1848 року у Франції та в інших країнах надали великого значення цій праці як наріжному каменю.

Михайло Бакунін, російський політичний діяч, вихваляв Буонарроті як «найбільшого змовника свого часу» і сам перебував під сильним впливом революційної практики Буонарроті. Дослідник Бакуніна, писав про Буонарроті так: «Він[Буонарроті] також створив у міжнародному масштабі, хоча й протягом значно довшого періоду, розгорнуту підпільну мережу за зразком масонства, іноді використовуючи масонські інституції, щоб працювати на підтримку свого егалітарного кредо 1796 року, за соціальну революцію та за республіканізацію Європи. Протягом сорока років принципи залишалися незмінними: керівництво було таємним; існування вищих ступенів було невідомо нижчим; багатогранна за характером, ця мережа скористалася перевагами інших спільнот». Деякі стверджують, що ці принципи чітко проявляються і в працях Бакуніна.

Праці

  • La Riforma dell'Alcorano (1786)
  • Conspiration des égaux (1828)
  • Histoire de la Conspiration pour l'Égalité dite de Babeuf (1828)
  • Riflessi sul governo federativo applicato all'Italia (1831)
  • Del governo d'un popolo in rivolta per conseguire la libertà (1833)
  • Observations sur Maximilien Robespierre (1836)

Сім'я

Філіппо Буонарроті одружився із Елізабеттою де' Конті (італ. Elisabetta de' Conti). У них було троє дітей: Фаустіна (італ. Faustina), яка одружилася із Доменіко Стурліні (італ. Domenico Sturlini), Леонардо Козімо (італ. Leonardo Cosimo) та Антонія (італ. Antonia). Комендатор Козімо одружився із Розіною (італ. Rosina Vendramin), у них не було дітей. По смерті 1858 року, Козімо заповів родинний будинок Каза Буонарроті місту Флоренція , на ньому закінчилася чоловіча старша лінія роду Буонарроті, хоча молодша лінія існувала.

Див. також

    Виноски

    1. Saitta A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1972. — Vol. 15.
      d:Track:Q1128537
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    4. Elizabeth L. Einsenstein, The First Professional Revolutionist: Filippo Michele Buonarroti (1761—1837) (Cambridge, MA: Harvard University Press, 1959)
    5. image Phillips, Walter Alison (1911). Babeuf, François Noel . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 3. Cambridge University Press. с. 93—94. (англ.)
    6. Avrich, Bakunin and Nechaev, 22.
    7. image Villari, Luigi (1911). Confalonieri, Federico, Count . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 6. Cambridge University Press. с. 898. (англ.)
    8. Arthur Lehning, «Bakunin's Conceptions of Revolutionary Organisations and Their Role: A Study of His ‘Secret Societies’,» in Essays in Honour of E.H. Carr, ed. C. Abramsky (London: The Macmillan Press, 1974), 58.
    9. Symonds, vol.1, 1925, с. viii.
    10. Symonds, vol.2, 1925, с. Table B.

    Література

    • Alexander Philippe Andryane (1839). Mémoires d'un prisonnier d'état.
    • Souvenirs de Genève (1839).
    • (1959). The First Professional Revolutionist: Filippo Michele Buonarroti. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. ISBN .
    • Libero Federici (2007). L'egualitarismo di Filippo Buonarroti. Il Prato. Saonara, Padova.
    • Symonds, John Addington (1925). The Life of Michelangelo Buonarroti (англ.) . Т. 1. New York: Charles Scribner's Sons. с. 470. (англ.)
    • Symonds, John Addington (1925). The Life of Michelangelo Buonarroti (англ.) . Т. 2. New York: Charles Scribner's Sons. с. 450. (англ.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Div takozh Filippo Buonarroti antikvar Filippo Dzhuzeppe Mariya Ludoviko Buonarroti yakogo chastishe nazivayut francuzkoyu versiyeyu Filippe Buonarroti ital Filippo Giuseppe Maria Ludovico Buonarroti fr Philippe Buonarroti 11 listopada 1761 Piza Italiya 16 veresnya 1837 Parizh Franciya italijskij socialist utopist pismennik agitator mason i zmovnik vin diyav na Korsici u Franciyi ta v Zhenevi Jogo 1828 stala kvintesenciyeyu dlya revolyucioneriv nadihayuchi takih socialistiv yak Blanki ta Marks Vin zaproponuvav mutualistichnu strategiyu yaka mala b revolyucionizuvati suspilstvo poetapno pochinayuchi vid monarhiyi do liberalizmu potim do radikalizmu i nareshti do komunizmu Filippo Buonarrotifr Philippe BuonarrotiIm ya pri narodzhenniital Filippo Giuseppe Maria Ludovico BuonarrotiNarodivsya11 listopada 1761 1761 11 11 2 1 Piza Toskana Italiya 2 1 Pomer17 veresnya 1837 1837 09 17 1 75 rokiv Parizh Franciya 2 1 PohovannyaCvintar MonmartrKrayina FranciyaDiyalnistzhurnalist politikAlma materPizanskij universitet 1 Znannya movfrancuzka 2 Partiyaklub yakobincivRidBuonarrotiAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRannij aktivizm Filippo Buonarroti narodivsya 11 listopada 1761 roku v Pizi u Velikomu gercogstvi Toskanskomu v rodini miscevogo dvoryanstva Jogo batko Leonardo ital Leonardo matir Dzhuliya Biccarrini ital Giulia Bizzarrini Buonarroti vivchav yurisprudenciyu v Pizanskomu universiteti de zasnuvav gazetu Gazetta Universale ukr Universalnij visnik 1787 yaku vlada velikogo knyazya P yetro Leopolda vvazhala pidrivnoyu Vvazhayetsya sho vin priyednavsya do masonskoyi lozhi des u 1786 roci Perebuvayuchi pid postijnim naglyadom vladi vin pidtrimav Francuzku revolyuciyu koli vona spalahnula Vin yizdiv na Korsiku shob poshiryuvati revolyucijne povidomlennya za dopomogoyu Giornale Patriottico di Corsica ukr Patriotichna gazeta Korsiki pershoyi italomovnoyi gazeti yaka vidkrito pidtrimuvala Francuzku revolyuciyu Na Korsici Buonarroti priyednavsya do klubu yakobinciv i stav drugom Bonapartiv Konvent Buonarroti vignali z ostrova v chervni 1791 roku tozh vin povernuvsya do ridnoyi Toskani pislya chogo jogo zaareshtuvali j uv yaznili 1793 roku vin poyihav do Parizhu i stav chlenom Maksimilian Robesp yer doruchiv jomu organizuvati italijskih revolyucioneriv emigrantiv chim vin zajmavsya z bazi v Nicci Pislya zasudzhennya Paskuale Paoli pered Nacionalnim konventom jogo nagorodili za revolyucijnu diyalnist specialnim ukazom pro nadannya francuzkogo gromadyanstva v travni 1793 roku U kvitni 1794 roku jogo priznachili nacionalnim komisarom v mistechko portu mista Imperiya yake sluzhilo pritulkom dlya bagatoh profrancuzkih italijciv pid chas Zmova Babefa i podalshe zhittya Jogo vidklikali do Parizhu v 1795 roci pislya pislya chogo jogo druziv skinuli z posad a jogo uv yaznili u Plessis Tam vin poznajomivsya z Grakhom Babefom i stav odnim iz jogo najpalkishih prihilnikiv i spivzmovnikiv pid chas yihnogo spilnogo uv yaznennya z bereznya po zhovten Buonarotti povtorno zaareshtuvala francuzka Direktoriyeyu 8 travnya 1796 roku razom z Babefom ta inshimi zmovnikami Babefa zasudili do giljotini a Buonarotti oficijno uv yaznili u lyutomu 1797 roku ta utrimuvali na ostrovi Oleron Napoleon Bonapart dozvoliv jomu vijti na svobodu stavshi pershim konsulom u 1799 roci Vin viyihav do Zhenevi pid chas Pershoyi Francuzkoyi imperiyi a pid chas restavraciyi Burboniv do Bryusselya U 1808 roci Buonarroti sformuvav masonsku lozhu Les Sublimes Maitres Parfaits ukr Visoki doskonali majstri do yakoyi dopuskalisya lishe diyuchi masoni U cij lozhi vin sformuvav vnutrishnye kolo yake vikoristovuvav dlya realizaciyi svoyih politichnih mrij i pragnen Vin povernuvsya do Parizhu pislya Lipnevoyi revolyuciyi 1830 roku Vin raptovo pomer u Parizhi 16 veresnya 1837 roku VplivPam yatna medal Buonarroti David d Anzhe Revolyucijni principi Buonarroti stali vazhlivimi protyagom 1830 h i na pochatku 1840 h rokiv Ogyust Blanki navchivsya bagatoh svoyih povstanskih navichok i taktik vid Buonarroti i pracyu Conspiration pour l Egalite dite de Babeuf suivie du proces auquel elle donna lieu ukr Zmova za rivnist vidoma yak Babef z podalshim sudovim procesom yakij vona viklikala mozhna rozglyadati yak vazhlivij tekst u comu vidnoshenni Piznishe revolyucioneri 1848 roku u Franciyi ta v inshih krayinah nadali velikogo znachennya cij praci yak narizhnomu kamenyu Mihajlo Bakunin rosijskij politichnij diyach vihvalyav Buonarroti yak najbilshogo zmovnika svogo chasu i sam perebuvav pid silnim vplivom revolyucijnoyi praktiki Buonarroti Doslidnik Bakunina pisav pro Buonarroti tak Vin Buonarroti takozh stvoriv u mizhnarodnomu masshtabi hocha j protyagom znachno dovshogo periodu rozgornutu pidpilnu merezhu za zrazkom masonstva inodi vikoristovuyuchi masonski instituciyi shob pracyuvati na pidtrimku svogo egalitarnogo kredo 1796 roku za socialnu revolyuciyu ta za respublikanizaciyu Yevropi Protyagom soroka rokiv principi zalishalisya nezminnimi kerivnictvo bulo tayemnim isnuvannya vishih stupeniv bulo nevidomo nizhchim bagatogranna za harakterom cya merezha skoristalasya perevagami inshih spilnot Deyaki stverdzhuyut sho ci principi chitko proyavlyayutsya i v pracyah Bakunina PraciLa Riforma dell Alcorano 1786 Conspiration des egaux 1828 Histoire de la Conspiration pour l Egalite dite de Babeuf 1828 Riflessi sul governo federativo applicato all Italia 1831 Del governo d un popolo in rivolta per conseguire la liberta 1833 Observations sur Maximilien Robespierre 1836 Sim yaFilippo Buonarroti odruzhivsya iz Elizabettoyu de Konti ital Elisabetta de Conti U nih bulo troye ditej Faustina ital Faustina yaka odruzhilasya iz Domeniko Sturlini ital Domenico Sturlini Leonardo Kozimo ital Leonardo Cosimo ta Antoniya ital Antonia Komendator Kozimo odruzhivsya iz Rozinoyu ital Rosina Vendramin u nih ne bulo ditej Po smerti 1858 roku Kozimo zapoviv rodinnij budinok Kaza Buonarroti mistu Florenciya na nomu zakinchilasya cholovicha starsha liniya rodu Buonarroti hocha molodsha liniya isnuvala Div takozhVinoskiSaitta A Dizionario Biografico degli Italiani 1972 Vol 15 d Track Q1128537 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Elizabeth L Einsenstein The First Professional Revolutionist Filippo Michele Buonarroti 1761 1837 Cambridge MA Harvard University Press 1959 Phillips Walter Alison 1911 Babeuf Francois Noel U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 3 Cambridge University Press s 93 94 angl Avrich Bakunin and Nechaev 22 Villari Luigi 1911 Confalonieri Federico Count U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 6 Cambridge University Press s 898 angl Arthur Lehning Bakunin s Conceptions of Revolutionary Organisations and Their Role A Study of His Secret Societies in Essays in Honour of E H Carr ed C Abramsky London The Macmillan Press 1974 58 Symonds vol 1 1925 s viii Symonds vol 2 1925 s Table B LiteraturaAlexander Philippe Andryane 1839 Memoires d un prisonnier d etat Souvenirs de Geneve 1839 1959 The First Professional Revolutionist Filippo Michele Buonarroti Cambridge Massachusetts Harvard University Press ISBN 978 0 674 30400 0 Libero Federici 2007 L egualitarismo di Filippo Buonarroti Il Prato Saonara Padova Symonds John Addington 1925 The Life of Michelangelo Buonarroti angl T 1 New York Charles Scribner s Sons s 470 angl Symonds John Addington 1925 The Life of Michelangelo Buonarroti angl T 2 New York Charles Scribner s Sons s 450 angl

    Дата публікації:
    Топ