Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філіпп Жіль (фр. Philippe Gille; повне ім'я Філіпп Еміль Франсуа Жіль; 10 грудня 1831, Париж — 19 березня 1901, там само) — французький публіцист і драматург.
| Філіпп Еміль Франсуа Жіль | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Philippe Gille | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Philippe François Émile Gille[1] | |||
| Народився | 18 грудня 1830[2][1] d, Париж, Франція[2][1] | |||
| Помер | 19 березня 1901[3][4][…] (70 років) XVII округ Парижа, Париж, Франція[6] | |||
| Країна |  Франція | |||
| Діяльність | журналіст, лібретист, письменник, літературний критик, драматург | |||
| Мова творів | французька | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
 Філіпп Еміль Франсуа Жіль у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
У молодості займався скульптурою. 1861 року став секретарем «Театр Лірик». Писав в газетах і журналах Le Petit Journal, L'Écho de Paris, «Ле Солей», L'Histoire, з 1869 року писав у «Фігаро», де під псевдонімом «Залізна маска» (Le Masque de fer) вів театральну хроніку. Активно виступав як літературний критик зі статтями про нові книги Віктора Гюго, Анатоля Франса, П'єра Лоті, Ернеста Ренана й інших видатних французьких письменників (зібрані в п'ять збірок під загальною назвою «Літературна боротьба» (фр. La bataille littéraire; 1889—1893). 1899 року був обраний членом Академії вишуканих мистецтв.
Жіль найбільш відомий як лібретист двох знаменитих опер: «Лакме» Лео Деліба (1883, у співавторстві з ) і «Манон» Жуля Массне (1884, у співавторстві з Анрі Мельяком).
На лібрето Жіля написані також кілька інших опер Деліба, в тому числі «Жан де Нівель» (1880) і залишилася незавершеною «Кассія» (1893), ряд оперет Жака Оффенбаха — «Вечірній вітер» (фр. Vent du soir; 1857), «Жанна плаче, Жан сміється» (фр. Jeanne qui pleure et Jean qui rit; 1864), «Пастушки» (фр. Les bergers; 1865), «Доктор Окс» (фр. Le docteur Ox; 1877) й інші, — оперета Робера Планкета «Ріп Ван Вінкль» (1884) і т. д.
Жіль також виступив співавтором Ежена Лабіша у водевілі «30 мільйонів Гладіатора» (фр. Les 30 millions de Gladiator; 1875) й Анрі Мельяка в комедії «Чоловік для Бабетти» (фр. Le mari à Babette; 1881), випустив книгу віршів «Гербарій» (фр. L’herbier; 1887), яка дозволила критику Полю Жіністі помітити, що, всупереч назві, «у поетичних квітів цього чарівного збірника свіжий колір і живі фарби тільки що зібраного врожаю».
Особисте життя
Був одружений на доньці композитора Віктора Массе.
Примітки
- свідоцтво про народження — С. 19–21.
- People of Modernity Base
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- свідоцтво про смерть — С. 20.
- Acte de décès n° 598 (vue 20/31). Archives en ligne de la Ville de Paris, état-civil du 17e arrondissement, registre des décès de 1901. , directeur du Figaro, figure comme déclarant dans l'acte.
- Georges Moreau, Revue universelle : recueil documentaire universel et illustré, vol. 11, Paris, Larousse, 1901, P..
- Bertrand Marchal. [1] — Presses de l'Université de Paris-Sorbonne, 1998. — P. 467. — . з джерела 10 жовтня 2021
- Paul Ginisty. L'Année littéraire, 7 juin 1887. — Цит. по: Catulle Mendès. Le mouvement poétique français de 1867 à 1900 [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- [2] — 2-е. — Dodd, Mead and Company, 1915. — Т. 9. — P. 764. з джерела 22 жовтня 2021
Література
- «Ma camarade»: pièce en cinq actes par Henry Meilhac & Philippe Gille
- Жиль, Филипп-Эмиль-Франсуа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filipp Zhil fr Philippe Gille povne im ya Filipp Emil Fransua Zhil 10 grudnya 1831 Parizh 19 bereznya 1901 tam samo francuzkij publicist i dramaturg Filipp Emil Fransua Zhilfr Philippe GilleIm ya pri narodzhennifr Philippe Francois Emile Gille 1 Narodivsya18 grudnya 1830 1830 12 18 2 1 d Parizh Franciya 2 1 Pomer19 bereznya 1901 1901 03 19 3 4 70 rokiv XVII okrug Parizha Parizh Franciya 6 Krayina FranciyaDiyalnistzhurnalist libretist pismennik literaturnij kritik dramaturgMova tvorivfrancuzkaAvtografNagorodi Filipp Emil Fransua Zhil u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaU molodosti zajmavsya skulpturoyu 1861 roku stav sekretarem Teatr Lirik Pisav v gazetah i zhurnalah Le Petit Journal L Echo de Paris Le Solej L Histoire z 1869 roku pisav u Figaro de pid psevdonimom Zalizna maska Le Masque de fer viv teatralnu hroniku Aktivno vistupav yak literaturnij kritik zi stattyami pro novi knigi Viktora Gyugo Anatolya Fransa P yera Loti Ernesta Renana j inshih vidatnih francuzkih pismennikiv zibrani v p yat zbirok pid zagalnoyu nazvoyu Literaturna borotba fr La bataille litteraire 1889 1893 1899 roku buv obranij chlenom Akademiyi vishukanih mistectv Zhil najbilsh vidomij yak libretist dvoh znamenitih oper Lakme Leo Deliba 1883 u spivavtorstvi z i Manon Zhulya Massne 1884 u spivavtorstvi z Anri Melyakom Na libreto Zhilya napisani takozh kilka inshih oper Deliba v tomu chisli Zhan de Nivel 1880 i zalishilasya nezavershenoyu Kassiya 1893 ryad operet Zhaka Offenbaha Vechirnij viter fr Vent du soir 1857 Zhanna plache Zhan smiyetsya fr Jeanne qui pleure et Jean qui rit 1864 Pastushki fr Les bergers 1865 Doktor Oks fr Le docteur Ox 1877 j inshi opereta Robera Planketa Rip Van Vinkl 1884 i t d Zhil takozh vistupiv spivavtorom Ezhena Labisha u vodevili 30 miljoniv Gladiatora fr Les 30 millions de Gladiator 1875 j Anri Melyaka v komediyi Cholovik dlya Babetti fr Le mari a Babette 1881 vipustiv knigu virshiv Gerbarij fr L herbier 1887 yaka dozvolila kritiku Polyu Zhinisti pomititi sho vsuperech nazvi u poetichnih kvitiv cogo charivnogo zbirnika svizhij kolir i zhivi farbi tilki sho zibranogo vrozhayu Osobiste zhittyaBuv odruzhenij na donci kompozitora Viktora Masse Primitkisvidoctvo pro narodzhennya S 19 21 d Track Q83900 People of Modernity Base d Track Q299015d Track Q116166943 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 svidoctvo pro smert S 20 d Track Q708653 Acte de deces n 598 vue 20 31 Archives en ligne de la Ville de Paris etat civil du 17e arrondissement registre des deces de 1901 directeur du Figaro figure comme declarant dans l acte Georges Moreau Revue universelle recueil documentaire universel et illustre vol 11 Paris Larousse 1901 P Bertrand Marchal 1 Presses de l Universite de Paris Sorbonne 1998 P 467 ISBN 2840501201 z dzherela 10 zhovtnya 2021 Paul Ginisty L Annee litteraire 7 juin 1887 Cit po Catulle Mendes Le mouvement poetique francais de 1867 a 1900 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl 2 2 e Dodd Mead and Company 1915 T 9 P 764 z dzherela 22 zhovtnya 2021Literatura Ma camarade piece en cinq actes par Henry Meilhac amp Philippe Gille Zhil Filipp Emil Fransua Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref