Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філіп Людвиг фон Зе йдель нім Philipp Ludwig von Seidel 24 жовтня 1821 Цвайбрюккен 13 серпня 1896 Мюнхен німецький матем

Філіп Людвіг Зейдель

Філіп Людвіг Зейдель

Філіп Людвиг фон Зе́йдель (нім. Philipp Ludwig von Seidel; 24 жовтня 1821, Цвайбрюккен — 13 серпня 1896, Мюнхен) — німецький математик та астроном. Один з піонерів фотометрії зірок та автор ітераційного методу розв'язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь.

Філіп Людвіг Зейдель
нім. Philipp Ludwig von Seidel[1][2]
image
Ім'я при народженні нім. Philipp Ludwig Seidel[1][2]
Народився 24 жовтня 1821(1821-10-24)[3][4][1]
Цвайбрюккен, Рейнланд-Пфальц[1][2]
Помер 13 серпня 1896(1896-08-13)[3][5][…] (74 роки)
Мюнхен, Німецька імперія[1][2]
Країна image Королівство Баварія[1]
Діяльність математик, астроном, викладач університету, оптик
Alma mater Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1842)[1][6]
Кенігсберзький університет (1843)[1][6]
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1844)[1][6]
Галузь астрономія[1], математика[1], ряд[8], функція[8], оптика[8], телескоп[8] і світлова величина[8]
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана[1][6]
Посада екстраординарний професор[1][6], професор[1][6] і виконавчий директор[d][6]
Науковий ступінь докторський ступінь[1][6] (1846)
Вчителі Йоганн Франц Енке[1][6]
Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле[1][6]
Фрідріх Вільгельм Бессель[1][6]
Карл Густав Якоб Якобі[1][6]
Франц Ернст Нойман[1]
d[1][6] і d[6]
Відомі учні Макс Планк[6]
Георг Кершенштейнер[6]
Аспіранти, докторанти d[9]
d[10]
d[11]
d[12]
d[13]
Георг Кершенштейнер[13][6]
d[13]
d[13]
d[13]
d[13]
d[13]
d[13]
d[13]
Членство Баварська академія наук[1][6]
Геттінгенська академія наук[1][6]
Баварська академія наук[6]
Прусська академія наук[1][6]
Леопольдина[1][14][6]
Q1541240?[1][6]
Батько d[6]
Брати, сестри d[6]
Нагороди
image Філіп Людвіг Зейдель у Вікісховищі

Біографія

Народився у 1821 році в родині службовця поштового відомства, в зв'язку з чим родина постійно змінювала місце проживання. Навчався в Берлінському університеті (1840—1842), Кенігсберзькому університеті (Альбертіні) (1842—1843) та Мюнхенському університеті, де в 1846 році здобув докторський ступінь (в сучасній градації відповідає ступеню кандидата наук) захистивши дисертацію «Про кращу форму дзеркал в телескопах» (нім. «Über die beste Form der Spiegel in Teleskopen»). Вже через шість місяців, пройшовши габілітацію та представивши дисертацію «Про дослідження умов збіжності та розбіжності ланцюгових (неперервних) дробів» (нім. «Untersuchungen über die Konvergenz und Divergenz der Kettenbrüche») вже з математики, а не з астрономії, став приват-доцентом університету.

В 1851 році призначений екстраординарним професором, а в 1855 році — професором Мюнхенського університету. Одночасно з цим у 1851 році був обраний членом-кореспондентом Баварської академії наук, а в 1861 році став дійсним членом цієї академії. З 1879 по 1882 рік був директором обсерваторії в Богенхаузене. Рано вийшов у відставку через хворобу очей.

Серед студентів Зейделя в Мюнхенському університеті був Макс Планк, який за власними спогадами багато чому навчився у свого викладача.

Науковий здобуток

Працював у галузі математики та астрономії. В 1856 створив теорію монохроматичних аберацій оптичних систем третього порядку]]. У 1865-1866 роках на основі теорії Зейделя (сином німецького оптика і засновника оптичного заводу ) був розрахований і побудований портретний об'єктив-апланат, який широко використовувався фотографами наприкінці XIX і на початку ХХ ст.

Використовуючи фотометр К.А. Штейнгейля, проводив астрономічні спостереження з метою визначення яскравості зірок і в 1863 опублікував працю «Результати фотометричних вимірювань 208 головних нерухомих зірок», яка являла собою перший фотометричний зоряний каталог, що має наукове значення . Крім цього, визначав яскравість великих планет, а також вивчав поглинання світла земною атмосферою.

У царині чистої математики праці Зейделя стосуються, переважно, теорії рядів та інших об'єктів математичного аналізу. В 1874 році опублікував роботу, в якій запропонував ітераційний метод вирішення системи лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР), сьогодні відомий як Метод Гауса - Зейделя.

Пам'ять

В 1970 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Філіпа Зейделя кратеру на зворотному боці Місяця.

Науковий здобуток

  • 1846 «Über die beste Form der Spiegel in Teleskopen», Diss.
  • 1847 «Untersuchungen über die Konvergenz und Divergenz der Kettenbrüche», Habilitationsschrift.
  • 1848 Carl August von Steinheil und Philipp Ludwig von Seidel, Tafeln zur Reduction von Wägungen, mit einer Beilage, in: Gelehrte Anzeigen, hg. von den Mitgliedern der k. Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1848, Bd. 26, S. 301—308.
  • 1852 «Untersuchungen über die gegenseitigen Helligkeiten der Fixsterne erster Größe und über die Extinction des Lichtes in der Atmosphäre. Nebst einem Anhange über die Helligkeit der Sonne verglichen mit Sternen, und über die Licht reflektierende Kraft der Planeten», in: Denkschriften der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Bd. 28, S. 539—660. (Digitalisat)
  • 1857 «Ueber die Theorie der Fehler, mit welchen die durch optische Instrumente gesehenen Bilder, behaftet sind, und über die mathematischen Bedingungen ihrer Aufhebung.», in: Abhandlungen der naturwissenschaftlich-technischen Commission bei der Königl. Bayerischen Akademie der Wissenschaften in München, Nr. 1. (1857) 227—267
  • 1859 «Untersuchungen über die Lichtstärke der Planeten Venus, Mars, Jupiter und Saturn».
  • 1863 «Resultate photometrischer Messungen an 208 der vorzüglichsten Fixsterne», in: Denkschriften der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Bd. 34, 3. Abteilung, S. 419—610. (Digitalisat)
  • 1866 zusammen mit Eugen Leonhard, Helligkeitsmessungen an 208 Fixsternen mit dem Steinheil'schen Photometer in den Jahren 1852—1860, in: Denkschriften der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Bd. 37, 1. Abteilung 1866, S. 201—319. (Digitalisat)
  • 1867 Ein Beitrag zur Bestimmung der Grenzen der mit der Wage gegenwärtig erreichbaren Genauigkeit, in: Sitzungsberichte der k. Bayerischen Akademie der Wissenschaften zu München, Sitzung am 6. Juli, Jg. 1867, Bd. II, S. 231—246.
  • 1871 Ueber eine Darstellung des Kreisbogens, des Logarithmus und des elliptischen Integrales erster Art durch unendliche Producte., 1871, Journal für die reine und angewandte Mathematik, S. 273—291
  • 1871 Ueber eine eigenthümliche Form von Functionen einer complexen Variabeln und über transcendente Gleichungen, die keine Wurzeln haben., 1871, Journal für die reine und angewandte Mathematik, S. 297—304
  • 1874 Über ein Verfahren, die Gleichungen, auf welche die Methode der kleinsten Quadrate führt, sowie lineare Gleichungen überhaupt, durch successive Annäherung aufzulösen, Abhandlungen der Mathematisch-Physikalischen Klasse der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften. Band 11, III. Abtheilung, S. 81-108, 1874 (Digitalisat)

Примітки

  1. Braunmühl A. v. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2. — S. 415–417.
    d:Track:Q19142610d:Track:Q96094d:Track:Q64d:Track:Q113794
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #117463655 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
    d:Track:Q1202222d:Track:Q256507d:Track:Q1419226
  7. Seidel, Philipp Ludwig // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1908. — Vol. 54. — S. 304–306.
    d:Track:Q27605909d:Track:Q2079d:Track:Q24256231d:Track:Q590208
  8. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  11. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  12. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  13. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  14. www.leopoldina.org
    d:Track:Q107212858
  15. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. Киев: Наук. думка, 1986, стр. 462
  16. Die Universitäts-Sternwarte München im Wandel ihrer Geschichte, Reinhold Häfner, distributed by the Institut für Astronomie und Astrophysik der Universität München, Scheinerstr. 1, D-81679 München, Germany
  17. Кляус Е. М., Франкфурт У. И. Макс Планк. — М.: Наука, 1980, стр. 18—19
  18. Композиція оптичних систем, 1989, с. 10.
  19. Развитие ахроматической оптики в XIX веке // В. Гуриков, 2002
  20. Большая советская энциклопедия. Гл. ред. О. Ю. Шмидт. (1-е изд.). Т. 1-65 + т. СССР. М., «Сов. энциклопедия», 1926-47. Том 26, стр. 546
  21. [dic.academic.ru/dic.nsf/enc_mathematics/1759/ЗЕЙДЕЛЯ Математична енциклопедія. - : Радянська енциклопедія. І. М. Виноградів. 1977-1985]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Filip Lyudvig fon Ze jdel nim Philipp Ludwig von Seidel 24 zhovtnya 1821 Cvajbryukken 13 serpnya 1896 Myunhen nimeckij matematik ta astronom Odin z pioneriv fotometriyi zirok ta avtor iteracijnogo metodu rozv yazannya sistemi linijnih algebrayichnih rivnyan Filip Lyudvig Zejdelnim Philipp Ludwig von Seidel 1 2 Im ya pri narodzhenni nim Philipp Ludwig Seidel 1 2 Narodivsya 24 zhovtnya 1821 1821 10 24 3 4 1 Cvajbryukken Rejnland Pfalc 1 2 Pomer 13 serpnya 1896 1896 08 13 3 5 74 roki Myunhen Nimecka imperiya 1 2 Krayina Korolivstvo Bavariya 1 Diyalnist matematik astronom vikladach universitetu optikAlma mater Universitet Fridriha Vilgelma d 1842 1 6 Kenigsberzkij universitet 1843 1 6 Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana 1844 1 6 Galuz astronomiya 1 matematika 1 ryad 8 funkciya 8 optika 8 teleskop 8 i svitlova velichina 8 Zaklad Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana 1 6 Posada ekstraordinarnij profesor 1 6 profesor 1 6 i vikonavchij direktor d 6 Naukovij stupin doktorskij stupin 1 6 1846 Vchiteli Jogann Franc Enke 1 6 Jogann Peter Gustav Lezhen Dirihle 1 6 Fridrih Vilgelm Bessel 1 6 Karl Gustav Yakob Yakobi 1 6 Franc Ernst Nojman 1 d 1 6 i d 6 Vidomi uchni Maks Plank 6 Georg Kershenshtejner 6 Aspiranti doktoranti d 9 d 10 d 11 d 12 d 13 Georg Kershenshtejner 13 6 d 13 d 13 d 13 d 13 d 13 d 13 d 13 Chlenstvo Bavarska akademiya nauk 1 6 Gettingenska akademiya nauk 1 6 Bavarska akademiya nauk 6 Prusska akademiya nauk 1 6 Leopoldina 1 14 6 Q1541240 1 6 Batko d 6 Brati sestri d 6 Nagorodi nobilitaciya 1882 Filip Lyudvig Zejdel u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1821 roci v rodini sluzhbovcya poshtovogo vidomstva v zv yazku z chim rodina postijno zminyuvala misce prozhivannya Navchavsya v Berlinskomu universiteti 1840 1842 Kenigsberzkomu universiteti Albertini 1842 1843 ta Myunhenskomu universiteti de v 1846 roci zdobuv doktorskij stupin v suchasnij gradaciyi vidpovidaye stupenyu kandidata nauk zahistivshi disertaciyu Pro krashu formu dzerkal v teleskopah nim Uber die beste Form der Spiegel in Teleskopen Vzhe cherez shist misyaciv projshovshi gabilitaciyu ta predstavivshi disertaciyu Pro doslidzhennya umov zbizhnosti ta rozbizhnosti lancyugovih neperervnih drobiv nim Untersuchungen uber die Konvergenz und Divergenz der Kettenbruche vzhe z matematiki a ne z astronomiyi stav privat docentom universitetu V 1851 roci priznachenij ekstraordinarnim profesorom a v 1855 roci profesorom Myunhenskogo universitetu Odnochasno z cim u 1851 roci buv obranij chlenom korespondentom Bavarskoyi akademiyi nauk a v 1861 roci stav dijsnim chlenom ciyeyi akademiyi Z 1879 po 1882 rik buv direktorom observatoriyi v Bogenhauzene Rano vijshov u vidstavku cherez hvorobu ochej Sered studentiv Zejdelya v Myunhenskomu universiteti buv Maks Plank yakij za vlasnimi spogadami bagato chomu navchivsya u svogo vikladacha Naukovij zdobutokPracyuvav u galuzi matematiki ta astronomiyi V 1856 stvoriv teoriyu monohromatichnih aberacij optichnih sistem tretogo poryadku U 1865 1866 rokah na osnovi teoriyi Zejdelya sinom nimeckogo optika i zasnovnika optichnogo zavodu buv rozrahovanij i pobudovanij portretnij ob yektiv aplanat yakij shiroko vikoristovuvavsya fotografami naprikinci XIX i na pochatku HH st Vikoristovuyuchi fotometr K A Shtejngejlya provodiv astronomichni sposterezhennya z metoyu viznachennya yaskravosti zirok i v 1863 opublikuvav pracyu Rezultati fotometrichnih vimiryuvan 208 golovnih neruhomih zirok yaka yavlyala soboyu pershij fotometrichnij zoryanij katalog sho maye naukove znachennya Krim cogo viznachav yaskravist velikih planet a takozh vivchav poglinannya svitla zemnoyu atmosferoyu U carini chistoyi matematiki praci Zejdelya stosuyutsya perevazhno teoriyi ryadiv ta inshih ob yektiv matematichnogo analizu V 1874 roci opublikuvav robotu v yakij zaproponuvav iteracijnij metod virishennya sistemi linijnih algebrayichnih rivnyan SLAR sogodni vidomij yak Metod Gausa Zejdelya Pam yatV 1970 roci Mizhnarodnij astronomichnij soyuz prisvoyiv im ya Filipa Zejdelya krateru na zvorotnomu boci Misyacya Naukovij zdobutok1846 Uber die beste Form der Spiegel in Teleskopen Diss 1847 Untersuchungen uber die Konvergenz und Divergenz der Kettenbruche Habilitationsschrift 1848 Carl August von Steinheil und Philipp Ludwig von Seidel Tafeln zur Reduction von Wagungen mit einer Beilage in Gelehrte Anzeigen hg von den Mitgliedern der k Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1848 Bd 26 S 301 308 1852 Untersuchungen uber die gegenseitigen Helligkeiten der Fixsterne erster Grosse und uber die Extinction des Lichtes in der Atmosphare Nebst einem Anhange uber die Helligkeit der Sonne verglichen mit Sternen und uber die Licht reflektierende Kraft der Planeten in Denkschriften der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Bd 28 S 539 660 Digitalisat 1857 Ueber die Theorie der Fehler mit welchen die durch optische Instrumente gesehenen Bilder behaftet sind und uber die mathematischen Bedingungen ihrer Aufhebung in Abhandlungen der naturwissenschaftlich technischen Commission bei der Konigl Bayerischen Akademie der Wissenschaften in Munchen Nr 1 1857 227 267 1859 Untersuchungen uber die Lichtstarke der Planeten Venus Mars Jupiter und Saturn 1863 Resultate photometrischer Messungen an 208 der vorzuglichsten Fixsterne in Denkschriften der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Bd 34 3 Abteilung S 419 610 Digitalisat 1866 zusammen mit Eugen Leonhard Helligkeitsmessungen an 208 Fixsternen mit dem Steinheil schen Photometer in den Jahren 1852 1860 in Denkschriften der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Bd 37 1 Abteilung 1866 S 201 319 Digitalisat 1867 Ein Beitrag zur Bestimmung der Grenzen der mit der Wage gegenwartig erreichbaren Genauigkeit in Sitzungsberichte der k Bayerischen Akademie der Wissenschaften zu Munchen Sitzung am 6 Juli Jg 1867 Bd II S 231 246 1871 Ueber eine Darstellung des Kreisbogens des Logarithmus und des elliptischen Integrales erster Art durch unendliche Producte 1871 Journal fur die reine und angewandte Mathematik S 273 291 1871 Ueber eine eigenthumliche Form von Functionen einer complexen Variabeln und uber transcendente Gleichungen die keine Wurzeln haben 1871 Journal fur die reine und angewandte Mathematik S 297 304 1874 Uber ein Verfahren die Gleichungen auf welche die Methode der kleinsten Quadrate fuhrt sowie lineare Gleichungen uberhaupt durch successive Annaherung aufzulosen Abhandlungen der Mathematisch Physikalischen Klasse der Koniglich Bayerischen Akademie der Wissenschaften Band 11 III Abtheilung S 81 108 1874 Digitalisat PrimitkiBraunmuhl A v Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog Hrsg A Bettelheim B Vol 2 S 415 417 d Track Q19142610d Track Q96094d Track Q64d Track Q113794 Deutsche Nationalbibliothek Record 117463655 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Biographie Munchen BSB Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 2001 d Track Q1202222d Track Q256507d Track Q1419226 Seidel Philipp Ludwig Allgemeine Deutsche Biographie L 1908 Vol 54 S 304 306 d Track Q27605909d Track Q2079d Track Q24256231d Track Q590208 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www leopoldina org d Track Q107212858 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik Kiev Nauk dumka 1986 str 462 Die Universitats Sternwarte Munchen im Wandel ihrer Geschichte Reinhold Hafner distributed by the Institut fur Astronomie und Astrophysik der Universitat Munchen Scheinerstr 1 D 81679 Munchen Germany Klyaus E M Frankfurt U I Maks Plank M Nauka 1980 str 18 19 Kompoziciya optichnih sistem 1989 s 10 Razvitie ahromaticheskoj optiki v XIX veke V Gurikov 2002 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Gl red O Yu Shmidt 1 e izd T 1 65 t SSSR M Sov enciklopediya 1926 47 Tom 26 str 546 dic academic ru dic nsf enc mathematics 1759 ZEJDELYa Matematichna enciklopediya Radyanska enciklopediya I M Vinogradiv 1977 1985

Дата публікації:
Топ