Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Апланат (від грец. а — заперечна частка і plane — блукання, відхилення, помилка) — об'єктив, у якому виправлено сферичну і хроматичну аберації, кому і дисторсію, а астигматизм виправлено для порівняно невеликого кутового поля. Апланат складається з двох ахроматичних лінз, між якими розташовано діафрагму.
Принципова схема.
Назву «Апланат» (нім. Aplanat) дав Гуго Штайнгель (нім. Hugo Adolph Steinheil) своєму об'єктиву, створеному 1866 року. Практично одночасно, з різницею в кілька тижнів, ідентичний об'єктив запропонував Джон Далльмеєр (англ. John Henry Dallmeyer) під назвою Rapid Rectilinear.
Особливості конструкції, історія
Для однолінзових об'єктивів дисторсія є нерозв'язною проблемою. Тому, одночасно з появою фотографії, почалися спроби створення ортоскопічних об'єктивів симетричної конструкції. При цьому апертурна діафрагма, розташована між двома однаковими компонентами об'єктива, виконувала роль площини симетрії всієї системи. Така конструкція, реалізована [de] у об'єктиві , ефективно усувала дисторсію, але мала виражену хроматичну аберацію. 1841 року Томас Девідсон (англ. Thomas Davidson) зібрав симетричний об'єктив з двох ахроматів [ru] (фр. Charles Louis Chevalier), а 1844 року схожу конструкцію з двох однакових менісків створив Джордж Канделл (англ. George Smith Cundell).
Однак, ці експерименти ставилися швидше за здогадкою, ніж на підставі наукових розрахунків. І тільки на 1860 рік, після того, як [en] і [en] створили теорію спотворень, було доведено, що за допомогою симетрії можна усунути не тільки спотворення, але й такі аберації, як хроматизм збільшення і кому. Також розробці апланатів, деякою мірою, сприяло створення 1857 року Томасом Граббом ахроматичного об'єктива зі значно виправленою сферичною аберацією. Конструктивно, цей ахромат відрізнявся меніскоподібністю лінз. Саме з ахроматів такого типу і складалися як Aplanat, так і Rapid Rectilinear. За умови виправлення сферичної аберації можна використати ахромати будь-яких типів.
Астигматизм апланатів залежить від відстані між компонентами (іноді перевищує половину фокусної), і, часто, має невелику від'ємну величину. Таке рішення дозволяє незначно виправити «середню» кривину поверхні зображення. Однак, зменшення різкості по полю зображення залишається настільки інтенсивним, що кутове поле апланатів не перевищує 25-30°. З цієї ж причини світлосила апланатів, як правило, невелика і обмежувалася f/8 (хоча, може досягати і f/3,0).
Отже, в межах деякого поля зображення, апланат вільний від чотирьох з п'яти монохроматичних аберацій Зейделя (сферична аберація, кома, астигматизм і дисторсія). І від двох хроматичних аберацій (поздовжнього хроматизму і хроматизму збільшення).
Застосування
Разом з об'єктивом Пецваля, апланат був основним типом об'єктив, що використовувався фотографами в кінці XIX і початку XX століть. Але вже до 1920-х його витіснили анастигмати, які забезпечували значно кращу різкість по всьому полю зображення, і вищу світлосилу за менших габаритних розмірів.
Пізніше, значно модифіковані, апланати застосовувалися як кінопроєкційні об'єктиви, переважно, завдяки простоті конструкції і дешевизні виготовлення. Світлосила таких апланатів досягала f/1,6. Хоча, зважаючи на обсяг модифікацій, відносити ці об'єктиви до апланатів можна тільки умовно.
Див. також
Примітки
- В англомовній літературі ці проєкційні об'єктиви відносять до об'єктивів типу Пецваля, за класифікацією [en].
Джерела
- Фотокинотехника, 1981, с. 27.
- Расчёт оптических систем, 1975, с. 214.
- Крім ахроматів Гаусса, застосування яких приводить до об'єктивів типу .
Література
- . Фотокинотехника / И. Ю. Шебалин. — М. : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 26, 27. — 100000 прим.
- Д. С. Волосов. Фотографическая оптика. — 2-е изд. — Велика російська енциклопедія (видавництво) : «Искусство», 1978. — 543 с.
- [ru]. Расчёт оптических систем / В. А. Панов. — Л. : , 1975. — 640 с. — 11000 прим. з джерела 29 серпня 2021
- Рудольф Кингслэйк. [1] = A History of Photographic Lens. — Rochester, New York : Academic Press, 1989. — 334 p. — . з джерела 6 лютого 2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aplanat vid grec a zaperechna chastka i plane blukannya vidhilennya pomilka ob yektiv u yakomu vipravleno sferichnu i hromatichnu aberaciyi komu i distorsiyu a astigmatizm vipravleno dlya porivnyano nevelikogo kutovogo polya Aplanat skladayetsya z dvoh ahromatichnih linz mizh yakimi roztashovano diafragmu Aplanat Rapid Rektilinear Principova shema Nazvu Aplanat nim Aplanat dav Gugo Shtajngel nim Hugo Adolph Steinheil svoyemu ob yektivu stvorenomu 1866 roku Praktichno odnochasno z rizniceyu v kilka tizhniv identichnij ob yektiv zaproponuvav Dzhon Dallmeyer angl John Henry Dallmeyer pid nazvoyu Rapid Rectilinear Osoblivosti konstrukciyi istoriyaDlya odnolinzovih ob yektiviv distorsiya ye nerozv yaznoyu problemoyu Tomu odnochasno z poyavoyu fotografiyi pochalisya sprobi stvorennya ortoskopichnih ob yektiviv simetrichnoyi konstrukciyi Pri comu aperturna diafragma roztashovana mizh dvoma odnakovimi komponentami ob yektiva vikonuvala rol ploshini simetriyi vsiyeyi sistemi Taka konstrukciya realizovana de u ob yektivi efektivno usuvala distorsiyu ale mala virazhenu hromatichnu aberaciyu 1841 roku Tomas Devidson angl Thomas Davidson zibrav simetrichnij ob yektiv z dvoh ahromativ ru fr Charles Louis Chevalier a 1844 roku shozhu konstrukciyu z dvoh odnakovih meniskiv stvoriv Dzhordzh Kandell angl George Smith Cundell Ob yektiv Rapid Aplanat kincya XIX stolittya Odnak ci eksperimenti stavilisya shvidshe za zdogadkoyu nizh na pidstavi naukovih rozrahunkiv I tilki na 1860 rik pislya togo yak en i en stvorili teoriyu spotvoren bulo dovedeno sho za dopomogoyu simetriyi mozhna usunuti ne tilki spotvorennya ale j taki aberaciyi yak hromatizm zbilshennya i komu Takozh rozrobci aplanativ deyakoyu miroyu spriyalo stvorennya 1857 roku Tomasom Grabbom ahromatichnogo ob yektiva zi znachno vipravlenoyu sferichnoyu aberaciyeyu Konstruktivno cej ahromat vidriznyavsya meniskopodibnistyu linz Same z ahromativ takogo tipu i skladalisya yak Aplanat tak i Rapid Rectilinear Za umovi vipravlennya sferichnoyi aberaciyi mozhna vikoristati ahromati bud yakih tipiv Astigmatizm aplanativ zalezhit vid vidstani mizh komponentami inodi perevishuye polovinu fokusnoyi i chasto maye neveliku vid yemnu velichinu Take rishennya dozvolyaye neznachno vipraviti serednyu krivinu poverhni zobrazhennya Odnak zmenshennya rizkosti po polyu zobrazhennya zalishayetsya nastilki intensivnim sho kutove pole aplanativ ne perevishuye 25 30 Z ciyeyi zh prichini svitlosila aplanativ yak pravilo nevelika i obmezhuvalasya f 8 hocha mozhe dosyagati i f 3 0 Otzhe v mezhah deyakogo polya zobrazhennya aplanat vilnij vid chotiroh z p yati monohromatichnih aberacij Zejdelya sferichna aberaciya koma astigmatizm i distorsiya I vid dvoh hromatichnih aberacij pozdovzhnogo hromatizmu i hromatizmu zbilshennya ZastosuvannyaRazom z ob yektivom Pecvalya aplanat buv osnovnim tipom ob yektiv sho vikoristovuvavsya fotografami v kinci XIX i pochatku XX stolit Ale vzhe do 1920 h jogo vitisnili anastigmati yaki zabezpechuvali znachno krashu rizkist po vsomu polyu zobrazhennya i vishu svitlosilu za menshih gabaritnih rozmiriv Piznishe znachno modifikovani aplanati zastosovuvalisya yak kinoproyekcijni ob yektivi perevazhno zavdyaki prostoti konstrukciyi i deshevizni vigotovlennya Svitlosila takih aplanativ dosyagala f 1 6 Hocha zvazhayuchi na obsyag modifikacij vidnositi ci ob yektivi do aplanativ mozhna tilki umovno Div takozhAnastigmat ApohromatPrimitkiV anglomovnij literaturi ci proyekcijni ob yektivi vidnosyat do ob yektiviv tipu Pecvalya za klasifikaciyeyu en DzherelaFotokinotehnika 1981 s 27 Raschyot opticheskih sistem 1975 s 214 Krim ahromativ Gaussa zastosuvannya yakih privodit do ob yektiviv tipu Literatura Fotokinotehnika I Yu Shebalin M Sovetskaya enciklopediya 1981 S 26 27 100000 prim D S Volosov Fotograficheskaya optika 2 e izd Velika rosijska enciklopediya vidavnictvo Iskusstvo 1978 543 s ru Raschyot opticheskih sistem V A Panov L 1975 640 s 11000 prim z dzherela 29 serpnya 2021 Rudolf Kingslejk 1 A History of Photographic Lens Rochester New York Academic Press 1989 334 p ISBN 0 12 408640 3 z dzherela 6 lyutogo 2021