Філіпп II, герцог Орлеанський (2 серпня 1674 — 2 грудня 1723) — регент Французького королівства при малолітньому королі Людовіку XV з 1715 по 1723, племінник Людовіка XIV.
Філіпп II Орлеанський фр. Philippe d'Orléans | |
Народження: | 2 серпня 1674[1][2][…] Сен-Клу[4] |
---|---|
Смерть: | 2 грудня 1723[1][2][…] (49 років) Версаль[4] |
Поховання: | Абатство Сен-Дені |
Країна: | Франція[4] |
Релігія: | католицька церква |
Рід: | Орлеанський дім |
Батько: | Філіп I Орлеанський[4] |
Мати: | Єлизавета-Шарлотта Пфальцська |
Шлюб: | Франсуаза-Марі де Бурбон |
Діти: | Луїза Єлизавета Орлеанська, Людовик де Бурбон, герцог Орлеанський[5][4], d, d, d, d, d, Марія Луїза Єлизавета Орлеанська, d[5], d[6], d[6] і d[6] |
Автограф: | |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Дитинство і юність
2 серпня 1674 в сім'ї Філіппа I Орлеанського і його дружини — принцеси Палатинскої з Баварського дому Віттельсбахів народився син Філіпп. При народженні Філіпп отримав титул принца Шартрського. Вихователем розумного і здібного хлопчика був призначений абат Гійом Дюбуа, проте як наставник він не виправдав покладених на нього надій: Філіпп не отримав належної освіти, хоча й мав інтерес до природничих наук.
Принц з юних років проявив свою небайдужість до жіночої статі, що при дворі його дядька Людовіка XIV зовсім не осуджувалося.
У віці сімнадцяти років Філіпп одружився з п'ятнадцятирічною Франсуазою-Марією де Бурбон, сестрою герцога Менська, узаконеною донькою короля Людовика XIV і його фаворитки Франсуази-Атенаїс де Монтеспан.
1701-го, після смерті батька, Філіпп Шартрський отримав титул герцога Орлеанського.
Філіпп був вкрай честолюбний — його не влаштовувало положення «вічно другого», як іноді називали герцогів Орлеанських. Він навіть спробував претендувати на іспанський трон замість наміченого на це місце онука Людовіка XIV (майбутнього Філіпа V Іспанського). Це призвело до тривалої сварки з Людовіком XIV.
Політика Регента
До 1715-го року у Франції склалася непроста ситуація: у Людовика XIV з прямих спадкоємців залишався в живих тільки п'ятирічний правнук — Людовик, герцог Анжуйський (майбутній Людовик XV). Перед своєю смертю, що сталася 1 вересня 1715, король призначив Філіпа Орлеанського регентом королівства. Так почалася епоха, названа згодом епохою Регентства.
Своєю резиденцією регент вибрав Пале-Рояль. Розпорядок дня Філіппа Орлеанського дещо відрізнявся від робочого ритму Людовика XIV, який починав трудитися в шість ранку і закінчував далеко за північ. О дев'ятій ранку регент сідав працювати і до обіду читав донесення, відповідав на депеші або приймав послів. Після десерту він повертався у свій кабінет і вів засідання ради. Після п'яти годин вечора для Філіпа не існувало жодних важливих справ — отримання задоволень було для нього важливіше покладеної на нього місії.
Потомство Людовика XIV успадкувало габсбурзьку тенденцію до виродження. Його діти і внуки рано пішли з життя, Людовик XV також справляв на сучасників враження вкрай хворобливого немовляти. У разі його смерті найближчим родичем ставав Філіп V Іспанський, який, хоча і відмовився за умовами Утрехтського миру від прав на французький престол, мав намір домагатися перегляду цих умов зі зброєю в руках.
Виключення з престолонаслідування іспанського короля робило регента потенційним спадкоємцем престолу. Він наблизив до себе проникливого абата Дюбуа, який зробив те, що здавалося немислимим, — уклав альянс Франції з її давніми ворогами, Англією і Голландією (1717). Ця угода стала прелюдією до Війни за французьку спадщину, яку іспанський король програв. Філіпп змінив і державну політику щодо священиків — янсенистів, переслідуваних за правління Людовика XIV.
Філіпп Орлеанський вів активне листування з Петром I, вважаючи що Росія може бути надійним союзником для Франції. (Союз Франції, Пруссії та Росії було укладено в Амстердамі 4 серпня 1717). Мала місце і особиста зустріч царя і регента: Петро перебував у Парижі з 7 травня по 20 червня 1717. У результаті цієї зустрічі виник сміливий проєкт — одруження Людовика XV з молодшою дочкою Петра — Єлизаветою. Однак зі смертю Петра I в 1725-му від цієї думки довелося відмовитися — за царювання Катерини I авторитет Росії значно впав.
Полісінодія
Регент робив спробу реформувати державне правління і в 1715 році вводив систему колективного керівництва — , коли були замінені колегіальними радами, куди залучалися представники аристократії. Після скасування рад регентства в 1718 році повернулися до колишнього порядку правління.
Система Ло
В епоху Регентства з'явилися перші паперові гроші. Джон Ло, заповзятливий шотландський авантюрист, наслідуючи приклад Англійського і Шотландського банків, створених у 1694–1695 роках, заснував у 1716 році приватний банк з правом випуску банкнот. Банк Ло негайно випустив паперові гроші, керуючись єдиним бажанням створити паперові замінники золотих і срібних монет.
Щоб зміцнити кредитоспроможність банку, в серпні 1717 Ло створив Західну торгову компанію, а регент надав Ло монополію на торгівлю зброєю і тютюном з Канадою, Китаєм, Індією. У травні 1719 Західну торгову компанію було реорганізовано в Індійську компанію.
З грудня 1718 приватний банк Ло став державним банком Франції — Королівським банком. Тисячі представників усіх соціальних верств щодня скуповували акції банку. За кілька місяців було випущено понад 600 тисяч акцій, ціна яких в 40 разів перевищувало їхню номінальну вартість. 5 січня 1720 Джона Ло було призначено на посаду генерального контролера фінансів.
Проте крах системи Ло був неминучий; з падінням «дутих» акцій збанкрутував і його банк. У грудні 1720 фінансова катастрофа набула такого розмаху, що Джону Ло довелося втекти в Брюссель.
Економічні наслідки застосування «системи Ло» мали не тільки негативну сторону повсюдного банкрутства у Франції. Держава сплатила частину своїх боргів і це збільшило доходи в казну. Крім того, ця фінансова система сприяла розвитку торгівлі по обидві сторони Атлантики. Але з психологічного боку її наслідки були катастрофічні. У літературі часто зустрічається визначення «афера Ло».
Приватне життя
Наслідуючи приклад всіх французьких королів, Філіп Орлеанський обрав собі офіційну фаворитку — Марі-Мадлен де Ла В'євіль, графиню де Парабер (фрейліну герцогині Беррійської), згодом її змінила де Фаларі.
Крім них, серед коханок герцога значилися актриса Шарлотта Демар, маркіза де Сабран, дружина лейтенанта гвардії мадам Феран д'Аверн.
Французький двір епохи Регентства мав найгіршу репутацію в Європі. Його іменували не інакше, як «вертеп». Однак герцог Орлеанський намагався відгородити маленького короля від поганого впливу своїх придворних — молодий Людовик XV був доручений турботам доброчесних людей — і священика (майбутнього кардинала). Існують відомості, що Філіп Орлеанський намагався знищити дитину-короля з метою заняття престолу. Однак підтверджень подібних фактів у серйозних історичних джерелах немає.
8 грудня 1722 у віці сімдесяти одного року померла принцеса Єлизавета Шарлотта Пфальцька. Смерть матері так потрясла регента, що викликала тяжку депресію.
2 грудня 1723 Філіп Орлеанський помер у Версалі на руках своєї коханої — мадам де Фаларі. Похований у Сен-Клу. Серце регента знаходиться в .
Діти
Від своєї дружини Франсуази Марії Бурбон (мадемуазель де Блуа) мав сімох дітей:
- Марія Луїза Єлизавета (1695–1719), одружена з ;
- Луїза Аделаїда (1698–1743), мадемуазель Орлеанська, абатиса;
- Шарлотта Аглая (1700–1761), мадемуазель Валуа, заміжня за ;
- Людовик (1703–1752), герцог Орлеанський;
- Луїза Єлизавета (1709–1742), мадемуазель Монпансьє, заміжня за королем Іспанії Луїсом I;
- Філіппіна Єлизавета (1714–1734), мадемуазель Божоле;
- Луїза Діана (1716–1736), мадемуазель Шартска, заміжня за .
Також у регента були позашлюбні діти від численних коханок (серед них ).
Інші факти
Французькі колоністи дали заснованому ними в Луїзіані поселенню (1718) ім'я Новий Орлеан з алюзією на титул регента. Луїзіана в цілому і Новий Орлеан зокрема зберігають в США дотепер елементи французької культури.
Див. також
Примітки
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- Catalog of the German National Library
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2020.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Filipp Filipp II gercog Orleanskij 2 serpnya 1674 2 grudnya 1723 regent Francuzkogo korolivstva pri malolitnomu koroli Lyudoviku XV z 1715 po 1723 pleminnik Lyudovika XIV Filipp II Orleanskij fr Philippe d Orleans Narodzhennya 2 serpnya 1674 1674 08 02 1 2 Sen Klu 4 Smert 2 grudnya 1723 1723 12 02 1 2 49 rokiv Versal 4 Pohovannya Abatstvo Sen DeniKrayina Franciya 4 Religiya katolicka cerkvaRid Orleanskij dimBatko Filip I Orleanskij 4 Mati Yelizaveta Sharlotta PfalcskaShlyub Fransuaza Mari de BurbonDiti Luyiza Yelizaveta Orleanska Lyudovik de Burbon gercog Orleanskij 5 4 d d d d d Mariya Luyiza Yelizaveta Orleanska d 5 d 6 d 6 i d 6 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiDitinstvo i yunist2 serpnya 1674 v sim yi Filippa I Orleanskogo i jogo druzhini princesi Palatinskoyi z Bavarskogo domu Vittelsbahiv narodivsya sin Filipp Pri narodzhenni Filipp otrimav titul princa Shartrskogo Vihovatelem rozumnogo i zdibnogo hlopchika buv priznachenij abat Gijom Dyubua prote yak nastavnik vin ne vipravdav pokladenih na nogo nadij Filipp ne otrimav nalezhnoyi osviti hocha j mav interes do prirodnichih nauk Princ z yunih rokiv proyaviv svoyu nebajduzhist do zhinochoyi stati sho pri dvori jogo dyadka Lyudovika XIV zovsim ne osudzhuvalosya U vici simnadcyati rokiv Filipp odruzhivsya z p yatnadcyatirichnoyu Fransuazoyu Mariyeyu de Burbon sestroyu gercoga Menska uzakonenoyu donkoyu korolya Lyudovika XIV i jogo favoritki Fransuazi Atenayis de Montespan Filip II Orleanskij u Lyudovika XV 1701 go pislya smerti batka Filipp Shartrskij otrimav titul gercoga Orleanskogo Filipp buv vkraj chestolyubnij jogo ne vlashtovuvalo polozhennya vichno drugogo yak inodi nazivali gercogiv Orleanskih Vin navit sprobuvav pretenduvati na ispanskij tron zamist namichenogo na ce misce onuka Lyudovika XIV majbutnogo Filipa V Ispanskogo Ce prizvelo do trivaloyi svarki z Lyudovikom XIV Politika RegentaMademuazel de Blua druzhina Filipa Orleanskogo Do 1715 go roku u Franciyi sklalasya neprosta situaciya u Lyudovika XIV z pryamih spadkoyemciv zalishavsya v zhivih tilki p yatirichnij pravnuk Lyudovik gercog Anzhujskij majbutnij Lyudovik XV Pered svoyeyu smertyu sho stalasya 1 veresnya 1715 korol priznachiv Filipa Orleanskogo regentom korolivstva Tak pochalasya epoha nazvana zgodom epohoyu Regentstva Svoyeyu rezidenciyeyu regent vibrav Pale Royal Rozporyadok dnya Filippa Orleanskogo desho vidriznyavsya vid robochogo ritmu Lyudovika XIV yakij pochinav truditisya v shist ranku i zakinchuvav daleko za pivnich O dev yatij ranku regent sidav pracyuvati i do obidu chitav donesennya vidpovidav na depeshi abo prijmav posliv Pislya desertu vin povertavsya u svij kabinet i viv zasidannya radi Pislya p yati godin vechora dlya Filipa ne isnuvalo zhodnih vazhlivih sprav otrimannya zadovolen bulo dlya nogo vazhlivishe pokladenoyi na nogo misiyi Potomstvo Lyudovika XIV uspadkuvalo gabsburzku tendenciyu do virodzhennya Jogo diti i vnuki rano pishli z zhittya Lyudovik XV takozh spravlyav na suchasnikiv vrazhennya vkraj hvoroblivogo nemovlyati U razi jogo smerti najblizhchim rodichem stavav Filip V Ispanskij yakij hocha i vidmovivsya za umovami Utrehtskogo miru vid prav na francuzkij prestol mav namir domagatisya pereglyadu cih umov zi zbroyeyu v rukah Viklyuchennya z prestolonasliduvannya ispanskogo korolya robilo regenta potencijnim spadkoyemcem prestolu Vin nabliziv do sebe proniklivogo abata Dyubua yakij zrobiv te sho zdavalosya nemislimim uklav alyans Franciyi z yiyi davnimi vorogami Angliyeyu i Gollandiyeyu 1717 Cya ugoda stala prelyudiyeyu do Vijni za francuzku spadshinu yaku ispanskij korol prograv Filipp zminiv i derzhavnu politiku shodo svyashenikiv yansenistiv peresliduvanih za pravlinnya Lyudovika XIV Filipp Orleanskij viv aktivne listuvannya z Petrom I vvazhayuchi sho Rosiya mozhe buti nadijnim soyuznikom dlya Franciyi Soyuz Franciyi Prussiyi ta Rosiyi bulo ukladeno v Amsterdami 4 serpnya 1717 Mala misce i osobista zustrich carya i regenta Petro perebuvav u Parizhi z 7 travnya po 20 chervnya 1717 U rezultati ciyeyi zustrichi vinik smilivij proyekt odruzhennya Lyudovika XV z molodshoyu dochkoyu Petra Yelizavetoyu Odnak zi smertyu Petra I v 1725 mu vid ciyeyi dumki dovelosya vidmovitisya za caryuvannya Katerini I avtoritet Rosiyi znachno vpav Polisinodiya Regent robiv sprobu reformuvati derzhavne pravlinnya i v 1715 roci vvodiv sistemu kolektivnogo kerivnictva koli buli zamineni kolegialnimi radami kudi zaluchalisya predstavniki aristokratiyi Pislya skasuvannya rad regentstva v 1718 roci povernulisya do kolishnogo poryadku pravlinnya Sistema Lo Dokladnishe V epohu Regentstva z yavilisya pershi paperovi groshi Dzhon Lo zapovzyatlivij shotlandskij avantyurist nasliduyuchi priklad Anglijskogo i Shotlandskogo bankiv stvorenih u 1694 1695 rokah zasnuvav u 1716 roci privatnij bank z pravom vipusku banknot Bank Lo negajno vipustiv paperovi groshi keruyuchis yedinim bazhannyam stvoriti paperovi zaminniki zolotih i sribnih monet Shob zmicniti kreditospromozhnist banku v serpni 1717 Lo stvoriv Zahidnu torgovu kompaniyu a regent nadav Lo monopoliyu na torgivlyu zbroyeyu i tyutyunom z Kanadoyu Kitayem Indiyeyu U travni 1719 Zahidnu torgovu kompaniyu bulo reorganizovano v Indijsku kompaniyu Z grudnya 1718 privatnij bank Lo stav derzhavnim bankom Franciyi Korolivskim bankom Tisyachi predstavnikiv usih socialnih verstv shodnya skupovuvali akciyi banku Za kilka misyaciv bulo vipusheno ponad 600 tisyach akcij cina yakih v 40 raziv perevishuvalo yihnyu nominalnu vartist 5 sichnya 1720 Dzhona Lo bulo priznacheno na posadu generalnogo kontrolera finansiv Prote krah sistemi Lo buv neminuchij z padinnyam dutih akcij zbankrutuvav i jogo bank U grudni 1720 finansova katastrofa nabula takogo rozmahu sho Dzhonu Lo dovelosya vtekti v Bryussel Ekonomichni naslidki zastosuvannya sistemi Lo mali ne tilki negativnu storonu povsyudnogo bankrutstva u Franciyi Derzhava splatila chastinu svoyih borgiv i ce zbilshilo dohodi v kaznu Krim togo cya finansova sistema spriyala rozvitku torgivli po obidvi storoni Atlantiki Ale z psihologichnogo boku yiyi naslidki buli katastrofichni U literaturi chasto zustrichayetsya viznachennya afera Lo Privatne zhittyaNasliduyuchi priklad vsih francuzkih koroliv Filip Orleanskij obrav sobi oficijnu favoritku Mari Madlen de La V yevil grafinyu de Paraber frejlinu gercogini Berrijskoyi zgodom yiyi zminila de Falari Krim nih sered kohanok gercoga znachilisya aktrisa Sharlotta Demar markiza de Sabran druzhina lejtenanta gvardiyi madam Feran d Avern Francuzkij dvir epohi Regentstva mav najgirshu reputaciyu v Yevropi Jogo imenuvali ne inakshe yak vertep Odnak gercog Orleanskij namagavsya vidgoroditi malenkogo korolya vid poganogo vplivu svoyih pridvornih molodij Lyudovik XV buv doruchenij turbotam dobrochesnih lyudej i svyashenika majbutnogo kardinala Isnuyut vidomosti sho Filip Orleanskij namagavsya znishiti ditinu korolya z metoyu zanyattya prestolu Odnak pidtverdzhen podibnih faktiv u serjoznih istorichnih dzherelah nemaye 8 grudnya 1722 u vici simdesyati odnogo roku pomerla princesa Yelizaveta Sharlotta Pfalcka Smert materi tak potryasla regenta sho viklikala tyazhku depresiyu 2 grudnya 1723 Filip Orleanskij pomer u Versali na rukah svoyeyi kohanoyi madam de Falari Pohovanij u Sen Klu Serce regenta znahoditsya v Diti Vid svoyeyi druzhini Fransuazi Mariyi Burbon mademuazel de Blua mav simoh ditej Mariya Luyiza Yelizaveta 1695 1719 odruzhena z Luyiza Adelayida 1698 1743 mademuazel Orleanska abatisa Sharlotta Aglaya 1700 1761 mademuazel Valua zamizhnya za Lyudovik 1703 1752 gercog Orleanskij Luyiza Yelizaveta 1709 1742 mademuazel Monpansye zamizhnya za korolem Ispaniyi Luyisom I Filippina Yelizaveta 1714 1734 mademuazel Bozhole Luyiza Diana 1716 1736 mademuazel Shartska zamizhnya za Takozh u regenta buli pozashlyubni diti vid chislennih kohanok sered nih Inshi faktiFrancuzki kolonisti dali zasnovanomu nimi v Luyiziani poselennyu 1718 im ya Novij Orlean z alyuziyeyu na titul regenta Luyiziana v cilomu i Novij Orlean zokrema zberigayut v SShA doteper elementi francuzkoyi kulturi Div takozhZmova ChellamarePrimitkiBenezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2020 d Track Q110250907d Track Q2494649 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824