Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філон Семенович Кміта (19 березня 1530 — 29 листопада 1587) — визначний руський полководець та урядник Великого Князівства Литовського. У 1562 році остерський урядник, у 1565 році — чорнобильський урядник, у 1566 році — оршанський староста, у 1579 році став смоленським воєводою.
| Філон Семенович Кміта | ||
|---|---|---|
 Філон Кміта-Чорнобильський (фрагмент картини Яна Матейка «Баторій під Псковом») | ||
| Народився | 19 березня 1530 | |
| Помер | 29 листопада 1587 (57 років) | |
| Країна | ВКЛ, Республіка Обох НародівВКЛ | |
| Місце проживання | Вінниця, Літин, Остер, Чорнобиль, Орша, Великі Луки | |
| Діяльність | урядник, воєвода | |
| Відомий завдяки | полководець | |
| Посада | урядник, староста, воєвода | |
| Військове звання | ротмістр, воєвода | |
| Конфесія | православ'я[2] | |
| Рід | Кміти | |
| Батько | Семен Богданович Кміта | |
| Мати | Дугна Андріївна Лукомська | |
| Родичі | Олізари, Немиричі, Полози | |
| У шлюбі з | Софія Григорівна Ходкевич, княжна N. Андріївна Капуста | |
| Діти | сини: Ярема та Лукаш-Лазар доньки: Богдана та Софія | |
 Герб Кмітів (Чорнобильських) | ||
Останні роки життя Знайомий особисто та шанований королем, мусив викликатися для нарад, бо принаймні під час сеймів поміж тогочасними сенаторами неодноразово зустрічається його ім'я на підписаних Стефаном Баторієм дипломах, як от: 12 листопада 1582 року, коли варшавський республіканський сейм підтверджував права та свободи Ризі, і коли на два роки пізніше, 23 лютого 1585 року, в тому ж місці зібрані стани затверджували своєю повагою вікопомний акт заснування віленського університету. Писемна спадщинаФілон Кміта залишив після себе значну кількість листів. Вони є одним з перших пам'ятників української епістолярної прози. Багато донесень Кміти-Чорнобильського читаються як новели: вони сюжетні, багаті художніми деталями, написані подібною, близькою народу мовою. Перед читачем постає живий образ автора-патріота, який вірно ніс повну непередбачених труднощів службу, часто не отримуючи ані підтримки, ані подяки від своїх повелителів. «Листи» — наочний приклад того, як ділове листування набувало якості художнього твору. Вшанування пам'ятіСтаровольський, який його ім'я заніс у перелік 117 сарматських військових діячів, захоплюється не тільки визначною доблестю, але теж віддає належне його досвіду та обізнаності в управлінських справах, а також незвичайному красномовству. «Став призначеним у сенат — говорить наш полігістор — не тільки через давність роду, але й через незрівнянні заслуги. Розкіш постаті, слава мудрості та серйозність обличчя дозволяли миттю розпізнати в ньому одного з вищих урядовців держави. Коли говорив, віра в його непохитну чесність та шляхетність задуму додавали йому такої прихильності, що не було прикладу аби своїм виглядом, будь-як довільним, образив когось зі слухачів. У кожному вчинку життя виявлялись шляхетна відвертість та свобода для нього зачарованої повсюдної довіри». В Білорусі його вважають національним героєм, оскільки тривалий час його діяльність була пов'язана з Оршею. Також вважають, що він народився саме в Орші, щоправда доказів цього не наводять. У документальному циклі "Гісторыя пад знакам «Пагоні» («Белсат») одна із складових присвячена Філону. Де похований — невідомо. Але Шимон Старовольський приготував йому епітафію:
Claudit hoc saxum, viator, clarissium Sarmatici Senatus virum, Philonem Kmitam Palatinum Smolenscensem: animi magnitudine, armorum peritia, antiquis ducibus acquandum. Qui multos per annos apud Sigismundum Augustum et Stephanum Battorcum, inclytos Poloniac Reges, secunda fama militabat: insignemque de Moschis, in agro Smolenscensi, exigua suorum manu, victoria reporta verat, quam nulla unquam actas tacebit. Abi, et minibus defuncti, quitem apprecare.
Цей камінь покриває, перехожий, найяснішу людину Сарматського Сенату, Філона Кміту, Смоленського воєводу: величезного розуму, майстра володіння зброєю, посланця давніх вождів. Який протягом багатьох років, із Сигізмундом Августом і Стефаном Баторієм, окрасою польських королів, двома визнаними полководцями: позначений Мойсеєм, у землях Смоленщини, малим порухом руки, здобував перемогу, ніщо не має ніколи забутися. Йди і, склавши руки, мовчки згадай. Примітки
Джерела
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kmita Filon Semenovich Kmita 19 bereznya 1530 3 29 listopada 1587 4 viznachnij ruskij polkovodec ta uryadnik Velikogo Knyazivstva Litovskogo U 1562 roci osterskij uryadnik u 1565 roci chornobilskij uryadnik u 1566 roci orshanskij starosta u 1579 roci stav smolenskim voyevodoyu Filon Semenovich KmitaFilon Kmita Chornobilskij fragment kartini Yana Matejka Batorij pid Pskovom 1 Narodivsya19 bereznya 1530 1530 03 19 Pomer29 listopada 1587 1587 11 29 57 rokiv KrayinaVKL Respublika Oboh NarodivVKLMisce prozhivannyaVinnicya Litin Oster Chornobil Orsha Veliki LukiDiyalnisturyadnik voyevodaVidomij zavdyakipolkovodecPosadauryadnik starosta voyevodaVijskove zvannyarotmistr voyevodaKonfesiyapravoslav ya 2 RidKmitiBatkoSemen Bogdanovich KmitaMatiDugna Andriyivna LukomskaRodichiOlizari Nemirichi PoloziU shlyubi zSofiya Grigorivna Hodkevich knyazhna N Andriyivna KapustaDitisini Yarema ta Lukash Lazar donki Bogdana ta SofiyaGerb Gerb Kmitiv Chornobilskih Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Rodina 1 2 Vijskova diyalnist 1 2 1 Uchast u Moskovsko Litovskij vijni 1 2 2 Uchast u zavershenni Livonskoyi vijni 1 2 2 1 Napadi na Smolensk 1 2 2 2 Protistoyannya pid Stariceyu 1 3 Civilna diyalnist 1 4 Sim ya 1 5 Ostanni roki zhittya 2 Pisemna spadshina 3 Vshanuvannya pam yati 4 Primitki 5 Dzherela 6 Div takozhZhittyepisred Bartosh Paprockij v odnij zi svoyih robit urivchasto napisav pro nogo zgadku 5 Yiyi vikoristav Shimon Okolskij 6 Albert Koyalovich podibno do Paprockogo tilki mizh inshim zgaduye odnogo iz siniv Filona yakij pomer vzhe pislya smerti batka Kasper Neseckij 7 8 9 zi zvichajnoyu dlya sebe sumlinnistyu povtoriv vse sho znav Paprockij 10 Rodinared Batko Semen Kmitich u 1527 1541 rokah korolivskij dvoryanin u 1539 roci otrimav chornobilskij zamok zgaduyetsya 12 zhovtnya 1539 roku i mav jogo protyagom chotiroh rokiv u vidshkoduvannya zbitkiv zavdanih jomu tatarami Tak samo trimav Vonyachin yakij u 1547 roci pislya nogo otrimav Vishneveckij 11 Mati knyazhna Dugna 12 Lukomska donka Andriya Ivanovicha Lukomskogo knyazya Meleshkovickogo ta knyagini N Fedorivni Chetvertinskoyi 13 nbsp Knyazhna Dugna Lukomska u 1550 roci bula druzhinoyu Semena Kmiticha 14 nbsp Pislya smerti cholovika vdruge vijshla zamizh za Mikolu Gulevicha gerbu Novina dvoyuridnogo brata vidomoyi Galshki Gulevichivni Sestri odna z yakih Yevdoksiya bula odruzhena z Ivanom Proskuroyu Sushanskim kiyivskim suddeyu 15 Vijskova diyalnistred U vlasnomu batkovi Filon Kmita mav i nastavnika i pohvalnij priklad prisvyachennya sebe dlya krayu 16 Uchast u Moskovsko Litovskij vijnired Vpershe pro sebe Kmita zayaviv u 1562 roci koli vibuhnula vijna mizh Sigizmundom Avgustom ta Ivanom Groznim v yakij vin zdobuv peremogu v bitvi pid Ostrom Zaohochenij cim uspihom togo zh tizhnya napav na Chernigiv pri comu pidtverdiv svij vijskovij hist dvoma peremogami na poli boyu ta pri oblozi i vzyattyu Chernigova Pislya ciyeyi peremogi knyaz Kostyantin Ostrozkij nadislav 600 bilgorodskih tatar yaki perebuvali na jogo platni 10 pid kerivnictvom Yezehozi ta Abakajchika do Kmiti zaohochuyuchi jogo 17 abi napav z nimi na vorozhi kordoni i vidplativ za vtrati yakih zaznavala Litva Kmita znovu zdobuv peremogu u bitvi pid Starodubom 23 sichnya 1564 roku Velikij getman litovskij Mikolaj Radzivill Rudij poklikav Filona dlya uchasti u bitvi na Uli U cij bitvi Filon zastosuvav vijskovu hitrist zavdyaki yakij bula ne tilki zdobuta peremoga v bitvi a j zahopleni chimali voyenni trofeyi Pislya kilkoh misyacyah perervi vijna spalahnula zanovo z oboh storin pochato nishennya prikordonnoyi zemli Kmita zdobuv i zrujnuvav misto Pochep spustoshiv krasnopilske dovkillya pograbuvav azijskih kupciv yaki yihali do Moskvi perejnyav carskih posliv do Krimu i z velikoyu zdobichchyu povernuvsya do Ostra 10 V 1568 roci gotuvalasya spravzhnya vijna osobisto Sigizmund Avgust poklikav Filona Kmitu v tabir pid Radoshkovichami i vidpraviv jogo abi toj vtorgsya u Smolenske knyazivstvo Doruchennya korolya doruchennya Kmita vikonav duzhe shvidko 10 Pislya cogo vijskovih dij za uchastyu Filona ne vidomo azh do vidnovlennya vijni Stefanom Batoriyem u 1579 roci Uchast u zavershenni Livonskoyi vijnired Napadi na Smolenskred nbsp Respublikanske vijsko 1576 1586 nbsp Batorij pid Pskovom penzlya Yana Matejka Tilki no korol rozpochav pohid umit viddav jomu nakaz sposterigati za vorozhimi manevrami ponad Dniprom abi z tiyeyi storoni respublika ne zaznala yakoyis shkodi Ale najdokuchlivishogo udaru vorogovi zavdav Filon Kmita yakij zibravshi velicheznu druzhinu j mayuchi kilka prislanih horugov rushiv do Smolenska i spaliv blizko 2000 sil i peredmistya Kmita priviv do Orshi kolonu zavantazhenu nagrabovanim natovpi polonenih ta stada hudobi Korol priznachiv jogo smolenskim voyevodoyu shob nazva posadi nagaduvala misce jogo nedavnih zaslug 18 Zaproshennya Kmiti do senatu zaohotilo jogo do podalshoyi sluzhbi korolyu ta respublici Stefan Batorij retelnij v ocinci prinalezhnih zdibnostej kozhnogo ne zaklikav jogo do taboru ne doruchiv jomu prostih sprav a nakazav i v nastupnomu pohodi 1580 roku prodovzhuvati nayizdi Otozh tilki voseni na pochatku veresnya Kmita virishiv vtorgnutisya u smolenski zemli Kmita zibrav do 9000 vershnikiv i na vsyakij vipadok chogo dosi ne robiv oglyanuv garmati Vvazhayuchi vdali na pochatku rejdi za nadijnu prikmetu peremogi smilivo kinuvsya pid Smolensk z usim taborom ta polonenimi yakih poputno zagnano do taboru Mav sobi namir neshodavno vidbudovane spalene peredmistya znovu spaliti abo j za mozhlivosti zavoloditi forteceyu Ale kerivniki zamku Daniyil Nogtyev ta knyaz Fedir Massalskij prigotuvali potuzhnu vidsich Moskoviti zahopili 60 polovih garmat yaki buli nadislani do Moskvi Kmita progravshi bitvu koli tikav z polya i poloneni za povernenoyu naoslip kinnotoyu ne mogli vstignuti nakazav zupinitisya i vbiti vsih polonenih Dlya zalagodzhennya smutku i abi vid novih zahodiv jogo ne rozohotiti korol zrujnovani ta zdobuti 6 veresnya Veliki Luki doruchivshi Dominiku Rodolfino dovesti do oboronnogo stanu viddav u vryaduvannya Filonu Kmiti Cej abi zaloga v bajdikuvanni ne rozslablyalasya v chervni 1581 roku zdobuv Holm ta Staru Russu Protistoyannya pid Stariceyured Dokladnishe Protistoyannya pid Stariceyu Z pributtyam korolya do taboru rada zupinilasya na tomu shobi usiyeyu potugoyu zdobuvati Pskov otozh abi voroga vidvolikti v inshij bik bulo nakazano Radzivillu ta Filonu Kmiti virushiti do Biloyi a poputno spustoshuvati dovkillya i stomlyuvati vijska dlya zapobigannya vidsichi Radzivill ta Kmita retelno vikonali korolivskij nakaz vidsichi pid Pskov ne dopustili j she priveli do kosha pijmanih odnogo z knyaziv Obolenskih z kilkoma boyarskimi sinami Nezabarom pochalisya mirni peremovini Antonio Possevino v listi vid 16 listopada 1581 roku z taboru pid Pskovom pisav do carya shob ne marnuvav chas z prisilannyam komisariv nadilenimi dostatnimi povnovazhennyami bo korol zrozumilo vislovivsya yaksho ne nastane spokij mittyu vid yide do Litvi i osobisto zajmetsya zibrannyam she bilshogo nizh teper vijska a v zajnyatomu krayi zalishit Zamojskogo ta Kmitu 19 Den 15 sichnya nastupnogo roku pokrav kraj dovgotrivalij vijni Veliki Luki povernuli carevi otozh Kmita buv zmushenij viyihati z ciyeyi forteci ta povernutisya do Orshi de do smerti buv na posadi starosti cogo zamku 10 Civilna diyalnistred nbsp Vidbitok pechatki Filona Kmiti 1565 1575 20 U civilnomu zhitti Kmita dobre gospodaryuvav u vsih mayetkah yaki jomu distalisya vid batka 10 a cherez te sho vijskovi vidatki pokrivav dohodami svoyih mayetkiv to chastinu z nih zmushenij buv prodavati ale na chas prodazhu Korostisheva yak vin sam zaznachaye cej mayetok ne skladaye ne tilki odniyeyi tretoyi 21 a j navit odniyeyi tridcyatoyi 22 Yak vishe zaznachalos buv priznachenij uryadnikom v Oster nbsp U 1562 roci vzhe pri Kmiti v zamok z Vilna bulo dostavleno zbroyu boyepripasi vijskove sporyadzhennya Ale sam zamok sho stoyit za dvi versti vid Desni ne mig pereshkodzhati moskovskim lyudyam spuskatisya richkoyu z metoyu grabezhu Po korolivskomu velinnyu Filon Kmita vibuduvav novij zamok zavershenij v 1571 roci vin stoyav nad Desnoyu zi shodu jogo prikrivalo ozero Desnyanske z yakogo vitikala richka Popivka sho protikala posered mista i za mistom vpadala v Desnu 23 nbsp U 1565 r prodav mistechko Korostishiv vono stalo vlasnistyu predstavnika rodu Olizariv 24 29 bereznya 1566 roku podilski mayetki cherez yih viddalenist do miscya derzhavnoyi sluzhbi pominyav na Chornobil yak ce skazano v danomu jomu privileyi 25 V bud yakomu razi ce bula ne zamina a bagatij podarunok nemala nagoroda Filon Kmita zamist pustogo didictva na Braclavshini shomiti znishuvanogo tatarami i zagublenogo des v stepah otrimuvav spokijne zaselene ta zamozhne poselennya Ce ochevidno ryatuvalo jogo vid rujnuvannya mayetkiv Vdyachnij za zasvidchenu lasku vin perebuvav v postijnih licarskih spekotah shaslivij peremozhec pid Ulloyu Chernigovom ta Smolenskom Yak prikordonnij ohoronec i retelnij vikonavec sluzhbi bezperervno mayuchi u poli zoru kordon ridko pokidav jogo abi navidati svoyi mayetki U 1574 roci takozh pisav do getmaniv prohayuchi shob jomu bulo dozvoleno z Orshi z yizditi do svogo mayetochka Chornobilya de ne buv za jogo slovami vosmij rik cherez derzhavni poslugi ta poslugi Velmozhnim Panam Pershim shotiv pisatisya Kmitoyu Chornobilskim 26 Vciliv korolivskij list do Filona a musilo yih buti nemalo bo z nih mozhna bulo bi sklasti uyavu yakih poslug chekali vid Kmiti a zaodno perekonatisya na yakij visoti mav korol jogo dosvid ta neporushnu virnist koli v chasah takih nebezpek doviriv jomu Orshu cyu chatovu jogo derzhav 10 7 lipnya 1572 roku zhittya korolya Smgizmunda Avgusta zavershilos i majzhe cherez rik po tomu 9 travnya 1573 roku buv obranim korolem Genrik Valua Lish yak tilki ce stalosya Kmita buv zadiyanij senatom dlya znosin z carem i hocha ne mayemo cih listiv yaki musyat she des perebuvati u shovku znayemo sho Kmita retelno vikonuvav pokladene na nogo u cij galuzi doruchennya bo v comu perekonuyut listi yaki opublikovani 10 27 Volovich yakomu uves perebig sprav ne mig buti nevidomim prote zapitav Kmitu chi naspravdi davav carevi poradu abi pid chas bezkoroliv ya svogo sina z vijskom prislav do Smolenska chi osvidchuvavsya jomu sluzhiti ta dopomagati u volodaryuvanni chi prosiv pro te abi car do sebe nabliziv Pri comu zasterigav sho cej vchinok jomu zagrozhuye velikoyu nebezpekoyu Kmita vidpoviv rozlogim listom v yakomu poyasnyuye usyu svoyu diyalnist zaperechuye sho vin zaklikav carya do vtorgnennya v Litvu i stverdzhuye sho podibna porada nikoli ne povstavala v jogo dumci Sho pisav sho vikonuvav ce vse vidomo litovskomu senatu bo vikonuvav tilki jogo nakazi 28 Vishezgadana sprava okrim shvidkoplinnogo oburennya ne mala podalshih naslidkiv Kmita zalishivsya v Orshi protyagom nastupnih p yati rokiv do vidnovlennya vijni vartuvav doruchenij zamok pro oporyadzhennya ta ozbroyennya yakogo ne pripinyav turbuvatisya Sim yared Druzhina Sofiya Hodkevich donka vilenskogo kashtelyana Grigoriya Hodkevicha Shvidshe za vse vijshla zamizh za Filona pered pochatkom vijni Zberigsya zapis vid 19 zhovtnya 1563 roku zroblenij pisarem Yanom Gajkoyu pro zvernennya Sofiyi yaka cherez hvorobu ne mala mozhlivosti stati osobisto pered korolem i diyala cherez dovirenih osib marshalka ta korolivskogo pisarya tikocinskogo starostu Yana Shimkovicha i korolivskogo pisarya grodnenskogo konyushogo oshnyanskogo vilenskogo i krasnosilskogo uryadnika Yana Mikolajovicha Gajki ta yiyi cholovika Filona Kmiti pro viznannya perevishennya dozvolenogo rozmiru 29 vartosti pridanogo pid chas odruzhennya 10 tobto vona vidmovilasya vid tiyeyi chastini mayetkiv yaka yiyi matir vidpisala svoyemu cholovikovi 11 nbsp Vidpovidno do aktu vid 13 zhovtnya 1565 roku yakij znahoditsya u Litovskij metrici pershoyu druzhinoyu Filona Kmiti bula Sofiya Hodkevichivna donka Grigoriya Oleksandrovicha Hodkevicha getmana V Kn Litovskogo ta knyazhni Katerini Ivanivni Vishneveckoyi 30 nbsp Jmovirno nevdovzi pomerla cherez hvorobu Shvidshe za vse ditej vid neyi ne mav bo 15 grudnya 1565 v ugodi kupivli prodazhu Korostisheva svoyemu bratovi Ivanu Olizaru Volchkevichu zaznachaye dlya sebe druzhini ta ditej yak yih meni Bog milostivij dozvolit mati 22 Druzhina knyazhna N Andriyivna Kapusta 9 Diti Yarema nar 1574 Lukash Lazar nar 1580 navchayuchis u Vilenskij akademiyi pomer 1594 roku 30 Bogdana druzhina knyazya Yuriya Druckogo Girskogo Knyaz Yurij Druckij Girskij ta jogo druzhina Bogdana Filonivna Kmityanka Chornobilska u 1603 roci za 100000 fl prodali Ostrozkomu Pikiv Glinsko Zhukiv Shepiyivku Krivoshiyinci tosho 11 Sofiya druzhina Lukasha Sapigi Lukash Sapiga korolivskij dvoryanin i jogo druzhina Sofiya zasnuvali monastir Dominikanciv u Chornobili na yakij ce pravo Sapiga otrimav odnochasno z Tovstim Lisom feodalnim pravom u 1595 roci 11 Ostanni roki zhittyared nbsp Vidbitok pechatki Filona Kmiti 1585 20 Znajomij osobisto ta shanovanij korolem musiv viklikatisya dlya narad bo prinajmni pid chas sejmiv pomizh togochasnimi senatorami neodnorazovo zustrichayetsya jogo im ya na pidpisanih Stefanom Batoriyem diplomah yak ot 12 listopada 1582 roku koli varshavskij respublikanskij sejm pidtverdzhuvav prava ta svobodi Rizi i koli na dva roki piznishe 23 lyutogo 1585 roku v tomu zh misci zibrani stani zatverdzhuvali svoyeyu povagoyu vikopomnij akt zasnuvannya vilenskogo universitetu 10 Pisemna spadshinared Filon Kmita zalishiv pislya sebe znachnu kilkist listiv Voni ye odnim z pershih pam yatnikiv ukrayinskoyi epistolyarnoyi prozi 31 Bagato donesen Kmiti Chornobilskogo chitayutsya yak noveli voni syuzhetni bagati hudozhnimi detalyami napisani podibnoyu blizkoyu narodu movoyu Pered chitachem postaye zhivij obraz avtora patriota yakij virno nis povnu neperedbachenih trudnoshiv sluzhbu chasto ne otrimuyuchi ani pidtrimki ani podyaki vid svoyih poveliteliv Listi naochnij priklad togo yak dilove listuvannya nabuvalo yakosti hudozhnogo tvoru Vshanuvannya pam yatired Starovolskij yakij jogo im ya zanis u perelik 117 sarmatskih vijskovih diyachiv 32 zahoplyuyetsya ne tilki viznachnoyu doblestyu ale tezh viddaye nalezhne jogo dosvidu ta obiznanosti v upravlinskih spravah a takozh nezvichajnomu krasnomovstvu Stav priznachenim u senat govorit nash poligistor 33 ne tilki cherez davnist rodu ale j cherez nezrivnyanni zaslugi Rozkish postati slava mudrosti ta serjoznist oblichchya dozvolyali mittyu rozpiznati v nomu odnogo z vishih uryadovciv derzhavi Koli govoriv vira v jogo nepohitnu chesnist ta shlyahetnist zadumu dodavali jomu takoyi prihilnosti sho ne bulo prikladu abi svoyim viglyadom bud yak dovilnim obraziv kogos zi sluhachiv U kozhnomu vchinku zhittya viyavlyalis shlyahetna vidvertist ta svoboda dlya nogo zacharovanoyi povsyudnoyi doviri 10 V Bilorusi jogo vvazhayut nacionalnim geroyem oskilki trivalij chas jogo diyalnist bula pov yazana z Orsheyu 34 Takozh vvazhayut sho vin narodivsya same v Orshi shopravda dokaziv cogo ne navodyat U dokumentalnomu cikli Gistoryya pad znakam Pagoni Belsat odna iz skladovih prisvyachena Filonu 35 De pohovanij nevidomo Ale Shimon Starovolskij prigotuvav jomu epitafiyu Claudit hoc saxum viator clarissium Sarmatici Senatus virum Philonem Kmitam Palatinum Smolenscensem animi magnitudine armorum peritia antiquis ducibus acquandum Qui multos per annos apud Sigismundum Augustum et Stephanum Battorcum inclytos Poloniac Reges secunda fama militabat insignemque de Moschis in agro Smolenscensi exigua suorum manu victoria reporta verat quam nulla unquam actas tacebit Abi et minibus defuncti quitem apprecare Cej kamin pokrivaye perehozhij najyasnishu lyudinu Sarmatskogo Senatu Filona Kmitu Smolenskogo voyevodu velicheznogo rozumu majstra volodinnya zbroyeyu poslancya davnih vozhdiv Yakij protyagom bagatoh rokiv iz Sigizmundom Avgustom i Stefanom Batoriyem okrasoyu polskih koroliv dvoma viznanimi polkovodcyami poznachenij Mojseyem u zemlyah Smolenshini malim poruhom ruki zdobuvav peremogu nisho ne maye nikoli zabutisya Jdi i sklavshi ruki movchki zgadaj Primitkired Rezler M Galeria postaci Batory pod Pskowem pol Urzednicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Spisy t IV Ziemia smolenska i wojewodztwo smolenskie XIV XVIII wiek za red A Rachuba Warszawa Wydawnictwo DiG 2003 S 215 412 s ISBN 83 7181 279 5 d Track Q123694190d Track Q9379197d Track Q11686050 Dzve daty Belaruskaya gazeta Zvyazda 19 bereznya 2010 roku S 8 Arhivovano 26 grudnya 2014 u Wayback Machine bil Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 4 Kadety Lyashchenya Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1997 il S 207 bil Herby rycerstwa polskiego przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r p 1584 wydanie Kazimierza Jozefa Turowskiego str 852 pol Okolski Sz Orbis Polonus T I S 400 404 lat Neseckij tak retelno vikoristovuvav pracyu Koyalovicha sho ta stala zovsim ne potribna Pro Kmitu nichogo novogo v Koyalovicha nemaye Niesiecki K Herbarz Polski T 1 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 pol a b Niesiecki K Herbarz Polski T V S 122 129 pol a b v g d e zh i k l m Malinowski M Przezdiecki A Zrodla do dziejow polskich Wilno 1844 Tom II str 306 pol V comu dzhereli vmisheno 29 listiv Filona do riznih adresativ a b v g Boniecki A Poczet rodow w Welkiem Ksiestwie Litewskiem w XV i XVI wieku S 132 Na Yevdokiyu mi inodi navit zaraz kazhemo shopravda desho zrosiyansheno Dunya Boniecki A Reiski A Herbarz polski Warszawa 1913 T XVI S 109 pol Boniecki A Poczet rodow w Welkiem Ksiestwie Litewskiem w XV i XVI wieku S 171 Stattya Iwankow u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom III S 314 z 1895 roku pol Jogo Paprockij porivnyuye z karfagenskim Gannibalom Paprocki B Gniazdo Cnoty Zkad Herby Rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Ruskiego Pruskiego Mazowieckiego Zmudzkiego y inszych Panstw do tego Krolestwa nalezacych Ksiazat y Panow poczatek swoy maia S 1184 pol Smolensk buv povernutij u mezhi Respubliki tilki v 1611 roci Turgenev A Historica Russiae monumenta ex antiquis exterarum gentium archivis et bibliothecis deprompta C 53 lat a b Alforov O Odnorozhenko O Ukrayinski osobovi pechatki XV XVII st za materialami kiyivskih arhivoshovish Harkiv 2008 C 74 Taki buli na toj chas derzhavni vimogi a b Przezdiecki A Podole Wolyn Ukraina Wilno 1841 S 114 118 pol Artemenko V Nash velikij zemlyak osterskij starosta Filon Kmita Sajt www bratstwo info Arhivovano 2014 12 27 u Wayback Machine ros Boniecki A Herbarz polski Cz 1 t 10 S 188 Z knig metrichnih zapisiv VKL T 50 S 14 i dali Stattya Czarnobyl u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom I S 750 z 1895 roku pol Korshunay A F Epistalyarnaya spadchyna F S Kmity Charnabylskaga Istoriya Belarusi IX XVIII vekov Pervoistochniki Arhivovano 2011 10 07 u Wayback Machine bil List XII vid 16 chervnya 1874 roku ta XIII z pershoyi polovini serpnya 1874 roku Na toj chas 1 4 vartosti nayavnoyi neruhomosti a b Kossakowski S K Monografie historyczno genealogiczne niektorych rodzin Polskich W 1860 T 2 str 281 pol Starazhytnaya belaruskaya litaratura XII XVII stst Uklad pradm kament I Saverchanki Mn Knigazbor 2010 Belaruski knigazbor S 219 232 ISBN 985 6824 43 5 bil Starovolsci S Sarmatiae bellatores Galli 1631 C 200 lat V danomu dzhereli pid 109 pri vsih 130 Lyudina yaka bagato znaye i mozhe bagato rozpovisti Mozhlivo tam pomer i tam buv pohovanij Filon Kmita film Gistoryya pad znakam Pagoni Arhivovano 2014 12 26 u Wayback Machine bil Dzherelared Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1907 Cz 1 t 10 S 188 pol Boniecki A Poczet rodow w Welkiem Ksiestwie Litewskiem w XV i XVI wieku Warszawa 1883 S 24 a 132 134 222 pol Czarnobyl Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 750 pol S 750 pol Iwankow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 314 pol S 314 pol Malinowski M Przezdiecki A Zrodla do dziejow polskich Wilno 1844 Tom II S 244 343 pol Starovolsci S Sarmatiae bellatores Galli 1631 C 200 201 lat Kmita Charnabylski Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 4 Kadety Lyashchenya Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1997 432 s il ISBN 985 11 0041 2 bil Div takozhred Kmiti gerbu Shrenyava Cya storinka nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Filon Kmita amp oldid 38445290 Дата публікації: Топ | ||