Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фро тола італ frottola точна етимологія невідома в італійській музиці кінця XV XVI початку століть спочатку вокальна п є

Фротола

Фротола

Фро́тола (італ. frottola, точна етимологія невідома) — в італійській музиці кінця XV–XVI початку століть (спочатку вокальна) п'єса на 3–4 голоси ліричного характеру, більшою частиною в фактурі, злегка прикрашеній імітаційною поліфонією з яскраво вираженими метричними акцентами. Жанр фротоли — найважливіший попередник мадригалу. Як правило, фротоли писалися в строфічній формі (одна і та ж музика для кожної строфи тексту) іноді з рефренами. Поетичну основу фротоли становили вірші (переважно любовна лірика) у різноманітних формах, серед яких були особливо популярні barzeletta і strambotto, capitolo, і навіть canzona сонет. Верхній голос фротоли, як правило, виконував соліст. Партію інших голосів могли виконувати на музичних інструментах (ансамбль віол, лютня, клавішний інструмент). Найвідоміший автор фротол — одна з найпопулярніших:

image

Багато анонімних фротол опубліковані в збірниках популярної багатоголосої музики, які випускав у перших двох десятиліттях XVI століття (першу збірку фротол випустив у Венеції, в 1504 році). У стилі фротоли створювалися і більші форми, наприклад, меса (на неідентифікованих ).

Поряд з іншими багатоголосними пісенними формами (віланела, канцонета), так само як й італійським фобурдоном у богослужбовій музиці, фротола дала сильний поштовх розвитку акордового почуття, метричної екстраполяції і (в кінцевому підсумку) гармонічній тональності.

Основні композитори

За виключенням Тромбончіно Та Кари, що були знаменитими у свій час, збереглося дуже мало відомостей про інших композиторів, коли навіть не самі їх імена.

Література

  • Edward Lowinsky. Tonality and atonality in sixteenth-century music. Berkeley, 1961.
  • Carl Dahlhaus. Untersuchungen über die Entestehung der harmonischen Tonalität. Kassel, Basel u.a.O., 1968, SS.249-257.
  • Knud Jeppesen. La frottola, III: Frottola und Volkslied: zur musikalischen Überlieferung des folkloristischen Guts in der Frottola. Århus, 1970.
  • F. Luisi. Frottole di B. Tromboncino e M. Cara ‘per cantar et sonar col lauto’. Roma, 1987 (включает факсимиле старопечатных сборников и транскрипции фротол).
  • Don Harrán. Frottola // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. London, New York, 2001.
  • Бедуш Е., Кюрегян Т. Ренессансная песня. Москва: Композитор, 2007.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fro tola ital frottola tochna etimologiya nevidoma v italijskij muzici kincya XV XVI pochatku stolit spochatku vokalna p yesa na 3 4 golosi lirichnogo harakteru bilshoyu chastinoyu v fakturi zlegka prikrashenij imitacijnoyu polifoniyeyu z yaskravo virazhenimi metrichnimi akcentami Zhanr frotoli najvazhlivishij poperednik madrigalu Yak pravilo frotoli pisalisya v strofichnij formi odna i ta zh muzika dlya kozhnoyi strofi tekstu inodi z refrenami Poetichnu osnovu frotoli stanovili virshi perevazhno lyubovna lirika u riznomanitnih formah sered yakih buli osoblivo populyarni barzeletta i strambotto capitolo i navit canzona sonet Verhnij golos frotoli yak pravilo vikonuvav solist Partiyu inshih golosiv mogli vikonuvati na muzichnih instrumentah ansambl viol lyutnya klavishnij instrument Najvidomishij avtor frotol odna z najpopulyarnishih Bagato anonimnih frotol opublikovani v zbirnikah populyarnoyi bagatogolosoyi muziki yaki vipuskav u pershih dvoh desyatilittyah XVI stolittya pershu zbirku frotol vipustiv u Veneciyi v 1504 roci U stili frotoli stvoryuvalisya i bilshi formi napriklad mesa na neidentifikovanih Poryad z inshimi bagatogolosnimi pisennimi formami vilanela kanconeta tak samo yak j italijskim foburdonom u bogosluzhbovij muzici frotola dala silnij poshtovh rozvitku akordovogo pochuttya metrichnoyi ekstrapolyaciyi i v kincevomu pidsumku garmonichnij tonalnosti Osnovni kompozitoriFranchesko Santakroche Patavino Za viklyuchennyam Trombonchino Ta Kari sho buli znamenitimi u svij chas zbereglosya duzhe malo vidomostej pro inshih kompozitoriv koli navit ne sami yih imena LiteraturaEdward Lowinsky Tonality and atonality in sixteenth century music Berkeley 1961 Carl Dahlhaus Untersuchungen uber die Entestehung der harmonischen Tonalitat Kassel Basel u a O 1968 SS 249 257 Knud Jeppesen La frottola III Frottola und Volkslied zur musikalischen Uberlieferung des folkloristischen Guts in der Frottola Arhus 1970 F Luisi Frottole di B Tromboncino e M Cara per cantar et sonar col lauto Roma 1987 vklyuchaet faksimile staropechatnyh sbornikov i transkripcii frotol Don Harran Frottola The New Grove Dictionary of Music and Musicians London New York 2001 Bedush E Kyuregyan T Renessansnaya pesnya Moskva Kompozitor 2007 PosilannyaFrottola Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 548

Дата публікації:
Топ