Фобурдо́н (фр. fauxbourdon, букв. «несправжній бурдон»; пізньолат. faburdon, faulxbourdon, також окремо faulx bourdon) — термін, що використовувався у трьох значеннях:
- техніка композиції в багатоголосній музиці західної Європи, головним чином, XV–XVI століть,
- жанр інструментальної музики в Іспанії XVI століття (особливо у творчості );
- (faberthon) назва органного регістра в Німеччині XVI століття.
Термін має також інші значення.
Етимологія. Перші документальні свідоцтва
Визначення faulx слід розуміти не в сенсі «помилковий», «фальшивий», а в сенсі «уявний», «подумки представлений», таким чином воно фіксує факт творення на льоту, контрольовану імпровізацію. Слово bourdon розумієиться не в смислі органного пункту — цей сенс встановився в теорії пізнішого часу; див. бурдон), а як синонім слова «бас», тобто нижній за теситурою голос. Існують й інші етимологічні трактування терміна faulxbourdon.
Термін faburdon вперше зустрічається в анонімних трактатах англійського походження початку XV століття: (латинською мовою) «De origine et effectu musicae» і «The sight of faburden». Техніка фобурдону в деталях описується в анонімних трактатах 1476 року. Пізніше в трактатах теоретиків XV століття Йоана Тінкторіса, Гільєльмо Ченця (faulxbordon), Адама Фульдського (faulx bordon), Франкіно Гафурі (faulx bourdon). В нотах термін faulx bourdon вперше зустрічається в рукописі комуніо «Vos qui secuti estis me» Меси св. Якова Ґійома Дюфаї.
Англійський фобурдон (faburden)
В Англії XV століття фобурдон являє собою триголосну на основі тенора. Техніка фобурдона описується як додаток до наперед даного, нотованого голосу (званому «mean») двох інших голосів, безпосередньо під час виконання. Нижній за теситурою голос (званий «faburden») починає з тенором в нижню квінту, продовжує в нижню терцію і закінчує (в каденції мелодійної фрази) знову в квінту. Верхній голос (званий «treble») співає у верхню кварту до тенора на протягом усієї композиції. При цьому виникає ясно сприйманий на слух рух паралельними Терцо-секстовими співзвуччами («секстакордами»). Нині прийнято вважати, що витоком фобурдона XV століття є гармонізація тенора в нижню терцію в англійській музиці XIV століття (а можливо, навіть раніше), що автоматично означає найраніше в Європі практичне використання обох терцій як недосконалих консонансів. Зразки збережених фобурдонів являють собою здебільшого анонімну церковну музику для процесій: літанії, антифони, гімни, псалми і біблійні пісні (особливо магніфікати), вони використовувалися у парних віршах як альтернатива монодії в непарних.
Французький фобурдон (fauxbourdon)
У Франції, Бургундії та інших країнах континентальної Європи XV століття фобурдон являє собою форму триголосної композиції, техніка якої така: до двох наперед даних голосів (верхній називався «дискантом», «кантус», або «сопрано», нижній тенором) дописується середній по теситурі голос, званий контратенором, — в нижню кварту до дисканту і в терцію (велику чи малу), або в квінту до тенора. Найбільш розгорнутий теоретичний опис фобурдона належить Гільєльмо Ченцю.
Головні особливості звуковисотна структура в континентальному фобурдоні ті ж, що в англійському: початковий акорд і Ультима каденцій — квінтоктави (у простому випадку октави і прими), усередині тексто-музичних рядків — паралелізм терцсекст («секстакордів»).
Область застосування фобурдона на континенті — багатоголосні обробки церковної музики (псалмових тонів, гімнів, антифонів), прикрашали традиційне у католиків богослужбовий одноголосся. Серед композиторів, що писали в такій техніці, Гійом Дюфаї, Жиль Беншуа, Антуан Бюнуа, Йоанн Лімбурзький (1430-ві роки); збереглися також багато анонімні фобурдони.
Взаємовідносини англійської та континентального фобурдона — предмет полеміки..
Італійський (falsobordone) та іспанський (fabordón) фобурдон
Спочатку являли собою чотириголосні (виписані в нотах) гармонізації псалмових тонів католицької церкви в Італії та Іспанії XVI століття. Розспів псалму (мелодія псалмового тону містилася в тенорі) — силабічний, з мінімальною орнаментикою в каденціях. При тому, що фактура на слух (завдяки гоморитмії і силабіці) явно сприймається як акордова, функціональний розподіл на мелодію і акомпанемент, притаманний , тут відсутній. Згодом композиційні обмеження за кількістю голосів і обов'язкове використання відпали. Італійський фобурдон кінця XVI і початку XVII століть (наприклад, як у «Miserere» і «Benedictus» Джезуальдо, як у «Оффіції Страсного тижня» ) — тип вокально-поліфонічної фактури, яку відрізняє гоморитмія і силабіка.
Італо-іспанський фобурдон рішуче вплинула на становлення акордового почуття, гомофонії, ранньобарокової гармонічної тональності.
Примітки
- Див.: Hoffmann-Axthelm D. Faburdon, fauxbourdon, falso bordone // Handwörterbuch der musikalischen Terminologie (листкове видання, випуск 1972).
- Публікація тексту: Reaney G. The anonymous treatise "De origine et effectu musicae", an early 15th century commonplace book // Musica Disciplina 37 (1983), p.109-119.
- Sachs K.-J. De modo componendi. Studien zu Geschichte der Musiktheorie 2. Hildesheim, Zürich, New York, 2002
- Cantus naturalis coronari potest, scilicet fabudon. Анонімний трактат "De origine et effectu musicae", первое теоретическое свидетельство о фобурдоне.
- Див., наприклад: Besseler H. Das Ergebnis der Diskussion über "Fauxbourdon" // Acta musicologica, vol. XXIX (1957), SS.185–188.
Література
- Apel W. Musik aus früher Zeit für Klavier. Mainz, 1934
- Besseler H. Bourdon und Fauxbourdon. Leipzig, 1950
- Wallin, Nils L. Zur Deutung der Begriffe Faburden - Fauxbourdon // GfMKB Bamberg 1953. Kassel-Basel 1954
- Trumble E. Fauxbourdon: an historical survey. Brooklyn, NY, 1959
- Trowell B. Faburden and Fauxbourdon // Musica Disciplina, vol. XIII (1959), pp. 43–78
- Bradshaw M.C. The falsobordone. A study in Renaissance and Baroque music. Neuhausen, 1978 (= Musicological Studies and Documents. Vol. XXXIV)
- Евдокимова Ю. История полифонии, т.2а. М., 1989
- Bradshaw M.C. Text and tonality in early sacred monody (1599–1603) // Musica Disciplina, vol. XLVII (1993), 171–225
- Macchiarella I. Il falsobordone: fra tradizione orale e tradizione scritta. Lucca, 1995
Посилання
- Фобурдон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foburdo n fr fauxbourdon bukv nespravzhnij burdon piznolat faburdon faulxbourdon takozh okremo faulx bourdon termin sho vikoristovuvavsya u troh znachennyah tehnika kompoziciyi v bagatogolosnij muzici zahidnoyi Yevropi golovnim chinom XV XVI stolit zhanr instrumentalnoyi muziki v Ispaniyi XVI stolittya osoblivo u tvorchosti faberthon nazva organnogo registra v Nimechchini XVI stolittya Termin maye takozh inshi znachennya Etimologiya Pershi dokumentalni svidoctvaViznachennya faulx slid rozumiti ne v sensi pomilkovij falshivij a v sensi uyavnij podumki predstavlenij takim chinom vono fiksuye fakt tvorennya na lotu kontrolovanu improvizaciyu Slovo bourdon rozumiyeitsya ne v smisli organnogo punktu cej sens vstanovivsya v teoriyi piznishogo chasu div burdon a yak sinonim slova bas tobto nizhnij za tesituroyu golos Isnuyut j inshi etimologichni traktuvannya termina faulxbourdon Termin faburdon vpershe zustrichayetsya v anonimnih traktatah anglijskogo pohodzhennya pochatku XV stolittya latinskoyu movoyu De origine et effectu musicae i The sight of faburden Tehnika foburdonu v detalyah opisuyetsya v anonimnih traktatah 1476 roku Piznishe v traktatah teoretikiv XV stolittya Joana Tinktorisa Gilyelmo Chencya faulxbordon Adama Fuldskogo faulx bordon Frankino Gafuri faulx bourdon V notah termin faulx bourdon vpershe zustrichayetsya v rukopisi komunio Vos qui secuti estis me Mesi sv Yakova Gijoma Dyufayi Anglijskij foburdon faburden V Angliyi XV stolittya foburdon yavlyaye soboyu trigolosnu na osnovi tenora Tehnika foburdona opisuyetsya yak dodatok do napered danogo notovanogo golosu zvanomu mean dvoh inshih golosiv bezposeredno pid chas vikonannya Nizhnij za tesituroyu golos zvanij faburden pochinaye z tenorom v nizhnyu kvintu prodovzhuye v nizhnyu terciyu i zakinchuye v kadenciyi melodijnoyi frazi znovu v kvintu Verhnij golos zvanij treble spivaye u verhnyu kvartu do tenora na protyagom usiyeyi kompoziciyi Pri comu vinikaye yasno sprijmanij na sluh ruh paralelnimi Terco sekstovimi spivzvuchchami sekstakordami Nini prijnyato vvazhati sho vitokom foburdona XV stolittya ye garmonizaciya tenora v nizhnyu terciyu v anglijskij muzici XIV stolittya a mozhlivo navit ranishe sho avtomatichno oznachaye najranishe v Yevropi praktichne vikoristannya oboh tercij yak nedoskonalih konsonansiv Zrazki zberezhenih foburdoniv yavlyayut soboyu zdebilshogo anonimnu cerkovnu muziku dlya procesij litaniyi antifoni gimni psalmi i biblijni pisni osoblivo magnifikati voni vikoristovuvalisya u parnih virshah yak alternativa monodiyi v neparnih Francuzkij foburdon fauxbourdon U Franciyi Burgundiyi ta inshih krayinah kontinentalnoyi Yevropi XV stolittya foburdon yavlyaye soboyu formu trigolosnoyi kompoziciyi tehnika yakoyi taka do dvoh napered danih golosiv verhnij nazivavsya diskantom kantus abo soprano nizhnij tenorom dopisuyetsya serednij po tesituri golos zvanij kontratenorom v nizhnyu kvartu do diskantu i v terciyu veliku chi malu abo v kvintu do tenora Najbilsh rozgornutij teoretichnij opis foburdona nalezhit Gilyelmo Chencyu Golovni osoblivosti zvukovisotna struktura v kontinentalnomu foburdoni ti zh sho v anglijskomu pochatkovij akord i Ultima kadencij kvintoktavi u prostomu vipadku oktavi i primi useredini teksto muzichnih ryadkiv paralelizm tercsekst sekstakordiv Oblast zastosuvannya foburdona na kontinenti bagatogolosni obrobki cerkovnoyi muziki psalmovih toniv gimniv antifoniv prikrashali tradicijne u katolikiv bogosluzhbovij odnogolossya Sered kompozitoriv sho pisali v takij tehnici Gijom Dyufayi Zhil Benshua Antuan Byunua Joann Limburzkij 1430 vi roki zbereglisya takozh bagato anonimni foburdoni Vzayemovidnosini anglijskoyi ta kontinentalnogo foburdona predmet polemiki Italijskij falsobordone ta ispanskij fabordon foburdonSpochatku yavlyali soboyu chotirigolosni vipisani v notah garmonizaciyi psalmovih toniv katolickoyi cerkvi v Italiyi ta Ispaniyi XVI stolittya Rozspiv psalmu melodiya psalmovogo tonu mistilasya v tenori silabichnij z minimalnoyu ornamentikoyu v kadenciyah Pri tomu sho faktura na sluh zavdyaki gomoritmiyi i silabici yavno sprijmayetsya yak akordova funkcionalnij rozpodil na melodiyu i akompanement pritamannij tut vidsutnij Zgodom kompozicijni obmezhennya za kilkistyu golosiv i obov yazkove vikoristannya vidpali Italijskij foburdon kincya XVI i pochatku XVII stolit napriklad yak u Miserere i Benedictus Dzhezualdo yak u Officiyi Strasnogo tizhnya tip vokalno polifonichnoyi fakturi yaku vidriznyaye gomoritmiya i silabika Italo ispanskij foburdon rishuche vplinula na stanovlennya akordovogo pochuttya gomofoniyi rannobarokovoyi garmonichnoyi tonalnosti PrimitkiDiv Hoffmann Axthelm D Faburdon fauxbourdon falso bordone Handworterbuch der musikalischen Terminologie listkove vidannya vipusk 1972 Publikaciya tekstu Reaney G The anonymous treatise De origine et effectu musicae an early 15th century commonplace book Musica Disciplina 37 1983 p 109 119 Sachs K J De modo componendi Studien zu Geschichte der Musiktheorie 2 Hildesheim Zurich New York 2002 Cantus naturalis coronari potest scilicet fabudon Anonimnij traktat De origine et effectu musicae pervoe teoreticheskoe svidetelstvo o foburdone Div napriklad Besseler H Das Ergebnis der Diskussion uber Fauxbourdon Acta musicologica vol XXIX 1957 SS 185 188 LiteraturaApel W Musik aus fruher Zeit fur Klavier Mainz 1934 Besseler H Bourdon und Fauxbourdon Leipzig 1950 Wallin Nils L Zur Deutung der Begriffe Faburden Fauxbourdon GfMKB Bamberg 1953 Kassel Basel 1954 Trumble E Fauxbourdon an historical survey Brooklyn NY 1959 Trowell B Faburden and Fauxbourdon Musica Disciplina vol XIII 1959 pp 43 78 Bradshaw M C The falsobordone A study in Renaissance and Baroque music Neuhausen 1978 Musicological Studies and Documents Vol XXXIV Evdokimova Yu Istoriya polifonii t 2a M 1989 Bradshaw M C Text and tonality in early sacred monody 1599 1603 Musica Disciplina vol XLVII 1993 171 225 Macchiarella I Il falsobordone fra tradizione orale e tradizione scritta Lucca 1995PosilannyaFoburdon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006