Фрейденберг Ольга Михайлівна

Ольга Михайлівна Фрейденберг (15 березня 1890, Одеса — 6 липня 1955, Ленінград) — радянський філолог-класик, антикознавиця, культуролог — фольклорист.

Фрейденберг Ольга Михайлівна
рос. Ольга Михайловна Фрейденберг
Народилася	15 березня 1890(1890-03-15)^[1]^[2] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла	6 липня 1955(1955-07-06)^[1]^[2] (65 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Богословське кладовище
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	мовознавиця, викладачка університету, письменниця, класична філологиня, фольклористка
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет (1923)
Галузь	класична філологія, антикознавство, культурологія, фольклористика і антична мітологія^[3]
Заклад	^d Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d] (1935)
Аспіранти, докторанти	^d Чистякова Наталія Олександрівна
Батько	^d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Ольга Фрейденберг — донька відомого одеського журналіста і винахідника Михайла (Мойсея) Пилиповича Фрейденберга та Хасі Йосипівни (Анни Йосипівни) Пастернак — сестри художника (Леоніда Пастернака). Шлюб батьків був оформлений в канцелярії одеського міського рабина 17 червня 1883 року. Ольга — двоюрідна сестра Бориса Пастернака.

Після закінчення гімназії в Петербурзі у 1908 році Ольга Фрейденберг через національну відсоткову квоту для євреїв не змогла вступити на Вищі жіночі курси, проте рік слухала там лекції. У 1910—1914 роках вона займалася самоосвітою, вивчала іноземні мови, подорожувала Європою. З початком Першої світової війни повернулася до Російської імперії, а в жовтні 1914 року стала сестрою милосердя.

Закінчила класичне відділення Петроградського університету (1923), займалася в семінарі С. А. Жебелєва. У 1924 році Ольга Фрейденберг захистила магістерську дисертацію про походження грецького роману. У 1920-х-1930-х роках вона співпрацювала з Миколою Марром та Ізраїлем Франк-Каменецьким (колективний збірник «Трістан та Ізольда» побачив світ 1932 року в Ленінграді).

У 1932 році Ольга Фрейденберг організувала в Ленінградському університеті першу радянську кафедру класичної філології і до 1950 року керувала нею (з перервою на час Другої світової війни). У 1935 році захистила докторську дисертацію «Поетика сюжету і жанру (період античної літератури)». Опублікована книгою в 1936 році дисертація піддалася жорсткій ідеологічній критиці в газеті «Известия»,тому книга була вилучена з продажу. Під час Великого терору був репресований її старший брат Олександр.

Пережила всю блокаду Ленінграда. На запрошення Політуправління Балтійського флоту читала лекції з античної літератури офіцерському складу моряків. З 15 жовтня 1943 по липень 1944 року працювала на посаді професора античної літератури в Педагогічному інституті імені Олександра Герцена.

Інспірований владою розгром марризму та боротьба з космополітизмом привели до звільнення у 1950 році Ольги Фрейденберг з університету і закрили для неї можливість публікуватися. До теперішнього часу (2011 рік) переважна частина її праць (8 монографій та декілька десятків статей) не опубліковані.

Наукова діяльність

Вважаючись філологом-класиком, Ольга Фрейденберг у своїй діяльності зосереджувалась на «палеонтологічному» дослідженні семантики літературних, а також — культурних мотивів і форм (перш за все метафори й сюжету), їх трансформацій з архаїчних в історичні, а відповідно, на передісторії та ранній історії таких літературних і сценічних жанрів, як лірика, комедія, роман. У цьому вона розвивала ідеї Германа Узенера і Олександра Веселовського, французької соціологічної школи (Л. Леві-Брюль), кембриджських ритуалістів, філософію символічних форм Ернста Кассірера і передбачила новітні дослідження «археології» культурних форм в рамках символічної антропології, досліджень культури (англ.   cultural studies).

Погляди Фрейденберг поділялися не всіма колегами. Олександр Зайцев згадував: "Я Ольгу Михайлівну пам'ятаю, я у неї починав вчитися. Тоді її міркування викликали у мене щире здивування: я просто не міг зрозуміти, як можна прийти до таких висновків. Лише з часом мені стало ясно, в чому тут справа. Абсолютно справедливо Сергій Аверінцев характеризує О.М. як інтерпретаторку, переважно тлумача античності, відносно певним культурним течіям свого часу. В її працях про доведення у власному розумінні слова немає й мови ".

Листування і мемуари

Особливе значення має листування Ольги Фрейденберг з Борисом Пастернаком, яке тривало з 1910 до 1954 року і було знайдене у 1973 році Ніною Брагінською (вперше опубліковано за кордоном у 1981 році), а також її мемуари, з яких поки опубліковані лише фрагменти.

«Листи і спогади Фрейденберг про хворобу матері - проза того глибокого проникнення й найвищого самозречення, яких ми у її великого брата не знайдемо; в усьому, що стосувалося життя, любові, торжества, - він був і яскравіше, і темпераментніше, але в лабіринтах інобуття, в темних тайниках підсвідомості, які він для себе просто замкнув, його сестра блукала впевненіше»

Визнання

Переписка Фрейденберг та Пастернака виходила за кордоном російською, івритом, англійською, французькою, німецькою, голландською та японською мовами. Наукові праці видані російською, англійською, польською, сербською / хорватською мовами.

У Росії роботи дослідниці почали скупо публікуватися лише після 1973 року. Її наукові ідеї й підходи стали нещодавно предметом декількох дисертаційних досліджень в Україні, Росії та інших країнах.

Вибрані праці

Поэтика сюжета и жанра: период античной литературы. — Л.: Гослитиздат, 1936.

• Идея пародии: (набросок к работе) // Сб. работ в честь (С. А. Жебелева). — Л., 1926. — С. 378—396.
• Поэтика сюжета и жанра: период античной литературы. — Л.: Гослитиздат, 1936. — 454 с.; М.: Лабиринт, 1997. — 448 с.
• Происхождение эпического сравнения (на материале Илиады) // Труды юбилейной научной сессии ЛГУ. Секция филол. наук. — Л., 1946. — С. 101—113.
• К вопросу о происхождении греческой метрики // Учёные записки ЛГУ. Серия филологических наук. — Л., 1948. — Вып. 13. — С. 290—320.
• Происхождение литературной интриги; Происхождение пародии; Что такое эсхатология? // Труды по знаковым системам. — Тарту, 1973. — Вып. 6. — С. 490—512.
• Происхождение греческой лирики // Вопросы литературы. — 1973. — № 11. — С. 103—123.
• Семантика первой вещи // Декоративное искусство СССР. — 1976. — № 12. — С. 16-22.
• Семантика архитектуры вертепного театра // Декоративное искусство СССР. — 1978. — № 2. — С. 41—44.
• Миф и литература древности. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1978. 605 с.; 2-е изд., испр. и доп. — М., 1998. Вкл. описание архива. 800 с.
• Борис Пастернак. Переписка с Ольгой Фрейденберг / под ред. и с коммент. Э. Моссмана. — N. Y.: Harcourt Brace Jovanovich, 1981. — VII. — 377 с.
• The correspondence of Boris Pasternak and Olga Freidenberg 1910—1954 / comp., ed., intro. E. Mossman. — L.: Secker & Warburg, 1982. — XXIV, 365 p.
• Будет ли московский Нюрнберг? (из записок 1946—1948) / публ. Ю. М. Каган // Синтаксис. — 1986. — № 16. — С. 149—163.
• Методология одного мотива // Труды по знаковым системам. — 1987. — Вып. 20. — С. 120—130.
• Осада человека / публ. К. Невельского [Ю. М. Каган] // Минувшее: исторический альманах. — P.: Atheneum, 1987. — Вып. 3. — С. 9—44.
• Миф и театр. — М.: ГИТИС, 1988. — 132 с.
• Система литературного сюжета // Монтаж: Литература. Искусство. Театр. Кино. — М.: Наука, 1988. — С. 216—237.
• Воспоминания о Марре // Восток-Запад: Исследования. Переводы. Публикации. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1988. — С. 181—204.
• Борис Пастернак — Ольга Фрейденберг. Письма и воспоминания // Дружба народов. — 1988. — № 7—10.
• «Эйрена» Аристофана // Архаический ритуал в фольклорных и раннелитературных памятниках. — М.: Наука, 1988. — С. 224—236.
• Утопия // Вопросы философии. — 1990. — № 5. — С. 148—167.
• Переписка Бориса Пастернака. — М.: Худ. лит-ра, 1990. — С. 19—296.
• Университетские годы (отрывки воспоминаний) // Человек. — 1991. — № 3. — С. 145—156.
• <Вступление к греческому роману> // Диалог. Карнавал. Хронотоп. — 1995. № 4. — С. 78—85.
• О неподвижных сюжетах и бродячих теоретиках// Одиссей. Человек в истории. — Т. 7. — М.: Наука, 1995. — С. 272—297.
• Этюды по семантологии литературных форм. Паллиата. Глава 21. // Лотмановский сборник. 1. — М.: ИЦ-Гарант, 1995. — С. 704—718.
• «Игра в кости»// Arbor mundi. — 1996. — № 4. — С. 163—172.
• Поэтика сюжета и жанра. — М.: Лабиринт, 1997.
• Image and concept: mythopoetic roots of literature. / N. V. Braginskai︠a︡, Kevin Moss, eds. — Amsterdam: Harwood Academic, 1997.
• «Крест в могиле». // Arbor mundi, 1998, № 6.
• Проблема греческого литературного языка. // От слова к смыслу: Проблемы тропогенеза. — М.: УРСС, 2001.
• Целевая установка коллективной работы над сюжетом о Тристане и Исольде. Воспоминания о Марре. // Сумерки лингвистики: Из истории отечественного языкознания. Антология. — М.: Academia, 2001. — С. 325—339, 425—443.
• Въезд в Иерусалим на осле // Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. — М., 1998. — С. 623—665.
• Пастернак Б. Пожизненная привязанность. Переписка с О. М. Фрейденберг. — М.: Арт-Флекс, 2000.
• The Race of Life/ Writing the siege of Leningrad: women's diaries, memoirs, and documentary prose. / Cynthia Simmons, Nina Perlina, eds. — Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 2002. — P. 64—75.
• Olga Freudenberg, Semantyka kultury. -- Kraków: Universitas, 2005, s. 378.

Література

• Лотман Ю. М. О. М. Фрейденберг как исследователь культуры. // Учёные записки Тартуского гос. ун-та. — Труды по знаковым системам 6. — Тарту, 1973. — С. 482—489.
• Брагинская Н. В. Проблемы фольклористики и мифологии в трудах О. М. Фрейденберг // Вестник древней истории. — 1975. — № 3. — С. 181—189.
• Чертков Л. Брат и сестра, поэт и учёный. // (Континент). — Мюнхен. — 1981. — № 30. — С. 403—407.
• Эткинд Е. Г. Торжество духа [Рец. на кн.: Пастернак Б. Пожизненная привязанность: переписка с О. М. Фрейденберг]. // Русская мысль. — Париж. — 1981. — № 3376, 3 сентября 1981.
• The Correspondence of Boris Pasternak and Olga Freidenberg, 1910—1954 / Comp., ed., intro. by E. Mossman; transl. by E. Mossman, M. Wettlin. N. Y.: Harcourt Brace Jovanovich, 1982.
• Moss K. M. Olga Mikhailovna Freidenberg: Soviet Mythologist in a Soviet Context: a Thesis Presented to the Faculty of the Graduate School of Cornell University in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy. 1984.
• Дьяконов И. М. По поводу воспоминаний О. М. Фрейденберг о Н. Я. Марре // Восток — Запад: Исследования. Переводы. Публикации. М., 1988.
• Брагинская Н. В. Филологический роман: предварение к запискам Ольги Фрейденберг // Человек. 1991. № 3.
• Гаспаров Б. М. Поэтика Пастернака в культурно-историческом измерении (Б. Л. Пастернак и О. М. Фрейденберг). // Сб. статей к 70-летию проф. Ю. М. Лотмана. — Тарту, 1992. — С. 366—384.
• Брагинская Н. В. Елена Лившиц — Ольга Фрейденберг, или Травестия близнечного мифа // (Новое литературное обозрение). 1993. № 6. С. 107—115.
• Мосс К. Ольга Фрейденберг и марризм. // Вопросы языкознания. — 1994. — № 5. — С. 98—106. (английский текст)
• Брагинская Н. В. ry/85345_38.1298803766.17355.pdf Siste, viator! (предисл. к докладу О. М. Фрейденберг «О неподвижных сюжетах и бродячих теоретиках»)^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Одиссей. Человек в истории: Представления о власти. 1995. М.: Наука, 1995. С. 244—271.
• Тахтаджян С. А. О статье О. М. Фрейденберг «Въезд в Иерусалим на осле» // Новое литературное обозрение]]. 1995. № 15. С. 115—119.
• Перлина Н. Избирательное сродство: вчувствование как осмысление духовной истории в творчестве Ольги Фрейденберг и Бориса Пастернака // Indiana Slavic Studies / Ed. N. Perlina and A. R. Durkin. 1996. Vol. 8. P. 71-98.
• Галеркина Б. Л. Минувшее — сегодня / Судьбы филологов: Ольга Михайловна Фрейденберг (1890—1955) // Russian Studies: Ежеквартальник русской филологии и культуры. СПб., [1998]. Т. 2. № 4.
• Трубочкин Д. В. Фрейденберг, Ольга Михайловна. // Культурология XX век: Энциклопедия. — Т.II. — СПб.: Университетская книга, 1998. — С. 315—317.
• Braginskaia N. From the Marginals to the Center: Olga Freidenberg's Works on the Greek Novel // Ancient Narrative. 2002. Vol. 2. P. 64-86.
• Kabanov A. Ol'ga Michajlovna Freidenberg (1890—1955): Eine sowjetische Wissenschaftlerin zwischen Kanon und Freiheit. — Wiesbaden: Harrasowitz, 2002.
• Perlina N. Ol'ga Freidenberg's Works and Days. — Bloomington: Slavica, 2002.
• Кирилюк О. С. «Дійсність» обряду та «текст» казки: прорив парадигми (В. Пропп та О. Фрейденберг) // Філософсько-антропологічні студії’ 2003: [зб. науков. праць: статті] ; Пізній радянський марксизм та сьогодення. (До 70-річчя Вадима Іванова); ред. кол.: В. Г. Табачковський [та ін.] — Ін-т філософії НАН України ім. Г. Сковороди [та ін.] — К.: Стилос, 2003. — С. 335—338. — У «Змісті» назву та сторінки вказано невірно;
• Кирилюк О. С. КАЗКА ТА ОБРЯД. ІСТОРИКО-РЕКОНСТРУКТИВНА (В. Я. ПРОПП) ТА ІСТОРИКО-ГЕНЕРАТИВНА (О. М. ФРЕЙДЕНБЕРГ) СТРАТЕГІЇ ВИВЧЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ КАЗКИ, ЛІТЕРАТУРИ, ОБРЯДУ ТА "ДІЙСНОСТІ // Казка та обряд — Одеса: Автограф, 2005. — 372 с.
• Кирилюк О. С. Незвичні значення звичних речей («Метафори первісної свідомості» Ольги Фрейденберг та універсалії культури) / // Філософські пошуки. — Львів-Одеса: ІФЛІС-ЛФС «Cogito», 2004. — Вип. 17-18. — C. 172—182.
• Кирилюк О. С. «Метафори первісної свідомості» Ольги Фрейденберг та деякі універсально-культурні аспекти семіотики міста // Totallogy-XXI. Постнекласичні дослідження: [статті]; ред. В. В. Кізіма [та ін.] — Вип. 14. — К.: ЦГО НАН України. — 2006. — С. 445—455. — [За мат. доповіді на Міжнар. науково-теор. конф. «Образ міста в контексті історії, філософії, культури», Київ, 2004].
• Брагинская Н. В. Мировая безвестность: Ольга Фрейденберг об античном романе^{[недоступне посилання з травня 2019]}. — М.: Изд. дом Государственного университета — Высшей школы экономики, 2009.
• Кирилюк О. С. Сміх в теоріях О. М. Фрейденберг та В. Я. Проппа (універсально-культурний аспект) // Δόξα / Докса - Сміх у світі культури — Вип. 2 (18) — Одеса: Одеський нац. ун-тет, Одеська гуманітарна традиція — 2012. — 130 с. — сс. 89-100 (вийшло друком 2015).
• Budaragina O. Olga M. Freidenberg, Aristid I. Dovatur, and the Department of Classics in Leningrad // Classics and Communism: Greek and Latin behind the Iron Curtain / Ed. by G. Karsai, G. Klaniczay, D. Movrin, E. Olechowska. Budapest; Ljubljana; Warsaw, 2013.
• Braginskaja N., Kostenko N. Archives et destin d'un chercheur en U.R.S.S: Ol'ga Mikhaiajlovna Frejdenberg (1890—1955) // Revue des études slaves. P., 2014. T. 85. Fasc. 1. P. 109—129.
• Braginskaya N. [http:// ivka.rsuh.ru/binary/85345_30.1476388407.9268.pdf Olga Freidenberg: A Creative Mind Incarcerated] / Transl. by Z.M. Torlone, A. Zeide, B. Maslov // Women Classical Scholars: Unsealing the Fountain: from the Renaissance to Jacqueline Romilly / Ed. by R. Wyles, E. Hall. Oxford Univ. Press, 2016. P. 286—312.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
   d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
3. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
4. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 1 березня 2019.
5. А. І. Зайцев і його «Культурний переворот» // Культурний переворот в Древній Греції VIII—V ст. до н. е. / Под ред. Л. Я. Жмудя. 2-е изд., Испр. і перераб. — СПб.: , 2000. — С. 8-9 — 320 с.
6. Быков Д. Борис Пастернак. М.: Молодая гвардия, 2005.(рос.)

Посилання

• Архів О. М. Фрейденберг (рос.)
• У Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Фрейденберг Ольга // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) (рос.)
• Сторінка в Бібліотеці Якова Кротова (рос.)
• Брагінська Н. В. Дух записок (рос.)
• Брагінська Н. В. «У мене не життя, а біографія» (рос.)
• Брагінська Н. В., Шмаіна-Великанова А. І. Сестра. листування Ольги Фрейденберг і Бориса Пастернака (рос.)
• Дружинін П. А. Ольга Фрейденберг як мемуарист: спостереження історика (рос.)
• Костенко Н. Ю. «Я не потребую ні сучасників, ні історіографії»: історія архіву Ольги Фрейденберг (рос.)