Фредерика Ганноверська (Friederike Luise Thyra Victoria Margarita Sophia Olga Cecilia Isabella Christa; грец. Φρειδερίκη της Ελλάδας; вимова [friðeˈrici ˈtis eˈlaðas]; 18 квітня 1917 — 6 лютого 1981) — королева Греції та дружина Павла I.
Фредерика Ганноверська нім. Friederike von Hannover | |
---|---|
Біографічні дані | |
Релігія | Грецька православна церква[1] і лютеранство |
Народження | 18 квітня 1917[2][3][…] Бланкенбург (Гарц), Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина |
Смерть | 6 лютого 1981[2][3][…](63 роки) Мадрид, Іспанія кардіоплегія |
Поховання | d[5] |
У шлюбі з | Павло I |
Діти | Софія Грецька та Ганноверська[3], Костянтин II[3] і Ірина Грецька[3] |
Династія | Ганноверська династія |
Батько | Ернст Август Брауншвейгський |
Мати | Вікторія Луїза Прусська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Юність
Народилася її Королівська Високість Принцеса Фредеріка Ганноверська, Великої Британії та Ірландії, і Брауншвейг-Люнебургу 18 квітня 1917 р. в Бланкенбурзі, герцогстві Брауншвейг, вона була єдиною дочкою Ернста Августа, герцога Брауншвейзького і його дружини, Вікторії Луїзи Прусської, єдиної дочки німецького імператора Вільгельма II. Після поразки в Першій світовій війні її дід та батько були позбавлені титулів в листопаді 1918 року. Якби не це, то вона, як нащадок Королеви Вікторії, цілком могла б претендувати на британський трон.
В 1934 році Адольф Гітлер через свої амбіції пов'язати німецькі та британські визначні родини просив батьків Фредерики видати її, 17-ти річну, за Едуарда VIII. У своїх мемуарах, Вікторія Луїза Прусська говорить, що вони з чоловіком були ображені таким проханням і навіть не думали про це. Справа в тому, що Вікторія Луїза в юності сама могла бути виданою заміж без своєї згоди. Крім того, різниця у віці була дуже велика (Едуард VIII на 22 роки був старший від Фредерики) і батьки не хотіли тиснути на дочку.
Шлюб
Павло I, який був двоюрідним кузеном її матері, зробив їй пропозицію в 1936, коли він виступав в Берліні на Літніх Олімпійських іграх 1936 року. Павло був сином короля Констянтина I та Софії, двоюрідної тітки Фредерики. Про заручини було офіційно оголошено 28 вересня 1937 року, і британський король Георг VI дав свою згоду на цей шлюб згідно з Королівським указом про шлюб від 1772 року. Це було зроблено 26 грудня 1937 року. Вони одружились в Афінах 9 січня 1938 року. Фредеріика стала спадковою принцесою Греції, а її чоловік став спадкоємцем свого бездітного старшого брата Георга II.
На початку їхнього шлюбу, вони проживали на віллі в Психіко в передмісті Афін. Через 10 місяців народилась перша дитина, майбутня Софія Грецька та Ганноверська, а саме 2 листопада 1938 року. 2 червня 1940 року народився майбутній король Констянтин II
Війна та вигнання
В розпал Другої світової війни, в квітні 1941 року, вся королівська родина Греції виїхала на Крит. Незабаром після цього німецькі війська напали на Крит. Фредерика разом із сім'єю були евакуйовані урядом в екзилі до Лондону.
Перебуваючи у вигнанні, король Георг II та частина королівської родини оселились в Південній Африці. Тут, 11 травня 1942, народилась остання їх дитина, принцеса Ірина. Південноафриканський лідер, генерал Ян Смутс, став її хрещеним батьком. Зрештою, родина залишилась в Єгипті з лютого 1944 року.
Після війни, 1 вересня 1946 року, населення Греції на референдумі проголосувало за повернення короля Георга на престол. Подружжя повернулось назад на віллу в Психіко.
Королева
1 квітня 1947 року Георг II помирає і чоловік Фредерики Павло I стає новим королем. Через виступи комуністів в Північній Греції, починається громадянська війна в Греції. Для того, щоб повернути лояльність населення, король та королева починають поїздку по Північній Греції влітку 1947 року.
Королеву Фредерику постійно критикували за її німецьке коріння. Ліві політики постійно спекулювали на тому факту, що її дід був Кайзером, а брати служили в СС. Її часто називали «прусачкою» або «нацисткою». Коли вона була з візитом у Лондоні, замість свого хворого чоловіка, на весіллі принца Філіпа з Єлизаветою II в листопаді 1947, Черчилль зауважив, що її дід був Кайзером. Фредерика погодилась з цим, але також нагадала, що вона також нащадок Королеви Вікторії і її батько був би Британським королем, якби в країні діяла Салічна правда.
Під час громадянської війни в країні, вона створила мережу таборів для дітей-сирот або просто малозабезпечених дітей. Мережа складалась з 53 таборів і забезпечувало для дітей притулок, їжу та освіту. Там були діти від 3 років і до підлітків. Роль цих таборів часто оскаржується і звертається увагу на їх пропагандистську мету, щоб привернути людей до монарха. Також часто лунали заяви від комуністів, що ту чи іншу дитину незаконно всиновили американці, хоча вона в той час знаходилась в такому таборі
Громадянська війна в Греції закінчилась в серпні 1949 року. Монархи використали це, щоб укріпити свою владу. Вони відвідали Йосипа Броз Тіто в Белграді, президента Італії Луїджі Ейнауді в Римі, Теодора Гойса в Західній Німеччині, Хайле Селассіє I в Ефіопії, короля Британії Георга VI та були гостями президента США Дуайта Ейзенхауера. Як і в Британії, в Греції Фредерику Ганноверську дуже критикували через те, що вона колись належала до Союзу німецьких дівчат, філії Гітлер'югенду, але для дівчат. Прихильники ж королеви говорили, що в той час було неможливо не бути членом Союзу через напружену політичну ситуацію в країні.
Її поява 16 листопада 1953 в журналі Life була частиною її візиту.до США. Також в тому ж році її фото було на обкладинці журналу Time. 14 травня 1962 року її старша дочка Софія вийшла заміж за Хуана Карлоса I (який пізніше став королем Іспанії). Весілля відбулось в Афінах.
Фредерику часто описують як «недемократичну». Відомо про багато її втручань в політику країни, які суперечать Конституції, а також її численні протистояння з законно обраними урядами. Вона активно протистояла вибранню Александроса Папагоса на посаду прем'єра. Через свої численні маєтки в Греції та Британії її сильно критикувала опозиція. У 1963 році, під час візиту до Лондону, через виступи лівих активістів, які виступали за покращення умов утримання комуністів, які були заарештовані під час громадянської війни, Фредерика була змушена переховуватись в чужому домі. Її втручання в політику стало об'єктом загального незадоволення і частково сприяли зміцненню республіканських настроїв. []
Після смерті чоловіка
6 травня 1964 року Павло I помирає від раку. Її син, який став новим королем Греції, 18 вересня одружився з данською принцесою Анною-Маріїєю і після цього, королева Фредерика припинила виконувати більшість своїх обов'язків і передала владу своїй невістці. Проте незважаючи на це, вона залишається і надалі дуже спірною фігурою в грецькій історії, адже багато хто вважає, що саме вона керувала країною весь час.
Вона переїхала в село і усамітнилась. Час від часу вона відвідувала світські події або урочистості, такі як хрещення своїх онуків в Греції та Іспанії.
Вигнання
Через розбіжності у поглядах між Констянтином II та демократично обраним прем'єр-міністром Георгіосом Папандреусом-старшим, король був підданий критиці за дестабілізацію ситуації в країні і 21 квітня 1967 відбувся державний переворот. В цій ситуації король спочатку співпрацював з військовими і навіть визнавав їх уряд та прем'єра. Але в цьому ж році він спробував здійснити контр-переворот, але він зазнав невдачі і король разом з рідними мусив емігрувати з країни.[]
В 1971 році вона видала автобіографію під назвою «A Measure of Understanding».
1 червня 1973 року хунта скасувала монархію в Греції без згоди народу, а пізніше в 1973 році провела плебісцит, намагаючись таким чином легалізувати це рішення. Проте результати плебісциту багатьма істориками піддаються серйозній критиці. Новим президентом Греції було обрано Георгіоса Пападопулоса.
Період диктатури хунти закінчився 24 липня 1974 року, проте монархія вже ніколи не була відновлена. 8 грудня 1974 року відбувся плебісцит, перед яким Констянтин визнав свої минулі помилки і пообіцяв підтримувати демократію, зокрема не допускати до політики свою матір Фредерику. Тим не менш, на голосуванні 69 % греків підтримали створення Грецької демократичної республіки.
Смерть
Фредерика померла 6 лютого 1981 в Мадриді під час операції на очах. В некролозі від видання The New York Times було сказано, що королева померла під час «операції на очах», що також призвело до не підтверджених чуток, що вона померла під час косметологічної операції. Інші джерела стверджують, що причиною смерті став серцевий напад під час операції по видаленню катаракти.[]
Вона була похована в Татої (королівська усипальниця в Греції). Її сину та сім'ї було дозволено бути присутніми під час поховання, проте довелось піти відразу після всіх церемоній.
Посилання
- https://archive.org/details/fredericaqueenof0000papa/page/136 — С. 136.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=10380
- Find a Grave — 1996.
- Van der Kiste, p.177
- Vickers, Hugo (2003). Alice: Princess Andrew of Greece. St. Martin's Griffin. с. 387. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frederika Gannoverska Friederike Luise Thyra Victoria Margarita Sophia Olga Cecilia Isabella Christa grec Freiderikh ths Elladas vimova frideˈrici ˈtis eˈladas 18 kvitnya 1917 6 lyutogo 1981 koroleva Greciyi ta druzhina Pavla I Frederika Gannoverska nim Friederike von HannoverBiografichni daniReligiyaGrecka pravoslavna cerkva 1 i lyuteranstvoNarodzhennya18 kvitnya 1917 1917 04 18 2 3 Blankenburg Garc Garc Saksoniya Angalt NimechchinaSmert6 lyutogo 1981 1981 02 06 2 3 63 roki Madrid Ispaniya kardioplegiyaPohovannyad 5 U shlyubi zPavlo IDitiSofiya Grecka ta Gannoverska 3 Kostyantin II 3 i Irina Grecka 3 DinastiyaGannoverska dinastiyaBatkoErnst Avgust BraunshvejgskijMatiViktoriya Luyiza PrusskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiYunistNarodilasya yiyi Korolivska Visokist Princesa Frederika Gannoverska Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi i Braunshvejg Lyuneburgu 18 kvitnya 1917 r v Blankenburzi gercogstvi Braunshvejg vona bula yedinoyu dochkoyu Ernsta Avgusta gercoga Braunshvejzkogo i jogo druzhini Viktoriyi Luyizi Prusskoyi yedinoyi dochki nimeckogo imperatora Vilgelma II Pislya porazki v Pershij svitovij vijni yiyi did ta batko buli pozbavleni tituliv v listopadi 1918 roku Yakbi ne ce to vona yak nashadok Korolevi Viktoriyi cilkom mogla b pretenduvati na britanskij tron V 1934 roci Adolf Gitler cherez svoyi ambiciyi pov yazati nimecki ta britanski viznachni rodini prosiv batkiv Frederiki vidati yiyi 17 ti richnu za Eduarda VIII U svoyih memuarah Viktoriya Luyiza Prusska govorit sho voni z cholovikom buli obrazheni takim prohannyam i navit ne dumali pro ce Sprava v tomu sho Viktoriya Luyiza v yunosti sama mogla buti vidanoyu zamizh bez svoyeyi zgodi Krim togo riznicya u vici bula duzhe velika Eduard VIII na 22 roki buv starshij vid Frederiki i batki ne hotili tisnuti na dochku ShlyubPavlo I yakij buv dvoyuridnim kuzenom yiyi materi zrobiv yij propoziciyu v 1936 koli vin vistupav v Berlini na Litnih Olimpijskih igrah 1936 roku Pavlo buv sinom korolya Konstyantina I ta Sofiyi dvoyuridnoyi titki Frederiki Pro zaruchini bulo oficijno ogolosheno 28 veresnya 1937 roku i britanskij korol Georg VI dav svoyu zgodu na cej shlyub zgidno z Korolivskim ukazom pro shlyub vid 1772 roku Ce bulo zrobleno 26 grudnya 1937 roku Voni odruzhilis v Afinah 9 sichnya 1938 roku Frederiika stala spadkovoyu princesoyu Greciyi a yiyi cholovik stav spadkoyemcem svogo bezditnogo starshogo brata Georga II Na pochatku yihnogo shlyubu voni prozhivali na villi v Psihiko v peredmisti Afin Cherez 10 misyaciv narodilas persha ditina majbutnya Sofiya Grecka ta Gannoverska a same 2 listopada 1938 roku 2 chervnya 1940 roku narodivsya majbutnij korol Konstyantin IIVijna ta vignannyaV rozpal Drugoyi svitovoyi vijni v kvitni 1941 roku vsya korolivska rodina Greciyi viyihala na Krit Nezabarom pislya cogo nimecki vijska napali na Krit Frederika razom iz sim yeyu buli evakujovani uryadom v ekzili do Londonu Perebuvayuchi u vignanni korol Georg II ta chastina korolivskoyi rodini oselilis v Pivdennij Africi Tut 11 travnya 1942 narodilas ostannya yih ditina princesa Irina Pivdennoafrikanskij lider general Yan Smuts stav yiyi hreshenim batkom Zreshtoyu rodina zalishilas v Yegipti z lyutogo 1944 roku Pislya vijni 1 veresnya 1946 roku naselennya Greciyi na referendumi progolosuvalo za povernennya korolya Georga na prestol Podruzhzhya povernulos nazad na villu v Psihiko Koroleva1 kvitnya 1947 roku Georg II pomiraye i cholovik Frederiki Pavlo I staye novim korolem Cherez vistupi komunistiv v Pivnichnij Greciyi pochinayetsya gromadyanska vijna v Greciyi Dlya togo shob povernuti loyalnist naselennya korol ta koroleva pochinayut poyizdku po Pivnichnij Greciyi vlitku 1947 roku Korolevu Frederiku postijno kritikuvali za yiyi nimecke korinnya Livi politiki postijno spekulyuvali na tomu faktu sho yiyi did buv Kajzerom a brati sluzhili v SS Yiyi chasto nazivali prusachkoyu abo nacistkoyu Koli vona bula z vizitom u Londoni zamist svogo hvorogo cholovika na vesilli princa Filipa z Yelizavetoyu II v listopadi 1947 Cherchill zauvazhiv sho yiyi did buv Kajzerom Frederika pogodilas z cim ale takozh nagadala sho vona takozh nashadok Korolevi Viktoriyi i yiyi batko buv bi Britanskim korolem yakbi v krayini diyala Salichna pravda Koroleva Frederika z Pavlom I pid chas oglyadin pidvodnogo chovna Afini traven 1947Personalnij shtandart korolevi Frederiki Pid chas gromadyanskoyi vijni v krayini vona stvorila merezhu taboriv dlya ditej sirot abo prosto malozabezpechenih ditej Merezha skladalas z 53 taboriv i zabezpechuvalo dlya ditej pritulok yizhu ta osvitu Tam buli diti vid 3 rokiv i do pidlitkiv Rol cih taboriv chasto oskarzhuyetsya i zvertayetsya uvagu na yih propagandistsku metu shob privernuti lyudej do monarha Takozh chasto lunali zayavi vid komunistiv sho tu chi inshu ditinu nezakonno vsinovili amerikanci hocha vona v toj chas znahodilas v takomu tabori Gromadyanska vijna v Greciyi zakinchilas v serpni 1949 roku Monarhi vikoristali ce shob ukripiti svoyu vladu Voni vidvidali Josipa Broz Tito v Belgradi prezidenta Italiyi Luyidzhi Ejnaudi v Rimi Teodora Gojsa v Zahidnij Nimechchini Hajle Selassiye I v Efiopiyi korolya Britaniyi Georga VI ta buli gostyami prezidenta SShA Duajta Ejzenhauera Yak i v Britaniyi v Greciyi Frederiku Gannoversku duzhe kritikuvali cherez te sho vona kolis nalezhala do Soyuzu nimeckih divchat filiyi Gitler yugendu ale dlya divchat Prihilniki zh korolevi govorili sho v toj chas bulo nemozhlivo ne buti chlenom Soyuzu cherez napruzhenu politichnu situaciyu v krayini Yiyi poyava 16 listopada 1953 v zhurnali Life bula chastinoyu yiyi vizitu do SShA Takozh v tomu zh roci yiyi foto bulo na obkladinci zhurnalu Time 14 travnya 1962 roku yiyi starsha dochka Sofiya vijshla zamizh za Huana Karlosa I yakij piznishe stav korolem Ispaniyi Vesillya vidbulos v Afinah Frederiku chasto opisuyut yak nedemokratichnu Vidomo pro bagato yiyi vtruchan v politiku krayini yaki superechat Konstituciyi a takozh yiyi chislenni protistoyannya z zakonno obranimi uryadami Vona aktivno protistoyala vibrannyu Aleksandrosa Papagosa na posadu prem yera Cherez svoyi chislenni mayetki v Greciyi ta Britaniyi yiyi silno kritikuvala opoziciya U 1963 roci pid chas vizitu do Londonu cherez vistupi livih aktivistiv yaki vistupali za pokrashennya umov utrimannya komunistiv yaki buli zaareshtovani pid chas gromadyanskoyi vijni Frederika bula zmushena perehovuvatis v chuzhomu domi Yiyi vtruchannya v politiku stalo ob yektom zagalnogo nezadovolennya i chastkovo spriyali zmicnennyu respublikanskih nastroyiv dzherelo Obkladinka zhurnalu Time 1953Pislya smerti cholovika6 travnya 1964 roku Pavlo I pomiraye vid raku Yiyi sin yakij stav novim korolem Greciyi 18 veresnya odruzhivsya z danskoyu princesoyu Annoyu Mariyiyeyu i pislya cogo koroleva Frederika pripinila vikonuvati bilshist svoyih obov yazkiv i peredala vladu svoyij nevistci Prote nezvazhayuchi na ce vona zalishayetsya i nadali duzhe spirnoyu figuroyu v greckij istoriyi adzhe bagato hto vvazhaye sho same vona keruvala krayinoyu ves chas Vona pereyihala v selo i usamitnilas Chas vid chasu vona vidviduvala svitski podiyi abo urochistosti taki yak hreshennya svoyih onukiv v Greciyi ta Ispaniyi VignannyaCherez rozbizhnosti u poglyadah mizh Konstyantinom II ta demokratichno obranim prem yer ministrom Georgiosom Papandreusom starshim korol buv piddanij kritici za destabilizaciyu situaciyi v krayini i 21 kvitnya 1967 vidbuvsya derzhavnij perevorot V cij situaciyi korol spochatku spivpracyuvav z vijskovimi i navit viznavav yih uryad ta prem yera Ale v comu zh roci vin sprobuvav zdijsniti kontr perevorot ale vin zaznav nevdachi i korol razom z ridnimi musiv emigruvati z krayini dzherelo V 1971 roci vona vidala avtobiografiyu pid nazvoyu A Measure of Understanding 1 chervnya 1973 roku hunta skasuvala monarhiyu v Greciyi bez zgodi narodu a piznishe v 1973 roci provela plebiscit namagayuchis takim chinom legalizuvati ce rishennya Prote rezultati plebiscitu bagatma istorikami piddayutsya serjoznij kritici Novim prezidentom Greciyi bulo obrano Georgiosa Papadopulosa Period diktaturi hunti zakinchivsya 24 lipnya 1974 roku prote monarhiya vzhe nikoli ne bula vidnovlena 8 grudnya 1974 roku vidbuvsya plebiscit pered yakim Konstyantin viznav svoyi minuli pomilki i poobicyav pidtrimuvati demokratiyu zokrema ne dopuskati do politiki svoyu matir Frederiku Tim ne mensh na golosuvanni 69 grekiv pidtrimali stvorennya Greckoyi demokratichnoyi respubliki SmertFrederika pomerla 6 lyutogo 1981 v Madridi pid chas operaciyi na ochah V nekrolozi vid vidannya The New York Times bulo skazano sho koroleva pomerla pid chas operaciyi na ochah sho takozh prizvelo do ne pidtverdzhenih chutok sho vona pomerla pid chas kosmetologichnoyi operaciyi Inshi dzherela stverdzhuyut sho prichinoyu smerti stav sercevij napad pid chas operaciyi po vidalennyu katarakti dzherelo Vona bula pohovana v Tatoyi korolivska usipalnicya v Greciyi Yiyi sinu ta sim yi bulo dozvoleno buti prisutnimi pid chas pohovannya prote dovelos piti vidrazu pislya vsih ceremonij Posilannyahttps archive org details fredericaqueenof0000papa page 136 S 136 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 http www fembio org biographie php frau frauendatenbank fem id 10380 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Van der Kiste p 177 Vickers Hugo 2003 Alice Princess Andrew of Greece St Martin s Griffin s 387 ISBN 9780312302399