Луїджі Ейнауді (італ. Luigi Einaudi; 24 березня 1874, Карру — 30 жовтня 1961, Рим) — італійський політик і економіст, президент Італії з 1948 по 1955 рік.
Луїджі Ейнауді Luigi Einaudi | |
---|---|
італ. Luigi Einaudi | |
2-й Президент Італійської республіки | |
11 травня 1948 — 11 травня 1955 | |
Попередник | Енріко де Нікола |
Наступник | Джованні Гронкі |
Народився | 24 березня 1874[1][2][…] Карру, Кунео, П'ємонт, Італія[4][5] |
Помер | 30 жовтня 1961[4][2][…](87 років) Рим, Італія[4][5] |
Похований | Дольяні |
Відомий як | економіст, політик, журналіст, професор, адвокат, банкір |
Місце роботи | Університет Луїджі Бокконі, Туринський університет і Туринський політехнічний університет |
Громадянство | Італія |
Національність | італієць |
Alma mater | Туринський університет, Університет Луїджі Бокконі і d |
Політична партія | Італійська ліберальна партія |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d |
Професія | юрист, економіст |
Звання | професор |
Релігія | католик |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Луїджі Ейнауді народився 24 березня 1874 року в місті Карру (П'ємонт). Вищу освіту він отримав в Туринському університеті, де перейнявся ідеями соціалізму, а також співпрацював з журналом «Sociale Critica» під керівництвом лідера соціалістичної партії Італії Філіппо Тураті. В 1895 році він закінчив навчання в університеті з дипломом з юриспруденції, після чого залишився там викладати. Крім цього він також працював у Політехнічному університеті Туріна й університеті Бокконі в Мілані.
З початку XX століття Ейнауді став схилятися до консервативних позицій у політиці. В 1919 році його призначили сенатором Королівства Італія. Ейнауді в той самий час працював журналістом у таких популярних газетах, як «La Stampa» і «Corriere della Sera», і був фінансовим кореспондентом у журналі «The Economist». В 1926 році він завершив свою журналістську діяльність, але після падіння фашистського режиму в 1943 році знову відновив співпрацю з «Corriere della Sera».
Після капітуляції італійського уряду 8 вересня 1943 року Луїджі Ейнауді втік до Швейцарію, знову повернувшись на батьківщину тільки рік потому. У новій Італії він став членом Ліберальної партії і зайняв посаду президента центрального Банку Італії, який очолював з 5 січня 1945 року по 11 травня 1948 рік.
11 травня 1948 року Луїджі Ейнауді був обраний другим президентом Італії. В роки своєї професійної кар'єри Ейнауді складався в багатьох різних культурних, економічних та освітніх організаціях. Він був прихильником ідеального європейського федералізму. Він також особисто керував діяльністю своєї ферми недалеко від містечка Дольяні у своєму рідному регіоні П'ємонт, де впроваджував самі передові сільськогосподарські процеси.
З 11 травня 1955 року — довічний сенатор.
У Луїджі Ейнауді було два сини. Перший, Джуліо, був видним італійським видавцем, а його онук Людовіко став знаменитим композитором. Його другий син, Маріо, був професором Корнелльського університету й активним антифашистом.
Бібліографія
- Principi di scienza delle finanze (1932)
- Il buon governo (1954)
- Prediche inutili (1956—1959)
- Tracotanze protezionistiche (1919) [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Via il Prefetto (1944) [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118688383 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Эйнауди Луиджи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- www.accademiadellescienze.it
Посилання
- Біографія Луїджі Ейнауді [ 3 березня 2007 у Wayback Machine.] (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ejnaudi Luyidzhi Ejnaudi ital Luigi Einaudi 24 bereznya 1874 18740324 Karru 30 zhovtnya 1961 Rim italijskij politik i ekonomist prezident Italiyi z 1948 po 1955 rik Luyidzhi Ejnaudi Luigi Einaudiital Luigi EinaudiLuyidzhi Ejnaudi Luigi Einaudi2 j Prezident Italijskoyi respubliki11 travnya 1948 11 travnya 1955PoperednikEnriko de NikolaNastupnikDzhovanni GronkiNarodivsya24 bereznya 1874 1874 03 24 1 2 Karru Kuneo P yemont Italiya 4 5 Pomer30 zhovtnya 1961 1961 10 30 4 2 87 rokiv Rim Italiya 4 5 PohovanijDolyaniVidomij yakekonomist politik zhurnalist profesor advokat bankirMisce robotiUniversitet Luyidzhi Bokkoni Turinskij universitet i Turinskij politehnichnij universitetGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecAlma materTurinskij universitet Universitet Luyidzhi Bokkoni i Liceo Classico E Musicale C Cavour dPolitichna partiyaItalijska liberalna partiyaU shlyubi zdDitid i dProfesiyayurist ekonomistZvannyaprofesorReligiyakatolikNagorodi Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLuyidzhi Ejnaudi narodivsya 24 bereznya 1874 roku v misti Karru P yemont Vishu osvitu vin otrimav v Turinskomu universiteti de perejnyavsya ideyami socializmu a takozh spivpracyuvav z zhurnalom Sociale Critica pid kerivnictvom lidera socialistichnoyi partiyi Italiyi Filippo Turati V 1895 roci vin zakinchiv navchannya v universiteti z diplomom z yurisprudenciyi pislya chogo zalishivsya tam vikladati Krim cogo vin takozh pracyuvav u Politehnichnomu universiteti Turina j universiteti Bokkoni v Milani Z pochatku XX stolittya Ejnaudi stav shilyatisya do konservativnih pozicij u politici V 1919 roci jogo priznachili senatorom Korolivstva Italiya Ejnaudi v toj samij chas pracyuvav zhurnalistom u takih populyarnih gazetah yak La Stampa i Corriere della Sera i buv finansovim korespondentom u zhurnali The Economist V 1926 roci vin zavershiv svoyu zhurnalistsku diyalnist ale pislya padinnya fashistskogo rezhimu v 1943 roci znovu vidnoviv spivpracyu z Corriere della Sera Pislya kapitulyaciyi italijskogo uryadu 8 veresnya 1943 roku Luyidzhi Ejnaudi vtik do Shvejcariyu znovu povernuvshis na batkivshinu tilki rik potomu U novij Italiyi vin stav chlenom Liberalnoyi partiyi i zajnyav posadu prezidenta centralnogo Banku Italiyi yakij ocholyuvav z 5 sichnya 1945 roku po 11 travnya 1948 rik 11 travnya 1948 roku Luyidzhi Ejnaudi buv obranij drugim prezidentom Italiyi V roki svoyeyi profesijnoyi kar yeri Ejnaudi skladavsya v bagatoh riznih kulturnih ekonomichnih ta osvitnih organizaciyah Vin buv prihilnikom idealnogo yevropejskogo federalizmu Vin takozh osobisto keruvav diyalnistyu svoyeyi fermi nedaleko vid mistechka Dolyani u svoyemu ridnomu regioni P yemont de vprovadzhuvav sami peredovi silskogospodarski procesi Z 11 travnya 1955 roku dovichnij senator U Luyidzhi Ejnaudi bulo dva sini Pershij Dzhulio buv vidnim italijskim vidavcem a jogo onuk Lyudoviko stav znamenitim kompozitorom Jogo drugij sin Mario buv profesorom Kornellskogo universitetu j aktivnim antifashistom Pomer 31 zhovtnya 1961 roku v Rimi u vici 87 rokiv BibliografiyaPrincipi di scienza delle finanze 1932 Il buon governo 1954 Prediche inutili 1956 1959 Tracotanze protezionistiche 1919 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Via il Prefetto 1944 3 serpnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118688383 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Ejnaudi Luidzhi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 www accademiadellescienze it d Track Q107212659PosilannyaBiografiya Luyidzhi Ejnaudi 3 bereznya 2007 u Wayback Machine ital