Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Красінський Францішек Красінський гербу Слєповрон нар 10 квітня 1525 К

Францішек Красінський

Францішек Красінський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Красінський.

Францішек Красінський гербу Слєповрон (нар. 10 квітня 1525, Красне — пом. 16 березня 1577, Бодзентин) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; краківський єпископ (1572–1577), секретар королівський (1560–1569), підканцлер коронний (1569–1574).

Францішек Красінський
пол. Franciszek Krasiński
image
image
Герб
Краківський єпископ
1572 — 1577
Конфесія: католицтво
Церква: римо-католицька церква
Попередник: Філіп Паднєвський
Наступник: Пйотр Мишковський
 
Альма-матер: Болонський університет, d, Ягеллонський університет і Римський університет ла Сапієнца
Діяльність: письменник, католицький священник, державний діяч, посадова особа, католицький єпископ
Народження: 20 квітня 1525
Красне, Ґміна Красне, Пшасниський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Смерть: 26 березня 1577 (51 рік)
Бодзентин, Келецький повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Династія: Красінські гербу Слєповрон
Батько: Ян Анджей Красінський
Посада: канонік луцький, ловицький, краківський, ґнєзненський, плоцький; архідияконом каліський, варшавський; пробст плоцький, ломжинський; королівський секретар, підканцлер коронний

image Францішек Красінський у Вікісховищі

Життєпис

Родина

Францішек народився 10 квітня 1525 року, імовірно у селі Красне, у сім'ї стольника цеханувського Яна Анджея Красінського та Катажини Мроковської з Мурованого Мнішева, яка, можливо, походила з роду Мішевських гербу Любич). Мав 4 братів і 4 сестри: секретаря королівського і архідиякона краківського [pl], суддю земського цеханувського [pl], каноніка краківського і кустоса крушвицького Миколая й каштеляна серпцького Войцеха; Анну — дружину Пйотра Шидловського, Барбару — дружину Лукаша Коморовського, Дороту — дружину Якуба Пченського та Станіслава Бжеського, Евфемію — дружину Станіслава Лосовського. Був протектором своїх племінників (синів брата Анджея) — секретаря королівського Яна Анджея, каштеляна цеханувського Францішека та воєводи плоцького [pl]. Завдяки ньому останні отримали ґрунтовну гуманістичну освіту. Францішек був також родичем примаса [pl], у котрого був секретарем.

Навчання

Початкову освіту здобув у гімназії в Зґожельці, потім навчався під керівництвом Філіппа Меланхтона у Віттенберзькому університеті, звідки, за порадою єпископа Дзєжґовського, звільнився. 1541 року вступив до Краківського університету, пізніше поїхав до Італії, де навчався у Болонському, а 4 червня 1551 року у Римському університеті став доктором обох прав

Політична кар'єра

1560 року Францішек Красінський став за протекції примаса Яна Пшерембського секретарем короля Сигізмунда Августа. Виконував дипломатичні функції, зокрема у Відні, де перебував при дворі імператора Священної Римської імперії як посол протягом 1565–1568 років. На Сеймі у Любліні в січні 1569 року здобув уряд підканцлера коронного, який обіймав до 1574 року. Красінський, керуючи меншою королівською канцелярією, здійснював великий вплив на державні справи, зокрема розгорнув активну діяльність щодо розробки документів Люблінської унії 1569 року, сприяв прилученню до Корони Підляшшя і Волині, врешті був підписантом всіх документів. Його співробітниками і помічниками у канцелярії були його рідний брат Станіслав, [pl] і Мартін Кромер.

Церковна кар'єра

Протягом життя Францішек Красінський займав ряд церковних посад. У першій половині 1550-х років був секретарем примаса Миколая Дзєжґовського, одночасно був архідияконом каліським, каноніком луцьким і ловицьким. 1555 року став каноніком краківським, 1556 року — ґнєзненським. Брав участь у синоді у Варшаві 1561 року як представник ґнєзненської капітули, також представляв капітулу на сеймах 1557 і 1561 років. Виступав посередником у Римі у 1555 і 1558 роках між польською церковною ієрархією та папською курією. Співпрацював зі Станіславом Гозієм, якому допомагав у виданні його magnum opus — «Confessio fidei catholicae christiana» у Венеції.

Був також пробстом плоцької катедральної капітули (1568–1574), каноніком плоцьким, 1569 року став також архідияконом варшавським, 1570 року — пробстом ломжинським.

2 червня 1572 року отримав папську провізію на єпископа краківського, обійняв цю посаду 10 липня. Упродовж перших двох років він поєднував цю посаду з урядом пробста плоцької капітули. Критикував папську інквізицію та постанови Тридентського собору. Ставився толерантно до іновірців. Всупереч тиску нунціатури та всього єпископату, він був єдиним польським єпископом, який підписав акт Варшавської конфедерації 1573 року, акт свободи совісті 1573 року, який легалізував свободу віросповідання у Речі Посполитій, надав формальних прав протестантизму. За цей вчинок він отримав хвилю критики та обурення, догану краківської капітули за свою поведінку та заклик проявляти більшу рішучість у справах віри. Будучи краківським єпископом, він видав статути, які організовували діяльність краківської капітули, підтримував розвиток і діяльність благодійних закладів (так званих «благочестивих банків») і розвиток осадництва на єпископських землях «держави Мушинської» (мушинського староства).

Красінський брав участь у з'їзді в Книшині 31 серпня 1572 року. 1573 року затвердив елекцію Генріха III польським королем. Був учасником з'їзду у Стенжиці 1575 року. Цього ж року підписав вільну елекцію імператора Священної Римської імперії Максиміліана II.

Будучи хворим на туберкульоз, він часто зупинявся в замку краківських єпископів у Бодзентині. Там він і помер 16 березня 1577 року, згідно з заповітом був похований у місцевому костелі Успіння Пресвятої Богородиці та святого Станіслава, де й досі зберігся його пам'ятник роботи майстерні Джеронімо Канавезі.

Примітки

  1. Bishop Franciszek Krasiński (catholic-hierarchy.org)
  2. Krasiński Franciszek, [w:] Wielka Encyklopedia PWN, Jan Wojnowski (red.), t. 14, Warszawa: Wydaw. Naukowe PWN, 2003, s. 542, , , OCLC 830466204
  3. T. Zielińska, Poczet polskich rodów arystokratycznych, Poznań 1997, s. 113—114. .
  4. T. Żebrowski, Proboszczowie kościoła parafialnego w Łomży, a następnie prepozyci kościoła parafialnego Świętych Michała Archanioła i Jana Chrzciciela do początku XIX wieku, «Studia Płockie», t. XXXI (2003), s. 197. ISSN 0137-4362.
  5. T. Zielińska, Poczet polskich rodów arystokratycznych, Poznań 1997, s. 113—114, 118. .
  6. T. Zielińska, Poczet polskich rodów arystokratycznych, Poznań 1997, s. 118—119. .
  7. P. Nitecki, Biskupi kościoła w Polsce: w latach 965—1999. Słownik biograficzny, Wyd. II, Warszawa 2000, szpalta 225—226. .
  8. Wacław Urban. Franciszek Krasiński H. Ślepowron. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  9. Rocznik Służby Zagranicznej Rzeczypospolitej Polskiej według stanu na 1 kwietnia 1938, Warszawa 1938, s. 42.
  10. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 109.
  11. Volumina Legum, t. II, Petersburg 1859, s. 88.
  12. Wojciech Góralski, Synod prowincjonalny warszawski z 1561 r., w: Prawo Kanoniczne: kwartalnik prawno-historyczny 28/3-4, 1985, s. 208.
  13. Antoni Julian Nowowiejski, Płock: monografia historyczna / napisana podczas wojny wszechświatowej i wydrukowana w roku 1930, Płock [1931], s. 354.
  14. Antoni Julian Nowowiejski, Płock: monografia historyczna / napisana podczas wojny wszechświatowej i wydrukowana w roku 1930, Płock [1931], s. 333.
  15. Marek Borucki, Jak w dawnej Polsce królów obierano. Warszawa 1976, s.190.
  16. Paweł Jasienica, Rzeczpospolita Obojga Narodów. Srebrny Wiek, PIW Warszawa 1982, s. 42.
  17. Karol Sienkiewicz, Skarbiec historii polskiej. t. II, Paryż 1840, s. 40.
  18. Świętosława Orzelskiego bezkrólewia ksiąg ośmioro 1572—1576, Kraków 1917, s. 149.
  19. Paweł Rybak, Zjazd Szlachty w Stężycy (Maj–Czerwiec 1575 r.). Na tle drugiego bezkrólewia, Toruń 2002, s. 203.
  20. Leszek Kieniewicz, Senat za Stefana Batorego, Warszawa 2000, s. 299.

Посилання

  • Akta poselskie i korrespondencye Franciszka Krasińskiego, 1558-1576. Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa. wydał Władysław Wincenty Krasiński. 1872.
  • Wacław Urban. Franciszek Krasiński H. Ślepowron. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krasinskij Francishek Krasinskij gerbu Slyepovron nar 10 kvitnya 1525 Krasne pom 16 bereznya 1577 Bodzentin polskij rimo katolickij i derzhavnij diyach diplomat krakivskij yepiskop 1572 1577 sekretar korolivskij 1560 1569 pidkancler koronnij 1569 1574 Francishek Krasinskij pol Franciszek Krasinski Gerb Krakivskij yepiskop 1572 1577 Konfesiya katolictvo Cerkva rimo katolicka cerkva Poperednik Filip Padnyevskij Nastupnik Pjotr Mishkovskij Alma mater Bolonskij universitet d Yagellonskij universitet i Rimskij universitet la Sapiyenca Diyalnist pismennik katolickij svyashennik derzhavnij diyach posadova osoba katolickij yepiskop Narodzhennya 20 kvitnya 1525 Krasne Gmina Krasne Pshasniskij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika Polsha Smert 26 bereznya 1577 51 rik Bodzentin Keleckij povit Sventokshiske voyevodstvo Respublika Polsha Dinastiya Krasinski gerbu Slyepovron Batko Yan Andzhej Krasinskij Posada kanonik luckij lovickij krakivskij gnyeznenskij plockij arhidiyakonom kaliskij varshavskij probst plockij lomzhinskij korolivskij sekretar pidkancler koronnij Francishek Krasinskij u VikishovishiZhittyepisRodina Francishek narodivsya 10 kvitnya 1525 roku imovirno u seli Krasne u sim yi stolnika cehanuvskogo Yana Andzheya Krasinskogo ta Katazhini Mrokovskoyi z Murovanogo Mnisheva yaka mozhlivo pohodila z rodu Mishevskih gerbu Lyubich Mav 4 brativ i 4 sestri sekretarya korolivskogo i arhidiyakona krakivskogo pl suddyu zemskogo cehanuvskogo pl kanonika krakivskogo i kustosa krushvickogo Mikolaya j kashtelyana serpckogo Vojceha Annu druzhinu Pjotra Shidlovskogo Barbaru druzhinu Lukasha Komorovskogo Dorotu druzhinu Yakuba Pchenskogo ta Stanislava Bzheskogo Evfemiyu druzhinu Stanislava Losovskogo Buv protektorom svoyih pleminnikiv siniv brata Andzheya sekretarya korolivskogo Yana Andzheya kashtelyana cehanuvskogo Francisheka ta voyevodi plockogo pl Zavdyaki nomu ostanni otrimali gruntovnu gumanistichnu osvitu Francishek buv takozh rodichem primasa pl u kotrogo buv sekretarem Navchannya Pochatkovu osvitu zdobuv u gimnaziyi v Zgozhelci potim navchavsya pid kerivnictvom Filippa Melanhtona u Vittenberzkomu universiteti zvidki za poradoyu yepiskopa Dzyezhgovskogo zvilnivsya 1541 roku vstupiv do Krakivskogo universitetu piznishe poyihav do Italiyi de navchavsya u Bolonskomu a 4 chervnya 1551 roku u Rimskomu universiteti stav doktorom oboh prav Politichna kar yera 1560 roku Francishek Krasinskij stav za protekciyi primasa Yana Psherembskogo sekretarem korolya Sigizmunda Avgusta Vikonuvav diplomatichni funkciyi zokrema u Vidni de perebuvav pri dvori imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yak posol protyagom 1565 1568 rokiv Na Sejmi u Lyublini v sichni 1569 roku zdobuv uryad pidkanclera koronnogo yakij obijmav do 1574 roku Krasinskij keruyuchi menshoyu korolivskoyu kancelyariyeyu zdijsnyuvav velikij vpliv na derzhavni spravi zokrema rozgornuv aktivnu diyalnist shodo rozrobki dokumentiv Lyublinskoyi uniyi 1569 roku spriyav priluchennyu do Koroni Pidlyashshya i Volini vreshti buv pidpisantom vsih dokumentiv Jogo spivrobitnikami i pomichnikami u kancelyariyi buli jogo ridnij brat Stanislav pl i Martin Kromer Cerkovna kar yera Protyagom zhittya Francishek Krasinskij zajmav ryad cerkovnih posad U pershij polovini 1550 h rokiv buv sekretarem primasa Mikolaya Dzyezhgovskogo odnochasno buv arhidiyakonom kaliskim kanonikom luckim i lovickim 1555 roku stav kanonikom krakivskim 1556 roku gnyeznenskim Brav uchast u sinodi u Varshavi 1561 roku yak predstavnik gnyeznenskoyi kapituli takozh predstavlyav kapitulu na sejmah 1557 i 1561 rokiv Vistupav poserednikom u Rimi u 1555 i 1558 rokah mizh polskoyu cerkovnoyu iyerarhiyeyu ta papskoyu kuriyeyu Spivpracyuvav zi Stanislavom Goziyem yakomu dopomagav u vidanni jogo magnum opus Confessio fidei catholicae christiana u Veneciyi Buv takozh probstom plockoyi katedralnoyi kapituli 1568 1574 kanonikom plockim 1569 roku stav takozh arhidiyakonom varshavskim 1570 roku probstom lomzhinskim 2 chervnya 1572 roku otrimav papsku proviziyu na yepiskopa krakivskogo obijnyav cyu posadu 10 lipnya Uprodovzh pershih dvoh rokiv vin poyednuvav cyu posadu z uryadom probsta plockoyi kapituli Kritikuvav papsku inkviziciyu ta postanovi Tridentskogo soboru Stavivsya tolerantno do inovirciv Vsuperech tisku nunciaturi ta vsogo yepiskopatu vin buv yedinim polskim yepiskopom yakij pidpisav akt Varshavskoyi konfederaciyi 1573 roku akt svobodi sovisti 1573 roku yakij legalizuvav svobodu virospovidannya u Rechi Pospolitij nadav formalnih prav protestantizmu Za cej vchinok vin otrimav hvilyu kritiki ta oburennya doganu krakivskoyi kapituli za svoyu povedinku ta zaklik proyavlyati bilshu rishuchist u spravah viri Buduchi krakivskim yepiskopom vin vidav statuti yaki organizovuvali diyalnist krakivskoyi kapituli pidtrimuvav rozvitok i diyalnist blagodijnih zakladiv tak zvanih blagochestivih bankiv i rozvitok osadnictva na yepiskopskih zemlyah derzhavi Mushinskoyi mushinskogo starostva Krasinskij brav uchast u z yizdi v Knishini 31 serpnya 1572 roku 1573 roku zatverdiv elekciyu Genriha III polskim korolem Buv uchasnikom z yizdu u Stenzhici 1575 roku Cogo zh roku pidpisav vilnu elekciyu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimiliana II Buduchi hvorim na tuberkuloz vin chasto zupinyavsya v zamku krakivskih yepiskopiv u Bodzentini Tam vin i pomer 16 bereznya 1577 roku zgidno z zapovitom buv pohovanij u miscevomu kosteli Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici ta svyatogo Stanislava de j dosi zberigsya jogo pam yatnik roboti majsterni Dzheronimo Kanavezi PrimitkiBishop Franciszek Krasinski catholic hierarchy org Krasinski Franciszek w Wielka Encyklopedia PWN Jan Wojnowski red t 14 Warszawa Wydaw Naukowe PWN 2003 s 542 ISBN 83 01 13793 2 ISBN 83 01 13357 0 OCLC 830466204 T Zielinska Poczet polskich rodow arystokratycznych Poznan 1997 s 113 114 ISBN 83 02 06429 7 T Zebrowski Proboszczowie kosciola parafialnego w Lomzy a nastepnie prepozyci kosciola parafialnego Swietych Michala Archaniola i Jana Chrzciciela do poczatku XIX wieku Studia Plockie t XXXI 2003 s 197 ISSN 0137 4362 T Zielinska Poczet polskich rodow arystokratycznych Poznan 1997 s 113 114 118 ISBN 83 02 06429 7 T Zielinska Poczet polskich rodow arystokratycznych Poznan 1997 s 118 119 ISBN 83 02 06429 7 P Nitecki Biskupi kosciola w Polsce w latach 965 1999 Slownik biograficzny Wyd II Warszawa 2000 szpalta 225 226 ISBN 83 211 1311 7 Waclaw Urban Franciszek Krasinski H Slepowron Internetowy Polski Slownik Biograficzny Rocznik Sluzby Zagranicznej Rzeczypospolitej Polskiej wedlug stanu na 1 kwietnia 1938 Warszawa 1938 s 42 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 109 Volumina Legum t II Petersburg 1859 s 88 Wojciech Goralski Synod prowincjonalny warszawski z 1561 r w Prawo Kanoniczne kwartalnik prawno historyczny 28 3 4 1985 s 208 Antoni Julian Nowowiejski Plock monografia historyczna napisana podczas wojny wszechswiatowej i wydrukowana w roku 1930 Plock 1931 s 354 Antoni Julian Nowowiejski Plock monografia historyczna napisana podczas wojny wszechswiatowej i wydrukowana w roku 1930 Plock 1931 s 333 Marek Borucki Jak w dawnej Polsce krolow obierano Warszawa 1976 s 190 Pawel Jasienica Rzeczpospolita Obojga Narodow Srebrny Wiek PIW Warszawa 1982 s 42 Karol Sienkiewicz Skarbiec historii polskiej t II Paryz 1840 s 40 Swietoslawa Orzelskiego bezkrolewia ksiag osmioro 1572 1576 Krakow 1917 s 149 Pawel Rybak Zjazd Szlachty w Stezycy Maj Czerwiec 1575 r Na tle drugiego bezkrolewia Torun 2002 s 203 Leszek Kieniewicz Senat za Stefana Batorego Warszawa 2000 s 299 PosilannyaAkta poselskie i korrespondencye Franciszka Krasinskiego 1558 1576 Jagiellonska Biblioteka Cyfrowa wydal Wladyslaw Wincenty Krasinski 1872 Waclaw Urban Franciszek Krasinski H Slepowron Internetowy Polski Slownik Biograficzny

Дата публікації:
Топ