Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Пшерембський (пол. Przerębski, також пол. Przerembski) гербу Новина (нар. бл. 1519 — пом. 12 січня 1562, Лович) — польський римо-католицький і державний діяч; номінант на посаду холмського єпископа (яку не зайняв; 1557–1558), архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі (1559–1562); великий коронний секретар (1550–1552) і підканцлер (1552–1559).
| Ян Пшерембський пол. Jan Przerębski | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| ||
| 1559 — 1562 | ||
| Попередник: | [pl] | |
| Наступник: | Якуб Уханський | |
| Альма-матер: | Падуанський університет і Ягеллонський університет | |
| Діяльність: | католицький священник, державний діяч, католицький єпископ | |
| Народження: | 1519 | |
| Смерть: | 12 січня 1562[1] Лович, Республіка Польща | |
| Династія: | Пшерембські гербу Новина | |
| Батько: | Якуб Пшерембський | |
| Посада: | канонік краківський, крушвицький, віленський; пробст краківський, познанський, ґнєзненський і велюнський; плебан конарський; декан краківський, коад'ютор ґнєзненського архієпископства; королівський секретар, секретар великий коронний, підканцлер коронний. | |
| | ||
Життєпис
Народився Ян близько 1519 року у сім'ї Якуба Пшерембського, пізнішого каштеляна сєрадзького, та Зофії Шафранєц. Мав сетру Ядвігу, дружину Яна Костки, та 3 братів — Миколая Мацея, придворного і секретаря королівського, Пйотра, каноніка ґнєзненського і пробста краківського та Вінцентія, каштеляна розпшинського. Дядьком його був Вінцентій, підканцлер коронний і єпископ плоцький і куявсько-поморський, а двоюрідним братом Анджей, секретар королівський, канонік краківський і ґнєзненський.
Навчався спершу з 1530 року у Краківському, пізніше у Падуанському (1541–1542) університетах.
Політична кар'єра
Ян Пшерембський розпочав свою кар'єру у королівській канцелярії королівським секретарем. Після смерті короля Сигізмунда I Старого 1548 року його відправили до Вільни до Сигізмунда II Августа для запрошення його до Кракова та представлення від імені панів, які перебували на краківському дворі, справи рішення сейму, який підтверджував права і шляхетські привілеї. Надалі обіймав посади секретаря великого коронного (1550–1552), підкацлера коронного (1552–1559) завдяки протекції свого дядька.
Був послом короля на сеймик Краківського воєводства у Прошовицях. 1553 року був послом до Відня разом із Миколаєм Радзивіллом «Чорним» для погодження умов шлюбу короля з Катериню Габсбург. Переговори тривали довго, тому що король, вступаючи в політичний шлюб, поставив багато умов.
1556 року відмовився пропечатувати проїздні листи для королеви Бони — був противником її від'їзду з країни. 1559 року був послом до Відня у справі грошей та рухомого майна королеви Бони, захоплених іспанським двором, коли Філіп II лицемірно погодився на арбітраж під керівництвом імператора Фердинанда I. У листопаді 1559 року був послом короля до Відня з пропозицією угоди між імператором і угорським королем Яношем Заполья.
Церковна кар'єра
Ян Пшерембський посідав різні церковні посади. 1534 року став пробстом у костелі святої Ядвіги у Кракові, до 1554 року був плебаном у Конарах, з 1545 року був каноніком крушвицьким і краківським, з 1547 року пробстом Вавельської катедри, з 1549 року — пробстом познанським; протягом 1550–1551 років був адміністратором краківської дієцезії, з 1556 року каноніком віленським, пробстом ґнєзненським і деканом краківським, з 1557 року пробстом капітули колегіатської у Велюні.
1556 року до папи було надіслано офіційного листа з проханням надати Пшерембському посаду коад'ютора Ґнєзненського архієпископства, а через рік він був номінований королем на Холмське єпископство. В обох випадках папа Павло IV не хотів надавати свого схвалення, оскільки Пшерембського звинуватили в єресі та відсутності базової богословської освіти. Завдяки зусиллям Станіслава Гозія звинувачення з Пшерембського були зняті. Було досягнуто компромісу, у зв'язку з чим Папа Павло IV підтвердив номінацію на ґнєзненського коад'ютора, яку Пшерембський обійняв 2 січня 1559 року, а 19 січня, після смерті примаса [pl], він обійняв посаду архієпископа Ґнєзненського і примаса Польщі.
Після вступу на посаду архієпископа Пшерембський скликав синоди, під час яких приймав резолюції, спрямовані на покращення освіти священників з метою більш ефективної боротьби з протестантизмом, рекомендував заснувати духовні семінарії та піклуватися про парафіяльні та колегіальні школи. 1561 року він головував на єпископському синоді у Варшаві, на якому розглядався проект реформи церкви у Польщі.
У Скерневицях Ян Пшерембський заснував школу — її випускники могли продовжувати навчання у Краківській Академії. Для покращення навчання спрямував до цієї школи з Академії Бенедикта Гербеста — чудового оратора, який прекрасно знав грецьку та латинську мови. Гербест перебував у Скерневицях протягом 1559–1560 років. Примас також мав намір заснувати духовну семінарію у Ґнєзно.
Ян Пшерембський помер 12 січня 1562 року у Ловичу, був похований умісцевій Катедральній базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії та святого Миколая.
Примітки
- Українська Вікіпедія — 2004.
- Jan Przerębski. Prymas Polski. Процитовано 30.06.2022.
- Bernadeta Kruszyk. . Archidiecezja Gnieźnieńska. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31.03.2014.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 146.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 109.
- Andrzej Wyczański, Posłowie Zygmunta I na sejmiki, w: Władza i społeczeństwo XVI i XVII w., Warszawa 1989, s. 195.
- Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 7. : [K-Kyk], Lipsk, 1841, ss. 539—540.
- Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 7. : [K-Kyk], Lipsk, 1841, s. 540.
- Przerębski Jan. Encyklopedia PWN. Процитовано 30.06.2022.
- Sławomir Zabraniak, Z dziejów kapituły kolegiackiej w Wieluniu (XV w. — 1766 r.): prałaci, w: Rocznik Wieluński 12, 2012 s. 22.
- Krzysztof Rafał Prokop, Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.), Kraków-Warszawa 2020, s. 136.
Література
- Marceli Kosman Między tronem a ołtarzem, Poznań, 2000, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yan Psherembskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Psherembskij Yan Psherembskij pol Przerebski takozh pol Przerembski gerbu Novina nar bl 1519 pom 12 sichnya 1562 Lovich polskij rimo katolickij i derzhavnij diyach nominant na posadu holmskogo yepiskopa yaku ne zajnyav 1557 1558 arhiyepiskop Gnyeznenskij i primas Polshi 1559 1562 velikij koronnij sekretar 1550 1552 i pidkancler 1552 1559 Yan Psherembskij pol Jan Przerebski Gerb Arhiyepiskop Gnyeznenskij Primas Polshi 1559 1562 Poperednik pl Nastupnik Yakub Uhanskij Alma mater Paduanskij universitet i Yagellonskij universitet Diyalnist katolickij svyashennik derzhavnij diyach katolickij yepiskop Narodzhennya 1519 Smert 12 sichnya 1562 1 Lovich Respublika Polsha Dinastiya Psherembski gerbu Novina Batko Yakub Psherembskij Posada kanonik krakivskij krushvickij vilenskij probst krakivskij poznanskij gnyeznenskij i velyunskij pleban konarskij dekan krakivskij koad yutor gnyeznenskogo arhiyepiskopstva korolivskij sekretar sekretar velikij koronnij pidkancler koronnij Yan Psherembskij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Yan blizko 1519 roku u sim yi Yakuba Psherembskogo piznishogo kashtelyana syeradzkogo ta Zofiyi Shafranyec Mav setru Yadvigu druzhinu Yana Kostki ta 3 brativ Mikolaya Maceya pridvornogo i sekretarya korolivskogo Pjotra kanonika gnyeznenskogo i probsta krakivskogo ta Vincentiya kashtelyana rozpshinskogo Dyadkom jogo buv Vincentij pidkancler koronnij i yepiskop plockij i kuyavsko pomorskij a dvoyuridnim bratom Andzhej sekretar korolivskij kanonik krakivskij i gnyeznenskij Navchavsya spershu z 1530 roku u Krakivskomu piznishe u Paduanskomu 1541 1542 universitetah Politichna kar yera Yan Psherembskij rozpochav svoyu kar yeru u korolivskij kancelyariyi korolivskim sekretarem Pislya smerti korolya Sigizmunda I Starogo 1548 roku jogo vidpravili do Vilni do Sigizmunda II Avgusta dlya zaproshennya jogo do Krakova ta predstavlennya vid imeni paniv yaki perebuvali na krakivskomu dvori spravi rishennya sejmu yakij pidtverdzhuvav prava i shlyahetski privileyi Nadali obijmav posadi sekretarya velikogo koronnogo 1550 1552 pidkaclera koronnogo 1552 1559 zavdyaki protekciyi svogo dyadka Buv poslom korolya na sejmik Krakivskogo voyevodstva u Proshovicyah 1553 roku buv poslom do Vidnya razom iz Mikolayem Radzivillom Chornim dlya pogodzhennya umov shlyubu korolya z Katerinyu Gabsburg Peregovori trivali dovgo tomu sho korol vstupayuchi v politichnij shlyub postaviv bagato umov 1556 roku vidmovivsya propechatuvati proyizdni listi dlya korolevi Boni buv protivnikom yiyi vid yizdu z krayini 1559 roku buv poslom do Vidnya u spravi groshej ta ruhomogo majna korolevi Boni zahoplenih ispanskim dvorom koli Filip II licemirno pogodivsya na arbitrazh pid kerivnictvom imperatora Ferdinanda I U listopadi 1559 roku buv poslom korolya do Vidnya z propoziciyeyu ugodi mizh imperatorom i ugorskim korolem Yanoshem Zapolya Cerkovna kar yera Yan Psherembskij posidav rizni cerkovni posadi 1534 roku stav probstom u kosteli svyatoyi Yadvigi u Krakovi do 1554 roku buv plebanom u Konarah z 1545 roku buv kanonikom krushvickim i krakivskim z 1547 roku probstom Vavelskoyi katedri z 1549 roku probstom poznanskim protyagom 1550 1551 rokiv buv administratorom krakivskoyi diyeceziyi z 1556 roku kanonikom vilenskim probstom gnyeznenskim i dekanom krakivskim z 1557 roku probstom kapituli kolegiatskoyi u Velyuni 1556 roku do papi bulo nadislano oficijnogo lista z prohannyam nadati Psherembskomu posadu koad yutora Gnyeznenskogo arhiyepiskopstva a cherez rik vin buv nominovanij korolem na Holmske yepiskopstvo V oboh vipadkah papa Pavlo IV ne hotiv nadavati svogo shvalennya oskilki Psherembskogo zvinuvatili v yeresi ta vidsutnosti bazovoyi bogoslovskoyi osviti Zavdyaki zusillyam Stanislava Goziya zvinuvachennya z Psherembskogo buli znyati Bulo dosyagnuto kompromisu u zv yazku z chim Papa Pavlo IV pidtverdiv nominaciyu na gnyeznenskogo koad yutora yaku Psherembskij obijnyav 2 sichnya 1559 roku a 19 sichnya pislya smerti primasa pl vin obijnyav posadu arhiyepiskopa Gnyeznenskogo i primasa Polshi Pislya vstupu na posadu arhiyepiskopa Psherembskij sklikav sinodi pid chas yakih prijmav rezolyuciyi spryamovani na pokrashennya osviti svyashennikiv z metoyu bilsh efektivnoyi borotbi z protestantizmom rekomenduvav zasnuvati duhovni seminariyi ta pikluvatisya pro parafiyalni ta kolegialni shkoli 1561 roku vin golovuvav na yepiskopskomu sinodi u Varshavi na yakomu rozglyadavsya proekt reformi cerkvi u Polshi U Skernevicyah Yan Psherembskij zasnuvav shkolu yiyi vipuskniki mogli prodovzhuvati navchannya u Krakivskij Akademiyi Dlya pokrashennya navchannya spryamuvav do ciyeyi shkoli z Akademiyi Benedikta Gerbesta chudovogo oratora yakij prekrasno znav grecku ta latinsku movi Gerbest perebuvav u Skernevicyah protyagom 1559 1560 rokiv Primas takozh mav namir zasnuvati duhovnu seminariyu u Gnyezno Yan Psherembskij pomer 12 sichnya 1562 roku u Lovichu buv pohovanij umiscevij Katedralnij bazilici Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi ta svyatogo Mikolaya PrimitkiUkrayinska Vikipediya 2004 d Track Q199698 Jan Przerebski Prymas Polski Procitovano 30 06 2022 Bernadeta Kruszyk Archidiecezja Gnieznienska Arhiv originalu za 31 bereznya 2014 Procitovano 31 03 2014 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 146 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 109 Andrzej Wyczanski Poslowie Zygmunta I na sejmiki w Wladza i spoleczenstwo XVI i XVII w Warszawa 1989 s 195 Kasper Niesiecki Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych T 1 10 i wydany przez Jana Nep Bobrowicza T 7 K Kyk Lipsk 1841 ss 539 540 Kasper Niesiecki Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych T 1 10 i wydany przez Jana Nep Bobrowicza T 7 K Kyk Lipsk 1841 s 540 Przerebski Jan Encyklopedia PWN Procitovano 30 06 2022 Slawomir Zabraniak Z dziejow kapituly kolegiackiej w Wieluniu XV w 1766 r pralaci w Rocznik Wielunski 12 2012 s 22 Krzysztof Rafal Prokop Nekropolie biskupie w nowozytnej Rzeczypospolitej XVI XVIII w Krakow Warszawa 2020 s 136 LiteraturaMarceli Kosman Miedzy tronem a oltarzem Poznan 2000 ISBN 83 7272 017 7