Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Францішек Клееберг (пол. Franciszek Kleeberg; нар. 1 лютого 1888 — пом. 5 квітня 1941) — польський військовик, бригадний генерал збройних сил Другої Польської Республіки.
| Францішек Клееберг | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Franciszek Kleeberg | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Народження | 1 лютого 1888 Австро-Угорщина, Тернопіль | |||||||||||||||||
| Смерть | 5 квітня 1941 (53 роки) Третій Рейх, | |||||||||||||||||
| Поховання | Люблінське воєводство | |||||||||||||||||
| Країна |  Австро-Угорщина → Друга Річ Посполита | |||||||||||||||||
| Приналежність |  Сухопутні війська Австро-Угорщини Польська Сила Збройна Королівства Польща Військо Польське | |||||||||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||||||
| Освіта | d | |||||||||||||||||
| Роки служби | 1914–1941 | |||||||||||||||||
| Звання |  генерал бригади | |||||||||||||||||
| Формування | Окрема оперативна група «Полісся» | |||||||||||||||||
| Командування | командир | |||||||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна, Польсько-радянська війна, Друга світова війна: вереснева кампанія битва під Коцьком 1939 | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
 Францішек Клееберг у Вікісховищі | ||||||||||||||||||
Життєпис
Дитинство і юність
Був сином Еміліана, січневого повстанця і офіцера кавалерії австро-угорської армії, та Жозефіни Куше (нім. Kuschée, фр. Couschée), а також старшим братом бригадного генерала доби Другої Польської Республіки Юліуша Клееберга. За сімейною традицією Клееберги виводили свій рід від шведського солдата, який забрів у Польщу з ворожою армією в XVII столітті, потрапив у полон, спольщився і кінець кінцем став засновником лицарського роду.
Після закінчення реальної школи в Границе і отримання атестату зрілості в 1905 році у Відні продовжив навчання у Військово-технічній академії у Медлінгу. 1911 року закінчив артилерійське училище в селі Гаймашкер (медьє Веспрем). Двома роками пізніше вступив до школи Генерального штабу у Відні, яку не закінчив через початок Першої світової війни.
Перша світова війна
У травні 1915 його приділили у Польські легіони. У тому ж році призначили на посаду начальника штабу Другої бригади Польських легіонів, яку він займав місяць. Далі кілька місяців був заступником начальника штабу, а тимчасово і начальником штабу командування Польських легіонів. У червні 1916 року обійняв посаду начальника штабу Третьої бригади Польських легіонів. У проміжку з лютого по липень 1917 року, під час вишколу Польських легіонів, який проводила Німецька імперія в Царстві Польському, був, зокрема, заступником командира Першого полку легкої артилерії Легіонів у Гурі-Кальварії і одночасно начальником Об'єднаних артилерійських шкіл, після чого до кінця 1917 року служив в Інспекції вишколу Польської Сили Збройної — військового формування Королівства Польща. До квітня 1918 року обіймав посаду начальника курсів підготовки артилеристів у Гарволіні. У зв'язку з проханням про зміну австрійського громадянства на польське покараний у червні 1918 переведенням в армію Австро-Угорщини і призначенням у штаб 54-ї піхотної бригади.
У грудні 1918 року прийнятий до новоутвореного польського війська, діставши призначення у Генеральний штаб. Потім до березня 1919 року був начальником штабу очолюваного генералом Тадеушом Розвадовським Головного командування польських військ у Східній Галичині «Схід». У квітні 1919 обійняв посаду начальника організаційного відділу, два місяці потому — заступника начальника Першого (мобілізаційно-організаційного) департаменту Міністерства військових справ Другої Польської Республіки. 10 березня 1920, після реорганізації міністерства, дістав призначення помічником начальника Першого (мобілізаційно-організаційного) відділу штабу Міністерства військових справ. У липні 1920 року став начальником штабу 1-ї армії збройних сил Польської Республіки, а 15 серпня — начальником штабу оперативної групи генерала .
Міжвоєнне двадцятиріччя
7 жовтня 1920 року Клееберга призначено на посаду начальника штабу генерального округу «Познань» у Познані (пізніше Познанського округу корпусу № 7), яку займав до жовтня 1922. До травня 1924 виконував обов'язки командира 14-ї Великопольської піхотної дивізії. У той же час пройшов курси вищого командного складу. 6 жовтня 1922 призначається членом наглядової ради Оптової бази солдатських кооперативів Познанського округу корпусу № 7. З червня 1924 року по жовтень 1925 перебував у Франції, де навчався у Вищій школі війни (фр. École Supérieure de Guerre) і центрі підготовки піхоти у Версалі та в центрі підготовки артилеристів у Меці. Після повернення на батьківщину був заступником директора з навчальної роботи Варшавської військової академії. Під час перевороту в травні 1926 року став на сторону законної влади. 1927 року повернувся на дійсну службу, приймаючи командування 29-ї піхотної дивізії, що дислокувалася в Гродно.
1 січня 1928 Президент Польської Республіки Ігнацій Мосцицький присвоїв йому чергове звання — бригадного генерала, піднявши його в ієрархії польських генералів на 12 місце. Незважаючи на розлогі знання і досвід, це було його останнє підвищення по службі.
Дружив із Владиславом Сікорським.
У понеділок 3 серпня 1936 року Президент Польської Республіки призначив його командувачем Гродненського округу корпусу № 3. Двома роками пізніше прийняв командування Берестейським округом корпусу № 9. Цю посаду займав до 8 вересня 1939 року.
Вереснева кампанія
-
![image]()
Пам'ятник ген. Клеебергу в Коцьку -
![image]()
Битва під Коцьком, фаза I -
![image]()
Битва під Коцьком, фаза II -
![image]()
Могила дружини Клееберга і символічний спомин про генерала на Повонзківському цвинтарі. -
![image]()
Символічна могила генерала Клееберга на Повонзківському цвинтарі
9 вересня 1939 Клееберг заходився організовувати бойові загони з підлеглих йому центрів резерву. В офіційному листуванні як і раніше залишався командувачем Берестейського округу корпусу № 9. 27 вересня видав розпорядження про реорганізацію підлеглих йому військ і встановив у Влодаві цивільно-адміністративну владу. З того дня почав діяти як командир Окремої оперативної групи «Полісся».
Під Яблонем і Мілянувом розбив передові колони частин Червоної Армії. 6 жовтня 1939 року, після чотириденних боїв із вермахтом під Коцьком, склав зброю як останній польський генерал. Залишився єдиним непереможеним командиром окремої оперативної групи — противника під Коцьком було розбито, а Клееберг був змушений підписати капітуляцію тільки через нестачу провізії і боєприпасів. Після битви захоплений німцями в полон. Перебував в «офлагу IV-B Кенігштайн» у фортеці Кенігштайн поблизу Дрездена. У неволі пробув півтора року. Серйозно захворів на серце і 5 квітня 1941 року помер у військовому госпіталі у Вайсер-Гірш. Похований на кладовищі в Нойштадт.
Президент Польської Республіки на прохання Верховного Головнокомандувача 1 січня 1943 посмертно підвищив Клееберга у званні до генерал-майора. 1969 року прах генерала перевезено на батьківщину і поховано 6 жовтня на Воєнному кладовищі у Коцьку між полеглими вояками керованої ним окремої оперативної групи «Полісся».
Військові звання
- підпоручник — серпень 1908
- поручник — травень 1913
- капітан — 1 листопада 1915
- майор — липень 1917
- підполковник — грудень 1918
- полковник — 1 червня 1919
- генерал бригади — 1 січня 1928
- генерал дивізії — січень 1943 (посмертно)
Особисте життя
Був одруженим із Вандою Пашковською, мав сина Збігнєва Казімєжа.
Нагороди
Австро-Угорщина
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) — нагороджений тричі (бронзова, бронзова з мечами і срібна з мечами)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
Польща
- Virtuti Militari
- срібний хрест (17 квітня 1921)
- лицарський хрест (1947, посмертно)
- командорський хрест (1970, посмертно)
- Орден Відродження Польщі
- офіцерський хрест (2 травня 1923)
- командорський хрест (1937)
- великий хрест (1 жовтня 2009, посмертно)
- Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років
- Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
- Хрест Хоробрих — нагороджений 4 рази.
- Золотий хрест Заслуги (Польща) (1937)
Інші країни
- Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія)
- Орден Почесного легіону (Франція)
- кавалерський хрест (1921)
- командорський хрест
- 3-го класу (Литва)
- 3-го класу (Королівство Югославія)
Увічнення пам'яті
У 2007 році знято документальний фільм під назвою «Клееберг відійшов, клееберці залишились» режисера Мирослава Гроновського про бої генерала Клееберга та його окремої оперативної групи «Полісся» у вересневій кампанії.
На його честь постало також багато пам'ятників, а його ім'я прикрашає вулиці різних міст, в тому числі Білостока, Щеціна, Любліна, Сосновця, Кракова, Живця, Ченстохови, Пекарів-Шльонських і Нового Сонча.
Примітки
- Dziennik Personalny M.S.Wojsk. Nr 11 z 27 marca 1920 r.
- Dziennik Personalny M.S.Wojsk. Nr 40 z 20 października 1920 r.
- Hurtownia Spółdzielni Żołnierskich O. K. VIII w Poznaniu. Żołnierz Wielkopolski: 55. Nr 26 z 28 listopada 1923.
- Stanisław Haller, Wypadki warszawskie od 12 do 15 maja 1926 r., Kraków 1926, s. 23.
- Zarządzenie Prezydenta RP z dnia 1 stycznia 1928 r. w: Dziennik Personalny MSWojsk. Nr 1 z 2 stycznia 1928 r., s. 1
- Włodzimierz Wójcikowski: Śladami ostatniej bitwy gen. Kleeberga. Lublin: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1985, s. 14. .
- «Polska Zbrojna» Nr 212 z 4 sierpnia 1936 roku, s. 1.
- Generałowie II Rzeczypospolitej s. 92
- Generałowie II Rzeczypospolitej s. 96
- Generałowie II Rzeczypospolitej s. 91
- Dziennik Personalny Ministra Spraw Wojskowych nr 1 z 02.01.1928
- Kleeberg odszedł Kleberczycy zostali на сайті filmpolski.pl (пол.)
Джерела
- Piotr Stawecki, Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918—1939, Wydawnictwo Bellona, Warszawa 1994,
- Tadeusz Kryska-Karski i Stanisław Żurakowski, Generałowie Polski Niepodległej, Editions Spotkania, Warszawa 1991, wyd. II uzup. i poprawione
- Robert Primke, Maciej Szczerepa, «Kock 2–5 X 1939. Ostatnia bitwa Września i jej dowódca», Infort Editions, Zabrze 2011,
- Norbert Wójtowicz, Ostatni generał «polskiego września», «Nowe Życie», nr 9/2012, s. 10-12.
- Zbigniew Mierzwiński. Generałowie II Rzeczypospolitej. Warszawa 1990: Wydawnictwo Polonia. с. 91—97. ISBN .
- Tadeusz Jurga: Obrona Polski 1939. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1990, ss. 779-780. .
- Особистий спогад про генерала Клееберга (пол.)
- Mikołaj Falkowski: Franciszek Kleeberg (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francishek Kleeberg pol Franciszek Kleeberg nar 1 lyutogo 1888 pom 5 kvitnya 1941 polskij vijskovik brigadnij general zbrojnih sil Drugoyi Polskoyi Respubliki Francishek KleebergFranciszek KleebergNarodzhennya 1 lyutogo 1888 1888 02 01 Avstro Ugorshina TernopilSmert 5 kvitnya 1941 1941 04 05 53 roki Tretij Rejh Pohovannya Lyublinske voyevodstvoKrayina Avstro Ugorshina Druga Rich PospolitaPrinalezhnist Suhoputni vijska Avstro Ugorshini Polska Sila Zbrojna Korolivstva Polsha Vijsko PolskeVid zbrojnih sil suhoputni vijskaRid vijsk pihotaOsvita dRoki sluzhbi 1914 1941Zvannya general brigadiFormuvannya Okrema operativna grupa Polissya Komanduvannya komandirVijni bitvi Persha svitova vijna Polsko radyanska vijna Druga svitova vijna veresneva kampaniya bitva pid Kockom 1939Nagorodi Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Zaliznij hrest 2 go klasu Virtuti Militari Komandorskij Hrest Virtuti Militari Licarskij Hrest Virtuti Militari Sribnij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Hrest Horobrih Polsha Hrest Zaslugi Polsha Pam yatna medal za vijnu 1918 1921 Kavaler Vijskovogo ordena LachplesisaKomandor ordena Pochesnogo legionuKavaler ordena Pochesnogo legionu Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti Orden Bilogo orla Serbiya Francishek Kleeberg u VikishovishiZhittyepisDitinstvo i yunist Buv sinom Emiliana sichnevogo povstancya i oficera kavaleriyi avstro ugorskoyi armiyi ta Zhozefini Kushe nim Kuschee fr Couschee a takozh starshim bratom brigadnogo generala dobi Drugoyi Polskoyi Respubliki Yuliusha Kleeberga Za simejnoyu tradiciyeyu Kleebergi vivodili svij rid vid shvedskogo soldata yakij zabriv u Polshu z vorozhoyu armiyeyu v XVII stolitti potrapiv u polon spolshivsya i kinec kincem stav zasnovnikom licarskogo rodu Pislya zakinchennya realnoyi shkoli v Granice i otrimannya atestatu zrilosti v 1905 roci u Vidni prodovzhiv navchannya u Vijskovo tehnichnij akademiyi u Medlingu 1911 roku zakinchiv artilerijske uchilishe v seli Gajmashker medye Vesprem Dvoma rokami piznishe vstupiv do shkoli Generalnogo shtabu u Vidni yaku ne zakinchiv cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Persha svitova vijna U travni 1915 jogo pridilili u Polski legioni U tomu zh roci priznachili na posadu nachalnika shtabu Drugoyi brigadi Polskih legioniv yaku vin zajmav misyac Dali kilka misyaciv buv zastupnikom nachalnika shtabu a timchasovo i nachalnikom shtabu komanduvannya Polskih legioniv U chervni 1916 roku obijnyav posadu nachalnika shtabu Tretoyi brigadi Polskih legioniv U promizhku z lyutogo po lipen 1917 roku pid chas vishkolu Polskih legioniv yakij provodila Nimecka imperiya v Carstvi Polskomu buv zokrema zastupnikom komandira Pershogo polku legkoyi artileriyi Legioniv u Guri Kalvariyi i odnochasno nachalnikom Ob yednanih artilerijskih shkil pislya chogo do kincya 1917 roku sluzhiv v Inspekciyi vishkolu Polskoyi Sili Zbrojnoyi vijskovogo formuvannya Korolivstva Polsha Do kvitnya 1918 roku obijmav posadu nachalnika kursiv pidgotovki artileristiv u Garvolini U zv yazku z prohannyam pro zminu avstrijskogo gromadyanstva na polske pokaranij u chervni 1918 perevedennyam v armiyu Avstro Ugorshini i priznachennyam u shtab 54 yi pihotnoyi brigadi Polsko bilshovicka vijna U grudni 1918 roku prijnyatij do novoutvorenogo polskogo vijska distavshi priznachennya u Generalnij shtab Potim do bereznya 1919 roku buv nachalnikom shtabu ocholyuvanogo generalom Tadeushom Rozvadovskim Golovnogo komanduvannya polskih vijsk u Shidnij Galichini Shid U kvitni 1919 obijnyav posadu nachalnika organizacijnogo viddilu dva misyaci potomu zastupnika nachalnika Pershogo mobilizacijno organizacijnogo departamentu Ministerstva vijskovih sprav Drugoyi Polskoyi Respubliki 10 bereznya 1920 pislya reorganizaciyi ministerstva distav priznachennya pomichnikom nachalnika Pershogo mobilizacijno organizacijnogo viddilu shtabu Ministerstva vijskovih sprav U lipni 1920 roku stav nachalnikom shtabu 1 yi armiyi zbrojnih sil Polskoyi Respubliki a 15 serpnya nachalnikom shtabu operativnoyi grupi generala Mizhvoyenne dvadcyatirichchya 7 zhovtnya 1920 roku Kleeberga priznacheno na posadu nachalnika shtabu generalnogo okrugu Poznan u Poznani piznishe Poznanskogo okrugu korpusu 7 yaku zajmav do zhovtnya 1922 Do travnya 1924 vikonuvav obov yazki komandira 14 yi Velikopolskoyi pihotnoyi diviziyi U toj zhe chas projshov kursi vishogo komandnogo skladu 6 zhovtnya 1922 priznachayetsya chlenom naglyadovoyi radi Optovoyi bazi soldatskih kooperativiv Poznanskogo okrugu korpusu 7 Z chervnya 1924 roku po zhovten 1925 perebuvav u Franciyi de navchavsya u Vishij shkoli vijni fr Ecole Superieure de Guerre i centri pidgotovki pihoti u Versali ta v centri pidgotovki artileristiv u Meci Pislya povernennya na batkivshinu buv zastupnikom direktora z navchalnoyi roboti Varshavskoyi vijskovoyi akademiyi Pid chas perevorotu v travni 1926 roku stav na storonu zakonnoyi vladi 1927 roku povernuvsya na dijsnu sluzhbu prijmayuchi komanduvannya 29 yi pihotnoyi diviziyi sho dislokuvalasya v Grodno 1 sichnya 1928 Prezident Polskoyi Respubliki Ignacij Moscickij prisvoyiv jomu chergove zvannya brigadnogo generala pidnyavshi jogo v iyerarhiyi polskih generaliv na 12 misce Nezvazhayuchi na rozlogi znannya i dosvid ce bulo jogo ostannye pidvishennya po sluzhbi Druzhiv iz Vladislavom Sikorskim U ponedilok 3 serpnya 1936 roku Prezident Polskoyi Respubliki priznachiv jogo komanduvachem Grodnenskogo okrugu korpusu 3 Dvoma rokami piznishe prijnyav komanduvannya Berestejskim okrugom korpusu 9 Cyu posadu zajmav do 8 veresnya 1939 roku Veresneva kampaniya Pam yatnik gen Kleebergu v Kocku Bitva pid Kockom faza I Bitva pid Kockom faza II Mogila druzhini Kleeberga i simvolichnij spomin pro generala na Povonzkivskomu cvintari Simvolichna mogila generala Kleeberga na Povonzkivskomu cvintari 9 veresnya 1939 Kleeberg zahodivsya organizovuvati bojovi zagoni z pidleglih jomu centriv rezervu V oficijnomu listuvanni yak i ranishe zalishavsya komanduvachem Berestejskogo okrugu korpusu 9 27 veresnya vidav rozporyadzhennya pro reorganizaciyu pidleglih jomu vijsk i vstanoviv u Vlodavi civilno administrativnu vladu Z togo dnya pochav diyati yak komandir Okremoyi operativnoyi grupi Polissya Pid Yablonem i Milyanuvom rozbiv peredovi koloni chastin Chervonoyi Armiyi 6 zhovtnya 1939 roku pislya chotiridennih boyiv iz vermahtom pid Kockom sklav zbroyu yak ostannij polskij general Zalishivsya yedinim neperemozhenim komandirom okremoyi operativnoyi grupi protivnika pid Kockom bulo rozbito a Kleeberg buv zmushenij pidpisati kapitulyaciyu tilki cherez nestachu proviziyi i boyepripasiv Pislya bitvi zahoplenij nimcyami v polon Perebuvav v oflagu IV B Kenigshtajn u forteci Kenigshtajn poblizu Drezdena U nevoli probuv pivtora roku Serjozno zahvoriv na serce i 5 kvitnya 1941 roku pomer u vijskovomu gospitali u Vajser Girsh Pohovanij na kladovishi v Nojshtadt Prezident Polskoyi Respubliki na prohannya Verhovnogo Golovnokomanduvacha 1 sichnya 1943 posmertno pidvishiv Kleeberga u zvanni do general majora 1969 roku prah generala perevezeno na batkivshinu i pohovano 6 zhovtnya na Voyennomu kladovishi u Kocku mizh poleglimi voyakami kerovanoyi nim okremoyi operativnoyi grupi Polissya Vijskovi zvannyapidporuchnik serpen 1908 poruchnik traven 1913 kapitan 1 listopada 1915 major lipen 1917 pidpolkovnik gruden 1918 polkovnik 1 chervnya 1919 general brigadi 1 sichnya 1928 general diviziyi sichen 1943 posmertno Osobiste zhittya Buv odruzhenim iz Vandoyu Pashkovskoyu mav sina Zbignyeva Kazimyezha NagorodiAvstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina nagorodzhenij trichi bronzova bronzova z mechami i sribna z mechami Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami Polsha Virtuti Militari sribnij hrest 17 kvitnya 1921 licarskij hrest 1947 posmertno komandorskij hrest 1970 posmertno Orden Vidrodzhennya Polshi oficerskij hrest 2 travnya 1923 komandorskij hrest 1937 velikij hrest 1 zhovtnya 2009 posmertno Pam yatna medal uchasniku vijni 1918 1921 rokiv Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti Hrest Horobrih nagorodzhenij 4 razi Zolotij hrest Zaslugi Polsha 1937 Inshi krayini Zaliznij hrest 2 go klasu Korolivstvo Prussiya Orden Pochesnogo legionu Franciya kavalerskij hrest 1921 komandorskij hrest 3 go klasu Litva 3 go klasu Korolivstvo Yugoslaviya Uvichnennya pam yatiU 2007 roci znyato dokumentalnij film pid nazvoyu Kleeberg vidijshov kleeberci zalishilis rezhisera Miroslava Gronovskogo pro boyi generala Kleeberga ta jogo okremoyi operativnoyi grupi Polissya u veresnevij kampaniyi Na jogo chest postalo takozh bagato pam yatnikiv a jogo im ya prikrashaye vulici riznih mist v tomu chisli Bilostoka Shecina Lyublina Sosnovcya Krakova Zhivcya Chenstohovi Pekariv Shlonskih i Novogo Soncha PrimitkiDziennik Personalny M S Wojsk Nr 11 z 27 marca 1920 r Dziennik Personalny M S Wojsk Nr 40 z 20 pazdziernika 1920 r Hurtownia Spoldzielni Zolnierskich O K VIII w Poznaniu Zolnierz Wielkopolski 55 Nr 26 z 28 listopada 1923 Stanislaw Haller Wypadki warszawskie od 12 do 15 maja 1926 r Krakow 1926 s 23 Zarzadzenie Prezydenta RP z dnia 1 stycznia 1928 r w Dziennik Personalny MSWojsk Nr 1 z 2 stycznia 1928 r s 1 Wlodzimierz Wojcikowski Sladami ostatniej bitwy gen Kleeberga Lublin Krajowa Agencja Wydawnicza 1985 s 14 ISBN 83 03 01102 2 Polska Zbrojna Nr 212 z 4 sierpnia 1936 roku s 1 Generalowie II Rzeczypospolitej s 92 Generalowie II Rzeczypospolitej s 96 Generalowie II Rzeczypospolitej s 91 Dziennik Personalny Ministra Spraw Wojskowych nr 1 z 02 01 1928 Kleeberg odszedl Kleberczycy zostali na sajti filmpolski pl pol DzherelaPiotr Stawecki Slownik biograficzny generalow Wojska Polskiego 1918 1939 Wydawnictwo Bellona Warszawa 1994 ISBN 83 11 08262 6 Tadeusz Kryska Karski i Stanislaw Zurakowski Generalowie Polski Niepodleglej Editions Spotkania Warszawa 1991 wyd II uzup i poprawione Robert Primke Maciej Szczerepa Kock 2 5 X 1939 Ostatnia bitwa Wrzesnia i jej dowodca Infort Editions Zabrze 2011 ISBN 978 83 89943 70 5 Norbert Wojtowicz Ostatni general polskiego wrzesnia Nowe Zycie nr 9 2012 s 10 12 Zbigniew Mierzwinski Generalowie II Rzeczypospolitej Warszawa 1990 Wydawnictwo Polonia s 91 97 ISBN 83 7021 096 1 Tadeusz Jurga Obrona Polski 1939 Warszawa Instytut Wydawniczy PAX 1990 ss 779 780 ISBN 83 211 1096 7 Osobistij spogad pro generala Kleeberga pol Mikolaj Falkowski Franciszek Kleeberg pol