Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Франц Якович Лефорт, також відомий як Франсуа ле Форт і Франц Якоб Лефорт (фр. François Le Fort, нім. Franz Jakob Lefort; 23 грудня 1655 Женева — 2 березня 1699 Москва) — російській військовий і державний діяч Женевського походження. Кальвініст за віросповіданням. Фаворит Петра I. Був одним із провідних організаторів і головних командувачів нової реформованої армії Петра I. В 1693 році став генералом, а в 1695 році адміралом.
Франц Лефорт | |
---|---|
Народився | 2 (12) січня 1656 Женева, Женева, Швейцарія[1] |
Помер | 2 (12) березня 1699 (43 роки) Москва, Московське царство[1] |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна | d Московське царство |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Знання мов | французька і російська |
Учасник | Кримські походи (1687—1689), Азовські походи 1695—1696 і d |
Титул | віцекороль |
Військове звання | адмірал |
|
Біографія
Походження
Народився в 1655 році в родині женевського купця Жака Лефорта (1618—1674). Багато істориків називають Лефорта швейцарцем, але це не є правильним: Женева хоч і мала союзницькі договори зі швейцарськими головними містами, але до складу Швейцарської Конфедерації увійшла в 1815 році.
До 14 років Франц Лефорт навчався в Женевському колегіумі, а потім виїхав до Марселя, щоб вивчати торгову справу. Проте торгова справа йому не подобалася, він мріяв створити військову кар`єру, товаришувати з відомими й впливовими людьми та подорожувати світом.
Початок кар`єри
У 1674 році Лефорт, ігноруючи волю батьків, поїхав до Голландії й почав кар`єру військового у свиті курляндського герцога Фрідріха-Казимира. Через певний час, за порадою голландського полковника ван Фростена, Лефорт вирішив поступити на військову службу до московського війська. Приїхавши до Москви Лефорт отримав чин капітана й оселився в Німецькій Слободі. Лефорт вирішив залишитися в Московії назавжди, він вивчив російську мову й одружився з дочкою підполковника Суге Єлизаветою.
Більшість свого часу Лефорт працював секретарем данського дипломата. В кінці 1678 року він був призначеним командиром роти в київському гарнізоні. В Києві Лефорт служив два роки, брав участь у військових кампаніях козаків і московитів проти татар. У 1681 році Лефорт отримує відпустку і повертається до Женеви, але через певний час знову повертається до Москви.
По приїзду до Москви, Лефорт дізнаєтеся про смерть Федора Олексійовича, і про закріплення на троні царівни Софії. В цих подіях Лефорта взяв під своу опіку фаворит Софії Василь Голіцин. В 1683 році Лефорта двічі підвищили: спочатку він отримав звання майора, а потім підполковника.
Лефорт брав участь у двох Кримських походах: 1687 року і 1689 року. Після першого походу отримав звання полковника і нагороди.
У 1689 році розпочинається боротьба за трон між Петром I і царівною Софією. Франц Лефорт в цій боротьбі підтримує Петра І, і 4 вересня 1689 року разом зі своїм родичем — генералом Патріком Гордоном приходить в розташування нового царя.
Відносини з Петром І
У 1680-х роках Франц Лефорт дуже зблизився з московським царевичем Петром. Багато дослідників петровської епохи вважають, що Лефорт був коханцем Петра І. Саме Франц Лефорт познайомив Петра І з Олександром Меншиковим, який з часом зайняв його положення. Відносини Петра і Лефорта зустріли протест з боку патріарха Іоакіма, який виступав проти цих стосунків, стверджуючи, що "московський царевич не може водити дружбу з безбожним єритиком іноземцем". Після смерті патріарха в 1690 році Петро І став все більше навідувати Німецьку Слободу і Лефорта. Саме Лефорт був винуватцем поганих звичок Петра І, таких як: паління, вживання алкоголю, влаштовування гучних гулянок.
Франц Лефорт досить часто отримував від царя багато подарунків. В 1690 році, зі свята народження царевича Олексія Петровича він отримав звання генерал — майора і посаду командира 1-го Московського виборного полку. Петро І виділяв з казни значні суми на розбудову маєтку Лефорта. Земляк Лефорта капітан Сенеб`є про їх відносини писав так: "При дворе только и говорят о его величестве и о Лефорте. Они неразлучны… Пока Москва остается Москвой, не было в ней иностранца, который пользовался бы таким могуществом. Он приобрёл бы большое состояние, если бы не был так великодушен. Верно, конечно, что благодаря этому качеству он достиг такой высокой ступени. Его величество делает ему значительные подарки"
Останні роки життя
Лефорт брав участь в усіх заходах Петра I. Він отримав в командування підрозділи "потішних полків" і під час їх показових битв, 29 червня 1693 року отримав звання повного генерала. Лефорт супроводжував Петра I в усі його подорожі й офіційні поїздки. Під час першого штурму Азова в серпні 1695 року командував цілим корпусом. Після цього, в тому ж 1695 році Петро I призначив Лефорта адміралом. Командував флотом під час другого Азовського походу 1696 року. В цей час Лефорт вже хворів на сепсис через загноєння рани, яку отримав коли впав з коня під час відступу з першого Азовського походу. Стан його здоров`я швидко погіршувався. У вересні 1696 року Лефорт повернувся до Москви в санях, щоб не мучитися через тряску в кареті.
Після взяття Азова Лефорт отримав титул Новгородського намісника, вотчини в Епіфанському і Рязанському уїздах, золоту медаль і соболину шубу. Відійшовши від хвороби, Лефорт влаштовував гуляння, які тягнулися одне за одним від 1696 року. На одному з таких гулянь Петро I познайомився з Анною Монс.
Смерть
Після повернення Великого посольства до Московії, Лефорт почав відмічати зведення свого нового маєтку за гроші Петра I. 12 лютого 1699 року Лефорт гучно відмітив свій переїзд. На це святкування було запрошено близько трьох сотень гостей. 23 лютого Лефорт застудився і в нього почалося запалення. Пробувши тиждень у важкому стані, 2 березня 1699 року Франц Лефорт помер. Йому як фавориту царя були влаштовані пишні похорони.
Примітки
- Лефорт Франц Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Franc Yakovich Lefort takozh vidomij yak Fransua le Fort i Franc Yakob Lefort fr Francois Le Fort nim Franz Jakob Lefort 23 grudnya 1655 Zheneva 2 bereznya 1699 Moskva rosijskij vijskovij i derzhavnij diyach Zhenevskogo pohodzhennya Kalvinist za virospovidannyam Favorit Petra I Buv odnim iz providnih organizatoriv i golovnih komanduvachiv novoyi reformovanoyi armiyi Petra I V 1693 roci stav generalom a v 1695 roci admiralom Franc LefortNarodivsya2 12 sichnya 1656 Zheneva Zheneva Shvejcariya 1 Pomer2 12 bereznya 1699 43 roki Moskva Moskovske carstvo 1 PohovannyaVvedenske kladovisheKrayinad Moskovske carstvoDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecZnannya movfrancuzka i rosijskaUchasnikKrimski pohodi 1687 1689 Azovski pohodi 1695 1696 i dTitulvicekorolVijskove zvannyaadmiral Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Narodivsya v 1655 roci v rodini zhenevskogo kupcya Zhaka Leforta 1618 1674 Bagato istorikiv nazivayut Leforta shvejcarcem ale ce ne ye pravilnim Zheneva hoch i mala soyuznicki dogovori zi shvejcarskimi golovnimi mistami ale do skladu Shvejcarskoyi Konfederaciyi uvijshla v 1815 roci Do 14 rokiv Franc Lefort navchavsya v Zhenevskomu kolegiumi a potim viyihav do Marselya shob vivchati torgovu spravu Prote torgova sprava jomu ne podobalasya vin mriyav stvoriti vijskovu kar yeru tovarishuvati z vidomimi j vplivovimi lyudmi ta podorozhuvati svitom Pochatok kar yeri U 1674 roci Lefort ignoruyuchi volyu batkiv poyihav do Gollandiyi j pochav kar yeru vijskovogo u sviti kurlyandskogo gercoga Fridriha Kazimira Cherez pevnij chas za poradoyu gollandskogo polkovnika van Frostena Lefort virishiv postupiti na vijskovu sluzhbu do moskovskogo vijska Priyihavshi do Moskvi Lefort otrimav chin kapitana j oselivsya v Nimeckij Slobodi Lefort virishiv zalishitisya v Moskoviyi nazavzhdi vin vivchiv rosijsku movu j odruzhivsya z dochkoyu pidpolkovnika Suge Yelizavetoyu Bilshist svogo chasu Lefort pracyuvav sekretarem danskogo diplomata V kinci 1678 roku vin buv priznachenim komandirom roti v kiyivskomu garnizoni V Kiyevi Lefort sluzhiv dva roki brav uchast u vijskovih kampaniyah kozakiv i moskovitiv proti tatar U 1681 roci Lefort otrimuye vidpustku i povertayetsya do Zhenevi ale cherez pevnij chas znovu povertayetsya do Moskvi Po priyizdu do Moskvi Lefort diznayetesya pro smert Fedora Oleksijovicha i pro zakriplennya na troni carivni Sofiyi V cih podiyah Leforta vzyav pid svou opiku favorit Sofiyi Vasil Golicin V 1683 roci Leforta dvichi pidvishili spochatku vin otrimav zvannya majora a potim pidpolkovnika Lefort brav uchast u dvoh Krimskih pohodah 1687 roku i 1689 roku Pislya pershogo pohodu otrimav zvannya polkovnika i nagorodi U 1689 roci rozpochinayetsya borotba za tron mizh Petrom I i carivnoyu Sofiyeyu Franc Lefort v cij borotbi pidtrimuye Petra I i 4 veresnya 1689 roku razom zi svoyim rodichem generalom Patrikom Gordonom prihodit v roztashuvannya novogo carya Vidnosini z Petrom I U 1680 h rokah Franc Lefort duzhe zblizivsya z moskovskim carevichem Petrom Bagato doslidnikiv petrovskoyi epohi vvazhayut sho Lefort buv kohancem Petra I Same Franc Lefort poznajomiv Petra I z Oleksandrom Menshikovim yakij z chasom zajnyav jogo polozhennya Vidnosini Petra i Leforta zustrili protest z boku patriarha Ioakima yakij vistupav proti cih stosunkiv stverdzhuyuchi sho moskovskij carevich ne mozhe voditi druzhbu z bezbozhnim yeritikom inozemcem Pislya smerti patriarha v 1690 roci Petro I stav vse bilshe naviduvati Nimecku Slobodu i Leforta Same Lefort buv vinuvatcem poganih zvichok Petra I takih yak palinnya vzhivannya alkogolyu vlashtovuvannya guchnih gulyanok Franc Lefort dosit chasto otrimuvav vid carya bagato podarunkiv V 1690 roci zi svyata narodzhennya carevicha Oleksiya Petrovicha vin otrimav zvannya general majora i posadu komandira 1 go Moskovskogo vibornogo polku Petro I vidilyav z kazni znachni sumi na rozbudovu mayetku Leforta Zemlyak Leforta kapitan Seneb ye pro yih vidnosini pisav tak Pri dvore tolko i govoryat o ego velichestve i o Leforte Oni nerazluchny Poka Moskva ostaetsya Moskvoj ne bylo v nej inostranca kotoryj polzovalsya by takim mogushestvom On priobryol by bolshoe sostoyanie esli by ne byl tak velikodushen Verno konechno chto blagodarya etomu kachestvu on dostig takoj vysokoj stupeni Ego velichestvo delaet emu znachitelnye podarki Ostanni roki zhittya Lefort brav uchast v usih zahodah Petra I Vin otrimav v komanduvannya pidrozdili potishnih polkiv i pid chas yih pokazovih bitv 29 chervnya 1693 roku otrimav zvannya povnogo generala Lefort suprovodzhuvav Petra I v usi jogo podorozhi j oficijni poyizdki Pid chas pershogo shturmu Azova v serpni 1695 roku komanduvav cilim korpusom Pislya cogo v tomu zh 1695 roci Petro I priznachiv Leforta admiralom Komanduvav flotom pid chas drugogo Azovskogo pohodu 1696 roku V cej chas Lefort vzhe hvoriv na sepsis cherez zagnoyennya rani yaku otrimav koli vpav z konya pid chas vidstupu z pershogo Azovskogo pohodu Stan jogo zdorov ya shvidko pogirshuvavsya U veresni 1696 roku Lefort povernuvsya do Moskvi v sanyah shob ne muchitisya cherez tryasku v kareti Pislya vzyattya Azova Lefort otrimav titul Novgorodskogo namisnika votchini v Epifanskomu i Ryazanskomu uyizdah zolotu medal i sobolinu shubu Vidijshovshi vid hvorobi Lefort vlashtovuvav gulyannya yaki tyagnulisya odne za odnim vid 1696 roku Na odnomu z takih gulyan Petro I poznajomivsya z Annoyu Mons Smert Pislya povernennya Velikogo posolstva do Moskoviyi Lefort pochav vidmichati zvedennya svogo novogo mayetku za groshi Petra I 12 lyutogo 1699 roku Lefort guchno vidmitiv svij pereyizd Na ce svyatkuvannya bulo zaprosheno blizko troh soten gostej 23 lyutogo Lefort zastudivsya i v nogo pochalosya zapalennya Probuvshi tizhden u vazhkomu stani 2 bereznya 1699 roku Franc Lefort pomer Jomu yak favoritu carya buli vlashtovani pishni pohoroni PrimitkiLefort Franc Yakovlevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135