Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фра́нцузько-пру́сська війна́ або франко-прусська війна, також німецько-французька війна (1870—1871; нім. Deutsch-Französischer Krieg; фр. Guerre franco-allemande) — військовий конфлікт між Французькою імперією та Королівством Пруссія. Перемога Пруссії в 1871 році призвела до остаточного об'єднання німецьких народів у Німецьку імперію, очолювану прусським королем Вільгельмом I, а рейхсканцлером було оголошено прусського канцлера Отто фон Бісмарка.
| Французько-прусська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна за об'єднання Німеччини | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Франція |  Північнонімецький союз та південно-німецькі держави | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Наполеон ІІІ | Гельмут фон Мольтке | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| більше ніж 500 000 | більше ніж 500 000 | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 140 тисяч вбитими | 50 тисяч вбитими | ||||||||
Союзниками Пруссії був Північнонімецький союз, членом якого вона була, та південно-німецькі держави Баден, Вюртемберг і Баварія.
Поразка Франції призвела до падіння Наполеона III та послужила кінцем Другої французької імперії, замість якої була створена Французька республіка. Згідно з умовами мирного договору, Ельзас і частина Лотарингії відійшли Королівству Пруссія та залишались частиною Німецької імперії аж до завершення Першої світової війни, і за умовами Версальського договору були повернуті Французькій республіці.
Огляд
Війна стала кульмінацією тривалої напруженості у відносинах між двома країнами, та суперечки про сходження представника династії Гогенцоллернів на іспанський престол, який звільнився після повалення Ізабелли II в 1868 році. Оприлюднення «Емської депеші» яка перебільшувала образу між прусським королем та французьким послом, роздмухало громадську думку в обох країнах та зробила війну неминучою. Французька імперія провела мобілізацію та 19 липня 1870 року оголосила війну тільки Королівству Пруссія, однак інші німецькі держави стали на її бік.
Незабаром стало зрозуміло, що прусські та німецькі війська мають перевагу через ефективніше використання залізниць та кращу артилерію виробництва компанії А. Круппа. Королівство Пруссія мало четверту найщільнішу мережу залізниць у світі, Французька імперія мала п'яту. Низка рішучих перемог Королівства Пруссія та союзників на сході Французької імперії завершилася битвою під Седаном, в результаті якої 2 вересня Наполеон III зі своєю армією був взятий у полон. Але війна не завершилась: 4 вересня 1870 року в Парижі було оголошено про створення Третьої республіки, і французький спротив тривав при уряді національної оборони, а потім Адольфа Тьєра.
За п'ять місяців кампанії німецькі війська розгромили щойно набрану французьку армію в серії боїв на півночі Франції. Після тривалої облоги Париж був захоплений 28 січня 1871 року. Слід зазначити, що під час облоги вперше була використана зенітна артилерія: фабрика Крупп створила спеціальну гармату для ураження повітряних куль, якими французи користувались для передачі повідомлень. За десять днів до того, німецькі держави оголосили про об'єднання під прусським королем, нова держава стала другою, після Священної Римської імперії, національною державою німецьких народів — Німецькою імперією. Франкфуртський мирний договір був підписаний 10 травня 1871 року, коли тривало повстання Паризької комуни 1871 року.
Назва
- Німецько-французька війна (нім. Deutsch-Französischer Krieg) — назва у німецькій історіографії.
- Французько-німецька війна (фр. guerre franco-allemande), або Французько-прусська війна (фр. guerre franco-prussienne) — назва у французькій й англійській історіографії, з французами на першому місці, з огляду на союз Британії й Франції.
- Війна 1870 року (фр. guerre de 1870), війна 1870—1871 років (нім. Krieg von 1870/71)
Передумови
Після Австро-прусської війни 1866 домінуюча роль у процесі об'єднання німецьких земель остаточно перейшла до Королівства Пруссія. У 1867 році був створений Північнонімецький союз, який об'єднав усі німецькі землі на північ від Майна. Канцлером Союзу був Отто фон Бісмарк. Він прагнув долучити до лав Союзу південно-німецькі держави, які під час війни виступали на боці Австро-Угорщини, і тим самим завершити процес об'єднання Німеччини.
У Франції в той час панував імператор Наполеон ІІІ, племінник великого Наполеона Бонапарта. Друга Імперія прагнула зберегти свою гегемонію у континентальній Європі й тому намагалася протидіяти планам Бісмарка. Також Наполеон ІІІ бачив у війні спосіб подолати наростаючі суперечності всередині держави. Ще однією з причин були спірні землі на західному березі Рейну, які мали великий промисловий потенціал.
Початок війни
Привід для початку війни
У травні 1870 р. між Французькою імперією й Королівством Пруссія розгорівся дипломатичний конфлікт, кульмінацією якого стала Емська депеша. Іспанські ліберали запропонували родичеві прусського короля Вільгельма німецькому принцові Леопольду Гогенцоллерн-Зігмарінгену зайняти вакантний іспанський престол. Це викликало невдоволення Французької імперії. Принц Леопольд спочатку відповів згодою, але потім, під впливом Вільгельма, що не бажав ускладнень, відмовився. Французький уряд, намагаючись загострити ситуацію, зажадав від Королівства Пруссія гарантій на майбутнє. Цю умову під час переговорів у Бад-Емсі французький посол граф Бенедетті передав королю Вільгельму. Послання з інформацією про хід переговорів було надіслане Бісмарку, який його опублікував, внісши в нього свої зміни. Унаслідок цього німці почали вважати, що французи образили їхнього короля, а французи навпаки — що образили їхнього посла.
Початок війни
13 липня 1870 р. почалася мобілізація у Французькій імперії, 16-го — у Пруссії. 19-го липня Французька імперія оголосила війну Королівству Пруссія. На боці Пруссії відразу виступили її союзники по Північнонімецькому союзу, а також південнонімецькі держави, які вбачали в Наполеоні ІІІ агресора.
Позиція інших держав
Інші держави під час війни зайняли нейтральну позицію.
Так, Російська імперія пам'ятала про Кримську війну та про підтримку Французькою імперією польського повстання 1863 року. Велика Британія (союзник Французької імперії під час Кримської війни) була невдоволена планами Наполеона ІІІ щодо Бельгії. Королівство Італія було невдоволено позицією Французької імперії у війні Італії з Австро-Угорською імперією та вдячне Бісмарку за Венецію. Австро-Угорська імперія нещодавно зазнала поразки у війні з Королівством Пруссія та боялася втручання Російської імперії.
Перший етап війни
Французька Рейнська армія (під командуванням особисто імператора) нараховувала близько 250 тисяч чоловік. Німці проти них виставили армію під фактичним командуванням Мольтке, яка, за різними оцінками, нараховувала від 380 до 500 тисяч чоловік. Загалом людський потенціал тодішньої Французької армії оцінювався максимум у 570 тисяч, тоді як армії усіх німецьких держав, які брали участь у війні, — у понад 1 мільйон. Перевагами французів були досконаліші гвинтівки системи Шасспо і раніша мобілізація. А на боці німців була дисциплінованість, чисельна перевага, краща артилерія, ретельно розроблений ще взимку план ведення бойових дій.
Уже від самого початку війни була очевидна перевага німців. 4 серпня німці почали наступ в Ельзасі. Цього самого дня вони захопили Вейссенбург. 6 серпня німецькі війська розбили 1-й і 7-й армійські корпуси маршала Мак-Магона в битві при Верті та 2-й армійський корпус генерала Фроссара біля Шпіхерна. Унаслідок битв на лівому березі Мозеля 16-го та 18-го серпня (біля Марс-ла-Тур та Сен-Пріва — Гравелота) французькі війська під командуванням маршала Базена були блоковані в Меці. Тоді французький уряд дав наказ новосформованій Шалонській армії (під командуванням Мак-Магона, особовий склад близько 120 тисяч чоловік) виступити з Реймса і деблокувати Мец. Але 1 вересня при Седані вона зазнала жахливої поразки від німців.
Для Бісмарка важливим було також і східне питання.
Перебіг воєнних дій
Добре озброєна, маневрова прусська армія з 4-го по 6-те серпня 1870 р. завдала перші три поразки французам, що дало можливість німцям увійти до Лотарингії. Невдоволення у Французькій імперії, зумовлене першими невдачами, призвело до зміни уряду. Наприкінці серпня 1870 р. прусська армія почала оточувати найбільш мобільні військові формування Французької імперії. Армія маршала Базена була блокована в районі м. Мец. На допомогу Базену поспішали війська під командуванням генерала Мак-Магона. Прусські війська заступили шлях армії, що поспішала на допомогу, після чого французи відійшли до м. Седан, що на березі р. Маас.
Прусський генерал Мольтке обійшов французів таким чином, що з одного боку вони були закриті рікою, а з другого — бельгійським кордоном. 1 вересня 1870 р. почалася битва при Седані. За словами очевидців, французи «билися, як леви, і втікали, як зайці». Більша частина французьких військ, незважаючи на сильний опір, у паніці відступила. Залишки армії, які відійшли у фортецю Седан, обстрілювалися новими гарматами німців. Наполеон ІІІ, який перебував у фортеці, наказав вивісити білі прапори й припинити вогонь. 2 вересня 1870 р. він підписав капітуляцію. До полону потрапило понад 80 тисяч солдатів, а разом з ними і сам імператор. Ця катастрофа фактично завершила війну на користь Північнонімецького союзу.
Наступного дня уряд Французької імперії повідомив Законодавчі збори про поразку імперської армії при Седані, що спровокувало в Парижі народне повстання.
Другий етап
4 вересня 1870 р. у Парижі була проголошена республіка, головою уряду став Трошю («Уряд національної оборони»). Але німці прагнули здобути від війни якнайбільше і тому продовжили наступ. 13 вересня почалася облога Парижа. 27 вересня здався гарнізон Страсбурга.
У цей же час, завдяки патріотичному піднесенню французького народу, уряду вдалося сформувати чималу армію. Загальна кількість вояків (у тому числі партизанів (франтірерів), Національної гвардії, гарнізонів міст) становила близько 1 мільйона чоловік. Наприклад, Луарська армія чисельністю 11 корпусів (близько 220 тисяч чоловік) змогла відбити 9 листопада Орлеан і почала наступ на Париж для з'єднання з оборонцями столиці.
Кінець війни
Але 27 жовтня 1870 р. у Меці капітулювала найкраща 173-тисячна армія Базена. Це звело нанівець усі дії уряду. Багато хто вважав Базена зрадником, наголошуючи на тому, що він міг ще продовжувати опір. Сили, які вивільнились після капітуляції, німецьке командування направило проти Луарської та Північної армій. 4 грудня французи знову втратили Орлеан, у січні 1871 зазнала поразки Північна армія під Сен-Контеном, а Східна — під Бельфором. У той же час тривала героїчна оборона Парижа. З 27 грудня німці почали його бомбардування з 502-х важких гармат. У столиці почалися перебої з продовольством, зброєю, медикаментами. Регулярно виникали повстання робітників та вояків Національної гвардії. Найвідоміше з них почалося вже після підписання перемир'я і увійшло в історію під назвою Паризька комуна. Зв'язок з провінцією підтримувався лише за допомогою аеростатів та поштових голубів.
28 січня 1871 року було підписано перемир'я. За ним німці отримували більшу частину укріплень Парижа. Боротьбу продовжувала лише Східна армія, однак на початку лютого вона перейшла кордон Швейцарії та була інтернована.
26 лютого у Версалі попередньо та 10 травня у Франкфурті остаточно була підписана мирна угода.
Результати війни
Французька республіка втрачала весь Ельзас (за винятком Бельфору), більшу частину Лотарингії (разом із Мецом). Також на Французьку республіку було накладено контрибуцію в сумі 5 млрд франків. Щодо Королівства Пруссія, то ще в листопаді 1870 р. до Північнонімецького Союзу приєдналися південнонімецькі держави. А в січні 1871 року була проголошена Німецька імперія, яка зайняла панівну позицію в Європі.
Втрати сторін становили близько 50 тисяч вбитими у німців та 140 тисяч убитими у французів. Також були великі втрати серед цивільного населення, особливо в Парижі.
Франкфуртський мир сформував політичну систему в Європі на наступні 40 років. Водночас французьке суспільство вважало умови миру ганебними, прагнуло до перегляду умов і повернення своїх історичних земель. Саме ця суперечність стала однією з причин Першої світової війни.
Нове у військовому мистецтві
Література
- Б. М. Гончар. Франко-прусська війна 1870-71 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Підсумки та історичне значення франко-прусської війни 1870—1871 рр (укр.) // ВЕЕ
Примітки
- В Supplying War: Logistics from Wallenstein to Patton (1977), Мартін ван Кревельд стверджує, що значення використання залізниць Мольтке була дещо перебільшеною:
Немає жодних сумнівів, що облога та обстріл Парижа, з величезною концентрацією у невеликому просторі дуже великих мас людей і великих витрат артилерійських боєприпасів, було б абсолютно неможливо без залізниці. Крім того, виправдана думка, що використання німцями залізниці для розгортання своїх сил на початку війни є шедевром вищого військового мистецтва. Однак, ми бачили, що цей тріумф був досягнутий лише ціною порушення залізничного руху ще до початку війни проти Французької імперії. Між цими двома етапами боротьби, однак, залізниці, здається, не відіграли важливої ролі, частково через труднощі на самих лініях, а почасти через неможливість утримувати потяги в межах розумної відстані від наступаючих військ. Найдивнішим, однак, є той факт, що все це не мало великого впливу на хід операції, і не викликало у Мольтке якоїсь стурбованості … (Стор.96)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Французько-прусська війна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fra ncuzko pru sska vijna abo franko prusska vijna takozh nimecko francuzka vijna 1870 1871 nim Deutsch Franzosischer Krieg fr Guerre franco allemande vijskovij konflikt mizh Francuzkoyu imperiyeyu ta Korolivstvom Prussiya Peremoga Prussiyi v 1871 roci prizvela do ostatochnogo ob yednannya nimeckih narodiv u Nimecku imperiyu ocholyuvanu prusskim korolem Vilgelmom I a rejhskanclerom bulo ogolosheno prusskogo kanclera Otto fon Bismarka Francuzko prusska vijna Vijna za ob yednannya Nimechchini Data 19 lipnya 1870 10 travnya 1871 Misce Franciya ta Pivnichnonimeckij soyuz Rezultat Peremoga Prusiyi ta soyuznikiv Frankfurtskij mir Teritorialni zmini Pivnichnonimeckij soyuz ta inshi nimecki derzhavi ob yednalisya u Nimecku Imperiyu Elzas ta Lotaringiya perejshli vid Francuzkoyi respubliki do Nimeckoyi imperiyi Storoni Franciya Pivnichnonimeckij soyuz ta pivdenno nimecki derzhavi Komanduvachi Napoleon III Gelmut fon Moltke Vijskovi sili bilshe nizh 500 000 bilshe nizh 500 000 Vtrati 140 tisyach vbitimi 50 tisyach vbitimi Soyuznikami Prussiyi buv Pivnichnonimeckij soyuz chlenom yakogo vona bula ta pivdenno nimecki derzhavi Baden Vyurtemberg i Bavariya Porazka Franciyi prizvela do padinnya Napoleona III ta posluzhila kincem Drugoyi francuzkoyi imperiyi zamist yakoyi bula stvorena Francuzka respublika Zgidno z umovami mirnogo dogovoru Elzas i chastina Lotaringiyi vidijshli Korolivstvu Prussiya ta zalishalis chastinoyu Nimeckoyi imperiyi azh do zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni i za umovami Versalskogo dogovoru buli povernuti Francuzkij respublici OglyadVijna stala kulminaciyeyu trivaloyi napruzhenosti u vidnosinah mizh dvoma krayinami ta superechki pro shodzhennya predstavnika dinastiyi Gogencollerniv na ispanskij prestol yakij zvilnivsya pislya povalennya Izabelli II v 1868 roci Oprilyudnennya Emskoyi depeshi yaka perebilshuvala obrazu mizh prusskim korolem ta francuzkim poslom rozdmuhalo gromadsku dumku v oboh krayinah ta zrobila vijnu neminuchoyu Francuzka imperiya provela mobilizaciyu ta 19 lipnya 1870 roku ogolosila vijnu tilki Korolivstvu Prussiya odnak inshi nimecki derzhavi stali na yiyi bik Nezabarom stalo zrozumilo sho prusski ta nimecki vijska mayut perevagu cherez efektivnishe vikoristannya zaliznic ta krashu artileriyu virobnictva kompaniyi A Kruppa Korolivstvo Prussiya malo chetvertu najshilnishu merezhu zaliznic u sviti Francuzka imperiya mala p yatu Nizka rishuchih peremog Korolivstva Prussiya ta soyuznikiv na shodi Francuzkoyi imperiyi zavershilasya bitvoyu pid Sedanom v rezultati yakoyi 2 veresnya Napoleon III zi svoyeyu armiyeyu buv vzyatij u polon Ale vijna ne zavershilas 4 veresnya 1870 roku v Parizhi bulo ogolosheno pro stvorennya Tretoyi respubliki i francuzkij sprotiv trivav pri uryadi nacionalnoyi oboroni a potim Adolfa Tyera Za p yat misyaciv kampaniyi nimecki vijska rozgromili shojno nabranu francuzku armiyu v seriyi boyiv na pivnochi Franciyi Pislya trivaloyi oblogi Parizh buv zahoplenij 28 sichnya 1871 roku Slid zaznachiti sho pid chas oblogi vpershe bula vikoristana zenitna artileriya fabrika Krupp stvorila specialnu garmatu dlya urazhennya povitryanih kul yakimi francuzi koristuvalis dlya peredachi povidomlen Za desyat dniv do togo nimecki derzhavi ogolosili pro ob yednannya pid prusskim korolem nova derzhava stala drugoyu pislya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nacionalnoyu derzhavoyu nimeckih narodiv Nimeckoyu imperiyeyu Frankfurtskij mirnij dogovir buv pidpisanij 10 travnya 1871 roku koli trivalo povstannya Parizkoyi komuni 1871 roku NazvaNimecko francuzka vijna nim Deutsch Franzosischer Krieg nazva u nimeckij istoriografiyi Francuzko nimecka vijna fr guerre franco allemande abo Francuzko prusska vijna fr guerre franco prussienne nazva u francuzkij j anglijskij istoriografiyi z francuzami na pershomu misci z oglyadu na soyuz Britaniyi j Franciyi Vijna 1870 roku fr guerre de 1870 vijna 1870 1871 rokiv nim Krieg von 1870 71 PeredumoviPislya Avstro prusskoyi vijni 1866 dominuyucha rol u procesi ob yednannya nimeckih zemel ostatochno perejshla do Korolivstva Prussiya U 1867 roci buv stvorenij Pivnichnonimeckij soyuz yakij ob yednav usi nimecki zemli na pivnich vid Majna Kanclerom Soyuzu buv Otto fon Bismark Vin pragnuv doluchiti do lav Soyuzu pivdenno nimecki derzhavi yaki pid chas vijni vistupali na boci Avstro Ugorshini i tim samim zavershiti proces ob yednannya Nimechchini U Franciyi v toj chas panuvav imperator Napoleon III pleminnik velikogo Napoleona Bonaparta Druga Imperiya pragnula zberegti svoyu gegemoniyu u kontinentalnij Yevropi j tomu namagalasya protidiyati planam Bismarka Takozh Napoleon III bachiv u vijni sposib podolati narostayuchi superechnosti vseredini derzhavi She odniyeyu z prichin buli spirni zemli na zahidnomu berezi Rejnu yaki mali velikij promislovij potencial Pochatok vijniPrivid dlya pochatku vijni U travni 1870 r mizh Francuzkoyu imperiyeyu j Korolivstvom Prussiya rozgorivsya diplomatichnij konflikt kulminaciyeyu yakogo stala Emska depesha Ispanski liberali zaproponuvali rodichevi prusskogo korolya Vilgelma nimeckomu princovi Leopoldu Gogencollern Zigmaringenu zajnyati vakantnij ispanskij prestol Ce viklikalo nevdovolennya Francuzkoyi imperiyi Princ Leopold spochatku vidpoviv zgodoyu ale potim pid vplivom Vilgelma sho ne bazhav uskladnen vidmovivsya Francuzkij uryad namagayuchis zagostriti situaciyu zazhadav vid Korolivstva Prussiya garantij na majbutnye Cyu umovu pid chas peregovoriv u Bad Emsi francuzkij posol graf Benedetti peredav korolyu Vilgelmu Poslannya z informaciyeyu pro hid peregovoriv bulo nadislane Bismarku yakij jogo opublikuvav vnisshi v nogo svoyi zmini Unaslidok cogo nimci pochali vvazhati sho francuzi obrazili yihnogo korolya a francuzi navpaki sho obrazili yihnogo posla Pochatok vijni 13 lipnya 1870 r pochalasya mobilizaciya u Francuzkij imperiyi 16 go u Prussiyi 19 go lipnya Francuzka imperiya ogolosila vijnu Korolivstvu Prussiya Na boci Prussiyi vidrazu vistupili yiyi soyuzniki po Pivnichnonimeckomu soyuzu a takozh pivdennonimecki derzhavi yaki vbachali v Napoleoni III agresora Poziciya inshih derzhav Inshi derzhavi pid chas vijni zajnyali nejtralnu poziciyu Tak Rosijska imperiya pam yatala pro Krimsku vijnu ta pro pidtrimku Francuzkoyu imperiyeyu polskogo povstannya 1863 roku Velika Britaniya soyuznik Francuzkoyi imperiyi pid chas Krimskoyi vijni bula nevdovolena planami Napoleona III shodo Belgiyi Korolivstvo Italiya bulo nevdovoleno poziciyeyu Francuzkoyi imperiyi u vijni Italiyi z Avstro Ugorskoyu imperiyeyu ta vdyachne Bismarku za Veneciyu Avstro Ugorska imperiya neshodavno zaznala porazki u vijni z Korolivstvom Prussiya ta boyalasya vtruchannya Rosijskoyi imperiyi Pershij etap vijni Bitva pri Vejsenburzi Francuzka Rejnska armiya pid komanduvannyam osobisto imperatora narahovuvala blizko 250 tisyach cholovik Nimci proti nih vistavili armiyu pid faktichnim komanduvannyam Moltke yaka za riznimi ocinkami narahovuvala vid 380 do 500 tisyach cholovik Zagalom lyudskij potencial todishnoyi Francuzkoyi armiyi ocinyuvavsya maksimum u 570 tisyach todi yak armiyi usih nimeckih derzhav yaki brali uchast u vijni u ponad 1 miljon Perevagami francuziv buli doskonalishi gvintivki sistemi Shasspo i ranisha mobilizaciya A na boci nimciv bula disciplinovanist chiselna perevaga krasha artileriya retelno rozroblenij she vzimku plan vedennya bojovih dij Uzhe vid samogo pochatku vijni bula ochevidna perevaga nimciv 4 serpnya nimci pochali nastup v Elzasi Cogo samogo dnya voni zahopili Vejssenburg 6 serpnya nimecki vijska rozbili 1 j i 7 j armijski korpusi marshala Mak Magona v bitvi pri Verti ta 2 j armijskij korpus generala Frossara bilya Shpiherna Unaslidok bitv na livomu berezi Mozelya 16 go ta 18 go serpnya bilya Mars la Tur ta Sen Priva Gravelota francuzki vijska pid komanduvannyam marshala Bazena buli blokovani v Meci Todi francuzkij uryad dav nakaz novosformovanij Shalonskij armiyi pid komanduvannyam Mak Magona osobovij sklad blizko 120 tisyach cholovik vistupiti z Rejmsa i deblokuvati Mec Ale 1 veresnya pri Sedani vona zaznala zhahlivoyi porazki vid nimciv Dlya Bismarka vazhlivim bulo takozh i shidne pitannya Perebig voyennih dijDobre ozbroyena manevrova prusska armiya z 4 go po 6 te serpnya 1870 r zavdala pershi tri porazki francuzam sho dalo mozhlivist nimcyam uvijti do Lotaringiyi Nevdovolennya u Francuzkij imperiyi zumovlene pershimi nevdachami prizvelo do zmini uryadu Naprikinci serpnya 1870 r prusska armiya pochala otochuvati najbilsh mobilni vijskovi formuvannya Francuzkoyi imperiyi Armiya marshala Bazena bula blokovana v rajoni m Mec Na dopomogu Bazenu pospishali vijska pid komanduvannyam generala Mak Magona Prusski vijska zastupili shlyah armiyi sho pospishala na dopomogu pislya chogo francuzi vidijshli do m Sedan sho na berezi r Maas Prusskij general Moltke obijshov francuziv takim chinom sho z odnogo boku voni buli zakriti rikoyu a z drugogo belgijskim kordonom 1 veresnya 1870 r pochalasya bitva pri Sedani Za slovami ochevidciv francuzi bilisya yak levi i vtikali yak zajci Bilsha chastina francuzkih vijsk nezvazhayuchi na silnij opir u panici vidstupila Zalishki armiyi yaki vidijshli u fortecyu Sedan obstrilyuvalisya novimi garmatami nimciv Napoleon III yakij perebuvav u forteci nakazav vivisiti bili prapori j pripiniti vogon 2 veresnya 1870 r vin pidpisav kapitulyaciyu Do polonu potrapilo ponad 80 tisyach soldativ a razom z nimi i sam imperator Cya katastrofa faktichno zavershila vijnu na korist Pivnichnonimeckogo soyuzu Nastupnogo dnya uryad Francuzkoyi imperiyi povidomiv Zakonodavchi zbori pro porazku imperskoyi armiyi pri Sedani sho sprovokuvalo v Parizhi narodne povstannya Drugij etap4 veresnya 1870 r u Parizhi bula progoloshena respublika golovoyu uryadu stav Troshyu Uryad nacionalnoyi oboroni Ale nimci pragnuli zdobuti vid vijni yaknajbilshe i tomu prodovzhili nastup 13 veresnya pochalasya obloga Parizha 27 veresnya zdavsya garnizon Strasburga U cej zhe chas zavdyaki patriotichnomu pidnesennyu francuzkogo narodu uryadu vdalosya sformuvati chimalu armiyu Zagalna kilkist voyakiv u tomu chisli partizaniv frantireriv Nacionalnoyi gvardiyi garnizoniv mist stanovila blizko 1 miljona cholovik Napriklad Luarska armiya chiselnistyu 11 korpusiv blizko 220 tisyach cholovik zmogla vidbiti 9 listopada Orlean i pochala nastup na Parizh dlya z yednannya z oboroncyami stolici Kinec vijniAle 27 zhovtnya 1870 r u Meci kapitulyuvala najkrasha 173 tisyachna armiya Bazena Ce zvelo nanivec usi diyi uryadu Bagato hto vvazhav Bazena zradnikom nagoloshuyuchi na tomu sho vin mig she prodovzhuvati opir Sili yaki vivilnilis pislya kapitulyaciyi nimecke komanduvannya napravilo proti Luarskoyi ta Pivnichnoyi armij 4 grudnya francuzi znovu vtratili Orlean u sichni 1871 zaznala porazki Pivnichna armiya pid Sen Kontenom a Shidna pid Belforom U toj zhe chas trivala geroyichna oborona Parizha Z 27 grudnya nimci pochali jogo bombarduvannya z 502 h vazhkih garmat U stolici pochalisya pereboyi z prodovolstvom zbroyeyu medikamentami Regulyarno vinikali povstannya robitnikiv ta voyakiv Nacionalnoyi gvardiyi Najvidomishe z nih pochalosya vzhe pislya pidpisannya peremir ya i uvijshlo v istoriyu pid nazvoyu Parizka komuna Zv yazok z provinciyeyu pidtrimuvavsya lishe za dopomogoyu aerostativ ta poshtovih golubiv 28 sichnya 1871 roku bulo pidpisano peremir ya Za nim nimci otrimuvali bilshu chastinu ukriplen Parizha Borotbu prodovzhuvala lishe Shidna armiya odnak na pochatku lyutogo vona perejshla kordon Shvejcariyi ta bula internovana 26 lyutogo u Versali poperedno ta 10 travnya u Frankfurti ostatochno bula pidpisana mirna ugoda Rezultati vijniRuyina zhitlovogo budinku u Sen Klu francuzka dokumentalna fotozbirka poshkodzhen vid vijni 1871 Francuzka respublika vtrachala ves Elzas za vinyatkom Belforu bilshu chastinu Lotaringiyi razom iz Mecom Takozh na Francuzku respubliku bulo nakladeno kontribuciyu v sumi 5 mlrd frankiv Shodo Korolivstva Prussiya to she v listopadi 1870 r do Pivnichnonimeckogo Soyuzu priyednalisya pivdennonimecki derzhavi A v sichni 1871 roku bula progoloshena Nimecka imperiya yaka zajnyala panivnu poziciyu v Yevropi Vtrati storin stanovili blizko 50 tisyach vbitimi u nimciv ta 140 tisyach ubitimi u francuziv Takozh buli veliki vtrati sered civilnogo naselennya osoblivo v Parizhi Frankfurtskij mir sformuvav politichnu sistemu v Yevropi na nastupni 40 rokiv Vodnochas francuzke suspilstvo vvazhalo umovi miru ganebnimi pragnulo do pereglyadu umov i povernennya svoyih istorichnih zemel Same cya superechnist stala odniyeyu z prichin Pershoyi svitovoyi vijni Nove u vijskovomu mistectviLiteraturaB M Gonchar Franko prusska vijna 1870 71 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Pidsumki ta istorichne znachennya franko prusskoyi vijni 1870 1871 rr ukr VEEPrimitkiV Supplying War Logistics from Wallenstein to Patton 1977 Martin van Kreveld stverdzhuye sho znachennya vikoristannya zaliznic Moltke bula desho perebilshenoyu Nemaye zhodnih sumniviv sho obloga ta obstril Parizha z velicheznoyu koncentraciyeyu u nevelikomu prostori duzhe velikih mas lyudej i velikih vitrat artilerijskih boyepripasiv bulo b absolyutno nemozhlivo bez zaliznici Krim togo vipravdana dumka sho vikoristannya nimcyami zaliznici dlya rozgortannya svoyih sil na pochatku vijni ye shedevrom vishogo vijskovogo mistectva Odnak mi bachili sho cej triumf buv dosyagnutij lishe cinoyu porushennya zaliznichnogo ruhu she do pochatku vijni proti Francuzkoyi imperiyi Mizh cimi dvoma etapami borotbi odnak zaliznici zdayetsya ne vidigrali vazhlivoyi roli chastkovo cherez trudnoshi na samih liniyah a pochasti cherez nemozhlivist utrimuvati potyagi v mezhah rozumnoyi vidstani vid nastupayuchih vijsk Najdivnishim odnak ye toj fakt sho vse ce ne malo velikogo vplivu na hid operaciyi i ne viklikalo u Moltke yakoyis sturbovanosti Stor 96 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francuzko prusska vijna