Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франклін Рамóн Чанг-Дíас (англ. Franklin Ramón Chang-Díaz; нар. 5 квітня 1950, Сан-Хосе, Коста-Рика) — американський інженер-механік, фізик, астронавт НАСА, який здійснив сім космічних польотів. Третій астронавт латиноамериканського походження.
| Франклін Рамон Чанг-Діас англ. Franklin Ramon Chang-Diaz | |
|---|---|
 Франклін Рамон Чанг-Діас | |
| Дата народження | 5 квітня 1950 (74 роки) |
| Місце народження |  США |
| Alma mater: | Університет Коннектикуту (1973), Массачусетський технологічний інститут (1978) і d |
| Місії: | STS-61-C, STS-34, STS-46, STS-60, STS-75, STS-91, STS-111 |
| Час у космосі: | 66 дні 18 годин 16 хвилини. |
| Нагороди: | |
Освіта
Франклін Чанг-Діас народився в столиці Коста-Рики. Він є онуком китайського іммігранта, сім'я якого носила одну з найпоширеніших китайських прізвищ Чжан. У листопаді 1967 р. Франклін закінчив коледж Де Ла Сальє в Сан-Хосе, а після переїзду в США — середню школу в Гартфорді (Коннектикут) в 1969 році.
Подальше освіту здобував у Університеті Коннектикуту, де отримав ступінь бакалавра наук із механіки (1973). Паралельно з навчанням працював лаборантом на кафедрі фізики, беручи участь у виконанні експериментів по зіткненню атомів високих енергій.
Під час роботи над докторською дисертацією в Массачусетському технологічному інституті працював з тем, пов'язаних з керованим синтезом і проводив дослідження з конструювання та експлуатації термоядерних реакторів. У вересні 1977 роки захистив докторську дисертацію в галузі прикладної фізики плазми. З того ж року став працювати в Лабораторії ім. Чарлза Старка Дрейпера в Кембриджi, де займався розробкою систем управління для перспективних термоядерних реакторів і експериментальних установок з утриманням плазми. У 1979 році розробив нову концепцію введення паливних елементів в термоядерних установках з інерціальним утриманням плазми.
Робота в НАСА
У травні 1980 р. Франклін Чанг-Діас був зарахований до загону астронавтів НАСА у складі 9-го набору як фахівець польоту. З липня 1980 р. по серпень 1981 р. проходив загальнокосмічну підготовку. Отримавши сертифікат фахівця, був призначений у відділ астронавтів НАСА. Займався перевіркою льотного програмного забезпечення в лабораторії електронного устаткування шатла.
У 1982—1983 роках був членом екіпажу підтримки та оператором зв'язку (CAPCOM) під час польоту STS-9. З жовтня 1983 р. по грудень 1993 р. виконував дослідження з перспективним плазмовим ракетам в «Центрі Плазми Массачусетського Технологічного інституту» (англ. MIT Plasma Fusion Center).
З жовтня 1984 по серпень 1985 року був керівником групи підтримки астронавтів у Космічному центрі Кеннеді у Флориді.
У січні 1989 року Ф. Чанг-Діас був призначений на пост керівника групи наукового забезпечення астронавтів. З грудня 1993 року і по теперішній час є директором «Лабораторії Перспективних Силових Установок» (англ. Advanced Space Propulsion Laboratory) в Космічному центрі Джонсона.
Свій перший політ Франклін Чанг-Діас здійснив 12—18 січня 1986 р. на космічному човнику «Колумбія» (STS-61-C). Цей старт шатла виявився останнім перед тривалою паузою, що виникла у зв'язку з катастрофою «Челленджера» всього лише через півмісяця. Головним завданням місії було виведення на орбіту супутника «Сатком» (англ. Satcom-K1).
Спеціаліст польоту Ф. Чанг-Діас провів у польоті 6 днів 2 години 3 хвилини 51 секунду.
Другий політ Ф. Чанг-Діас скоїв 18—23 жовтня 1989 р. на шатлі «Атлантіс» STS-34. Головним завданням місії було виведення на орбіту міжпланетного зонда «Галілео», створеного для дослідження Юпітера і його супутників.
Чанг-Діас провів у польоті 4 доби 23 години 39 хвилин 20 секунд.
Третій політ Ф. Чанг-Діас скоїв 31 липня — 8 серпня 1992 р. на шатлі «Атлантіс» STS-46. Основними завданнями, поставленими перед екіпажем з 5 осіб, були виведення на орбіту супутника «EURECA» (англ. European Retrievable Carrier) та випробування американо-італійської системи прив'язного супутника «Прив'язаний супутникова система TSS-1» (англ. Tethered Satellite System). Остання задача була виконана лише частково: через те що трос застряг при розмотуванні, супутник віддалився від корабля лише на 260 м замість запланованих 20 км.
Тривалість польоту склала 7 діб 23 години 15 хвилин 3 секунди.
Четвертий політ STS-60 проходив 3—11 лютого 1994 р. Це був перший політ за програмою , і вперше до складу екіпажу входив космонавт з Росії . Він проходив автономно, без стикування з орбітальною станцією, а головними завданнями місії є проведення експериментів на платформі «Wake Shield Facility» (з вирощування тонких плівок напівпровідників в умовах високоякісного вакууму), а також в орбітальному модулі .
Тривалість польоту склала 8 діб 7 годин 9 хвилин 22 секунди.
П'ятий політ Ф. Чанг-Діаса (STS-75) відбувся 22 лютого — 9 березня 1996. У ході цієї місії американо-швейцарсько-італійський екіпаж «Колумбії» повторив невдалий 4 роками раніше експеримент з прив'язним супутником «TSS-1R». Цього разу супутник на тросі вдалося відпустити більш ніж на 19 км, проте потім він зламався і був залишений на орбіті. Серед інших завдань польоту були експерітменти за програмою «USMP-3» (англ. United States Microgravity Payload) та ін. У цьому екіпажі Чанг-Діас був керівником робіт з корисним навантаженням.
Тривалість польоту склала 15 діб 17 годин 40 хвилин 22 секунди.
У 1996—1997 роках обіймав посаду керівника відділення оперативного планування відділу астронавтів НАСА.
Шостий політ Франкліна Чанг-Діаса (STS-75), в якому він знову брав участь як керівник робіт з корисним навантаженням, проходив 2—12 червня 1998 р. Ця місія шатла стала останньою експедицією до орбітальної станції «Мир» згідно зі спільною програмою «Мир — Шатл». Крім проведення дев'ятої та останньої стикування шатла з російським орбітальним комплексом, програма польоту STS-91 передбачала доставку і повернення вантажів, виконання різних експериментів. У ході польоту Чанг-Діас вперше опинився на борту орбітальної космічної станції «Мир». Серед членів екіпажу знаходився також російський космонавт Валерій Рюмін.
Тривалість польоту склала 9 діб 19 годин 53 хвилини 53 секунд.
Сьомий, і поки заключний у біографії Франкліна Чанг-Діаса політ у космос (STS-111) відбувся 5—19 червня 2002 р. Основним завданням була доставка на Міжнародну космічну станцію (МКС) 5-ї основної експедиції, частина «UF2» багатоцільового модуля постачання «MPLM»-«Леонардо», мобільної системи обслуговування «MBS», наукової апаратури і вантажів. Цього разу Чанг-Діас вперше побував на МКС. З її борту він здійснив спільно з французьким астронавтом три виходи у відкритий космос тривалістю 7 год 14 хв, 5 год 00 хв, 7 год 17 хв.
Тривалість польоту склала 13 діб 20 годин 34 хвилини 52 секунди.
Здійснивши політ у 2002 році, Франклін Чанг-Діас став другою людиною, що побувала на навколоземній орбіті 7 разів. Двома місяцями раніше це досягнення був встановлено і з тих пір ніким поки не перевершено. Загальний наліт Чанг-Діаса на космічних кораблях становить 66 діб 18 годин 16 хвилин 40 секунд.
Одночасно з діяльністю, пов'язаною з пілотованими польотами, в 1993—2005 рр. Ф. Чанг-Діас був директором «лабораторії перспективних силових установок» (англ. Advanced Space Propulsion Laboratory) в Космічному центрі Джонсона. Звільнився з НАСА в липні 2005 року.
Післяполітна діяльність
Після звільнення з НАСА Франклін Чанг-Діас заснував приватну компанію «Ракетна компанія Ад-Астра» (англ. Ad Astra Rocket Company), яка стала займатися розробкою технологій плазмових ракет. У результаті багаторічних досліджень і розробок був побудований електромагнітний прискорювач із змінним питомим імпульсом («VASIMR»), призначений для реактивного прискорення космічного апарату. Завдяки цій системі ракета здатна досягати таких високих швидкостей, що, теоретично, може доставити пілотований корабель на Марс за 39 днів. В даний час Чанг-Діас-головний виконавчий директор компанії. У 2006 році була організована її філія в Коста-Риці.
В 2005 р. знявся камео у фільмі «Далека синя височінь».
Нагороди
- Три медалі НАСА «»
- Дві медалі НАСА «»
- Сім медалей «За космічний політ»
- Нагороджений також безліччю нагород в Коста-Риці, оголошений почесним громадянином Законодавчої асамблеї Коста-Рики. Його ім'я присвоєно, серед інших установ, Коста-риканському національному вищому технологічному центру.
Сім'я
Одружений, має чотирьох дітей (дві доньки від першого шлюбу і дві доньки від другого з Пеггі Маргеріт Донкастер). Одна з доньок, Соня Чанг-Діас, є членом сенату штату Массачусетс.
Посилання
- Космічна енциклопедія
- Офіційний сайт НАСА (англ.)
Примітки
- , Wired Science, листопад 2007
- [ http://www.nasa.gov/vision/space/[недоступне посилання з липня 2019] travelinginspace/future_propulsion.html Propulsion Systems of the Future ]
Посилання
- Офіційна біографія НАСА(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franklin Ramon Chang Dias angl Franklin Ramon Chang Diaz nar 5 kvitnya 1950 San Hose Kosta Rika amerikanskij inzhener mehanik fizik astronavt NASA yakij zdijsniv sim kosmichnih polotiv Tretij astronavt latinoamerikanskogo pohodzhennya Franklin Ramon Chang Dias angl Franklin Ramon Chang DiazFranklin Ramon Chang DiasData narodzhennya5 kvitnya 1950 1950 04 05 74 roki Misce narodzhennyaSShAAlma mater Universitet Konnektikutu 1973 Massachusetskij tehnologichnij institut 1978 i dMisiyi STS 61 C STS 34 STS 46 STS 60 STS 75 STS 91 STS 111Chas u kosmosi 66 dni 18 godin 16 hvilini Nagorodi d d 2008 OsvitaFranklin Chang Dias narodivsya v stolici Kosta Riki Vin ye onukom kitajskogo immigranta sim ya yakogo nosila odnu z najposhirenishih kitajskih prizvish Chzhan U listopadi 1967 r Franklin zakinchiv koledzh De La Salye v San Hose a pislya pereyizdu v SShA serednyu shkolu v Gartfordi Konnektikut v 1969 roci Podalshe osvitu zdobuvav u Universiteti Konnektikutu de otrimav stupin bakalavra nauk iz mehaniki 1973 Paralelno z navchannyam pracyuvav laborantom na kafedri fiziki beruchi uchast u vikonanni eksperimentiv po zitknennyu atomiv visokih energij Pid chas roboti nad doktorskoyu disertaciyeyu v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti pracyuvav z tem pov yazanih z kerovanim sintezom i provodiv doslidzhennya z konstruyuvannya ta ekspluataciyi termoyadernih reaktoriv U veresni 1977 roki zahistiv doktorsku disertaciyu v galuzi prikladnoyi fiziki plazmi Z togo zh roku stav pracyuvati v Laboratoriyi im Charlza Starka Drejpera v Kembridzhi de zajmavsya rozrobkoyu sistem upravlinnya dlya perspektivnih termoyadernih reaktoriv i eksperimentalnih ustanovok z utrimannyam plazmi U 1979 roci rozrobiv novu koncepciyu vvedennya palivnih elementiv v termoyadernih ustanovkah z inercialnim utrimannyam plazmi Robota v NASAU travni 1980 r Franklin Chang Dias buv zarahovanij do zagonu astronavtiv NASA u skladi 9 go naboru yak fahivec polotu Z lipnya 1980 r po serpen 1981 r prohodiv zagalnokosmichnu pidgotovku Otrimavshi sertifikat fahivcya buv priznachenij u viddil astronavtiv NASA Zajmavsya perevirkoyu lotnogo programnogo zabezpechennya v laboratoriyi elektronnogo ustatkuvannya shatla U 1982 1983 rokah buv chlenom ekipazhu pidtrimki ta operatorom zv yazku CAPCOM pid chas polotu STS 9 Z zhovtnya 1983 r po gruden 1993 r vikonuvav doslidzhennya z perspektivnim plazmovim raketam v Centri Plazmi Massachusetskogo Tehnologichnogo institutu angl MIT Plasma Fusion Center Z zhovtnya 1984 po serpen 1985 roku buv kerivnikom grupi pidtrimki astronavtiv u Kosmichnomu centri Kennedi u Floridi U sichni 1989 roku F Chang Dias buv priznachenij na post kerivnika grupi naukovogo zabezpechennya astronavtiv Z grudnya 1993 roku i po teperishnij chas ye direktorom Laboratoriyi Perspektivnih Silovih Ustanovok angl Advanced Space Propulsion Laboratory v Kosmichnomu centri Dzhonsona 1 Kolumbiya STS 61 C Svij pershij polit Franklin Chang Dias zdijsniv 12 18 sichnya 1986 r na kosmichnomu chovniku Kolumbiya STS 61 C Cej start shatla viyavivsya ostannim pered trivaloyu pauzoyu sho vinikla u zv yazku z katastrofoyu Chellendzhera vsogo lishe cherez pivmisyacya Golovnim zavdannyam misiyi bulo vivedennya na orbitu suputnika Satkom angl Satcom K1 Specialist polotu F Chang Dias proviv u poloti 6 dniv 2 godini 3 hvilini 51 sekundu 2 Atlantis STS 34 Drugij polit F Chang Dias skoyiv 18 23 zhovtnya 1989 r na shatli Atlantis STS 34 Golovnim zavdannyam misiyi bulo vivedennya na orbitu mizhplanetnogo zonda Galileo stvorenogo dlya doslidzhennya Yupitera i jogo suputnikiv Chang Dias proviv u poloti 4 dobi 23 godini 39 hvilin 20 sekund 3 Atlantis STS 46 Tretij polit F Chang Dias skoyiv 31 lipnya 8 serpnya 1992 r na shatli Atlantis STS 46 Osnovnimi zavdannyami postavlenimi pered ekipazhem z 5 osib buli vivedennya na orbitu suputnika EURECA angl European Retrievable Carrier ta viprobuvannya amerikano italijskoyi sistemi priv yaznogo suputnika Priv yazanij suputnikova sistema TSS 1 angl Tethered Satellite System Ostannya zadacha bula vikonana lishe chastkovo cherez te sho tros zastryag pri rozmotuvanni suputnik viddalivsya vid korablya lishe na 260 m zamist zaplanovanih 20 km Trivalist polotu sklala 7 dib 23 godini 15 hvilin 3 sekundi 4 Diskaveri STS 60 Chetvertij polit STS 60 prohodiv 3 11 lyutogo 1994 r Ce buv pershij polit za programoyu i vpershe do skladu ekipazhu vhodiv kosmonavt z Rosiyi Vin prohodiv avtonomno bez stikuvannya z orbitalnoyu stanciyeyu a golovnimi zavdannyami misiyi ye provedennya eksperimentiv na platformi Wake Shield Facility z viroshuvannya tonkih plivok napivprovidnikiv v umovah visokoyakisnogo vakuumu a takozh v orbitalnomu moduli Trivalist polotu sklala 8 dib 7 godin 9 hvilin 22 sekundi 5 Kolumbiya STS 75 P yatij polit F Chang Diasa STS 75 vidbuvsya 22 lyutogo 9 bereznya 1996 U hodi ciyeyi misiyi amerikano shvejcarsko italijskij ekipazh Kolumbiyi povtoriv nevdalij 4 rokami ranishe eksperiment z priv yaznim suputnikom TSS 1R Cogo razu suputnik na trosi vdalosya vidpustiti bilsh nizh na 19 km prote potim vin zlamavsya i buv zalishenij na orbiti Sered inshih zavdan polotu buli eksperitmenti za programoyu USMP 3 angl United States Microgravity Payload ta in U comu ekipazhi Chang Dias buv kerivnikom robit z korisnim navantazhennyam Trivalist polotu sklala 15 dib 17 godin 40 hvilin 22 sekundi U 1996 1997 rokah obijmav posadu kerivnika viddilennya operativnogo planuvannya viddilu astronavtiv NASA 6 Diskaveri STS 91 Shostij polit Franklina Chang Diasa STS 75 v yakomu vin znovu brav uchast yak kerivnik robit z korisnim navantazhennyam prohodiv 2 12 chervnya 1998 r Cya misiya shatla stala ostannoyu ekspediciyeyu do orbitalnoyi stanciyi Mir zgidno zi spilnoyu programoyu Mir Shatl Krim provedennya dev yatoyi ta ostannoyi stikuvannya shatla z rosijskim orbitalnim kompleksom programa polotu STS 91 peredbachala dostavku i povernennya vantazhiv vikonannya riznih eksperimentiv U hodi polotu Chang Dias vpershe opinivsya na bortu orbitalnoyi kosmichnoyi stanciyi Mir Sered chleniv ekipazhu znahodivsya takozh rosijskij kosmonavt Valerij Ryumin Trivalist polotu sklala 9 dib 19 godin 53 hvilini 53 sekund 7 Indevor STS 111 Somij i poki zaklyuchnij u biografiyi Franklina Chang Diasa polit u kosmos STS 111 vidbuvsya 5 19 chervnya 2002 r Osnovnim zavdannyam bula dostavka na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu MKS 5 yi osnovnoyi ekspediciyi chastina UF2 bagatocilovogo modulya postachannya MPLM Leonardo mobilnoyi sistemi obslugovuvannya MBS naukovoyi aparaturi i vantazhiv Cogo razu Chang Dias vpershe pobuvav na MKS Z yiyi bortu vin zdijsniv spilno z francuzkim astronavtom tri vihodi u vidkritij kosmos trivalistyu 7 god 14 hv 5 god 00 hv 7 god 17 hv Trivalist polotu sklala 13 dib 20 godin 34 hvilini 52 sekundi Zdijsnivshi polit u 2002 roci Franklin Chang Dias stav drugoyu lyudinoyu sho pobuvala na navkolozemnij orbiti 7 raziv Dvoma misyacyami ranishe ce dosyagnennya buv vstanovleno i z tih pir nikim poki ne pereversheno Zagalnij nalit Chang Diasa na kosmichnih korablyah stanovit 66 dib 18 godin 16 hvilin 40 sekund Odnochasno z diyalnistyu pov yazanoyu z pilotovanimi polotami v 1993 2005 rr F Chang Dias buv direktorom laboratoriyi perspektivnih silovih ustanovok angl Advanced Space Propulsion Laboratory v Kosmichnomu centri Dzhonsona Zvilnivsya z NASA v lipni 2005 roku Pislyapolitna diyalnistPislya zvilnennya z NASA Franklin Chang Dias zasnuvav privatnu kompaniyu Raketna kompaniya Ad Astra angl Ad Astra Rocket Company yaka stala zajmatisya rozrobkoyu tehnologij plazmovih raket U rezultati bagatorichnih doslidzhen i rozrobok buv pobudovanij elektromagnitnij priskoryuvach iz zminnim pitomim impulsom VASIMR priznachenij dlya reaktivnogo priskorennya kosmichnogo aparatu Zavdyaki cij sistemi raketa zdatna dosyagati takih visokih shvidkostej sho teoretichno mozhe dostaviti pilotovanij korabel na Mars za 39 dniv V danij chas Chang Dias golovnij vikonavchij direktor kompaniyi U 2006 roci bula organizovana yiyi filiya v Kosta Rici Kosmichnij korabel VASIMR V 2005 r znyavsya kameo u filmi Daleka sinya visochin NagorodiTri medali NASA Dvi medali NASA Sim medalej Za kosmichnij polit Nagorodzhenij takozh bezlichchyu nagorod v Kosta Rici ogoloshenij pochesnim gromadyaninom Zakonodavchoyi asambleyi Kosta Riki Jogo im ya prisvoyeno sered inshih ustanov Kosta rikanskomu nacionalnomu vishomu tehnologichnomu centru Sim yaOdruzhenij maye chotiroh ditej dvi donki vid pershogo shlyubu i dvi donki vid drugogo z Peggi Margerit Donkaster Odna z donok Sonya Chang Dias ye chlenom senatu shtatu Massachusets PosilannyaKosmichna enciklopediya Oficijnij sajt NASA angl Primitki Wired Science listopad 2007 http www nasa gov vision space nedostupne posilannya z lipnya 2019 travelinginspace future propulsion html Propulsion Systems of the Future PosilannyaOficijna biografiya NASA angl