Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флоріан Леопольд Ґассман також Ґасман нім Florian Leopold Gassmann 3 травня 1729 Брюкс Чехія 21 січня 1774 Відень австрі

Флоріан Леопольд Ґассман

Флоріан Леопольд Ґассман

Флоріан Леопольд Ґассман (також Ґасман; нім. Florian Leopold Gassmann; 3 травня 1729, Брюкс, Чехія — 21 січня 1774, Відень) — австрійський композитор і диригент чеського походження.

Флоріан Леопольд Ґассман
image
Основна інформація
Дата народження3 травня 1729(1729-05-03)[1][2][…]
Місце народженняМост, d, Чехословаччина[4][5][6]
Дата смерті21 січня 1774(1774-01-21)[7][8][9](44 роки), 20 січня 1774(1774-01-20)[1][2][…](44 роки) або 22 січня 1774(1774-01-22)(44 роки)
Місце смертіВідень, Габсбурзька монархія[1][…]
Причина смертіавтомобільна аварія
ГромадянствоГабсбурзька монархія
Професіїкомпозитор, диригент, органіст
ВчителіДжованні Батіста Мартіні
Відомі учніАнтоніо Сальєрі і d
Жанриопера
Дітиd і d
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Флоріан Леопольд Ґассман народився в Богемії в сім'ї купця; оскільки батько не схвалював його захоплення музикою, в 12 років втік з дому і незабаром опинився в Болоньї, де протягом двох років навчався у знаменитого падре Мартіні.

У 1762 році Ґассман був запрошений як балетний композитор до Відня. Своїми балетами для придворної сцени він привернув до себе увагу імператора Йосифа II, в 1764 році був призначений придворним композитором камерної музики і увійшов до вузького кола наближених до імператора, з якими він щодня музикував.

Надалі Ґассман здобув визнання і як оперний композитор; він був одним з дуже небагатьох неіталійців, які отримали визнання в Італії. У березні 1772 року Ґассман став наступником Георга Рейттера Молодшого на посаді придворного капельмейстера (керівника Придворної капели).

У тому ж році Ґассман заснував Віденське музичне товариство (Tonkünstlersocietät), яке відіграло винятково важливу роль в житті Відня. Основним призначенням Товариства було створення і підтримання пенсійного фонду для вдів і сиріт музикантів (перші внески були здійснені імператрицею Марією Терезією і її сином Йосипом); для цієї мети воно регулярно, 4 рази на рік, проводило благодійні концерти і тим самим поклало початок публічним концертам у Відні. Публіку знайомили з новими творами живих композиторів і не давали їй забути композиторів минулих; концерти Товариства нерідко ставали стартовим майданчиком для молодих музикантів. Десять років по тому В. А. Моцарт писав батькові з приводу концертів Товариства: «В оркестрі 180 музикантів, і жоден віртуоз, який має хоч краплю любові до ближнього, не відмовить у проханні товариства виступити в концерті. І цим він набуває прихильність, як Імператора, так і публіки».

Ґассман займався також педагогічною діяльністю; найвідоміший його учень — Антоніо Сальєрі, якого Ґассман привіз до Відня 16-річним підлітком, взявши на себе турботу не тільки про його музичну, а й про загальну освіту. В кінці життя Сальєрі згадував: «У день мого приїзду в столицю вчитель повів мене в італійську церкву, щоб там помолитися. Після виходу звідти він сказав мені: „Я думав, що твоя музична освіта має починатися з Бога. Тільки від тебе тепер буде залежати, досягнеш ти успіху чи ні; я в будь-якому випадку свій борг виконав“. — Рідко зустрічаються такі люди!». На згадку про свого благодійника Сальєрі своїм численним учням давав уроки, як правило, безкоштовно; його ученицями були і доньки Ґассмана, Марія Анна і Марія Терезія (Розенбаум), що стали популярними оперними співачками.

У 1770 році, під час чергової поїздки в Італію, де ставилися його опери, з Ґассманом трапилося нещастя, яке підірвало його здоров'я: коні понесли, і Ґассман, спробувавши вистрибнути з карети, заплутався в ланцюгах. «Коні волокли його, — пише Ф. Браунберенс, — три чверті години і два його ребра були увігнуті в груди. З цього часу у нього спостерігався надзвичайно сильний пульс… Він також майже не міг спати — одну-дві години на добу». Цей нещасний випадок, мабуть, і став причиною ранньої смерті композитора.

У 1906 році ім'ям Ґассман була названа одна з вулиць Відня (Gassmannstraße).

Творчість

Ґассман є автором 23 опер, численних творів духовної музики (мес, мотетів, псалмів, Stabat Mater), 15 симфоній, а також камерних творів — тріо, квартетів і квінтетів, багато з яких були написані для музикувань імператорів — не тільки Йосипа, а й Фрідріха Великого. Він був близько знайомий з відомим поетом і лібретистом П'єтро Метастазіо, в будинку якого збиралися віденські інтелектуали і артисти, і з Крістофом Віллібальдом Глюком, чию незадоволеність італійською оперою-серіа цілком поділяв: один з кращих творів композитора — ще й досі не забута опера буфа під назвою «Опера-серіа» (L'opera seria, 1769), написана на лібрето Раньєрі та Кальцабіджі, в якій він дотепно висміює недоладності тодішньої італійської опери.

Твори

Опери

  • 1757 — «Меропа» (Merope)
  • 1759 — «Птахолови» (Gli uccellatori)
  • 1760 — «Філософія і любов» (Filosofia, ed amore)
  • 1761 — «Катон в Утіка» (Catone in Utica)
  • 1764 — «Олімпіада» (L'Olimpiade)
  • 1765 — «Тріумф любові» (Il trionfo d'amore)
  • 1766 — «Ахілл на Скірос» (Achille in Sciro)
  • 1767 — «Амур і Психея» (Amore, e Psiche)
  • 1768 — «Критична ніч» (La notte critica)
  • 1769 — «Опера-серіа» (L'opera seria, на лібрето Р. де Кальцабіджі за П. Метастазіо)
  • 1770 — «Аецій» (Ezio)
  • 1770 — «Молода графиня» (La Contessina)
  • 1771 — «Закоханий філософ» (Il filosofo innamorato)

інші твори

  • 5 мес
  • Ораторія «Звільнена Ветулія» (La Betulia liberata, на лібрето П. Метастазіо, 1772)
  • Кантата «Амур і Венера» (Amore, e Venere, 1768)
  • Кантата «Боязка любов» (L'amor timido)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118869442 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Česká divadelní encyklopedie
    d:Track:Q106131549
  7. https://musicbrainz.org/artist/ee99e304-e349-4db9-b36d-c5c865028a93
  8. MGG Online — Bärenreiter-Verlag, 2016.
    d:Track:Q659697d:Track:Q112109621
  9. Österreichisches Musiklexikon Online
    d:Track:Q96943184
  10. Dr. Constant v. Wurzbach Gaßmann, Florian Leopold // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 5. — S. 96.
    d:Track:Q88688864d:Track:Q665807
  11. Кириллина Л. В. Пасынок истории // Музыкальная академия. — М., 2000. — № 3 (9 липня).
  12. Carl Ferdinand Pohl. Gaßmann, Florian Leopold // Allgemeine Deutsche Biographie. — Leipzig : Duncker & Humblot, 1878. — Т. 8 (9 липня). — С. 402–405. (нім.)
  13. Кушнер Б. В защиту Антонио Сальери // Вестник : журнал. — 1999. — № 14(221) (9 липня). з джерела 30 червня 2015. Процитовано 2021-01-06.
  14. Сальери А. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1978. — Т. 4.
  15. Braunbehrens V. Maligned Master. The Real Story of Antonio Salieri. — New York, 1992. Р. 42

Література

  • Carl Ferdinand Pohl. Gaßmann, Florian Leopold // Allgemeine Deutsche Biographie. — Leipzig : Duncker & Humblot, 1878. — Т. 8 (9 липня). — С. 402–405. (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Florian Leopold Gassman takozh Gasman nim Florian Leopold Gassmann 3 travnya 1729 Bryuks Chehiya 21 sichnya 1774 Viden avstrijskij kompozitor i dirigent cheskogo pohodzhennya Florian Leopold GassmanOsnovna informaciyaData narodzhennya3 travnya 1729 1729 05 03 1 2 Misce narodzhennyaMost d Chehoslovachchina 4 5 6 Data smerti21 sichnya 1774 1774 01 21 7 8 9 44 roki 20 sichnya 1774 1774 01 20 1 2 44 roki abo 22 sichnya 1774 1774 01 22 44 roki Misce smertiViden Gabsburzka monarhiya 1 Prichina smertiavtomobilna avariyaGromadyanstvoGabsburzka monarhiyaProfesiyikompozitor dirigent organistVchiteliDzhovanni Batista MartiniVidomi uchniAntonio Salyeri i dZhanrioperaDitid i d Fajli u VikishovishiBiografiyaFlorian Leopold Gassman narodivsya v Bogemiyi v sim yi kupcya oskilki batko ne shvalyuvav jogo zahoplennya muzikoyu v 12 rokiv vtik z domu i nezabarom opinivsya v Bolonyi de protyagom dvoh rokiv navchavsya u znamenitogo padre Martini U 1762 roci Gassman buv zaproshenij yak baletnij kompozitor do Vidnya Svoyimi baletami dlya pridvornoyi sceni vin privernuv do sebe uvagu imperatora Josifa II v 1764 roci buv priznachenij pridvornim kompozitorom kamernoyi muziki i uvijshov do vuzkogo kola nablizhenih do imperatora z yakimi vin shodnya muzikuvav Nadali Gassman zdobuv viznannya i yak opernij kompozitor vin buv odnim z duzhe nebagatoh neitalijciv yaki otrimali viznannya v Italiyi U berezni 1772 roku Gassman stav nastupnikom Georga Rejttera Molodshogo na posadi pridvornogo kapelmejstera kerivnika Pridvornoyi kapeli U tomu zh roci Gassman zasnuvav Videnske muzichne tovaristvo Tonkunstlersocietat yake vidigralo vinyatkovo vazhlivu rol v zhitti Vidnya Osnovnim priznachennyam Tovaristva bulo stvorennya i pidtrimannya pensijnogo fondu dlya vdiv i sirit muzikantiv pershi vneski buli zdijsneni imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu i yiyi sinom Josipom dlya ciyeyi meti vono regulyarno 4 razi na rik provodilo blagodijni koncerti i tim samim poklalo pochatok publichnim koncertam u Vidni Publiku znajomili z novimi tvorami zhivih kompozitoriv i ne davali yij zabuti kompozitoriv minulih koncerti Tovaristva neridko stavali startovim majdanchikom dlya molodih muzikantiv Desyat rokiv po tomu V A Mocart pisav batkovi z privodu koncertiv Tovaristva V orkestri 180 muzikantiv i zhoden virtuoz yakij maye hoch kraplyu lyubovi do blizhnogo ne vidmovit u prohanni tovaristva vistupiti v koncerti I cim vin nabuvaye prihilnist yak Imperatora tak i publiki Gassman zajmavsya takozh pedagogichnoyu diyalnistyu najvidomishij jogo uchen Antonio Salyeri yakogo Gassman priviz do Vidnya 16 richnim pidlitkom vzyavshi na sebe turbotu ne tilki pro jogo muzichnu a j pro zagalnu osvitu V kinci zhittya Salyeri zgaduvav U den mogo priyizdu v stolicyu vchitel poviv mene v italijsku cerkvu shob tam pomolitisya Pislya vihodu zvidti vin skazav meni Ya dumav sho tvoya muzichna osvita maye pochinatisya z Boga Tilki vid tebe teper bude zalezhati dosyagnesh ti uspihu chi ni ya v bud yakomu vipadku svij borg vikonav Ridko zustrichayutsya taki lyudi Na zgadku pro svogo blagodijnika Salyeri svoyim chislennim uchnyam davav uroki yak pravilo bezkoshtovno jogo uchenicyami buli i donki Gassmana Mariya Anna i Mariya Tereziya Rozenbaum sho stali populyarnimi opernimi spivachkami U 1770 roci pid chas chergovoyi poyizdki v Italiyu de stavilisya jogo operi z Gassmanom trapilosya neshastya yake pidirvalo jogo zdorov ya koni ponesli i Gassman sprobuvavshi vistribnuti z kareti zaplutavsya v lancyugah Koni volokli jogo pishe F Braunberens tri chverti godini i dva jogo rebra buli uvignuti v grudi Z cogo chasu u nogo sposterigavsya nadzvichajno silnij puls Vin takozh majzhe ne mig spati odnu dvi godini na dobu Cej neshasnij vipadok mabut i stav prichinoyu rannoyi smerti kompozitora U 1906 roci im yam Gassman bula nazvana odna z vulic Vidnya Gassmannstrasse TvorchistGassman ye avtorom 23 oper chislennih tvoriv duhovnoyi muziki mes motetiv psalmiv Stabat Mater 15 simfonij a takozh kamernih tvoriv trio kvartetiv i kvintetiv bagato z yakih buli napisani dlya muzikuvan imperatoriv ne tilki Josipa a j Fridriha Velikogo Vin buv blizko znajomij z vidomim poetom i libretistom P yetro Metastazio v budinku yakogo zbiralisya videnski intelektuali i artisti i z Kristofom Villibaldom Glyukom chiyu nezadovolenist italijskoyu operoyu seria cilkom podilyav odin z krashih tvoriv kompozitora she j dosi ne zabuta opera bufa pid nazvoyu Opera seria L opera seria 1769 napisana na libreto Ranyeri ta Kalcabidzhi v yakij vin dotepno vismiyuye nedoladnosti todishnoyi italijskoyi operi Tvori Operi 1757 Meropa Merope 1759 Ptaholovi Gli uccellatori 1760 Filosofiya i lyubov Filosofia ed amore 1761 Katon v Utika Catone in Utica 1764 Olimpiada L Olimpiade 1765 Triumf lyubovi Il trionfo d amore 1766 Ahill na Skiros Achille in Sciro 1767 Amur i Psiheya Amore e Psiche 1768 Kritichna nich La notte critica 1769 Opera seria L opera seria na libreto R de Kalcabidzhi za P Metastazio 1770 Aecij Ezio 1770 Moloda grafinya La Contessina 1771 Zakohanij filosof Il filosofo innamorato inshi tvori 5 mes Oratoriya Zvilnena Vetuliya La Betulia liberata na libreto P Metastazio 1772 Kantata Amur i Venera Amore e Venere 1768 Kantata Boyazka lyubov L amor timido PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118869442 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Ceska divadelni encyklopedie d Track Q106131549 https musicbrainz org artist ee99e304 e349 4db9 b36d c5c865028a93 MGG Online Barenreiter Verlag 2016 d Track Q659697d Track Q112109621 Osterreichisches Musiklexikon Online d Track Q96943184 Dr Constant v Wurzbach Gassmann Florian Leopold Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 5 S 96 d Track Q88688864d Track Q665807 Kirillina L V Pasynok istorii Muzykalnaya akademiya M 2000 3 9 lipnya Carl Ferdinand Pohl Gassmann Florian Leopold Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig Duncker amp Humblot 1878 T 8 9 lipnya S 402 405 nim Kushner B V zashitu Antonio Saleri Vestnik zhurnal 1999 14 221 9 lipnya z dzherela 30 chervnya 2015 Procitovano 2021 01 06 Saleri A Muzykalnaya enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1978 T 4 Braunbehrens V Maligned Master The Real Story of Antonio Salieri New York 1992 R 42LiteraturaCarl Ferdinand Pohl Gassmann Florian Leopold Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig Duncker amp Humblot 1878 T 8 9 lipnya S 402 405 nim

Дата публікації:
Топ