Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йосип Флавій лат Josephus Flavius близько 37 бл 100 єврейський історик Йосип Флавійдав гр Ἰώσηπος ΦλάβιοςХудожня реконст

Флавій Йосип

Флавій Йосип

Йосип Флавій (лат. Josephus Flavius; близько 37 — бл. 100) — єврейський історик.

Йосип Флавій
дав.-гр. Ἰώσηπος Φλάβιος
image
Художня реконструкція образу Йосипа Флавія по бюсту, який знаходиться у музеї Нова Гліпотека в Копенгагені. Художник Шевченко Ігор Костянтин
Ім'я при народженніівр. יוסף בן מתתיהו‎
Народивсяблизько 37 року
Єрусалим, Юдея[1][2]
Померблизько 100 року
Рим, Римська імперія[2]
КраїнаСтародавній Рим
Національністьєврей
Діяльністьісторик
Знання мовлатина[3], давньогрецька[4], арамейська[5] і іврит[5]
УчасникПерша Юдейська війна
НапрямокФарисеї[5]
Magnum opusЮдейська війна[5], Юдейські старожитності[5], d і d
Батькоd
Брати, сестриd
Дітиd, d і d
IMDbID 0430769

Батько Йосипа Флавія належав до священницького роду, а його мати походила з царського роду Хасмонеїв-Макавеїв. Йосип здобув блискучу освіту, не тільки єврейську, а й грецьку. У 26-річному віці він їздив до Риму як захисник декількох юдейських священників, звинувачених прокуратором Феліксом і відправлених у ланцюгах до Риму. Тут Йосип завдяки євреєві Алігуру, придворному акторові Нерона, познайомився з дружиною Нерона Попеєю і через неї виклопотав прощення священникам. Після повернення до Єрусалиму виявив, що євреї готуються повстати проти римського правління, і не відчуваючи ентузіазму, був вимушений до них приєднатись. Йосипу була доручена оборона Галілеї, тобто північної частини Палестини, проте його дії були малоуспішними, і витримавши 47-денну облогу в місті , він у 67 році потрапив у полон до майбутнього імператора Веспасіана. Щоб урятувати собі життя й допомогти співвітчизникам після їхньої неминучої поразки, Йосип запропонував свої послуги Веспасіану, і до кінця війни був перекладачем у нього та його сина Тита, а також посередником між римлянами та євреями. Після падіння Єрусалима в 70 році Йосип вирушив до Риму, де отримав римське громадянство й пенсію.

Праці

Йосип відомий працями, що дійшли до нас на грецькій мові — «Юдейська війна» (про повстання 66—70) і «Юдейські старожитності» (де викладена історія євреїв від створення світу до Юдейської війни). Як і трактат «Проти Апіона», вони мали на меті ознайомити античний світ з історією і культурою євреїв і розвінчати стійкі упередження проти цього народу.

У першій своїй праці, «Юдейська війна», Йосип Флавій під свіжими враженнями оповідає про війну римлян з євреями і про руйнування Єрусалиму, подає детальні розповіді про цю подію в короткому нарисі (1-а і 2-а книги) усього Єрусалиму, що сталася з часу взяття, Антіохом Єпіфаном до відступу від Єрусалиму Цестія Галла, римського намісника Сирії, і розгрому його військ євреями. Ця перемога оп'янила євреїв і послужила першим поштовхом до серйозного повстання проти римської влади, історія якого і складає предмет оповідання інших п'яти книг.

Інший твір Йосипа Флавія, «Автобіографія», написаний набагато пізніше, в царювання Доміціана, про який є згадка у кінці цього твору. У ньому викладаються факти з життя Йосипа, що не увійшли до складу книг «Юдейської війни», і воно є доповненням як цього останнього твору, так і «Юдейської старовини», так що в деяких кодексах Флавієвих творів вона приєднується до 20-ти книг «Старовини» як остання, 21-ша книга. Мета «Автобіографії» — апологетична: Йосип Флавій захищає свої розпорядження на посаді правителя Галілеї проти нападок на нього з боку єврейського історика Юста Тіверіадського, секретаря Агріппи II, який у написаній ним історії війни юдеїв з римлянами звинувачував Йосипа Флавія в тому, що той перший започаткував повстання проти римського панування.

Третій твір Йосипа Флавія — «Юдейська старовина», який складається з 20 глав. Ця праця охоплює історію усієї єврейської старовини — як говорить сам Йосип в передмові до неї — призначалася для греків; для них він зробив витяги з єврейських книг (тобто книг священних). Флавій хотів довести, що і єврейський народ має свою історію, і притому історію, що налічує десятки віків. До 7-ї глави XI книги оповідання Йосипа Флавія йдуть паралельно оповіданням Біблії. Його оповідання особливо детальними стають з епохи Птолемеїв і Селевкідів. Три останні книги передають події зі смерті Ірода Великого до управління Гессія Флора.

Окрім перерахованих творів, Йосипу Флавію належать ще дві книги «Про старовину юдейського народу», або «Проти Апіона», александрійського граматика, який був посланий александрійськими греками в Рим, де звинувачував євреїв перед Калігулою в тому, що вони не шанують його як бога.

У 1-ій книзі Йосип Флавій говорить про переваги історіографії євреїв і всіх взагалі східних народів перед історіографією греків і римлян, і викриває Манефона та інших істориків, які писали про похід євреїв з Єгипту. Друга книга спрямована проти твору Апіона про євреїв; тут Йосип Флавій захищає Мойсея і його законодавство. Як у цьому, так і в усіх інших своїх творах Йосип Флавій віддає перевагу переконанням фарисеїв.

Зрештою деякими дослідниками Флавію приписується філософський трактат «Про панування розуму», у якому автор, намагаючись зблизити грецьку філософію з біблейським оповіданням, біблейськими прикладами доводить і роз'яснює думку, висловлену в заголовку трактату.

Значення творів Йосипа Флавія

Історичне значення творів Йосипа Флавія полягає головним чином у тому, що його праці є основним джерелом історії євреїв, починаючи з епохи Макавеїв до завоювання Єрусалима римлянами.

Християнські учителі церкви, як Феофіл Антиохійський, Климент Александрійський, Тертулліан, рівно і церковні письменники Євсевій, Ієроним та інші, з похвалою відгукуються про Йосипа Флавія, посилаючись на нього як на визнаного авторитета.

У 1544 році з'явилося перше грецьке видання творів Йосипа Флавія. Найкраще зі старих видань — Havercamp'a (Амстердам, 1726); потім слідували видання Oberthur'a (Лейпциг, 1782—1785), Richter'a (1825—1827), Dindorf'a (1845—1949) і Murray (Л., 1874), а також перевірені видання Niese (Би., 1885—1892) і Naber'a (Лпц., 1888 і слід.).

Існують переклади творів Йосипа Флавія на латинську (дуже древнього походження) та інші європейські мови.

Йосип Флавій про християнство

Праці Йосипа Флавія наводилися як свідчення смерті Івана Хрестителя (Древн. XVIII, 5, 2), побиття камінням , брата Господнього (Древн. XX, 9, 1), а також розп'яття Ісуса Христа (Древн. XVIII, 3, 3), зокрема (Древн. XVIII, 3, 63):

Близько цього часу жив Ісус, людина мудра, якщо його взагалі можна назвати людиною. Він вчинив дивовижні діяння і став наставником тих людей, які охоче сприймали істину. Він притягнув до себе багатьох юдеїв та еллінів. Те був Христос. За наполяганням наших впливових осіб Пілат засудив його до хреста. Але ті, хто раніше любили його, не припиняли цього і тепер. На третій день він знову став живим, як сповістили про нього і про багато інших його чудес богонатхненні пророки. Понині ще існують так звані християни, які іменують себе таким чином по його імені.

Наприкінці XIX століття ці глави розглядалися як вставки пізнішого походження ().

Приписати фрагменти самому Флавію не дає змоги, головним чином, іменування автором Ісуса Христом, що суперечить думці Оригена, що Флавій не був християнином.

З іншого боку, наявність цієї фрази в письменника-фарисея намагаються пояснити тим, що блж. Ієронім, цитуючи Флавія, писав замість слів «То був Христос» — «Його вважали Христом». Також на початку XX століття в науковий обіг увели текст X століття «Всесвітній історії», написаній єпископом Агапієм, де стверджується, що Йосип у своїх працях тільки передає слова християн.

Див. також

Testimonium flavianum(свідчення Флавія) — свідчення Йосипа Флавія про християнство.

Примітки

  1. Иосиф Флавий // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Overview // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
    d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Varma S. R. Mini Bio // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  6. Йосип Флавій // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

Посилання

  • Йосип Флавій, «Юдейська війна», Вся електронна бібліотека [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  • Иосиф Флавий, «Иудейская война», переклад Я. Л. Чертка 1900 г. [ 6 лютого 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Иосиф Флавий, «Иудейские древности». [ 6 лютого 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Flavius Josephus. Against Apion [ 1 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Flavius Josephus. The Life of Flavius Josephus [ 22 лютого 2007 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Josip Flavij lat Josephus Flavius blizko 37 bl 100 yevrejskij istorik Josip Flavijdav gr Ἰwshpos FlabiosHudozhnya rekonstrukciya obrazu Josipa Flaviya po byustu yakij znahoditsya u muzeyi Nova Glipoteka v Kopengageni Hudozhnik Shevchenko Igor KostyantinIm ya pri narodzhenniivr יוסף בן מתתיהו Narodivsyablizko 37 roku Yerusalim Yudeya 1 2 Pomerblizko 100 roku Rim Rimska imperiya 2 KrayinaStarodavnij RimNacionalnistyevrejDiyalnististorikZnannya movlatina 3 davnogrecka 4 aramejska 5 i ivrit 5 UchasnikPersha Yudejska vijnaNapryamokFariseyi 5 Magnum opusYudejska vijna 5 Yudejski starozhitnosti 5 d i dBatkodBrati sestridDitid d i dIMDbID 0430769 Mediafajli u Vikishovishi Batko Josipa Flaviya nalezhav do svyashennickogo rodu a jogo mati pohodila z carskogo rodu Hasmoneyiv Makaveyiv Josip zdobuv bliskuchu osvitu ne tilki yevrejsku a j grecku U 26 richnomu vici vin yizdiv do Rimu yak zahisnik dekilkoh yudejskih svyashennikiv zvinuvachenih prokuratorom Feliksom i vidpravlenih u lancyugah do Rimu Tut Josip zavdyaki yevreyevi Aliguru pridvornomu aktorovi Nerona poznajomivsya z druzhinoyu Nerona Popeyeyu i cherez neyi viklopotav proshennya svyashennikam Pislya povernennya do Yerusalimu viyaviv sho yevreyi gotuyutsya povstati proti rimskogo pravlinnya i ne vidchuvayuchi entuziazmu buv vimushenij do nih priyednatis Josipu bula doruchena oborona Galileyi tobto pivnichnoyi chastini Palestini prote jogo diyi buli malouspishnimi i vitrimavshi 47 dennu oblogu v misti vin u 67 roci potrapiv u polon do majbutnogo imperatora Vespasiana Shob uryatuvati sobi zhittya j dopomogti spivvitchiznikam pislya yihnoyi neminuchoyi porazki Josip zaproponuvav svoyi poslugi Vespasianu i do kincya vijni buv perekladachem u nogo ta jogo sina Tita a takozh poserednikom mizh rimlyanami ta yevreyami Pislya padinnya Yerusalima v 70 roci Josip virushiv do Rimu de otrimav rimske gromadyanstvo j pensiyu PraciJosip vidomij pracyami sho dijshli do nas na greckij movi Yudejska vijna pro povstannya 66 70 i Yudejski starozhitnosti de vikladena istoriya yevreyiv vid stvorennya svitu do Yudejskoyi vijni Yak i traktat Proti Apiona voni mali na meti oznajomiti antichnij svit z istoriyeyu i kulturoyu yevreyiv i rozvinchati stijki uperedzhennya proti cogo narodu U pershij svoyij praci Yudejska vijna Josip Flavij pid svizhimi vrazhennyami opovidaye pro vijnu rimlyan z yevreyami i pro rujnuvannya Yerusalimu podaye detalni rozpovidi pro cyu podiyu v korotkomu narisi 1 a i 2 a knigi usogo Yerusalimu sho stalasya z chasu vzyattya Antiohom Yepifanom do vidstupu vid Yerusalimu Cestiya Galla rimskogo namisnika Siriyi i rozgromu jogo vijsk yevreyami Cya peremoga op yanila yevreyiv i posluzhila pershim poshtovhom do serjoznogo povstannya proti rimskoyi vladi istoriya yakogo i skladaye predmet opovidannya inshih p yati knig Inshij tvir Josipa Flaviya Avtobiografiya napisanij nabagato piznishe v caryuvannya Domiciana pro yakij ye zgadka u kinci cogo tvoru U nomu vikladayutsya fakti z zhittya Josipa sho ne uvijshli do skladu knig Yudejskoyi vijni i vono ye dopovnennyam yak cogo ostannogo tvoru tak i Yudejskoyi starovini tak sho v deyakih kodeksah Flaviyevih tvoriv vona priyednuyetsya do 20 ti knig Starovini yak ostannya 21 sha kniga Meta Avtobiografiyi apologetichna Josip Flavij zahishaye svoyi rozporyadzhennya na posadi pravitelya Galileyi proti napadok na nogo z boku yevrejskogo istorika Yusta Tiveriadskogo sekretarya Agrippi II yakij u napisanij nim istoriyi vijni yudeyiv z rimlyanami zvinuvachuvav Josipa Flaviya v tomu sho toj pershij zapochatkuvav povstannya proti rimskogo panuvannya Tretij tvir Josipa Flaviya Yudejska starovina yakij skladayetsya z 20 glav Cya pracya ohoplyuye istoriyu usiyeyi yevrejskoyi starovini yak govorit sam Josip v peredmovi do neyi priznachalasya dlya grekiv dlya nih vin zrobiv vityagi z yevrejskih knig tobto knig svyashennih Flavij hotiv dovesti sho i yevrejskij narod maye svoyu istoriyu i pritomu istoriyu sho nalichuye desyatki vikiv Do 7 yi glavi XI knigi opovidannya Josipa Flaviya jdut paralelno opovidannyam Bibliyi Jogo opovidannya osoblivo detalnimi stayut z epohi Ptolemeyiv i Selevkidiv Tri ostanni knigi peredayut podiyi zi smerti Iroda Velikogo do upravlinnya Gessiya Flora Okrim pererahovanih tvoriv Josipu Flaviyu nalezhat she dvi knigi Pro starovinu yudejskogo narodu abo Proti Apiona aleksandrijskogo gramatika yakij buv poslanij aleksandrijskimi grekami v Rim de zvinuvachuvav yevreyiv pered Kaliguloyu v tomu sho voni ne shanuyut jogo yak boga U 1 ij knizi Josip Flavij govorit pro perevagi istoriografiyi yevreyiv i vsih vzagali shidnih narodiv pered istoriografiyeyu grekiv i rimlyan i vikrivaye Manefona ta inshih istorikiv yaki pisali pro pohid yevreyiv z Yegiptu Druga kniga spryamovana proti tvoru Apiona pro yevreyiv tut Josip Flavij zahishaye Mojseya i jogo zakonodavstvo Yak u comu tak i v usih inshih svoyih tvorah Josip Flavij viddaye perevagu perekonannyam fariseyiv Zreshtoyu deyakimi doslidnikami Flaviyu pripisuyetsya filosofskij traktat Pro panuvannya rozumu u yakomu avtor namagayuchis zbliziti grecku filosofiyu z biblejskim opovidannyam biblejskimi prikladami dovodit i roz yasnyuye dumku vislovlenu v zagolovku traktatu Znachennya tvoriv Josipa FlaviyaIstorichne znachennya tvoriv Josipa Flaviya polyagaye golovnim chinom u tomu sho jogo praci ye osnovnim dzherelom istoriyi yevreyiv pochinayuchi z epohi Makaveyiv do zavoyuvannya Yerusalima rimlyanami Hristiyanski uchiteli cerkvi yak Feofil Antiohijskij Kliment Aleksandrijskij Tertullian rivno i cerkovni pismenniki Yevsevij Iyeronim ta inshi z pohvaloyu vidgukuyutsya pro Josipa Flaviya posilayuchis na nogo yak na viznanogo avtoriteta U 1544 roci z yavilosya pershe grecke vidannya tvoriv Josipa Flaviya Najkrashe zi starih vidan Havercamp a Amsterdam 1726 potim sliduvali vidannya Oberthur a Lejpcig 1782 1785 Richter a 1825 1827 Dindorf a 1845 1949 i Murray L 1874 a takozh perevireni vidannya Niese Bi 1885 1892 i Naber a Lpc 1888 i slid Isnuyut perekladi tvoriv Josipa Flaviya na latinsku duzhe drevnogo pohodzhennya ta inshi yevropejski movi Josip Flavij pro hristiyanstvoPraci Josipa Flaviya navodilisya yak svidchennya smerti Ivana Hrestitelya Drevn XVIII 5 2 pobittya kaminnyam brata Gospodnogo Drevn XX 9 1 a takozh rozp yattya Isusa Hrista Drevn XVIII 3 3 zokrema Drevn XVIII 3 63 Blizko cogo chasu zhiv Isus lyudina mudra yaksho jogo vzagali mozhna nazvati lyudinoyu Vin vchiniv divovizhni diyannya i stav nastavnikom tih lyudej yaki ohoche sprijmali istinu Vin prityagnuv do sebe bagatoh yudeyiv ta elliniv Te buv Hristos Za napolyagannyam nashih vplivovih osib Pilat zasudiv jogo do hresta Ale ti hto ranishe lyubili jogo ne pripinyali cogo i teper Na tretij den vin znovu stav zhivim yak spovistili pro nogo i pro bagato inshih jogo chudes bogonathnenni proroki Ponini she isnuyut tak zvani hristiyani yaki imenuyut sebe takim chinom po jogo imeni Naprikinci XIX stolittya ci glavi rozglyadalisya yak vstavki piznishogo pohodzhennya Pripisati fragmenti samomu Flaviyu ne daye zmogi golovnim chinom imenuvannya avtorom Isusa Hristom sho superechit dumci Origena sho Flavij ne buv hristiyaninom Z inshogo boku nayavnist ciyeyi frazi v pismennika fariseya namagayutsya poyasniti tim sho blzh Iyeronim cituyuchi Flaviya pisav zamist sliv To buv Hristos Jogo vvazhali Hristom Takozh na pochatku XX stolittya v naukovij obig uveli tekst X stolittya Vsesvitnij istoriyi napisanij yepiskopom Agapiyem de stverdzhuyetsya sho Josip u svoyih pracyah tilki peredaye slova hristiyan Div takozhTestimonium flavianum svidchennya Flaviya svidchennya Josipa Flaviya pro hristiyanstvo 6304 Jozefus Flavius asteroyid nazvanij na chest istorika PrimitkiIosif Flavij Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Overview Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 CONOR Sl d Track Q16744133 Varma S R Mini Bio Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Josip Flavij Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros PosilannyaJosip Flavij Yudejska vijna Vsya elektronna biblioteka 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Iosif Flavij Iudejskaya vojna pereklad Ya L Chertka 1900 g 6 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Iosif Flavij Iudejskie drevnosti 6 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Flavius Josephus Against Apion 1 serpnya 2019 u Wayback Machine angl Flavius Josephus The Life of Flavius Josephus 22 lyutogo 2007 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ