Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Острів Біоко (ісп. Bioko), в минулому Фернандо-По (Fernando Pó), Масіас-Нгема-Бійого (Macias Nguema Bijogo) — вулканічний острів в Гвінейській затоці Атлантичного океану. Входить до складу Екваторіальної Гвінеї.
| Біоко | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Bioko Ëtulá Ëria | ||||
 Гора Басіле на острові Біоко | ||||
Карта  | ||||
| Мапа острова | ||||
| Географія | ||||
| 3°30′ пн. ш. 8°42′ сх. д. / 3.500° пн. ш. 8.700° сх. д.Координати: 3°30′ пн. ш. 8°42′ сх. д. / 3.500° пн. ш. 8.700° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Гвінейська затока (Атлантичний океан) | |||
| Акваторія | Гвінейська затока | |||
| Площа | 2017 км² | |||
| Довжина | 70 км | |||
| Ширина | 32 км | |||
| Берегова лінія | 270 км | |||
| Найвища точка | гора , 3011 м | |||
| Країна | ||||
 Екваторіальна Гвінея | ||||
| Регіон | Бйоко Норте та Бйоко Сур | |||
| (Адм. одиниця) | Бйоко Норте Бйоко Сур | |||
| Населення | 334 463 особи (2015) | |||
  Біоко Біоко (Екваторіальна Гвінея) | ||||
 Біоко у Вікісховищі | ||||
Географія
- Площа 2017 км²
- Довжина 70 км
- Ширина 32 км.
- Населення 80 тисяч жителів (1971), 334 тис. (2015).
- Етнічні групи: Бубі (58%), (16%), (12%), Ігбо (7%) (2002).
Головне місто Малабо (населення 297 000 осіб станом на 2018 рік) — столиця держави.
Береги круті, небезпечні для висадки. Острів гористий, вулканічного походження. Виник при злитті декількох вулканічних конусів висотою до 3011 м (гора , вища точка всієї країни). Будучи утворена попелом вимерлого вулкана, ґрунт особливо багатий мікроелементами, що сприяє швидкому зростанню дерев і виноградних ліз.
Біоко лежить на африканському континентальному шельфі, відокремленому від африканського материка на 32 км водою з глибиною лише 60 метрів. В епоху плейстоцену Біоко був з'єднаний з африканським материком. Біоко відокремився від Африки приблизно 10 000 років тому, наприкінці останнього льодовикового періоду. Вогняний сцинк, різновид ящірок, знайдених на острові, носить наукову назву Mochlus fernandi, що походить від колишньої назви острова Fernando Po.
Історія
Першим з європейців острів відкрив в 1471 році португалець Фернандо По і назвав його Формоза. Пізніше острів був названий на честь першовідкривача Фернандо По. У 1973 році був перейменований в Масіас-Нгема-Бійого на честь першого президента країни, а в 1979 в Біоко. До 1778 року острів належав Португалії, до 1968 року — Іспанії; потім в складі Екваторіальної Гвінеї.
Економіка
Місцеві фермери прикладають значні зусилля для запобігання буйного росту виноградних ліз, що пригнічують плантації какао. Гірські схили покриті вологими тропічними лісами.
Клімат екваторіальний, вологий (опадів до 2 500 мм на рік). Розвинуті родючі ґрунти. Гірські вічнозелені екваторіальні ліси.
Культивують какао (дає 90 % збору какао-бобів країни), хінне дерево, каву, цукрову тростину, олійну пальму.
Розташований на захід від Малабо, газовий завод Альба переробляє природний газ, що доставляється з морських видобувних свердловин. Заводом керує Marathon Oil Company через свою дочірню компанію Marathon Equatorial Guinea Production Limited. Завод виробляє зріджений природний газ, включаючи пропан, бутан і конденсат. Більшість залишкового газу з заводу в Альбі доставляється на завод зі зрідження природного газу, яким керує EG LNG. Частина рослинних залишків Alba також доставляється в Atlantic Methanol Production Company і використовується для виробництва метанолу. Продукція з усіх трьох заводів завантажується на океанські танкери для експорту.
Серед туристичних визначних пам’яток — колоніальний квартал Малабо та південна частина острова, де відвідувачі можуть піти до каскадів Іладі (водоспад Мока) і до віддалених пляжів Уреки, щоб поспостерігати за гніздуванням черепах.
Населення
Корінні мешканці Біоко - Бубі. Вимираючі від алкоголізму і різних хвороб в колоніальний період, вони поступово відновлюють свою чисельність і складають більшість 260-тисячного населення острова. Також на острові проживають фернандіньйо (нащадки англомовних звільнених рабів, які влаштувалися на Біоко в XIX столітті), іспанці, емігранти з Мбіні, Нігерії та Камеруну.
Посилання
- Bioko Biodiversity Protection Program [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Gulf of Guinea Conservation Group [ 10 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Virginia Morell: "Island ark", National Geographic Magazine August 2008; [1] [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Екваторіальної Гвінеї. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Pérez‐Pérez, Miguel A.; Yu, Wen‐Bin (20 жовтня 2021). Pleistocene origin and colonization history of Lobelia columnaris Hook. f. (Campanulaceae: Lobelioideae) across sky islands of West Central Africa. Ecology and Evolution. Т. 11, № 22. с. 15860—15873. doi:10.1002/ece3.8256. ISSN 2045-7758. PMC 8601881. PMID 34824795. Процитовано 7 червня 2024.
- Bioko. Wikipedia (англ.). 19 травня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostriv Bioko isp Bioko v minulomu Fernando Po Fernando Po Masias Ngema Bijogo Macias Nguema Bijogo vulkanichnij ostriv v Gvinejskij zatoci Atlantichnogo okeanu Vhodit do skladu Ekvatorialnoyi Gvineyi Biokoisp Bioko Etula EriaGora Basile na ostrovi BiokoGora Basile na ostrovi BiokoKarta Mapa ostrovaMapa ostrovaGeografiya3 30 pn sh 8 42 sh d 3 500 pn sh 8 700 sh d 3 500 8 700 Koordinati 3 30 pn sh 8 42 sh d 3 500 pn sh 8 700 sh d 3 500 8 700MisceroztashuvannyaGvinejska zatoka Atlantichnij okean AkvatoriyaGvinejska zatokaPlosha2017 km Dovzhina70 kmShirina32 kmBeregova liniya270 kmNajvisha tochkagora 3011 mKrayina Ekvatorialna GvineyaRegionBjoko Norte ta Bjoko SurAdm odinicyaBjoko Norte Bjoko SurNaselennya334 463 osobi 2015 BiokoBioko Ekvatorialna Gvineya Bioko u VikishovishiGeografiyaViglyad ostrova Bioko iz suputnika Plosha 2017 km Dovzhina 70 km Shirina 32 km Naselennya 80 tisyach zhiteliv 1971 334 tis 2015 Etnichni grupi Bubi 58 16 12 Igbo 7 2002 Golovne misto Malabo naselennya 297 000 osib stanom na 2018 rik stolicya derzhavi Beregi kruti nebezpechni dlya visadki Ostriv goristij vulkanichnogo pohodzhennya Vinik pri zlitti dekilkoh vulkanichnih konusiv visotoyu do 3011 m gora visha tochka vsiyeyi krayini Buduchi utvorena popelom vimerlogo vulkana grunt osoblivo bagatij mikroelementami sho spriyaye shvidkomu zrostannyu derev i vinogradnih liz Bioko lezhit na afrikanskomu kontinentalnomu shelfi vidokremlenomu vid afrikanskogo materika na 32 km vodoyu z glibinoyu lishe 60 metriv V epohu plejstocenu Bioko buv z yednanij z afrikanskim materikom Bioko vidokremivsya vid Afriki priblizno 10 000 rokiv tomu naprikinci ostannogo lodovikovogo periodu Vognyanij scink riznovid yashirok znajdenih na ostrovi nosit naukovu nazvu Mochlus fernandi sho pohodit vid kolishnoyi nazvi ostrova Fernando Po IstoriyaPershim z yevropejciv ostriv vidkriv v 1471 roci portugalec Fernando Po i nazvav jogo Formoza Piznishe ostriv buv nazvanij na chest pershovidkrivacha Fernando Po U 1973 roci buv perejmenovanij v Masias Ngema Bijogo na chest pershogo prezidenta krayini a v 1979 v Bioko Do 1778 roku ostriv nalezhav Portugaliyi do 1968 roku Ispaniyi potim v skladi Ekvatorialnoyi Gvineyi EkonomikaMiscevi fermeri prikladayut znachni zusillya dlya zapobigannya bujnogo rostu vinogradnih liz sho prignichuyut plantaciyi kakao Girski shili pokriti vologimi tropichnimi lisami Klimat ekvatorialnij vologij opadiv do 2 500 mm na rik Rozvinuti rodyuchi grunti Girski vichnozeleni ekvatorialni lisi Kultivuyut kakao daye 90 zboru kakao bobiv krayini hinne derevo kavu cukrovu trostinu olijnu palmu Roztashovanij na zahid vid Malabo gazovij zavod Alba pereroblyaye prirodnij gaz sho dostavlyayetsya z morskih vidobuvnih sverdlovin Zavodom keruye Marathon Oil Company cherez svoyu dochirnyu kompaniyu Marathon Equatorial Guinea Production Limited Zavod viroblyaye zridzhenij prirodnij gaz vklyuchayuchi propan butan i kondensat Bilshist zalishkovogo gazu z zavodu v Albi dostavlyayetsya na zavod zi zridzhennya prirodnogo gazu yakim keruye EG LNG Chastina roslinnih zalishkiv Alba takozh dostavlyayetsya v Atlantic Methanol Production Company i vikoristovuyetsya dlya virobnictva metanolu Produkciya z usih troh zavodiv zavantazhuyetsya na okeanski tankeri dlya eksportu Sered turistichnih viznachnih pam yatok kolonialnij kvartal Malabo ta pivdenna chastina ostrova de vidviduvachi mozhut piti do kaskadiv Iladi vodospad Moka i do viddalenih plyazhiv Ureki shob posposterigati za gnizduvannyam cherepah NaselennyaNacionalnij prapor Bubi Korinni meshkanci Bioko Bubi Vimirayuchi vid alkogolizmu i riznih hvorob v kolonialnij period voni postupovo vidnovlyuyut svoyu chiselnist i skladayut bilshist 260 tisyachnogo naselennya ostrova Takozh na ostrovi prozhivayut fernandinjo nashadki anglomovnih zvilnenih rabiv yaki vlashtuvalisya na Bioko v XIX stolitti ispanci emigranti z Mbini Nigeriyi ta Kamerunu PosilannyaBioko Biodiversity Protection Program 14 listopada 2020 u Wayback Machine Gulf of Guinea Conservation Group 10 kvitnya 2020 u Wayback Machine Virginia Morell Island ark National Geographic Magazine August 2008 1 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ekvatorialnoyi Gvineyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Perez Perez Miguel A Yu Wen Bin 20 zhovtnya 2021 Pleistocene origin and colonization history of Lobelia columnaris Hook f Campanulaceae Lobelioideae across sky islands of West Central Africa Ecology and Evolution T 11 22 s 15860 15873 doi 10 1002 ece3 8256 ISSN 2045 7758 PMC 8601881 PMID 34824795 Procitovano 7 chervnya 2024 Bioko Wikipedia angl 19 travnya 2024 Procitovano 7 chervnya 2024