Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бу́бі (також бубе, фернандці, єдійє, адіджа) — африканський народ в Екваторіальній Гвінеї. Первинне місце проживання — острів Біоко. Загальна чисельність — близько 61 тис. осіб, 55 тис. із них проживають в Екваторіальній Гвінеї. Входить до етнічної групи банту.
| Бубі | |
|---|---|
 | |
| Кількість | Понад 60 тис. осіб (2010) |
| Ареал |  Екваторіальна Гвінея |
| Близькі до: | |
| Мова | , англійська |
Історія
Острів Біоко бубі заселили у XIII столітті, після того як їх зігнали з континенту інші народи банту.
Коли 1968 року Екваторіальна Гвінея отримала незалежність від Іспанії, президентом став Франсиско Масіас Нгема. За його режиму було страчено, загибло у в'язницях чи емігрувало понад 2/3 народу (залишилось 80 тис. осіб). Це було пов'язано з тим, що президент вбачав загрозу в інтелігенції, а бубі здавна вважались джерелом розумних і заможних людей. З того часу ситуація покращилась не сильно, оскільки нині при владі племінник Франсиско Масіаса Нгеми — Теодоро Обіанг Нгема Мбасого, який також належить до народності фанґ, що має перевагу над бубі у кілька разів. У політиці країни бубі мають слабкий вплив.
Традиційні заняття
Займаються підсічно-вогневим землеробством, вирощують ямс, просо, банани. Також торгують кавою й какао та збирають плоди оливної пальми. Розвинено різьблення по дереву.
Суспільство
Проживають великими родинами у сільських громадах, де розвинуті матрилінійні роди. Поселення є невеликими, де житлові будівлі — хижі з деревинними стінами й дахами з ліан і папороті.
Культура
Мова
Спілкуються мовою бубі бантоїдної групи мов. Існує 3 основних діалекти, поширених у різних частинах острова: північний, південно-західний і південно-східний. Вони, у свою чергу, поділяються на незначні варіації.
Культура
Основу культури складають пісні, казки та прислів'я. Відомі виготовленням традиційних музичних інструментів леєбо — прикрашених дзвоників з кількома язичками.
Релігія
Більшість бубі сповідують католицизм, але є й протестанти, адвентисти сьомого дня та методисти. Залишились також прихильники традиційних вірувань.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- Coup plotter faces life in Africa's most notorious jail — Africa, World — The Independent. оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 11 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 14 лютого 2015.
Література
- Попов В. А. Буби // Народы и религии мира / Гол. ред. В. О. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999, с. 109.
- Народы мира. Историко-этнографический справочник. Гол. Ред. Ю. В. Бромлєй. Москва. «Советская энциклопедия», 1988. Стор. 113
- John B. Quigley, The Genocide Convention: an international law analysis, Ashgate Publishing (2006), p. 31
- René Pélissier (1981–1982). Africa south of the Sahara: eleventh edition. Europa Publications Limited. p. 353–357
- Antonio Aymemí (1942). The History of the Bubis on Fernando Po. Imprenta de Galo Saez. Chapter 9.
Посилання
- (ісп.)
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu bi takozh bube fernandci yedijye adidzha afrikanskij narod v Ekvatorialnij Gvineyi Pervinne misce prozhivannya ostriv Bioko Zagalna chiselnist blizko 61 tis osib 55 tis iz nih prozhivayut v Ekvatorialnij Gvineyi Vhodit do etnichnoyi grupi bantu BubiKilkistPonad 60 tis osib 2010 Areal Ekvatorialna GvineyaBlizki do Mova anglijskaIstoriyaOstriv Bioko bubi zaselili u XIII stolitti pislya togo yak yih zignali z kontinentu inshi narodi bantu Koli 1968 roku Ekvatorialna Gvineya otrimala nezalezhnist vid Ispaniyi prezidentom stav Fransisko Masias Ngema Za jogo rezhimu bulo stracheno zagiblo u v yaznicyah chi emigruvalo ponad 2 3 narodu zalishilos 80 tis osib Ce bulo pov yazano z tim sho prezident vbachav zagrozu v inteligenciyi a bubi zdavna vvazhalis dzherelom rozumnih i zamozhnih lyudej Z togo chasu situaciya pokrashilas ne silno oskilki nini pri vladi pleminnik Fransisko Masiasa Ngemi Teodoro Obiang Ngema Mbasogo yakij takozh nalezhit do narodnosti fang sho maye perevagu nad bubi u kilka raziv U politici krayini bubi mayut slabkij vpliv Tradicijni zanyattyaZajmayutsya pidsichno vognevim zemlerobstvom viroshuyut yams proso banani Takozh torguyut kavoyu j kakao ta zbirayut plodi olivnoyi palmi Rozvineno rizblennya po derevu SuspilstvoProzhivayut velikimi rodinami u silskih gromadah de rozvinuti matrilinijni rodi Poselennya ye nevelikimi de zhitlovi budivli hizhi z derevinnimi stinami j dahami z lian i paporoti KulturaMova Spilkuyutsya movoyu bubi bantoyidnoyi grupi mov Isnuye 3 osnovnih dialekti poshirenih u riznih chastinah ostrova pivnichnij pivdenno zahidnij i pivdenno shidnij Voni u svoyu chergu podilyayutsya na neznachni variaciyi Kultura Osnovu kulturi skladayut pisni kazki ta prisliv ya Vidomi vigotovlennyam tradicijnih muzichnih instrumentiv leyebo prikrashenih dzvonikiv z kilkoma yazichkami Religiya Bilshist bubi spoviduyut katolicizm ale ye j protestanti adventisti somogo dnya ta metodisti Zalishilis takozh prihilniki tradicijnih viruvan Primitki Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2015 Coup plotter faces life in Africa s most notorious jail Africa World The Independent originalu za 11 chervnya 2008 Procitovano 11 chervnya 2008 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2012 Procitovano 14 lyutogo 2015 LiteraturaPopov V A Bubi Narody i religii mira Gol red V O Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 s 109 Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik Gol Red Yu V Bromlyej Moskva Sovetskaya enciklopediya 1988 Stor 113 John B Quigley The Genocide Convention an international law analysis Ashgate Publishing 2006 p 31 Rene Pelissier 1981 1982 Africa south of the Sahara eleventh edition Europa Publications Limited p 353 357 Antonio Aymemi 1942 The History of the Bubis on Fernando Po Imprenta de Galo Saez Chapter 9 Posilannya isp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi