Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фердінанд фон Траутмансдорф 2 січня 1749 Відень 28 серпня 1827 там же австрійський дипломат і державний діяч З 1787 по 1

Фердінанд фон Трауттмансдорф

Фердінанд фон Трауттмансдорф

Фердінанд фон Траутмансдорф (2. січня 1749, Відень — 28 серпня 1827, там же) — австрійський дипломат і державний діяч. З 1787 по 1789 рік він був повноважним міністром Австрійських Нідерландів, правлячи від імені імператора Йосифа II. За походженням він був членом дому Траутмансдорфів.

Фердінанд фон Трауттмансдорф
нім. Ferdinand von Trauttmansdorff
image
Нині на посаді
Народився12 січня 1749(1749-01-12)[1][2]
Відень, Габсбурзька монархія[1]
Помер28 серпня 1827(1827-08-28) (78 років) або 27 серпня 1827(1827-08-27)[1] (78 років)
Відень, Австрійська імперія[1]
Відомий якполітик, дипломат
КраїнаАвстрія
Alma materВіденський університет
Батькоd
Матиd[4]
У шлюбі зd
Дітиd і d
Нагороди
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Фердінанд фон Траутмансдорф був членом аристократичної родини Траутмансдорфів і спадкоємцем сімейного стану після ранньої смерті свого старшого брата. Після короткого перебування в канцелярії губернатора Нижньої Австрії він вступив на дипломатичну службу імператора в 1774 році. 1783 року він став представником імператора Йосифа II у Франконському окрузі. У 1772 році він одружився з Марією Кароліною фон Коллоредо (1752—1832). У шлюбі народилося п'ятеро дітей.

З 1780 по 1785 рік Траутмансдорф був богемським посланником у Священній Римській імперії в Регенсбурзі, а з 1785 по 1787 рік він був австрійським посланником при дворі курфюрста Майнца. З 1787 по 1789 рік він був повноважним міністром і президентом губернії Австрійських Нідерландів. Хоч він і був готовий піти на поступки, але не зміг побороти невдоволення в провінції. Великі конфлікти виникли передусім навколо церковної політики та обмежень самоврядування у зв'язку з . 12 грудня 1789 року Траутмансдорфу довелося втекти з Брюсселя перед революцією. Після його відвоювання в 1790 році він не повернувся, а служив канцлером голландського двору у Відні в 1793—1794 роках до остаточного кінця австрійського панування в країні. У нього виникли суперечки з міністром Тугутом, на рахунок конфронтаційної політики імператора. Він став головою дворянської опозиції «військовому барону» Тугуту.

Після падіння Тугута імператор Франц II тимчасово призначив Траутмансдорфа в 1800—1801 роках виконувачем обов'язків міністра закордонних справ при кабінеті міністра Коллоредо. Під час свого восьмимісячного перебування на посаді він намагався досягти зближення з Росією та Пруссією як противагу революційній Франції, а також посилити участь Австрії в секуляризації німецьких територій через Рейхсдепутаційний гауптшлюс. Але державна канцелярія перебувала в хаосі, і під час війни імперія Габсбургів не мала чинного уряду.

Марно працюючи як міністр, Траутмансдорф 12 січня 1805 року був зведений у спадковий ранг імператорського князя. З серпня 1807 року до своєї смерті в 1827 році він служив обергофмейстером імператора Франца. Він був відповідальним за організацію Віденського конгресу в 1814—1815 роках.

Література

  • Траутмансдорф, Фердинанд Райхсфюрст від і до, том 26, С. 378
  • Траутмансдорф-Вайнсберг, Фердинанд Фюрст, том 47, Відень, 1883, С. 57
  • Новий некролог німців, том 5, частина 2, S.789f

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #101105592 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. http://www.deutsche-biographie.de/sfz82893.html
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Trauttmannsdorff-Weinsberg, Ferdinand Fürst // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 47. — S. 57.
    d:Track:Q665807d:Track:Q90803633
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  5. . Trauttmansdorff, Ferdinand Fürst zu // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1894, Band 38, S. 524–531.
  6. Stammbaum der Trauttmansdorffs
  7. Franz Xaver Bischof: Das Ende des Bistums Konstanz. Hochstift und Bistum Konstanz im Spannungsfeld von Säkularisation und Suppression (1802/03–1821/27). Verlag Kohlhammer, Stuttgart 1989, , S. 102.
  8. Johannes Koll: «Die belgische Nation.» Patriotismus und Nationalbewusstsein in den Südlichen Niederlanden im späten 18. Jahrhundert. Verlag Waxmann, Münster 2003, , S. 111.
  9. . Trauttmansdorff, Ferdinand Fürst zu // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1894, Band 38, S. 524–531.
  10. Karl Otmar Aretin, Joachim Leuschner (Hrsg.): Deutsche Geschichte. Verlag Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1993, , S. 80 und 88.
  11. . Trauttmansdorff, Ferdinand Fürst zu // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1894, Band 38, S. 524–531.
  12. Karl Otmar Aretin, Joachim Leuschner (Hrsg.): Deutsche Geschichte. Verlag Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1993, , S. 80 und 88.

Посилання

  • Стаття про Фердинанда фон Трауттмансдорфа на Австрійському форумі  (в AEIOU- Austria-Lexicon)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ferdinand fon Trautmansdorf 2 sichnya 1749 Viden 28 serpnya 1827 tam zhe avstrijskij diplomat i derzhavnij diyach Z 1787 po 1789 rik vin buv povnovazhnim ministrom Avstrijskih Niderlandiv pravlyachi vid imeni imperatora Josifa II Za pohodzhennyam vin buv chlenom domu Trautmansdorfiv Ferdinand fon Trauttmansdorfnim Ferdinand von TrauttmansdorffNini na posadiNarodivsya12 sichnya 1749 1749 01 12 1 2 Viden Gabsburzka monarhiya 1 Pomer28 serpnya 1827 1827 08 28 78 rokiv abo 27 serpnya 1827 1827 08 27 1 78 rokiv Viden Avstrijska imperiya 1 Vidomij yakpolitik diplomatKrayinaAvstriyaAlma materVidenskij universitetBatkodMatid 4 U shlyubi zdDitid i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFerdinand fon Trautmansdorf buv chlenom aristokratichnoyi rodini Trautmansdorfiv i spadkoyemcem simejnogo stanu pislya rannoyi smerti svogo starshogo brata Pislya korotkogo perebuvannya v kancelyariyi gubernatora Nizhnoyi Avstriyi vin vstupiv na diplomatichnu sluzhbu imperatora v 1774 roci 1783 roku vin stav predstavnikom imperatora Josifa II u Frankonskomu okruzi U 1772 roci vin odruzhivsya z Mariyeyu Karolinoyu fon Kolloredo 1752 1832 U shlyubi narodilosya p yatero ditej Z 1780 po 1785 rik Trautmansdorf buv bogemskim poslannikom u Svyashennij Rimskij imperiyi v Regensburzi a z 1785 po 1787 rik vin buv avstrijskim poslannikom pri dvori kurfyursta Majnca Z 1787 po 1789 rik vin buv povnovazhnim ministrom i prezidentom guberniyi Avstrijskih Niderlandiv Hoch vin i buv gotovij piti na postupki ale ne zmig poboroti nevdovolennya v provinciyi Veliki konflikti vinikli peredusim navkolo cerkovnoyi politiki ta obmezhen samovryaduvannya u zv yazku z 12 grudnya 1789 roku Trautmansdorfu dovelosya vtekti z Bryusselya pered revolyuciyeyu Pislya jogo vidvoyuvannya v 1790 roci vin ne povernuvsya a sluzhiv kanclerom gollandskogo dvoru u Vidni v 1793 1794 rokah do ostatochnogo kincya avstrijskogo panuvannya v krayini U nogo vinikli superechki z ministrom Tugutom na rahunok konfrontacijnoyi politiki imperatora Vin stav golovoyu dvoryanskoyi opoziciyi vijskovomu baronu Tugutu Pislya padinnya Tuguta imperator Franc II timchasovo priznachiv Trautmansdorfa v 1800 1801 rokah vikonuvachem obov yazkiv ministra zakordonnih sprav pri kabineti ministra Kolloredo Pid chas svogo vosmimisyachnogo perebuvannya na posadi vin namagavsya dosyagti zblizhennya z Rosiyeyu ta Prussiyeyu yak protivagu revolyucijnij Franciyi a takozh posiliti uchast Avstriyi v sekulyarizaciyi nimeckih teritorij cherez Rejhsdeputacijnij gauptshlyus Ale derzhavna kancelyariya perebuvala v haosi i pid chas vijni imperiya Gabsburgiv ne mala chinnogo uryadu Marno pracyuyuchi yak ministr Trautmansdorf 12 sichnya 1805 roku buv zvedenij u spadkovij rang imperatorskogo knyazya Z serpnya 1807 roku do svoyeyi smerti v 1827 roci vin sluzhiv obergofmejsterom imperatora Franca Vin buv vidpovidalnim za organizaciyu Videnskogo kongresu v 1814 1815 rokah LiteraturaTrautmansdorf Ferdinand Rajhsfyurst vid i do tom 26 S 378 Trautmansdorf Vajnsberg Ferdinand Fyurst tom 47 Viden 1883 S 57 Novij nekrolog nimciv tom 5 chastina 2 S 789fPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 101105592 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www deutsche biographie de sfz82893 html Dr Constant v Wurzbach Trauttmannsdorff Weinsberg Ferdinand Furst Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 47 S 57 d Track Q665807d Track Q90803633 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Trauttmansdorff Ferdinand Furst zu Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1894 Band 38 S 524 531 Stammbaum der Trauttmansdorffs Franz Xaver Bischof Das Ende des Bistums Konstanz Hochstift und Bistum Konstanz im Spannungsfeld von Sakularisation und Suppression 1802 03 1821 27 Verlag Kohlhammer Stuttgart 1989 ISBN 3 17010 575 2 S 102 Johannes Koll Die belgische Nation Patriotismus und Nationalbewusstsein in den Sudlichen Niederlanden im spaten 18 Jahrhundert Verlag Waxmann Munster 2003 ISBN 3 83091 209 9 S 111 Trauttmansdorff Ferdinand Furst zu Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1894 Band 38 S 524 531 Karl Otmar Aretin Joachim Leuschner Hrsg Deutsche Geschichte Verlag Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 1993 ISBN 3 52533 583 0 S 80 und 88 Trauttmansdorff Ferdinand Furst zu Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1894 Band 38 S 524 531 Karl Otmar Aretin Joachim Leuschner Hrsg Deutsche Geschichte Verlag Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 1993 ISBN 3 52533 583 0 S 80 und 88 PosilannyaStattya pro Ferdinanda fon Trauttmansdorfa na Avstrijskomu forumi v AEIOU Austria Lexicon

Дата публікації:
Топ