Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердинанд Циглауер фон Блументаль (* 1829, (на той час — Австрійська імперія) — † 30 липня 1906, Чернівці, Австро-Угорська імперія) — історик, педагог, двічі обирався ректором Чернівецького університету, Почесний громадянин Чернівців
| Фердинанд Циглауер фон Блументаль | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1829 (на той час - Австрійська імперія) |
| Помер | 30 липня 1906 Чернівці, Австро-Угорська імперія |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | історія,педагогіка |
| Заклад | Чернівецький університет імені Франца Йосифа |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор |
| Відомий завдяки: | як історик, педагог, двічі ректор Чернівецького університету, Почесний громадянин Чернівців |
Біографія
Фердинанд Циглауер фон Блументаль народився 1829 року в місті (Австрія).
1840 року почав навчатися в Інсбруцькій гімназії. Після закінчення в 1852 році гімназії, вступив на навчання до Віденського університету, де записався на історичний семінар (факультет). Після трьох років напруженого навчання його, разом з трьома іншими здібними студентами, зарахували до інституту досліджень австрійської історії.
Циглауер належав до першої генерації вчених-істориків, які отримали найвищу історичну освіту.
З 1856 року він — професор Академії права в Германштадті (нині Сібіу, Румунія), а з 1875 року — професор Чернівецького університету, кілька разів (1876–1877), (1899–1900) обирався ректором і деканом філософського факультету цього університету.
В 1900–1906 роках Циглауер — позаштатний професор.
До виходу на пенсію він викладав австрійську історію та керував семінаром. Читав спецкурс «Військова й переможна ера Австрії 1863–1693 років», досліджував історію Австрії, Угорщини, Трансільванії.
42 роки віддав Ф. Циглауер роботі в Чернівецькому університеті.
Буковині — останньому його об'єкту досліджень з історії, присвятив професор багато наукових публікацій.
Помер Ф.Циглауер 30 липня 1906 року вдома, в Чернівцях, по вул..Альбертіненгасе, 13 (нині вул. В.Сімовича).
Серед видатних людей Чернівців, які прийшли попрощатися з професором Циглауером, були: архієпископ В.Репта, бургомістр А.Кохановський, професор Теодор Тарнавський, декани професори , , Смаль-Стоцький, Кляйнвехтер, посли австрійського парламенту та д-р барон Євдоксій Гурмузакі.
Наукова діяльність
Ф. Циглауер представляв старше покоління університетських буковинознавців.
Його перу належать праці з історії Буковини:
- «Становище Буковини на час австрійської окупації» (1888, Чернівці)
- «Історичний нарис Буковини періоду австрійської військової адміністрації» (1893–1901, Чернівці).
У своїх працях Ф. Циглауер обґрунтовував право Австрії на Буковину, пропагував ідею цивілізаторської місії Австрійської монархії на приєднаних землях. Попри певну тенденційність, наукові праці Ф. Цинглауера й сьогодні залишаються цінними своїм багатим фактичним матеріалом, без якого сучасному досліднику історії Буковини останньої чверті XVIII — початку XIX століття обійтися важко.
У своїх численних наукових працях з семигородсько-угорської історії представлено дослідження її маловідомих сторінок. Це — його дослідження про саксонських графів Гартенекк, про політичний реформаторський рух у Трансільванії за часів цісарів Йосифа ІІ та Леопольда ІІ, в яких описані вирішальні періоди австрійської історії, що знайшли своє відображення у крайовій (Буковинській) історії.
Праця «Звільнення Сходу від турецького панування» була одночасно його доробком до воєнної історії.
Громадська діяльність
Професія викладача і дослідника зовсім не заважала Циглауеру займатися також і громадською діяльністю: Шість років він був у м. Германштадт (нині Сібіу, Румунія), і понад двадцять років (з 1876) — громадським радником у м. Чернівці.
Тривалий час був членом цісарської і королівської крайової (Буковини) шкільної ради.
Відзнаки та нагороди
Праці Циглауера забезпечили йому досить високе місце в колі австрійських істориків. 1884 року цісар Франц Йосиф надав професору Циглауеру титул , тим самим визнав заслуги його перед наукою і державою.
Громадська рада Чернівців, визнавши величезну заслугу професора Циглауера перед містом і Буковинським краєм, надала йому звання Почесного громадянина Чернівців.
Примітки
- В. Заполовський. Забутий історик Буковини // Чернівці і чернівчани.- 1999.- 15 квітня.
Джерела
- Заполовський В. Забутий історик Буковини // Чернівці і чернівчани.- 1999.- 15 квітня.
- Буковина. Визначні постаті: 1875–1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О. М. Павлюк.- Чернівці: Золоті литаври, 2000.- 252 с.
Посилання
- Буковинські новини На руському цвинтары в Черновцах начали восстанавливать разрушенные украинские исторические захоронения
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Ciglauer fon Blumental 1829 na toj chas Avstrijska imperiya 30 lipnya 1906 Chernivci Avstro Ugorska imperiya istorik pedagog dvichi obiravsya rektorom Cherniveckogo universitetu Pochesnij gromadyanin ChernivcivFerdinand Ciglauer fon BlumentalNarodivsya1829 1829 na toj chas Avstrijska imperiya Pomer30 lipnya 1906 1906 07 30 Chernivci Avstro Ugorska imperiyaKrayina Avstro UgorshinaDiyalnististorik vikladach universitetuAlma materVidenskij universitetGaluzistoriya pedagogikaZakladCherniveckij universitet imeni Franca JosifaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktorVidomij zavdyaki yak istorik pedagog dvichi rektor Cherniveckogo universitetu Pochesnij gromadyanin ChernivcivBiografiyaFerdinand Ciglauer fon Blumental narodivsya 1829 roku v misti Avstriya 1840 roku pochav navchatisya v Insbruckij gimnaziyi Pislya zakinchennya v 1852 roci gimnaziyi vstupiv na navchannya do Videnskogo universitetu de zapisavsya na istorichnij seminar fakultet Pislya troh rokiv napruzhenogo navchannya jogo razom z troma inshimi zdibnimi studentami zarahuvali do institutu doslidzhen avstrijskoyi istoriyi Ciglauer nalezhav do pershoyi generaciyi vchenih istorikiv yaki otrimali najvishu istorichnu osvitu Z 1856 roku vin profesor Akademiyi prava v Germanshtadti nini Sibiu Rumuniya a z 1875 roku profesor Cherniveckogo universitetu kilka raziv 1876 1877 1899 1900 obiravsya rektorom i dekanom filosofskogo fakultetu cogo universitetu V 1900 1906 rokah Ciglauer pozashtatnij profesor Do vihodu na pensiyu vin vikladav avstrijsku istoriyu ta keruvav seminarom Chitav speckurs Vijskova j peremozhna era Avstriyi 1863 1693 rokiv doslidzhuvav istoriyu Avstriyi Ugorshini Transilvaniyi 42 roki viddav F Ciglauer roboti v Cherniveckomu universiteti Bukovini ostannomu jogo ob yektu doslidzhen z istoriyi prisvyativ profesor bagato naukovih publikacij Pomer F Ciglauer 30 lipnya 1906 roku vdoma v Chernivcyah po vul Albertinengase 13 nini vul V Simovicha Sered vidatnih lyudej Chernivciv yaki prijshli poproshatisya z profesorom Ciglauerom buli arhiyepiskop V Repta burgomistr A Kohanovskij profesor Teodor Tarnavskij dekani profesori Smal Stockij Klyajnvehter posli avstrijskogo parlamentu ta d r baron Yevdoksij Gurmuzaki Naukova diyalnistF Ciglauer predstavlyav starshe pokolinnya universitetskih bukovinoznavciv Jogo peru nalezhat praci z istoriyi Bukovini Stanovishe Bukovini na chas avstrijskoyi okupaciyi 1888 Chernivci Istorichnij naris Bukovini periodu avstrijskoyi vijskovoyi administraciyi 1893 1901 Chernivci U svoyih pracyah F Ciglauer obgruntovuvav pravo Avstriyi na Bukovinu propaguvav ideyu civilizatorskoyi misiyi Avstrijskoyi monarhiyi na priyednanih zemlyah Popri pevnu tendencijnist naukovi praci F Cinglauera j sogodni zalishayutsya cinnimi svoyim bagatim faktichnim materialom bez yakogo suchasnomu doslidniku istoriyi Bukovini ostannoyi chverti XVIII pochatku XIX stolittya obijtisya vazhko U svoyih chislennih naukovih pracyah z semigorodsko ugorskoyi istoriyi predstavleno doslidzhennya yiyi malovidomih storinok Ce jogo doslidzhennya pro saksonskih grafiv Gartenekk pro politichnij reformatorskij ruh u Transilvaniyi za chasiv cisariv Josifa II ta Leopolda II v yakih opisani virishalni periodi avstrijskoyi istoriyi sho znajshli svoye vidobrazhennya u krajovij Bukovinskij istoriyi Pracya Zvilnennya Shodu vid tureckogo panuvannya bula odnochasno jogo dorobkom do voyennoyi istoriyi Gromadska diyalnistProfesiya vikladacha i doslidnika zovsim ne zavazhala Ciglaueru zajmatisya takozh i gromadskoyu diyalnistyu Shist rokiv vin buv u m Germanshtadt nini Sibiu Rumuniya i ponad dvadcyat rokiv z 1876 gromadskim radnikom u m Chernivci Trivalij chas buv chlenom cisarskoyi i korolivskoyi krajovoyi Bukovini shkilnoyi radi Vidznaki ta nagorodiPraci Ciglauera zabezpechili jomu dosit visoke misce v koli avstrijskih istorikiv 1884 roku cisar Franc Josif nadav profesoru Ciglaueru titul tim samim viznav zaslugi jogo pered naukoyu i derzhavoyu Gromadska rada Chernivciv viznavshi velicheznu zaslugu profesora Ciglauera pered mistom i Bukovinskim krayem nadala jomu zvannya Pochesnogo gromadyanina Chernivciv PrimitkiV Zapolovskij Zabutij istorik Bukovini Chernivci i chernivchani 1999 15 kvitnya DzherelaZapolovskij V Zabutij istorik Bukovini Chernivci i chernivchani 1999 15 kvitnya Bukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s PosilannyaBukovinski novini Na ruskomu cvintary v Chernovcah nachali vosstanavlivat razrushennye ukrainskie istoricheskie zahoroneniya