Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феодорит (Теодорит) Кирський (дав.-гр. Θεοδώρητος ο Κύρου; 386 (393?) — 457) — єпископ Кирський, богослов, один з найвизначніших апологетів діофізитської христології. Представник Антіохійської школи богослов'я. Найбільший з ідеологічних супротивників святого Кирила Олександрійського і захисник несторіанства. За криптонесторіанство був засуджений і відлучений Другим Ефеським собором, виправданий і відновлений на Халкидонському соборі. Його криптонесторіанскі твори були засуджені П'ятим Вселенським собором як єретичні.
| Феодорит Кирський | |
|---|---|
| дав.-гр. Θεοδώρητος ο Κύρου | |
 | |
| Народився | 393[1][2] Антіохія, d, Стародавній Рим |
| Помер | 457 або не раніше 458 і не пізніше 466 Кір (Сирія), Халеб, Сирія |
| Діяльність | священник, історик церкви, історик, письменник |
| Знання мов | давньогрецька[3] |
| Magnum opus | d, d і d |
| Конфесія | християнство |
| |
Біографія
Невеликі відомості з біографії Феодорита є у книзі «Історія боголюбців». Його батьки були досить заможними людьми, мали рабів. Вони, як і сам Феодорит, вільно говорили сирійською і по всій видимості були сирійцями, хоча всі свої твори Феодорит писав згодом на грецькій. Батько і мати Феодорита прожили в шлюбі 13 років і не мали дітей. Як пише сам Феодорит, мати його позбулася безпліддя завдяки молитвам Македонія Критофага. Вагітність протікала важко, викидня не було тільки завдяки молитвам Македонія Критофага. Пологи були важкими, Феодорит вижив, як він пише, завдяки молитвам Петра Галатийского. Він був єдиною дитиною в сім'ї. Виховала Феодорита його бабуся, мати його матері.
Феодорит народився в Антіохії, де отримав чудову освіту; хто були його вчителі — невідомо, але безсумнівно, що мати мала на нього великий вплив. Він рано вступив у монастир св. Евпрепія і був там читцем. Життя Феодорита до єпископства мало відоме.
У 423 р. Феодорит став наступником Ісидора в єпископії Кирській. На цій посаді Феодорит придбав голосну славу громадського діяча, пастиря і письменника. Феодорит був, безсумнівно, самим освіченим богословом V століття. Вихований у повазі до подвижництва, Феодорит являв в грубому і розбещеному столітті блискучий приклад християнського аскетизму і глибини християнського умогляду. Замолоду Феодорит мав дві схильності до самотності й бідності; другу він міг здійснити цілком, але умови церковного життя вивели його на арену гучної діяльності.
Ще в Антіохії Феодорит роздав частину свого майна; іншу частину він використав на прикрасу міста Кіра — побудував міст, врегулював русло річки, створив форум, оточений портиками, збудував собор. «У мене нічого немає,— пише Феодорит другу,— ні дому, ні могили; одяг на мені складає все моє майно». Головною турботою єпископа кирського, крім побудови міста, було навернення єретиків, яких в Сирії було безліч. Крім справ благодійності, до Феодорита приваблювало і його ораторське мистецтво.
Мирне життя в єпископії була порушене суперечками, викликаними вченням Несторія Константинопольського і Кирила Олександрійського, у протистоянні між якими він виступив як захисник першого і противник другого. У цій боротьбі багато перипетій і захопливих драматичних моментів. Головним питанням, які турбували церкву в V ст., було питання про спосіб Боговтілення: чи народила діва Марія людину або Бога, і в якому відношенні знаходяться божественна і людська природи в Христа.
Несторій доручив своєму секретарю вчити, що Діву Марію треба називати «христотокос» (Христородиця), а не «теотокос» (Богородиця). Це вчення і викликало до полеміки св. Кирила, який захищав вчення про те, що Спаситель — це воплотившийся сам Бог Слово, а не два Сини, тому необхідно використовувати термін «Богородиця». Проти несторіанської двоїстості у Христі Кирило використовував формулу Олександрійської богословської школи: «Єдина природа Бога Слова втілена». Своєю чергою, проти міафизитського вчення св. Кирила виступив Феодорит, який захищав вчення Несторія. На Ефеському соборі 431 р., скликаному для суду над Несторієм, відбулося розділення єпископів: більшість противників Несторія об'єдналися навколо св. Кирила, а противники св. Кирила скликали свій собор, на чолі з Антіохійським єпископом Іоанном і Феодоритом, на якому був присутній і Несторій. Конфлікт між двома христологічними партіями викликав невдоволення імператора Феодосія, який погрожуючи арештами та репресіями зажадав пошуку компромісів у вірі і миру між кафедрами Олександрії та Антіохії. Виконуючи вимогу імператора, між Кирилом Олександрійським і Іоанном Антіохійським було підписано Погоджувальне сповідання 433 р., відоме в історії як «Антіохійська унія». Вважається, що автором тексту «Антіохійської унії» був Феодорит Кирський.
Однак, Феодориту не судилося насолоджуватися довгий час мирним життям у своїй єпархії. Зі смертю Кирила Олександрійського і Іоана Антіохійського підписана ними «Антіохійська унія» фактично перестала діяти. На провідні кафедри Сходу сіли радикальні прихильники двох богословських партій і почався новий виток протистояння між міафизитами і діофізитами. В 448 році в Константинополі було розпочата соборна справа проти архімандрита одного зі столичних монастирів Євтихія. Бувши послідовним прихильником олександрійської христології він відмовлявся говорити, що Христос єдиний «у двох природах», кажучи згідно з Кирилом Олександрійським, що Христос «з двох природ» — до втілення, а після втілення в ньому одна природа. Своїми суддями Євтихій був звинувачений в докетизмі і , чого він за собою не визнав і апелював до папи Римського і патріарху Олександрійського.
угледів в засудженні Євтихія інтриги криптонесториан, найвизначнішим ідеологом яких був Феодорит Кирський. Суперечка через Євтихія призвели до того, що Феодориту було наказано імператором Феодосієм безвиїзно перебувати в Кірі. На очолюваному Диоскором антидіофизитському соборі в Ефесі у 449 р. Феодорит був засуджений і позбавлений влади. Він пішов у Апамейський монастир і звернувся до римського папи Лева I з апеляцією. Після смерті Феодосія, в 450 р., імператор Маркіян відновив Феодорита в його правах, а Халкідонський собор 451 р. прийняв Феодорита після того, як він формально, з явним небажанням був змушений вимовити «анафему» на Несторія (9-я сесія собору 26 жовтня 451 р.).
Феодорит був досить різнобічним письменником V ст.; його твори стосуються екзегетики, догматики, апологетики та історії церкви; крім того, чудові його проповіді й листи.
Праці
Твори Феодорита по-латині видані в Кельні, в 1567 р., 2 томи in fol.; у 1643 р. Яків Сирмонд видав їх грецькою мовою (4 томи). Краще видання знаходиться в колекції Міня, серії грецької Патрології, тома 80-84. Критика тексту Феодорита залишає бажати вельми багато; російською мовою є переклад деяких творів Феодорита в московському виданні творів св. отців. Екзегетичні твори Феодорита, при науковій глибині, є зразком художньої обробки. Догматичні праці Феодорита стосуються, як зрозуміло з попереднього, головним чином єресей Несторія та Євтихія; позитивний результат, одержаний з аналізу єресей, представляє вчення про природу Спасителя. Головний твір Феодорита має назву «Ераніст» і являє собою діалог Ераніста з православним, який розкриває таємницю боговтілення і викуплення. До апологетичних трактатів відносяться твори Феодорита: «Проти перських магів», «Проти жидів» і «Зцілення еллінських недуг». Два перших твори втрачені; при складанні «Лікування» Феодорит користувався творами Плутарха, Порфирія і Аеція, а також Климента і Євсевія.
Феодорит вчить, що християнство містить в собі абсолютну досконалість, а язичництво є морок, що мусить зникнути з появою істини. У філософських побудовах Феодорит бачить лише тінь істини. Найважливіша праця Феодорита, без сумніву — його «Історія церкви», написана в 449 р. яка складається з 5 книг. Історія церкви охоплює період від 324 до 429 р. Джерелами для Феодорита служили твори Євсевія, Руфіна Аквилейского, Філосторгія, Євстафія, твори св. Афанасія і деякі інші. Друга за значенням праця Феодорита, що служить доповненням до історії церкви — «Єретичні байки»; справжність цієї праці оскаржувалася, але без достатньої підстави. Джерелами Феодорита служили твори Юстина Філософа, Іринея Ліонського, Климента, Орігена, Євсевія та ін. Твір Феодорита написано спокійним тоном, без полемічного запалу; він не має нетерпимості.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118756796 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- CONOR.Sl
- Святитель Кирилл, архиепископ Александрийский / Феододорит, епископ Кирский. Двенадцать глав против тех, которые дерзают защищать мнения Нестория как правые / Феододорита, епископа Кирского, опровержение двенадцати глав. Правмир.
- XIII. Македоний
- Феодорит Кирский. «История боголюбцев». IX. Петр
Джерела
- А. В. Карташев Вселенские Соборы
- Андре Де Аллё Несторий. История и учение ч.1
- Андре Де Аллё Несторий. История и учение ч.2
- История Церкви Николай Дмитриевич Тальберг [1]
- Михаил Эммануилович Поснов История христианской Церкви (до разделения Церквей в 1054 г.)[2]
- Тлумачний Псалтир Феодорита Кирського (Чудовський Псалтир) ХІ ст. // Німчук В.Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 131.
Переклади
Російські переклади:
- Поучительные слова о промысле… / Пер. Н. Малинина. М., 1784. 271 стр.
- Толкование на послание к евреям. СПб., 1843. 136 стр.
- Краткое изложение божественных догматов. СПб., 1844. 137 стр.
- Феодорит. Церковная история. СПб., 1852. 380 стр.
- переизд. с примеч. М. А. Тимофеева: М.: Росспэн, 1993. 240 стр.
- История боголюбцев, или Повествование о святых подвижниках. СПб., 1853. 236 стр.
- переизд.: М., 1996. 233 стр.
- Феодорит Киррский. Творения. / Пер. Московской духовной академии. М., 1855—1857, 1907—1908.
- Ч. 1. (Т. 26.) Изъяснение трудных мест божественного писания по выбору. 1855. 513 стр.
- переизд.: [Творения. Т. 1]. Изъяснение трудных мест Божественного Писания. М.: ИС РПЦ. 2003. 480 стр.
- Ч. 2. (Т. 27.) Толкование на сто пятьдесят псалмов. 1856. 401 стр.
- переизд.: [Творения. Т.2]. Изъяснение псалмов. М.: ИС РПЦ. 2003. 536 стр.
- Ч. 3. (Т. 28.) То же. 1856. 454 стр.
- Ч. 4. (Т. 29.) Толкования на видения пророка Даниила. 1857. 452 стр.
- Ч. 5. (Т. 30.) Толкования на пророков Наума, Аввакума, Софонию, Аггея, Захарию, Малахию. 1857. 394 стр.
- 2-е изд.: Ч. 1-5. Сергиев Посад, 1905—1907.
- Ч. 6. Сокращенное изложение Божественных догматов. 1908. 776 стр.
- Ч. 7. Письма. Вып. 1. № 1-150. / Пер. Н. Глубоковского. 1907. 233 стр.
- Ч. 8. То же. Вып. 2. № 151—268. (Т. 68.) 1908. С. 233—521.
- Ч. 1. (Т. 26.) Изъяснение трудных мест божественного писания по выбору. 1855. 513 стр.
- Псалтирь с объяснением каждого стиха блаженного Феодорита, епископа Кирского. Москва: Свято-Троицкое издательство, 2011. .
- Памятники византийской литературы IV—IX веков. / Отв. ред. Л. А. Фрейберг. М.: Наука. 1968. С. 127—131.
- История боголюбцев с прибавлением «О божественной любви». / Вступ. ст. и новый пер. А. И. Сидорова. (Серия «Библиотека отцов и учителей церкви»). М.: Паломник, 1996. 447 стр.
Дослідження
див. Н. Глубоковский, «Блаженный Ф., епископ кирский, его жизнь и литературная деятельность» (М., 1890, Том 1, Том 2). Тут приведена і література предмета. Про екзегетичних творчості блаж. Ф. см. J.-N. Guinot, «L'exégèse de Théodoret de Cyr» (Paris, 1995) (Théologie historique, 100). Для характеристики епохи, в якій діяв Феодорит, див. Am édée Thierry, «Récits de l'histoire romaine au V siècle. Nestorius et Eutychès. Les grandes hérésies du V siècle» (Пар:, 1878).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Феодорит Кирський
 | Це незавершена стаття про християнство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feodorit Teodorit Kirskij dav gr 8eodwrhtos o Kyroy 386 393 457 yepiskop Kirskij bogoslov odin z najviznachnishih apologetiv diofizitskoyi hristologiyi Predstavnik Antiohijskoyi shkoli bogoslov ya Najbilshij z ideologichnih suprotivnikiv svyatogo Kirila Oleksandrijskogo i zahisnik nestorianstva Za kriptonestorianstvo buv zasudzhenij i vidluchenij Drugim Efeskim soborom vipravdanij i vidnovlenij na Halkidonskomu sobori Jogo kriptonestorianski tvori buli zasudzheni P yatim Vselenskim soborom yak yeretichni Feodorit Kirskijdav gr 8eodwrhtos o KyroyNarodivsya393 1 2 Antiohiya d Starodavnij RimPomer457 abo ne ranishe 458 i ne piznishe 466 Kir Siriya Haleb SiriyaDiyalnistsvyashennik istorik cerkvi istorik pismennikZnannya movdavnogrecka 3 Magnum opusd d i dKonfesiyahristiyanstvo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNeveliki vidomosti z biografiyi Feodorita ye u knizi Istoriya bogolyubciv Jogo batki buli dosit zamozhnimi lyudmi mali rabiv Voni yak i sam Feodorit vilno govorili sirijskoyu i po vsij vidimosti buli sirijcyami hocha vsi svoyi tvori Feodorit pisav zgodom na greckij Batko i mati Feodorita prozhili v shlyubi 13 rokiv i ne mali ditej Yak pishe sam Feodorit mati jogo pozbulasya bezpliddya zavdyaki molitvam Makedoniya Kritofaga Vagitnist protikala vazhko vikidnya ne bulo tilki zavdyaki molitvam Makedoniya Kritofaga Pologi buli vazhkimi Feodorit vizhiv yak vin pishe zavdyaki molitvam Petra Galatijskogo Vin buv yedinoyu ditinoyu v sim yi Vihovala Feodorita jogo babusya mati jogo materi Feodorit narodivsya v Antiohiyi de otrimav chudovu osvitu hto buli jogo vchiteli nevidomo ale bezsumnivno sho mati mala na nogo velikij vpliv Vin rano vstupiv u monastir sv Evprepiya i buv tam chitcem Zhittya Feodorita do yepiskopstva malo vidome U 423 r Feodorit stav nastupnikom Isidora v yepiskopiyi Kirskij Na cij posadi Feodorit pridbav golosnu slavu gromadskogo diyacha pastirya i pismennika Feodorit buv bezsumnivno samim osvichenim bogoslovom V stolittya Vihovanij u povazi do podvizhnictva Feodorit yavlyav v grubomu i rozbeshenomu stolitti bliskuchij priklad hristiyanskogo asketizmu i glibini hristiyanskogo umoglyadu Zamolodu Feodorit mav dvi shilnosti do samotnosti j bidnosti drugu vin mig zdijsniti cilkom ale umovi cerkovnogo zhittya viveli jogo na arenu guchnoyi diyalnosti She v Antiohiyi Feodorit rozdav chastinu svogo majna inshu chastinu vin vikoristav na prikrasu mista Kira pobuduvav mist vregulyuvav ruslo richki stvoriv forum otochenij portikami zbuduvav sobor U mene nichogo nemaye pishe Feodorit drugu ni domu ni mogili odyag na meni skladaye vse moye majno Golovnoyu turbotoyu yepiskopa kirskogo krim pobudovi mista bulo navernennya yeretikiv yakih v Siriyi bulo bezlich Krim sprav blagodijnosti do Feodorita privablyuvalo i jogo oratorske mistectvo Mirne zhittya v yepiskopiyi bula porushene superechkami viklikanimi vchennyam Nestoriya Konstantinopolskogo i Kirila Oleksandrijskogo u protistoyanni mizh yakimi vin vistupiv yak zahisnik pershogo i protivnik drugogo U cij borotbi bagato peripetij i zahoplivih dramatichnih momentiv Golovnim pitannyam yaki turbuvali cerkvu v V st bulo pitannya pro sposib Bogovtilennya chi narodila diva Mariya lyudinu abo Boga i v yakomu vidnoshenni znahodyatsya bozhestvenna i lyudska prirodi v Hrista Nestorij doruchiv svoyemu sekretaryu vchiti sho Divu Mariyu treba nazivati hristotokos Hristorodicya a ne teotokos Bogorodicya Ce vchennya i viklikalo do polemiki sv Kirila yakij zahishav vchennya pro te sho Spasitel ce voplotivshijsya sam Bog Slovo a ne dva Sini tomu neobhidno vikoristovuvati termin Bogorodicya Proti nestorianskoyi dvoyistosti u Hristi Kirilo vikoristovuvav formulu Oleksandrijskoyi bogoslovskoyi shkoli Yedina priroda Boga Slova vtilena Svoyeyu chergoyu proti miafizitskogo vchennya sv Kirila vistupiv Feodorit yakij zahishav vchennya Nestoriya Na Efeskomu sobori 431 r sklikanomu dlya sudu nad Nestoriyem vidbulosya rozdilennya yepiskopiv bilshist protivnikiv Nestoriya ob yednalisya navkolo sv Kirila a protivniki sv Kirila sklikali svij sobor na choli z Antiohijskim yepiskopom Ioannom i Feodoritom na yakomu buv prisutnij i Nestorij Konflikt mizh dvoma hristologichnimi partiyami viklikav nevdovolennya imperatora Feodosiya yakij pogrozhuyuchi areshtami ta represiyami zazhadav poshuku kompromisiv u viri i miru mizh kafedrami Oleksandriyi ta Antiohiyi Vikonuyuchi vimogu imperatora mizh Kirilom Oleksandrijskim i Ioannom Antiohijskim bulo pidpisano Pogodzhuvalne spovidannya 433 r vidome v istoriyi yak Antiohijska uniya Vvazhayetsya sho avtorom tekstu Antiohijskoyi uniyi buv Feodorit Kirskij Odnak Feodoritu ne sudilosya nasolodzhuvatisya dovgij chas mirnim zhittyam u svoyij yeparhiyi Zi smertyu Kirila Oleksandrijskogo i Ioana Antiohijskogo pidpisana nimi Antiohijska uniya faktichno perestala diyati Na providni kafedri Shodu sili radikalni prihilniki dvoh bogoslovskih partij i pochavsya novij vitok protistoyannya mizh miafizitami i diofizitami V 448 roci v Konstantinopoli bulo rozpochata soborna sprava proti arhimandrita odnogo zi stolichnih monastiriv Yevtihiya Buvshi poslidovnim prihilnikom oleksandrijskoyi hristologiyi vin vidmovlyavsya govoriti sho Hristos yedinij u dvoh prirodah kazhuchi zgidno z Kirilom Oleksandrijskim sho Hristos z dvoh prirod do vtilennya a pislya vtilennya v nomu odna priroda Svoyimi suddyami Yevtihij buv zvinuvachenij v doketizmi i chogo vin za soboyu ne viznav i apelyuvav do papi Rimskogo i patriarhu Oleksandrijskogo uglediv v zasudzhenni Yevtihiya intrigi kriptonestorian najviznachnishim ideologom yakih buv Feodorit Kirskij Superechka cherez Yevtihiya prizveli do togo sho Feodoritu bulo nakazano imperatorom Feodosiyem bezviyizno perebuvati v Kiri Na ocholyuvanomu Dioskorom antidiofizitskomu sobori v Efesi u 449 r Feodorit buv zasudzhenij i pozbavlenij vladi Vin pishov u Apamejskij monastir i zvernuvsya do rimskogo papi Leva I z apelyaciyeyu Pislya smerti Feodosiya v 450 r imperator Markiyan vidnoviv Feodorita v jogo pravah a Halkidonskij sobor 451 r prijnyav Feodorita pislya togo yak vin formalno z yavnim nebazhannyam buv zmushenij vimoviti anafemu na Nestoriya 9 ya sesiya soboru 26 zhovtnya 451 r Feodorit buv dosit riznobichnim pismennikom V st jogo tvori stosuyutsya ekzegetiki dogmatiki apologetiki ta istoriyi cerkvi krim togo chudovi jogo propovidi j listi PraciTvori Feodorita po latini vidani v Kelni v 1567 r 2 tomi in fol u 1643 r Yakiv Sirmond vidav yih greckoyu movoyu 4 tomi Krashe vidannya znahoditsya v kolekciyi Minya seriyi greckoyi Patrologiyi toma 80 84 Kritika tekstu Feodorita zalishaye bazhati velmi bagato rosijskoyu movoyu ye pereklad deyakih tvoriv Feodorita v moskovskomu vidanni tvoriv sv otciv Ekzegetichni tvori Feodorita pri naukovij glibini ye zrazkom hudozhnoyi obrobki Dogmatichni praci Feodorita stosuyutsya yak zrozumilo z poperednogo golovnim chinom yeresej Nestoriya ta Yevtihiya pozitivnij rezultat oderzhanij z analizu yeresej predstavlyaye vchennya pro prirodu Spasitelya Golovnij tvir Feodorita maye nazvu Eranist i yavlyaye soboyu dialog Eranista z pravoslavnim yakij rozkrivaye tayemnicyu bogovtilennya i vikuplennya Do apologetichnih traktativ vidnosyatsya tvori Feodorita Proti perskih magiv Proti zhidiv i Zcilennya ellinskih nedug Dva pershih tvori vtracheni pri skladanni Likuvannya Feodorit koristuvavsya tvorami Plutarha Porfiriya i Aeciya a takozh Klimenta i Yevseviya Feodorit vchit sho hristiyanstvo mistit v sobi absolyutnu doskonalist a yazichnictvo ye morok sho musit zniknuti z poyavoyu istini U filosofskih pobudovah Feodorit bachit lishe tin istini Najvazhlivisha pracya Feodorita bez sumnivu jogo Istoriya cerkvi napisana v 449 r yaka skladayetsya z 5 knig Istoriya cerkvi ohoplyuye period vid 324 do 429 r Dzherelami dlya Feodorita sluzhili tvori Yevseviya Rufina Akvilejskogo Filostorgiya Yevstafiya tvori sv Afanasiya i deyaki inshi Druga za znachennyam pracya Feodorita sho sluzhit dopovnennyam do istoriyi cerkvi Yeretichni bajki spravzhnist ciyeyi praci oskarzhuvalasya ale bez dostatnoyi pidstavi Dzherelami Feodorita sluzhili tvori Yustina Filosofa Irineya Lionskogo Klimenta Origena Yevseviya ta in Tvir Feodorita napisano spokijnim tonom bez polemichnogo zapalu vin ne maye neterpimosti PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118756796 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Schafer J Okumenisches Heiligenlexikon 1998 d Track Q296584 CONOR Sl d Track Q16744133 Svyatitel Kirill arhiepiskop Aleksandrijskij Feododorit episkop Kirskij Dvenadcat glav protiv teh kotorye derzayut zashishat mneniya Nestoriya kak pravye Feododorita episkopa Kirskogo oproverzhenie dvenadcati glav Pravmir XIII Makedonij Feodorit Kirskij Istoriya bogolyubcev IX PetrDzherelaA V Kartashev Vselenskie Sobory Andre De Allyo Nestorij Istoriya i uchenie ch 1 Andre De Allyo Nestorij Istoriya i uchenie ch 2 Istoriya Cerkvi Nikolaj Dmitrievich Talberg 1 Mihail Emmanuilovich Posnov Istoriya hristianskoj Cerkvi do razdeleniya Cerkvej v 1054 g 2 Tlumachnij Psaltir Feodorita Kirskogo Chudovskij Psaltir HI st Nimchuk V Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya H HIII st Zhitomir Polissya 2015 S 131 Perekladi Rosijski perekladi Pouchitelnye slova o promysle Per N Malinina M 1784 271 str Tolkovanie na poslanie k evreyam SPb 1843 136 str Kratkoe izlozhenie bozhestvennyh dogmatov SPb 1844 137 str Feodorit Cerkovnaya istoriya SPb 1852 380 str pereizd s primech M A Timofeeva M Rosspen 1993 240 str Istoriya bogolyubcev ili Povestvovanie o svyatyh podvizhnikah SPb 1853 236 str pereizd M 1996 233 str Feodorit Kirrskij Tvoreniya Per Moskovskoj duhovnoj akademii M 1855 1857 1907 1908 Ch 1 T 26 Izyasnenie trudnyh mest bozhestvennogo pisaniya po vyboru 1855 513 str pereizd Tvoreniya T 1 Izyasnenie trudnyh mest Bozhestvennogo Pisaniya M IS RPC 2003 480 str Ch 2 T 27 Tolkovanie na sto pyatdesyat psalmov 1856 401 str pereizd Tvoreniya T 2 Izyasnenie psalmov M IS RPC 2003 536 str Ch 3 T 28 To zhe 1856 454 str Ch 4 T 29 Tolkovaniya na videniya proroka Daniila 1857 452 str Ch 5 T 30 Tolkovaniya na prorokov Nauma Avvakuma Sofoniyu Aggeya Zahariyu Malahiyu 1857 394 str 2 e izd Ch 1 5 Sergiev Posad 1905 1907 Ch 6 Sokrashennoe izlozhenie Bozhestvennyh dogmatov 1908 776 str Ch 7 Pisma Vyp 1 1 150 Per N Glubokovskogo 1907 233 str Ch 8 To zhe Vyp 2 151 268 T 68 1908 S 233 521 Psaltir s obyasneniem kazhdogo stiha blazhennogo Feodorita episkopa Kirskogo Moskva Svyato Troickoe izdatelstvo 2011 ISBN 978 5 904878 02 3 Pamyatniki vizantijskoj literatury IV IX vekov Otv red L A Frejberg M Nauka 1968 S 127 131 Istoriya bogolyubcev s pribavleniem O bozhestvennoj lyubvi Vstup st i novyj per A I Sidorova Seriya Biblioteka otcov i uchitelej cerkvi M Palomnik 1996 447 str Doslidzhennya div N Glubokovskij Blazhennyj F episkop kirskij ego zhizn i literaturnaya deyatelnost M 1890 Tom 1 Tom 2 Tut privedena i literatura predmeta Pro ekzegetichnih tvorchosti blazh F sm J N Guinot L exegese de Theodoret de Cyr Paris 1995 Theologie historique 100 Dlya harakteristiki epohi v yakij diyav Feodorit div Am edee Thierry Recits de l histoire romaine au V siecle Nestorius et Eutyches Les grandes heresies du V siecle Par 1878 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Feodorit Kirskij Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi