Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фемінізм рівності це підмножина загального феміністичного руху який зосереджується на основних подібностях чоловіків і ж

Фемінізм рівності

Фемінізм рівності

Фемінізм рівності — це підмножина загального феміністичного руху, який зосереджується на основних подібностях чоловіків і жінок, кінцевою метою є рівність статей у всіх сферах. Це включає економічну та політичну рівність, рівність на робочому місці, свободу від гендерних стереотипів та андрогінний світогляд. 

Феміністична теорія прагне сприяти правовому статусу жінок як рівному та недиференційованому від статусу чоловіків. Хоча феміністки рівності в значній мірі згодні з тим, що чоловіки та жінки мають основні біологічні відмінності в анатомії, вони стверджують, що на психологічному рівні можливість використання раціональності чи розуму рівна між чоловіками та жінками. Чоловіки та жінки є рівними з точки зору їхньої здатності міркувати, досягати цілей та процвітати як на роботі, так і вдома. 

Фемінізм рівності став домінуючою версією фемінізму після книги «На захист прав жінок» Мері Волстонкрафт (1792). Волстонкрафт довела, що рівність жінок щодо чоловіків проявляється в освіті та праві на працю. До активних феміністок рівності включають також Симону де Бовуар, активісток конвенції Сенека -Фоллз, Елізабет Стентон, Лукрецію Коффін Мотт, Сьюзан Ентоні, Бетті Фрідан та Глорію Стейнем.

У той час як фемінізм рівності був домінуючою перспективою фемінізму протягом 19-го та 20-го століття, 1980-ті та 1990-ті роки принесли новий фокус у фемінізмі — , або істотні відмінності між чоловіками та жінками. Фемінізм відмінностей виступає за виокремлення «жіночого», зосереджуючись на традиційних жіночих рисах, таких як співпереживання, виховання та турбота. У той час, як феміністки рівності розглядають людську природу як по суті андрогінну, феміністки відмінності стверджують, що ця точка зору узгоджує «добро» зі стереотипами, де домінують чоловіки, тим самим діючи в патріархальних рамках суспільства.

Історія

І в праві, і в теології жінки зображувалися як фізично, так і інтелектуально неповноцінними. Одим з перших феміністичних документів, що створив основу для феміністичних рухів, стався, коли Мері Волстонкрафт написала «На захист прав жінок» у 1792 році. Хоча в той час ця література вважалася бунтарською, вона перегукувалася з почуттями жінок у всій Франції, оскільки жіночі республіканські клуби вимагали, щоб свобода, рівність та братерство застосовувалися до обох статей. Хоча цей рух набув розголосу та популярності, врешті-решт був придушений Наполеоном Бонапартом у Кодексі Наполеона, де було встановлено, що чоловік мав повний контроль над сім'єю.

Хоча більшість феміністичних рухів за рівність у Франції не мали успіху, вони вплинули на більшість рухів, що відбулися у Північній Америці у 1800-х роках. І Ебігейл Адамс, і Мерсі Отіс Воррен боролися за те, щоб емансипація жінки була включена до конституції 1776 року, але марно. Однак Елізабет Кейді Стентон і Лукреція Коффін Мотт разом з тисячами інших жінок назавжди змінили динаміку фемінізму рівності за допомогою жіночого конгресу у Сенека-Фоллс Нью-Йорк, у 1848 році. Тут поряд з незалежністю вони вимагали повної юридичної рівності у всіх аспектах життя (освіта, можливості комерції, компенсація, право голосу тощо). Під впливом Елізабет Кейді Стентон та Сьюзан Б. Ентоні цей рух поширився на Європу. У 1869 році Джон Стюарт Мілль опублікував «Підкорення жінок», в якому він стверджував, що рівність між статями призведе до більшого морального та інтелектуального прогресу, що, в свою чергу, принесе більше щастя для всіх.:87–89

Після поширення в Європі, зростання руху сповільнилося до 1920 року, коли стався рух за жіночі виборчі права; багато жінок розділилися щодо того, чи мають жінки рівні позиції з чоловіками. Так тривало до тих пір, поки у 1946 р. не була створена Комісія Організації Об’єднаних Націй з питань статусу жінок для забезпечення рівних політичних, економічних та освітніх можливостей жінок у всьому світі. У 1949 р. французька екзистенціалістка Симона де Бовуар опублікувала працю «Друга стать», в якій вона спростовує багато тверджень щодо жінок та боротьби за гендерну рівність. У 1963 році з'явилась ще одна літературна праця, що стосується фемінізму рівності, «Загадка жіночності» Бетті Фрідан, в якій вона обговорювала «проблему, яка не має імені», посилаючись на поширене нещастя жінок у 1950-х роках. Використовуючи ці літературні здобутки як орієнтир, фемінізм знову виник у Сполучених Штатах з розвитком Національної організації жінок (NOW), створеної в 1966 році. Ця організація боролася за усунення всіх юридичних та соціальних бар'єрів, які ставляться перед жінками. У 1972 р. такі лідерки як Белла Абзуґ, Бетті Фрідан та Глорія Стейнем, просунули поправку про рівні права через Конгрес; однак до 1982 р. вона не була ратифікована.

Феміністична теорія рівності

Феміністична теорія рівності — це поширення рівності чоловіків і жінок на теоретичні та філософські сфери мислення. По суті, феміністична теорія рівності виступає за рівне становище чоловіків і жінок з точки зору бажань, цілей та досягнень. Отже, з цієї точки зору, основа людської природи поза культурою є андрогінною, нейтральною та рівною. 

Заперечення

Основне заперечення проти фемінізму рівності виступає у формі фемінізму відмінності, переконання, яке підкреслює відмінності між чоловіками та жінками. Ця точка зору, відстоювана такими феміністками, як Керол Джилліган, Джоан Тронто, Єва Федер Кіттей, Женев’єва Ллойд, Елісон Джаггар та Інестра Кінг, виникла через неприйняття андрогінного погляду на людську природу, що підкреслюється у фемінізмі рівності. Почавшись переважно у 1980-х роках, ця точка зору свідчить про те, що фемінізм рівності не враховує унікального жіночого досвіду, а отже, створює чоловічу перспективу як домінуюче прагнення.

Див. також

Примітки

  1. Stanford University. Gendered Innovations. Retrieved 3 October 2014.
  2. Wollstonecraft, Mary. "A Vindication of the Rights of Woman". Retrieved 4 October 2014.
  3. The University of Alabama. "Kinds of Feminism". Retrieved 3 October 2014.
  4. Ethics of Care (International Encyclopedia of Philosophy). Retrieved 2 October 2014.
  5. Landes, Joan B. Women and the Public Sphere in the Age of the French Revolution. Ithaca: Cornell UP, 1988. Retrieved 1 October 2014
  6. Mills, John Stuart and Okin, Susan Moller. The Subjection of Women. Hacking Publishing, 1998. Retrieved 4 October 2014.
  7. Friedan, Betty. "The Feminine Mystique." The Essential Feminist Reader. Ed. Estelle B. Freedman. New York: Random House Group, 2007. Retrieved 2 October 2014.
  8. Castro, Ginette. American Feminism: A Contemporary History. Trans. Elizabeth Loverde-Bagwell. New York: New York UP, 1990. Retrieved 1 October 2014.
  9. Bromley,Victoria L. (2012). Feminisms Matter: Debates. Theories. Activism. Toronto, Ontario: University of Toronto Press Inc.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Feminizm rivnosti ce pidmnozhina zagalnogo feministichnogo ruhu yakij zoseredzhuyetsya na osnovnih podibnostyah cholovikiv i zhinok kincevoyu metoyu ye rivnist statej u vsih sferah Ce vklyuchaye ekonomichnu ta politichnu rivnist rivnist na robochomu misci svobodu vid gendernih stereotipiv ta androginnij svitoglyad Feministichna teoriya pragne spriyati pravovomu statusu zhinok yak rivnomu ta nediferencijovanomu vid statusu cholovikiv Hocha feministki rivnosti v znachnij miri zgodni z tim sho choloviki ta zhinki mayut osnovni biologichni vidminnosti v anatomiyi voni stverdzhuyut sho na psihologichnomu rivni mozhlivist vikoristannya racionalnosti chi rozumu rivna mizh cholovikami ta zhinkami Choloviki ta zhinki ye rivnimi z tochki zoru yihnoyi zdatnosti mirkuvati dosyagati cilej ta procvitati yak na roboti tak i vdoma Feminizm rivnosti stav dominuyuchoyu versiyeyu feminizmu pislya knigi Na zahist prav zhinok Meri Volstonkraft 1792 Volstonkraft dovela sho rivnist zhinok shodo cholovikiv proyavlyayetsya v osviti ta pravi na pracyu Do aktivnih feministok rivnosti vklyuchayut takozh Simonu de Bovuar aktivistok konvenciyi Seneka Follz Elizabet Stenton Lukreciyu Koffin Mott Syuzan Entoni Betti Fridan ta Gloriyu Stejnem U toj chas yak feminizm rivnosti buv dominuyuchoyu perspektivoyu feminizmu protyagom 19 go ta 20 go stolittya 1980 ti ta 1990 ti roki prinesli novij fokus u feminizmi abo istotni vidminnosti mizh cholovikami ta zhinkami Feminizm vidminnostej vistupaye za viokremlennya zhinochogo zoseredzhuyuchis na tradicijnih zhinochih risah takih yak spivperezhivannya vihovannya ta turbota U toj chas yak feministki rivnosti rozglyadayut lyudsku prirodu yak po suti androginnu feministki vidminnosti stverdzhuyut sho cya tochka zoru uzgodzhuye dobro zi stereotipami de dominuyut choloviki tim samim diyuchi v patriarhalnih ramkah suspilstva IstoriyaI v pravi i v teologiyi zhinki zobrazhuvalisya yak fizichno tak i intelektualno nepovnocinnimi Odim z pershih feministichnih dokumentiv sho stvoriv osnovu dlya feministichnih ruhiv stavsya koli Meri Volstonkraft napisala Na zahist prav zhinok u 1792 roci Hocha v toj chas cya literatura vvazhalasya buntarskoyu vona peregukuvalasya z pochuttyami zhinok u vsij Franciyi oskilki zhinochi respublikanski klubi vimagali shob svoboda rivnist ta braterstvo zastosovuvalisya do oboh statej Hocha cej ruh nabuv rozgolosu ta populyarnosti vreshti resht buv pridushenij Napoleonom Bonapartom u Kodeksi Napoleona de bulo vstanovleno sho cholovik mav povnij kontrol nad sim yeyu Hocha bilshist feministichnih ruhiv za rivnist u Franciyi ne mali uspihu voni vplinuli na bilshist ruhiv sho vidbulisya u Pivnichnij Americi u 1800 h rokah I Ebigejl Adams i Mersi Otis Vorren borolisya za te shob emansipaciya zhinki bula vklyuchena do konstituciyi 1776 roku ale marno Odnak Elizabet Kejdi Stenton i Lukreciya Koffin Mott razom z tisyachami inshih zhinok nazavzhdi zminili dinamiku feminizmu rivnosti za dopomogoyu zhinochogo kongresu u Seneka Folls Nyu Jork u 1848 roci Tut poryad z nezalezhnistyu voni vimagali povnoyi yuridichnoyi rivnosti u vsih aspektah zhittya osvita mozhlivosti komerciyi kompensaciya pravo golosu tosho Pid vplivom Elizabet Kejdi Stenton ta Syuzan B Entoni cej ruh poshirivsya na Yevropu U 1869 roci Dzhon Styuart Mill opublikuvav Pidkorennya zhinok v yakomu vin stverdzhuvav sho rivnist mizh statyami prizvede do bilshogo moralnogo ta intelektualnogo progresu sho v svoyu chergu prinese bilshe shastya dlya vsih 87 89 Pislya poshirennya v Yevropi zrostannya ruhu spovilnilosya do 1920 roku koli stavsya ruh za zhinochi viborchi prava bagato zhinok rozdililisya shodo togo chi mayut zhinki rivni poziciyi z cholovikami Tak trivalo do tih pir poki u 1946 r ne bula stvorena Komisiya Organizaciyi Ob yednanih Nacij z pitan statusu zhinok dlya zabezpechennya rivnih politichnih ekonomichnih ta osvitnih mozhlivostej zhinok u vsomu sviti U 1949 r francuzka ekzistencialistka Simona de Bovuar opublikuvala pracyu Druga stat v yakij vona sprostovuye bagato tverdzhen shodo zhinok ta borotbi za gendernu rivnist U 1963 roci z yavilas she odna literaturna pracya sho stosuyetsya feminizmu rivnosti Zagadka zhinochnosti Betti Fridan v yakij vona obgovoryuvala problemu yaka ne maye imeni posilayuchis na poshirene neshastya zhinok u 1950 h rokah Vikoristovuyuchi ci literaturni zdobutki yak oriyentir feminizm znovu vinik u Spoluchenih Shtatah z rozvitkom Nacionalnoyi organizaciyi zhinok NOW stvorenoyi v 1966 roci Cya organizaciya borolasya za usunennya vsih yuridichnih ta socialnih bar yeriv yaki stavlyatsya pered zhinkami U 1972 r taki liderki yak Bella Abzug Betti Fridan ta Gloriya Stejnem prosunuli popravku pro rivni prava cherez Kongres odnak do 1982 r vona ne bula ratifikovana Feministichna teoriya rivnostiFeministichna teoriya rivnosti ce poshirennya rivnosti cholovikiv i zhinok na teoretichni ta filosofski sferi mislennya Po suti feministichna teoriya rivnosti vistupaye za rivne stanovishe cholovikiv i zhinok z tochki zoru bazhan cilej ta dosyagnen Otzhe z ciyeyi tochki zoru osnova lyudskoyi prirodi poza kulturoyu ye androginnoyu nejtralnoyu ta rivnoyu ZaperechennyaOsnovne zaperechennya proti feminizmu rivnosti vistupaye u formi feminizmu vidminnosti perekonannya yake pidkreslyuye vidminnosti mizh cholovikami ta zhinkami Cya tochka zoru vidstoyuvana takimi feministkami yak Kerol Dzhilligan Dzhoan Tronto Yeva Feder Kittej Zhenev yeva Llojd Elison Dzhaggar ta Inestra King vinikla cherez neprijnyattya androginnogo poglyadu na lyudsku prirodu sho pidkreslyuyetsya u feminizmi rivnosti Pochavshis perevazhno u 1980 h rokah cya tochka zoru svidchit pro te sho feminizm rivnosti ne vrahovuye unikalnogo zhinochogo dosvidu a otzhe stvoryuye cholovichu perspektivu yak dominuyuche pragnennya Div takozhEgalitarizm Feminizm pershoyi hvili Genderna rivnist Individualistskij feminizm Liberalnij feminizm Feminizm drugoyi hviliPrimitkiStanford University Gendered Innovations Retrieved 3 October 2014 Wollstonecraft Mary A Vindication of the Rights of Woman Retrieved 4 October 2014 The University of Alabama Kinds of Feminism Retrieved 3 October 2014 Ethics of Care International Encyclopedia of Philosophy Retrieved 2 October 2014 Landes Joan B Women and the Public Sphere in the Age of the French Revolution Ithaca Cornell UP 1988 Retrieved 1 October 2014 Mills John Stuart and Okin Susan Moller The Subjection of Women Hacking Publishing 1998 Retrieved 4 October 2014 Friedan Betty The Feminine Mystique The Essential Feminist Reader Ed Estelle B Freedman New York Random House Group 2007 Retrieved 2 October 2014 Castro Ginette American Feminism A Contemporary History Trans Elizabeth Loverde Bagwell New York New York UP 1990 Retrieved 1 October 2014 Bromley Victoria L 2012 Feminisms Matter Debates Theories Activism Toronto Ontario University of Toronto Press Inc ISBN 978 1 4426 0500 8

Дата публікації:
Топ