Ревай Федір Іванович (* 1890, с. Мирча, Унґський комітат, Угорське королівство — † 1945, Єнакієве, Сталінська область) — український громадський, політичний і освітній діяч Закарпаття, видавець і публіцист, заступник голови Сойму Карпатської України, лідер Українського Національного Об'єднання.
Федір Ревай | |
---|---|
Заступник Голови Сойму Карпатської України | |
15 березня 1939 — 18 березня 1939 | |
Попередник | посада запроваджена |
Наступник | посада скасована |
| |
Народився | 1890 с. Мирча, Унґський комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина |
Помер | 1945 Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
Національність | українець |
Політична партія | Українське національне об'єднання |
Життєпис
Народився у селі Мирча сучасного Великоберезнянського району Закарпатської області в родині вчителів. Навчався у сільській народній школі, але отримати фахову і вищу освіту йому не вдалося. Ще в юнацьком віці прилучився до політичного життя. За часів Австро-Угорщини із 1907 до 1911 року був членом угорської соціал-демократичної робітничої партії. Проходив дійсну службу в рядах австро-угорської армії, після закінчення якої позбувся членства у вищезазначеній партії.
Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини вступив до чехословацької соціал-демократичної партії. Протягом 1929-1930 обирався членом президії крайової організації даної партії й одночасно депутатом земського представництва від неї. Виконував обов'язки заступника голови «Крайового Союзу руських народно-просвітних товариств на Підкарпатській Русі», до якого ввійшли 12 закарпатських організацій.
У 1936 році його виключили із соціал-демократичної партії за «націоналістичний ухил», оскільки наполягав на тому, щоб до крайового земського представництва обрали не чеха за національністю, а українця. Таку позицію Ревая кваліфікували як «порушення партійної дисципліни».
На відміну від проукраїнських політиків старшого покоління, Федір Ревай вирізнявся радикалізмом, проте це не вплинуло на високий авторитет серед однодумців більш поміркованого Августина Волошина. Громадський діяч брав активну участь у діяльності «Просвіти» (1920—1939 роки) як член управи, Центральної Руської (Української) Народної Ради. Став учасником ряду з'їздів: делегатом II з'їзду української молоді в Мукачеві (1934), Всепросвітянського з'їзду в Ужгороді (1937), Великих зборів Української Народної Ради (16 жовтня 1938 року).
Під час існування автономної Карпатської України з 14 вересня 1938 до 25 січня 1939 працював редактором газети «Нова свобода». Після утворення партії «Українське національне об'єднання» 24 січня 1939 очолив її центральний провід. 12 лютого обраний послом до Сойму Карпатської України. На засіданні регіонального парламенту став заступником голови Сойму і членом однієї з комісій.
Після угорської окупації ув'язнений у Тячівській тюрмі, згодом у таборі в селі Крива, потім у Вар'юлопоші біля Ніредьгази. Після звільнення жив і працював у Хусті, політикою не займався, проте намагався через угорських націоналістів добитися автономних прав для Закарпаття (1939—1941). Після заняття Закарпаття радянською армією у 1944 заарештований агентами «Смерш». Після допиту Федора Ревая засудили і відправили до радянської в'язниці в місті Єнакієве, де він і помер у 1945 році.
Примітки
- РЕВАЙ ФЕДІР. resource.history.org.ua. Процитовано 3 вересня 2017.
- Ревай Федір Іванович. Карпатська Україна (укр.). 18 лютого 2014. Процитовано 3 вересня 2017.
- . www.zakarpatia.com (укр.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 вересня 2017.
Джерела та література
- Вегеш М. М. Ревай Федір // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 147. — .
- Карпатська Україна. Матеріали до 70-ти річчя проголошення незалежності[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revaj Fedir Ivanovich 1890 s Mircha Ungskij komitat Ugorske korolivstvo 1945 Yenakiyeve Stalinska oblast ukrayinskij gromadskij politichnij i osvitnij diyach Zakarpattya vidavec i publicist zastupnik golovi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini lider Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya Fedir RevajFedir RevajZastupnik Golovi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini15 bereznya 1939 18 bereznya 1939Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada skasovanaNarodivsya 1890 1890 s Mircha Ungskij komitat Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaPomer 1945 1945 Yenakiyeve Stalinska oblast Ukrayinska RSR SRSRNacionalnist ukrayinecPolitichna partiya Ukrayinske nacionalne ob yednannyaZhittyepisPosli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil Lacanich Narodivsya u seli Mircha suchasnogo Velikobereznyanskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti v rodini vchiteliv Navchavsya u silskij narodnij shkoli ale otrimati fahovu i vishu osvitu jomu ne vdalosya She v yunackom vici priluchivsya do politichnogo zhittya Za chasiv Avstro Ugorshini iz 1907 do 1911 roku buv chlenom ugorskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Prohodiv dijsnu sluzhbu v ryadah avstro ugorskoyi armiyi pislya zakinchennya yakoyi pozbuvsya chlenstva u vishezaznachenij partiyi Pislya priyednannya Zakarpattya do Chehoslovachchini vstupiv do chehoslovackoyi social demokratichnoyi partiyi Protyagom 1929 1930 obiravsya chlenom prezidiyi krajovoyi organizaciyi danoyi partiyi j odnochasno deputatom zemskogo predstavnictva vid neyi Vikonuvav obov yazki zastupnika golovi Krajovogo Soyuzu ruskih narodno prosvitnih tovaristv na Pidkarpatskij Rusi do yakogo vvijshli 12 zakarpatskih organizacij U 1936 roci jogo viklyuchili iz social demokratichnoyi partiyi za nacionalistichnij uhil oskilki napolyagav na tomu shob do krajovogo zemskogo predstavnictva obrali ne cheha za nacionalnistyu a ukrayincya Taku poziciyu Revaya kvalifikuvali yak porushennya partijnoyi disciplini Na vidminu vid proukrayinskih politikiv starshogo pokolinnya Fedir Revaj viriznyavsya radikalizmom prote ce ne vplinulo na visokij avtoritet sered odnodumciv bilsh pomirkovanogo Avgustina Voloshina Gromadskij diyach brav aktivnu uchast u diyalnosti Prosviti 1920 1939 roki yak chlen upravi Centralnoyi Ruskoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Radi Stav uchasnikom ryadu z yizdiv delegatom II z yizdu ukrayinskoyi molodi v Mukachevi 1934 Vseprosvityanskogo z yizdu v Uzhgorodi 1937 Velikih zboriv Ukrayinskoyi Narodnoyi Radi 16 zhovtnya 1938 roku Pid chas isnuvannya avtonomnoyi Karpatskoyi Ukrayini z 14 veresnya 1938 do 25 sichnya 1939 pracyuvav redaktorom gazeti Nova svoboda Pislya utvorennya partiyi Ukrayinske nacionalne ob yednannya 24 sichnya 1939 ocholiv yiyi centralnij provid 12 lyutogo obranij poslom do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Na zasidanni regionalnogo parlamentu stav zastupnikom golovi Sojmu i chlenom odniyeyi z komisij Pislya ugorskoyi okupaciyi uv yaznenij u Tyachivskij tyurmi zgodom u tabori v seli Kriva potim u Var yuloposhi bilya Niredgazi Pislya zvilnennya zhiv i pracyuvav u Husti politikoyu ne zajmavsya prote namagavsya cherez ugorskih nacionalistiv dobitisya avtonomnih prav dlya Zakarpattya 1939 1941 Pislya zanyattya Zakarpattya radyanskoyu armiyeyu u 1944 zaareshtovanij agentami Smersh Pislya dopitu Fedora Revaya zasudili i vidpravili do radyanskoyi v yaznici v misti Yenakiyeve de vin i pomer u 1945 roci PrimitkiREVAJ FEDIR resource history org ua Procitovano 3 veresnya 2017 Revaj Fedir Ivanovich Karpatska Ukrayina ukr 18 lyutogo 2014 Procitovano 3 veresnya 2017 www zakarpatia com ukr Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 veresnya 2017 Dzherela ta literaturaVegesh M M Revaj Fedir Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 147 ISBN 978 966 00 1290 5 Karpatska Ukrayina Materiali do 70 ti richchya progoloshennya nezalezhnosti nedostupne posilannya z chervnya 2019