Нікітін Федір Михайлович рос Никитин Фёдор Михайлович 1900 1988 радянський актор театру і кіно Заслужений артист РРФСР 1

Нікітін Федір Михайлович (рос. Никитин Фёдор Михайлович, 1900—1988) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1956). Народний артист РРФСР (1969). Двічі лауреат Сталінської премії першого ступеня (1950, 1951).

Нікітін Федір Михайлович

Ім'я при народженні	Нікітін Федір Михайлович
Народився	3 травня 1900(1900-05-03) Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	17 липня 1988(1988-07-17) (88 років) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Російська імперія СРСР
Діяльність	актор театру, кіноактор
Заклад	Всеросійський державний інститут кінематографії, Ленфільм, Академічний драматичний театр імені Віри Коміссаржевської і Ленфільм
IMDb	nm0631705

Нагороди та премії






Нікітін Федір Михайлович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітін.

Біографічні відомості

Народ. 3 травня 1900(19000503) р. в Лохвиці Полтавської губернії в дворянській сім'ї. Батько — генерал царської армії.

Навчався в Пажеському корпусі. З 1916 року працював в театрах Херсона та Одеси.

У 1918 році дебютував в кінематографі. Знявся в декількох німих фільмах.

У 1922 році закінчив Другу студію МХТ, у 1922—1928 рр. працював актором в Ярославлі, Ленінграді, Москві.

У 1928—1931 рр. керував кафедрою акторської майстерності ГІКа.

У 1931—1936 рр. — актор кіностудії «Ленфільм», потім — ленінградського Нового ТЮГу.

Учасник Німецько-радянської війни. У 1941—1943 рр. — командир кулеметного взводу Народного ополчення, актор і режисер агітвзвода Ленінградського Блокадного театру (згодом — Ленінградський Драматичний театр імені В. Ф. Коміссаржевської).

З 1948 року — актор кіностудії «Ленфільм».

Грав в українських фільмах: «Довга дорога в короткий день» (1972, Томас; реж. Т. Левчук, кіностудія ім. О. Довженка), (1977, т/ф), «Спокута чужих гріхів» (1978, кардинал Танчера; реж. В. Підпалий, кіностудія ім. О. Довженка), «Серед сірого каміння» (1983, «професор»; реж. Кіра Муратова, Одеська кіностудія).

Помер 17 липня 1988 р. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Долі та творчості актора присвячена глава № 80 телециклу передач Леоніда Філатова «Щоб пам'ятали…».

Нагороди і премії

1950 — Сталінська премія першого ступеня: за виконання ролі професора Званцева у фільмі «Академік Іван Павлов» (1949).
1951 — Сталінська премія першого ступеня: за виконання ролі А. С. Даргомижського в фільмі «Мусоргський» (1950).
Заслужений артист РРФСР (18 червня 1956)
Народний артист РРФСР (29 вересня 1969)
1985 — Головний приз Всесоюзного кінофестивалю: за роль у фільмі «І життя, і сльози, і любов».

Фільмографія

Режисер:

«Нота на колесах» (1928, короткометражний)

Акторські кінороботи:

«Тереза Ракен» (1918, розсильний)
«Катька — паперовий ранет» (1926, Вадька Завражін, на прізвисько «Тілігент»)
«Прикордонний пост № 17» (1926, полковник)
«Будинок в заметах» (1927, музикант)
«Паризький швець» (1927, Кирик, глухонімий)
«Інженер Єлагін» (1928, Микола, Єлагін-син)
«Мій син» (1928, злодій)
«Уламок імперії» (1929, унтер-офіцер Філімонов)
«Міста і роки» (1930, Артист)
«Життя на повний хід» (1930, Муркін)
«Свині завжди свині» (1931, Ревізор)
«Для вас знайдеться робота» (1932, Отто)
«Перший взвод» (1932, прапорщик Веліканов
«Втікач» (1932, короткометражний, утікач)
«Золоті вогні» (1934, Трохим Іванович)
«Королівські матроси» (1934, матрос О'Брайан)
«Пісня про щастя» («Таємниця Кавирлі») (1934, вчитель Григорій Миколайович Фасторскій)
«Біліє парус одинокий» (1937, Василь Петрович Бачей)
«Академік Іван Павлов» (1949, професор Званцев)
«Велика сила» (1949, академік Рубльов Сергій Васильович)
«Мусоргський» (1950, О. С. Даргомижський)
«Римський-Корсаков» (1952, Великий князь Володимир Олександровичн)
«Герої Шипки» (1954, лорд Дербі)
«Княжна Мері» (1955, князь Лиговськой)
«Наречена» (1956, отець Андрій)
«Дон Сезар де Базан» (1957, дон Хосе, спектакль)
«Північна повість» (1960, доктор Траубе)
«Бар'єр невідомості» (1961, лікар Ромашов)
«Будні і свята» (1961, лісничий)
«Черемушки» (1962, Семен Семенович Бабуров, батько Ліди)
«Щур на підносі» (1963, батько)
«Вулиця Ньютона, будинок 1» (1963, батько Лариси)
«Іоланта» (1963, Рене)
«До мене, Мухтаре!» (1964, ветеринарний лікар Трохим Гнатович Зирянов)
«Перекличка» (1965, професор)
«На одній планеті» (1965, Петро Оболенський, директор архіву)
«Перший відвідувач» (1965, скарбник)
«Серце матері» (1965, Неклюдов, прокурор)
«Вірність матері» (1966, лікар (в титрах не вказаний)
«Гіркі зерна» (1966, Бадя Іліє)
«Рік як життя» (1966, Вальтер-Сократ)
«Вони живуть поруч» (1967, професор; реж. Г. Рошаль)
«Кам'яний гість» (1976, фільм-опера, перший гість (співає Анатолій Орфьонов)
«Веселе чарівництво» (1969, Кащей Безсмертний)
«Крах імперії» (1970, Мілюков)
«Троє» (1970, Веремій)
«Один з нас» (1970, Франц Редігер, німецький дипломат; реж. Г. Полока)
«Руїни стріляють…» (1970—1972, Євген Володимирович Клумов)
«Довга дорога в короткий день» (1972, Томас; реж. Т. Левчук, кіностудія ім. О. Довженка)
«Карпухін» (1972, Соломатін, адвокат)
«Відкрита книга» (1973, Павло Петрович Лебедєв)
«Надія» (1973, Микола Ге, художник)
«У те далеке літо…» (1974, Микола Михайлович, учитель)
«Варіант „Омега“» (1975, барон фон Шлоссер, генерал-полковник, батько Георга)
«Дні Турбіних» (1976, Максим; реж. В. Басов)
«Сентиментальний роман» (1976, складач)
«Солодка жінка» (1976, Шубкин, отец Ларика)
«Собака на сіні» (1977, Оттавйо, мажордом Діани (роль озвучив Олександр Дем'яненко; реж. Ян Фрід)
«Кільця Альманзора» (1977, Альманзор, чарівник)
«Спокута чужих гріхів» (1978, кардинал Танчера; реж. В. Підпалий, кіностудія ім. О. Довженка)
«Омелян Пугачов» (1978, камердинер)
«Незнайомка» (1979, звіздар)
«Дивовижні пригоди Дениса Корабльова» (1979, Сергій Петрович Колоколов («Кол»)
«Амністія» (1980, Секержицький, зять потерпілого)
«20 грудня» (1980, професор Борисов)
«Таємничий старий» (1980, Федір Михайлович, художник-реставратор)
«Державний кордон. Ми наш, ми новий...» (1980, священик)
«Проданий сміх» (1981, вчитель)
«Комендантська година» (1981, художник)
«Наше покликання» (1981, Сергій Веніамінович Туманов (Сервентум) викладач математики; реж. Г. Полока)
«Серед сірого каміння» (1983, «професор»; реж. Кіра Муратова, Одеська кіностудія)
«І життя, і сльози, і любов» (1983, Павло Андрійович; реж. М. Губенко)
«Я — вожатий форпосту» (1986, Сергій Веніамінович Туманов; реж. Г. Полока)
«Під знаком Червоного Хреста» (1987, Березанцев) та ін.

Література

Актеры советского кино. Вып. 4-й. Л., 1968;
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.298.

Посилання

Фільмографія на kino-teatr.ru
Могила Ф. М. Нікітіна