Філа́тов Леоні́д Олексі́йович (рос. Леонид Алексеевич Филатов; нар. 24 грудня 1946, Казань — пом. 26 жовтня 2003, Москва) — радянський і російський актор, режисер, письменник, поет, і телеведучий. Заслужений артист РРФСР (1987). Народний артист Російської Федерації (1995). Лауреат Державної премії Російської Федерації (1996).
Філатов Леонід Олексійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 24 грудня 1946 Казань, РРФСР, СРСР | |||
Помер | 26 жовтня 2003 (56 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | поет, актор, кінорежисер, сценарист, ведучий, письменник | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна | |||
Роки діяльності | 1969-2003 | |||
У шлюбі з | Шацька Ніна Сергіївна | |||
IMDb | ID 0276840 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Філатов Леонід Олексійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народився 24 грудня 1946 р. в Казані в родині геолога. Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1969, майстерня і ).
З 1969 року — актор Московського театру на Таганці.
У 1985—1987 рр. «Таганку» очолював Анатолій Ефрос, а Філатов на той час працював у театрі «Современник», потім повернувся до «Таганки».
З 1970 року Філатов успішно працював у кіно («Екіпаж» (1979), «З вечора до полудня» (1981), «Успіх» (1984), «Забута мелодія для флейти» (1987) та ін). Також грав в українських стрічках: «Жінки жартують серйозно» (1981, Борис), «Ярослав Мудрий» (1981, Твердислав), «Грачі» (1983, Віктор), «Петля» (1983, Васильєв).
1989 року був обраний секретарем Спілки кінематографістів СРСР.
Єдина режисерська робота Л. Філатова — фільм «Сукині діти» (1990). Другий фільм «Свобода або смерть» (1993, режисер, сценарист, актор) не був завершений.
У 1993—2003 роках був автором і ведучим на 1-му каналі Останкіно (пізніше — на рос. ОРТ/ Перший канал) циклу документальних програм «Щоб пам'ятали» (рос. «Чтобы помнили»), присвяченого пам'яті відомих у минулому, але незаслужено забутих акторів радянського кіно (з 1995 р. проєкт вироблявся телекомпанією REN-TV).
Останні роки
У 1993 році Філатов переніс інсульт, у 1997 році — операцію з видалення нирок. Понад два роки він провів на гемодіалізі — апараті «штучна нирка».
У жовтні 1997 року акторові було зроблено операцію з пересадки донорської нирки.
У жовтні 2003 року Філатов застудився, почалася двостороння пневмонія.
З 16 жовтня у важкому стані перебував у відділенні реанімації Центральної клінічної лікарні. Весь цей час був під'єднаний до апарату штучного дихання в стані «лікарського і медикаментозного сну». Для лікування необхідно було приймати препарати, що підвищують імунітет, що протипоказано при пересаджених органах через багаторазове підвищення ризику відторгнення донорського органу. Через 10 днів, 26 жовтня 2003 року, Леонід Філатов помер на 57-му році життя.
Помер 26 жовтня 2003 року. Похований у Москві на Ваганьковському цвинтарі.
29 жовтня 2003 відбулося відспівування актора в храмі Воскресіння Словущого на Успенському Вражку, церемонія прощання пройшла в Центральному будинку кіно.
Сім'я
Батько Леоніда помер 1982 року, був похований на Ашхабадському міському кладовищі.
- Перша дружина — Лідія Кузьмівна Савченко (нар.08.11.1941), актриса.
- Друга дружина (з 1982) — Ніна Шацька (1940—2021), Заслужена артистка РФ (2008).
Державні нагороди
- Заслужений артист РРФСР (09.07.1987)
- Народний артист Російської Федерації (28.12.1995)
- Державна премія Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва 1995 року (в галузі кіно та телебачення) (27.05.1996) — за цикл телевізійних передач «Щоб пам'ятали»
Фестивалі та премії
- Лауреат премії міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах (за фільм «Чичерін», де зіграв головну роль) (1986)
- Гран-прі на ВРКФ «Кінотавр» у Сочі — за фільм «Сукині діти» (1991)
- Премія «Тріумф» (1996)
- Російська національна телевізійна премія ТЕФІ — Спеціальний приз Академії російського телебачення (1996)
- Премія літературного журналу «Октябрь» за комедію «Лісістрата» (1998)
- Міжнародна премія «Поезія» у номінації «Русь співаюча» (2000)
Фільмографія
Акторські роботи
- «А ви, товаришу?» (1969, фільм-спектакль, поет; реж. В. Шалевич, В. Третьякова)
- «Едгар одружується» (1969, фільм-спектакль, нотаріус)
- «Місто першого кохання» (1970, Борис)
- рос. «Во весь голос» (1973, телеспектакль, реж. )
- «Фредерік Моро» (1973, фільм-спектакль; Фредерік Моро; реж. В. Смєхов)
- «Мартін Іден» (1976, фільм-спектакль; Бріссенден)
- «Любов Ярова» (1977, фільм-спектакль; Михайло Яровий)
- «Кішка на радіаторі» (1977, чоловік; реж. )
- «Капітанська дочка» (1978, фільм-спектакль, Швабрін; реж. П. Резніков)
- «Годинник з зозулею» (1978, Кузнєцов Валентин Миколайович; екранізація п'єси Філатова, реж. )
- «Ецитони Бурчеллі» (1978, фільм-спектакль; Афанасій Хвощ)
- «Іванцов, Петров, Сидоров» (1978, Олексій Петрович Петров; реж. К. Худяков)
- «Обережно, ремонт!» (1979, фільм-спектакль; Валентин Кузнєцов)
- «Лють» (1979, фільм-спектакль, Обольянінов; реж. )
- «Екіпаж» (1979, Ігор Скворцов, бортінженер; реж. О. Мітта)
- «Хто заплатить за удачу» (1980, Федір Чумак, картковий шулер; реж. К. Худяков)
- «Вам і не снилося…)» (1980, Михайло, коханець Тетяни Миколаївни; реж. І. Фрез)
- «Звідки у траві риба?» (1980, к/м, реж. І. Диховичний)
- «Жінки жартують серйозно» (1981, Борис Проворний; реж. К. Єршов, Кіностудія ім. О. Довженка)
- «Ярослав Мудрий» (1981, Твердислав, воєвода; реж. Г. Кохан, Кіностудія ім. О. Довженка)
- «З вечора до полудня» (1981, Кім Жарков, син письменника, тренер; реж. К. Худяков)
- «Повісті Бєлкіна. Постріл» (1981, Сільвіо; реж. П. Фоменко)
- «Голос» (1982, Сергій Анатолійович, режисер; реж. )
- «Обрані» (1982, пан Б. К., німецький барон; реж. С. Соловйов, СРСР—Колумбія)
- «Грачі» (1983, Віктор Сергійович Грач, середній брат; реж. К. Єршов, Кіностудія ім. О. Довженка)
- «Сповідь його дружини» (1983, Річард Бекрайтіс)
- «Алі-Баба і сорок розбійників» (1983, перехожий, збирач історій; реж. О. Рябоконь)
- «З життя начальника карного розшуку» (1983, Степан Петрович Слєпнєв, «Разгуляй», шофер-далекобійник, колишній злодій-рецидивіст)
- «Петля» (1983, інспектор Васильєв; реж. , Кіностудія ім. О. Довженка)
- «Співучасники» (1983, Сергій Олександрович Хлєбніков, слідчий прокуратури; реж. )
- «Європейська історія» (1984, репортер газети «Express» журналіст Хайнц Ренке; реж. І. Гостєв)
- «Успіх» (1984, Геннадій Максимович Фетисов, молодий режисер зі столиці; реж. К. Худяков)
- «Береги в тумані» (1986, Дмитро Шелопугін; реж. Ю. Карасик, СРСР—Болгарія)
- «Чичерін» (1986, Чичерін; реж. О. Зархі)
- «Забута мелодія для флейти» (1987, Леонід Семенович Філімонов; Е. Рязанов)
- «Загін» (1987, Крафт/майор, потім полковник Мустафа ас-Салем)
- «Претендент» (1987, Тед Стівенс; реж. К. Худяков, СРСР—Чехословаччина)
- «Місто Зеро» (1988, Олексій Михайлович Варакін, інженер московського машинобудівного заводу; реж. К. Шахназаров)
- «Радощі земні» (1988, т/ф, Клим Бобрищов)
- «Про Федота-стрільця, удалого молодця» (1988, телеспектакль; автор і виконавець)
- «Крок» (1988, Гусєв; реж. О. Мітта, СРСР—Японія)
- «Сукині діти» (1990, Юрій Михайлович, чиновник міністерства культури)
- (1992, епізод)
- «Благодійний бал» (1993, Віктор Бершадський)
- «Гравці-XXI» (1993, телеверсія театральної вистави, Іхарєв; реж. С. Юрський
- «Свобода або смерть» (1993, режисер, сценарист, актор) — не був завершений
Озвучування кінофільмів
- «Тобі — атакуючий класе!» (1977, мультфільм; читає текст)
- «Овід» (1980, Чезаре Мартіні — роль Григоре Григоріу; Кіностудія ім. О. Довженка)
- «Повернення Ольмеса» (1984, голос за кадром)
- «Чужа біла і рябий» (1986, батько Івана Найдьонова — роль Любомираса Лауцявічюса)
Режисер-постановник
- «Сукині діти» (1990, автор сценар. у співавт.)
- «Свобода або смерть» (1993, режисер, сценарист, актор) — не був завершений
Екранізації творів Леоніда Філатова
- «Годинник з зозулею» (1978, екранізація п'єси, реж. )
- «Про Федота-стрільця, удалого молодця» (1988, телеспектакль; реж. Зінаїда Алієва)
- «Сукині діти» (1990, автор сценарію, за участю (п'єса)
- «Оповідь про Федота-Стрільця» (2001, х/ф за мотивами п'єси «Про Федота-стрільця, удалого молодця», реж С. Овчаров)
- «Про Федота-стрільця, удалого молодця» (2008, повнометражний мультиплікаційний фільм, реж. Л. Стеблянко)
Примітки
- Филатов Алексей Еремеевич :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Процитовано 17 січня 2023.
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Філатов Леонід Олексійович |
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 448;
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С. 792;
- Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000. — С. 561—567;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С. 282—283.
Посилання
- Переклади віршів Філатова на українську мову
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Filatov Fila tov Leoni d Oleksi jovich ros Leonid Alekseevich Filatov nar 24 grudnya 1946 Kazan pom 26 zhovtnya 2003 Moskva radyanskij i rosijskij aktor rezhiser pismennik poet i televeduchij Zasluzhenij artist RRFSR 1987 Narodnij artist Rosijskoyi Federaciyi 1995 Laureat Derzhavnoyi premiyi Rosijskoyi Federaciyi 1996 Filatov Leonid OleksijovichNarodivsya24 grudnya 1946 1946 12 24 Kazan RRFSR SRSRPomer26 zhovtnya 2003 2003 10 26 56 rokiv Moskva Rosiya pnevmoniyaPohovannyaVagankovske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistpoet aktor kinorezhiser scenarist veduchij pismennikAlma materTeatralnij institut imeni Borisa ShukinaRoki diyalnosti1969 2003U shlyubi zShacka Nina SergiyivnaIMDbID 0276840Nagorodi ta premiyiTEFI Triumf Filatov Leonid Oleksijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya 24 grudnya 1946 r v Kazani v rodini geologa Zakinchiv Teatralne uchilishe im B Shukina 1969 majsternya i Z 1969 roku aktor Moskovskogo teatru na Taganci U 1985 1987 rr Taganku ocholyuvav Anatolij Efros a Filatov na toj chas pracyuvav u teatri Sovremennik potim povernuvsya do Taganki Z 1970 roku Filatov uspishno pracyuvav u kino Ekipazh 1979 Z vechora do poludnya 1981 Uspih 1984 Zabuta melodiya dlya flejti 1987 ta in Takozh grav v ukrayinskih strichkah Zhinki zhartuyut serjozno 1981 Boris Yaroslav Mudrij 1981 Tverdislav Grachi 1983 Viktor Petlya 1983 Vasilyev 1989 roku buv obranij sekretarem Spilki kinematografistiv SRSR Yedina rezhiserska robota L Filatova film Sukini diti 1990 Drugij film Svoboda abo smert 1993 rezhiser scenarist aktor ne buv zavershenij U 1993 2003 rokah buv avtorom i veduchim na 1 mu kanali Ostankino piznishe na ros ORT Pershij kanal ciklu dokumentalnih program Shob pam yatali ros Chtoby pomnili prisvyachenogo pam yati vidomih u minulomu ale nezasluzheno zabutih aktoriv radyanskogo kino z 1995 r proyekt viroblyavsya telekompaniyeyu REN TV Ostanni roki U 1993 roci Filatov perenis insult u 1997 roci operaciyu z vidalennya nirok Ponad dva roki vin proviv na gemodializi aparati shtuchna nirka U zhovtni 1997 roku aktorovi bulo zrobleno operaciyu z peresadki donorskoyi nirki U zhovtni 2003 roku Filatov zastudivsya pochalasya dvostoronnya pnevmoniya Z 16 zhovtnya u vazhkomu stani perebuvav u viddilenni reanimaciyi Centralnoyi klinichnoyi likarni Ves cej chas buv pid yednanij do aparatu shtuchnogo dihannya v stani likarskogo i medikamentoznogo snu Dlya likuvannya neobhidno bulo prijmati preparati sho pidvishuyut imunitet sho protipokazano pri peresadzhenih organah cherez bagatorazove pidvishennya riziku vidtorgnennya donorskogo organu Cherez 10 dniv 26 zhovtnya 2003 roku Leonid Filatov pomer na 57 mu roci zhittya Pomer 26 zhovtnya 2003 roku Pohovanij u Moskvi na Vagankovskomu cvintari 29 zhovtnya 2003 vidbulosya vidspivuvannya aktora v hrami Voskresinnya Slovushogo na Uspenskomu Vrazhku ceremoniya proshannya projshla v Centralnomu budinku kino Sim yaBatko Leonida pomer 1982 roku buv pohovanij na Ashhabadskomu miskomu kladovishi Persha druzhina Lidiya Kuzmivna Savchenko nar 08 11 1941 aktrisa Druga druzhina z 1982 Nina Shacka 1940 2021 Zasluzhena artistka RF 2008 Derzhavni nagorodiZasluzhenij artist RRFSR 09 07 1987 Narodnij artist Rosijskoyi Federaciyi 28 12 1995 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi v galuzi literaturi ta mistectva 1995 roku v galuzi kino ta telebachennya 27 05 1996 za cikl televizijnih peredach Shob pam yatali Festivali ta premiyiLaureat premiyi mizhnarodnogo kinofestivalyu u Karlovih Varah za film Chicherin de zigrav golovnu rol 1986 Gran pri na VRKF Kinotavr u Sochi za film Sukini diti 1991 Premiya Triumf 1996 Rosijska nacionalna televizijna premiya TEFI Specialnij priz Akademiyi rosijskogo telebachennya 1996 Premiya literaturnogo zhurnalu Oktyabr za komediyu Lisistrata 1998 Mizhnarodna premiya Poeziya u nominaciyi Rus spivayucha 2000 FilmografiyaAktorski roboti A vi tovarishu 1969 film spektakl poet rezh V Shalevich V Tretyakova Edgar odruzhuyetsya 1969 film spektakl notarius Misto pershogo kohannya 1970 Boris ros Vo ves golos 1973 telespektakl rezh Frederik Moro 1973 film spektakl Frederik Moro rezh V Smyehov Martin Iden 1976 film spektakl Brissenden Lyubov Yarova 1977 film spektakl Mihajlo Yarovij Kishka na radiatori 1977 cholovik rezh Kapitanska dochka 1978 film spektakl Shvabrin rezh P Reznikov Godinnik z zozuleyu 1978 Kuznyecov Valentin Mikolajovich ekranizaciya p yesi Filatova rezh Ecitoni Burchelli 1978 film spektakl Afanasij Hvosh Ivancov Petrov Sidorov 1978 Oleksij Petrovich Petrov rezh K Hudyakov Oberezhno remont 1979 film spektakl Valentin Kuznyecov Lyut 1979 film spektakl Obolyaninov rezh Ekipazh 1979 Igor Skvorcov bortinzhener rezh O Mitta Hto zaplatit za udachu 1980 Fedir Chumak kartkovij shuler rezh K Hudyakov Vam i ne snilosya 1980 Mihajlo kohanec Tetyani Mikolayivni rezh I Frez Zvidki u travi riba 1980 k m rezh I Dihovichnij Zhinki zhartuyut serjozno 1981 Boris Provornij rezh K Yershov Kinostudiya im O Dovzhenka Yaroslav Mudrij 1981 Tverdislav voyevoda rezh G Kohan Kinostudiya im O Dovzhenka Z vechora do poludnya 1981 Kim Zharkov sin pismennika trener rezh K Hudyakov Povisti Byelkina Postril 1981 Silvio rezh P Fomenko Golos 1982 Sergij Anatolijovich rezhiser rezh Obrani 1982 pan B K nimeckij baron rezh S Solovjov SRSR Kolumbiya Grachi 1983 Viktor Sergijovich Grach serednij brat rezh K Yershov Kinostudiya im O Dovzhenka Spovid jogo druzhini 1983 Richard Bekrajtis Ali Baba i sorok rozbijnikiv 1983 perehozhij zbirach istorij rezh O Ryabokon Z zhittya nachalnika karnogo rozshuku 1983 Stepan Petrovich Slyepnyev Razgulyaj shofer dalekobijnik kolishnij zlodij recidivist Petlya 1983 inspektor Vasilyev rezh Kinostudiya im O Dovzhenka Spivuchasniki 1983 Sergij Oleksandrovich Hlyebnikov slidchij prokuraturi rezh Yevropejska istoriya 1984 reporter gazeti Express zhurnalist Hajnc Renke rezh I Gostyev Uspih 1984 Gennadij Maksimovich Fetisov molodij rezhiser zi stolici rezh K Hudyakov Beregi v tumani 1986 Dmitro Shelopugin rezh Yu Karasik SRSR Bolgariya Chicherin 1986 Chicherin rezh O Zarhi Zabuta melodiya dlya flejti 1987 Leonid Semenovich Filimonov E Ryazanov Zagin 1987 Kraft major potim polkovnik Mustafa as Salem Pretendent 1987 Ted Stivens rezh K Hudyakov SRSR Chehoslovachchina Misto Zero 1988 Oleksij Mihajlovich Varakin inzhener moskovskogo mashinobudivnogo zavodu rezh K Shahnazarov Radoshi zemni 1988 t f Klim Bobrishov Pro Fedota strilcya udalogo molodcya 1988 telespektakl avtor i vikonavec Krok 1988 Gusyev rezh O Mitta SRSR Yaponiya Sukini diti 1990 Yurij Mihajlovich chinovnik ministerstva kulturi 1992 epizod Blagodijnij bal 1993 Viktor Bershadskij Gravci XXI 1993 televersiya teatralnoyi vistavi Iharyev rezh S Yurskij Svoboda abo smert 1993 rezhiser scenarist aktor ne buv zavershenij Ozvuchuvannya kinofilmiv Tobi atakuyuchij klase 1977 multfilm chitaye tekst Ovid 1980 Chezare Martini rol Grigore Grigoriu Kinostudiya im O Dovzhenka Povernennya Olmesa 1984 golos za kadrom Chuzha bila i ryabij 1986 batko Ivana Najdonova rol Lyubomirasa Laucyavichyusa Rezhiser postanovnik Sukini diti 1990 avtor scenar u spivavt Svoboda abo smert 1993 rezhiser scenarist aktor ne buv zavershenijEkranizaciyi tvoriv Leonida Filatova Godinnik z zozuleyu 1978 ekranizaciya p yesi rezh Pro Fedota strilcya udalogo molodcya 1988 telespektakl rezh Zinayida Aliyeva Sukini diti 1990 avtor scenariyu za uchastyu p yesa Opovid pro Fedota Strilcya 2001 h f za motivami p yesi Pro Fedota strilcya udalogo molodcya rezh S Ovcharov Pro Fedota strilcya udalogo molodcya 2008 povnometrazhnij multiplikacijnij film rezh L Steblyanko PrimitkiFilatov Aleksej Eremeevich Pamyat naroda pamyat naroda ru Procitovano 17 sichnya 2023 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Filatov Leonid OleksijovichKino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 448 Vsemirnyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar M 1998 S 792 Razzakov F Populyarnaya enciklopediya zvezd M 2000 S 561 567 Kinoslovar T Z SPb 2001 S 282 283 PosilannyaPerekladi virshiv Filatova na ukrayinsku movu