Федір Ніколайчик крипт Ни к Ф Ф Н 1857 містечко Новий Ропськ Новозибківський повіт Чернігівська губернія нині село Брянс

Федір Ніколайчик (крипт.: Ни-к Ф., Ф. Н.; 1857, містечко Новий Ропськ, Новозибківський повіт, Чернігівська губернія, нині село Брянської області, РФ – 1920, Бердянськ, нині Запорізька область) — історик, літературознавець, краєзнавець, педагог. Історик Війська Запорозького Городового, організатор освіти у Полтавській губернії, археолог та ентограф, журналіст провідних наукових видань Російської імперії. Зробив великий внесок у дослідження землеволодінь князів Вишневецьких та ґенези колонізації Лівобережжя Дніпра у часи Речі Посполитої. Біограф Кошового Отамана Війська Запорозького Низового Петра Калнишевського.

Федір Ніколайчик
Народився	1857 Новий Ропськ, Новозибківський повіт, Чернігівська губернія, нині село Брянської області, РФ
Помер	1920 Бердянськ, нині Запорізька область
Національність	українець
Alma mater	Університет Сятого Володимира
Галузь	історія

Життєпис

Закінчив історико-філолологічний факультет Університету Святого Володимира у Києві (1882).

Наукову роботу розпочав під керівницвом В. Антоновича. Потім 20 років учителював на Полтавщині: жіноча гімназія в Кременчуці, реальне училище в Ромнах (нині Сумська область), засновник і директор учительської семінарії у Сорочинцях, також був інспектором народних училищ Пирятинського повіту.

Від 1906 – директор народних училищ Волинської губернії, від 1909 – началник дирекції народних училищ Сувалківської губернії (нині Польща).

Досліджував історичне минуле Полтавщини, писав розвідки з фольклору та етнографії, з історії козаччини, Гетьманщини й Лівобережної України, брав участь в археологічних розкопках на Роменщині.

Листувався з відомим істориком козаччини Дмитром Яворницьким.

У 1880–1890-х активно співпрацював із журналом «Кіевская старина», де вмістив, зокрема, «Библіографическій указатель сочиненій Н. И. Костомарова» (1885, № 5), вид. «Труды Полтавской ученой архивной коммиссіи» («Ильинская ярмарка въ периодъ ее существованія въ Ромнахъ», 1907, опубліковано у 3-х випусках).

Член Історичного товариства Нестора-літописця (1884), співзасновник Полтавської губернської вченої архівної комісії (1903).

Автор фундаментальної праці «Городъ Кременчукъ: Историческій очеркъ» (С.-Петербургъ, 1891).

Особливо цінною для істориків є наукова розвідка Ніколайчика про життя та діяльність останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського – «Родина Калнишевскаго» («Кіевская старина», 1892, кн. 37).

Праці

Новые свадебные малорусскія песни въ общемъ ходе свадебнаго дѣйствія // КС. 1883. № 2;
Родъ Лашкевичей и дневникъ одного из нихъ // Там само. 1887. № 12;
Первые казацкія движенія въ Рѣчи Посполитой (1591–1596) // Там само. 1888. № 3–4;
Новый источникъ о казацкомъ возстаніи 1625 г. и место заключенія Куруковскаго договора // Там само. 1889. № 10;
Отголосокъ лирницкаго языка (къ статье Валериана Боржковскаго «Лирники») // Там само. 1890. № 4;
Универсалъ гетмана Скоропадскаго о вечерницахъ, кулачныхъ бояхъ // Там само. 1894. № 6;
Матеріалы по исторіи землевладѣнія князей Вишневецкихъ въ Левобережной Украине // Чтенія Истор. об-ва Нестора-лѣтописца. К., 1900. Кн. 14, вып. 3;
Начало и ростъ Полтавскихъ владѣній князей Вишневецкихъ по даннымъ литовской метрики // Тр. 11-го Археол. съезда въ Кіеве, 1889 г. Москва, 1902. Т. 2;
Личный составъ малороссійской казацкой старшины въ 1725 г. // КС. 1904. № 7–8.

Література

Павловскій И. Ф. Краткій біографическій словарь ученыхъ и писателей Полтавской губерніи съ половины XVIII вѣка. П., 1912;
Коцур Г. Краєзнавець Федір Данилович Ніколайчик (1857–1920): повернення із забуття // Мат. 5-ї Волин. міжнар. істор.-краєзн. конф.: Зб. наук. пр. Ж., 2012;
Її ж. Ф. Д. Ніколайчик про кошового отамана Петра Калнишевського // Часопис укр. історії. 2013. Вип. 26.

Джерела

Енциклопедія сучасної України. Ніколайчик Федір Данилович