Фанні Берні (англ. Frances Burney, відома як англ. Fanny Burney, після шлюбу фр. Madame d’Arblay; 13 червня 1752, Кінгс-Лінн, графство Норфолк — 6 січня 1840, Бат) — англійська письменниця.
Фанні Берні | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Fanny Burney | ||||
Ім'я при народженні | англ. Frances Burney | |||
Прізвисько | Madame d'Arblay | |||
Народилася | 13 червня 1752[1][2][…] Кінгс-Лінн, Норфолк, Англія, Королівство Велика Британія[4] | |||
Померла | 6 січня 1840[1][2][…](87 років) Лондон, Сполучене Королівство | |||
Поховання | d | |||
Країна | Сполучене Королівство Королівство Велика Британія | |||
Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, авторка щоденника, есеїстка, драматург, авторка трагедій | |||
Сфера роботи | есей | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1768 | |||
Жанр | епістолярний, мемуари | |||
Magnum opus | Евеліна[d], Cecilia[d], d і d | |||
Батько | d[5][6] | |||
Мати | d[7][6] | |||
Брати, сестри | d[6], d, d[6], d[6], d[6] і d[6] | |||
У шлюбі з | d[6] | |||
Діти | d[6] | |||
Автограф | ||||
| ||||
Фанні Берні у Вікісховищі | ||||
Біографія
Дочка відомого історика музики, органіста і композитора Чарлза Берні і матері французького походження та католицького віросповідання (її батько, дід Фанні на прізвище Дюбуа, був французьким емігрантом в Англії). У десятирічному віці Берні втратила матір; мачуха (батько вдруге одружився в 1766) не користувалася її любов'ю, як і любов'ю інших п'ятьох дітей (старший брат Фанні Джеймс став згодом адміралом і супроводжував Кука в двох його останніх подорожах). Батько віддавав перевагу іншим дочкам, Фанні, що росла одиначкою, пізно навчилася письма. Вона взагалі була самоучкою, тоді як двох її сестер відправили на навчання в Париж: школою для Фанні стала бібліотека батька, насамперед — твори Плутарха і Шекспіра. У 16 років вона почала вести щоденник.
Берні з юності входила у вищі кола Лондона, постійно спілкувалася з Семюелом Джонсоном, Берком, Рейнолдсом та ін., Була учасницею жіночого гуртка «Сині панчохи», де, крім перерахованих, регулярно бували актор , письменники Річардсон, Джеймс Босуелл, Хорас , , Елізабет Картер та інші. У 1786 році вона була призначена другою берегинею гардеробу королеви Шарлотти і залишалася на цій посаді до 1790 року, покинувши її за станом здоров'я та зберігши хороші відносини з королівським двором.
У 1792 році познайомилася з французьким генералом Олександром Д'Арбле, який щойно емігрував до Англії, зблизилася з гуртком французьких-емігрантів в Лондоні. Д'Арбле представив Берні Жермені де Сталь. У 1793 році одружилася з Д'Арбле, в 1794 році народила сина. У 1801 році генерал був покликаний на службу Наполеоном Бонапартом, дружина і син супроводжували його в Париж. У зв'язку з війною, що почалася між Францією і Англією, сім'я була на 10 років (1802–1812) інтернована у Франції. У Берні розвинувся рак грудей, вона перенесла важку операцію без наркозу, про яку написала детальний звіт (див .: ). У 1815 році генерал Д'Арбле в складі британської королівської гвардії брав участь у військових діях проти Наполеона, який покинув острів Ельба (Сто днів), був поранений. Берні, їде в Лондон поховати батька (1814), приєдналася до чоловіка, що одужував після поранення в Трірі, в 1815 році вони разом повернулися в Англію. Після смерті чоловіка (1818) Берні більше не займалася літературою. У 1832 році вона видала батьківські «Спогади».
Творчість
Передчуваючи романтизм, написані в епістолярній або автобіографічній формі, психологічно достовірні і спостережливі до навколишнього світу романи Берні «Евеліна» (1778, вид. анонімно, перевиданий у 1965), «Сесілія» (1782), «Камілла» (1796), її сатиричні комедії («Любов і мода», 1799, та ін.) мали великий успіх у сучасників і сучасниць, їх читали навіть короновані особи та весь двір. Однак для нащадків Фанні Берні залишилася чи не виключно авторкою щоденників, які вела протягом життя і які були видані після її смерті. Такі «Ранні щоденники 1768–1778» (опубл. 1889), які дають картину літературного і громадського життя Британії тих років, і більш пізні «Щоденники і листи 1778–1840» (опубл. 1842 — 1846), в яких багато місця приділяється подробицям придворного побуту.
Визнання
Романи Берні читала і цінувала Джейн Остін (назва її головного роману "Гордість і упередження" — цитата з роману Берні «Сесілія»), її щоденниками як джерелом користувався Вільям Теккерей при описі битви при Ватерлоо в романі «Ярмарок марнославства». «Щоденники» Берні високо оцінені Вірджинією Вулф. Повною мірою її значення було усвідомлено в XX столітті, коли її назвали «матір'ю англійської прози».
Новітні видання
- The Journal and Letters of Fanny Burney (Madame D'Arblay) 1791—1840. 12 vols. Oxford: Oxford UP, 1972—1984
Література
- Dobson A. Fanny Burney (Madame d'Arblay). New York; London: Macmillan & Co., 1903
- Tourtellot AB Be loved no more; the life and environment of Fanny Burney. Boston: Houghton Mifflin Co., 1938.
- Hemlow J. The History of Fanny Burney. London: Oxford UP, 1958
- White E. Fanny Burney, novelist; a study in technique: Evelina, Cecilia, Camilla, The wanderer. Hamden: Shoe String Press, 1960
- Gérin W. The young Fanny Burney. London; New York: T. Nelson, 1961
- Adelstein ME Fanny Burney. New York: Twayne Publishers Inc., 1968
- Meyer Spacks PA Imagining a self: autobiography and novel in eighteenth-century England. Cambridge: Harvard University Press, 1976
- Devlin DD The Novels and Journals of Frances Burney . Hampshire: Macmillan Press Ltd., 1987
- Doody MA Frances Burney: The Life in The Works. New Jersey: Rutgers UP, 1988.
- Bloom H. Fanny Burney's Evelina. New York: Chelsea House, 1988
- Epstein J. The Iron Pen: Frances Burney and the Politics of Women's Writing . Wisconsin: University of Wisconsin Press, 1989.
- Simons J. Diaries and Journals of Literary Women from Fanny Burney to Virginia Woolfe . Hampshire: Macmillan Press Ltd., 1990.
- Harman C. Fanny Burney: a biography. New York: Alfred A. Knopf, 2001.
- Rizzo BW The early journals and letters of Fanny Burney . Montréal; London: McGill-Queen's UP, 2002
- Nicolson N. Fanny Burney: the mother of English fiction. London: Short Books, 2002.
посилання
- Сайт [ 20 січня 2012 у Wayback Machine.] Товариства Фанні Берні (англ.)
- Центру Фанні Берні (англ.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118638106 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 159.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fanni Berni angl Frances Burney vidoma yak angl Fanny Burney pislya shlyubu fr Madame d Arblay 13 chervnya 1752 17520613 Kings Linn grafstvo Norfolk 6 sichnya 1840 Bat anglijska pismennicya Fanni Berniangl Fanny BurneyIm ya pri narodzhenniangl Frances BurneyPrizviskoMadame d ArblayNarodilasya13 chervnya 1752 1752 06 13 1 2 Kings Linn Norfolk Angliya Korolivstvo Velika Britaniya 4 Pomerla6 sichnya 1840 1840 01 06 1 2 87 rokiv London Spoluchene KorolivstvoPohovannyadKrayina Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistpismennicya pismennicya romanistka avtorka shodennika eseyistka dramaturg avtorka tragedijSfera robotiesejMova tvorivanglijskaRoki aktivnostiz 1768Zhanrepistolyarnij memuariMagnum opusEvelina d Cecilia d d i dBatkod 5 6 Matid 7 6 Brati sestrid 6 d d 6 d 6 d 6 i d 6 U shlyubi zd 6 Ditid 6 Avtograf Fanni Berni u VikishovishiBiografiyaDzh Rejnolds Portret Charlza Berni 1781 Dochka vidomogo istorika muziki organista i kompozitora Charlza Berni i materi francuzkogo pohodzhennya ta katolickogo virospovidannya yiyi batko did Fanni na prizvishe Dyubua buv francuzkim emigrantom v Angliyi U desyatirichnomu vici Berni vtratila matir machuha batko vdruge odruzhivsya v 1766 ne koristuvalasya yiyi lyubov yu yak i lyubov yu inshih p yatoh ditej starshij brat Fanni Dzhejms stav zgodom admiralom i suprovodzhuvav Kuka v dvoh jogo ostannih podorozhah Batko viddavav perevagu inshim dochkam Fanni sho rosla odinachkoyu pizno navchilasya pisma Vona vzagali bula samouchkoyu todi yak dvoh yiyi sester vidpravili na navchannya v Parizh shkoloyu dlya Fanni stala biblioteka batka nasampered tvori Plutarha i Shekspira U 16 rokiv vona pochala vesti shodennik Berni z yunosti vhodila u vishi kola Londona postijno spilkuvalasya z Semyuelom Dzhonsonom Berkom Rejnoldsom ta in Bula uchasniceyu zhinochogo gurtka Sini panchohi de krim pererahovanih regulyarno buvali aktor pismenniki Richardson Dzhejms Bosuell Horas Elizabet Karter ta inshi U 1786 roci vona bula priznachena drugoyu beregineyu garderobu korolevi Sharlotti i zalishalasya na cij posadi do 1790 roku pokinuvshi yiyi za stanom zdorov ya ta zberigshi horoshi vidnosini z korolivskim dvorom U 1792 roci poznajomilasya z francuzkim generalom Oleksandrom D Arble yakij shojno emigruvav do Angliyi zblizilasya z gurtkom francuzkih emigrantiv v Londoni D Arble predstaviv Berni Zhermeni de Stal U 1793 roci odruzhilasya z D Arble v 1794 roci narodila sina U 1801 roci general buv poklikanij na sluzhbu Napoleonom Bonapartom druzhina i sin suprovodzhuvali jogo v Parizh U zv yazku z vijnoyu sho pochalasya mizh Franciyeyu i Angliyeyu sim ya bula na 10 rokiv 1802 1812 internovana u Franciyi U Berni rozvinuvsya rak grudej vona perenesla vazhku operaciyu bez narkozu pro yaku napisala detalnij zvit div U 1815 roci general D Arble v skladi britanskoyi korolivskoyi gvardiyi brav uchast u vijskovih diyah proti Napoleona yakij pokinuv ostriv Elba Sto dniv buv poranenij Berni yide v London pohovati batka 1814 priyednalasya do cholovika sho oduzhuvav pislya poranennya v Triri v 1815 roci voni razom povernulisya v Angliyu Pislya smerti cholovika 1818 Berni bilshe ne zajmalasya literaturoyu U 1832 roci vona vidala batkivski Spogadi TvorchistPeredchuvayuchi romantizm napisani v epistolyarnij abo avtobiografichnij formi psihologichno dostovirni i sposterezhlivi do navkolishnogo svitu romani Berni Evelina 1778 vid anonimno perevidanij u 1965 Sesiliya 1782 Kamilla 1796 yiyi satirichni komediyi Lyubov i moda 1799 ta in mali velikij uspih u suchasnikiv i suchasnic yih chitali navit koronovani osobi ta ves dvir Odnak dlya nashadkiv Fanni Berni zalishilasya chi ne viklyuchno avtorkoyu shodennikiv yaki vela protyagom zhittya i yaki buli vidani pislya yiyi smerti Taki Ranni shodenniki 1768 1778 opubl 1889 yaki dayut kartinu literaturnogo i gromadskogo zhittya Britaniyi tih rokiv i bilsh pizni Shodenniki i listi 1778 1840 opubl 1842 1846 v yakih bagato miscya pridilyayetsya podrobicyam pridvornogo pobutu ViznannyaRomani Berni chitala i cinuvala Dzhejn Ostin nazva yiyi golovnogo romanu Gordist i uperedzhennya citata z romanu Berni Sesiliya yiyi shodennikami yak dzherelom koristuvavsya Vilyam Tekkerej pri opisi bitvi pri Vaterloo v romani Yarmarok marnoslavstva Shodenniki Berni visoko ocineni Virdzhiniyeyu Vulf Povnoyu miroyu yiyi znachennya bulo usvidomleno v XX stolitti koli yiyi nazvali matir yu anglijskoyi prozi Novitni vidannyaThe Journal and Letters of Fanny Burney Madame D Arblay 1791 1840 12 vols Oxford Oxford UP 1972 1984LiteraturaDobson A Fanny Burney Madame d Arblay New York London Macmillan amp Co 1903 Tourtellot AB Be loved no more the life and environment of Fanny Burney Boston Houghton Mifflin Co 1938 Hemlow J The History of Fanny Burney London Oxford UP 1958 White E Fanny Burney novelist a study in technique Evelina Cecilia Camilla The wanderer Hamden Shoe String Press 1960 Gerin W The young Fanny Burney London New York T Nelson 1961 Adelstein ME Fanny Burney New York Twayne Publishers Inc 1968 Meyer Spacks PA Imagining a self autobiography and novel in eighteenth century England Cambridge Harvard University Press 1976 Devlin DD The Novels and Journals of Frances Burney Hampshire Macmillan Press Ltd 1987 Doody MA Frances Burney The Life in The Works New Jersey Rutgers UP 1988 Bloom H Fanny Burney s Evelina New York Chelsea House 1988 Epstein J The Iron Pen Frances Burney and the Politics of Women s Writing Wisconsin University of Wisconsin Press 1989 Simons J Diaries and Journals of Literary Women from Fanny Burney to Virginia Woolfe Hampshire Macmillan Press Ltd 1990 Harman C Fanny Burney a biography New York Alfred A Knopf 2001 Rizzo BW The early journals and letters of Fanny Burney Montreal London McGill Queen s UP 2002 Nicolson N Fanny Burney the mother of English fiction London Short Books 2002 posilannyaSajt 20 sichnya 2012 u Wayback Machine Tovaristva Fanni Berni angl Centru Fanni Berni angl PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118638106 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 159 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824