Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України — спортивне товариство, створене в Україні у складі радянського спортивного товариства «Динамо». Створено 31 жовтня 1924 року в Харкові. Після перенесення столиці до Києва, республіканське товариство переїхало до Києва і наразі має свою штаб-квартиру на вулиці Інститутській, 29/3. З того часу спортивний клуб залишається одним із найкращих клубів України після розпаду Радянського Союзу.
ФСТ «Динамо» України | |
---|---|
Гасло | Сила в русі та єдності |
Тип | спортивне товариство |
Засновано | 31 жовтня 1924 |
Галузь | спорт |
Штаб-квартира | Київ, вул. Інститутська, 29/3 |
Офіційні мови | українська |
Вебсайт: dynamo.ua | |
Історія
Заснування у Харкові
1923 року на засіданні організаційної групи, що відбулося в Москві, було створене Московське Пролетарське Спортивне товариство «Динамо». Українські правоохоронці в цей час також створювали фізкультурно-спортивні колективи у Вінниці, Харкові, Києві, Одесі, Полтаві, Миколаєві, Донецьку, Дніпропетровську, Черкасах, Умані, Білій Церкві та інших містах.
На часі стало питання про об'єднання діючих спортивних формувань правоохоронців України. На засіданні Центральної Міжвідомчої Комісії у справах товариств і спілок при НКВС, яке складалось із делегатів від органів правопорядку, державної безпеки, охорони кордону та внутрішніх військ і відбулося 31 жовтня 1924 року в Харкові, тодійшній столиці радянської України, було затверджено Положення про Всеукраїнську Раду Пролетарсько-Спортивних товариств «Динамо». Саме з цієї дати розпочалася історія українського «Динамо».
Спочатку харківське «Динамо» фінансувалося харківським заводом «Серп і Молот», який нещодавно був націоналізований. Взявши шефство над заводом, динамівські активісти створили в його цехах гуртки фізкультури, організували в них регулярне проведення фізкультпаузи, постійно-діючий семінар з підвищення кваліфікації громадських інструкторів та суддів зі спорту, надавали безоплатно заводчанам свої бази для тренувань і змагань.
Штаб-квартирою ФСТ «Динамо» став клуб імені Ілліча на вулиці Раднаркомівській, поблизу провідного спортклубу — ДПУ УРСР та Харківського обласного відділу ДПУ. Тут тренувалися й змагалися волейболісти, гандболісти, городошники, стрільці. Взимку на цій території заливали ковзанку. Згодом збудували спортзал для занять спортивною гімнастикою, дзюдо, волейболом. Ці найперші споруди обслуговували передусім оперативних працівників.
Вже через кілька місяців після обрання правління харківського «Динамо» його стрілецька секція налічувала 500 членів, гімнастична — 140 ітд. За перші чотири роки було підготовлено 70 водіїв автомашин i мотоциклів. До свого п'ятиліття харківська організація мала вже власну ескадрилію з 12 літаків, аеродром, кінну школу, солідний автомотопарк.
Втім первісні спортивні споруди, зведені інколи поспіхом, вже не могли задовольнити зростаючі потреби фахівців, спортсменів, динамівського загалу. Отже з'явились ідеї створити сучасну спортивну індустрію.
На сьому річницю товариства вони урочисто відкрили найбільший тоді в республіці стадіон «Динамо», який попервах називали всеукраїнським. Він являв собою великий спортивний комплекс, розташований на 20 гектарах у лісопарковій зоні. Сам стадіон мав 15-титисячні трибуни, а побіч — запасне футбольне поле, 4 тенісних корта, волейбольні, гандбольні, баскетбольні майданчики, гімнастичне містечко, стрілецький тир, майданчики для скраклів і крокету і навіть фізкультурний павільйон зі спортивними залами та спеціальною спортивною бібліотекою. 3 нагоди відкриття стадіону 4 червня відбулася загальна демонстрація харківських динамівців та фізкультурників, профспілкових організацій, а наступного дня на стадіоні «Динамо» при 15 тис. відбулось відкриття стадіону і під звуки духового оркестру на зеленому газоні і бігових доріжках продемонстрували масові фізичні вправи понад 5 тис. динамівців. Загалом на честь відкриття стадіону протягом п'яти днів тривали численні змагання з футболу, легкоатлетичного кросу, гандболу, баскетболу, тенісу, скраклів, велокросу, важкої атлетики тощо.
Створення осередків у Києві та інших регіонах
Ще до утворення київської ради «Динамо» працівники правоохоронних органів, об'єднані на той час у різні спортивні гуртки, секції, звели на території парку «Шате-де-Фльор» (нині тут стадіон «Динамо») повноцінний спортивний комплекс: футбольне поле, гімнастичне містечко, баскетбольний, гандбольний, волейбольний, майданчики, повітку для борців; обладнали по вулиці Левашовській (тепер Шовковична) спортивну залу, в якій по черзі тренувалися гімнасти, волейболісти, борці.
В травні 1934 року київські динамівці приймали перших спортсменів і глядачів на першій великій спортивній будові в Києві — стадіоні «Динамо», який було розташовано в центрі міста. На той час, крім центрального ядра (футбольне поле, бігові доріжки, сектори для метання, стрибків у висоту, довжину і з жердиною), були трибуни на 18 тис. місць, невеликий спортпавільйон з роздягальнями й душевими, спортзал, у якому тренувалися борці та важкоатлети, тенісні корти (після другої світової війни на їх місці звели відкритий плавальний басейн з вишками для стрибків у воду, а також для тренувань і змагань ватерполістів). У довоєнні роки всі найбільші спортивні й масові заходи республіки відбувалися саме на цьому стадіоні.
Через рік стала до ладу ще одна велика київська споруда: водно-веслувальна база на Трухановому острові, в Матвіївській затоці, де ввели в експлуатацію викопаний у рекордні строки і гарно облаштований природний 50-тиметровий басейн та вишки для стрибків у воду. З часом там було створено 4 елінга місткістю на 250—300 академічних човнів, байдарок, каное, майстерня по ремонту суден, готель на 200 місць та ін.
Київський клуб «Динамо» спочатку спонсорував завод «Більшовик», де збудували стрілецький тир, створили в цехах фізкультурні осередки, постачали їх інвентарем, влаштовували із заводчанами товариські зустрічі з різних видів спорту. Також всебічну допомогу надавали динамівці селам Київщини, зокрема Броварського району: працювали на колгоспних ланах, збирали врожай, доставляли його в зерносховища. В окремих районах кінні секції допомагали тягловою силою. Під час «Естафети врожаю» 1933 року динамівські бригади відремонтували 4 сільськогосподарські машини, брали участь в будівництві дитячих ясел тощо. На той час під шефським динамівським крилом у республіці перебували 1730 колгоспів, радгоспів, МТС, у яких створили 625 первинних колективів фізкультури, до яких прилучилися понад 10 тис. селян.
Навесні 1924 року, за 8 місяців до офіційного створення «Динамо», у Вінниці було створено спортивний осередок, до якого увійшло 53 працівники Подільського губвідділу та особливого відділу 17-24-26 ОДПУ. Тут культивували такі види спорту, як стрільба, боротьба, футбол, бокс, спортивна гімнастика, легка атлетика. Футболісти брали участь у змаганнях на першість України, а в решті видів спорту виступали на першість міста. Через 2 роки, 11 грудня 1926 року відбулися засновницькі збори працівників правоохоронних органів, які юридично оформили створення на Вінниччині регіонального товариства «Динамо». Вони так само почали будівництво спортивних споруд. Ними було зведено стадіон для власного футбольного клубу «Динамо», водну станцію, стрілецький тир, обладнано конюшню і придбано 8 верхових коней, обладнано 2 тенісних корти, 2 волейбольних майданчики, яму для стрибків у довжину тощо. Вінницькі динамівці також активно допомагали місцевим школам і особливо сільським активістам впроваджувати в повсякденний побут фізичну культуру і спорт. Так, селу Ксаверівка було передано бібліотеку, спортивний інвентар, 5 пар лиж, 12 пар ковзанів з черевиками тощо. Крімтого вінничани підготували і провели сільську зіркову естафету, в якій взяли участь понад 150 лижників та кіннотників. Під час лижно-кінного пробігу за маршрутом Вінниця-Київ (225 км) динамівці зупинялися в 20 селах, де обмінювалися досвідом з організації масово-оздоровчої та оборонно-оперативної роботи. А водночас з ними у естафеті брали участь динамівці Бердичева — за маршрутом Маківка-Корделівка; проскурівські динамівці — Меджибіж — Літин — Ксаверівка; динамівці з Тульчина (Брацлав — Немирів — Вороновиця). І всі ці маршрути сходилися у Вінниці, обласному центрі. Тоді ж пройшов кінний пробіг динамівок-дружин командирів Харківської прикордонної школи за маршрутом Харків-Київ-Мінськ-Москва.
В інших регіонах республіки також створювали регіональні осередки товариства. Так луганські динамівці попервах тренувалися в спортивних клубах «Сокіл», «Металіст», залізничників тощо. Потім на громадських засадах повсюдно обладнали найпростіші майданчики для ігор, стрілецький тир, гімнастичні містечка, а згодом збудували і стадіон «Динамо», де стала грати місцева футбольна команда. В підвальному приміщенні клубу будівельників було обладнано спортивний зал, де займалися боротьбою, важкою атлетикою, настільним тенісом, а вечорами тут тренувалися стрільці.
Житомирське повітове відділення Всевобуча ще в 1923—1925 роках створило стрілецько-спортивні клуби в таких містах, як Коростень, Овруч, Новоград-Волинський, які стали згодом частиною динамівської спортової інфраструктури у регіоні; запорізькі динамівці спорудили на розі вулиць Лепіка та Жуковського спортивний комплекс: тенісні корти, майданчик для гри в гандбол (а взимку — в хокей), 25-тиметровий стрілецький тир, гімнастичне містечко, де регулярно тренувалися по над 3 тис. динамівців; у Дніпропетровську, на високому правому березі Дніпра, місцеві динамівці звели в двадцяті роки стадіон «Динамо»: футбольне поле з біговими доріжками, майданчики для спортивних ігор, сектори для легкоалетів і велосипедистів, а взимку — центр ковзанярського й лижного спорту та ін.
1930-ті роки
Загалом у 1920-30-ті роки динамівцями було проведено безліч широкомасштабних агітаційно-пропагандистських заходів з метою залучення населення України до регулярних занять фізичною культурою і спортом, також була започаткована Динаміада.
З наближенням війни динамівці почали приділяти велику увагу розвитку оборонних видів спорту. На початку 1930 року журнал «Динамо» надрукував лист заслуженого чекіста Саєнка: «Вношу 15 карбованців на побудову літака „Динамівець України“. Закликаю стару чекістську гвардію наслідувати мій приклад». А в грудні того ж року у виданні «Динамівець України» було зазначено, що «… чекісти-динамівці подарували країні два бойових літака, збудованих на добровільні внески членів товариства».
Загалом авіапарашутна секція «Динамо», реорганізована потім в аероклуб, підготувала без відриву від основної роботи багато кваліфікованих льотчиків, які згодом брали участь і у другій світовій війні. У довоєнні роки цією секцією керував Микола Остряков. Він швидко перетворив її на центр масового парашутного спорту в Україні і став організатором першого зльоту парашутистів Української РСР, що проходив у Києві в липні — серпні 1935 року, і головою суддівської колегії змагань з парашутиного спорту, на яких виступили спортсмени з Києва, Одеси, Харкова, Запоріжжя та Сталіно. Також Остряков виконав кілька найскладніших показових стрибків, у тому числі з висоти 80 метрів та з мертвої петлі. До жовтня 1935 року на його рахунку було 169 стрибків та близько тисячі підготовлених спортсменів-парашутистів. 8 жовтня 1935 року за видатні заслуги у справі розвитку масового парашутного спорту, за особисту відвагу і майстерність Постановою ЦВК СРСР Остряков був нагороджений орденом Червоної Зірки.
В цей час українські динамівці відзначались великимии авіаційними перельотами і повітряними святами. Їх започаткував навчальний політ за маршрутом Харків-Одеса-Київ-Харків. Невдовзі динамівці подолали на літаках відстань по лінії Київ-Севастополь-Донецьк-Дніпропетровськ завдовжки в 2400 км, але головним досягненням динамівських пілотів став переліт трьох літаків «Р-5» за маршрутом Київ-Памір улітку 1935 року, присвячений 5-річчю розвитку динамівської авіації в Україні. У ролі учасників цього перельоту були три співробітники УДБ НКВС УРСР Ворончук Михайло Родіонович, Письменний Яків Вульфович та Семенов Костянтин Якович. Попри всі труднощі, вони успішно подолали 6 тис.км. За це Постановою ЦВК СРСР від 08.01.1936 р. всі вони були нагороджені орденами Червоної Зірки. Також у тридцяті роки дедалі більших обертів набирав велосипедний спорт. У динамівських організаціях Харкова, Києва, Одеси, Запоріжжя та інших великих міст республіки регулярно відбувались велокроси, гонки на шосе й треку. Вдало виступали велосипедисти «Динамо» на республіканських і всесоюзних змаганнях. У травні 1935 року відбувся старт великого велопробігу за маршрутом Одеса-Владивосток, в якрому взяи участь п'ять динамівських спортсменів, чотири киянини: Іван Гриценко, Микола Погрібний, Сергій Овчаров і Федір Ганопольський та одесит Михайло Рибальченко. Всього динамівці пройшли 15,5 тис. кілометрів по маршруту Київ-Харків-Москва-Казань-Свердловськ-Омськ-Новосибірськ-Іркутськ-Чита-Хабаровськ на велосипедах «Україна» харківського заводу ім. Петровського. Цей шлях здолали за 117 днів, проїхавши через шість автономних республік, п'ять країв та тринадцять областей Радянського Союзу. Учасники були нагороджені орденами «Знак пошани». Їм також вручили й другу високу нагороду — нагрудний знак «Почесний чекіст». Іншим великим велозаходом українських динамівців став велопробіг вздовж кордонів СРСР п'ятьох прикордонників: Липи Мусійовича Людмирського (командир), Василя Тихоновича Шубіна, Володимира Тимофійовича Тимофеева, Івана Олексійовича Радевича та Віктора Харитоновича Морєва. Стартувавши 15 лютого 1936 року в Києві, динамівці-прикордонники здолали понад 30 тис.км. Спортсмени рухались по маршруту Київ — Житомир — Вінниця — Тираспіль — Одеса — Миколаїв — Сімферополь — Керч — Новоросійськ — Сухум — Кутаїс — Тіфліс — Баку — Красноводськ — Ашхабад — Самарканд — Ташкент — Фрунзе — Алма-Ата — Семипалатинськ — Барнаул — Ленінськ-Кузнецький — Кемерово — Іркутськ — Улан-Уде — Чита — Вільний — Хабаровськ — Владивосток. На останньому відрізку, як зазначали газети, було перекрито світовий рекорд дальності велопробігу (15 110 кілометрів), а на фініші цей рекорд було перекрито більш ніж удвічі. Потім з Владивостока динамівці-прикордонники повернули назад через Спаськ на Хабаровськ, а далі — Великий Невер — Якутськ — Олекмінськ — Тулун — Красноярськ — Новосибірськ — Омськ — Тюмень — Свердловськ — Перм — Кіров — Вологда — Ленінград — Вітебськ — Мінськ — Чернігів, де маршрут замкнувся, і, нарешті, заключний етап — Брянськ — Москва, а всього число міст, де учасникам велопробігу довелося провести хоча б одну ніч, становить 250. Загалом було подолано 30 872 кілометри, а сам пробіг тривав майже ріе, починаючи зі старту — 15 лютого 1936 року і завершився 6 лютого 1937 року в день фінішу у Москві. Сам же Липа Людмирський, один із засновників велоспорту в Україні, протягом чверті століття очолював республіканську федерацію.
Крім цього динамівці, працівники міліції м. Миколаєва — M. Куракін, Д. Мисаренко, В. Кушнарьов, М. Овсянников, Я. Спориш, М. Топчій і М. Тупилевич в травні 1936 року рушили у воєнізований шлюпочний похід морями й річками країни. Маршрут Миколаїв — Чорне море — Азовське море — Дон — Волга — Ока — річка Москва — м. Москва учасники походу пройшли без жодної аварії. Весь похід був розрахований на 50 днів. За цей час команда мала пройти 3565 кілометрів, з них — 800 кілометрів Чорним та Азовським морями, 2730 кілометрів річками та 35 кілометрів сушею.
1937 року «Динамо» нагороджено орденом Леніна.
Перехід на самоокупність
Товариству також довелось знайти джерела фінансування. Членських внесків, прибутків від спортивних споруд і крамниць не вистачало, щоб задовольнити дедалі зростаючі потреби. Декотрі пропонували все-таки звернутися до уряду по допомогу, інші — розпустити товариство. Втім у пошуках коштів виникла ідея створити власну промисловість, надавши їй спортивне спрямування. У структуру «Динамо» потрапили фабрики, майстерні, а в рядах динамівців знайшлися і досвідчені фахівці, які зуміли підприємства розширили, вдосконалили технологію виробництв, урізноманітнили асортимент продукції і робили все для того, щоб підприємства стали рентабельними, підвищували продуктивність праці і давали товариству такий прибуток, який би став джерелом його життєдіяльності.
Так луганчани відродили приватну майстерню, замінили в ній обладнання й налагодили виробництво спортивного інвентаря. Покупці високо поцінували його якість і найменування, тому по якомусь часі луганчани створили на базі цієї майстерні завод спортметаловиробів. Подібну метаморфозу пережили Харківська та Запорізька швейні фабрики. Спершу на базі райпромкомбінату запоріжці відкрили цех масового шиття, а потім перетворили у фабрику й почали шити костюми для дзюдоїстів, каратистів, рибалок і т.ін. В двадцяті-тридцяті роки на місці харківської кустарної фабрики по виробництву панчох та швецьких ниток спорудили нове підприємство по виготовленню різноманітного спортивного одягу. Постійне нарощування потужностей промислових підприємств, розширення номенклатури товарів, підвищення їхньої якості сприяли швидкому розширенню мережі крамниць спорттоварів. А все це вплинуло на подальший розквіт товариства.
У повоєнний період «Динамо» досить швидко поновило, реконструювало, а подекуди й збудувало нові промислові підприємства. Так, у 1950 році Дніпропетровський промкомбінат виконав річний план на 103 %, Луганський — на 127, Харківський — на 113, Львівська лижна фабрика — на 125. У такому ж ритмі працювала й решта підприємств. Завдяки успішному розвитку господарсько-фінансової діяльності вже в п'ятдесяті роки товариство знову відмовилося від дотацій і почало функціонувати на власні кошти. Вироби Луганського заводу «Спортінвентар» — рапіри, шпаги, клинки, штанги, еспандери, стрибкові жердини, гантелі, автоматичні вудки, гімнастичні обручі тощо — мали неабияку популярність і на внутрішньому ринку і за рубежем. І найбільшу — фехтувальна зброя і обгумовані штанги. Контейнери з луганським інвентарем йшли на Кубу, в Англію, Німеччину, Іран, а також по усій території тодішнього СРСР. 1950 року луганські динамівці виготовили 2,5 тис. штанг, близько 26 тис. рапір, шпаг і 32 тис. запасних клинків до них, 17 тис. електрорапір та електрошпаг і 20 тис. запасних клинків до них, 46 тис. стрибкових жердин, 60 тис. гімнастичних обручів та еспандерів. Через великий асортимент Луганського експериментального заводу спортивних металовиробів його вважали на той час одним з найкращих і в «Динамо», і на Луганщині.
1970-ті-80-ті роки
Після другої світової в «Динамо» культивувалось понад 50 видів спорту і спортивно-технічних вправ. У спортивних організаціях товариства в УРСР найпоширенішими були стрілецький спорт, легка атлетика, плавання, боротьба та футбол. Спортсмени українського «Динамо» зробили значний внесок у досягнення радянських команд на чемпіонатах Європи і світу та в Олімпійських іграх.
На 1 січня 1979 року серед українських спортсменів-динамівців було 66 заслужених майстрів спорту СРСР, 28 заслужених тренерів СРСР.
В радянський час найкращою командою товариства була футбольна, а також, збірні команди з дзюдо і самбо, плавання і водного поло, веслування. Також у 1946—1973 роках існувала хокейна команда «Динамо» (Київ). Після проголошення незалежності України футбольний клуб «Динамо» (Київ) було приватизовано і він вийшов зі структури ФСТ, але на правах франшизи зберіг свою назву.
Україна
Всеукраїнське «Динамо» трансформувалося в Українську раду Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», у складі якого продовжувало свою роботу. Після прийняття Декларацію про суверенітет, 31 жовтня 1990 року відбулась Установча Конференція фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, яка прийняла рішення про відродження товариства.
Було створено Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України, всеукраїнську громадську організація фізкультурно-спортивної спрямованості, що об'єднує колективи фізичної культури і спорту працівників і військовослужбовців Офісу Президента України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Генеральної прокуратури України, Державної митної служби України, Антимонопольного комітету України, Управління державної охорони України, Податкової міліції Державної податкової адміністрації України та інших правоохоронни органів, а також працівників, службовців підприємств і організацій, колективних членів Товариства, студентів та курсантів вищих навчальних закладів, які готують фахівців для правоохоронних органів України, окремих громадян, а також членів їх сімей, що прагнуть займатися фізичною культурою і спортом, та сприяти їх розвиткові в Україні.
Товариство має понад 140 власних спортивних споруд. Серед них — 4 стадіони зі спортивними комплексами, 7 плавальних басейнів, 26 стрілецьких тирів, 64 спортивних зала, 2 гірськолижних комплекса, 28 спортивно-оздоровчих баз тощо. За рішенням Кабінету Міністрів України 7 унікальних спортивних комплексів внесено до списку головних навчально-спортивних баз олімпійської підготовки українських спортсменів: легкоатлетична та футбольна — в Кончі-Заспі (під Києвом), важкоатлетична та боротьби дзюдо — у Феодосії (Крим), лижних гонок та біатлону — на Сумщині, гірськолижного спорту — в смт. Славське на Львівщині, стрільби з луку — в Новій Каховці (Херсонська область), фехтування — київський Будинок фізкультури, а харківська обласна організація зуміла капітально відремонтувати й реконструювати відкриті тенісні корти, критий легкоатлетичний манеж, легкоатлетичний стадіон, велотрек, тренажерний зал, закритий плавальний басейн, приміщення роздягалень для масового катання на ковзанах. На всі названі роботи витрачено понад мільйон гривень, здебільшого за рахунок залучених коштів.
Також важливими динамівськими активами є нове львівське стрільбище, херсонська водно-веслувальна база, сумський полігон для біатлоністів та лижних гонщиків і т.ін. На аренах динамівського товариства займається близько 300 тис. динамівців, а також вдосконалюють свою майстерність понад 30 тис. спортсменів. Поруч з ними навчаються й тренуються в 30 дитячо-юнацьких школах близько 10 тис. юних динамівців, у системі «Динамо» працюють майже 530 штатних тренерів.
Також ФСТ «Динамо» зберігло розвинену виробничу базу, яка складалась з 20-ти промислових підприємств, спеціалізованих на виготовленні швейної і трикотажної продукції, спортивного інвентаря та виробів з дерева, кераміки, металу й пластмаси. Зокрема було створено п'ять спільних підприємств: «Динамо — Ентерпрайс» на базі Рожищанської, Запорізької, Луганської швейних фабрик та київського експериментального заводу «Динамо», «Динамо-Інвест» на базі Львівської лижної фабрики, ЗАТ «Динамо-Сілейр» — на базі Дніпропетровського експериментального заводу спортметаловиробів «Динамо», Новомлинської фабрики спорттоварів та AT Луганський завод металовиробів «Динамо» на базі Луганського заводу спортметаловиробів. Уже набуто цінний, корисний досвід у роботі спільних підприємств. Так на дніпровському СП ЗАТ «Динамо- Сілейр» було впроваджено новітні технології, встановлено сучасне обладнання, завдячки чому підприємство стало випускати понад тридцять найменувань товарів. Одним з пріоритетних спрямувань у діяльності підприємства стала підтримка фізкультурно-спортивних організацій. У Дніпропетровську (житловий масив Тополь) завод спорудив на свої кошти «ДС-спортивний клуб», у якому створено умови для навчання й тренування юних динамівців. У ньому безплатно навчаються понад 300 дітей.
Щодо спортивної складової, то за роки незалежності з 1994 по 2010 рік за «Динамо» на Олімпіадах виступали 455 спортсменів, які завоювали 63 медалі (18 золотих, 18 срібних, 27 бронзових). Всього з 1952 року товариство представляли 608 спортсменів, 142 з яких завоювали 164 медалі (49 золотих, 49 срібних, 66 бронзових).
На літній Олімпіаді 2012 року з 245 спортсменів України 125 представляли «Динамо». Правоохоронні органи представляли 82 спортсмени. Із 125 спортсменів 41 був з міста Києва та Донецької області. Динамівці були почесними прапороносцями на церемоніях відкриття та закриття турніру.
2023 року «Динамо» України вибороло перше місце в рейтингу серед усіх фізкультурно-спортивних товариств країни. За підсумками виступів на всеукраїнських та міжнародних змаганнях спортсмени Товариства посіли перші місця в олімпійських (хокей на траві, триатлон, стрибки у воді, синхронне плавання, велоспорт трек та маунтенбайк, важка атлетика, фристайл, ліжне двоборство, стрибки на ліжах з трампліна, стрільба з лука, дзюдо, художня гімнастика, фехтування, кульова стрільба) та неолімпійських видів спорту (гіровий спорт, більярдний спорт, боротьба самбо, кікбоксинг WAKO, сумо, кіокушинкай карате, комбат дзю-дзюцу, морські багатоборства, пожежно-прикладний спорт, універсальний бій, фунакоші шотокан карате).
Очільники організації
- 1946—1952: Строкач Тимофій Амвросійович
- 1952—1960: Булдович Роман Єлисейович
- 1960—1964: Дегтярьов Іван Леонтійович
- 1966—1974: Бака Михайло Макарович
- ?:
- ?—1997: Федоренко Іван Никифорович
- 1998: Губенко Валерій Олександрович
- 1998—2003: Ануфрієв Микола Іванович
- 2003—2005:
- 2005—2006: Зінченко Олександр Олексійович
- 2006—2010: Вербенський Михайло Георгійович
- 2010—2015: Корж Віктор Петрович
- 2015—2021: Аваков Арсен Борисович
- 2021—2023: Монастирський Денис Анатолійович
- 2023— : Ануфрієв Микола Іванович
Олімпійські призери
- Олексій Баркалов, Харків / Київ (, водне поло)
- Микола Авілов, Одеса (, десятиборство)
- Яків Железняк, Одеса (, стрільба)
- Семенець Володимир, Вольськ, Саратовська область (, велоспорт)
- Олексій Баркалов, Харків / Київ (, водне поло)
- Катерина Коришко, Гадяцький район, Полтавська область (, каное)
- Валерій Борзов, Київ (, легка атлетика)
- Валерій Борзов, Київ (, легка атлетика)
- Валерій Борзов, Київ (, легка атлетика)
- Наталія Климова, Київ (, баскетбол)
- Сергій Новіков, Москва (, дзюдо)
- Сергій Нагорний, Хмельницький (, каное)
- Петро Король, Львів (, Важка атлетика)
- Сергій Нагорний, Хмельницький (, каное)
- Микола Авілов, Одеса (, десятиборство)
- Валерій Борзов, Київ (, легка атлетика)
- Валерій Борзов, Київ (, легка атлетика)
- Олексій Баркалов, Харків / Київ (, водне поло)
Олімпійські центри
- Спортбаза «Динамо», Феодосія
- Палац спорту «Динамо», Донецьк
- Оздоровчо-оздоровчий комплекс «Динамо», Житомир
- Спортивна база «Динамо», Славське, Львівська область
- Спорткомплекс «Динамо», Львів
- Гірськолижна база, Токарі, Сумський район
- Спорткомплекс «Динамо», Харківська область
- Спортивна база зі стрільби з лука «Динамо», Нова Каховка
Примітки
- . UNIAN. 31 October 2017
- . Ukrinform. 31 October 2019
- Прикордонники Чопського загону перші серед колективів фізкультури Закарпатської обласної організації ФСТ "Динамо" України. uzhgorod.net.ua (ru-RU) . Процитовано 3 березня 2024.
- . ХОО ФСТ Динамо України. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
- . sportevents.kharkiv.ua. Спортивний Харків. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
- журнал «Физкультурник Украины», червень 1931
- Вінницька обласна організація ФСТ "Динамо" України. www.vndynamo.com. Процитовано 4 березня 2024.
- газета «Молодой большевик» (січень 1934 року)
- Острякова А. В. Краткая биография Н. А. Острякова. — 1948. — 5 с.
- Николай Остряков. Документы. Воспоминания. Материалы / сост. А. С. Балакирев, А. А. Логинов. — М.: Патриот, 2012. — 219 с. — .
- Библиотекарь.ру. Награждённые орденами Красной Звезды в 1935 году [ 2020-02-18 у Wayback Machine.].
- . web.archive.org. 31 грудня 2018. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 4 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Гребеняк, Владимир (15 червня 2017). Их вклад бесценен: самый сложный велопробег - Волнорез (ru-RU) . Процитовано 4 березня 2024.
- . web.archive.org. 11 листопада 2018. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 4 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . web.archive.org. 28 жовтня 2021. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 4 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Шлюпочні мандри миколаївських міліціонерів. Частина перша. Bazar of Nikolaev (рос.). Процитовано 4 березня 2024.
- ДИНАМО. leksika.com.ua. Процитовано 3 березня 2024.
- . web.archive.org. 24 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - ПРО КОМПАНІЮ. ДИНАМО-СІЛЕЙР (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
- Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України вибороло перше місце в рейтингу за 2023 рік. – dynamo. dynamo.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
- . dynamo.ua. 5 вересня 2016. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . dynamo.ua. 5 вересня 2016. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - dynamo.ua. 18 лютого 2018. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . dynamo.ua. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Новини Львова: У Львові стартував III турнір з футболу пам’яті Валерія Губенка. Гал-інфо. Процитовано 5 березня 2024.
- . dynamo.ua. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . dynamo.ua. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . dynamo.ua. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . dynamo.ua. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . dynamo.ua. 1 вересня 2016. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 5 березня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Аваков очолив «Динамо». lb.ua. 4 грудня 2015
- Арсен Аваков нагородив працівників ФСТ «Динамо», які займалися підготовкою спортсменів-олімпійців (ФОТО, ВІДЕО). mvs.gov.ua. 11.11.2016
- Денис Монастирський став головою ФСТ «Динамо». mvs.gov.ua. 16.11.2021
- Микола Ануфрієв очолив Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України. noc-ukr.org. Процитовано 5 березня 2024.
Посилання
- Офіційний веб-сайт
- Перелік фізкультурно-спортивних товариств на сайті Національного олімпійського комітету України
- Динамо в Українській радянській енциклопедії
- Список олімпійських центрів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fizkulturno sportivne tovaristvo Dinamo Ukrayini sportivne tovaristvo stvorene v Ukrayini u skladi radyanskogo sportivnogo tovaristva Dinamo Stvoreno 31 zhovtnya 1924 roku v Harkovi Pislya perenesennya stolici do Kiyeva respublikanske tovaristvo pereyihalo do Kiyeva i narazi maye svoyu shtab kvartiru na vulici Institutskij 29 3 Z togo chasu sportivnij klub zalishayetsya odnim iz najkrashih klubiv Ukrayini pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu FST Dinamo UkrayiniGaslo Sila v rusi ta yednostiTip sportivne tovaristvoZasnovano 31 zhovtnya 1924Galuz sportShtab kvartira Kiyiv vul Institutska 29 3Oficijni movi ukrayinskaVebsajt dynamo uaIstoriyaZasnuvannya u Harkovi 1923 roku na zasidanni organizacijnoyi grupi sho vidbulosya v Moskvi bulo stvorene Moskovske Proletarske Sportivne tovaristvo Dinamo Ukrayinski pravoohoronci v cej chas takozh stvoryuvali fizkulturno sportivni kolektivi u Vinnici Harkovi Kiyevi Odesi Poltavi Mikolayevi Donecku Dnipropetrovsku Cherkasah Umani Bilij Cerkvi ta inshih mistah Na chasi stalo pitannya pro ob yednannya diyuchih sportivnih formuvan pravoohoronciv Ukrayini Na zasidanni Centralnoyi Mizhvidomchoyi Komisiyi u spravah tovaristv i spilok pri NKVS yake skladalos iz delegativ vid organiv pravoporyadku derzhavnoyi bezpeki ohoroni kordonu ta vnutrishnih vijsk i vidbulosya 31 zhovtnya 1924 roku v Harkovi todijshnij stolici radyanskoyi Ukrayini bulo zatverdzheno Polozhennya pro Vseukrayinsku Radu Proletarsko Sportivnih tovaristv Dinamo Same z ciyeyi dati rozpochalasya istoriya ukrayinskogo Dinamo Spochatku harkivske Dinamo finansuvalosya harkivskim zavodom Serp i Molot yakij neshodavno buv nacionalizovanij Vzyavshi shefstvo nad zavodom dinamivski aktivisti stvorili v jogo cehah gurtki fizkulturi organizuvali v nih regulyarne provedennya fizkultpauzi postijno diyuchij seminar z pidvishennya kvalifikaciyi gromadskih instruktoriv ta suddiv zi sportu nadavali bezoplatno zavodchanam svoyi bazi dlya trenuvan i zmagan Velotrek Dinamo u Harkovi Shtab kvartiroyu FST Dinamo stav klub imeni Illicha na vulici Radnarkomivskij poblizu providnogo sportklubu DPU URSR ta Harkivskogo oblasnogo viddilu DPU Tut trenuvalisya j zmagalisya volejbolisti gandbolisti gorodoshniki strilci Vzimku na cij teritoriyi zalivali kovzanku Zgodom zbuduvali sportzal dlya zanyat sportivnoyu gimnastikoyu dzyudo volejbolom Ci najpershi sporudi obslugovuvali peredusim operativnih pracivnikiv Vzhe cherez kilka misyaciv pislya obrannya pravlinnya harkivskogo Dinamo jogo strilecka sekciya nalichuvala 500 chleniv gimnastichna 140 itd Za pershi chotiri roki bulo pidgotovleno 70 vodiyiv avtomashin i motocikliv Do svogo p yatilittya harkivska organizaciya mala vzhe vlasnu eskadriliyu z 12 litakiv aerodrom kinnu shkolu solidnij avtomotopark Vtim pervisni sportivni sporudi zvedeni inkoli pospihom vzhe ne mogli zadovolniti zrostayuchi potrebi fahivciv sportsmeniv dinamivskogo zagalu Otzhe z yavilis ideyi stvoriti suchasnu sportivnu industriyu Na somu richnicyu tovaristva voni urochisto vidkrili najbilshij todi v respublici stadion Dinamo yakij popervah nazivali vseukrayinskim Vin yavlyav soboyu velikij sportivnij kompleks roztashovanij na 20 gektarah u lisoparkovij zoni Sam stadion mav 15 titisyachni tribuni a pobich zapasne futbolne pole 4 tenisnih korta volejbolni gandbolni basketbolni majdanchiki gimnastichne mistechko strileckij tir majdanchiki dlya skrakliv i kroketu i navit fizkulturnij paviljon zi sportivnimi zalami ta specialnoyu sportivnoyu bibliotekoyu 3 nagodi vidkrittya stadionu 4 chervnya vidbulasya zagalna demonstraciya harkivskih dinamivciv ta fizkulturnikiv profspilkovih organizacij a nastupnogo dnya na stadioni Dinamo pri 15 tis vidbulos vidkrittya stadionu i pid zvuki duhovogo orkestru na zelenomu gazoni i bigovih dorizhkah prodemonstruvali masovi fizichni vpravi ponad 5 tis dinamivciv Zagalom na chest vidkrittya stadionu protyagom p yati dniv trivali chislenni zmagannya z futbolu legkoatletichnogo krosu gandbolu basketbolu tenisu skrakliv velokrosu vazhkoyi atletiki tosho Stvorennya oseredkiv u Kiyevi ta inshih regionah She do utvorennya kiyivskoyi radi Dinamo pracivniki pravoohoronnih organiv ob yednani na toj chas u rizni sportivni gurtki sekciyi zveli na teritoriyi parku Shate de Flor nini tut stadion Dinamo povnocinnij sportivnij kompleks futbolne pole gimnastichne mistechko basketbolnij gandbolnij volejbolnij majdanchiki povitku dlya borciv obladnali po vulici Levashovskij teper Shovkovichna sportivnu zalu v yakij po cherzi trenuvalisya gimnasti volejbolisti borci Emblema tovaristva Dinamo v radyanskij chas V travni 1934 roku kiyivski dinamivci prijmali pershih sportsmeniv i glyadachiv na pershij velikij sportivnij budovi v Kiyevi stadioni Dinamo yakij bulo roztashovano v centri mista Na toj chas krim centralnogo yadra futbolne pole bigovi dorizhki sektori dlya metannya stribkiv u visotu dovzhinu i z zherdinoyu buli tribuni na 18 tis misc nevelikij sportpaviljon z rozdyagalnyami j dushevimi sportzal u yakomu trenuvalisya borci ta vazhkoatleti tenisni korti pislya drugoyi svitovoyi vijni na yih misci zveli vidkritij plavalnij basejn z vishkami dlya stribkiv u vodu a takozh dlya trenuvan i zmagan vaterpolistiv U dovoyenni roki vsi najbilshi sportivni j masovi zahodi respubliki vidbuvalisya same na comu stadioni Cherez rik stala do ladu she odna velika kiyivska sporuda vodno vesluvalna baza na Truhanovomu ostrovi v Matviyivskij zatoci de vveli v ekspluataciyu vikopanij u rekordni stroki i garno oblashtovanij prirodnij 50 timetrovij basejn ta vishki dlya stribkiv u vodu Z chasom tam bulo stvoreno 4 elinga mistkistyu na 250 300 akademichnih chovniv bajdarok kanoe majsternya po remontu suden gotel na 200 misc ta in Kiyivskij klub Dinamo spochatku sponsoruvav zavod Bilshovik de zbuduvali strileckij tir stvorili v cehah fizkulturni oseredki postachali yih inventarem vlashtovuvali iz zavodchanami tovariski zustrichi z riznih vidiv sportu Takozh vsebichnu dopomogu nadavali dinamivci selam Kiyivshini zokrema Brovarskogo rajonu pracyuvali na kolgospnih lanah zbirali vrozhaj dostavlyali jogo v zernoshovisha V okremih rajonah kinni sekciyi dopomagali tyaglovoyu siloyu Pid chas Estafeti vrozhayu 1933 roku dinamivski brigadi vidremontuvali 4 silskogospodarski mashini brali uchast v budivnictvi dityachih yasel tosho Na toj chas pid shefskim dinamivskim krilom u respublici perebuvali 1730 kolgospiv radgospiv MTS u yakih stvorili 625 pervinnih kolektiviv fizkulturi do yakih priluchilisya ponad 10 tis selyan Navesni 1924 roku za 8 misyaciv do oficijnogo stvorennya Dinamo u Vinnici bulo stvoreno sportivnij oseredok do yakogo uvijshlo 53 pracivniki Podilskogo gubviddilu ta osoblivogo viddilu 17 24 26 ODPU Tut kultivuvali taki vidi sportu yak strilba borotba futbol boks sportivna gimnastika legka atletika Futbolisti brali uchast u zmagannyah na pershist Ukrayini a v reshti vidiv sportu vistupali na pershist mista Cherez 2 roki 11 grudnya 1926 roku vidbulisya zasnovnicki zbori pracivnikiv pravoohoronnih organiv yaki yuridichno oformili stvorennya na Vinnichchini regionalnogo tovaristva Dinamo Voni tak samo pochali budivnictvo sportivnih sporud Nimi bulo zvedeno stadion dlya vlasnogo futbolnogo klubu Dinamo vodnu stanciyu strileckij tir obladnano konyushnyu i pridbano 8 verhovih konej obladnano 2 tenisnih korti 2 volejbolnih majdanchiki yamu dlya stribkiv u dovzhinu tosho Vinnicki dinamivci takozh aktivno dopomagali miscevim shkolam i osoblivo silskim aktivistam vprovadzhuvati v povsyakdennij pobut fizichnu kulturu i sport Tak selu Ksaverivka bulo peredano biblioteku sportivnij inventar 5 par lizh 12 par kovzaniv z cherevikami tosho Krimtogo vinnichani pidgotuvali i proveli silsku zirkovu estafetu v yakij vzyali uchast ponad 150 lizhnikiv ta kinnotnikiv Pid chas lizhno kinnogo probigu za marshrutom Vinnicya Kiyiv 225 km dinamivci zupinyalisya v 20 selah de obminyuvalisya dosvidom z organizaciyi masovo ozdorovchoyi ta oboronno operativnoyi roboti A vodnochas z nimi u estafeti brali uchast dinamivci Berdicheva za marshrutom Makivka Kordelivka proskurivski dinamivci Medzhibizh Litin Ksaverivka dinamivci z Tulchina Braclav Nemiriv Voronovicya I vsi ci marshruti shodilisya u Vinnici oblasnomu centri Todi zh projshov kinnij probig dinamivok druzhin komandiriv Harkivskoyi prikordonnoyi shkoli za marshrutom Harkiv Kiyiv Minsk Moskva V inshih regionah respubliki takozh stvoryuvali regionalni oseredki tovaristva Tak luganski dinamivci popervah trenuvalisya v sportivnih klubah Sokil Metalist zaliznichnikiv tosho Potim na gromadskih zasadah povsyudno obladnali najprostishi majdanchiki dlya igor strileckij tir gimnastichni mistechka a zgodom zbuduvali i stadion Dinamo de stala grati misceva futbolna komanda V pidvalnomu primishenni klubu budivelnikiv bulo obladnano sportivnij zal de zajmalisya borotboyu vazhkoyu atletikoyu nastilnim tenisom a vechorami tut trenuvalisya strilci Zhitomirske povitove viddilennya Vsevobucha she v 1923 1925 rokah stvorilo strilecko sportivni klubi v takih mistah yak Korosten Ovruch Novograd Volinskij yaki stali zgodom chastinoyu dinamivskoyi sportovoyi infrastrukturi u regioni zaporizki dinamivci sporudili na rozi vulic Lepika ta Zhukovskogo sportivnij kompleks tenisni korti majdanchik dlya gri v gandbol a vzimku v hokej 25 timetrovij strileckij tir gimnastichne mistechko de regulyarno trenuvalisya po nad 3 tis dinamivciv u Dnipropetrovsku na visokomu pravomu berezi Dnipra miscevi dinamivci zveli v dvadcyati roki stadion Dinamo futbolne pole z bigovimi dorizhkami majdanchiki dlya sportivnih igor sektori dlya legkoaletiv i velosipedistiv a vzimku centr kovzanyarskogo j lizhnogo sportu ta in 1930 ti roki Zagalom u 1920 30 ti roki dinamivcyami bulo provedeno bezlich shirokomasshtabnih agitacijno propagandistskih zahodiv z metoyu zaluchennya naselennya Ukrayini do regulyarnih zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom takozh bula zapochatkovana Dinamiada Z nablizhennyam vijni dinamivci pochali pridilyati veliku uvagu rozvitku oboronnih vidiv sportu Na pochatku 1930 roku zhurnal Dinamo nadrukuvav list zasluzhenogo chekista Sayenka Vnoshu 15 karbovanciv na pobudovu litaka Dinamivec Ukrayini Zaklikayu staru chekistsku gvardiyu nasliduvati mij priklad A v grudni togo zh roku u vidanni Dinamivec Ukrayini bulo zaznacheno sho chekisti dinamivci podaruvali krayini dva bojovih litaka zbudovanih na dobrovilni vneski chleniv tovaristva Zagalom aviaparashutna sekciya Dinamo reorganizovana potim v aeroklub pidgotuvala bez vidrivu vid osnovnoyi roboti bagato kvalifikovanih lotchikiv yaki zgodom brali uchast i u drugij svitovij vijni U dovoyenni roki ciyeyu sekciyeyu keruvav Mikola Ostryakov Vin shvidko peretvoriv yiyi na centr masovogo parashutnogo sportu v Ukrayini i stav organizatorom pershogo zlotu parashutistiv Ukrayinskoyi RSR sho prohodiv u Kiyevi v lipni serpni 1935 roku i golovoyu suddivskoyi kolegiyi zmagan z parashutinogo sportu na yakih vistupili sportsmeni z Kiyeva Odesi Harkova Zaporizhzhya ta Stalino Takozh Ostryakov vikonav kilka najskladnishih pokazovih stribkiv u tomu chisli z visoti 80 metriv ta z mertvoyi petli Do zhovtnya 1935 roku na jogo rahunku bulo 169 stribkiv ta blizko tisyachi pidgotovlenih sportsmeniv parashutistiv 8 zhovtnya 1935 roku za vidatni zaslugi u spravi rozvitku masovogo parashutnogo sportu za osobistu vidvagu i majsternist Postanovoyu CVK SRSR Ostryakov buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki V cej chas ukrayinski dinamivci vidznachalis velikimii aviacijnimi perelotami i povitryanimi svyatami Yih zapochatkuvav navchalnij polit za marshrutom Harkiv Odesa Kiyiv Harkiv Nevdovzi dinamivci podolali na litakah vidstan po liniyi Kiyiv Sevastopol Doneck Dnipropetrovsk zavdovzhki v 2400 km ale golovnim dosyagnennyam dinamivskih pilotiv stav perelit troh litakiv R 5 za marshrutom Kiyiv Pamir ulitku 1935 roku prisvyachenij 5 richchyu rozvitku dinamivskoyi aviaciyi v Ukrayini U roli uchasnikiv cogo perelotu buli tri spivrobitniki UDB NKVS URSR Voronchuk Mihajlo Rodionovich Pismennij Yakiv Vulfovich ta Semenov Kostyantin Yakovich Popri vsi trudnoshi voni uspishno podolali 6 tis km Za ce Postanovoyu CVK SRSR vid 08 01 1936 r vsi voni buli nagorodzheni ordenami Chervonoyi Zirki Takozh u tridcyati roki dedali bilshih obertiv nabirav velosipednij sport U dinamivskih organizaciyah Harkova Kiyeva Odesi Zaporizhzhya ta inshih velikih mist respubliki regulyarno vidbuvalis velokrosi gonki na shose j treku Vdalo vistupali velosipedisti Dinamo na respublikanskih i vsesoyuznih zmagannyah U travni 1935 roku vidbuvsya start velikogo veloprobigu za marshrutom Odesa Vladivostok v yakromu vzyai uchast p yat dinamivskih sportsmeniv chotiri kiyanini Ivan Gricenko Mikola Pogribnij Sergij Ovcharov i Fedir Ganopolskij ta odesit Mihajlo Ribalchenko Vsogo dinamivci projshli 15 5 tis kilometriv po marshrutu Kiyiv Harkiv Moskva Kazan Sverdlovsk Omsk Novosibirsk Irkutsk Chita Habarovsk na velosipedah Ukrayina harkivskogo zavodu im Petrovskogo Cej shlyah zdolali za 117 dniv proyihavshi cherez shist avtonomnih respublik p yat krayiv ta trinadcyat oblastej Radyanskogo Soyuzu Uchasniki buli nagorodzheni ordenami Znak poshani Yim takozh vruchili j drugu visoku nagorodu nagrudnij znak Pochesnij chekist Inshim velikim velozahodom ukrayinskih dinamivciv stav veloprobig vzdovzh kordoniv SRSR p yatoh prikordonnikiv Lipi Musijovicha Lyudmirskogo komandir Vasilya Tihonovicha Shubina Volodimira Timofijovicha Timofeeva Ivana Oleksijovicha Radevicha ta Viktora Haritonovicha Moryeva Startuvavshi 15 lyutogo 1936 roku v Kiyevi dinamivci prikordonniki zdolali ponad 30 tis km Sportsmeni ruhalis po marshrutu Kiyiv Zhitomir Vinnicya Tiraspil Odesa Mikolayiv Simferopol Kerch Novorosijsk Suhum Kutayis Tiflis Baku Krasnovodsk Ashhabad Samarkand Tashkent Frunze Alma Ata Semipalatinsk Barnaul Leninsk Kuzneckij Kemerovo Irkutsk Ulan Ude Chita Vilnij Habarovsk Vladivostok Na ostannomu vidrizku yak zaznachali gazeti bulo perekrito svitovij rekord dalnosti veloprobigu 15 110 kilometriv a na finishi cej rekord bulo perekrito bilsh nizh udvichi Potim z Vladivostoka dinamivci prikordonniki povernuli nazad cherez Spask na Habarovsk a dali Velikij Never Yakutsk Olekminsk Tulun Krasnoyarsk Novosibirsk Omsk Tyumen Sverdlovsk Perm Kirov Vologda Leningrad Vitebsk Minsk Chernigiv de marshrut zamknuvsya i nareshti zaklyuchnij etap Bryansk Moskva a vsogo chislo mist de uchasnikam veloprobigu dovelosya provesti hocha b odnu nich stanovit 250 Zagalom bulo podolano 30 872 kilometri a sam probig trivav majzhe rie pochinayuchi zi startu 15 lyutogo 1936 roku i zavershivsya 6 lyutogo 1937 roku v den finishu u Moskvi Sam zhe Lipa Lyudmirskij odin iz zasnovnikiv velosportu v Ukrayini protyagom chverti stolittya ocholyuvav respublikansku federaciyu Krim cogo dinamivci pracivniki miliciyi m Mikolayeva M Kurakin D Misarenko V Kushnarov M Ovsyannikov Ya Sporish M Topchij i M Tupilevich v travni 1936 roku rushili u voyenizovanij shlyupochnij pohid moryami j richkami krayini Marshrut Mikolayiv Chorne more Azovske more Don Volga Oka richka Moskva m Moskva uchasniki pohodu projshli bez zhodnoyi avariyi Ves pohid buv rozrahovanij na 50 dniv Za cej chas komanda mala projti 3565 kilometriv z nih 800 kilometriv Chornim ta Azovskim moryami 2730 kilometriv richkami ta 35 kilometriv susheyu 1937 roku Dinamo nagorodzheno ordenom Lenina Perehid na samookupnist Tovaristvu takozh dovelos znajti dzherela finansuvannya Chlenskih vneskiv pributkiv vid sportivnih sporud i kramnic ne vistachalo shob zadovolniti dedali zrostayuchi potrebi Dekotri proponuvali vse taki zvernutisya do uryadu po dopomogu inshi rozpustiti tovaristvo Vtim u poshukah koshtiv vinikla ideya stvoriti vlasnu promislovist nadavshi yij sportivne spryamuvannya U strukturu Dinamo potrapili fabriki majsterni a v ryadah dinamivciv znajshlisya i dosvidcheni fahivci yaki zumili pidpriyemstva rozshirili vdoskonalili tehnologiyu virobnictv uriznomanitnili asortiment produkciyi i robili vse dlya togo shob pidpriyemstva stali rentabelnimi pidvishuvali produktivnist praci i davali tovaristvu takij pributok yakij bi stav dzherelom jogo zhittyediyalnosti Futbolna komanda Dinamo Kiyiv z yevrotrofeyami 1975 rik Tak luganchani vidrodili privatnu majsternyu zaminili v nij obladnannya j nalagodili virobnictvo sportivnogo inventarya Pokupci visoko pocinuvali jogo yakist i najmenuvannya tomu po yakomus chasi luganchani stvorili na bazi ciyeyi majsterni zavod sportmetalovirobiv Podibnu metamorfozu perezhili Harkivska ta Zaporizka shvejni fabriki Spershu na bazi rajpromkombinatu zaporizhci vidkrili ceh masovogo shittya a potim peretvorili u fabriku j pochali shiti kostyumi dlya dzyudoyistiv karatistiv ribalok i t in V dvadcyati tridcyati roki na misci harkivskoyi kustarnoyi fabriki po virobnictvu panchoh ta shveckih nitok sporudili nove pidpriyemstvo po vigotovlennyu riznomanitnogo sportivnogo odyagu Postijne naroshuvannya potuzhnostej promislovih pidpriyemstv rozshirennya nomenklaturi tovariv pidvishennya yihnoyi yakosti spriyali shvidkomu rozshirennyu merezhi kramnic sporttovariv A vse ce vplinulo na podalshij rozkvit tovaristva U povoyennij period Dinamo dosit shvidko ponovilo rekonstruyuvalo a podekudi j zbuduvalo novi promislovi pidpriyemstva Tak u 1950 roci Dnipropetrovskij promkombinat vikonav richnij plan na 103 Luganskij na 127 Harkivskij na 113 Lvivska lizhna fabrika na 125 U takomu zh ritmi pracyuvala j reshta pidpriyemstv Zavdyaki uspishnomu rozvitku gospodarsko finansovoyi diyalnosti vzhe v p yatdesyati roki tovaristvo znovu vidmovilosya vid dotacij i pochalo funkcionuvati na vlasni koshti Virobi Luganskogo zavodu Sportinventar rapiri shpagi klinki shtangi espanderi stribkovi zherdini ganteli avtomatichni vudki gimnastichni obruchi tosho mali neabiyaku populyarnist i na vnutrishnomu rinku i za rubezhem I najbilshu fehtuvalna zbroya i obgumovani shtangi Kontejneri z luganskim inventarem jshli na Kubu v Angliyu Nimechchinu Iran a takozh po usij teritoriyi todishnogo SRSR 1950 roku luganski dinamivci vigotovili 2 5 tis shtang blizko 26 tis rapir shpag i 32 tis zapasnih klinkiv do nih 17 tis elektrorapir ta elektroshpag i 20 tis zapasnih klinkiv do nih 46 tis stribkovih zherdin 60 tis gimnastichnih obruchiv ta espanderiv Cherez velikij asortiment Luganskogo eksperimentalnogo zavodu sportivnih metalovirobiv jogo vvazhali na toj chas odnim z najkrashih i v Dinamo i na Luganshini 1970 ti 80 ti roki Dinamivec Valerij Borzov pershij i yedinij radyanskij sprinter yakij vigrav olimpijske zoloto na distanciyah 100 ta 200 metriv Pislya drugoyi svitovoyi v Dinamo kultivuvalos ponad 50 vidiv sportu i sportivno tehnichnih vprav U sportivnih organizaciyah tovaristva v URSR najposhirenishimi buli strileckij sport legka atletika plavannya borotba ta futbol Sportsmeni ukrayinskogo Dinamo zrobili znachnij vnesok u dosyagnennya radyanskih komand na chempionatah Yevropi i svitu ta v Olimpijskih igrah Na 1 sichnya 1979 roku sered ukrayinskih sportsmeniv dinamivciv bulo 66 zasluzhenih majstriv sportu SRSR 28 zasluzhenih treneriv SRSR V radyanskij chas najkrashoyu komandoyu tovaristva bula futbolna a takozh zbirni komandi z dzyudo i sambo plavannya i vodnogo polo vesluvannya Takozh u 1946 1973 rokah isnuvala hokejna komanda Dinamo Kiyiv Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini futbolnij klub Dinamo Kiyiv bulo privatizovano i vin vijshov zi strukturi FST ale na pravah franshizi zberig svoyu nazvu Ukrayina Vseukrayinske Dinamo transformuvalosya v Ukrayinsku radu Vsesoyuznogo fizkulturno sportivnogo tovaristva Dinamo u skladi yakogo prodovzhuvalo svoyu robotu Pislya prijnyattya Deklaraciyu pro suverenitet 31 zhovtnya 1990 roku vidbulas Ustanovcha Konferenciya fizkulturno sportivnogo tovaristva Dinamo Ukrayini yaka prijnyala rishennya pro vidrodzhennya tovaristva Bulo stvoreno Fizkulturno sportivne tovaristvo Dinamo Ukrayini vseukrayinsku gromadsku organizaciya fizkulturno sportivnoyi spryamovanosti sho ob yednuye kolektivi fizichnoyi kulturi i sportu pracivnikiv i vijskovosluzhbovciv Ofisu Prezidenta Ukrayini Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini Derzhavnogo departamentu Ukrayini z pitan vikonannya pokaran Derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini z nadzvichajnih situacij Sluzhbi bezpeki Ukrayini Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Derzhavnoyi sluzhbi specialnogo zv yazku ta zahistu informaciyi Ukrayini Generalnoyi prokuraturi Ukrayini Derzhavnoyi mitnoyi sluzhbi Ukrayini Antimonopolnogo komitetu Ukrayini Upravlinnya derzhavnoyi ohoroni Ukrayini Podatkovoyi miliciyi Derzhavnoyi podatkovoyi administraciyi Ukrayini ta inshih pravoohoronni organiv a takozh pracivnikiv sluzhbovciv pidpriyemstv i organizacij kolektivnih chleniv Tovaristva studentiv ta kursantiv vishih navchalnih zakladiv yaki gotuyut fahivciv dlya pravoohoronnih organiv Ukrayini okremih gromadyan a takozh chleniv yih simej sho pragnut zajmatisya fizichnoyu kulturoyu i sportom ta spriyati yih rozvitkovi v Ukrayini Tovaristvo maye ponad 140 vlasnih sportivnih sporud Sered nih 4 stadioni zi sportivnimi kompleksami 7 plavalnih basejniv 26 strileckih tiriv 64 sportivnih zala 2 girskolizhnih kompleksa 28 sportivno ozdorovchih baz tosho Za rishennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 7 unikalnih sportivnih kompleksiv vneseno do spisku golovnih navchalno sportivnih baz olimpijskoyi pidgotovki ukrayinskih sportsmeniv legkoatletichna ta futbolna v Konchi Zaspi pid Kiyevom vazhkoatletichna ta borotbi dzyudo u Feodosiyi Krim lizhnih gonok ta biatlonu na Sumshini girskolizhnogo sportu v smt Slavske na Lvivshini strilbi z luku v Novij Kahovci Hersonska oblast fehtuvannya kiyivskij Budinok fizkulturi a harkivska oblasna organizaciya zumila kapitalno vidremontuvati j rekonstruyuvati vidkriti tenisni korti kritij legkoatletichnij manezh legkoatletichnij stadion velotrek trenazhernij zal zakritij plavalnij basejn primishennya rozdyagalen dlya masovogo katannya na kovzanah Na vsi nazvani roboti vitracheno ponad miljon griven zdebilshogo za rahunok zaluchenih koshtiv Takozh vazhlivimi dinamivskimi aktivami ye nove lvivske strilbishe hersonska vodno vesluvalna baza sumskij poligon dlya biatlonistiv ta lizhnih gonshikiv i t in Na arenah dinamivskogo tovaristva zajmayetsya blizko 300 tis dinamivciv a takozh vdoskonalyuyut svoyu majsternist ponad 30 tis sportsmeniv Poruch z nimi navchayutsya j trenuyutsya v 30 dityacho yunackih shkolah blizko 10 tis yunih dinamivciv u sistemi Dinamo pracyuyut majzhe 530 shtatnih treneriv Takozh FST Dinamo zberiglo rozvinenu virobnichu bazu yaka skladalas z 20 ti promislovih pidpriyemstv specializovanih na vigotovlenni shvejnoyi i trikotazhnoyi produkciyi sportivnogo inventarya ta virobiv z dereva keramiki metalu j plastmasi Zokrema bulo stvoreno p yat spilnih pidpriyemstv Dinamo Enterprajs na bazi Rozhishanskoyi Zaporizkoyi Luganskoyi shvejnih fabrik ta kiyivskogo eksperimentalnogo zavodu Dinamo Dinamo Invest na bazi Lvivskoyi lizhnoyi fabriki ZAT Dinamo Silejr na bazi Dnipropetrovskogo eksperimentalnogo zavodu sportmetalovirobiv Dinamo Novomlinskoyi fabriki sporttovariv ta AT Luganskij zavod metalovirobiv Dinamo na bazi Luganskogo zavodu sportmetalovirobiv Uzhe nabuto cinnij korisnij dosvid u roboti spilnih pidpriyemstv Tak na dniprovskomu SP ZAT Dinamo Silejr bulo vprovadzheno novitni tehnologiyi vstanovleno suchasne obladnannya zavdyachki chomu pidpriyemstvo stalo vipuskati ponad tridcyat najmenuvan tovariv Odnim z prioritetnih spryamuvan u diyalnosti pidpriyemstva stala pidtrimka fizkulturno sportivnih organizacij U Dnipropetrovsku zhitlovij masiv Topol zavod sporudiv na svoyi koshti DS sportivnij klub u yakomu stvoreno umovi dlya navchannya j trenuvannya yunih dinamivciv U nomu bezplatno navchayutsya ponad 300 ditej Shodo sportivnoyi skladovoyi to za roki nezalezhnosti z 1994 po 2010 rik za Dinamo na Olimpiadah vistupali 455 sportsmeniv yaki zavoyuvali 63 medali 18 zolotih 18 sribnih 27 bronzovih Vsogo z 1952 roku tovaristvo predstavlyali 608 sportsmeniv 142 z yakih zavoyuvali 164 medali 49 zolotih 49 sribnih 66 bronzovih Na litnij Olimpiadi 2012 roku z 245 sportsmeniv Ukrayini 125 predstavlyali Dinamo Pravoohoronni organi predstavlyali 82 sportsmeni Iz 125 sportsmeniv 41 buv z mista Kiyeva ta Doneckoyi oblasti Dinamivci buli pochesnimi praporonoscyami na ceremoniyah vidkrittya ta zakrittya turniru 2023 roku Dinamo Ukrayini viborolo pershe misce v rejtingu sered usih fizkulturno sportivnih tovaristv krayini Za pidsumkami vistupiv na vseukrayinskih ta mizhnarodnih zmagannyah sportsmeni Tovaristva posili pershi miscya v olimpijskih hokej na travi triatlon stribki u vodi sinhronne plavannya velosport trek ta mauntenbajk vazhka atletika fristajl lizhne dvoborstvo stribki na lizhah z tramplina strilba z luka dzyudo hudozhnya gimnastika fehtuvannya kulova strilba ta neolimpijskih vidiv sportu girovij sport bilyardnij sport borotba sambo kikboksing WAKO sumo kiokushinkaj karate kombat dzyu dzyucu morski bagatoborstva pozhezhno prikladnij sport universalnij bij funakoshi shotokan karate Ochilniki organizaciyi1946 1952 Strokach Timofij Amvrosijovich 1952 1960 Buldovich Roman Yelisejovich 1960 1964 Degtyarov Ivan Leontijovich 1966 1974 Baka Mihajlo Makarovich 1997 Fedorenko Ivan Nikiforovich 1998 Gubenko Valerij Oleksandrovich 1998 2003 Anufriyev Mikola Ivanovich 2003 2005 2005 2006 Zinchenko Oleksandr Oleksijovich 2006 2010 Verbenskij Mihajlo Georgijovich 2010 2015 Korzh Viktor Petrovich 2015 2021 Avakov Arsen Borisovich 2021 2023 Monastirskij Denis Anatolijovich 2023 Anufriyev Mikola IvanovichOlimpijski prizeriLitni Olimpijski igri 1956 roku Mihajlo Shahov Kiyiv borotba Litni Olimpijski igri 1968 roku Oleksij Barkalov Harkiv Kiyiv vodne polo Litni Olimpijski igri 1972 roku Mikola Avilov Odesa desyatiborstvo Yakiv Zheleznyak Odesa strilba Semenec Volodimir Volsk Saratovska oblast velosport Oleksij Barkalov Harkiv Kiyiv vodne polo Katerina Korishko Gadyackij rajon Poltavska oblast kanoe Valerij Borzov Kiyiv legka atletika Valerij Borzov Kiyiv legka atletika Valerij Borzov Kiyiv legka atletika Litni Olimpijski igri 1976 roku Nataliya Klimova Kiyiv basketbol Sergij Novikov Moskva dzyudo Sergij Nagornij Hmelnickij kanoe Petro Korol Lviv Vazhka atletika Sergij Nagornij Hmelnickij kanoe Mikola Avilov Odesa desyatiborstvo Valerij Borzov Kiyiv legka atletika Valerij Borzov Kiyiv legka atletika Litni Olimpijski igri 1980 roku Oleksij Barkalov Harkiv Kiyiv vodne polo Olimpijski centriSportbaza Dinamo Feodosiya Palac sportu Dinamo Doneck Ozdorovcho ozdorovchij kompleks Dinamo Zhitomir Sportivna baza Dinamo Slavske Lvivska oblast Sportkompleks Dinamo Lviv Girskolizhna baza Tokari Sumskij rajon Sportkompleks Dinamo Harkivska oblast Sportivna baza zi strilbi z luka Dinamo Nova KahovkaPrimitki UNIAN 31 October 2017 Ukrinform 31 October 2019 Prikordonniki Chopskogo zagonu pershi sered kolektiviv fizkulturi Zakarpatskoyi oblasnoyi organizaciyi FST Dinamo Ukrayini uzhgorod net ua ru RU Procitovano 3 bereznya 2024 HOO FST Dinamo Ukrayini Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 14 grudnya 2017 sportevents kharkiv ua Sportivnij Harkiv Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 14 grudnya 2017 zhurnal Fizkulturnik Ukrainy cherven 1931 Vinnicka oblasna organizaciya FST Dinamo Ukrayini www vndynamo com Procitovano 4 bereznya 2024 gazeta Molodoj bolshevik sichen 1934 roku Ostryakova A V Kratkaya biografiya N A Ostryakova 1948 5 s Nikolaj Ostryakov Dokumenty Vospominaniya Materialy sost A S Balakirev A A Loginov M Patriot 2012 219 s ISBN 978 5 7030 1057 0 Bibliotekar ru Nagrazhdyonnye ordenami Krasnoj Zvezdy v 1935 godu 2020 02 18 u Wayback Machine web archive org 31 grudnya 2018 Arhiv originalu za 31 grudnya 2018 Procitovano 4 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Grebenyak Vladimir 15 chervnya 2017 Ih vklad bescenen samyj slozhnyj veloprobeg Volnorez ru RU Procitovano 4 bereznya 2024 web archive org 11 listopada 2018 Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 4 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya web archive org 28 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Shlyupochni mandri mikolayivskih milicioneriv Chastina persha Bazar of Nikolaev ros Procitovano 4 bereznya 2024 DINAMO leksika com ua Procitovano 3 bereznya 2024 web archive org 24 grudnya 2011 Arhiv originalu za 24 grudnya 2011 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya PRO KOMPANIYu DINAMO SILEJR ukr Procitovano 4 bereznya 2024 Fizkulturno sportivne tovaristvo Dinamo Ukrayini viborolo pershe misce v rejtingu za 2023 rik dynamo dynamo ua ukr Procitovano 5 bereznya 2024 dynamo ua 5 veresnya 2016 Arhiv originalu za 5 veresnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya dynamo ua 5 veresnya 2016 Arhiv originalu za 5 veresnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya dynamo ua 18 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya dynamo ua 4 serpnya 2016 Arhiv originalu za 4 serpnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Novini Lvova U Lvovi startuvav III turnir z futbolu pam yati Valeriya Gubenka Gal info Procitovano 5 bereznya 2024 dynamo ua 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya dynamo ua 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya dynamo ua 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya dynamo ua 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya dynamo ua 1 veresnya 2016 Arhiv originalu za 1 veresnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Avakov ocholiv Dinamo lb ua 4 grudnya 2015 Arsen Avakov nagorodiv pracivnikiv FST Dinamo yaki zajmalisya pidgotovkoyu sportsmeniv olimpijciv FOTO VIDEO mvs gov ua 11 11 2016 Denis Monastirskij stav golovoyu FST Dinamo mvs gov ua 16 11 2021 Mikola Anufriyev ocholiv Fizkulturno sportivne tovaristvo Dinamo Ukrayini noc ukr org Procitovano 5 bereznya 2024 PosilannyaOficijnij veb sajt Perelik fizkulturno sportivnih tovaristv na sajti Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Ukrayini Dinamo v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi Spisok olimpijskih centriv