Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У́стя — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1120 осіб. Орган місцевого самоврядування - Миколаївська міська рада.
| село Устя | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Миколаївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100110240014628 |
| Облікова картка | с. Устя |
| Основні дані | |
| Засноване | 1433 |
| Населення | 1120 |
| Площа | 1,256 км² |
| Густота населення | 891,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81633 |
| Телефонний код | +380 3241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′49″ пн. ш. 23°55′22″ сх. д. / 49.51361° пн. ш. 23.92278° сх. д.Координати: 49°30′49″ пн. ш. 23°55′22″ сх. д. / 49.51361° пн. ш. 23.92278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 255 м |
| Водойми | р. Дністер, р. Щирець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81632, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Дроговиж |
| Карта | |
  Устя | |
 Устя | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Основна забудова села Устя розташована на лівому березі Дністра, між його притоками Щирком (Щиркою) і Зуброю. Село лежить за 4 км від міжнародної траси М06 Київ - Чоп. Неподалік пролягає залізнична колія Львів - Стрий (до станції Миколаїв-Дністровський у с. Розвадів 3 км).
Назва
Назва села прямо пов'язана з його георгафічним розташуванням: тут річка Щирка впадає у Дністер. У час появи поселення саме існування водних артерій вадіграло важливу роль у його формуванні. Слово «устя» праслов'янського походження і означає гирло річки.
Народна етимологія пояснює походження назви села ще двома способами:
- на території теперішньої каплиці колись мешкали монахи-василіани, вони молилися, тобто вустами звертались до Бога;
- колись Дністер сильно вилив і на березі залишилось багато риби, а незабаром від неї лишилось одне востя.
Історія
Давні часи
Поселення на місці Устя було засноване ще в часи Київської Русі. Український археолог Ярослав Пастернак писав про сліди середньовічного городища у цій місцевості. Польський хроніст Ян Длуґош під 1403 роком згадує про надання литовському князю Свидригайлові Ольгердовичу Жидачівської землі з округами Дроговиж, Устя та іншими.
Розвиток села був пов'язаний з торговельними зносинами між Галицько-Волинським князівством, а згодом Великого Князівства Литовського і Середземноморям, зокрема Візантією. До Чорного моря, в порт Хаджибей, товари (переважно збіжжя) сплавляли Дністром на простих річкових човнах (стругах, комегах, дубасах, шкутах). Устя слугувало вихідним портом цієї торгівлі і місцем будівництва човнів. На користь цієї версії говорить і наявність сусіднього селища Колодруби, де мешкали майстри, які вміли підготувати колоди для основ суден. Коли чорноморське узбережжя почало контролювати Кримське ханство, торгівля занепала, а з нею знизилася роль Устя.
Попри те велика частина мешканців і далі була зайнята ремісництвом. Податковий реєстр 1589 року фіксує в Усті лише півтора лани оброблюваної землі, тобто близько 36 гектарів.
Від 1469 року Устя, поряд із сусідніми селами, згадується серед володінь родини Тарлів, хоча у пізніші роки, як королівська власність, було у довгостроковій оренді: спочатку у роду Тарлів, пізніше у дроговизьких старост. 1498 року село було спалене під час татарського нападу. Протягом наступних років мешканців декілька разів звільняли від сплати податків через воєнні спустошення.
Нова і новітня доба
В австрійський час селом володів граф С. Скарбек, пізніше Устя перебувало у власності фундації графа Скарбека.
У середині XIX століття з'явився австрійський державний проєкт випрямлення річища Дністра. Відповідні роботи тривали ще й після Першої світової війни. Суднобудування в Усті припинилося, місцеві мешканці отримували заробіток на земляних роботах на Дністрі. Внаслідок зміни річища частково вивільнилися ділянки для сільського господарства, але вони лишилися непевними: часті повені заливали село, вода забирала покоси і готові копиці сіна, картопля восени гнила на полях. На місці старого річища залишилося чимало стариць, де утворилася унікальна заплавна екосистема. Щойно у 1980-х рр. для упорядкування Дністра було збудовано систему дамб.
Населення Устя не було заможним. Ані за австрійського, ані за польського часу кількість мешканців не доходила до тисячі осіб; поляків не було зовсім, а євреї були представлені однією родиною. Власна однокласна школа відкрита в селі 1901 року. Викладання, відповідно до австрійського законодавства, велося руською (українською) мовою. Станом на 1910 рік у школі навчалося 108 дітей. За польського панування, попри майже стовідсотково український характер села, школа в Усті стала формално двомовною.
Під час Першої світової війни будівля школи і більшість заудови села згоріли (лишилося 10 хат над Дністром). Російські війська під час відступу насильно евакуювали на схід 12 сільських хлопців.
Національно-визвольний рух
1988 року в Усті відбулося перше у Львівсткій області перепоховання воїнів УПА.
Церква
Село Устя належало до Роздільського (до 1906), згодом до Миколаївського деканату Львівської архиєпархії. В астрійський час у селі служили капелани, і лише 1885 року сільська церква отримала статус парафіяльної.
Перша згадка про церкву в Усті зафіксована 1649 року, при підрахунку збитків від козацько-турецького походу: селяни заприсягнули, що їхня церква згоріла. Податковий реєстр 1665 року називає ім'я місцевого священика — Матвій. Певні відомості маємо про дерев'яну церкву свмч. Микити, збудовану 1727 року. Церква і плебанія стояли на околиці села, на другому березі Щирки. Після побудови нового храму парох подавав клопотання про знесення старої церковці, оскільки вважав її стан дуже поганим. Комісія Львівської архиєпархії вважала за необхідне зберегти пам'ятку. Долю святині вирішила Перша світова війна: відступаючи під натиском російських військ 1914 року, угорські відділи підпалили село. Разом з великої кількістю юудинків згоріла й дерев'яна церковця. На місці, де була стара дерев'яна церква, 1928 року встановлено хрест, а 1998 року збудовано капличку.
Мурована церква св. Микити збудована в центрі села за проєктом архітектора Казимира Жечицького у 1908—1909 роках, освячена 1909 року.
В Усті, зокрема, служили:
- о. Іван Збудовський (ст.), (*1780 — + 1856)
- о. Людомир Костянтин Зарицький (парох у 1895 — 1907 рр.)
- о. Роман Волощак (*1879 — +2.05.1933), похований біля церкви
- о. Корнилій Строцький (+1944)
| рік | кількість парафіян |
|---|---|
| 1832 | 659 |
| 1844 | 757 |
| 1854 | 675 |
| 1864 | 852 |
| 1874 | 719 |
| 1884 | 790 |
| 1894 | 817 |
| 1904 | 768 |
| 1914 | 900 |
| 1924 | 968 |
| 1936 | 900 |
У 1932-33 рр. в селі було 4 римо-католики.
Пам'ятки
У селі, окрім церкви св. Микити, розташовані капличка на місці деревяної церкви, оригінальний подячний хрест на честь ліквідації панщини, будинок старої корчми, який у 1935 році став читальнею «Просвіти», а в радянський час — клубом. Напроти мурованої церкви 1989 року відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченкові роботи скульптора І. Самотоса (радянська влада не дозволила встановити ще 1969 року.
За селом є пам'ятний знак воїнам-героям УПА.
Соціальна сфера
У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Неподалік (у сусідньому селі Дроговиж) знаходиться озеро «Задорожнє» («Байкал»).
У 2021 році між Устям і Колодрубами прокладено пішохідний туристичний маршрут: опрацьовано логістику, проведено розчищення берегів, встановлено вказівні знаки та інформаційні стенди. Загальна тривалість маршруту правим берегом Дністра складає 14 км. Проєкт «ДніСтер. Береги і притоки» відбувся за підтримки Українського культурного фонду.
Відомі люди
- Мирон Людомир Новина Зарицький — український медик, доктор медицини, громадський діяч, під час Визвольних змагань 1917—1921 — вояк Української Галицької армії.
- Самотос Іван Михайлович — український скульптор, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, професор. Професор Іван Михайлович Самотос є автором 115 громадських пам'ятників, встановлених в Україні та за її межами. Найвагомішим є пам'ятник «Незалежність України» встановлений на українському цвинтарі у місті Вазін-Шалет (біля Парижа), де поховані колишні вояки УНР.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 6: У–Я. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2012. – с. 49
- Удільні князівства Рюриковичів i Гедиміновичів у XII-XVI ст. / НАН України, Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича. – Львів, 1996. - с. 116.
- Войтович Леонтій, Сколоздра Роман. Устя, Устечко… Миколаївщина. Т. 3. Львів, 2006.
- Котович Віра. Відображення службової (професійної) сфери життя галичан в ойконімах. Рідне слово в етнокультурному вимірі, 2016, с. 107-122.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa, 1902.
- Шематизм всего клира греко-католицькой митрополичой архиєпархіи Львівской на рік 1910, с. 255
- Шематизм Львівської архиєпархії за 1918 рік, с. 89
- Блажейовський, о. Дмитро. Історичний шематизм Львівської архиєпархії 1832—1944. Київ, Видавничий дім КМ Академія, 2004. с. 795.
- Лаба Василь. Історія села Устя від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 2009.
- Блажейовський, о. Дмитро. Історичний шематизм Львівської архиєпархії 1832—1944. Київ, Видавничий дім КМ Академія, 2004. с. 795.
Посилання
- Облікова картка с. Устя на сайті ВРУ.
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ustya U stya selo v Ukrayini v Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1120 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Mikolayivska miska rada selo Ustya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Mikolayivska miska gromada Kod KATOTTG UA46100110240014628 Oblikova kartka s Ustya Osnovni dani Zasnovane 1433 Naselennya 1120 Plosha 1 256 km Gustota naselennya 891 72 osib km Poshtovij indeks 81633 Telefonnij kod 380 3241 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 30 49 pn sh 23 55 22 sh d 49 51361 pn sh 23 92278 sh d 49 51361 23 92278 Koordinati 49 30 49 pn sh 23 55 22 sh d 49 51361 pn sh 23 92278 sh d 49 51361 23 92278 Serednya visota nad rivnem morya 255 m Vodojmi r Dnister r Shirec Misceva vlada Adresa radi 81632 Lvivska obl Mikolayivskij r n s Drogovizh Karta Ustya Ustya Mapa Ustya u VikishovishiGeografiyaOsnovna zabudova sela Ustya roztashovana na livomu berezi Dnistra mizh jogo pritokami Shirkom Shirkoyu i Zubroyu Selo lezhit za 4 km vid mizhnarodnoyi trasi M06 Kiyiv Chop Nepodalik prolyagaye zaliznichna koliya Lviv Strij do stanciyi Mikolayiv Dnistrovskij u s Rozvadiv 3 km NazvaNazva sela pryamo pov yazana z jogo georgafichnim roztashuvannyam tut richka Shirka vpadaye u Dnister U chas poyavi poselennya same isnuvannya vodnih arterij vadigralo vazhlivu rol u jogo formuvanni Slovo ustya praslov yanskogo pohodzhennya i oznachaye girlo richki Narodna etimologiya poyasnyuye pohodzhennya nazvi sela she dvoma sposobami na teritoriyi teperishnoyi kaplici kolis meshkali monahi vasiliani voni molilisya tobto vustami zvertalis do Boga kolis Dnister silno viliv i na berezi zalishilos bagato ribi a nezabarom vid neyi lishilos odne vostya IstoriyaDavni chasi Poselennya na misci Ustya bulo zasnovane she v chasi Kiyivskoyi Rusi Ukrayinskij arheolog Yaroslav Pasternak pisav pro slidi serednovichnogo gorodisha u cij miscevosti Polskij hronist Yan Dlugosh pid 1403 rokom zgaduye pro nadannya litovskomu knyazyu Svidrigajlovi Olgerdovichu Zhidachivskoyi zemli z okrugami Drogovizh Ustya ta inshimi Rozvitok sela buv pov yazanij z torgovelnimi znosinami mizh Galicko Volinskim knyazivstvom a zgodom Velikogo Knyazivstva Litovskogo i Seredzemnomoryam zokrema Vizantiyeyu Do Chornogo morya v port Hadzhibej tovari perevazhno zbizhzhya splavlyali Dnistrom na prostih richkovih chovnah strugah komegah dubasah shkutah Ustya sluguvalo vihidnim portom ciyeyi torgivli i miscem budivnictva chovniv Na korist ciyeyi versiyi govorit i nayavnist susidnogo selisha Kolodrubi de meshkali majstri yaki vmili pidgotuvati kolodi dlya osnov suden Koli chornomorske uzberezhzhya pochalo kontrolyuvati Krimske hanstvo torgivlya zanepala a z neyu znizilasya rol Ustya Popri te velika chastina meshkanciv i dali bula zajnyata remisnictvom Podatkovij reyestr 1589 roku fiksuye v Usti lishe pivtora lani obroblyuvanoyi zemli tobto blizko 36 gektariv Vid 1469 roku Ustya poryad iz susidnimi selami zgaduyetsya sered volodin rodini Tarliv hocha u piznishi roki yak korolivska vlasnist bulo u dovgostrokovij orendi spochatku u rodu Tarliv piznishe u drogovizkih starost 1498 roku selo bulo spalene pid chas tatarskogo napadu Protyagom nastupnih rokiv meshkanciv dekilka raziv zvilnyali vid splati podatkiv cherez voyenni spustoshennya Nova i novitnya doba V avstrijskij chas selom volodiv graf S Skarbek piznishe Ustya perebuvalo u vlasnosti fundaciyi grafa Skarbeka U seredini XIX stolittya z yavivsya avstrijskij derzhavnij proyekt vipryamlennya richisha Dnistra Vidpovidni roboti trivali she j pislya Pershoyi svitovoyi vijni Sudnobuduvannya v Usti pripinilosya miscevi meshkanci otrimuvali zarobitok na zemlyanih robotah na Dnistri Vnaslidok zmini richisha chastkovo vivilnilisya dilyanki dlya silskogo gospodarstva ale voni lishilisya nepevnimi chasti poveni zalivali selo voda zabirala pokosi i gotovi kopici sina kartoplya voseni gnila na polyah Na misci starogo richisha zalishilosya chimalo staric de utvorilasya unikalna zaplavna ekosistema Shojno u 1980 h rr dlya uporyadkuvannya Dnistra bulo zbudovano sistemu damb Naselennya Ustya ne bulo zamozhnim Ani za avstrijskogo ani za polskogo chasu kilkist meshkanciv ne dohodila do tisyachi osib polyakiv ne bulo zovsim a yevreyi buli predstavleni odniyeyu rodinoyu Vlasna odnoklasna shkola vidkrita v seli 1901 roku Vikladannya vidpovidno do avstrijskogo zakonodavstva velosya ruskoyu ukrayinskoyu movoyu Stanom na 1910 rik u shkoli navchalosya 108 ditej Za polskogo panuvannya popri majzhe stovidsotkovo ukrayinskij harakter sela shkola v Usti stala formalno dvomovnoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni budivlya shkoli i bilshist zaudovi sela zgorili lishilosya 10 hat nad Dnistrom Rosijski vijska pid chas vidstupu nasilno evakuyuvali na shid 12 silskih hlopciv Nacionalno vizvolnij ruh 1988 roku v Usti vidbulosya pershe u Lvivstkij oblasti perepohovannya voyiniv UPA CerkvaSelo Ustya nalezhalo do Rozdilskogo do 1906 zgodom do Mikolayivskogo dekanatu Lvivskoyi arhiyeparhiyi V astrijskij chas u seli sluzhili kapelani i lishe 1885 roku silska cerkva otrimala status parafiyalnoyi Persha zgadka pro cerkvu v Usti zafiksovana 1649 roku pri pidrahunku zbitkiv vid kozacko tureckogo pohodu selyani zaprisyagnuli sho yihnya cerkva zgorila Podatkovij reyestr 1665 roku nazivaye im ya miscevogo svyashenika Matvij Pevni vidomosti mayemo pro derev yanu cerkvu svmch Mikiti zbudovanu 1727 roku Cerkva i plebaniya stoyali na okolici sela na drugomu berezi Shirki Pislya pobudovi novogo hramu paroh podavav klopotannya pro znesennya staroyi cerkovci oskilki vvazhav yiyi stan duzhe poganim Komisiya Lvivskoyi arhiyeparhiyi vvazhala za neobhidne zberegti pam yatku Dolyu svyatini virishila Persha svitova vijna vidstupayuchi pid natiskom rosijskih vijsk 1914 roku ugorski viddili pidpalili selo Razom z velikoyi kilkistyu yuudinkiv zgorila j derev yana cerkovcya Na misci de bula stara derev yana cerkva 1928 roku vstanovleno hrest a 1998 roku zbudovano kaplichku Murovana cerkva sv Mikiti zbudovana v centri sela za proyektom arhitektora Kazimira Zhechickogo u 1908 1909 rokah osvyachena 1909 roku V Usti zokrema sluzhili o Ivan Zbudovskij st 1780 1856 o Lyudomir Kostyantin Zarickij paroh u 1895 1907 rr o Roman Voloshak 1879 2 05 1933 pohovanij bilya cerkvi o Kornilij Strockij 1944 Statistichna harakteristika greko katolickoyi parafiyi rik kilkist parafiyan 1832 659 1844 757 1854 675 1864 852 1874 719 1884 790 1894 817 1904 768 1914 900 1924 968 1936 900 U 1932 33 rr v seli bulo 4 rimo katoliki Pam yatkiU seli okrim cerkvi sv Mikiti roztashovani kaplichka na misci derevyanoyi cerkvi originalnij podyachnij hrest na chest likvidaciyi panshini budinok staroyi korchmi yakij u 1935 roci stav chitalneyu Prosviti a v radyanskij chas klubom Naproti murovanoyi cerkvi 1989 roku vidkrito pam yatnik T G Shevchenkovi roboti skulptora I Samotosa radyanska vlada ne dozvolila vstanoviti she 1969 roku Za selom ye pam yatnij znak voyinam geroyam UPA Socialna sferaU seli diyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Nepodalik u susidnomu seli Drogovizh znahoditsya ozero Zadorozhnye Bajkal U 2021 roci mizh Ustyam i Kolodrubami prokladeno pishohidnij turistichnij marshrut opracovano logistiku provedeno rozchishennya beregiv vstanovleno vkazivni znaki ta informacijni stendi Zagalna trivalist marshrutu pravim beregom Dnistra skladaye 14 km Proyekt DniSter Beregi i pritoki vidbuvsya za pidtrimki Ukrayinskogo kulturnogo fondu Vidomi lyudiMiron Lyudomir Novina Zarickij ukrayinskij medik doktor medicini gromadskij diyach pid chas Vizvolnih zmagan 1917 1921 voyak Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Samotos Ivan Mihajlovich ukrayinskij skulptor zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini narodnij hudozhnik Ukrayini profesor Profesor Ivan Mihajlovich Samotos ye avtorom 115 gromadskih pam yatnikiv vstanovlenih v Ukrayini ta za yiyi mezhami Najvagomishim ye pam yatnik Nezalezhnist Ukrayini vstanovlenij na ukrayinskomu cvintari u misti Vazin Shalet bilya Parizha de pohovani kolishni voyaki UNR Primitki Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t T 6 U Ya NAN Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni K Naukova dumka 2012 s 49 Udilni knyazivstva Ryurikovichiv i Gediminovichiv u XII XVI st NAN Ukrayini In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 1996 s 116 Vojtovich Leontij Skolozdra Roman Ustya Ustechko Mikolayivshina T 3 Lviv 2006 Kotovich Vira Vidobrazhennya sluzhbovoyi profesijnoyi sferi zhittya galichan v ojkonimah Ridne slovo v etnokulturnomu vimiri 2016 s 107 122 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 Warszawa 1902 Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoj arhiyeparhii Lvivskoj na rik 1910 s 255 Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi za 1918 rik s 89 Blazhejovskij o Dmitro Istorichnij shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1832 1944 Kiyiv Vidavnichij dim KM Akademiya 2004 s 795 Laba Vasil Istoriya sela Ustya vid najdavnishih chasiv do 1939 roku Lviv 2009 Blazhejovskij o Dmitro Istorichnij shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1832 1944 Kiyiv Vidavnichij dim KM Akademiya 2004 s 795 PosilannyaOblikova kartka s Ustya na sajti VRU Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi