Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Задоро́жнє — озеро у Стрийському районі Львівської області, також відоме в народі як «Байкал» завдяки чистій воді та сприятливим умовам для відпочинку, утворене в результаті затоплення Дроговизького вапнякового кар’єру. Озеро розташоване на висоті 265 м над рівнем моря; глибина озера — 27 м. Довжина — 1 123 м, ширина — 560 м. Берегова лінія становить 3 135 м.
| Озеро Задорожнє | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 49°33′ пн. ш. 23°55′ сх. д. / 49.550° пн. ш. 23.917° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | штучне карстове озеро | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 0,628 км² | |||
| Висота | 265 м | |||
| Глибина макс. | 27 м | |||
| Розмір | 1123 x 560 м2 | |||
| Берегова лінія | 3,13 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Дроговиж | |||
 | ||||
  Задорожнє (озеро) (Україна) | ||||
| | ||||
Виникнення озера
Історія кар’єру
Озеро Задорожнє зобов’язане своїм виникненням Миколаївському цементному заводу і багатим покладам вапняку в цьому районі.
Розробка кар’єру почалася у 1940-му році, одночасно з будівництвом цементного заводу. У 1941-му війна законсервувала будівництво. Є свідчення, що в 1943-му році були спроби німецької сторони запустити виробництво і почати випускати цемент, але це було малоуспішно. Основна експлуатація дроговизького кар'єру почалася з початку 50-х років.
Видобуток проводився відкритим способом, глибина кар’єру на початку не перевищувала 10 метрів. По суті це і є стандартом для такого роду кар’єрів. Добутий вапняк відправлявся у збагачувальний цех, який і зараз можна побачити, під'їжджаючи до озера. У цьому цеху вапняк дробився до необхідної фракції і вирушав по трубі у вигляді суспензії на завод. Дана технологія використовується і зараз, але вже на новому кар’єрі.
Невдало зроблений землевідвід не міг забезпечити доступного розвитку кар’єру. Зі сходу кар'єр був обмежений залізницею і річкою Щирка, з півдня і заходу він межував з річкою Зубра. Таким чином, кар’єр міг розвиватися або на північ, або в глибину. За словами місцевих жителів, вже до кінця 60-х років, глибина кар’єру дозволяла добувати мармур. Достовірна глибина кар'єру на момент прориву карсту не відома. За різними даними, вона коливалася від 40 до 60 метрів, перевищуючи глибину стандартних вапняних кар’єрів в кілька разів.
За словами очевидців, глибина кожного ряду кар’єра становила 7 метрів, а ширина — 6-8 метрів. Це було обумовлено діючими стандартами, глибиною ходу роботи ковша екскаватора і розмірами кар'єрної техніки, що вивозить видобутий матеріал на верх. За словами працівника кар’єра, на початку 70-х років вже використовувалися потужні спеціалізовані самоскиди "Белаз".
Поступово кар'єр досяг глибини вироблення в 7 ярусів. На дно кар'єра була підведені електрика та вода для забезпечення технічних потреб. Залишки труб, стовпів і електричних проводів досі можна побачити на дні озера.
Затоплення кар’єру
У 1974 році у північно-східній частині кар’єра стався прорив одного з численних карстів, що оточували об'єкт. Спроби відкачування води результатів не приносили. Тому було прийнято рішення про евакуацію техніки з кар’єру і його затоплення.
За можливості вся техніка, яка могла самостійно пересуватися, була піднята з кар’єру. Внизу залишилися тільки деякі великі запчастини та залишки технічних споруд і механізмів, які вимагали тривалого демонтажу. Тому під водою ви не зустрінете бульдозера і екскаватора, хоча можете натрапити на зняті з них і не вивезені лопату й ківш.
З метою убезпечити залізничне полотно, в 70-і роки минулого століття був проведений гідронамив, який зміцнив західний берег озера і зробив більш доступними інші його береги.
Озеро сьогодні
Сьогодні озеро популярне серед любителів активного відпочинку. У водоймі розвивається флора і фауна, зростає популяція риб. На східному березі озера утворений дачний кооператив працівників цементного заводу. На західному березі більшість ділянок озера в даний момент здані в оренду під пляжі та рекреаційні зони. На даний момент озеро знаходиться під охороною Саса Володимира.
-
![image]()
Південний берег озера -
![image]()
Пункт пропуску в дачний кооператив -
![image]()
Відпочинок на озері -
![image]()
Водосховище "Байкал-2" -
![image]()
Водосховище "Байкал-2" -
![image]()
Форельне господарство "Рудники" -
![image]()
Озеро взимку
Посилання
Спільнота "ВКонтакте"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zadoro zhnye ozero u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti takozh vidome v narodi yak Bajkal zavdyaki chistij vodi ta spriyatlivim umovam dlya vidpochinku utvorene v rezultati zatoplennya Drogovizkogo vapnyakovogo kar yeru Ozero roztashovane na visoti 265 m nad rivnem morya glibina ozera 27 m Dovzhina 1 123 m shirina 560 m Beregova liniya stanovit 3 135 m Ozero ZadorozhnyePivnichnij bereg ozera Pivnichnij bereg ozera49 33 pn sh 23 55 sh d 49 550 pn sh 23 917 sh d 49 550 23 917Roztashuvannya Krayina UkrayinaGeologichni dani Tip shtuchne karstove ozeroRozmiri Plosha poverhni 0 628 km Visota 265 mGlibina maks 27 mRozmir 1123 x 560 m2Beregova liniya 3 13 kmVoda Basejn Krayini basejnu UkrayinaInshe Mista ta poselennya DrogovizhInformacijna tablichka Informacijna tablichka Zadorozhnye ozero Ukrayina Viniknennya ozeraIstoriya kar yeru Ozero Zadorozhnye zobov yazane svoyim viniknennyam Mikolayivskomu cementnomu zavodu i bagatim pokladam vapnyaku v comu rajoni Rozrobka kar yeru pochalasya u 1940 mu roci odnochasno z budivnictvom cementnogo zavodu U 1941 mu vijna zakonservuvala budivnictvo Ye svidchennya sho v 1943 mu roci buli sprobi nimeckoyi storoni zapustiti virobnictvo i pochati vipuskati cement ale ce bulo malouspishno Osnovna ekspluataciya drogovizkogo kar yeru pochalasya z pochatku 50 h rokiv Vidobutok provodivsya vidkritim sposobom glibina kar yeru na pochatku ne perevishuvala 10 metriv Po suti ce i ye standartom dlya takogo rodu kar yeriv Dobutij vapnyak vidpravlyavsya u zbagachuvalnij ceh yakij i zaraz mozhna pobachiti pid yizhdzhayuchi do ozera U comu cehu vapnyak drobivsya do neobhidnoyi frakciyi i virushav po trubi u viglyadi suspenziyi na zavod Dana tehnologiya vikoristovuyetsya i zaraz ale vzhe na novomu kar yeri Nevdalo zroblenij zemlevidvid ne mig zabezpechiti dostupnogo rozvitku kar yeru Zi shodu kar yer buv obmezhenij zalizniceyu i richkoyu Shirka z pivdnya i zahodu vin mezhuvav z richkoyu Zubra Takim chinom kar yer mig rozvivatisya abo na pivnich abo v glibinu Za slovami miscevih zhiteliv vzhe do kincya 60 h rokiv glibina kar yeru dozvolyala dobuvati marmur Dostovirna glibina kar yeru na moment prorivu karstu ne vidoma Za riznimi danimi vona kolivalasya vid 40 do 60 metriv perevishuyuchi glibinu standartnih vapnyanih kar yeriv v kilka raziv Za slovami ochevidciv glibina kozhnogo ryadu kar yera stanovila 7 metriv a shirina 6 8 metriv Ce bulo obumovleno diyuchimi standartami glibinoyu hodu roboti kovsha ekskavatora i rozmirami kar yernoyi tehniki sho vivozit vidobutij material na verh Za slovami pracivnika kar yera na pochatku 70 h rokiv vzhe vikoristovuvalisya potuzhni specializovani samoskidi Belaz Postupovo kar yer dosyag glibini viroblennya v 7 yarusiv Na dno kar yera bula pidvedeni elektrika ta voda dlya zabezpechennya tehnichnih potreb Zalishki trub stovpiv i elektrichnih provodiv dosi mozhna pobachiti na dni ozera Zatoplennya kar yeru U 1974 roci u pivnichno shidnij chastini kar yera stavsya proriv odnogo z chislennih karstiv sho otochuvali ob yekt Sprobi vidkachuvannya vodi rezultativ ne prinosili Tomu bulo prijnyato rishennya pro evakuaciyu tehniki z kar yeru i jogo zatoplennya Za mozhlivosti vsya tehnika yaka mogla samostijno peresuvatisya bula pidnyata z kar yeru Vnizu zalishilisya tilki deyaki veliki zapchastini ta zalishki tehnichnih sporud i mehanizmiv yaki vimagali trivalogo demontazhu Tomu pid vodoyu vi ne zustrinete buldozera i ekskavatora hocha mozhete natrapiti na znyati z nih i ne vivezeni lopatu j kivsh Z metoyu ubezpechiti zaliznichne polotno v 70 i roki minulogo stolittya buv provedenij gidronamiv yakij zmicniv zahidnij bereg ozera i zrobiv bilsh dostupnimi inshi jogo beregi Ozero sogodniSogodni ozero populyarne sered lyubiteliv aktivnogo vidpochinku U vodojmi rozvivayetsya flora i fauna zrostaye populyaciya rib Na shidnomu berezi ozera utvorenij dachnij kooperativ pracivnikiv cementnogo zavodu Na zahidnomu berezi bilshist dilyanok ozera v danij moment zdani v orendu pid plyazhi ta rekreacijni zoni Na danij moment ozero znahoditsya pid ohoronoyu Sasa Volodimira Pivdennij bereg ozera Punkt propusku v dachnij kooperativ Vidpochinok na ozeri Vodoshovishe Bajkal 2 Vodoshovishe Bajkal 2 Forelne gospodarstvo Rudniki Ozero vzimkuPosilannyaSpilnota VKontakte