Устав про управління інородців (рос. Устав об управлении инородцев) — один з десяти законодавчих актів [ru] Михайла Сперанського від 1822 року, який діяв до початку Російської революції 1917 року.
Устав за структурою становить чотири частини, 43 глави та 372 параграфи. Перша частина розділяє інородців на розряди, визначає їх права. Друга частина узаконює одноманітну систему управління для кочових та бродячих інородців, структуру органів влади її склад тощо. Третя частина визначена поліційним, судовим та господарським органами влади. Четверта містить уклади, регулює збір податків та відбуток обов’язків серед мешканців.
Впродовж часу Устав зазнав незначних змін та редакцій.
Структура
Статут поділяв інородців в рамках права Російської імперії на «осілих», «кочових» і «бродячих» і згідно з цього поділу визначав їх адміністративний і правовий статус.
Осілі інородці в правовому відношенні прирівнювалися до росіян тяглих станів — міщанам і державним селянам.
Бродячі інородці (ненці, коряки, юкагири та інші мисливські народи Північного Сибіру) отримували самоврядування, яке реалізовували представники традиційної родоплемінної верхівки — «князци» і старости.
Кочові інородці (буряти, якути, евенки, хакаси і ін.) Ділилися на улуси та стійбища, кожен з яких отримував родове правління, що складалося зі старости (улусного голови) і 1-2 помічників, які вибираються на 3 роки від населення і затверджуються губернатором. Кілька улусів і стійбищ підпорядковувалися чужорідної (або інородської) управи — адміністративній і фінансово-господарській установі. Управа виконувала розпорядження окружного начальника, судові вироки, проводила розподіл ясака та інших податків і зборів. Кілька управ об'єднувалися в степові думи.
Розпорядження управи контролювалися російським чиновником-начальником округу. «Статут» закріплював за корінними народами Сибіру знаходилися в їх користуванні землі, визначав порядок і розміри справляння ясака, регулював торгівлю з російськими, поширював на аборигенів кримінальне законодавство країни, дозволяв відкривати свої школи та училища, віддавати дітей в російські школи. «Статут» декларував повну віротерпимість.
Створені відповідно до «Статутом» родові управління та інородські управи проіснували до початку XX століття.
Джерела
- Першоджерела
- Устав об управлении инородцев от 22 июля 1822 года № 29126. — Полное собрание законов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1830. — Т. 38. — С. 394-416.
- Монографії
- [ru]. Сибирские «инородцы» в имперской стратегии власти (XVIII – начало XX в.). — Иркутск : Издательство «Оттиск», 2018. — Т. 1. — 456 с. — .
- Наукові статті
- Гоголев П. В. Устав об управлении инородцев в правовом развитии коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока. России // Проблемы российского и международного права: сборник статей Международной научно-практической конференции 19 февраля 2014 г. — Уфа : РИЦ БашГУ, 2014. — С. 25-28. — .
- Конев А. Ю. О первоначальном проекте устава об управлении инородцев: история создания и основные положения // Гуманитарные науки в Сибири. — Новосибирск, 2013. — Вип. 2. — С. 47-52. — ISSN 0869-8651.
- Панченко А. Б., Стафеев О. Н. Инородческий вопрос в дискурсах Российской империи: между потребностями государства и представителями общества // Вестник Томского государственного университета. — Томск, 2018. — Вип. 436. — С. 164-174. — ISSN 1561-7793.
- Петухова З. И. «Устав об управлении инородцев» М. М. Сперанского и учреждение Степной Думы в Якутии // Россия и АТР. — Владивосток, 2011. — Вип. 3. — С. 13-18. — ISSN 1026-8804.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ustav pro upravlinnya inorodciv ros Ustav ob upravlenii inorodcev odin z desyati zakonodavchih aktiv ru Mihajla Speranskogo vid 1822 roku yakij diyav do pochatku Rosijskoyi revolyuciyi 1917 roku Karta Shidnogo Sibiru 1838 roku Ustav za strukturoyu stanovit chotiri chastini 43 glavi ta 372 paragrafi Persha chastina rozdilyaye inorodciv na rozryadi viznachaye yih prava Druga chastina uzakonyuye odnomanitnu sistemu upravlinnya dlya kochovih ta brodyachih inorodciv strukturu organiv vladi yiyi sklad tosho Tretya chastina viznachena policijnim sudovim ta gospodarskim organami vladi Chetverta mistit ukladi regulyuye zbir podatkiv ta vidbutok obov yazkiv sered meshkanciv Vprodovzh chasu Ustav zaznav neznachnih zmin ta redakcij StrukturaStatut podilyav inorodciv v ramkah prava Rosijskoyi imperiyi na osilih kochovih i brodyachih i zgidno z cogo podilu viznachav yih administrativnij i pravovij status Osili inorodci v pravovomu vidnoshenni pririvnyuvalisya do rosiyan tyaglih staniv mishanam i derzhavnim selyanam Brodyachi inorodci nenci koryaki yukagiri ta inshi mislivski narodi Pivnichnogo Sibiru otrimuvali samovryaduvannya yake realizovuvali predstavniki tradicijnoyi rodopleminnoyi verhivki knyazci i starosti Kochovi inorodci buryati yakuti evenki hakasi i in Dililisya na ulusi ta stijbisha kozhen z yakih otrimuvav rodove pravlinnya sho skladalosya zi starosti ulusnogo golovi i 1 2 pomichnikiv yaki vibirayutsya na 3 roki vid naselennya i zatverdzhuyutsya gubernatorom Kilka ulusiv i stijbish pidporyadkovuvalisya chuzhoridnoyi abo inorodskoyi upravi administrativnij i finansovo gospodarskij ustanovi Uprava vikonuvala rozporyadzhennya okruzhnogo nachalnika sudovi viroki provodila rozpodil yasaka ta inshih podatkiv i zboriv Kilka uprav ob yednuvalisya v stepovi dumi Rozporyadzhennya upravi kontrolyuvalisya rosijskim chinovnikom nachalnikom okrugu Statut zakriplyuvav za korinnimi narodami Sibiru znahodilisya v yih koristuvanni zemli viznachav poryadok i rozmiri spravlyannya yasaka regulyuvav torgivlyu z rosijskimi poshiryuvav na aborigeniv kriminalne zakonodavstvo krayini dozvolyav vidkrivati svoyi shkoli ta uchilisha viddavati ditej v rosijski shkoli Statut deklaruvav povnu viroterpimist Stvoreni vidpovidno do Statutom rodovi upravlinnya ta inorodski upravi proisnuvali do pochatku XX stolittya DzherelaPershodzherela Ustav ob upravlenii inorodcev ot 22 iyulya 1822 goda 29126 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii Sankt Peterburg 1830 T 38 S 394 416 Monografiyi ru Sibirskie inorodcy v imperskoj strategii vlasti XVIII nachalo XX v Irkutsk Izdatelstvo Ottisk 2018 T 1 456 s ISBN 978 5 6040406 5 2 Naukovi statti Gogolev P V Ustav ob upravlenii inorodcev v pravovom razvitii korennyh malochislennyh narodov Severa Sibiri i Dalnego Vostoka Rossii Problemy rossijskogo i mezhdunarodnogo prava sbornik statej Mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii 19 fevralya 2014 g Ufa RIC BashGU 2014 S 25 28 ISBN 978 5 7477 3478 4 Konev A Yu O pervonachalnom proekte ustava ob upravlenii inorodcev istoriya sozdaniya i osnovnye polozheniya Gumanitarnye nauki v Sibiri Novosibirsk 2013 Vip 2 S 47 52 ISSN 0869 8651 Panchenko A B Stafeev O N Inorodcheskij vopros v diskursah Rossijskoj imperii mezhdu potrebnostyami gosudarstva i predstavitelyami obshestva Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta Tomsk 2018 Vip 436 S 164 174 ISSN 1561 7793 Petuhova Z I Ustav ob upravlenii inorodcev M M Speranskogo i uchrezhdenie Stepnoj Dumy v Yakutii Rossiya i ATR Vladivostok 2011 Vip 3 S 13 18 ISSN 1026 8804