Уробо́рос, оробо́рос (від грец. ουρά — хвіст і грец. βορά — їжа, харч) — буквально, «той що пожирає (свій) хвіст» — міфологічний світовий змій, що обвиває кільцем Землю, схопивши себе за хвіст. Вважався символом нескінченного відродження, одним із перших символів нескінченності в історії людства, точне походження якого — історичний період і конкретну культуру — встановити неможливо. Також було поширеним його зображення не у вигляді кільця, але у вигляді «вісімки» (∞). Один з символів алхімії.
Попри те, що символ має безліч різних значень, найбільш поширене трактування описує його як репрезентацію вічності та нескінченності, а особливо — циклічної природи життя: чергування творення і руйнування, життя та смерті, постійного переродження й загибелі. Символ уробороса має багату історію використання в релігії, магії, алхімії, міфології та психології. Одним з його аналогів є свастика — обидва цих стародавніх символи означають рух космосу.
Вважають, що в західну культуру цей символ прийшов зі Стародавнього Єгипту, де перші зображення згорнутої кільцем змії датовані періодом між 1600 і 1100 роками до н. е.; вони уособлювали вічність і всесвіт, а також цикл смерті та переродження. Деякі з істориків вважають, що саме з Єгипту символ уробороса перекочував до Стародавньої Греції, де його стали використовувати для позначення процесів, які не мають початку і кінця. Однак точно встановити походження цього символу важко, оскільки його близькі аналоги також трапляються в культурах Скандинавії, Індії, Китаю та Греції.
Символ згорнутої в кільце змії зустрічається в неявній формі в Месоамериці, зокрема, у Ацтеків. Попри те, що змії відігравали значну роль в їх міфології, питання прямого зв'язку пантеону ацтекських богів з уроборосом серед істориків залишається відкритим — наприклад, без будь-яких розгорнутих коментарів називає Кетцалькоатля, а — .
Інтерес до уробороса зберігався протягом багатьох століть — зокрема, помітну роль він відіграє у вченні гностиків, а також є важливим елементом (в метафоричному сенсі) ремесла середньовічних алхіміків, символізуючи перетворення елементів на філософський камінь, необхідний для трансформації металів у золото, а також уособлюючи хаос у міфологічному розумінні терміну.
У новітній час швейцарський психоаналітик К. Г. Юнг вкладав у символ уробороса новий зміст. Так, в ортодоксальній аналітичній психології архетип уробороса символізує темряву і саморуйнування одночасно з родючістю та творчою потенцією. Подальші дослідження цього архетипу знайшли найбільше відбиття в роботах юнгіанського психоаналітика , який визначив Уроборос як ранню стадію розвитку особистості.
Стародавній Єгипет, Ізраїль і Греція
Д. Бопре, описуючи появу зображень уробороса в Стародавньому Єгипті, стверджує, що цей символ зображали на стінах гробниць і позначали ним охоронця загробного світу, а також пороговий момент між смертю й переродженням. Першу появу символу уробороса в Давньому Єгипті відносять приблизно до 1600 року до н. е. (за іншими даними — 1100 року). Згорнута в кільце змія, наприклад, висічена на стінах храму Осіріса в стародавньому місті Абідос. Символ, крім іншого, був репрезентацією тривалості, вічності та/або нескінченності. У розумінні єгиптян Уроборос був уособленням всесвіту, раю, води, землі та зірок — всіх наявних елементів, старих та нових. Збереглася поема, написана фараоном Піанхі, в якій згадується Уроборос.
У. Беккер, кажучи про символізм змій як таких, зазначає, що євреї спрадавна розглядали їх як загрозливих, злих істот. У тексті Старого Завіту, зокрема, Змія зараховують до «нечистих» створінь; він символізує Сатану і зло загалом — так, Змій є причиною вигнання з раю Адама та Єви. Деякі гностичні секти, наприклад, теж ставили знак рівності між Змієм з райського саду й уроборосом.
Історики вважають, що з Єгипту символ уробороса потрапив до Стародавньої Греції, де нарівні з Феніксом став уособлювати процеси, що не мають кінця та початку. У Греції змії були предметом шанування, символом здоров'я, а також мали зв'язок із загробним світом, що знайшло відбиття у безлічі міфів і легенд. Саме слово «дракон» (дав.-гр. Draco) перекладається дослівно як «змій».
Стародавній Китай
і відзначають, що в Стародавньому Китаї Уроборос називали «Zhulong» і зображали у вигляді істоти, яка поєднує в собі свиню та дракона, що кусає себе за хвіст. Багато вчених дотримуються погляду, що з часом цей символ зазнав значних змін і трансформувався в традиційного «китайського дракона», який символізує удачу. Одні з перших згадок про уроборос як символ датовані 4200 роком до н. е.. Перші знахідки фігурок драконів згорнутих в кільце відносять до (4700 — 2900 до н. е.). Одна з них, у формі повного кола, знаходилася на грудях покійника.
Також існує думка, згідно з якою з символом уробороса в старокитайській натурфілософії безпосередньо пов'язана монада, що зображає концепцію «інь та ян». Також для зображень уробороса в Стародавньому Китаї характерним є розміщення яйця всередині охопленого тілом змії простору. Припускають, що це світове яйце, створене самим Творцем. «Центр» уробороса — згаданий простір усередині кільця — у філософії знайшов відбиття в понятті «дао», що означає «Шлях людини».
Давня Індія
У ведійській релігії та індуїзмі як одна з форм бога існує Шеша (або Ананта-шеша). коментував зображення та опис Шеши у вигляді змії, що кусає себе за хвіст, вказуючи на її зв'язок з символом уробороса. З давніх часів дотепер в Індії шанують змій (нагів) — заступників водних шляхів, озер і джерел, а також втілення життя та родючості. Крім того, нагі уособлюють неминущий цикл часу й безсмертя. За легендами, всі нагі є нащадками трьох зміїних богів — Васуки, [en] та Шеши.
Зображення Шеши можна часто побачити на картинах, у вигляді згорнутої в клубок змії, на якій, схрестивши ноги, сидить Вішну. Кільця тіла Шеши символізують нескінченний кругообіг часу. У ширшому трактуванні міфу величезна змія (на зразок кобри) мешкає в світовому океані й має сотню голів. Простір же, прихований масивним тілом Шеши, містить в собі всі планети Всесвіту; якщо бути точним, саме Шеша й тримає ці планети своїми численними головами, а також виспівує хвалебні пісні на честь Вішну. Образ Шеши, крім іншого, також використовували як захисний тотем індійські магараджі, оскільки існувало повір'я, ніби змій, що оперезав своїм тілом землю, охороняє її від злих сил. Саме слово «Шеша» позначає «залишок», тобто те що залишається коли все створене вертається у форму первинної матерії. На думку , філософське тлумачення образу Шеши дає можливість зрозуміти історію з точки зору філософії індуїзму, згідно з якою вона не обмежується планетою Земля або окремо взятим Всесвітом: існує незліченна безліч всесвітів, у кожній з яких постійно розгортається своя власна історія.
Германо-скандинавська міфологія
Як пише в форму уробороса приймає Йормунґанд (яку також називають «Мідгардським змієм» або «Мідгардсормом», богинею зла) — самиця величезного змієподібного дракона, одна з дітей бога Локі та велетки Анґрбоди. Коли батько та ватажок асів Одін дізнався від норн що в Йормунґанд схована смерть Тора — він відправив її на дно морське. В океані Йормунґанд розрослася до таких великих розмірів, що змогла оперезати своїм тілом землю й вкусити себе за хвіст — саме тут, у світовому океані, вона буде перебувати більшу частину часу аж до настання Раґнарьока, коли повинна буде в останній битві зустрітися з Тором.
Скандинавські легенди містять опис двох зустрічей змії й Тора до Раґнарьоку. Перша зустріч відбулася, коли Тор вирушив до короля гігантів, Утґарда-Локі, щоб витримати три випробування фізичної сили. Перше із завдань було підняти королівського кота. Хитрість Утґарда-Локі полягала в тому, що насправді то була Йормунґанд, перетворена в кішку; це сильно ускладнювало виконання завдання — єдиним, чого зміг досягти Тор, було змусити тварину відірвати одну лапу від підлоги. Король гігантів, втім, визнав це як успішне виконання завдання й розкрив обман. Ця легенда міститься в тексті «Молодшої Едди».
Другий раз Йормунґанд і Тор зустрілися, коли останній разом з Гиміром вирушили на риболовлю. Як наживку використовували бичачу голову. Коли човен Тора пропливав над змією, та відпустила хвіст і вчепилася в наживку. Боротьба тривала достатньо довго. Тору вдалося витягнути голову чудовиська на поверхню — він хотів уразити її ударом Мьйольніра, однак Гимір не витримав вигляду змії, що корчилась в агонії, й перерізав волосінь, давши Йормунґанд пірнути від них в безодню океану.
Під час останньої битви (Раґнарьока), загибелі Богів, Тор і Йормунґанд зустрінуться востаннє. Вибравшись зі світового океану, змія отруїть своєю отрутою небо і землю, змусивши водні простори ринути на сушу. Тор відіб'є голову чудовиську, проте сам зможе відійти лише на дев'ять кроків — отрута пирскне з тіла чудовиська й вб'є його.
Гностицизм і алхімія
У вченні християнських гностиків Уроборос був символом кінцівки матеріального світу. Один з ранніх гностичних трактатів [en] давав таке визначення: «матеріальна темрява є великий дракон, що тримає хвіст у роті, за межами всього світу й оточуючи весь світ»; згідно з цим самим твором, тіло містичної змії має дванадцять частин (символічно пов'язаних з дванадцятьма місяцями). У гностицизмі Уроборос уособлює одночасно й світло (agathodaemon — дух добра), й темряву (kakadaimon — дух зла). Тексти, виявлені в Наг-Хаммаді, містять ряд відсилань до уроборостичної природи створення та розпаду усієї світобудови, що безпосередньо пов'язані з великим змієм. Образ згорнутого в кільце змія відігравав помітну роль в гностичному вченні — наприклад, на його честь були названі кілька сект.
Середньовічні алхіміки використовували символ уробороса для позначення множинності «істин»; так, на різних ксилографіях XVIII століття його зображували практично на кожному з етапів алхімічного дійства. Частим було також зображення уробороса разом з [en] (одним з найважливіших елементів для отримання філософського каменю). Алхіміки вважали уробороса відбиттям циклічного процесу, в якому нагрівання, випаровування, охолодження та конденсація рідини сприяють процесу очищення елементів і перетворення їх у філософський камінь або в золото.
Для алхіміків Уроборос уособлював цикл смерті й переродження, однієї з головних ідей учення; змій, що кусає себе за хвіст, уособлював закінченість процесу трансформації, перетворення чотирьох елементів. Таким чином, Уроборос являв «opus circulare» (або «opus circularium») — протягом життя, те, що буддисти називають «Бхавачакра», Колесо буття. У цьому сенсі те, що символізував уроборос мало вкрай позитивний зміст, воно було втіленням цілісності, повноти життєвого циклу. Згорнутий в кільце змій окреслював хаос і стримував його, тому його сприямали як «prima materia»; Уробороса часто зображували двоголовим і/або зі здвоєним тіло, таким чином він уособлював єдність духовності та тлінності буття.
Примітки
- Kleisberg, Glenn. Lost Knowledge of the Ancients: A Graham Hancock Reader. — Inner Traditions/Bear & Co, 2010. — P. 27. — .
- Ellis, Jeanette. Forbidden Rites: Your Complete Introduction to Traditional Witchcraft. — O Books, 2009. — P. 480. — .
- Eire, Carlos. A very brief history of eternity. — Princeton University Press, 2010. — P. 29. — .
- Gauding, Madonna. The Signs and Symbols Bible: The Definitive Guide to Mysterious Markings. — Sterling Publishing Company, Inc, 2009. — .
- Murphy, Derek. Jesus Didn't Exist! the Bible Tells Me So. — Lulu.com, 2006. — P. 61. — .
- Robertson, Robin; Combs, Allan. The Uroboros // Indra's Net: Alchemy and Chaos Theory as Models for Transformation. — Quest Books, 2009. — .
- Lurker, Marnfred. The Routledge dictionary of gods and goddesses, devils and demons. — Routledge, 2004. — P. 4. — .
- Mundkur, Balaji. The cult of the serpent: an interdisciplinary survey of its manifestations and origins. — SUNY Press, 1983. — P. 57. — .
- Rosen, Brends. The Mythical Creatures Bible: The Definitive Guide to Legendary Beings. — Sterling Publishing Company, 2009. — P. 59-96. — .
- Lopez, Marissa. Chicano Nations: The Hemispheric Origins of Mexican American Literature. — NYU Press, 3022. — P. 210. — .
- Sease, Virginia; Schmidt-Brabant, Manfred. Paths of the Christian mysteries: from Compostela to the new world. — Temple Lodge Publishing, 2003. — P. 49. — .
- Stockenström, Göran. August Strindberg and the other: new critical approaches. — Rodopi, 2002. — P. 19. — .
- Bearor, Karen Anne; Pereira, Irene Rice. Irene Rice Pereira: her paintings and philosophy. — University of Texas Press, 1993. — P. 289. — .
- Сэьюэлз, Эндрю; Шортер, Бэйни; Плот, Фред. Словарь аналитической психологии К. Юнга. — СПб. : Азбука-классика, 2009. — С. 249-250. — .
- Bopry, Jeanette. Francisco J. Varela 1946-2001. — Imprint Academic, 2004. — P. 31. — .
- Cole, Herbert. African Art and Leadership. — University of Wiscouncin Press, 2004. — P. 267. — .
- Thorne-Bird, Janae. Becoming One: The Journey Toward God. — iUniverse, 2010. — P. 67. — .
- Hannah, Barbara. The archetypal symbolism of animals: lectures given at the C. G. Jung Institute, Zurich, 1954-1958. — Chiron Publishers, 2006. — P. 227-8. — .
- Curl, James Stevens. The Egyptian Revival: Ancient Egypt as the Inspiration for Design Mo tifs in the West. — Routledge. — P. 453. — .
- Newmann, Erih. Art and Creative Uncoscious. — Routledge, 1999. — P. 10. — .
- Assman, Jan. The mind of Egypt: history and meaning in the time of the Pharaohs. — Harvard University Press, 2003. — P. 325.
- Becker, Udo. The Continuum encyclopedia of symbols. — Continuum International Publishing Group, 2000. — P. 264. — .
- Guiley, Rosemary. The encyclopedia of magic and alchemy. — Infobase Publishing, 2006. — P. 234. — .
- Haeffner, Mark. Dictionary of Alchemy: From Maria Prophetessa to Isaac Newton. — Karnak Books, 2004. — P. 105. — .
- The Golden Age of Chinese Archaeology. National Gallery of Art (англ.). nga.gov. Архів оригіналу за 20.05.2012. Процитовано 27.10.2011.
- Nichols, Sallie. Jung and Tarot: an archetypal journey. — Weiser Books, 1980. — P. 351. — .
- Olney, James. The rhizome and the flower: the perennial philosophy, Yeats and Jung. — University of California Press, 1980. — P. 338. — .
- Rudy, Eva. The book of Hindu imagery: gods, manifestations and their meaning. — Binkey Kok Publications, 1993. — P. 57. — .
- Dallapiccola, Ганна Libera. Indian art in detail. — Harvard University Press, 2007. — P. 17. — .
- DeMeng, Michael. Vishu Dreaming // Secrets of Rusty Things: Transforming Found Objects Into Art. — North Light Books, 2007. — .
- L. A., Michael. The Principles of Existence & Beyond. — Lulu, 2007. — P. 65. — .
- Badger, David; Netherton, John. Snakes. — Vouageur Press, 1999. — P. 19. — .
- Feuerstein, Georg; Kak, Subhash; Frawley, David. In search of the cradle of civilization: new light on ancient India. — Motilal Banarsidass Publ, 2005. — P. 243. — .
- Klostermaier, Klaus K. Hinduism: A Short History. — Oxford, 2000. — P. 5. — .
- Foubister, Linda. Goddess in the Grass: Serpentine Mythology and the Great Goddess. — Linda Foubister, 2003. — P. 30. — .
- Dekirk, Ash. Dragonlore: From the Archives of the Grey School of Wizardry. — Career Press, 2006. — P. Jormungander, the Midgard Wurm. — .
- Wagner, W. Asgard and the Gods: The Tales and Traditions of Our Northern Ancestors. — Kessinger Publishers, 2004. — P. 54. — .
- Джонс, David. An Instinct for Dragons. — Routledge, 2002. — P. 139. — .
- Leeming, David Adams; Madden, Kathryn; Marlan, Stanton. Encyclopedia of psychology and religion. — Springer, 2009. — P. 936. — .
- Mikami, Hiroko. Ireland on stage: Beckett and after. — Peter Lang, 2007. — P. 94. — .
- Jacobi, Jolande. Complex/archetype/symbol in the Psychology of C G Jung. — Routledge, 1999. — P. 185. — .
Література
- Eduardo Banks: Ouroboros. Um livro para instrução de todas as gentes. Associação Eduardo Banks, Rio de Janeiro 2011, .
- Norbert Bischof: Das Kraftfeld der Mythen. Signale aus der Zeit, in der wir die Welt erschaffen haben (= Piper 2655). Piper, München / Zürich 1998, (Insbes. Zweiter Teil: Das Chos. 6. Kapitel: Der kosmogonische Inzest S. 191—224.)
- H. B. de Groot: The Ouroboros and the romantic poets: a renaissance emblem in Blake, Coleridge and Shelley. In: English studies. A journal of English language and literature. Bd. 50, 1969, ISSN 0013-838X, S. 553—564, DOI:10.1080/00138386908597350.
- Bernhard Dietrich Haage: Ouroboros — und kein Ende. Josef Domes u. a. (Hrsg.): In: Licht der Natur. Medizin in Fachliteratur und Dichtung. Festschrift für Gundolf Keil zum 60. Geburtstag (= Göppinger Arbeiten zur Germanistik. Nr. 585). Kümmerle, Göppingen 1994, , S. 149—169.
- Karl Preisendanz: Aus der Geschichte des Uroboros. In: Ferdinand Herrmann, Wolfgang Treutlein (Hrsg.): Brauch und Sinnbild. Eugen Fehrle zum 60. Geburtstag. Südwestdeutsche Druck- und Verlagsgesellschaft, Karlsruhe 1940, S. 194—209.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uroboros znachennya Urobo ros orobo ros vid grec oyra hvist i grec bora yizha harch bukvalno toj sho pozhiraye svij hvist mifologichnij svitovij zmij sho obvivaye kilcem Zemlyu shopivshi sebe za hvist Vvazhavsya simvolom neskinchennogo vidrodzhennya odnim iz pershih simvoliv neskinchennosti v istoriyi lyudstva tochne pohodzhennya yakogo istorichnij period i konkretnu kulturu vstanoviti nemozhlivo Takozh bulo poshirenim jogo zobrazhennya ne u viglyadi kilcya ale u viglyadi visimki Odin z simvoliv alhimiyi Uroboros Zobrazhennya z alhimichnogo traktatu 1478 roku Avtor Popri te sho simvol maye bezlich riznih znachen najbilsh poshirene traktuvannya opisuye jogo yak reprezentaciyu vichnosti ta neskinchennosti a osoblivo ciklichnoyi prirodi zhittya cherguvannya tvorennya i rujnuvannya zhittya ta smerti postijnogo pererodzhennya j zagibeli Simvol uroborosa maye bagatu istoriyu vikoristannya v religiyi magiyi alhimiyi mifologiyi ta psihologiyi Odnim z jogo analogiv ye svastika obidva cih starodavnih simvoli oznachayut ruh kosmosu Vvazhayut sho v zahidnu kulturu cej simvol prijshov zi Starodavnogo Yegiptu de pershi zobrazhennya zgornutoyi kilcem zmiyi datovani periodom mizh 1600 i 1100 rokami do n e voni uosoblyuvali vichnist i vsesvit a takozh cikl smerti ta pererodzhennya Deyaki z istorikiv vvazhayut sho same z Yegiptu simvol uroborosa perekochuvav do Starodavnoyi Greciyi de jogo stali vikoristovuvati dlya poznachennya procesiv yaki ne mayut pochatku i kincya Odnak tochno vstanoviti pohodzhennya cogo simvolu vazhko oskilki jogo blizki analogi takozh traplyayutsya v kulturah Skandinaviyi Indiyi Kitayu ta Greciyi Simvol zgornutoyi v kilce zmiyi zustrichayetsya v neyavnij formi v Mesoamerici zokrema u Actekiv Popri te sho zmiyi vidigravali znachnu rol v yih mifologiyi pitannya pryamogo zv yazku panteonu actekskih bogiv z uroborosom sered istorikiv zalishayetsya vidkritim napriklad bez bud yakih rozgornutih komentariv nazivaye Ketcalkoatlya a Interes do uroborosa zberigavsya protyagom bagatoh stolit zokrema pomitnu rol vin vidigraye u vchenni gnostikiv a takozh ye vazhlivim elementom v metaforichnomu sensi remesla serednovichnih alhimikiv simvolizuyuchi peretvorennya elementiv na filosofskij kamin neobhidnij dlya transformaciyi metaliv u zoloto a takozh uosoblyuyuchi haos u mifologichnomu rozuminni terminu U novitnij chas shvejcarskij psihoanalitik K G Yung vkladav u simvol uroborosa novij zmist Tak v ortodoksalnij analitichnij psihologiyi arhetip uroborosa simvolizuye temryavu i samorujnuvannya odnochasno z rodyuchistyu ta tvorchoyu potenciyeyu Podalshi doslidzhennya cogo arhetipu znajshli najbilshe vidbittya v robotah yungianskogo psihoanalitika yakij viznachiv Uroboros yak rannyu stadiyu rozvitku osobistosti Starodavnij Yegipet Izrayil i GreciyaZobrazhennya uroborosa z knigi Chrysopoeia of Cleopatra ellinistichnij period D Bopre opisuyuchi poyavu zobrazhen uroborosa v Starodavnomu Yegipti stverdzhuye sho cej simvol zobrazhali na stinah grobnic i poznachali nim ohoroncya zagrobnogo svitu a takozh porogovij moment mizh smertyu j pererodzhennyam Pershu poyavu simvolu uroborosa v Davnomu Yegipti vidnosyat priblizno do 1600 roku do n e za inshimi danimi 1100 roku Zgornuta v kilce zmiya napriklad visichena na stinah hramu Osirisa v starodavnomu misti Abidos Simvol krim inshogo buv reprezentaciyeyu trivalosti vichnosti ta abo neskinchennosti U rozuminni yegiptyan Uroboros buv uosoblennyam vsesvitu rayu vodi zemli ta zirok vsih nayavnih elementiv starih ta novih Zbereglasya poema napisana faraonom Pianhi v yakij zgaduyetsya Uroboros U Bekker kazhuchi pro simvolizm zmij yak takih zaznachaye sho yevreyi spradavna rozglyadali yih yak zagrozlivih zlih istot U teksti Starogo Zavitu zokrema Zmiya zarahovuyut do nechistih stvorin vin simvolizuye Satanu i zlo zagalom tak Zmij ye prichinoyu vignannya z rayu Adama ta Yevi Deyaki gnostichni sekti napriklad tezh stavili znak rivnosti mizh Zmiyem z rajskogo sadu j uroborosom Istoriki vvazhayut sho z Yegiptu simvol uroborosa potrapiv do Starodavnoyi Greciyi de narivni z Feniksom stav uosoblyuvati procesi sho ne mayut kincya ta pochatku U Greciyi zmiyi buli predmetom shanuvannya simvolom zdorov ya a takozh mali zv yazok iz zagrobnim svitom sho znajshlo vidbittya u bezlichi mifiv i legend Same slovo drakon dav gr Draco perekladayetsya doslivno yak zmij Starodavnij KitajDokladnishe Kitajskij drakon Zgornuta zmiya epohi Shan i vidznachayut sho v Starodavnomu Kitayi Uroboros nazivali Zhulong i zobrazhali u viglyadi istoti yaka poyednuye v sobi svinyu ta drakona sho kusaye sebe za hvist Bagato vchenih dotrimuyutsya poglyadu sho z chasom cej simvol zaznav znachnih zmin i transformuvavsya v tradicijnogo kitajskogo drakona yakij simvolizuye udachu Odni z pershih zgadok pro uroboros yak simvol datovani 4200 rokom do n e Pershi znahidki figurok drakoniv zgornutih v kilce vidnosyat do 4700 2900 do n e Odna z nih u formi povnogo kola znahodilasya na grudyah pokijnika Takozh isnuye dumka zgidno z yakoyu z simvolom uroborosa v starokitajskij naturfilosofiyi bezposeredno pov yazana monada sho zobrazhaye koncepciyu in ta yan Takozh dlya zobrazhen uroborosa v Starodavnomu Kitayi harakternim ye rozmishennya yajcya vseredini ohoplenogo tilom zmiyi prostoru Pripuskayut sho ce svitove yajce stvorene samim Tvorcem Centr uroborosa zgadanij prostir useredini kilcya u filosofiyi znajshov vidbittya v ponyatti dao sho oznachaye Shlyah lyudini Davnya IndiyaDokladnishe Shesha Vishnu vidpochivaye na Sheshi U vedijskij religiyi ta induyizmi yak odna z form boga isnuye Shesha abo Ananta shesha komentuvav zobrazhennya ta opis Sheshi u viglyadi zmiyi sho kusaye sebe za hvist vkazuyuchi na yiyi zv yazok z simvolom uroborosa Z davnih chasiv doteper v Indiyi shanuyut zmij nagiv zastupnikiv vodnih shlyahiv ozer i dzherel a takozh vtilennya zhittya ta rodyuchosti Krim togo nagi uosoblyuyut neminushij cikl chasu j bezsmertya Za legendami vsi nagi ye nashadkami troh zmiyinih bogiv Vasuki en ta Sheshi Zobrazhennya Sheshi mozhna chasto pobachiti na kartinah u viglyadi zgornutoyi v klubok zmiyi na yakij shrestivshi nogi sidit Vishnu Kilcya tila Sheshi simvolizuyut neskinchennij krugoobig chasu U shirshomu traktuvanni mifu velichezna zmiya na zrazok kobri meshkaye v svitovomu okeani j maye sotnyu goliv Prostir zhe prihovanij masivnim tilom Sheshi mistit v sobi vsi planeti Vsesvitu yaksho buti tochnim same Shesha j trimaye ci planeti svoyimi chislennimi golovami a takozh vispivuye hvalebni pisni na chest Vishnu Obraz Sheshi krim inshogo takozh vikoristovuvali yak zahisnij totem indijski magaradzhi oskilki isnuvalo povir ya nibi zmij sho operezav svoyim tilom zemlyu ohoronyaye yiyi vid zlih sil Same slovo Shesha poznachaye zalishok tobto te sho zalishayetsya koli vse stvorene vertayetsya u formu pervinnoyi materiyi Na dumku filosofske tlumachennya obrazu Sheshi daye mozhlivist zrozumiti istoriyu z tochki zoru filosofiyi induyizmu zgidno z yakoyu vona ne obmezhuyetsya planetoyu Zemlya abo okremo vzyatim Vsesvitom isnuye nezlichenna bezlich vsesvitiv u kozhnij z yakih postijno rozgortayetsya svoya vlasna istoriya Germano skandinavska mifologiyaDokladnishe Jormungand Ribolovlya Tora Genri Fyuzeli 1788 Yak pishe v formu uroborosa prijmaye Jormungand yaku takozh nazivayut Midgardskim zmiyem abo Midgardsormom bogineyu zla samicya velicheznogo zmiyepodibnogo drakona odna z ditej boga Loki ta veletki Angrbodi Koli batko ta vatazhok asiv Odin diznavsya vid norn sho v Jormungand shovana smert Tora vin vidpraviv yiyi na dno morske V okeani Jormungand rozroslasya do takih velikih rozmiriv sho zmogla operezati svoyim tilom zemlyu j vkusiti sebe za hvist same tut u svitovomu okeani vona bude perebuvati bilshu chastinu chasu azh do nastannya Ragnaroka koli povinna bude v ostannij bitvi zustritisya z Torom Skandinavski legendi mistyat opis dvoh zustrichej zmiyi j Tora do Ragnaroku Persha zustrich vidbulasya koli Tor virushiv do korolya gigantiv Utgarda Loki shob vitrimati tri viprobuvannya fizichnoyi sili Pershe iz zavdan bulo pidnyati korolivskogo kota Hitrist Utgarda Loki polyagala v tomu sho naspravdi to bula Jormungand peretvorena v kishku ce silno uskladnyuvalo vikonannya zavdannya yedinim chogo zmig dosyagti Tor bulo zmusiti tvarinu vidirvati odnu lapu vid pidlogi Korol gigantiv vtim viznav ce yak uspishne vikonannya zavdannya j rozkriv obman Cya legenda mistitsya v teksti Molodshoyi Eddi Drugij raz Jormungand i Tor zustrilisya koli ostannij razom z Gimirom virushili na ribolovlyu Yak nazhivku vikoristovuvali bichachu golovu Koli choven Tora proplivav nad zmiyeyu ta vidpustila hvist i vchepilasya v nazhivku Borotba trivala dostatno dovgo Toru vdalosya vityagnuti golovu chudoviska na poverhnyu vin hotiv uraziti yiyi udarom Mjolnira odnak Gimir ne vitrimav viglyadu zmiyi sho korchilas v agoniyi j pererizav volosin davshi Jormungand pirnuti vid nih v bezodnyu okeanu Pid chas ostannoyi bitvi Ragnaroka zagibeli Bogiv Tor i Jormungand zustrinutsya vostannye Vibravshis zi svitovogo okeanu zmiya otruyit svoyeyu otrutoyu nebo i zemlyu zmusivshi vodni prostori rinuti na sushu Tor vidib ye golovu chudovisku prote sam zmozhe vidijti lishe na dev yat krokiv otruta pirskne z tila chudoviska j vb ye jogo Gnosticizm i alhimiyaUroboros Gravyura L Dzhennisa z knigi alhimichnih emblem Filosofskij kamin 1625 Simvolichne prinesennya v zhertvu tobto ukus za hvist zmiyi oznachaye priluchennya do vichnosti naprikinci U vchenni hristiyanskih gnostikiv Uroboros buv simvolom kincivki materialnogo svitu Odin z rannih gnostichnih traktativ en davav take viznachennya materialna temryava ye velikij drakon sho trimaye hvist u roti za mezhami vsogo svitu j otochuyuchi ves svit zgidno z cim samim tvorom tilo mistichnoyi zmiyi maye dvanadcyat chastin simvolichno pov yazanih z dvanadcyatma misyacyami U gnosticizmi Uroboros uosoblyuye odnochasno j svitlo agathodaemon duh dobra j temryavu kakadaimon duh zla Teksti viyavleni v Nag Hammadi mistyat ryad vidsilan do uroborostichnoyi prirodi stvorennya ta rozpadu usiyeyi svitobudovi sho bezposeredno pov yazani z velikim zmiyem Obraz zgornutogo v kilce zmiya vidigravav pomitnu rol v gnostichnomu vchenni napriklad na jogo chest buli nazvani kilka sekt Serednovichni alhimiki vikoristovuvali simvol uroborosa dlya poznachennya mnozhinnosti istin tak na riznih ksilografiyah XVIII stolittya jogo zobrazhuvali praktichno na kozhnomu z etapiv alhimichnogo dijstva Chastim bulo takozh zobrazhennya uroborosa razom z en odnim z najvazhlivishih elementiv dlya otrimannya filosofskogo kamenyu Alhimiki vvazhali uroborosa vidbittyam ciklichnogo procesu v yakomu nagrivannya viparovuvannya oholodzhennya ta kondensaciya ridini spriyayut procesu ochishennya elementiv i peretvorennya yih u filosofskij kamin abo v zoloto Dlya alhimikiv Uroboros uosoblyuvav cikl smerti j pererodzhennya odniyeyi z golovnih idej uchennya zmij sho kusaye sebe za hvist uosoblyuvav zakinchenist procesu transformaciyi peretvorennya chotiroh elementiv Takim chinom Uroboros yavlyav opus circulare abo opus circularium protyagom zhittya te sho buddisti nazivayut Bhavachakra Koleso buttya U comu sensi te sho simvolizuvav uroboros malo vkraj pozitivnij zmist vono bulo vtilennyam cilisnosti povnoti zhittyevogo ciklu Zgornutij v kilce zmij okreslyuvav haos i strimuvav jogo tomu jogo spriyamali yak prima materia Uroborosa chasto zobrazhuvali dvogolovim i abo zi zdvoyenim tilo takim chinom vin uosoblyuvav yednist duhovnosti ta tlinnosti buttya PrimitkiKleisberg Glenn Lost Knowledge of the Ancients A Graham Hancock Reader Inner Traditions Bear amp Co 2010 P 27 ISBN 9781591431176 Ellis Jeanette Forbidden Rites Your Complete Introduction to Traditional Witchcraft O Books 2009 P 480 ISBN 9781846941382 Eire Carlos A very brief history of eternity Princeton University Press 2010 P 29 ISBN 9780691133577 Gauding Madonna The Signs and Symbols Bible The Definitive Guide to Mysterious Markings Sterling Publishing Company Inc 2009 ISBN 9781402770043 Murphy Derek Jesus Didn t Exist the Bible Tells Me So Lulu com 2006 P 61 ISBN 9781411658783 Robertson Robin Combs Allan The Uroboros Indra s Net Alchemy and Chaos Theory as Models for Transformation Quest Books 2009 ISBN 9780835608626 Lurker Marnfred The Routledge dictionary of gods and goddesses devils and demons Routledge 2004 P 4 ISBN 9780415340182 Mundkur Balaji The cult of the serpent an interdisciplinary survey of its manifestations and origins SUNY Press 1983 P 57 ISBN 9780873956314 Rosen Brends The Mythical Creatures Bible The Definitive Guide to Legendary Beings Sterling Publishing Company 2009 P 59 96 ISBN 9781402765360 Lopez Marissa Chicano Nations The Hemispheric Origins of Mexican American Literature NYU Press 3022 P 210 ISBN 9780814753293 Sease Virginia Schmidt Brabant Manfred Paths of the Christian mysteries from Compostela to the new world Temple Lodge Publishing 2003 P 49 ISBN 9781902636436 Stockenstrom Goran August Strindberg and the other new critical approaches Rodopi 2002 P 19 ISBN 9789042015203 Bearor Karen Anne Pereira Irene Rice Irene Rice Pereira her paintings and philosophy University of Texas Press 1993 P 289 ISBN 9780292738584 Seyuelz Endryu Shorter Bejni Plot Fred Slovar analiticheskoj psihologii K Yunga SPb Azbuka klassika 2009 S 249 250 ISBN 978 5 9985 0016 9 Bopry Jeanette Francisco J Varela 1946 2001 Imprint Academic 2004 P 31 ISBN 9780907845928 Cole Herbert African Art and Leadership University of Wiscouncin Press 2004 P 267 ISBN 9780299058241 Thorne Bird Janae Becoming One The Journey Toward God iUniverse 2010 P 67 ISBN 9781450212694 Hannah Barbara The archetypal symbolism of animals lectures given at the C G Jung Institute Zurich 1954 1958 Chiron Publishers 2006 P 227 8 ISBN 9781888602333 Curl James Stevens The Egyptian Revival Ancient Egypt as the Inspiration for Design Mo tifs in the West Routledge P 453 ISBN 9781134234684 Newmann Erih Art and Creative Uncoscious Routledge 1999 P 10 ISBN 9780415209434 Assman Jan The mind of Egypt history and meaning in the time of the Pharaohs Harvard University Press 2003 P 325 Becker Udo The Continuum encyclopedia of symbols Continuum International Publishing Group 2000 P 264 ISBN 9780826412218 Guiley Rosemary The encyclopedia of magic and alchemy Infobase Publishing 2006 P 234 ISBN 9780816060481 Haeffner Mark Dictionary of Alchemy From Maria Prophetessa to Isaac Newton Karnak Books 2004 P 105 ISBN 9781904658122 The Golden Age of Chinese Archaeology National Gallery of Art angl nga gov Arhiv originalu za 20 05 2012 Procitovano 27 10 2011 Nichols Sallie Jung and Tarot an archetypal journey Weiser Books 1980 P 351 ISBN 9780877285151 Olney James The rhizome and the flower the perennial philosophy Yeats and Jung University of California Press 1980 P 338 ISBN 9780520037489 Rudy Eva The book of Hindu imagery gods manifestations and their meaning Binkey Kok Publications 1993 P 57 ISBN 9789074597074 Dallapiccola Ganna Libera Indian art in detail Harvard University Press 2007 P 17 ISBN 9780674026919 DeMeng Michael Vishu Dreaming Secrets of Rusty Things Transforming Found Objects Into Art North Light Books 2007 ISBN 9781581809282 L A Michael The Principles of Existence amp Beyond Lulu 2007 P 65 ISBN 9781847991997 Badger David Netherton John Snakes Vouageur Press 1999 P 19 ISBN 9780896584082 Feuerstein Georg Kak Subhash Frawley David In search of the cradle of civilization new light on ancient India Motilal Banarsidass Publ 2005 P 243 ISBN 9788120816268 Klostermaier Klaus K Hinduism A Short History Oxford 2000 P 5 ISBN 1851682139 Foubister Linda Goddess in the Grass Serpentine Mythology and the Great Goddess Linda Foubister 2003 P 30 ISBN 9780973164824 Dekirk Ash Dragonlore From the Archives of the Grey School of Wizardry Career Press 2006 P Jormungander the Midgard Wurm ISBN 9781564148681 Wagner W Asgard and the Gods The Tales and Traditions of Our Northern Ancestors Kessinger Publishers 2004 P 54 ISBN 9780766183407 Dzhons David An Instinct for Dragons Routledge 2002 P 139 ISBN 9780415937290 Leeming David Adams Madden Kathryn Marlan Stanton Encyclopedia of psychology and religion Springer 2009 P 936 ISBN 9780387718019 Mikami Hiroko Ireland on stage Beckett and after Peter Lang 2007 P 94 ISBN 9781904505235 Jacobi Jolande Complex archetype symbol in the Psychology of C G Jung Routledge 1999 P 185 ISBN 9780415209397 LiteraturaEduardo Banks Ouroboros Um livro para instrucao de todas as gentes Associacao Eduardo Banks Rio de Janeiro 2011 ISBN 978 85 64486 00 3 Norbert Bischof Das Kraftfeld der Mythen Signale aus der Zeit in der wir die Welt erschaffen haben Piper 2655 Piper Munchen Zurich 1998 ISBN 3 492 22655 8 Insbes Zweiter Teil Das Chos 6 Kapitel Der kosmogonische Inzest S 191 224 H B de Groot The Ouroboros and the romantic poets a renaissance emblem in Blake Coleridge and Shelley In English studies A journal of English language and literature Bd 50 1969 ISSN 0013 838X S 553 564 DOI 10 1080 00138386908597350 Bernhard Dietrich Haage Ouroboros und kein Ende Josef Domes u a Hrsg In Licht der Natur Medizin in Fachliteratur und Dichtung Festschrift fur Gundolf Keil zum 60 Geburtstag Goppinger Arbeiten zur Germanistik Nr 585 Kummerle Goppingen 1994 ISBN 3 87452 829 4 S 149 169 Karl Preisendanz Aus der Geschichte des Uroboros In Ferdinand Herrmann Wolfgang Treutlein Hrsg Brauch und Sinnbild Eugen Fehrle zum 60 Geburtstag Sudwestdeutsche Druck und Verlagsgesellschaft Karlsruhe 1940 S 194 209