Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Урал сімейство радянських цифрових обчислювальних машин загального призначення що вироблялись з 1955 по 1975 рік Створен

Урал (комп'ютер)

Урал (комп'ютер)

Урал — сімейство радянських цифрових обчислювальних машин загального призначення, що вироблялись з 1955 по 1975 рік. Створені під керівництвом Башира Рамеєва, вироблялись у місті Пенза. У СРСР це була перша спроба спроектувати не окремий комп'ютер, а сімейство — кілька уніфікованих ЕОМ.

image
Передня панель

Перше покоління

Перші чотири моделі сімейства — «Урал-1», «Урал-2», «Урал-3» та «Урал-4» були ламповими. За винятком першої машини, інші моделі цього покоління були апаратно і програмно сумісними.

«Урал-1»

Машина «Урал-1» була створена 1957 і відзначалась дешевизною. Машина мала розвинену систему команд (кількох мінімальних форматів) з безумовною й умовною передачею керування, систему сигналізації й ручне керування, яке давало змогу стежити за виконанням програми й втручатися у хід її виконання для внесення виправлень в процесі наладження.

Основні технічні характеристики машини:

Всього було випущено 186 машин.

«Урал-2»

ЕОМ «Урал-2» випускалась з 1959 по 1964, всього було вироблено 139 машин.

Основні характеристики:

  • система числення — двійкова (у пристроях вводу-виводу використовувалась вісімкова і десяткова)
  • розрядність — 40
  • форма представлення чисел — як з рухомою комою, так і з фіксованою
  • система команд — одноадресна
  • швидкодія 5000-6000 операцій на секунду
  • ємність ОЗП 2043 числа або 4096 команд
  • ємність ЗП на магнітному барабані 8192 числа, існувала можливість підключення до восьми барабанів
  • площа для розміщення машини — 90-100 м²

«Урал-3» та «Урал-4»

Наступні моделі сімейства відрізнялись від «Урал-2» покращеними периферійними пристроями. Було випущено 22 одиниці «Урал-3» та 30 «Урал-4».

Друге покоління

ЕОМ «Урал-11», «Урал-14» та «Урал-16» були напівпровідниковими. Виробництво тривало з 1964 по 1971 роки, було виготовлено 123 штуки «Урал-11», 201 «Урал-14» та одна ЕОМ «Урал-16». Всі машини використовували єдину конструктивну базу, яка у літературі згадується як «Урал-10».

Основні характеристики «Урал-16»:

  • представлення даних — слова змінної довжини
  • система команд — одноадресна, 300 команд
  • форма представлення чисел — як з рухомою комою, так і з фіксованою змінної розрядності
  • система числення — двійкова
  • система адресації — відносна, ступінчаста
  • час виконання операцій:
    • додавання 48-розрядних слів — 10 мксек
    • множення — 30 мксек
  • кількість каналів сигналів переривань — 64+24
  • кількість рівнів переривання — 64
  • ОЗП на феритових осердях ємністю 131—524 тисячі слів
  • зовнішній ЗП на магнітному барабані ємністю 98-784 тисячі слів, або на магнітних дисках від 5 до 40 млн слів.

Основу системи програмного забезпечення останніх моделей сімейства «Урал» становила універсальна програма-диспетчер, що виконувала функції операційної системи. До складу ПЗ також входив автокод АРМУ (Автокод Ряда Машин Урал), який забезпечував повну сумісність програм — до ПЗ кожної моделі входив транслятор з мови АРМУ на мову конкретної машини.

Див. також

Примітки

  1. Казакова, И. А. История вычислительной техники: учебное пособие [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]/ И. А. Казакова. — Пенза: Изд-во ПГУ, 2011. — 232 с.
  2. Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.
  3. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
  5. . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
  6. . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ural simejstvo radyanskih cifrovih obchislyuvalnih mashin zagalnogo priznachennya sho viroblyalis z 1955 po 1975 rik Stvoreni pid kerivnictvom Bashira Rameyeva viroblyalis u misti Penza U SRSR ce bula persha sproba sproektuvati ne okremij komp yuter a simejstvo kilka unifikovanih EOM Perednya panelPershe pokolinnyaPershi chotiri modeli simejstva Ural 1 Ural 2 Ural 3 ta Ural 4 buli lampovimi Za vinyatkom pershoyi mashini inshi modeli cogo pokolinnya buli aparatno i programno sumisnimi Ural 1 Mashina Ural 1 bula stvorena 1957 i vidznachalas desheviznoyu Mashina mala rozvinenu sistemu komand kilkoh minimalnih formativ z bezumovnoyu j umovnoyu peredacheyu keruvannya sistemu signalizaciyi j ruchne keruvannya yake davalo zmogu stezhiti za vikonannyam programi j vtruchatisya u hid yiyi vikonannya dlya vnesennya vipravlen v procesi naladzhennya Osnovni tehnichni harakteristiki mashini sistema chislennya dvijkova forma predstavlennya chisel z fiksovanoyu komoyu rozryadnist 36 sistema komand odnoadresna shvidkodiya 100 operacij na sekundu operativnij zapam yatovuvalnij pristrij obsyagom 1024 slova realizovanij na magnitnomu barabani zi shvidkistyu obertannya 6000 obertiv za hvilinu zovnishnij zapam yatovuvalnij pristrij na magnitnij strichci obsyagom 40 tisyach sliv ta na perfostrichci 10 tisyach sliv plosha dlya rozmishennya mashini 75 m Vsogo bulo vipusheno 186 mashin Ural 2 EOM Ural 2 vipuskalas z 1959 po 1964 vsogo bulo virobleno 139 mashin Osnovni harakteristiki sistema chislennya dvijkova u pristroyah vvodu vivodu vikoristovuvalas visimkova i desyatkova rozryadnist 40 forma predstavlennya chisel yak z ruhomoyu komoyu tak i z fiksovanoyu sistema komand odnoadresna shvidkodiya 5000 6000 operacij na sekundu yemnist OZP 2043 chisla abo 4096 komand yemnist ZP na magnitnomu barabani 8192 chisla isnuvala mozhlivist pidklyuchennya do vosmi barabaniv plosha dlya rozmishennya mashini 90 100 m Ural 3 ta Ural 4 Nastupni modeli simejstva vidriznyalis vid Ural 2 pokrashenimi periferijnimi pristroyami Bulo vipusheno 22 odinici Ural 3 ta 30 Ural 4 Druge pokolinnyaEOM Ural 11 Ural 14 ta Ural 16 buli napivprovidnikovimi Virobnictvo trivalo z 1964 po 1971 roki bulo vigotovleno 123 shtuki Ural 11 201 Ural 14 ta odna EOM Ural 16 Vsi mashini vikoristovuvali yedinu konstruktivnu bazu yaka u literaturi zgaduyetsya yak Ural 10 Osnovni harakteristiki Ural 16 predstavlennya danih slova zminnoyi dovzhini sistema komand odnoadresna 300 komand forma predstavlennya chisel yak z ruhomoyu komoyu tak i z fiksovanoyu zminnoyi rozryadnosti sistema chislennya dvijkova sistema adresaciyi vidnosna stupinchasta chas vikonannya operacij dodavannya 48 rozryadnih sliv 10 mksek mnozhennya 30 mksek kilkist kanaliv signaliv pererivan 64 24 kilkist rivniv pererivannya 64 OZP na feritovih oserdyah yemnistyu 131 524 tisyachi sliv zovnishnij ZP na magnitnomu barabani yemnistyu 98 784 tisyachi sliv abo na magnitnih diskah vid 5 do 40 mln sliv Osnovu sistemi programnogo zabezpechennya ostannih modelej simejstva Ural stanovila universalna programa dispetcher sho vikonuvala funkciyi operacijnoyi sistemi Do skladu PZ takozh vhodiv avtokod ARMU Avtokod Ryada Mashin Ural yakij zabezpechuvav povnu sumisnist program do PZ kozhnoyi modeli vhodiv translyator z movi ARMU na movu konkretnoyi mashini Div takozhRadyanska komp yuterna tehnika Strila komp yuter PrimitkiKazakova I A Istoriya vychislitelnoj tehniki uchebnoe posobie 12 chervnya 2015 u Wayback Machine I A Kazakova Penza Izd vo PGU 2011 232 s Enciklopediya kibernetiki u 2 t za red V M Glushkova Kiyiv Gol red Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2015 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2015 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2015

Дата публікації:
Топ