Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2018) |
Прасковія Сергіївна Щербатова, у шлюбі Уварова (рос. Прасковья Сергеевна Уварова; 28 березня 1840, Терни, с. Бобрик, Лебединський повіт, Харківська губернія — 30 червня 1924, Добрна, Королівство Югославія) ― українська і російська вчена, історикиня, придворна статс-дама (з 1912). Дружина археолога Олексія Сергійовича Уварова (1825—1884).
| Прасковія Сергіївна Уварова | ||||
|---|---|---|---|---|
| Прасковья Сергеевна Уварова | ||||
 | ||||
| Народилася | 28 березня (9 квітня) 1840 Терни, Лебединський повіт, Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
| Померла | 30 червня 1924 (84 роки) Добрна, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців | |||
| Поховання | Новий цвинтар | |||
| Громадянство |  Російська імперія →  Югославія | |||
| Діяльність | археолог, історик | |||
| Сфера роботи | історія і археологія[1] | |||
| Членство | Петербурзька академія наук | |||
| Рід | d і d | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| Брати, сестри | d, d і d | |||
| У шлюбі з | Уваров Олексій Сергійович | |||
| Діти | d, d і d | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Уварова Прасковія Сергіївна у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народилася в родині князя Сергія Олександровича Щербатова (1800—1864) та Прасковії Борисівни (1818—1899), дочки князя Б. А. Святополк-Четвертинського. Внучата племінниця Марії Наришкіної, фаворитки Олександра I і матері його дітей. Сестра князя Миколи Щербатова, директора Історичного музею.
Народилася в садибі батька в Тернах, але оскільки місцева церква перебувала в той період в процесі реконструкції з дерев'яної в кам'яну, хрестили Параску, ймовірно, в церкві святої Марії Магдалини села Бобрик, у зв'язку з чим у метриках і закріпилася назва села Бобрик. Це підтверджує і запис про затвердження у дворянстві всіх членів сім'ї Щербатових указом Департаменту Герольдії від 8 червня 1859 року за № 5549 «крім Параскеви, за неподання метрики про її народження».
Дитинство провела в садибі Тернах у Лебединському повіті Харківської губернії. В сім'ї Щербатових було 9 дітей. В 1852 році, коли прийшов час старшому з братів іти на навчання, родина переїхала до Москви у великий будинок у Мертвому провулку. Прасковія отримала домашню освіту, знала три мови. Серед її вихователів професор Ф. В. Буслаєв, який вивчав з нею російську літературу, Н. Р. Рубінштейн, який давав уроки музики, А. К. Саврасов, приходив займатися малюнком і живописом.
У 1854 році 14-річну Параску взяли до Санкт-Петербург на весілля двоюрідної сестри, де вона була представлена імператриці Олександрі Федорівні.
Пізніше вона часто з'являлася на балах. Не виключено, що Параскою навіяний образ Кіті (Катерини) Щербацької у романі «Анна Кареніна».
14 січня 1858 року, в 18 років, Парасковія Сергіївна стала дружиною російського археолога Олексія Уварова, старшого за неї на 15 років.
«Граф говорив, що він набагато старший за мене, не любить світло, зайнятий наукою і боїться, що його звички і життя можуть здатися складними і нудними молодій дівчині, як я. Я відверто відповіла, що його полюбила за те, що він серйозніший від інших, що я обіцяю бути не тільки гарною дружиною, але, якщо він дозволить, то і помічницею».
За тиждень до Різдва родина поїхала на чотири дні в Троїце-Сергієву лавру. Вінчання відбулося в домашній церкві єдиної родички нареченого, сестри його матері, княгині Варвари Олексіївни Рєпніної-Волконської. Молоді оселилися в будинку княгині Шаховської в Газетному провулку, де провели місяць до від'їзду за кордон. Здійснили півторамісячну весільну подорож Європою, в ході якої в Італії відвідали Геркуланум і розкопки Помпеї, а також провели ряд зустрічей з європейськими дослідниками у Венеції, Генуї, Неаполі, Сорренто та інших містах. На зворотному шляху пара відвідала Париж, де відбулася їхня зустріч з Жаком Жюльєном Марготтеном. У 1861 році селекціонер зареєстрував один із виведених ним сортів троянд Comtesse Ouwaroff — графині Уварової.
У Росії молода графиня активно включилася у дослідні та громадські заняття чоловіка, вела активну земську діяльність в родовому маєтку Уварових в селі Поріччя Звенигородського повіту Московської губернії. З середини 1860-х очолювала шкільну комісію Можайського благодійного товариства, займалася облаштуванням сільських шкіл і притулків, підготовкою вчителів і розробкою навчальних програм.
Після смерті чоловіка (1884) була головою Московського археологічного товариства (з травня 1885), почесним членом Імператорської Академії наук (1895), професором Дерптського (1888), Харківського (1906), Казанського (1910), Московського (1910) університетів, Петербурзького археологічного інституту (1891), Лазаревського інституту східних мов (1902). У 1892 році Товариство антикварів у Франції обрало графиню своїм членом.
У похилі роки графиня значну частину часу проводила у своєму маєтку в Карачарово.
У 1917 році після Жовтневого перевороту виїхала в Єсентуки, де працювала над завершенням багаторічної праці «Опис мініатюр грузинських Євангелій XV і XVI століть». У 1918 році оселилася в Майкопі, де проводила археологічне обстеження околиць, заробляючи на життя викладанням іноземних мов.
У лютому 1919 року евакуйована з Новоросійську на кораблі «Св. Микола», емігрував до Королівства Югославії, де і померла 30 червня 1924 року в місті Добрна (нині Словенія).
Похована на Новому кладовищі в Белграді. У 1934 році разом з нею був похований її син Ігор Олексійович Уваров.
Творчість
Зв'язавши свою долю з А. С. Уваровим, П. С. з повною самовіддачею включилася в роботу Московського археологічного товариства ― організації, створеної її чоловіком для всебічного вивчення, охорони та популяризації вітчизняної старовини. До кінця XIX ст. в Товаристві налічувалося близько 500 осіб. У їх числі такі корифеї вітчизняної науки, як В. О. Ключевський, М. П. Погодін, С. М. Соловйов, В. О. Забєлін, В. А. Городцов, архітектори та історики архітектури К. М. Биковський, Л. В. Даль, Ф. Ф. Горностаїв, художники А. М. Васнецов і В. С. Остроухов та багато інших.
Прасковія Уварова брала участь у проведенні археологічних з'їздів, на підставі найбільшого музею країни ― Історичного музею імені імператора Олександра III. Після смерті чоловіка, в травні 1885 року її обрали головою Московського археологічного товариства. Графинею було підготовлено та проведено 9 з'їздів (з VII по XV). Повністю був підготовлений XVI з'їзд (Псков), який не відбувся через початок Першої світової війни. В уваровському архіві відклалися матеріали, що свідчать про підготовку XVII Археологічного з'їзду, який передбачалось провести в Білорусі. Під її головуванням були засновані ряд комісій, які розширили сферу діяльності Суспільства: Східна (1887), Слов'янська (1892), Археографічна (1896), «Стара Москва» (1909). Сама графиня очолювала Комісію по збереженню стародавніх пам'ятників, якій розглядалися питання збереження сотень пам'яток; археологи, архітектори, мистецтвознавці відправлялися в російську глибинку для натурного обстеження якогось засудженого до зламу храму або фортечної стіни.
Члени Комісії розглядали і більш загальні питання. Так, 2 травня 1906 року під головуванням графині відбулося спеціальне засідання, на якому було висунуто негайно, протягом літа, «скласти повний, по можливості, опис існуючих давніх пам'яток за раніше виробленою і прийнятої суспільством схемою», тобто повний каталог вітчизняних старожитностей. Цей задум довгі роки намагалися здійснити радянські вчені, але каталог досі не завершено.
У 1906 році графиня зі своїх коштів заснувала в пам'ять А. С. Уварова премію за дослідження в області давньоруської архітектури. Через три роки її вручили інженеру М. В. Красовському за фундаментальний «Нарис московської архітектури».
У 1916 році Уварова пише лист міністру внутрішніх справ А. Н. Хвостову, переконуючи видати закон про заборону вивезення старожитностей з Росії.
Наукові роботи
- Архітектурні пам'ятки Південно-Західного краю (1902)
- Про захист пам'яток живої старовини (1914)
- Обласні музеї (1891)
- Місто Бреславль і його музей (1900)
- Музей в Трієсті (1900)
- Могильники Північного Кавказу (1900)
- Колекція Кавказького музею (1902)
- Каталог виставки зображень Богоматері: давній період (1896)
- Фініфть в Порецком музеї (1909)
- Історична записка про діяльність Імператорського Московського археологічного товариства за перші 25 років існування (1890)
- Огляд діяльності перших 12 з'їздів (1905)
- Кавказ. Подорожні нотатки (1904)
Родина
- Батько — Сергій Олександрович Щербатов (1804—1872), князь, полковник, кавалер, предводитель дворянства.
- Мати — Параска Борисівна (до шлюбу княжна Святополк-Четвертинська) (1818—1899).
- Чоловік — Олексій Сергійович Уваров (1825—1884), археолог.
- Син — Олексій Олексійович (1859, Неаполь — 1913), був одружений з Ганною Іванівною Штенберг.
- Дочка — Парасковія Олексіївна (1860, Париж — 27 вересня 1934, Женева).
- Син — Сергій Олексійович (1862 — 3 лютого 1888, Санкт-Петербург), закінчив відділення університетського Катковського ліцею, корнет Кавалергардського полку. Похований на Новодівичому монастирі в Москві.
- Дочка — Катерина Олексіївна (нар. і пом. 1863).
- Дочка — Катерина Олексіївна Чесніша (7 жовтня 1864, Санкт-Петербург — 1953), працювала викладачкою у Маріїнському Донському інституті. Одружена з Федором Олексійовичем Найчеснішим (сер. 1856, Новгород-Сіверський — ?). Мали семеро дітей: Стефан, Петро, Тетяна (в шлюбі Тислякова), Ганна (одружена з Григорієм Бренз), Йосип і Сергій.
- Син — Федір Олексійович (1866—1954), голова Можайской земської управи, член Державної ради від земського зібрання Московської губернії, був одружений з графинею Катериною Василівною Гудович (1868—1948), сестрою . Піс (1869—1934), предводитель дворянства Більського повіту, член Державної ради. Був одружений з Єлизаветою Миколаївною Хомяковою (пом. 1959, Буенос-Айрес).
Пам'ять
1897 році люксембурзькі трояндоводи Супер і Ноттінг (Soupert & Notting) назвали виведений новий сорт троянди. Таким чином графині Уваровій було присвячено дві троянди: одна в 1861 році — Марготтеном (збереглася в рожевому саду Жозефа Божеана в Бельгії), а інша — в 1897 році Супером і Ноттінгом. Остання не збереглася, але відомо, що вона належала до чайної групи, мала дуже крупні і повні квітки (26-40).
Література
- Уварова П. С. Давно минулі щасливі дні. — 1000 примірників. — .
- Уварова П. С. Давно минулі щасливі дні. — 3000 примірників. — ISBN .
- Полякова М. А., Фролов А. И. Охоронці московських старожитностей. — 3000 примірників. — ISBN5-85676-039-5.
- Храпова Л. Е. Одна страница сиятельной жизни. — Ростов-на-Дону, 2003.
Примітки
- Czech National Authority Database
Посилання
- Прасковья Сергеевна Уварова
- Прасковья Уварова. Фрагмент гравюры
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Uvarov Praskoviya Sergiyivna Sherbatova u shlyubi Uvarova ros Praskovya Sergeevna Uvarova 28 bereznya 1840 Terni s Bobrik Lebedinskij povit Harkivska guberniya 30 chervnya 1924 Dobrna Korolivstvo Yugoslaviya ukrayinska i rosijska vchena istorikinya pridvorna stats dama z 1912 Druzhina arheologa Oleksiya Sergijovicha Uvarova 1825 1884 Praskoviya Sergiyivna UvarovaPraskovya Sergeevna UvarovaNarodilasya28 bereznya 9 kvitnya 1840 Terni Lebedinskij povit Harkivska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomerla30 chervnya 1924 1924 06 30 84 roki Dobrna Korolivstvo Serbiv Horvativ i SlovencivPohovannyaNovij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya YugoslaviyaDiyalnistarheolog istorikSfera robotiistoriya i arheologiya 1 ChlenstvoPeterburzka akademiya naukRidd i dBatkodMatidBrati sestrid d i dU shlyubi zUvarov Oleksij SergijovichDitid d i dNagorodi Uvarova Praskoviya Sergiyivna u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v rodini knyazya Sergiya Oleksandrovicha Sherbatova 1800 1864 ta Praskoviyi Borisivni 1818 1899 dochki knyazya B A Svyatopolk Chetvertinskogo Vnuchata pleminnicya Mariyi Narishkinoyi favoritki Oleksandra I i materi jogo ditej Sestra knyazya Mikoli Sherbatova direktora Istorichnogo muzeyu Narodilasya v sadibi batka v Ternah ale oskilki misceva cerkva perebuvala v toj period v procesi rekonstrukciyi z derev yanoyi v kam yanu hrestili Parasku jmovirno v cerkvi svyatoyi Mariyi Magdalini sela Bobrik u zv yazku z chim u metrikah i zakripilasya nazva sela Bobrik Ce pidtverdzhuye i zapis pro zatverdzhennya u dvoryanstvi vsih chleniv sim yi Sherbatovih ukazom Departamentu Geroldiyi vid 8 chervnya 1859 roku za 5549 krim Paraskevi za nepodannya metriki pro yiyi narodzhennya Ditinstvo provela v sadibi Ternah u Lebedinskomu poviti Harkivskoyi guberniyi V sim yi Sherbatovih bulo 9 ditej V 1852 roci koli prijshov chas starshomu z brativ iti na navchannya rodina pereyihala do Moskvi u velikij budinok u Mertvomu provulku Praskoviya otrimala domashnyu osvitu znala tri movi Sered yiyi vihovateliv profesor F V Buslayev yakij vivchav z neyu rosijsku literaturu N R Rubinshtejn yakij davav uroki muziki A K Savrasov prihodiv zajmatisya malyunkom i zhivopisom U 1854 roci 14 richnu Parasku vzyali do Sankt Peterburg na vesillya dvoyuridnoyi sestri de vona bula predstavlena imperatrici Oleksandri Fedorivni Piznishe vona chasto z yavlyalasya na balah Ne viklyucheno sho Paraskoyu naviyanij obraz Kiti Katerini Sherbackoyi u romani Anna Karenina 14 sichnya 1858 roku v 18 rokiv Paraskoviya Sergiyivna stala druzhinoyu rosijskogo arheologa Oleksiya Uvarova starshogo za neyi na 15 rokiv Graf govoriv sho vin nabagato starshij za mene ne lyubit svitlo zajnyatij naukoyu i boyitsya sho jogo zvichki i zhittya mozhut zdatisya skladnimi i nudnimi molodij divchini yak ya Ya vidverto vidpovila sho jogo polyubila za te sho vin serjoznishij vid inshih sho ya obicyayu buti ne tilki garnoyu druzhinoyu ale yaksho vin dozvolit to i pomichniceyu Za tizhden do Rizdva rodina poyihala na chotiri dni v Troyice Sergiyevu lavru Vinchannya vidbulosya v domashnij cerkvi yedinoyi rodichki narechenogo sestri jogo materi knyagini Varvari Oleksiyivni Ryepninoyi Volkonskoyi Molodi oselilisya v budinku knyagini Shahovskoyi v Gazetnomu provulku de proveli misyac do vid yizdu za kordon Zdijsnili pivtoramisyachnu vesilnu podorozh Yevropoyu v hodi yakoyi v Italiyi vidvidali Gerkulanum i rozkopki Pompeyi a takozh proveli ryad zustrichej z yevropejskimi doslidnikami u Veneciyi Genuyi Neapoli Sorrento ta inshih mistah Na zvorotnomu shlyahu para vidvidala Parizh de vidbulasya yihnya zustrich z Zhakom Zhyulyenom Margottenom U 1861 roci selekcioner zareyestruvav odin iz vivedenih nim sortiv troyand Comtesse Ouwaroff grafini Uvarovoyi U Rosiyi moloda grafinya aktivno vklyuchilasya u doslidni ta gromadski zanyattya cholovika vela aktivnu zemsku diyalnist v rodovomu mayetku Uvarovih v seli Porichchya Zvenigorodskogo povitu Moskovskoyi guberniyi Z seredini 1860 h ocholyuvala shkilnu komisiyu Mozhajskogo blagodijnogo tovaristva zajmalasya oblashtuvannyam silskih shkil i pritulkiv pidgotovkoyu vchiteliv i rozrobkoyu navchalnih program Pislya smerti cholovika 1884 bula golovoyu Moskovskogo arheologichnogo tovaristva z travnya 1885 pochesnim chlenom Imperatorskoyi Akademiyi nauk 1895 profesorom Derptskogo 1888 Harkivskogo 1906 Kazanskogo 1910 Moskovskogo 1910 universitetiv Peterburzkogo arheologichnogo institutu 1891 Lazarevskogo institutu shidnih mov 1902 U 1892 roci Tovaristvo antikvariv u Franciyi obralo grafinyu svoyim chlenom U pohili roki grafinya znachnu chastinu chasu provodila u svoyemu mayetku v Karacharovo U 1917 roci pislya Zhovtnevogo perevorotu viyihala v Yesentuki de pracyuvala nad zavershennyam bagatorichnoyi praci Opis miniatyur gruzinskih Yevangelij XV i XVI stolit U 1918 roci oselilasya v Majkopi de provodila arheologichne obstezhennya okolic zaroblyayuchi na zhittya vikladannyam inozemnih mov U lyutomu 1919 roku evakujovana z Novorosijsku na korabli Sv Mikola emigruvav do Korolivstva Yugoslaviyi de i pomerla 30 chervnya 1924 roku v misti Dobrna nini Sloveniya Pohovana na Novomu kladovishi v Belgradi U 1934 roci razom z neyu buv pohovanij yiyi sin Igor Oleksijovich Uvarov TvorchistZv yazavshi svoyu dolyu z A S Uvarovim P S z povnoyu samoviddacheyu vklyuchilasya v robotu Moskovskogo arheologichnogo tovaristva organizaciyi stvorenoyi yiyi cholovikom dlya vsebichnogo vivchennya ohoroni ta populyarizaciyi vitchiznyanoyi starovini Do kincya XIX st v Tovaristvi nalichuvalosya blizko 500 osib U yih chisli taki korifeyi vitchiznyanoyi nauki yak V O Klyuchevskij M P Pogodin S M Solovjov V O Zabyelin V A Gorodcov arhitektori ta istoriki arhitekturi K M Bikovskij L V Dal F F Gornostayiv hudozhniki A M Vasnecov i V S Ostrouhov ta bagato inshih Praskoviya Uvarova brala uchast u provedenni arheologichnih z yizdiv na pidstavi najbilshogo muzeyu krayini Istorichnogo muzeyu imeni imperatora Oleksandra III Pislya smerti cholovika v travni 1885 roku yiyi obrali golovoyu Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Grafineyu bulo pidgotovleno ta provedeno 9 z yizdiv z VII po XV Povnistyu buv pidgotovlenij XVI z yizd Pskov yakij ne vidbuvsya cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni V uvarovskomu arhivi vidklalisya materiali sho svidchat pro pidgotovku XVII Arheologichnogo z yizdu yakij peredbachalos provesti v Bilorusi Pid yiyi golovuvannyam buli zasnovani ryad komisij yaki rozshirili sferu diyalnosti Suspilstva Shidna 1887 Slov yanska 1892 Arheografichna 1896 Stara Moskva 1909 Sama grafinya ocholyuvala Komisiyu po zberezhennyu starodavnih pam yatnikiv yakij rozglyadalisya pitannya zberezhennya soten pam yatok arheologi arhitektori mistectvoznavci vidpravlyalisya v rosijsku glibinku dlya naturnogo obstezhennya yakogos zasudzhenogo do zlamu hramu abo fortechnoyi stini Chleni Komisiyi rozglyadali i bilsh zagalni pitannya Tak 2 travnya 1906 roku pid golovuvannyam grafini vidbulosya specialne zasidannya na yakomu bulo visunuto negajno protyagom lita sklasti povnij po mozhlivosti opis isnuyuchih davnih pam yatok za ranishe viroblenoyu i prijnyatoyi suspilstvom shemoyu tobto povnij katalog vitchiznyanih starozhitnostej Cej zadum dovgi roki namagalisya zdijsniti radyanski vcheni ale katalog dosi ne zaversheno U 1906 roci grafinya zi svoyih koshtiv zasnuvala v pam yat A S Uvarova premiyu za doslidzhennya v oblasti davnoruskoyi arhitekturi Cherez tri roki yiyi vruchili inzheneru M V Krasovskomu za fundamentalnij Naris moskovskoyi arhitekturi U 1916 roci Uvarova pishe list ministru vnutrishnih sprav A N Hvostovu perekonuyuchi vidati zakon pro zaboronu vivezennya starozhitnostej z Rosiyi Naukovi robotiArhitekturni pam yatki Pivdenno Zahidnogo krayu 1902 Pro zahist pam yatok zhivoyi starovini 1914 Oblasni muzeyi 1891 Misto Breslavl i jogo muzej 1900 Muzej v Triyesti 1900 Mogilniki Pivnichnogo Kavkazu 1900 Kolekciya Kavkazkogo muzeyu 1902 Katalog vistavki zobrazhen Bogomateri davnij period 1896 Finift v Poreckom muzeyi 1909 Istorichna zapiska pro diyalnist Imperatorskogo Moskovskogo arheologichnogo tovaristva za pershi 25 rokiv isnuvannya 1890 Oglyad diyalnosti pershih 12 z yizdiv 1905 Kavkaz Podorozhni notatki 1904 RodinaBatko Sergij Oleksandrovich Sherbatov 1804 1872 knyaz polkovnik kavaler predvoditel dvoryanstva Mati Paraska Borisivna do shlyubu knyazhna Svyatopolk Chetvertinska 1818 1899 Cholovik Oleksij Sergijovich Uvarov 1825 1884 arheolog Sin Oleksij Oleksijovich 1859 Neapol 1913 buv odruzhenij z Gannoyu Ivanivnoyu Shtenberg Dochka Paraskoviya Oleksiyivna 1860 Parizh 27 veresnya 1934 Zheneva Sin Sergij Oleksijovich 1862 3 lyutogo 1888 Sankt Peterburg zakinchiv viddilennya universitetskogo Katkovskogo liceyu kornet Kavalergardskogo polku Pohovanij na Novodivichomu monastiri v Moskvi Dochka Katerina Oleksiyivna nar i pom 1863 Dochka Katerina Oleksiyivna Chesnisha 7 zhovtnya 1864 Sankt Peterburg 1953 pracyuvala vikladachkoyu u Mariyinskomu Donskomu instituti Odruzhena z Fedorom Oleksijovichem Najchesnishim ser 1856 Novgorod Siverskij Mali semero ditej Stefan Petro Tetyana v shlyubi Tislyakova Ganna odruzhena z Grigoriyem Brenz Josip i Sergij Sin Fedir Oleksijovich 1866 1954 golova Mozhajskoj zemskoyi upravi chlen Derzhavnoyi radi vid zemskogo zibrannya Moskovskoyi guberniyi buv odruzhenij z grafineyu Katerinoyu Vasilivnoyu Gudovich 1868 1948 sestroyu Pis 1869 1934 predvoditel dvoryanstva Bilskogo povitu chlen Derzhavnoyi radi Buv odruzhenij z Yelizavetoyu Mikolayivnoyu Homyakovoyu pom 1959 Buenos Ajres Pam yat1897 roci lyuksemburzki troyandovodi Super i Notting Soupert amp Notting nazvali vivedenij novij sort troyandi Takim chinom grafini Uvarovij bulo prisvyacheno dvi troyandi odna v 1861 roci Margottenom zbereglasya v rozhevomu sadu Zhozefa Bozheana v Belgiyi a insha v 1897 roci Superom i Nottingom Ostannya ne zbereglasya ale vidomo sho vona nalezhala do chajnoyi grupi mala duzhe krupni i povni kvitki 26 40 LiteraturaUvarova P S Davno minuli shaslivi dni 1000 primirnikiv ISBN 5 89076 083 1 Uvarova P S Davno minuli shaslivi dni 3000 primirnikiv ISBN ISBN 5 8242 0090 4 Polyakova M A Frolov A I Ohoronci moskovskih starozhitnostej 3000 primirnikiv ISBN5 85676 039 5 Hrapova L E Odna stranica siyatelnoj zhizni Rostov na Donu 2003 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863Posilannyalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Uvarova Praskoviya Sergiyivna Praskovya Sergeevna Uvarova Praskovya Uvarova Fragment gravyury Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti kviten 2018