Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вбивства в Руді-Ружанецькій (пол. Zbrodnia w Rudzie Różanieckiej) — масове вбивство українців у Руді-Ружанецькій (нині — у Підкарпатському воєводстві Польщі), скоєне 10 жовтня 1944 р. вояками польської Громадянської міліції та місцевими поляками, внаслідок чого загинуло 33 українці (за іншими даними — 32). Родичі вбитих тільки після виселення дізналися про долю своїх близьких, але місця їх поховань не знають і дотепер.
| Різанина в Руді-Ружанецькій | |
|---|---|
| Частина українсько-польської війни | |
 Символічна могила вбитих українців у Руді-Ружанецькій | |
| Місце атаки | Люблинець-Новий і Люблинець-Старий, гміна Наріль, Любачівський повіт |
| Мета атаки | взяття заручників |
| Дата | 10 жовтня 1944 |
| Спосіб атаки | арешт |
| Зброя | вогнепальна |
| Загиблі | не менш ніж 32 |
| Організатори | Громадянська міліція |
| Число заручників | 36 |
| Заручники | українські селяни, священик, солтис |
| Підозрювані | польські міліціонери |
Історія
У жовтні 1944 року колишній український Любачівський район, як і деякі інші західні райони Львівської області, Радянський Союз передав своєму новоутвореному сателітові Польській Республіці.
10 жовтня 1944 року в селах Люблинці-Новому і Старому співробітники новоствореної Громадянської міліції з Чесанова і Руди-Ружанецької арештували 35 чоловіків, зокрема і греко-католицького священика о. Олександра Козенка як заручників за трьох викрадених і вбитих польських офіцерів (за іншою версією — лісників та гайового) і повели їх до Руди-Ружанецької. По дорозі захопили двох мешканців присілка Жари Шеремету й Ванкевича, а перестрівши солтиса зі Старого Люблинця, який саме вирушав на сесію до Цешанова, забрали і його.
Двох людей, у тому числі греко-католицького священика, звільнили, щоб ті могли передати жителям Люблинця ультиматум: польські силовики вимагали повернути тих трьох викрадених, провину за зникнення яких вони покладали на українців (хоча невідомо, що з ними сталося насправді). Також обов'язковою умовою було повернутися цим двом відпущеним українцям до кінця дня — на день раніше за поляків. У противному разі поляки погрожували розстріляти всіх інших українців (одного із заручників було вбито при спробі втечі). Інших українців міліціонери тримали у відділку міліції в Руді-Ружанецькій. Після того, як збіг строк ультиматуму, всіх заручників було розстріляно.
Агафія Грицько (до шлюбу — Комар) у своїх спогадах, оприлюднених у книжці «1947. Пропам'ятна книга» авторства Богдана Гука, пише:
 | Правда, рано на другий день було чути стріли, але ми не вірили, що то їх постріляли, бо хто міг додуматися, що могло дійти аж до такого вбивства. Солтиса дочка Чабаниха та Когутиха їздили питатися за них до Руди. Їм сказали йти додому, бо їх хлопів на Руді нема! |  |
Рідні вбитих і жителі Люблинця довідалися про долю своїх близьких і сусідів лише після 1947 року, у Західнопоморському воєводстві, куди були виселені у рамках акції «Вісла».
| | Потім у селі Швеція коло Валча мешкали поляки з Руди, які нам казали, що бачили наших люблинчан з пов'язаними дротом руками, вони зістали там всі побиті. Один із них мав навіть утікати, був у білому светрі, але не втік. Стільки ж сиріт тоді лишилося у нас! І ніхто не міг довідатися, що сталося з батьками й братами, | |
— згадує пані Агафія.
Жертви були поховані поряд із відділком міліції у колишніх окопах. Дещо згодом тіла викопали і перевезли в інше, невідоме місце. Останків не знайдено донині. Символічна могила вбитих українців у Руді-Ружанецькій міститься на території греко-католицького цвинтаря у Люблинці-Старому.
Постановою від 18 вересня 2002 року прокурор відділу комісії з розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві Ельжбета Барнас-Любас припинила слідство в справі вбивства 9-10 листопада 1944 року 32 українців, мешканців сіл Люблинець-Новий, Люблинець-Старий та прилеглих хуторів Любачівського повіту. Розслідуванням було встановлено, що арештували українців працівники польської міліції та «уря́ду безпеки», якими керував начальник відділу цієї міліції в Руді-Ружанецькій Ян Резеревич, при цьому їх били, кричали: «ти, українцю!» Тіла застрелених чоловіків, а також жінки з дитиною, були викинуті на розтерзання диким звірам. Прокурор визнала, що їхньою єдиною провиною було те, що вони були українцями, що це була добре спланована вищим польським керівництвом акція з метою витіснення українців та що це був злочин проти людяності, який не має строку давнини. Однак, покликаючись на відсутність архівних документів та те, що дехто з колишніх міліціонерів вже помер, інших не можуть розшукати, а ті, що живі, та на яких свідчать, що вони брали участь в арешті, кажуть, що вже все забули, прокурор припинила слідство в справі вбивства. Водночас прокурор не з'ясувала, хто спланував це душогубство та хто його скоював.
Див. також
Примітки
- Павло Лоза (21 жовтня 2018). 74 роки від вбивства українців у Руді-Ружанецькій. https://www.nasze-slowo.pl. Наше слово. Процитовано 8 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
Література
- 1947. Пропам'ятна Книга / Зібрав та до друку зладив Богдан Гук. — Варшава, «Тирса», 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vbivstva v Rudi Ruzhaneckij pol Zbrodnia w Rudzie Rozanieckiej masove vbivstvo ukrayinciv u Rudi Ruzhaneckij nini u Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi skoyene 10 zhovtnya 1944 r voyakami polskoyi Gromadyanskoyi miliciyi ta miscevimi polyakami vnaslidok chogo zaginulo 33 ukrayinci za inshimi danimi 32 Rodichi vbitih tilki pislya viselennya diznalisya pro dolyu svoyih blizkih ale miscya yih pohovan ne znayut i doteper Rizanina v Rudi RuzhaneckijChastina ukrayinsko polskoyi vijniSimvolichna mogila vbitih ukrayinciv u Rudi RuzhaneckijMisce atakiLyublinec Novij i Lyublinec Starij gmina Naril Lyubachivskij povitMeta atakivzyattya zaruchnikivData10 zhovtnya 1944Sposib atakiareshtZbroyavognepalnaZagibline mensh nizh 32OrganizatoriGromadyanska miliciyaChislo zaruchnikiv36Zaruchnikiukrayinski selyani svyashenik soltisPidozryuvanipolski milicioneri Ruda RuzhaneckaPolozhennya miscya zlochinu na karti Polshi Tablichka na mogili nevinno ubiyennih zaruchnikivIstoriyaU zhovtni 1944 roku kolishnij ukrayinskij Lyubachivskij rajon yak i deyaki inshi zahidni rajoni Lvivskoyi oblasti Radyanskij Soyuz peredav svoyemu novoutvorenomu satelitovi Polskij Respublici 10 zhovtnya 1944 roku v selah Lyublinci Novomu i Staromu spivrobitniki novostvorenoyi Gromadyanskoyi miliciyi z Chesanova i Rudi Ruzhaneckoyi areshtuvali 35 cholovikiv zokrema i greko katolickogo svyashenika o Oleksandra Kozenka yak zaruchnikiv za troh vikradenih i vbitih polskih oficeriv za inshoyu versiyeyu lisnikiv ta gajovogo i poveli yih do Rudi Ruzhaneckoyi Po dorozi zahopili dvoh meshkanciv prisilka Zhari Sheremetu j Vankevicha a perestrivshi soltisa zi Starogo Lyublincya yakij same virushav na sesiyu do Ceshanova zabrali i jogo Dvoh lyudej u tomu chisli greko katolickogo svyashenika zvilnili shob ti mogli peredati zhitelyam Lyublincya ultimatum polski siloviki vimagali povernuti tih troh vikradenih provinu za zniknennya yakih voni pokladali na ukrayinciv hocha nevidomo sho z nimi stalosya naspravdi Takozh obov yazkovoyu umovoyu bulo povernutisya cim dvom vidpushenim ukrayincyam do kincya dnya na den ranishe za polyakiv U protivnomu razi polyaki pogrozhuvali rozstrilyati vsih inshih ukrayinciv odnogo iz zaruchnikiv bulo vbito pri sprobi vtechi Inshih ukrayinciv milicioneri trimali u viddilku miliciyi v Rudi Ruzhaneckij Pislya togo yak zbig strok ultimatumu vsih zaruchnikiv bulo rozstrilyano Agafiya Gricko do shlyubu Komar u svoyih spogadah oprilyudnenih u knizhci 1947 Propam yatna kniga avtorstva Bogdana Guka pishe Pravda rano na drugij den bulo chuti strili ale mi ne virili sho to yih postrilyali bo hto mig dodumatisya sho moglo dijti azh do takogo vbivstva Soltisa dochka Chabaniha ta Kogutiha yizdili pitatisya za nih do Rudi Yim skazali jti dodomu bo yih hlopiv na Rudi nema Ridni vbitih i zhiteli Lyublincya dovidalisya pro dolyu svoyih blizkih i susidiv lishe pislya 1947 roku u Zahidnopomorskomu voyevodstvi kudi buli viseleni u ramkah akciyi Visla Potim u seli Shveciya kolo Valcha meshkali polyaki z Rudi yaki nam kazali sho bachili nashih lyublinchan z pov yazanimi drotom rukami voni zistali tam vsi pobiti Odin iz nih mav navit utikati buv u bilomu svetri ale ne vtik Stilki zh sirit todi lishilosya u nas I nihto ne mig dovidatisya sho stalosya z batkami j bratami zgaduye pani Agafiya Zhertvi buli pohovani poryad iz viddilkom miliciyi u kolishnih okopah Desho zgodom tila vikopali i perevezli v inshe nevidome misce Ostankiv ne znajdeno donini Simvolichna mogila vbitih ukrayinciv u Rudi Ruzhaneckij mistitsya na teritoriyi greko katolickogo cvintarya u Lyublinci Staromu Postanovoyu vid 18 veresnya 2002 roku prokuror viddilu komisiyi z rozsliduvannya zlochiniv proti polskogo narodu v Ryashevi Elzhbeta Barnas Lyubas pripinila slidstvo v spravi vbivstva 9 10 listopada 1944 roku 32 ukrayinciv meshkanciv sil Lyublinec Novij Lyublinec Starij ta prileglih hutoriv Lyubachivskogo povitu Rozsliduvannyam bulo vstanovleno sho areshtuvali ukrayinciv pracivniki polskoyi miliciyi ta urya du bezpeki yakimi keruvav nachalnik viddilu ciyeyi miliciyi v Rudi Ruzhaneckij Yan Rezerevich pri comu yih bili krichali ti ukrayincyu Tila zastrelenih cholovikiv a takozh zhinki z ditinoyu buli vikinuti na rozterzannya dikim zviram Prokuror viznala sho yihnoyu yedinoyu provinoyu bulo te sho voni buli ukrayincyami sho ce bula dobre splanovana vishim polskim kerivnictvom akciya z metoyu vitisnennya ukrayinciv ta sho ce buv zlochin proti lyudyanosti yakij ne maye stroku davnini Odnak poklikayuchis na vidsutnist arhivnih dokumentiv ta te sho dehto z kolishnih milicioneriv vzhe pomer inshih ne mozhut rozshukati a ti sho zhivi ta na yakih svidchat sho voni brali uchast v areshti kazhut sho vzhe vse zabuli prokuror pripinila slidstvo v spravi vbivstva Vodnochas prokuror ne z yasuvala hto splanuvav ce dushogubstvo ta hto jogo skoyuvav Div takozhBijnya u Verhovini Riznya v Gorajci Rizanina v Sagrini Tragediya sela PavlokomiPrimitkiPavlo Loza 21 zhovtnya 2018 74 roki vid vbivstva ukrayinciv u Rudi Ruzhaneckij https www nasze slowo pl Nashe slovo Procitovano 8 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019 Literatura1947 Propam yatna Kniga Zibrav ta do druku zladiv Bogdan Guk Varshava Tirsa 1997