«У неділю рано…» — опера на 4 дії українського композитора Віталія Кирейка, що була написана у 1965 році (лібрето — Микола Зоценко) за однойменною повістю Ольги Кобилянської.
Опера «У неділю рано…» | ||||
---|---|---|---|---|
Джерело сюжету | d | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Опера розкриває драматичні сторінки життя карпатських гуцулів на початку минулого століття, їхні сильні й щирі почуття, що зіткаються з суворими звичаями та традиціями буденного життя. Романтична образність, фатальне сплетення людських доль, жагучі пристрасті — все, що присутнє у повісті О.Кобилянської,- композитору вдалося втілити у опері, підсилюючи емоційний накал музикою.
Автора захопили сильні характери, неординарні почуття, різкі злами сюжетних колізій. Яскраво змальовуючи характери своїх героїв, В. Кирейко надає їм лірико-психологічного забарвлення, розкриваючи внутрішній світ та пояснюючи поведінку, настрій і почуття персонажів. Весь трагізм ситуації яскраво відтворено в музиці: композитор знаходить власні лексичні засоби виразності та оркестрової палітри.
У музичній мові композитор спирається на народний фольклор і вводить в оперу жанрово — побутові масові сцени, що чергуються з контрастними камерними.
Першоджерело опери — трагічна повість Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», написана за мотивами української народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю», сюжетно збагаченої письменницею. Романтична образність, ідейна спрямованість, фатальне сплетення людських доль, жагучі пристрасті повісті О. Кобилянської споріднені з попередніми сюжетами, обраними В. Кирейком для опери «Лісова пісня» та балету «Тіні забутих предків». Ця тематика і сфера образів стали надзвичайно близькими для композитора.
Доктор мистецтвознавства Марія Загайкевич, аналізуючи оперу, зауважила, що «поетичне відтворення духовного життя людини, схильність до тонкого, ліричного, музичного звукопису, наповнення образів м'якою чуттєвістю і соковитим колоритом, корениться в глибинних надрах пісенних багатств українського народу».
Дослідниця творчості Віталія Кирейка, мистецтвознавиця та піаністка у своїй книзі, присвяченій мистецькому доробку композитора говорить про те, що: «В. Кирейко зумів проникнути в ідейну суть твору О.Кобилянської, втілити в музиці психологічну глибину його образів, жанрово-фольклорний колорит, романтичний тон оповіді».
Літературна історія та інтерпретація сюжету
Літературна інтерпретація сюжету опери «У неділю рано…» має дуже довгу історію, витоки якої йдуть з мотивів української пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Це — українська народна пісня кінця XVIII століття, авторство якої приписують напівлегендарній особистості, поетесі та співачці Марусі Чурай (також можливі імена Маруся Чураївна, Маруся Шурай, Марина Шурай). Існують декілька мелодій на цей текст. У сюжеті пісні-балади йдеться про застереження до хлопця не любити двох дівчат:
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки — чарівниці.Котра дівчина чари добре знала,Вона ж того Гриця та й причарувала.Інша дівчина чорнобровая,Та чарівниченька справедливая... Саме цей сюжет має багато художніх втілень та осмислень, він неодноразово використовувався українськими поетами, прозаїками та драматургами в їх творчості.
Його також використано в низці творів світової музики, в тому числі французьким композитором Ференцом Лістом. Він ліг в основу близько десяти повістей, романів, кількох драм і поем.
Одними з найвідоміших є повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» (1909 р.) та історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко (1979 р.). Сюжет пісні ліг в основу і балади Левка Боровиковського «Чарівниця», небилиці Степана Руданського «Розмай», однойменних п'єс Володимира Александрова(1873 р.) і Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1892 р.), драми Григорія Бораковського «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1887 р.), драматичної поеми Володимира Самій
ленка «Маруся Чураївна»(1896), драми «Чари» Кирила Тополі, «Марина Шурай» Івана Хоменка.
У ХХ столітті за мотивами пісень Чураївни та про неї писали свої твори, крім Ольги Кобилянської і Ліни Костенко, Маруся Вольвачівна (п'єса «Охайнулась, та пізно»),Степан Васильченко, Іван Сенченко та Іван Микитенко (історична п'єса «Маруся Шурай», 1934 р.), «Дівчина з Легенди» Л. Забашти.
Жанрово-драматургічні особливості опери
Переробка літературного джерела на оперне лібрето завжди передбачає втрату одних сюжетних та конфліктних мотивів і розробку інших в силу законів оперної драматургії. Щось відтинається, а щось виникає, підкреслюється, розвивається. Крім того, індивідуальність авторів переробки, їх уподобання та нахили позначаються неминуче і на стилістиці, і на жанровому різновиді опери.
За задумом Віталія Кирейка, було вирішено дещо скоротити текст повісті О.Кобилянської (цього вимагали закони сценічної драматургії), але при тому залишити головний сюжетний розвиток, жанрові картини карпатського побуту, а також характеристики всіх дійових осіб, змальованих у повісті. Композитор зберігає обидві сюжетні лінії, розкриті О. Кобилянською: з одного боку, трагічна доля циганки Маври, приреченої чоловіком на смерть за зраду, але викраденої її батьком Андронаті, а з другого, — кохання Гриця (сина Маври, якого виховали багаті бездітні гуцули) до двох дівчат — Настки й Тетяни — і його покарання на смерть за зраду. «Конфлікт в опері сягає більш глибоких проблем буття. Показуючи безмежний світ відчуттів людини, автор концентрує дію на внутрішніх проблемах героїв».
В опері чотири дії. Дві картини першої дії розкривають першу сюжетну лінію, пов'язану з долями Маври, її батька Андронаті та циганського ватажка Раду, що засуджує зрадливу дружину, а також з життям і звичаями циганського табору. У центрі уваги наступних трьох дій — доля Гриця, сина Маври, якого вона втратила двадцять років тому, нічого не знаючи про нього. Гриць одночасно кохає дві дівчини: добру, лагідну Настку та красиву й горду Тетяну-Туркиню, яку виростила Мавра.
Як пише кандидат мистецтвознавства, дослідниця творчості Віталія Кирейка , опрацьовуючи літературний матеріал повісті О. Кобилянської, лібретист М. Зоценко і композитор В. Кирейко у опері «У неділю рано…» зробили головний наголос на лірико-побутових моментах, з одного боку, і на розкритті трагічної долі циганки Маври — з другого.Це двоякість, що характерна драматургії творів композитора. В лібрето, порівняно з першоджерелом, також приглушено тему «прокляття цигансього роду».
Згідно з дослідженням Л. Шиленко, «прагнучи максимально йти за сюжетом О. Кобилянської, Микола Зоценко ввів у лібрето майже незмінені уривки тексту повісті: «Обох я люблю вас» — арія Гриця (3 дія).
Основною рисою роздвоєності наділений головний герой — Гриць, що кохає двох дівчат одночасно — Настку і Туркиню — і не може визначитися, з ким з них він все ж таки хоче пов'язати усе своє життя. Він постійно стоїть на межі вибору між однією й іншою дівчиною, між власною потребою у волі і обіцянках, які дав дівчатам.
Таким чином, можемо прослідкувати тенденцію композитора до подвоєння світу, у якому знаходяться персонажі, і до постійної їх потреби вибирати між одним і другим, до вічної боротьби: як зовнішньої, так і внутрішньої».
Жанр опери «У неділю рано…» визначається композитором як романтична драма.
Для цього жанру характерні такі компоненти:
- Трикутник кохання між героями (Настка — Гриць — Туркиня).
- Використання гри як способу спілкування (Гриць з Туркинею і Насткою)
- Використання зілля героями твору (Андронатті для табору, Туркинею для Гриця)
- Фатум, рок, що нависає над героями (Гриць, Мавра)
- Невинна жертва (Настка)
- Обманута вірність (Туркиня, Настка)
У творі також наявні такі елементи романтичного напрямку, як:
- міфологізований сюжет
- звернення до легенд, народно-побутових сюжетів
- інтерес до національної своєрідності
- міфологема долі і гріха (гріх Маври, що першопочатково прирікає її долю і долю її майбутнього сина)
- використання фольклорного матеріалу (легенда про отруєння Гриця)
- загострена увага до емоційного світу людини
Сюжет та особливості драматургії опери
Тетяна-Туркиня, обурена звісткою про одруження Гриця з Насткою, вирішує стратити зрадливого коханого, щоб він не дістався нікому. Трагічна розв'язка настає в самому кінці опери: зраджена Тетяна викликає коханого з весільного свята та отруює.
Весь трагізм ситуації яскраво відтворено в музиці: композитор знаходить свої особливі засоби виразності, музичної мови та оркестрової палітри для змалювання контрастних сцен, образів і почуттів героїв. Спираючись на народний фольклор (гуцульський, циганський, угорський), Віталій Дмитрович вводить в оперу жанрово-побутові й пейзажні картини, що вносять особливі сценічні, драматургічні та психологічні контрасти в дію опери.
Завдяки «переключенню» сцен, розкриваючи внутрішні пружини дії та вчинки героїв опери, даючи в музиці їх оцінку, композитор, як і письменниця, бере участь у режисерській розробці спектаклю. У першій редакції опери існує балетний пролог і сцена балу в замку пана (передісторія гріхопадіння Маври).
Композитор прагне оновити, освіжити оперну форму, відійти від усталених трафаретів: відмовляється від звичної увертюри або інтродукції, але після 1 картини вміщує невеликий оркестровий фрагмент, що безпосередньо вводить у дію: повтори фраз, каданси з ферматами, органічно поєднані з яскравими національним, фольклорним інтонаційним складом музичної мови. Особливо це стосується партії Маври — однієї з найбільш вдалих в опері і щодо психологічної правдивості, і щодо сили експресії, і щодо тематичної виразності.
Велике значення для специфіки зображуваного відіграє місце життя персонажів — Карпати, де вирує атмосфера імпульсу, розкутості, стихійності, що відображається на способі існування героїв.
Образи природи набувають символічного значення у творі, персонажі твору безпосередньо відчувають зв'язок із нею. Світ, відображений у творі — фольклорний, поетичний, народний; він поєднує ознаки українського селянського та мандрівного циганського.«Специфіка відображеного життя також полягає у наявності у творі міфологеми (міфологічний образ, що характеризується глобальністю, універсальністю) долі, року, фатуму, що осмислені в рамках християнського світосприйняття. Зміст даної міфологеми полягає у необхідності, неминучості тих чи інших подій, визначеності їх наперед. Поняття долі виступає тут як сюжетнотворчий мотив, а тема гріха є визначальною для долі наступних поколінь (Мавра — Гриць). Цей рок нависає над героями з самого початку і до фіналу твору.
Важливою складовою відображеного в опері життя є наявні міфологічні елементи — ряд народних вірувань та обрядів (наприклад, свято Івана Купала) та епізоди містичні, загадков, таємничі (гадання). Лірика та драматизм — невід'ємні складові твору».
Присутнє і міфологічне протиставлення добра та зла. Це протиставлення проходить крізь усіх персонажів, сягаючи найпотаємніших глибин героїв (дві душі — світла і темна). Особливим мотивом у творі є мотив зілля, до якого персонажі звертаються в драматично напружених, кульмінаційних моментах твору, як до єдиного способу вирішення проблеми. У опері не слід шукати якогось глибокого аналізу соціальних взаємин. Тут ми бачимо змалювання побуту, а саме чаклувань, забобонів, вірувань у «тіні забутих предків».Мистецтвознавиця К. Майбурова вважає, що «сильною стороною опери стали яскраві жанрові та пейзажні картини, на фоні яких розгортаються події… Хори й танці циган у першій дії, чудові обрядові купальські хори, ігри й танці сільської молоді у третій, весільне гуляння в четвертій — все це створює не лише барвисте тло, а й динамізує драму психологічними, музичними та сценічними контрастами. Особливо це помітно в останній картині, де весела сцена весілля раптом обривається трагічним фіналом».
Фінальна сцена опери є розв'язкою трагедії. Отруєний Гриць падає мертвим під час весільного танцю, що звучить на тлі коломийкових награвань. А в останньому хоровому епілозі виражається співчуття глибокому й сильному коханню. Драматичне забарвлення фінального епізоду має сильне, хвилююче враження.
Таким чином, опера «У неділю рано…» стала ще одним високохудожнім твором, який увійшов у сучасну музично-театральну скарбницю. В. Кирейко зумів проникнути в ідейну суть твору О. Кобилянської, втілити в музиці психологічну глибину його образів, жанрово-фольклорний колорит, романтичний тон оповіді.
Постановки опери на театральних сценах України
Вперше оперу «У неділю рано» було успішно поставлено на сцені Львівського оперного театру в 1966 р.
Відзначаючи сильні сторони опери, М. Загайкевич звернула увагу й на деякі недоробки в постановці через деяку поквапність, вважаючи, що «остаточне її (опери) відшліфування і довершення ще попереду». При тому музикознавець відмічала плідність праці режисера М. Кабачка, диригента Ю. Луціва, а також солістів — Л. Жилкіної (Тетяна), І.Попова (Гриць), З.Головко (Мавра), В. Чайки (Настка).
Поновлена постановка опери «У неділю рано … (Туркиня)» відбулась у Львівському Академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької, режисер — В.Дубровський, диригент — І.Юзак, хормейстер — О.Олійник, балетмейстер — М. Заславський, художник — О.Сальман. У поновленій постановці ролі виконували: Туркиня — Тетяна Дідик, Дубиха — Н.Богданова, Гриць — Чепурний, Мавра — Т.Нивіна, Андронаті — В.Луб'яний, Настка — М.Гапій, Раду — А.Сеник, Повитуха — Н.Свобода, Дієго — Г.Кузовков, Цимбаліст — В.Гореліков, Чабан — В.Довгань, Робітник — В.Ковальчук, Іван — І.Нагірний, Дончук — М.Попіль, Дончуківна — Т.Жукова.
Хоча опера й завоювала симпатії глядачів, їй не вдалося протриматись на сцені тривалий час.
Лише в 2014 р. опера була знов втілена на сцені Національної Музичної Академії України ім. П.І Чайковського під супровід фортепіано (режисер — Лада Шиленко, диригент — Назар Якобенчук, балетмейстер — Лілія Климчук, концертмейстер — Євгенія Кучеренко, художній керівник — Петро Ільченко).
Туркиня — Ольга Бурда, Гриць — Денис Жданов, Настка — Анастасія Крук, Мавра — Ольга Дорощук, Андронаті — Еміль Абдуллаєв, Дубиха — Ольга Романенко, Раду — Павло Міжура, Дончікувна — Любов Риженко, Дончук — Евген Кулик. Також у виставі брали участь студенти Національної Академії керівник кадрів культури і мистецтв.
Постановки набули широкого резонансу у пресі, про що свідчать різноманітні рецензії.
Примітки
- Шестеренко, Ірина (2008). Творчість Віталія Кирейка: Навчально-методичний посібник (українською) . Київ: Купріянова. с. 428.
- Загайкевич, Марія. Митець і доба. Опера Віталія Кирейка «У неділю рано зілля копала». Українська балетна музика // Творець чарівних мелодій. Розповіді, вірші, есеї про видатного композитора сучасності Кирейка Віталія Дмитровича. — Київ: Криниця, 2002. — С. 6, 79-83, 84-88.
- Шиленко, Лада (2017). Опера «У неділю рано...» В. Кирейка та її втілення на театральних сценах України (українською) . Київ: Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 23 : Виконавське музикознавство. с. 390—405.
- Шиленко, Лада (2017). Сценічні втілення романтичної опери-драми В. Кирейка «У неділю рано…» (українською) . Рівне: Актуальні питання культурології. Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства. Вип. 17. с. 148–152.
- Майбурова К. Віталій Кирейко, К., 1979;
Література і посилання
- Шестеренко І. В. Маловідомі сторінки біографії В. Д. Кирейка., Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського, вип. 55. К., 2006, с.88-98;
- Шестеренко І. В. Нова українська опера, Музика № 5, 2005, с.8-10;
- Майбурова К. Віталій Кирейко, К., 1979;
- Шестеренко Ірина Вікторівна. Творчість Віталія Кирейка в аспекті біографічних досліджень. : Дис… канд. наук: 17.00.03 — 2009.
- Шестеренко Ірина Вікторівна. Творчість Віталія Кирейка в аспекті біографічних досліджень [Текст] : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Дис… канд. наук: 17.00.03 / Шестеренко Ірина Вікторівна; Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. Львів, 2009. 21 с.
- Шестеренко І. В. Творчість Віталія Кирейка в курсі історії української музики : Навчально-методичний посібник. Київ, 2008. 428 с.
- Шестеренко І. В. Становлення і розквіт Віталія Кирейка - 1940-1960 рр. / І. В. Шестеренко // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2016. - Вип. 114. - С. 182-196.
- Шестеренко І. В. Взаємодія митця і соціуму на прикладі творчості Віталія Кирейка / І. В. Шестеренко // Вісник [Київського національного університету культури і мистецтв] : Мистецтвознавство. 2010. Вип. 22. С. 164-170.
- Шиленко Л. А. Оперний доробок Віталія Кирейка у режисерських сценічних втіленнях [Текст] : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Шиленко Лада Анатоліївна ; Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми, 2021. 19 с.
- Шиленко Л.А. Оперний доробок Віталія Кирейка у режисерських сценічних втіленнях : Дис. канд. наук: 17.00.03 — 2021.
- Шиленко Л. А. Оперна творчість Віталія Кирейка 1950–1960‑х років у контексті історії Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1941–2010 роках: збірник статей. Київ, 2016. Вип. 114. С. 197–212.
- Шиленко Л. А. Прийоми сценографічного рішення в постановках опери-феєрії Віталія Кирейка «Лісова пісня» // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство». Київ, 2018. Вип. 38. С. 89–99.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina U nedilyu zranku zillya kopala znachennya U nedilyu rano opera na 4 diyi ukrayinskogo kompozitora Vitaliya Kirejka sho bula napisana u 1965 roci libreto Mikola Zocenko za odnojmennoyu povistyu Olgi Kobilyanskoyi Opera U nedilyu rano Dzherelo syuzhetudInformaciya u Vikidanih Opera rozkrivaye dramatichni storinki zhittya karpatskih guculiv na pochatku minulogo stolittya yihni silni j shiri pochuttya sho zitkayutsya z suvorimi zvichayami ta tradiciyami budennogo zhittya Romantichna obraznist fatalne spletennya lyudskih dol zhaguchi pristrasti vse sho prisutnye u povisti O Kobilyanskoyi kompozitoru vdalosya vtiliti u operi pidsilyuyuchi emocijnij nakal muzikoyu Scena z postanovki operi v Opernij studiyi NMAU im P I Chajkovskogo 2014 r Zustrich Gricya i Turkini Turkinya Olga Burda Gric Denis Zhdanov rezh Lada Shilenko Avtora zahopili silni harakteri neordinarni pochuttya rizki zlami syuzhetnih kolizij Yaskravo zmalovuyuchi harakteri svoyih geroyiv V Kirejko nadaye yim liriko psihologichnogo zabarvlennya rozkrivayuchi vnutrishnij svit ta poyasnyuyuchi povedinku nastrij i pochuttya personazhiv Ves tragizm situaciyi yaskravo vidtvoreno v muzici kompozitor znahodit vlasni leksichni zasobi viraznosti ta orkestrovoyi palitri U muzichnij movi kompozitor spirayetsya na narodnij folklor i vvodit v operu zhanrovo pobutovi masovi sceni sho cherguyutsya z kontrastnimi kamernimi Pershodzherelo operi tragichna povist Olgi Kobilyanskoyi U nedilyu rano zillya kopala napisana za motivami ukrayinskoyi narodnoyi pisni baladi Oj ne hodi Gricyu syuzhetno zbagachenoyi pismenniceyu Romantichna obraznist idejna spryamovanist fatalne spletennya lyudskih dol zhaguchi pristrasti povisti O Kobilyanskoyi sporidneni z poperednimi syuzhetami obranimi V Kirejkom dlya operi Lisova pisnya ta baletu Tini zabutih predkiv Cya tematika i sfera obraziv stali nadzvichajno blizkimi dlya kompozitora Doktor mistectvoznavstva Mariya Zagajkevich analizuyuchi operu zauvazhila sho poetichne vidtvorennya duhovnogo zhittya lyudini shilnist do tonkogo lirichnogo muzichnogo zvukopisu napovnennya obraziv m yakoyu chuttyevistyu i sokovitim koloritom korenitsya v glibinnih nadrah pisennih bagatstv ukrayinskogo narodu Doslidnicya tvorchosti Vitaliya Kirejka mistectvoznavicya ta pianistka u svoyij knizi prisvyachenij misteckomu dorobku kompozitora govorit pro te sho V Kirejko zumiv proniknuti v idejnu sut tvoru O Kobilyanskoyi vtiliti v muzici psihologichnu glibinu jogo obraziv zhanrovo folklornij kolorit romantichnij ton opovidi Literaturna istoriya ta interpretaciya syuzhetuLiteraturna interpretaciya syuzhetu operi U nedilyu rano maye duzhe dovgu istoriyu vitoki yakoyi jdut z motiviv ukrayinskoyi pisni baladi Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici Ce ukrayinska narodna pisnya kincya XVIII stolittya avtorstvo yakoyi pripisuyut napivlegendarnij osobistosti poetesi ta spivachci Marusi Churaj takozh mozhlivi imena Marusya Churayivna Marusya Shuraj Marina Shuraj Isnuyut dekilka melodij na cej tekst U syuzheti pisni baladi jdetsya pro zasterezhennya do hlopcya ne lyubiti dvoh divchat Postanovka operi u NMAU im P I Chajkovskogo 2014 rik Ariya Mavri Mavra Olga Doroshuk rezh Lada Shilenko Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici Bo na vechornicyah divki charivnici Kotra divchina chari dobre znala Vona zh togo Gricya ta j pricharuvala Insha divchina chornobrovaya Ta charivnichenka spravedlivaya Same cej syuzhet maye bagato hudozhnih vtilen ta osmislen vin neodnorazovo vikoristovuvavsya ukrayinskimi poetami prozayikami ta dramaturgami v yih tvorchosti Jogo takozh vikoristano v nizci tvoriv svitovoyi muziki v tomu chisli francuzkim kompozitorom Ferencom Listom Vin lig v osnovu blizko desyati povistej romaniv kilkoh dram i poem Odnimi z najvidomishih ye povist Olgi Kobilyanskoyi V nedilyu rano zillya kopala 1909 r ta istorichnij roman u virshah Marusya Churaj Lini Kostenko 1979 r Syuzhet pisni lig v osnovu i baladi Levka Borovikovskogo Charivnicya nebilici Stepana Rudanskogo Rozmaj odnojmennih p yes Volodimira Aleksandrova 1873 r i Mihajla Starickogo Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici 1892 r drami Grigoriya Borakovskogo Marusya Churaj ukrayinska pisnetvorka 1887 r dramatichnoyi poemi Volodimira Samij lenka Marusya Churayivna 1896 drami Chari Kirila Topoli Marina Shuraj Ivana Homenka U HH stolitti za motivami pisen Churayivni ta pro neyi pisali svoyi tvori krim Olgi Kobilyanskoyi i Lini Kostenko Marusya Volvachivna p yesa Ohajnulas ta pizno Stepan Vasilchenko Ivan Senchenko ta Ivan Mikitenko istorichna p yesa Marusya Shuraj 1934 r Divchina z Legendi L Zabashti Postanovka operi u NMAU im P I Chajkovskogo 2014 rik Scena Tetyani z operi V Kirejka Tetyana Olga Burda rezh Lada Shilenko Foto Hristina ta Yura ZachepiZhanrovo dramaturgichni osoblivosti operiPererobka literaturnogo dzherela na operne libreto zavzhdi peredbachaye vtratu odnih syuzhetnih ta konfliktnih motiviv i rozrobku inshih v silu zakoniv opernoyi dramaturgiyi Shos vidtinayetsya a shos vinikaye pidkreslyuyetsya rozvivayetsya Krim togo individualnist avtoriv pererobki yih upodobannya ta nahili poznachayutsya neminuche i na stilistici i na zhanrovomu riznovidi operi Za zadumom Vitaliya Kirejka bulo virisheno desho skorotiti tekst povisti O Kobilyanskoyi cogo vimagali zakoni scenichnoyi dramaturgiyi ale pri tomu zalishiti golovnij syuzhetnij rozvitok zhanrovi kartini karpatskogo pobutu a takozh harakteristiki vsih dijovih osib zmalovanih u povisti Kompozitor zberigaye obidvi syuzhetni liniyi rozkriti O Kobilyanskoyu z odnogo boku tragichna dolya ciganki Mavri prirechenoyi cholovikom na smert za zradu ale vikradenoyi yiyi batkom Andronati a z drugogo kohannya Gricya sina Mavri yakogo vihovali bagati bezditni guculi do dvoh divchat Nastki j Tetyani i jogo pokarannya na smert za zradu Konflikt v operi syagaye bilsh glibokih problem buttya Pokazuyuchi bezmezhnij svit vidchuttiv lyudini avtor koncentruye diyu na vnutrishnih problemah geroyiv V operi chotiri diyi Dvi kartini pershoyi diyi rozkrivayut pershu syuzhetnu liniyu pov yazanu z dolyami Mavri yiyi batka Andronati ta ciganskogo vatazhka Radu sho zasudzhuye zradlivu druzhinu a takozh z zhittyam i zvichayami ciganskogo taboru U centri uvagi nastupnih troh dij dolya Gricya sina Mavri yakogo vona vtratila dvadcyat rokiv tomu nichogo ne znayuchi pro nogo Gric odnochasno kohaye dvi divchini dobru lagidnu Nastku ta krasivu j gordu Tetyanu Turkinyu yaku virostila Mavra Postanovka operi u NMAU im P I Chajkovskogo 2014 rik Persha zustrich Tetyani i Gricya Tetyana Olga Burda Gric Denis Zhdanov rezh Lada Shilenko Yak pishe kandidat mistectvoznavstva doslidnicya tvorchosti Vitaliya Kirejka opracovuyuchi literaturnij material povisti O Kobilyanskoyi libretist M Zocenko i kompozitor V Kirejko u operi U nedilyu rano zrobili golovnij nagolos na liriko pobutovih momentah z odnogo boku i na rozkritti tragichnoyi doli ciganki Mavri z drugogo Ce dvoyakist sho harakterna dramaturgiyi tvoriv kompozitora V libreto porivnyano z pershodzherelom takozh priglusheno temu proklyattya cigansogo rodu Zgidno z doslidzhennyam L Shilenko pragnuchi maksimalno jti za syuzhetom O Kobilyanskoyi Mikola Zocenko vviv u libreto majzhe nezmineni urivki tekstu povisti Oboh ya lyublyu vas ariya Gricya 3 diya Osnovnoyu risoyu rozdvoyenosti nadilenij golovnij geroj Gric sho kohaye dvoh divchat odnochasno Nastku i Turkinyu i ne mozhe viznachitisya z kim z nih vin vse zh taki hoche pov yazati use svoye zhittya Vin postijno stoyit na mezhi viboru mizh odniyeyu j inshoyu divchinoyu mizh vlasnoyu potreboyu u voli i obicyankah yaki dav divchatam Takim chinom mozhemo proslidkuvati tendenciyu kompozitora do podvoyennya svitu u yakomu znahodyatsya personazhi i do postijnoyi yih potrebi vibirati mizh odnim i drugim do vichnoyi borotbi yak zovnishnoyi tak i vnutrishnoyi Postanovka operi u NMAU im P I Chajkovskogo 2014 rik Scena Mavri i Gricya Mavra Olga Doroshuk Gric Denis Zhdanov rezh Lada Shilenko Zhanr operi U nedilyu rano viznachayetsya kompozitorom yak romantichna drama Dlya cogo zhanru harakterni taki komponenti Trikutnik kohannya mizh geroyami Nastka Gric Turkinya Vikoristannya gri yak sposobu spilkuvannya Gric z Turkineyu i Nastkoyu Vikoristannya zillya geroyami tvoru Andronatti dlya taboru Turkineyu dlya Gricya Fatum rok sho navisaye nad geroyami Gric Mavra Nevinna zhertva Nastka Obmanuta virnist Turkinya Nastka U tvori takozh nayavni taki elementi romantichnogo napryamku yak mifologizovanij syuzhet zvernennya do legend narodno pobutovih syuzhetiv interes do nacionalnoyi svoyeridnosti mifologema doli i griha grih Mavri sho pershopochatkovo pririkaye yiyi dolyu i dolyu yiyi majbutnogo sina vikoristannya folklornogo materialu legenda pro otruyennya Gricya zagostrena uvaga do emocijnogo svitu lyudiniSyuzhet ta osoblivosti dramaturgiyi operiTetyana Turkinya oburena zvistkoyu pro odruzhennya Gricya z Nastkoyu virishuye stratiti zradlivogo kohanogo shob vin ne distavsya nikomu Tragichna rozv yazka nastaye v samomu kinci operi zradzhena Tetyana viklikaye kohanogo z vesilnogo svyata ta otruyuye Ves tragizm situaciyi yaskravo vidtvoreno v muzici kompozitor znahodit svoyi osoblivi zasobi viraznosti muzichnoyi movi ta orkestrovoyi palitri dlya zmalyuvannya kontrastnih scen obraziv i pochuttiv geroyiv Spirayuchis na narodnij folklor guculskij ciganskij ugorskij Vitalij Dmitrovich vvodit v operu zhanrovo pobutovi j pejzazhni kartini sho vnosyat osoblivi scenichni dramaturgichni ta psihologichni kontrasti v diyu operi Scena Nastki i Gricya z operi Vitaliya Kirejka Nastka Anastasiya Kruk Gric Denis Zhdanov Rezh Lada Shilenko baletmejster Liliya Klimchuk Foto Hristina ta Yura Zachepi Zavdyaki pereklyuchennyu scen rozkrivayuchi vnutrishni pruzhini diyi ta vchinki geroyiv operi dayuchi v muzici yih ocinku kompozitor yak i pismennicya bere uchast u rezhiserskij rozrobci spektaklyu U pershij redakciyi operi isnuye baletnij prolog i scena balu v zamku pana peredistoriya grihopadinnya Mavri Postanovka operi u NMAU im P I Chajkovskogo 2014 rik II diya Gric Denis Zhdanov divchata studentki Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi ta mistectiv balemejster Liliya Klimchuk rezh Lada Shilenko Kompozitor pragne onoviti osvizhiti opernu formu vidijti vid ustalenih trafaretiv vidmovlyayetsya vid zvichnoyi uvertyuri abo introdukciyi ale pislya 1 kartini vmishuye nevelikij orkestrovij fragment sho bezposeredno vvodit u diyu povtori fraz kadansi z fermatami organichno poyednani z yaskravimi nacionalnim folklornim intonacijnim skladom muzichnoyi movi Osoblivo ce stosuyetsya partiyi Mavri odniyeyi z najbilsh vdalih v operi i shodo psihologichnoyi pravdivosti i shodo sili ekspresiyi i shodo tematichnoyi viraznosti Velike znachennya dlya specifiki zobrazhuvanogo vidigraye misce zhittya personazhiv Karpati de viruye atmosfera impulsu rozkutosti stihijnosti sho vidobrazhayetsya na sposobi isnuvannya geroyiv Obrazi prirodi nabuvayut simvolichnogo znachennya u tvori personazhi tvoru bezposeredno vidchuvayut zv yazok iz neyu Svit vidobrazhenij u tvori folklornij poetichnij narodnij vin poyednuye oznaki ukrayinskogo selyanskogo ta mandrivnogo ciganskogo Specifika vidobrazhenogo zhittya takozh polyagaye u nayavnosti u tvori mifologemi mifologichnij obraz sho harakterizuyetsya globalnistyu universalnistyu doli roku fatumu sho osmisleni v ramkah hristiyanskogo svitosprijnyattya Zmist danoyi mifologemi polyagaye u neobhidnosti neminuchosti tih chi inshih podij viznachenosti yih napered Ponyattya doli vistupaye tut yak syuzhetnotvorchij motiv a tema griha ye viznachalnoyu dlya doli nastupnih pokolin Mavra Gric Cej rok navisaye nad geroyami z samogo pochatku i do finalu tvoru Vazhlivoyu skladovoyu vidobrazhenogo v operi zhittya ye nayavni mifologichni elementi ryad narodnih viruvan ta obryadiv napriklad svyato Ivana Kupala ta epizodi mistichni zagadkov tayemnichi gadannya Lirika ta dramatizm nevid yemni skladovi tvoru Prisutnye i mifologichne protistavlennya dobra ta zla Ce protistavlennya prohodit kriz usih personazhiv syagayuchi najpotayemnishih glibin geroyiv dvi dushi svitla i temna Osoblivim motivom u tvori ye motiv zillya do yakogo personazhi zvertayutsya v dramatichno napruzhenih kulminacijnih momentah tvoru yak do yedinogo sposobu virishennya problemi U operi ne slid shukati yakogos glibokogo analizu socialnih vzayemin Tut mi bachimo zmalyuvannya pobutu a same chakluvan zaboboniv viruvan u tini zabutih predkiv Mistectvoznavicya K Majburova vvazhaye sho silnoyu storonoyu operi stali yaskravi zhanrovi ta pejzazhni kartini na foni yakih rozgortayutsya podiyi Hori j tanci cigan u pershij diyi chudovi obryadovi kupalski hori igri j tanci silskoyi molodi u tretij vesilne gulyannya v chetvertij vse ce stvoryuye ne lishe barviste tlo a j dinamizuye dramu psihologichnimi muzichnimi ta scenichnimi kontrastami Osoblivo ce pomitno v ostannij kartini de vesela scena vesillya raptom obrivayetsya tragichnim finalom Postanovka operi u NMAU im P I Chajkovskogo 2014 rik Scena Tetyani i Dubihi Tetyana Olga Burda Dubiha Olga Romanenko rezh Lada Shilenko Finalna scena operi ye rozv yazkoyu tragediyi Otruyenij Gric padaye mertvim pid chas vesilnogo tancyu sho zvuchit na tli kolomijkovih nagravan A v ostannomu horovomu epilozi virazhayetsya spivchuttya glibokomu j silnomu kohannyu Dramatichne zabarvlennya finalnogo epizodu maye silne hvilyuyuche vrazhennya Takim chinom opera U nedilyu rano stala she odnim visokohudozhnim tvorom yakij uvijshov u suchasnu muzichno teatralnu skarbnicyu V Kirejko zumiv proniknuti v idejnu sut tvoru O Kobilyanskoyi vtiliti v muzici psihologichnu glibinu jogo obraziv zhanrovo folklornij kolorit romantichnij ton opovidi Postanovki operi na teatralnih scenah UkrayiniVpershe operu U nedilyu rano bulo uspishno postavleno na sceni Lvivskogo opernogo teatru v 1966 r Finalna scena z postanovki 2014 roku v Opernij studiyi NMAU im P I Chajkovskogo Vidznachayuchi silni storoni operi M Zagajkevich zvernula uvagu j na deyaki nedorobki v postanovci cherez deyaku pokvapnist vvazhayuchi sho ostatochne yiyi operi vidshlifuvannya i dovershennya she poperedu Pri tomu muzikoznavec vidmichala plidnist praci rezhisera M Kabachka dirigenta Yu Luciva a takozh solistiv L Zhilkinoyi Tetyana I Popova Gric Z Golovko Mavra V Chajki Nastka Ponovlena postanovka operi U nedilyu rano Turkinya vidbulas u Lvivskomu Akademichnomu teatri operi ta baletu im Solomiyi Krushelnickoyi rezhiser V Dubrovskij dirigent I Yuzak hormejster O Olijnik baletmejster M Zaslavskij hudozhnik O Salman U ponovlenij postanovci roli vikonuvali Turkinya Tetyana Didik Dubiha N Bogdanova Gric Chepurnij Mavra T Nivina Andronati V Lub yanij Nastka M Gapij Radu A Senik Povituha N Svoboda Diyego G Kuzovkov Cimbalist V Gorelikov Chaban V Dovgan Robitnik V Kovalchuk Ivan I Nagirnij Donchuk M Popil Donchukivna T Zhukova Hocha opera j zavoyuvala simpatiyi glyadachiv yij ne vdalosya protrimatis na sceni trivalij chas Lishe v 2014 r opera bula znov vtilena na sceni Nacionalnoyi Muzichnoyi Akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo pid suprovid fortepiano rezhiser Lada Shilenko dirigent Nazar Yakobenchuk baletmejster Liliya Klimchuk koncertmejster Yevgeniya Kucherenko hudozhnij kerivnik Petro Ilchenko Turkinya Olga Burda Gric Denis Zhdanov Nastka Anastasiya Kruk Mavra Olga Doroshuk Andronati Emil Abdullayev Dubiha Olga Romanenko Radu Pavlo Mizhura Donchikuvna Lyubov Rizhenko Donchuk Evgen Kulik Takozh u vistavi brali uchast studenti Nacionalnoyi Akademiyi kerivnik kadriv kulturi i mistectv Postanovki nabuli shirokogo rezonansu u presi pro sho svidchat riznomanitni recenziyi PrimitkiShesterenko Irina 2008 Tvorchist Vitaliya Kirejka Navchalno metodichnij posibnik ukrayinskoyu Kiyiv Kupriyanova s 428 Zagajkevich Mariya Mitec i doba Opera Vitaliya Kirejka U nedilyu rano zillya kopala Ukrayinska baletna muzika Tvorec charivnih melodij Rozpovidi virshi eseyi pro vidatnogo kompozitora suchasnosti Kirejka Vitaliya Dmitrovicha Kiyiv Krinicya 2002 S 6 79 83 84 88 Shilenko Lada 2017 Opera U nedilyu rano V Kirejka ta yiyi vtilennya na teatralnih scenah Ukrayini ukrayinskoyu Kiyiv Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 23 Vikonavske muzikoznavstvo s 390 405 Shilenko Lada 2017 Scenichni vtilennya romantichnoyi operi drami V Kirejka U nedilyu rano ukrayinskoyu Rivne Aktualni pitannya kulturologiyi Almanah naukovogo tovaristva Afina kafedri kulturologiyi ta muzeyeznavstva Vip 17 s 148 152 Majburova K Vitalij Kirejko K 1979 Literatura i posilannya Shesterenko I V Malovidomi storinki biografiyi V D Kirejka Naukovij visnik NMAU im P I Chajkovskogo vip 55 K 2006 s 88 98 Shesterenko I V Nova ukrayinska opera Muzika 5 2005 s 8 10 Majburova K Vitalij Kirejko K 1979 Shesterenko Irina Viktorivna Tvorchist Vitaliya Kirejka v aspekti biografichnih doslidzhen Dis kand nauk 17 00 03 2009 Shesterenko Irina Viktorivna Tvorchist Vitaliya Kirejka v aspekti biografichnih doslidzhen Tekst avtoref dis kand mistectvoznavstva 17 00 03 Dis kand nauk 17 00 03 Shesterenko Irina Viktorivna Lviv nac muz akad im M V Lisenka Lviv 2009 21 s Shesterenko I V Tvorchist Vitaliya Kirejka v kursi istoriyi ukrayinskoyi muziki Navchalno metodichnij posibnik Kiyiv 2008 428 s Shesterenko I V Stanovlennya i rozkvit Vitaliya Kirejka 1940 1960 rr I V Shesterenko Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo 2016 Vip 114 S 182 196 Shesterenko I V Vzayemodiya mitcya i sociumu na prikladi tvorchosti Vitaliya Kirejka I V Shesterenko Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv Mistectvoznavstvo 2010 Vip 22 S 164 170 Shilenko L A Opernij dorobok Vitaliya Kirejka u rezhiserskih scenichnih vtilennyah Tekst avtoref dis kand mistectvoznavstva 17 00 03 Shilenko Lada Anatoliyivna Sum derzh ped un t im A S Makarenka Sumi 2021 19 s Shilenko L A Opernij dorobok Vitaliya Kirejka u rezhiserskih scenichnih vtilennyah Dis kand nauk 17 00 03 2021 Shilenko L A Operna tvorchist Vitaliya Kirejka 1950 1960 h rokiv u konteksti istoriyi Kiyivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im P I Chajkovskogo Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Kompozitori i muzikoznavci Kiyivskoyi konservatoriyi u 1941 2010 rokah zbirnik statej Kiyiv 2016 Vip 114 S 197 212 Shilenko L A Prijomi scenografichnogo rishennya v postanovkah operi feyeriyi Vitaliya Kirejka Lisova pisnya Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv Seriya Mistectvoznavstvo Kiyiv 2018 Vip 38 S 89 99