Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тірренські мови (дав.-гр. Τυρρηνοί — етруски) — гіпотетична мовна сім'я мов, до якої належала зникла етруська мова. Термін запропонував німецький мовознавець, фахівець з етрускології Гельмут Рікс.
| Тірренські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Апеннінський півострів острів Лемнос |
| Класифікація: | Ізольовані Тірренські мови |
| Групи: | |
 Можливе поширення тірренських мов | |
Склад
До складу сім'ї включають такі мови:
- Етруська мова (кілька сот написів з Італії VII—II ст. До н. Е.)
- Ретська мова (кілька десятків написів з Південних Альп, V—II ст. До н. Е.)
- Мова Лемноської стели V ст. до н. е..
З меншим ступенем відповідності:
- Етеокіпрська мова (або Кіпро-мінойська мова?) — Засвідчений кількома текстами кіпрським письмом V ст. до н. е., деякі з паралельним грецьким текстом, а також, ймовірно, численні давніші написи з о. Кіпр, виконані Кіпр-мінойським письмом (не дешифровані).
- Камунська мова (короткі глоси й написи на 1-2 слова, Страбон писав про спорідненість камунів з ретами, проте Пліній стверджував, що вони були споріднені з евганеями — в останньому випадку камунська мова була близька до лігурської, а не до тірренської)
- Мова пеласгів (Геродот неодноразово ототожнює пеласгів з Тірені, і вказує на Лемнос як на місце проживання і тих, і тих (див. Лемноська стела), проте ранні джерела розрізняють пеласгів і тірренів Пеласгський субстрат в грецькій мові явно відрізняється від будь-якої з тірренських мов.
- (, )
Походження тірренських мов
Тіррени (етруски), пеласги, і деякі інші народи згадуються як «Народи моря», що примігрували у XII ст. до н. е. з Малої Азії і напали на Єгипет. Припускають, що ці народи були залишки автохтонного населення західного і південно-західного узбережжя Малої Азії, що мешкали в ній до завоювання її хеттами, греками і хурритами. Пеласги також згадуються в ряді джерел як догрецького населення Греції. І. М. Дьяконов, навпаки, за деякими структурними і лексичними показниками зближує етруську мову з хурритською. Незважаючи на майже повну розбіжність етруської і хурритської морфологій, принципи словотворення і фонетики дуже подібні.
Деякі збіги спостерігаються між етруською і хаттською мовами: етр. тупи («мука, кара»), ана («цей») і слова з аналогічними значеннями в хаттській.
та зближували тирренські мови з індоєвропейськими — зокрема, з лувійською на підставі вказівок стародавніх авторів про походження етрусків з Лідії. Проти даної гіпотези говорять глибокі морфологічні відмінності між етруською мовою і лідійською, в ряді випадків вони навіть глибше, ніж між етруською і гіпотетичною праіндоєвропейською мовою (наприклад, між системою іменних класів етруської мови).
Граматика
Характерні риси всіх тірренських мов:
- Типологія: аглютинативний лад з вираженою тенденцією до флективності;
- Словотвір: суфіксальний (відсутні префікси та складання коренів, можливе додавання 2-3 суфіксів);
- Консонантизм: нерозрізнення на письмі дзвінких і глухих приголосних (у вимові були можливі коливання, які не мали словозмінних значення);
- Фонологія: багатий консонантизм (особливо спіранти), бідний вокалізм (/a/, /e/, /ja/, звуки /o/ та /u/ не розрізнялися);
- Ім'я: іменники і прикметники мали однакову парадигму відмінювання;
- : в етруській мові два — живі й неживі (такий поділ мало б сенс у тому випадку, якщо мова-предок мала , не зазначений у самій етруській мові); в інших мовах, через малу кількість пам'яток, перевірити наявність іменних класів неможливо;
- Прийменник: були відсутні, їх замінювали відмінки й описові конструкції;
- Дієслово: не змінювалося за особами, мало кілька часів і способів.
- Синтаксис: SOV, означення після зумовленого.
- Заперечення: досі негативна частка в жодній з тірренських мов достовірно не ідентифікована.
Примітки
Література
- Мосенкіс Ю. Етимологічний словник тирренських мов: лемноська й етруська = Tyrrenian etymological lexicon. // Мова та історія = Збірник наукових праць. Випуск 311. — Київ, 2014. — 29 pp.
- Helmut Rix: Rätisch und Etruskisch. Innsbruck 1998.
- Stefan Schumacher, 'Sprachliche Gemeinsamkeiten zwischen Rätisch und Etruskisch', Der Schlern 72 (1998), 90–114.
- Stefan Schumacher, Die rätischen Inschriften. Geschichte und heutiger Stand der Forschungen. 2., erweiterte Auflage [= Innsbrucker Beiträge zur Kulturwissenschaft 121 = Archaeolingua 2], Innsbruck: Institut für Sprachen und Literaturen der Universität Innsbruck 2004.
- Giulio. Facchetti, «Qualche osservazione sulla lingua minoica», Kadmos 40, pp. 1–38.
- Giulio M. Facchetti, «Appendice sulla questione delle affinità genetiche dell'Etrusco», in 'Appunti di morfologia etrusca pp. 111– 150, Leo S. Olschki Editore, 2002. .
- L R Palmer, Mycenaeans and Minoans, Second ed. New York: Alfred A. Knopf. 1965.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tirrenski movi dav gr Tyrrhnoi etruski gipotetichna movna sim ya mov do yakoyi nalezhala znikla etruska mova Termin zaproponuvav nimeckij movoznavec fahivec z etruskologiyi Gelmut Riks Tirrenski moviPoshireni Apenninskij pivostriv ostriv LemnosKlasifikaciya Izolovani Tirrenski moviGrupi Etruska mova Retska movaMozhlive poshirennya tirrenskih movSkladDo skladu sim yi vklyuchayut taki movi Etruska mova kilka sot napisiv z Italiyi VII II st Do n E Retska mova kilka desyatkiv napisiv z Pivdennih Alp V II st Do n E Mova Lemnoskoyi steli V st do n e Z menshim stupenem vidpovidnosti Eteokiprska mova abo Kipro minojska mova Zasvidchenij kilkoma tekstami kiprskim pismom V st do n e deyaki z paralelnim greckim tekstom a takozh jmovirno chislenni davnishi napisi z o Kipr vikonani Kipr minojskim pismom ne deshifrovani Kamunska mova korotki glosi j napisi na 1 2 slova Strabon pisav pro sporidnenist kamuniv z retami prote Plinij stverdzhuvav sho voni buli sporidneni z evganeyami v ostannomu vipadku kamunska mova bula blizka do ligurskoyi a ne do tirrenskoyi Mova pelasgiv Gerodot neodnorazovo ototozhnyuye pelasgiv z Tireni i vkazuye na Lemnos yak na misce prozhivannya i tih i tih div Lemnoska stela prote ranni dzherela rozriznyayut pelasgiv i tirreniv Pelasgskij substrat v greckij movi yavno vidriznyayetsya vid bud yakoyi z tirrenskih mov Pohodzhennya tirrenskih movTirreni etruski pelasgi i deyaki inshi narodi zgaduyutsya yak Narodi morya sho primigruvali u XII st do n e z Maloyi Aziyi i napali na Yegipet Pripuskayut sho ci narodi buli zalishki avtohtonnogo naselennya zahidnogo i pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Maloyi Aziyi sho meshkali v nij do zavoyuvannya yiyi hettami grekami i hurritami Pelasgi takozh zgaduyutsya v ryadi dzherel yak dogreckogo naselennya Greciyi I M Dyakonov navpaki za deyakimi strukturnimi i leksichnimi pokaznikami zblizhuye etrusku movu z hurritskoyu Nezvazhayuchi na majzhe povnu rozbizhnist etruskoyi i hurritskoyi morfologij principi slovotvorennya i fonetiki duzhe podibni Deyaki zbigi sposterigayutsya mizh etruskoyu i hattskoyu movami etr tupi muka kara ana cej i slova z analogichnimi znachennyami v hattskij ta zblizhuvali tirrenski movi z indoyevropejskimi zokrema z luvijskoyu na pidstavi vkazivok starodavnih avtoriv pro pohodzhennya etruskiv z Lidiyi Proti danoyi gipotezi govoryat gliboki morfologichni vidminnosti mizh etruskoyu movoyu i lidijskoyu v ryadi vipadkiv voni navit glibshe nizh mizh etruskoyu i gipotetichnoyu praindoyevropejskoyu movoyu napriklad mizh sistemoyu imennih klasiv etruskoyi movi GramatikaHarakterni risi vsih tirrenskih mov Tipologiya aglyutinativnij lad z virazhenoyu tendenciyeyu do flektivnosti Slovotvir sufiksalnij vidsutni prefiksi ta skladannya koreniv mozhlive dodavannya 2 3 sufiksiv Konsonantizm nerozriznennya na pismi dzvinkih i gluhih prigolosnih u vimovi buli mozhlivi kolivannya yaki ne mali slovozminnih znachennya Fonologiya bagatij konsonantizm osoblivo spiranti bidnij vokalizm a e ja zvuki o ta u ne rozriznyalisya Im ya imenniki i prikmetniki mali odnakovu paradigmu vidminyuvannya v etruskij movi dva zhivi j nezhivi takij podil malo b sens u tomu vipadku yaksho mova predok mala ne zaznachenij u samij etruskij movi v inshih movah cherez malu kilkist pam yatok pereviriti nayavnist imennih klasiv nemozhlivo Prijmennik buli vidsutni yih zaminyuvali vidminki j opisovi konstrukciyi Diyeslovo ne zminyuvalosya za osobami malo kilka chasiv i sposobiv Sintaksis SOV oznachennya pislya zumovlenogo Zaperechennya dosi negativna chastka v zhodnij z tirrenskih mov dostovirno ne identifikovana PrimitkiLiteraturaMosenkis Yu Etimologichnij slovnik tirrenskih mov lemnoska j etruska Tyrrenian etymological lexicon Mova ta istoriya Zbirnik naukovih prac Vipusk 311 Kiyiv 2014 29 pp Helmut Rix Ratisch und Etruskisch Innsbruck 1998 Stefan Schumacher Sprachliche Gemeinsamkeiten zwischen Ratisch und Etruskisch Der Schlern 72 1998 90 114 Stefan Schumacher Die ratischen Inschriften Geschichte und heutiger Stand der Forschungen 2 erweiterte Auflage Innsbrucker Beitrage zur Kulturwissenschaft 121 Archaeolingua 2 Innsbruck Institut fur Sprachen und Literaturen der Universitat Innsbruck 2004 Giulio Facchetti Qualche osservazione sulla lingua minoica Kadmos 40 pp 1 38 Giulio M Facchetti Appendice sulla questione delle affinita genetiche dell Etrusco in Appunti di morfologia etruscapp 111 150 Leo S Olschki Editore 2002 ISBN 88 222 5138 5 L R Palmer Mycenaeans and Minoans Second ed New York Alfred A Knopf 1965