Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тібор Секель (хорв. Tibor Sekelj, угор. Székely Tibor, Секей; нар. 14 лютого 1912, Спішська Собота — пом. 20 вересня 1988, Суботиця) — югославський (хорватський) журналіст угорсько-єврейського походження, дослідник, письменник і юрист. Брав участь в експедиціях по Південній Америці, Азії та Африці. Разом з угорською та хорватською мовами він також говорив німецькою, іспанською, англійською, французькою та есперанто (в загальній складності користувався 22 мовами). Був членом «Академії есперанто» і почесним членом Всесвітньої асоціації есперанто.
| Тібор Секель | |
|---|---|
| Tibor Székely | |
 Тібор Секель, 1983 рік | |
| Народився | 14 лютого 1912 , Попрад |
| Помер | 20 вересня 1988 (76 років) Суботиця |
| Країна |  Долитавщина Королівство Югославія Демократична Федеративна Югославія СФРЮ |
| Місце проживання | Суботиця |
| Діяльність | дослідник, есперантист, письменник, адвокат |
| Alma mater | Загребський університет |
| Знання мов | есперанто, угорська[1], сербська, сербохорватська, німецька, англійська, французька, іспанська і італійська |
| Членство | Академія есперанто і d |
| У шлюбі з | Ержебет Секель |
| Нагороди | d |
| |
Життєпис
Батько Тібора Секеля був ветеринаром і родина часто переїжджала. Всього через кілька місяців після народження Тібора на території сучасної Словаччини вони оселилися в селі Ченей (територія сучасної Румунії), а після 1922 року в Кікінді (Сербія, Югославія). Там він закінчив початкову школу, після чого сім'я переїхала до Нікшича (Никшић) в Чорногорії, де Тібор закінчив гімназію. Вже в середній школі він захопився альпінізмом і пішки пройшов через всю Чорногорію.
Після цього Секель працював журналістом в Загребі і в 1939 році здійснив подорож до Аргентини для підготовки репортажу про югославських емігрантів, але в результаті залишився там і протягом 15 років займався журналістикою і дослідженнями. У 1944 році він підкорив Аконкагуа, найвищу гору Західної та Південної півкуль.
В 1948—1949 роках займався вивченням малодосліджених районів у реліктових лісах Бразилії. У цій подорожі він зустрів канібальське плем'я тупарі, в якому прожив чотири місяці.
Паралельно з дослідженнями, Секель займався археологією та антропологією. У Гватемалі він зайнявся вивченням цивілізації майя) в Мексиці і цивілізації інків у Перу. Спираючись на легенду, він виявив стародавнє місто, побудоване менш цивілізованими індіанцями. Під час подорожі по Амазонці, використовуючи раніше отриманий досвід, Секель зумів пройти через Річку Смерті і крізь територію войовничого племені шавано, зібравши багато корисних географічних відомостей про цьому регіоні.
У 1954 році Секель повернувся до Югославії. Однак він як і раніше багато подорожував. У березні 1962 року він вирушив у річну подорож Африкою, в ході якої здійснив сходження на Кіліманджаро, найвищу вершину Африки. Також він відвідував Азію (Індію, Китай і Непал в 1956—1957 роках, Індію, Японію та Шрі-Ланку в 1958—1960 рр.), Сибір, Японію, Монголію в 1965—1966 роках). Також відвідав всі європейські країни, крім Албанії та Ісландії. У 1972 році знову відвідував СРСР під час етнологічного конгресу, був у Ленінграді та Узбекистані.
Протягом свого життя Секель займався різними науками. Він був дослідником, письменником, археологом, живописцем, скульптором, режисером, журналістом. Він використовував два десятки мов, з яких на десяти говорив добре. З 1972 року жив у Суботиці (Воєводина), де до кінця своїх днів працював директором музею.
У 1985 році Секель, представляючи Світову асоціацію есперанто і делегацію Югославії, вніс на голосування резолюцію про есперанто, яка була одностайно прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО.
Його дружиною була Ержебет Секель.
Праці
Описи подорожей
Твори Тібора Секеля містять цікаві спостереження за звичаями, мистецтвом, етнографією і перекладені багатьма мовами.
- Tempestad sobre el Aconcagua, роман про експедиції на аргентинську гору Аконкагуа, написаний іспанською, Буенос-Айрес: Ediciones Peuser, 1944, стор 274
- Oluja na Aconcagui i godinu dana kasnije, сербсько-хорватський переклад Іво Вечіріна, Загреб 1955, 183 стор.
- Burka na Aconcagui, чехословацький переклад Едуарда В. Тварожека, Мартін: Osveta, 1958, 149 стор. (= Hory a ľudia 5).
- Tempesto super Akonkagvo, перекладено есперанто Еніо Хуго Гаррота, Белград: Сербська ліга есперанто, 1959, 227 стор.
- Por tierras de Indios, про проживання автора з індіанцями в тропічному регіоні Бразилії, в оригіналі написано іспанською, 1946.
- Durch Brasiliens Urwälder zu wilden Indianerstämmen, німецький переклад Родольфа Симона, Цюрих: Orell Füssli, 1950, стор 210
- Pralesmi Brazílie, чеський переклад Матильди Ст. Gusarovoj, Мартін: Osveta, 1956, 161 стор (= Svetom 9).
- V dezeli Indijancev po brazilskih rekah gozdovih, словенський переклад Петера Ковацица, Марібор: Zalozba obzorja Maribor, 1966, стор 252
- , Перекладено есперанто Ернестом Зонненфельдем, Мальме: Видання товариства есперанто, 1970, стор 186
- Nepalo malfermas la pordon, (Непал відкриває двері), в оригіналі написано на есперанто, La Laguna: Regulo, 1959, 212 стор. (= Stafeto науково-популярна 2).
- Gxambo rafiki. La karavano de amikeco tra Afriko, (Джамбо рафіки. Караван дружби в Африці), в оригіналі написано на есперанто, Піза: Edistudio, 1991, 173 стор, .
- Djambo rafiki. Pot karavane prijateljstva po Afriki, словенський переклад Тіта Скерль-Сояра, Любляна: Mladinska knjiga, 1965, стор 184
- Ridu per Esperanto, (Смійся на есперанто), Загреб 1973, 55 стр.(= Міжнародна культурна служба 3).
- Premiitaj kaj aliaj noveloj, (Премійовані, та інші новели), сім оповідань, написаних в оригіналі есперанто, Загреб: Міжнародна культурна служба, 1974, 52 стор.
- Kumeŭaŭa, la filo de la ĝangalo, (Кумеуауа, син джунглів), дитяча книга про пригоди серед індіанських племен Бразилії, в оригіналі написана на есперанто.
- 1-е видання Антверпен 1979 (= Stafeto художня література 42)
- 2-е видання Роттердам: UEA, 1994, 94 стор.
- Kumeuaua djungels son, шведський переклад Лейфа Норденсторма, Боден 1987, стор 68
- Kumevava, az őserdő fia, угорський переклад Іштвана Ертли, Будапешт, 1988.
- Кумевава, син джунглів український переклад Надії Гордієнко-Андриіянової, Київ, Веселка, 1989.
- Mondo de travivaĵoj, (Світ переживань), автобіографічне оповідання про мандри і пригоди в екзотичних країнах на п'яти континентах. Піза: Edistudio, 1-е видання 1981, 2-е видання 1990, 284 стор, .
- Neĝhomo, (Снігова людина), розповідь про переживання під час гірських сходжень, з поясненнями німецькою мовою, Відень: Pro Esperanto 1988, 20 стор.
- Kolektanto de ĉielarkoj, (Збирач веселки), новели та поеми, в оригіналі написані на есперанто, Піза: Edistudio, 1992, 117 стор, .
- Temuĝino, la filo de la stepo, (Темуджин, син степу), юнацький роман, у сербському перекладі Терези Капісти, Белград, 1993, 68 стор, .
Книги про есперанто
- La importancia del idioma internacional en la educacion para un mundo mejor, Мехіко: Мексиканська федерація есперанто, 1953, 13 стор.
- The international language Esperanto, common language for Africa, common language for the world, переклад з есперанто англійською мовою виконаний Джоном Крістофером Веллсом, Роттердам: UEA, 1962, 11 стор.
- Le problème linguistique au sein du mouvement des pays non alignés et la possibilité de la resoudre, Роттердам: UEA, 1981, 16 стор. (= Есперанто-документи 10).
- La lingva problemo de la Movado de Nealiancitaj Landoj — kaj ĝia ebla solvo, (Мовна проблема Руху неприєднаних країн — і її можливе рішення), Роттердам: UEA, 1981, 12 стор. (= Есперанто-документи 13).
Підручники
- La trovita feliĉo, (Знайдене щастя), новела для читання для останніх курсів, Буенос-Айрес: Progreso, 1945.
- kun Antonije Sekelj: Kurso de Esperanto, laux aŭdvida struktura metodo, (з Антонієм Секелем: Курс есперанто: акустико-візуальний структурний метод), 1960, 48 стор.
- kun Antonije Sekelj: Dopisni tečaj Esperanta, (з Антонієм Секелем), Белград: Сербська ліга есперанто, 1960, 63 стор.
Книги з етнографії
Подорожуючи по Південній Америці, Африці, Азії, Австралії та Океанії він сформував багату етнографічну колекцію, і подарував її Етнографічному музею Загреба.
- Elpafu la sagon, (Пусти стрілу), з усної поезії народів світу, Роттердам: UEA, 1983, 187 сторінок, (= Серія «Схід-Захід» 18), переклади записів, зібраних під час своїх подорожей. Це твір виділяється з числа звичайних для руху есперанто та насправді стосується світової культури.
Словник
Тібор Секель співпрацював з редакцією 20-мовного музеологічного словника Dictionarium Museologicum, який побачив світ у 1986 році. —
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tibor Sekel horv Tibor Sekelj ugor Szekely Tibor Sekej nar 14 lyutogo 1912 Spishska Sobota pom 20 veresnya 1988 Suboticya yugoslavskij horvatskij zhurnalist ugorsko yevrejskogo pohodzhennya doslidnik pismennik i yurist Brav uchast v ekspediciyah po Pivdennij Americi Aziyi ta Africi Razom z ugorskoyu ta horvatskoyu movami vin takozh govoriv nimeckoyu ispanskoyu anglijskoyu francuzkoyu ta esperanto v zagalnij skladnosti koristuvavsya 22 movami Buv chlenom Akademiyi esperanto i pochesnim chlenom Vsesvitnoyi asociaciyi esperanto Tibor SekelTibor SzekelyTibor Sekel 1983 rikNarodivsya14 lyutogo 1912 1912 02 14 PopradPomer20 veresnya 1988 1988 09 20 76 rokiv SuboticyaKrayina Dolitavshina Korolivstvo Yugoslaviya Demokratichna Federativna Yugoslaviya SFRYuMisce prozhivannyaSuboticyaDiyalnistdoslidnik esperantist pismennik advokatAlma materZagrebskij universitetZnannya movesperanto ugorska 1 serbska serbohorvatska nimecka anglijska francuzka ispanska i italijskaChlenstvoAkademiya esperanto i dU shlyubi zErzhebet SekelNagorodid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatko Tibora Sekelya buv veterinarom i rodina chasto pereyizhdzhala Vsogo cherez kilka misyaciv pislya narodzhennya Tibora na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini voni oselilisya v seli Chenej teritoriya suchasnoyi Rumuniyi a pislya 1922 roku v Kikindi Serbiya Yugoslaviya Tam vin zakinchiv pochatkovu shkolu pislya chogo sim ya pereyihala do Nikshicha Nikshiћ v Chornogoriyi de Tibor zakinchiv gimnaziyu Vzhe v serednij shkoli vin zahopivsya alpinizmom i pishki projshov cherez vsyu Chornogoriyu Pislya cogo Sekel pracyuvav zhurnalistom v Zagrebi i v 1939 roci zdijsniv podorozh do Argentini dlya pidgotovki reportazhu pro yugoslavskih emigrantiv ale v rezultati zalishivsya tam i protyagom 15 rokiv zajmavsya zhurnalistikoyu i doslidzhennyami U 1944 roci vin pidkoriv Akonkagua najvishu goru Zahidnoyi ta Pivdennoyi pivkul V 1948 1949 rokah zajmavsya vivchennyam malodoslidzhenih rajoniv u reliktovih lisah Braziliyi U cij podorozhi vin zustriv kanibalske plem ya tupari v yakomu prozhiv chotiri misyaci Paralelno z doslidzhennyami Sekel zajmavsya arheologiyeyu ta antropologiyeyu U Gvatemali vin zajnyavsya vivchennyam civilizaciyi majya v Meksici i civilizaciyi inkiv u Peru Spirayuchis na legendu vin viyaviv starodavnye misto pobudovane mensh civilizovanimi indiancyami Pid chas podorozhi po Amazonci vikoristovuyuchi ranishe otrimanij dosvid Sekel zumiv projti cherez Richku Smerti i kriz teritoriyu vojovnichogo plemeni shavano zibravshi bagato korisnih geografichnih vidomostej pro comu regioni U 1954 roci Sekel povernuvsya do Yugoslaviyi Odnak vin yak i ranishe bagato podorozhuvav U berezni 1962 roku vin virushiv u richnu podorozh Afrikoyu v hodi yakoyi zdijsniv shodzhennya na Kilimandzharo najvishu vershinu Afriki Takozh vin vidviduvav Aziyu Indiyu Kitaj i Nepal v 1956 1957 rokah Indiyu Yaponiyu ta Shri Lanku v 1958 1960 rr Sibir Yaponiyu Mongoliyu v 1965 1966 rokah Takozh vidvidav vsi yevropejski krayini krim Albaniyi ta Islandiyi U 1972 roci znovu vidviduvav SRSR pid chas etnologichnogo kongresu buv u Leningradi ta Uzbekistani Protyagom svogo zhittya Sekel zajmavsya riznimi naukami Vin buv doslidnikom pismennikom arheologom zhivopiscem skulptorom rezhiserom zhurnalistom Vin vikoristovuvav dva desyatki mov z yakih na desyati govoriv dobre Z 1972 roku zhiv u Subotici Voyevodina de do kincya svoyih dniv pracyuvav direktorom muzeyu U 1985 roci Sekel predstavlyayuchi Svitovu asociaciyu esperanto i delegaciyu Yugoslaviyi vnis na golosuvannya rezolyuciyu pro esperanto yaka bula odnostajno prijnyata Generalnoyu konferenciyeyu YuNESKO Jogo druzhinoyu bula Erzhebet Sekel PraciOpisi podorozhej Tvori Tibora Sekelya mistyat cikavi sposterezhennya za zvichayami mistectvom etnografiyeyu i perekladeni bagatma movami Tempestad sobre el Aconcagua roman pro ekspediciyi na argentinsku goru Akonkagua napisanij ispanskoyu Buenos Ajres Ediciones Peuser 1944 stor 274 Oluja na Aconcagui i godinu dana kasnije serbsko horvatskij pereklad Ivo Vechirina Zagreb 1955 183 stor Burka na Aconcagui chehoslovackij pereklad Eduarda V Tvarozheka Martin Osveta 1958 149 stor Hory a ľudia 5 Tempesto super Akonkagvo perekladeno esperanto Enio Hugo Garrota Belgrad Serbska liga esperanto 1959 227 stor Por tierras de Indios pro prozhivannya avtora z indiancyami v tropichnomu regioni Braziliyi v originali napisano ispanskoyu 1946 Durch Brasiliens Urwalder zu wilden Indianerstammen nimeckij pereklad Rodolfa Simona Cyurih Orell Fussli 1950 stor 210 Pralesmi Brazilie cheskij pereklad Matildi St Gusarovoj Martin Osveta 1956 161 stor Svetom 9 V dezeli Indijancev po brazilskih rekah gozdovih slovenskij pereklad Petera Kovacica Maribor Zalozba obzorja Maribor 1966 stor 252 Perekladeno esperanto Ernestom Zonnenfeldem Malme Vidannya tovaristva esperanto 1970 stor 186 Nepalo malfermas la pordon Nepal vidkrivaye dveri v originali napisano na esperanto La Laguna Regulo 1959 212 stor Stafeto naukovo populyarna 2 Nepla otvara vrata serbskij pereklad Antoniya Sekelya Belgrad 1959 212 stor Window on Nepal anglijskij pereklad Mardzhori Bulton London Robert Hale 1959 190 stor Nepal odpira vrata slovenskij pereklad Borisa Grabnara Lyublyana Mladinska knjiga 1960 212 stor Gxambo rafiki La karavano de amikeco tra Afriko Dzhambo rafiki Karavan druzhbi v Africi v originali napisano na esperanto Piza Edistudio 1991 173 stor ISBN 88 7036 041 5 Djambo rafiki Pot karavane prijateljstva po Afriki slovenskij pereklad Tita Skerl Soyara Lyublyana Mladinska knjiga 1965 stor 184 Ridu per Esperanto Smijsya na esperanto Zagreb 1973 55 str Mizhnarodna kulturna sluzhba 3 Premiitaj kaj aliaj noveloj Premijovani ta inshi noveli sim opovidan napisanih v originali esperanto Zagreb Mizhnarodna kulturna sluzhba 1974 52 stor Kumeŭaŭa la filo de la ĝangalo Kumeuaua sin dzhungliv dityacha kniga pro prigodi sered indianskih plemen Braziliyi v originali napisana na esperanto 1 e vidannya Antverpen 1979 Stafeto hudozhnya literatura 42 2 e vidannya Rotterdam UEA 1994 94 stor Kumeuaua djungels son shvedskij pereklad Lejfa Nordenstorma Boden 1987 stor 68 Kumevava az oserdo fia ugorskij pereklad Ishtvana Ertli Budapesht 1988 Kumevava sin dzhungliv ukrayinskij pereklad Nadiyi Gordiyenko Andriiyanovoyi Kiyiv Veselka 1989 Mondo de travivaĵoj Svit perezhivan avtobiografichne opovidannya pro mandri i prigodi v ekzotichnih krayinah na p yati kontinentah Piza Edistudio 1 e vidannya 1981 2 e vidannya 1990 284 stor ISBN 88 7036 012 1 Neĝhomo Snigova lyudina rozpovid pro perezhivannya pid chas girskih shodzhen z poyasnennyami nimeckoyu movoyu Viden Pro Esperanto 1988 20 stor Kolektanto de ĉielarkoj Zbirach veselki noveli ta poemi v originali napisani na esperanto Piza Edistudio 1992 117 stor ISBN 88 7036 052 0 Temuĝino la filo de la stepo Temudzhin sin stepu yunackij roman u serbskomu perekladi Terezi Kapisti Belgrad 1993 68 stor ISBN 86 901073 4 7 Knigi pro esperanto La importancia del idioma internacional en la educacion para un mundo mejor Mehiko Meksikanska federaciya esperanto 1953 13 stor The international language Esperanto common language for Africa common language for the world pereklad z esperanto anglijskoyu movoyu vikonanij Dzhonom Kristoferom Vellsom Rotterdam UEA 1962 11 stor Le probleme linguistique au sein du mouvement des pays non alignes et la possibilite de la resoudre Rotterdam UEA 1981 16 stor Esperanto dokumenti 10 La lingva problemo de la Movado de Nealiancitaj Landoj kaj ĝia ebla solvo Movna problema Ruhu nepriyednanih krayin i yiyi mozhlive rishennya Rotterdam UEA 1981 12 stor Esperanto dokumenti 13 Pidruchniki La trovita feliĉo Znajdene shastya novela dlya chitannya dlya ostannih kursiv Buenos Ajres Progreso 1945 kun Antonije Sekelj Kurso de Esperanto laux aŭdvida struktura metodo z Antoniyem Sekelem Kurs esperanto akustiko vizualnij strukturnij metod 1960 48 stor kun Antonije Sekelj Dopisni tecaj Esperanta z Antoniyem Sekelem Belgrad Serbska liga esperanto 1960 63 stor Knigi z etnografiyi Podorozhuyuchi po Pivdennij Americi Africi Aziyi Avstraliyi ta Okeaniyi vin sformuvav bagatu etnografichnu kolekciyu i podaruvav yiyi Etnografichnomu muzeyu Zagreba Elpafu la sagon Pusti strilu z usnoyi poeziyi narodiv svitu Rotterdam UEA 1983 187 storinok ISBN 92 9017 025 5 Seriya Shid Zahid 18 perekladi zapisiv zibranih pid chas svoyih podorozhej Ce tvir vidilyayetsya z chisla zvichajnih dlya ruhu esperanto ta naspravdi stosuyetsya svitovoyi kulturi Slovnik Tibor Sekel spivpracyuvav z redakciyeyu 20 movnogo muzeologichnogo slovnika Dictionarium Museologicum yakij pobachiv svit u 1986 roci ISBN 963 571 174 3 CONOR Sl d Track Q16744133