Турецькі військові брали участь у бойових діях на галицькому фронті над річкою Золота липа у 1916—1917 роках. Вони проявили себе як хоробрі воїни, взяли в полон 12 російських офіцерів і 853 солдатів. На турецькій ділянці було вбито кілька тисяч осіб. Втрати турецької сторони також були масштабними.
Історія
Після успішного проведення турками Дарданелльської військової операції у січні 1916 року англо-французький десант покинув Галліполійський півострів, і ніхто не чинив спроби захопити Стамбул. Тому турецьке командування вирішило перегрупувати сили та вислати підкріплення на інші ділянки кордону.
Енвер-паша запропонував допомогти німцям чи австрійцям, і в червні 1916 року на Галичину було відправлено 15-й корпус 5-ї турецької армії під командуванням генерала Лімана фон Сандерса, до складу якого входили 19-та й 20-та дивізії. Його чисельність становила 40 тисяч солдатів і офіцерів. Ісмаїл Джеват Чобанлі було призначено командувачем.
22 липня 1916 року перші ешелони з турецькими військовими вирушили на німецько-австрійський Східний фронт залізницею за маршрутом через Софію — Будапешт — Краків — Перемишль — Львів. 5 серпня підрозділи почали розвантажуватися на залізничній станції Ковель на Волині. 7 серпня було вирішено перенаправити турецькі підрозділи на Галичину.
Останнім прифронтовим населеним пунктом був Рогатин. Тут відбувалося перегрупування військ, поповнення запасів амуніції. Потім залізницею підрозділи діставались до с. Підвисоке (Тернопільський район), Липиця Верхня, , (нині Світанок), розташованих вздовж річки Нараївки, а також в околицях та Мечищева (на південь від Бережан), і звідти вирушали до лінії фронту, яка розташовувалась вздовж лівого берега річки Золота Липа. 22 серпня турецькі війська остаточно зайняли свої позиції, підмінивши 54 австро-угорську піхотну дивізію. Оборону від Потутор до Божикова зайняла 19-та турецька дивізія, а її штаб розташувався у селі Мечищів. 20-та піхотна дивізія розташовувалась по лінії Божиків-Лиса, а її штаб у с. Шумляни. 15-й турецький корпус зі штабом у с. Підвисоке (Тернопільський район) ввійшов до німецько-австрійської армії південь на чолі з генералом Феліксом фон Ботмером. 19 серпня турецькі війська почали боротись на Східному фронті разом з 55-ю турецькою дивізією під командуванням генерала Гофмана й Українськими січовими стрільцями (УСС).
31 серпня росіяни почали черговий потужний наступ уздовж усього австрійсько-російського фронту, але головний удар був спрямований на майже 90-кілометрову ділянку фронту по лінії Галич — Більшівці — Скоморохи — Липиця Нижня — Мечищів — Рибники — Потутори, яку в Галичині обороняли дивізії Південної армії Ботмера. Наступ почався 2 вересня. Найбільш запеклі бої точились біля Бережан. У той же час ворог атакував позиції 15-го турецького корпусу на ділянці Потутори — Божиків — Лиса на південь від Бережан. Але спроба була невдалою, зазнавши великих втрат, росіяни відійшли на попередні позиції на лівому березі р. Золота Липа. Протягом наступних днів обстріли продовжились, але були менш інтенсивними. 5 вересня російським дивізіям все-таки вдалося прорвати фронт Південної армії в районі Високе — Горожанка. Генерал Ботмер наказав двом німецьким резервним корпусам та частково 15-му турецькому корпусу відійти 15—20 кілометрів на захід, на нові оборонні рубежі вздовж річки Нараївки. Унаслідок цього правий фланг Південної армії вигнувся дугою і проходив у той час по лінії Галич — Більшівці — Скоморохи — Липиця Нижня — Мечищів — Рибники — Потутори. Нові позиції турецьких дивізій були розташовані по лінії сіл Липиця Нижня — Мечищів — Рибники. 7 вересня росіяни атакували позиції 15-го турецького корпусу. Найтяжчі бойові дії були у ніч на 9 вересня біля с. Мечищів. Турецьким військам вдалось встояти, але вони зазнали великих втрат (1500 осіб). Застосовуючи отруйні гази, 15 вересня росіяни вдарили по позиціях 20-ї турецької піхотної дивізії по лінії с. Липиця Нижня-Мечищів. Проте спроба прорвати оборону була невдалою завдяки спільним зусиллям турецьких і німецьких військ 185-ї резервної піхотної дивізії зі складу сусіднього німецького 25-го Резервного корпусу, які прибули на допомогу. Того ж дня, 15 вересня, російські війська завдали ще одного потужного удару по лінії фронту між селами Потутори та Рибники, яку обороняли підрозділи 57-го піхотного полку зі складу 19-ї турецької піхотної дивізії. Російським військам вдалось пробити першу і частково другу лінії оборони турків. Але спільними зусиллями австро-угорської піхоти та артилерії й Українських січових стрільців вдалось відбити наступ.
16-17 вересня продовжились запеклі бої. У кінці вересня росіяни зазнали великих втрат під час атаки на позиції 15-ого корпусу. Бої відновились у жовтні. Ворогу так і не вдалося здобути турецькі позиції і проламати фронт 15-го корпусу. Втрати турецької сторони були великими: вбитими, пораненими та пропалими безвісти було втрачено понад 5 тисяч солдатів.
У листопаді на фронті запанувало затишшя. Турки перезимували над р. Золотою липою. Бої припинились після Лютневої революції. Водночас ситуація на погіршувалась. Саме тому командування вирішило відкликати 15-й корпус, а згодом на батьківщину повернулась і 19-та дивізія. Після того розпочався наступом Керенського на турецькі позиції, але їм вдалося втриматись. Під час відповіді-наступу разом з австро-німецькими підрозділами турки дійшли до Збруча. 22 серпня 1917 року Галичину покинули останні турецькі підрозділи.
Турецькі поховання на теренах сучасної Західної України
Багато турецьких воїнів загинуло на Галичині. Поранені отримували допомогу в шпиталях Львова, Відня й Кракова, багатьох не вдалось врятувати. Турецькі поховання знаходяться на території сучасних Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей. Багато турецьких поховань були знищені радянською владою у 1948—1949 рр. На Личаківському кладовищі міста Львова також було багато турецьких поховань. Вцілілі турецькі військові цвинтарі розташовані на околицях сіл Верхня Липиця, Лопушна, Підвисоке, Гутисько та Мечищів. Також військові поховання до останнього часу існували в Стрию, Рогатині, Пукові та Путятинцях, де розташовувались військові шпиталі, у яких померла частина поранених солдат і були поховані на місцевих кладовищах.
У селі Лопушна турки відкрили меморіал турецьким воїнам. У с. Гутисько поховані турецькі офіцери.
Примітки
- Андрій Козицький Турецький півмісяць над Золотою Липою https://ukrshodoznavstvo.wordpress.com/2009/09/25/турецький-півмісяць-над-золотою-липо/
- Осип Думін. Історія Легіону Українських Січових Стрільців 1914—1918. — Львів,1936
- Ігор Андрушко. Турки на фронті в Галичині http://zbruc.eu/node/53876
- Турки «захопили» Рогатин. На Прикарпатті відкрили меморіал загиблим у Першій світовій. ФОТОРЕПОРТАЖ http://vikna.if.ua/news/category/if/2016/05/21/54245/view
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turecki vijskovi brali uchast u bojovih diyah na galickomu fronti nad richkoyu Zolota lipa u 1916 1917 rokah Voni proyavili sebe yak horobri voyini vzyali v polon 12 rosijskih oficeriv i 853 soldativ Na tureckij dilyanci bulo vbito kilka tisyach osib Vtrati tureckoyi storoni takozh buli masshtabnimi Tureckij cvintar u MechisheviIstoriyaPislya uspishnogo provedennya turkami Dardanellskoyi vijskovoyi operaciyi u sichni 1916 roku anglo francuzkij desant pokinuv Gallipolijskij pivostriv i nihto ne chiniv sprobi zahopiti Stambul Tomu turecke komanduvannya virishilo peregrupuvati sili ta vislati pidkriplennya na inshi dilyanki kordonu Enver pasha zaproponuvav dopomogti nimcyam chi avstrijcyam i v chervni 1916 roku na Galichinu bulo vidpravleno 15 j korpus 5 yi tureckoyi armiyi pid komanduvannyam generala Limana fon Sandersa do skladu yakogo vhodili 19 ta j 20 ta diviziyi Jogo chiselnist stanovila 40 tisyach soldativ i oficeriv Ismayil Dzhevat Chobanli bulo priznacheno komanduvachem 22 lipnya 1916 roku pershi esheloni z tureckimi vijskovimi virushili na nimecko avstrijskij Shidnij front zalizniceyu za marshrutom cherez Sofiyu Budapesht Krakiv Peremishl Lviv 5 serpnya pidrozdili pochali rozvantazhuvatisya na zaliznichnij stanciyi Kovel na Volini 7 serpnya bulo virisheno perenapraviti turecki pidrozdili na Galichinu Ostannim prifrontovim naselenim punktom buv Rogatin Tut vidbuvalosya peregrupuvannya vijsk popovnennya zapasiv amuniciyi Potim zalizniceyu pidrozdili distavalis do s Pidvisoke Ternopilskij rajon Lipicya Verhnya nini Svitanok roztashovanih vzdovzh richki Narayivki a takozh v okolicyah ta Mechisheva na pivden vid Berezhan i zvidti virushali do liniyi frontu yaka roztashovuvalas vzdovzh livogo berega richki Zolota Lipa 22 serpnya turecki vijska ostatochno zajnyali svoyi poziciyi pidminivshi 54 avstro ugorsku pihotnu diviziyu Oboronu vid Potutor do Bozhikova zajnyala 19 ta turecka diviziya a yiyi shtab roztashuvavsya u seli Mechishiv 20 ta pihotna diviziya roztashovuvalas po liniyi Bozhikiv Lisa a yiyi shtab u s Shumlyani 15 j tureckij korpus zi shtabom u s Pidvisoke Ternopilskij rajon vvijshov do nimecko avstrijskoyi armiyi pivden na choli z generalom Feliksom fon Botmerom 19 serpnya turecki vijska pochali borotis na Shidnomu fronti razom z 55 yu tureckoyu diviziyeyu pid komanduvannyam generala Gofmana j Ukrayinskimi sichovimi strilcyami USS 31 serpnya rosiyani pochali chergovij potuzhnij nastup uzdovzh usogo avstrijsko rosijskogo frontu ale golovnij udar buv spryamovanij na majzhe 90 kilometrovu dilyanku frontu po liniyi Galich Bilshivci Skomorohi Lipicya Nizhnya Mechishiv Ribniki Potutori yaku v Galichini oboronyali diviziyi Pivdennoyi armiyi Botmera Nastup pochavsya 2 veresnya Najbilsh zapekli boyi tochilis bilya Berezhan U toj zhe chas vorog atakuvav poziciyi 15 go tureckogo korpusu na dilyanci Potutori Bozhikiv Lisa na pivden vid Berezhan Ale sproba bula nevdaloyu zaznavshi velikih vtrat rosiyani vidijshli na poperedni poziciyi na livomu berezi r Zolota Lipa Protyagom nastupnih dniv obstrili prodovzhilis ale buli mensh intensivnimi 5 veresnya rosijskim diviziyam vse taki vdalosya prorvati front Pivdennoyi armiyi v rajoni Visoke Gorozhanka General Botmer nakazav dvom nimeckim rezervnim korpusam ta chastkovo 15 mu tureckomu korpusu vidijti 15 20 kilometriv na zahid na novi oboronni rubezhi vzdovzh richki Narayivki Unaslidok cogo pravij flang Pivdennoyi armiyi vignuvsya dugoyu i prohodiv u toj chas po liniyi Galich Bilshivci Skomorohi Lipicya Nizhnya Mechishiv Ribniki Potutori Novi poziciyi tureckih divizij buli roztashovani po liniyi sil Lipicya Nizhnya Mechishiv Ribniki 7 veresnya rosiyani atakuvali poziciyi 15 go tureckogo korpusu Najtyazhchi bojovi diyi buli u nich na 9 veresnya bilya s Mechishiv Tureckim vijskam vdalos vstoyati ale voni zaznali velikih vtrat 1500 osib Zastosovuyuchi otrujni gazi 15 veresnya rosiyani vdarili po poziciyah 20 yi tureckoyi pihotnoyi diviziyi po liniyi s Lipicya Nizhnya Mechishiv Prote sproba prorvati oboronu bula nevdaloyu zavdyaki spilnim zusillyam tureckih i nimeckih vijsk 185 yi rezervnoyi pihotnoyi diviziyi zi skladu susidnogo nimeckogo 25 go Rezervnogo korpusu yaki pribuli na dopomogu Togo zh dnya 15 veresnya rosijski vijska zavdali she odnogo potuzhnogo udaru po liniyi frontu mizh selami Potutori ta Ribniki yaku oboronyali pidrozdili 57 go pihotnogo polku zi skladu 19 yi tureckoyi pihotnoyi diviziyi Rosijskim vijskam vdalos probiti pershu i chastkovo drugu liniyi oboroni turkiv Ale spilnimi zusillyami avstro ugorskoyi pihoti ta artileriyi j Ukrayinskih sichovih strilciv vdalos vidbiti nastup 16 17 veresnya prodovzhilis zapekli boyi U kinci veresnya rosiyani zaznali velikih vtrat pid chas ataki na poziciyi 15 ogo korpusu Boyi vidnovilis u zhovtni Vorogu tak i ne vdalosya zdobuti turecki poziciyi i prolamati front 15 go korpusu Vtrati tureckoyi storoni buli velikimi vbitimi poranenimi ta propalimi bezvisti bulo vtracheno ponad 5 tisyach soldativ U listopadi na fronti zapanuvalo zatishshya Turki perezimuvali nad r Zolotoyu lipoyu Boyi pripinilis pislya Lyutnevoyi revolyuciyi Vodnochas situaciya na pogirshuvalas Same tomu komanduvannya virishilo vidklikati 15 j korpus a zgodom na batkivshinu povernulas i 19 ta diviziya Pislya togo rozpochavsya nastupom Kerenskogo na turecki poziciyi ale yim vdalosya vtrimatis Pid chas vidpovidi nastupu razom z avstro nimeckimi pidrozdilami turki dijshli do Zbrucha 22 serpnya 1917 roku Galichinu pokinuli ostanni turecki pidrozdili Turecki pohovannya na terenah suchasnoyi Zahidnoyi UkrayiniBagato tureckih voyiniv zaginulo na Galichini Poraneni otrimuvali dopomogu v shpitalyah Lvova Vidnya j Krakova bagatoh ne vdalos vryatuvati Turecki pohovannya znahodyatsya na teritoriyi suchasnih Ivano Frankivskoyi Ternopilskoyi ta Lvivskoyi oblastej Bagato tureckih pohovan buli znisheni radyanskoyu vladoyu u 1948 1949 rr Na Lichakivskomu kladovishi mista Lvova takozh bulo bagato tureckih pohovan Vcilili turecki vijskovi cvintari roztashovani na okolicyah sil Verhnya Lipicya Lopushna Pidvisoke Gutisko ta Mechishiv Takozh vijskovi pohovannya do ostannogo chasu isnuvali v Striyu Rogatini Pukovi ta Putyatincyah de roztashovuvalis vijskovi shpitali u yakih pomerla chastina poranenih soldat i buli pohovani na miscevih kladovishah U seli Lopushna turki vidkrili memorial tureckim voyinam U s Gutisko pohovani turecki oficeri PrimitkiAndrij Kozickij Tureckij pivmisyac nad Zolotoyu Lipoyu https ukrshodoznavstvo wordpress com 2009 09 25 tureckij pivmisyac nad zolotoyu lipo Osip Dumin Istoriya Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv 1914 1918 Lviv 1936 Igor Andrushko Turki na fronti v Galichini http zbruc eu node 53876 Turki zahopili Rogatin Na Prikarpatti vidkrili memorial zagiblim u Pershij svitovij FOTOREPORTAZh http vikna if ua news category if 2016 05 21 54245 view