Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Гу́тисько — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 5 квітня року підпорядковане Підвисоцькій сільраді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.
| село Гутисько | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Нараївська сільська громада |
| Облікова картка | Гутисько |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII століття |
| Населення | ▲ 125 (2014) |
| Площа | 1,177 км² |
| Густота населення | 103,65 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47523 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′47″ пн. ш. 24°49′54″ сх. д. / 49.39639° пн. ш. 24.83167° сх. д.Координати: 49°23′47″ пн. ш. 24°49′54″ сх. д. / 49.39639° пн. ш. 24.83167° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47523, Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Підвисоке, вул. Шевченка, 11-А |
| Карта | |
  Гутисько | |
 Гутисько | |
| Мапа | |
| | |
Населення — 114 осіб (2003). Дворів — 46. Проживають переселенці з Польщі.
Гутисько — один із центрів художнього різьблення по дереву. У селі відбулися 2 перших крайових фестивалі лемківської культури (1999, 2000).
Географія
У селі є 1 вулиця — Шевченка.
Природні ресурси
Гутисько багате своїми джерелами. Карстовими печерами — теж. Нині спелеологи досліджують «Опільську». Здавна до цього села люди ходили по лікарські рослини. Цілющого зілля тут можна було назбирати різного. Анемона розлога, дев'ятисил осотовий, гніздівка звичайна, зозулинець, вовчі ягоди пахучі, ясенець білий (неопалима купина)… Їх загалом 24 види, які занесені до Червоної книги України. Ростуть-проростають на шістдесяти гектарах гутиської землі. І на схилах місцевої гори Голиця — теж. Напровесні її прикрашає фіолетовим світлом сон, а коли цвіте ковила, то все навкруг стає білим-білим. Зрештою, тутешні мешканці через це й називають гору Білою, науковці ж нарекли Голицею, звернувши увагу на вапняки, які ніби оголюють її шпиль. Наприкінці 1982 року за постановою уряду тодішньої радянської влади створили Голицький загальнодержавний ботанічний заказник. Нині він під охороною Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Тут діє біостаціонар, де проходять навчально-польову практику студенти кількох факультетів цього вишу. Вони проводять досліди, відтак на основі результатів цих досліджень пишуть курсові чи дипломні роботи. Утім, це й місце проведення багатьох всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій. До речі, понад сто науковців і студентів із Польщі, США, Канади, Італії відвідали Голицький заказник і біостаціонар. Не менше побувало тут і українських учених, які досліджують тутешній рослинний і тваринний світ.
Колишня завідувачка Галицького біостаціонару Надія Троян написала й видала книгу «Гутисько: роки, долі, події». Разом з такими дієвими, як сама, зорганізували перший та другий фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини». Щоправда, згодом це свято перенесли до міста Монастириської. У майже сторічній хатині також відкрили музейний відділ лемківського побуту. Нецьки (ночви), дійниця, миски, масничка, кошик для збирання бурівок (чорниць), ткацький верстат, бамбетель, народний одяг і ще багато-багато давніх речей етнічної гілки українців побачите тут. До речі, масничками й нині в селі користуються. Адже ледь не в кожному дворі тримають корову, тож є молоко й можливість самим збивати масло. Є в Гутиську й музей лемківського різьбярства. Обидва ці відділи, де шанують старожитності та талант, за рішенням райради стали філіями Бережанського краєзнавчого музею.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Гутисько розташоване у («холодному Поділлі») — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Гутиська | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,7 | −0,4 | 4,4 | 12,2 | 18,2 | 21,4 | 22,7 | 22,2 | 17,9 | 12,2 | 5,1 | 0,3 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,6 | −3,3 | 0,8 | 7,5 | 12,9 | 16,2 | 17,4 | 16,8 | 12,9 | 7,7 | 2,2 | −2,2 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,5 | −6,1 | −2,7 | 2,8 | 7,7 | 11,0 | 12,2 | 11,5 | 7,9 | 3,3 | −0,6 | −4,7 | 2 |
| Норма опадів, мм | 34 | 33 | 36 | 53 | 82 | 96 | 100 | 75 | 58 | 40 | 39 | 43 | 689 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
У 1880 році - присілок Підвисокого. Тут проживало 377 римо-католиків.
У селі поховані турецькі офіцери(1916)
Від 1934 у складі гміни Великі Глібовичі.
До Другої світової війни в селі проживали переважно поляки. Та щойно землі Польщі звільнилися від німецької окупації, комуністичний режим одразу ж узявся за насильне переселення українського та польського народів. Етнічних українців, що проживали на правічних своїх землях Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, депортували в Україну.
«Мені було дев'ять років, коли українців почали переселяти з Польщі, — пише Катерина Григорівна Бердаль. — Звезли на станцію Оробик, звідкіля нас мали відправляти в Україну. Цілий місяць чекали, страх перед невідомістю охоплював усіх. Був травень, нас нарешті посадили в товарні вагони й повезли в Галичину. Продукти закінчилися, і хто мав більший запас їжі, ділився з іншими». «Товарняки» були відкриті (без покрівлі). Худобу завантажували в останній вагон, — це вже зі спогадів Михайла Семеновича Іляша. — Коли прибули на станцію Потутори Бережанського району, сподівалися, що поневіряння наші закінчаться. Але житла не було. Чоловіки шукали його в навколишніх селах. Жінки ж доглядали дітей, а також ходили просити їжі". Так Гутисько стало лемківським селом на Бережанщині (лише шестеро місцевих мешканців нині тут залишилося).
У повоєнний час у селі налічувалося 170 дворів. Колгоспне життя було нестерпним. Тож потихеньку лемки полишали нове поселення й вливалися в громади Львова, Тернополя, Трускавця, Моршина, інших міст. У шістдесятих роках Гутисько потрапило до розряду неперспективних, тут забороняли будувати нові хати, дорогу. Гутищанам знову випадала доля переселення. Але не всі їй скорилися.
Місцевий ландшафт нагадував лемкам їхні Бескиди — край, з якого «будівники світлого майбутнього» вирвали їх силоміць, із корінням. Тепер налічується 50 дворів.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.
Населення
Населення села в минулому:
| Рік | Число осіб | Українців греко-католиків | Поляків та римо-католиків | Євреїв |
|---|---|---|---|---|
| 1900 | 440 | 14 | 411 | 15 |
| 1939 | ▲ 590 | ▼ 10 | ▲ 570 | ▼ 10 |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 98,36 | |
| російська | 1,64 |
Політика
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165.
Культура та мистецтво
Гутисько заселили переважно мешканці сіл Балутянка та Вілька із Сяноцького повіту Польщі. Ці поселення славилися на всю Лемківщину своїми різьбярами. Звісно, різьбярську справу, традиції вони стали розвивати й на Тернопіллі. Виготовляли декоративні тарелі, таці, скриньки й інше начиння. Займалися й об'ємною різьбою — вирізуванням фігур птахів і тварин. Майже сімдесят народних умільців-різьбярів творили славу собі й Гутиську. Брали участь у всеукраїнських і тодішніх всесоюзних виставках. Багато хто з них працював у артілі ім. Лесі Українки у Львові, художньому фонді, сувенірному цеху Бережанського держлісгоспу. Ольга Тимошенко теж працювала в райцентрі. Різьбленням по дереву займалися її батько й брати. Каже, у шість років уже почала прилучатися до народних промислів. Тато не забороняв. Хоча нині вважає, що різьбярство не жіноча справа. Проте без нього не може ні дня. Коли здоров'я погіршилося й змушена була робити важку операцію, то переживала, чи зможе надалі різьбити. Зараз вона знову щоденно у своїй майстерні. Разом із чоловіком Ярославом і синами Василем та Євгеном. До речі, мати чоловіка приїхала до Гутиська з Вінниччини. Їй сподобалося жити серед цих чудових людей. Згодом Ярослав Тимошенко взявся опановувати премудрості лемківського різьблення по дереву. Уже сорок років творить. Що потрібно різьбяру в роботі? Безперечно, щонайперше — талант, а ще вправні руки, бажання, художня уява, терпіння й, звичайно ж, якісний матеріал. Переважно для роботи використовують липу. Самі її сушать.
З-під вправних рук Ольги Федорівни та Ярослава Андрійовича вийшли сотні й сотні різних виробів. З липи завдяки їм постали скульптури різних тварин і птахів. Серед улюблених власних робіт Ольги Тимошенко — «Козак на коні», «Дівчина ворожить на ромашці».
Сьогодення
У повоєнний час тут було 170 дворів, тепер — 56. Таке значне зменшення кількості садиб — гіркий слід від радянського тавра «неперспективне». Тож мешканці роблять усе, аби в села було майбутнє. Збудували церкву, відремонтували дорогу, відновили залізничну станцію, провели до осель природний газ, довели до ладу народний дім, відкрили школу й фельдшерсько-акушерський пункт і навіть заклали парк. Істотну допомогу в цьому відчували від місцевої влади, спонсорів. Але, безперечно, проблем у села ще чимало. Передовсім виробничих. Підвисоцький сільський голова Ольга Малиняк каже, що живе клопотами Гутиська, як і Підвисокого та Демні, що входять до складу однієї сільради. Та нині взагалі всім українським селам замало лише турботи місцевих органів самоврядування. Потрібні й вагома державна підтримка, стратегія розвитку сіл.
Пам'ятки
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1991; кам'яна; ПЦУ). Встановлена фігура Матері Божої (1909).
На території Гутиська розташований ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення «Голицький».
Соціальна сфера
Діє ЗОШ 1 ступеня.
Культурне життя
У 1997 відбулося перше свято села.
У селі Гутисько часто відбуваються народні гуляння під назвою Лемківська ватра . Це крайовий фестиваль лемківської культури, у якому беруть участь лемківські художні етнографічні колективи та окремі виконавці західних областей України.
Відомі люди
- Народилися
- Микола Одрехівський (нар. 1953) — український економіст.
Див. також
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- (укр.), архів оригіналу за 3 травня 2021, процитовано 3 травня 2021
- . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- . castles.com.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- . Збруч (укр.). 15 липня 2016. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
- (укр.), архів оригіналу за 3 травня 2021, процитовано 3 травня 2021
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2022.
- Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України ()
- (укр.), архів оригіналу за 3 травня 2021, процитовано 3 травня 2021
Література
- Волинський Б., Дух С. Гутисько // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 441. — .
- Шот М. Неопалима купина Гутиська // Урядовий кур'єр. — 2007. — 12 липня.
- Шот М. На пагорбі долі. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 462—466.
Посилання
- .
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Квітень 2010) |
 | Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2016 Gu tisko selo v Ukrayini u Narayivskij silskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Do 5 kvitnya roku pidporyadkovane Pidvisockij silradi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Narayivskoyi silskoyi gromadi selo GutiskoKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Narayivska silska gromadaOblikova kartka Gutisko Osnovni daniZasnovane XVIII stolittyaNaselennya 125 2014 Plosha 1 177 km Gustota naselennya 103 65 osib km Poshtovij indeks 47523Telefonnij kod 380 3548Geografichni daniGeografichni koordinati 49 23 47 pn sh 24 49 54 sh d 49 39639 pn sh 24 83167 sh d 49 39639 24 83167 Koordinati 49 23 47 pn sh 24 49 54 sh d 49 39639 pn sh 24 83167 sh d 49 39639 24 83167Misceva vladaAdresa radi 47523 Ternopilska obl Berezhanskij r n s Pidvisoke vul Shevchenka 11 AKartaGutiskoGutiskoMapa Gutisko u VikishovishiPohovannya tureckih voyiniv u GutiskuCerkva Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciStarostat Figura 1909 rSilska vulicyaPridorozhnya figura Statuya Bozhoyi Materi na okolici sela Naselennya 114 osib 2003 Dvoriv 46 Prozhivayut pereselenci z Polshi Gutisko odin iz centriv hudozhnogo rizblennya po derevu U seli vidbulisya 2 pershih krajovih festivali lemkivskoyi kulturi 1999 2000 GeografiyaU seli ye 1 vulicya Shevchenka Prirodni resursi Gutisko bagate svoyimi dzherelami Karstovimi pecherami tezh Nini speleologi doslidzhuyut Opilsku Zdavna do cogo sela lyudi hodili po likarski roslini Cilyushogo zillya tut mozhna bulo nazbirati riznogo Anemona rozloga dev yatisil osotovij gnizdivka zvichajna zozulinec vovchi yagodi pahuchi yasenec bilij neopalima kupina Yih zagalom 24 vidi yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Rostut prorostayut na shistdesyati gektarah gutiskoyi zemli I na shilah miscevoyi gori Golicya tezh Naprovesni yiyi prikrashaye fioletovim svitlom son a koli cvite kovila to vse navkrug staye bilim bilim Zreshtoyu tuteshni meshkanci cherez ce j nazivayut goru Biloyu naukovci zh narekli Goliceyu zvernuvshi uvagu na vapnyaki yaki nibi ogolyuyut yiyi shpil Naprikinci 1982 roku za postanovoyu uryadu todishnoyi radyanskoyi vladi stvorili Golickij zagalnoderzhavnij botanichnij zakaznik Nini vin pid ohoronoyu Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im Volodimira Gnatyuka Tut diye biostacionar de prohodyat navchalno polovu praktiku studenti kilkoh fakultetiv cogo vishu Voni provodyat doslidi vidtak na osnovi rezultativ cih doslidzhen pishut kursovi chi diplomni roboti Utim ce j misce provedennya bagatoh vseukrayinskih i mizhnarodnih naukovih konferencij Do rechi ponad sto naukovciv i studentiv iz Polshi SShA Kanadi Italiyi vidvidali Golickij zakaznik i biostacionar Ne menshe pobuvalo tut i ukrayinskih uchenih yaki doslidzhuyut tuteshnij roslinnij i tvarinnij svit Kolishnya zaviduvachka Galickogo biostacionaru Nadiya Troyan napisala j vidala knigu Gutisko roki doli podiyi Razom z takimi diyevimi yak sama zorganizuvali pershij ta drugij festival lemkivskoyi kulturi Dzvoni Lemkivshini Shopravda zgodom ce svyato perenesli do mista Monastiriskoyi U majzhe storichnij hatini takozh vidkrili muzejnij viddil lemkivskogo pobutu Necki nochvi dijnicya miski masnichka koshik dlya zbirannya burivok chornic tkackij verstat bambetel narodnij odyag i she bagato bagato davnih rechej etnichnoyi gilki ukrayinciv pobachite tut Do rechi masnichkami j nini v seli koristuyutsya Adzhe led ne v kozhnomu dvori trimayut korovu tozh ye moloko j mozhlivist samim zbivati maslo Ye v Gutisku j muzej lemkivskogo rizbyarstva Obidva ci viddili de shanuyut starozhitnosti ta talant za rishennyam rajradi stali filiyami Berezhanskogo krayeznavchogo muzeyu Klimat Dlya sela harakternij pomirno kontinentalnij klimat Gutisko roztashovane u holodnomu Podilli najholodnishomu regioni Ternopilskoyi oblasti Klimat GutiskaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 1 7 0 4 4 4 12 2 18 2 21 4 22 7 22 2 17 9 12 2 5 1 0 3 11Serednya temperatura C 4 6 3 3 0 8 7 5 12 9 16 2 17 4 16 8 12 9 7 7 2 2 2 2 7Serednij minimum C 7 5 6 1 2 7 2 8 7 7 11 0 12 2 11 5 7 9 3 3 0 6 4 7 2Norma opadiv mm 34 33 36 53 82 96 100 75 58 40 39 43 689Dzherelo climate data orgIstoriyaU 1880 roci prisilok Pidvisokogo Tut prozhivalo 377 rimo katolikiv U seli pohovani turecki oficeri 1916 Vid 1934 u skladi gmini Veliki Glibovichi Do Drugoyi svitovoyi vijni v seli prozhivali perevazhno polyaki Ta shojno zemli Polshi zvilnilisya vid nimeckoyi okupaciyi komunistichnij rezhim odrazu zh uzyavsya za nasilne pereselennya ukrayinskogo ta polskogo narodiv Etnichnih ukrayinciv sho prozhivali na pravichnih svoyih zemlyah Lemkivshini Holmshini Nadsyannya Pidlyashshya deportuvali v Ukrayinu Meni bulo dev yat rokiv koli ukrayinciv pochali pereselyati z Polshi pishe Katerina Grigorivna Berdal Zvezli na stanciyu Orobik zvidkilya nas mali vidpravlyati v Ukrayinu Cilij misyac chekali strah pered nevidomistyu ohoplyuvav usih Buv traven nas nareshti posadili v tovarni vagoni j povezli v Galichinu Produkti zakinchilisya i hto mav bilshij zapas yizhi dilivsya z inshimi Tovarnyaki buli vidkriti bez pokrivli Hudobu zavantazhuvali v ostannij vagon ce vzhe zi spogadiv Mihajla Semenovicha Ilyasha Koli pribuli na stanciyu Potutori Berezhanskogo rajonu spodivalisya sho poneviryannya nashi zakinchatsya Ale zhitla ne bulo Choloviki shukali jogo v navkolishnih selah Zhinki zh doglyadali ditej a takozh hodili prositi yizhi Tak Gutisko stalo lemkivskim selom na Berezhanshini lishe shestero miscevih meshkanciv nini tut zalishilosya U povoyennij chas u seli nalichuvalosya 170 dvoriv Kolgospne zhittya bulo nesterpnim Tozh potihenku lemki polishali nove poselennya j vlivalisya v gromadi Lvova Ternopolya Truskavcya Morshina inshih mist U shistdesyatih rokah Gutisko potrapilo do rozryadu neperspektivnih tut zaboronyali buduvati novi hati dorogu Gutishanam znovu vipadala dolya pereselennya Ale ne vsi yij skorilisya Miscevij landshaft nagaduvav lemkam yihni Beskidi kraj z yakogo budivniki svitlogo majbutnogo virvali yih silomic iz korinnyam Teper nalichuyetsya 50 dvoriv Pislya likvidaciyi Berezhanskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Ternopilskogo rajonu NaselennyaNaselennya sela v minulomu Rik Chislo osib Ukrayinciv greko katolikiv Polyakiv ta rimo katolikiv Yevreyiv1900 440 14 411 151939 590 10 570 10 Za danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotokukrayinska 98 36rosijska 1 64PolitikaVid 28 kvitnya 2012 roku selo nalezhit do viborchogo okrugu 165 Kultura ta mistectvoGutisko zaselili perevazhno meshkanci sil Balutyanka ta Vilka iz Syanockogo povitu Polshi Ci poselennya slavilisya na vsyu Lemkivshinu svoyimi rizbyarami Zvisno rizbyarsku spravu tradiciyi voni stali rozvivati j na Ternopilli Vigotovlyali dekorativni tareli taci skrinki j inshe nachinnya Zajmalisya j ob yemnoyu rizboyu virizuvannyam figur ptahiv i tvarin Majzhe simdesyat narodnih umilciv rizbyariv tvorili slavu sobi j Gutisku Brali uchast u vseukrayinskih i todishnih vsesoyuznih vistavkah Bagato hto z nih pracyuvav u artili im Lesi Ukrayinki u Lvovi hudozhnomu fondi suvenirnomu cehu Berezhanskogo derzhlisgospu Olga Timoshenko tezh pracyuvala v rajcentri Rizblennyam po derevu zajmalisya yiyi batko j brati Kazhe u shist rokiv uzhe pochala priluchatisya do narodnih promisliv Tato ne zaboronyav Hocha nini vvazhaye sho rizbyarstvo ne zhinocha sprava Prote bez nogo ne mozhe ni dnya Koli zdorov ya pogirshilosya j zmushena bula robiti vazhku operaciyu to perezhivala chi zmozhe nadali rizbiti Zaraz vona znovu shodenno u svoyij majsterni Razom iz cholovikom Yaroslavom i sinami Vasilem ta Yevgenom Do rechi mati cholovika priyihala do Gutiska z Vinnichchini Yij spodobalosya zhiti sered cih chudovih lyudej Zgodom Yaroslav Timoshenko vzyavsya opanovuvati premudrosti lemkivskogo rizblennya po derevu Uzhe sorok rokiv tvorit Sho potribno rizbyaru v roboti Bezperechno shonajpershe talant a she vpravni ruki bazhannya hudozhnya uyava terpinnya j zvichajno zh yakisnij material Perevazhno dlya roboti vikoristovuyut lipu Sami yiyi sushat Z pid vpravnih ruk Olgi Fedorivni ta Yaroslava Andrijovicha vijshli sotni j sotni riznih virobiv Z lipi zavdyaki yim postali skulpturi riznih tvarin i ptahiv Sered ulyublenih vlasnih robit Olgi Timoshenko Kozak na koni Divchina vorozhit na romashci SogodennyaU povoyennij chas tut bulo 170 dvoriv teper 56 Take znachne zmenshennya kilkosti sadib girkij slid vid radyanskogo tavra neperspektivne Tozh meshkanci roblyat use abi v sela bulo majbutnye Zbuduvali cerkvu vidremontuvali dorogu vidnovili zaliznichnu stanciyu proveli do osel prirodnij gaz doveli do ladu narodnij dim vidkrili shkolu j feldshersko akusherskij punkt i navit zaklali park Istotnu dopomogu v comu vidchuvali vid miscevoyi vladi sponsoriv Ale bezperechno problem u sela she chimalo Peredovsim virobnichih Pidvisockij silskij golova Olga Malinyak kazhe sho zhive klopotami Gutiska yak i Pidvisokogo ta Demni sho vhodyat do skladu odniyeyi silradi Ta nini vzagali vsim ukrayinskim selam zamalo lishe turboti miscevih organiv samovryaduvannya Potribni j vagoma derzhavna pidtrimka strategiya rozvitku sil Pam yatki Ye cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1991 kam yana PCU Vstanovlena figura Materi Bozhoyi 1909 Na teritoriyi Gutiska roztashovanij botaniko entomologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Golickij Socialna sfera Diye ZOSh 1 stupenya Kulturne zhittya U 1997 vidbulosya pershe svyato sela U seli Gutisko chasto vidbuvayutsya narodni gulyannya pid nazvoyu Lemkivska vatra Ce krajovij festival lemkivskoyi kulturi u yakomu berut uchast lemkivski hudozhni etnografichni kolektivi ta okremi vikonavci zahidnih oblastej Ukrayini Vidomi lyudiNarodilisyaMikola Odrehivskij nar 1953 ukrayinskij ekonomist Div takozhNova Gutiska Stara Gutiska Gutisko Tur yanskePrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2021 Oficijnij sajt Berezhanskoyi rajonnoyi radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ukrposhta com 2020 Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 ukr arhiv originalu za 3 travnya 2021 procitovano 3 travnya 2021 dir icm edu pl Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 3 travnya 2021 castles com ua Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 3 travnya 2021 Zbruch ukr 15 lipnya 2016 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 3 travnya 2021 procitovano 3 travnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Volodimir Bemko Statistika naselennya Statistika gromad povitu Berezhani Berezhanska zemlya Istoriko memuarnij zbirnik S 49 56 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 13 chervnya 2022 Postanova Centralnoyi viborchoyi komisiyi vid 28 kvitnya 2012 roku 82 Pro utvorennya odnomandatnih viborchih okrugiv na postijnij osnovi u mezhah Avtonomnoyi Respubliki Krim oblastej mist Kiyeva ta Sevastopolya sajt Verhovnoyi radi Ukrayini ukr arhiv originalu za 3 travnya 2021 procitovano 3 travnya 2021LiteraturaPortal Ternopilshina Volinskij B Duh S Gutisko Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 441 ISBN 966 528 197 6 Shot M Neopalima kupina Gutiska Uryadovij kur yer 2007 12 lipnya Shot M Na pagorbi doli Ternopil Ukrmedkniga 2013 S 462 466 Posilannya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Kviten 2010 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ternopilskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi