Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ту́р'ї Ремети — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області.
| село Тур'я Ремети | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Перечинський район | ||
| Рада | Тур'є-Реметівська сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21100210010031664 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1451 | ||
| Населення | 3340 | ||
| Площа | 4,886 км² | ||
| Густота населення | 683,6 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 89221 | ||
| Телефонний код | +380 3145 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря | 204 м | ||
| Водойми | річки Тур'я, Туричка, Велика Ружа, Клокотива | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89221, Закарпатська обл., Переченський р-н, с. Тур'ї Ремети, вул. Тканка, 1 | ||
| Карта | |||
  Тур'я Ремети | |||
 Тур'я Ремети | |||
| Мапа | |||
| | |||
Населення села — 3340 осіб.
Географія
Розташоване на річках Тур'я, Туричка, Велика Ружа, Клокотива в межах Березне-Ліпшанської долини, за 9 км від районного центру. Через село проходить автошлях Т 0712 (відтинок Свалява — Перечин). На південному заході від села простягається хребет Синаторія, на півдні — хребет Липова Скала (обидва є частинами масиву Маковиця). На північному сході лежить масив Полонина Руна.
Історія
Тур'я Ремети вперше згадуються в письмових джерелах за 1451 рік.
У 30-70-их рр. XIX століття тут був невеликий металургійний завод. У 1830-1840-х роках славилася продукція невеликого чавуноливарного заводу на річках Тур'я чи Туричка. чавунноливарний завод, який в 1830-1870-х роках працював у Тур'їх Реметах. До речі, завод й на експорт працював. Саме тому клеймо на вироби ставили з написом «Унгвар» (Ужгород), а не «Turje Remete» — задля престижу. На заводі виготовляли й могильні пам'ятники: кілька таких старих раритетів все ще стоять на цвинтарі навколо церкви. У селі працював металургійний чавунноливарний завод ХІХ ст. у той час, в Реметі почали селитися спеціалісти з Австрії, Німеччини, Угорщини, покращуючи сільський побут та приносячи власні традиції.
В селі було вилито чавунні статуї Геракла і Гермеса, що знаходяться в Ужгородському замку.
Неподалік від костелу стоїть непримітна двоповерхова будівля. Колись тут була броварня. Потім облаштували млин, для чого звезли сюди з околиці обладнання з старих млинів, що вже не працювали. Заходиш сюди — і потрапляєш у своєрідний музей. В ряд вишикувалися три верстати: австрійський (1896 р.), чеський та радянський. На другому поверсі дива продовжуються: величезну махіну, яка молола борошно, підтримують тендітні на вигляд бамбукові стеблі — вони одні могли «пережити» стадію активного трясіння-дріботіння апаратури. До речі, збереглася ще табличка. яка суворо забороняє стороннім особам на цей другий поверх підніматися. Та млин останній раз працював ще в 2000-му році.
- в 1942 році тут був концентраційний табір.
Після звільнення села від нацистських військ (27 жовтня 1944 р.) 42 місцевих жителя змусили стати до лав Червоної Армії, а 6 — в 1-й Чехословацький армійський корпус Л. Свободи; 37 з них за бойові заслуги удостоєні урядових нагород, 11 загинули на фронті.
Релігія
храм св. арх. Михайла. 1999.
Оскільки церква належить православним, то в грудні 1994 р. заклали і посвятили камінь під греко-католицький храм, а 17 липня 1995 р. розпочалися роботи. Організаторами спорудження були Василь і Юрій Крупчинські, Михайло Фекета та Ілля Мешко. Кошти збирали греко-католицькі громади краю та за кордоном. Іконостас вирізьбив Василь Шип. Керував будівництвом досвідчений майстер Михайло Мовнар (Молнар) з Тур'я Пасіки. Церква св. арх. Михайла. 1771.
храм св. арх. Михайла. 1771.
У 1751 р. в селі стояла недавно збудована і ще не освячена дерев'яна церква св. Михайла з двома дзвонами, забезпечена всіма давніми образами. Мурована базилічна церква чудово розміщена на пагорбі в центрі села. Подібно до інших мурованих церков XVIII ст., має добрі пропорції та вишукано профільовану башту з завершенням. Церкву оновили в 1923 р.
Біля церкви — цікава дерев'яна каркасна дзвіниця 1928 р. на високому кам'яному цоколі, вкрита металевим шатром. Вікна-голосниці мають стрілчасту форму. Римо-католицька церква святого Георгія — 1854 р.
Римо-католицький храм святого Георгія — 1854 р.
Янош Гам — звів її замість старої маленької каплиці. Він був закритий у 1961 році, а відчинився у 1989 році. У 1996 році було додано нове крило. Реєстр діяльності ведеться з 1883 року. Що треба знати про село Тур'я Ремети:
Що треба знати про село Тур'я Ремети:
- Село Тур'я Ремета вважається столицею Турянської долини
- Село входить в етнографічну територію Лемківщини
На початку XX століття через село прокладено вузькоколійку
З 1955 по 1963 у Тур'я Реметі працювала міжколгоспна ГЕС. ЇЇ канал, котрий зберігся і понині, проходить навколо села зі сторони Туриці.
Відомі люди
У селі народився письменник і вчений, священик Іван Мурані (1881—1945).
15 жовтня 1925 року в селі народилася Магда Адам - всесвітньовідомий історик та професор Угорської академії наук.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3 295 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,37 % |
| словацька | 4,40 % |
| румунська | 1,65 % |
| російська | 0,78 % |
| угорська | 0,66 % |
| білоруська | 0,06 % |
Туристичні місця
- У селі на стіні церкви (1616, реконструкція 1990), зберігся унікальний меморіальний барельєф-пам'ятник листоноші. Так односельці вшанували в 1838 році пам'ять Федора Фекете (Чорного), який понад 30 років щодня виконував обов'язки листоноші, лугами й лісами долаючи шлях в 25 км до Ужгорода за поштою і назад. За переказами, одного разу, переходячи вкриту кригою річку, Фекете провалився під лід, занедужав запаленням легенів і незабаром помер. У Тур'їх Реметах дотепер проживають нащадки Ф. Фекете.
- туристичний маршрут Лумшори-Невицький замок.
- На південному заході від села простягається хребет Синаторія
- На півдні — хребет Липова Скала (обидва є частинами масиву Маковиця)
- На північному сході лежить масив Полонина Руна.
- храм св. арх. Михайла. 1999.
- Римо-католицький храм святого Георгія — 1854 р.
- храм св. арх. Михайла. 1771.
- При в'їзді в село, є джерело питної води. Це візитка при в'їзді в село — рекреаційний пункт «Чайник», споруджений за проектом Івана Гайдучка. Тут, як правило, випускники школи зустрічають сонце, зупиняються весільні кортежі.
- На місцевому кладовищі є могила представника британської королівської родини Віндзор
- В околиці села місце падіння метеориту «Тур'я Ремета», 2001 рік
- Село є відомим на всю Україну, саме тут є унікальна локальна гастрономія — «жаб'ячі лапки»
- На території є залишки найстарішої закарпатської кінної ферми, тут вирощували як промислових, так і скакових коней. А на околиці села був побудований іподром з трибуною, що збирав знатних гостей
- Поруч вирощують карпатський часник «Турянський часник»
- На території села розташоване єврейське сільське кладовище
- Через село проходить веломаршрут «Стара Турянська вузькоколійка»
- В селі розташований унікальний міст через річку Турію
- Вперше в Закарпатті в околицях села Тур'я Ремети закладено перші плантації лісокультур в 1906 р. — дугласії зеленої та модрини. В селі є флористичний заказник — урочище Розтоки. Це найвищі дерева України, тут росте близько 350 таких дерев. Їхня середня висота — 60 метрів, середній діаметр дерева — 62 сантиметри. (Див. також Ясен звичайний (втрачена)).
Примітки
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тур'ї Ремети |
- Облікова картка с. Тур'ї Ремети. Верховна Рада України.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - 15 фактів про село Тур'я Ремета: що побачити та, що треба знати
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tu r yi Remeti selo v Ukrayini v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo Tur ya Remeti Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Perechinskij rajon Rada Tur ye Remetivska silska rada Kod KATOTTG UA21100210010031664 Osnovni dani Zasnovane 1451 Naselennya 3340 Plosha 4 886 km Gustota naselennya 683 6 osib km Poshtovij indeks 89221 Telefonnij kod 380 3145 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 42 51 pn sh 22 35 38 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 204 m Vodojmi richki Tur ya Turichka Velika Ruzha Klokotiva Misceva vlada Adresa radi 89221 Zakarpatska obl Perechenskij r n s Tur yi Remeti vul Tkanka 1 Karta Tur ya Remeti Tur ya Remeti Mapa Tur yi Remeti u Vikishovishi Naselennya sela 3340 osib GeografiyaRoztashovane na richkah Tur ya Turichka Velika Ruzha Klokotiva v mezhah Berezne Lipshanskoyi dolini za 9 km vid rajonnogo centru Cherez selo prohodit avtoshlyah T 0712 vidtinok Svalyava Perechin Na pivdennomu zahodi vid sela prostyagayetsya hrebet Sinatoriya na pivdni hrebet Lipova Skala obidva ye chastinami masivu Makovicya Na pivnichnomu shodi lezhit masiv Polonina Runa IstoriyaTur ya Remeti vpershe zgaduyutsya v pismovih dzherelah za 1451 rik U 30 70 ih rr XIX stolittya tut buv nevelikij metalurgijnij zavod U 1830 1840 h rokah slavilasya produkciya nevelikogo chavunolivarnogo zavodu na richkah Tur ya chi Turichka chavunnolivarnij zavod yakij v 1830 1870 h rokah pracyuvav u Tur yih Remetah Do rechi zavod j na eksport pracyuvav Same tomu klejmo na virobi stavili z napisom Ungvar Uzhgorod a ne Turje Remete zadlya prestizhu Na zavodi vigotovlyali j mogilni pam yatniki kilka takih starih raritetiv vse she stoyat na cvintari navkolo cerkvi U seli pracyuvav metalurgijnij chavunnolivarnij zavod HIH st u toj chas v Remeti pochali selitisya specialisti z Avstriyi Nimechchini Ugorshini pokrashuyuchi silskij pobut ta prinosyachi vlasni tradiciyi V seli bulo vilito chavunni statuyi Gerakla i Germesa sho znahodyatsya v Uzhgorodskomu zamku Nepodalik vid kostelu stoyit neprimitna dvopoverhova budivlya Kolis tut bula brovarnya Potim oblashtuvali mlin dlya chogo zvezli syudi z okolici obladnannya z starih mliniv sho vzhe ne pracyuvali Zahodish syudi i potraplyayesh u svoyeridnij muzej V ryad vishikuvalisya tri verstati avstrijskij 1896 r cheskij ta radyanskij Na drugomu poversi diva prodovzhuyutsya velicheznu mahinu yaka molola boroshno pidtrimuyut tenditni na viglyad bambukovi stebli voni odni mogli perezhiti stadiyu aktivnogo tryasinnya dribotinnya aparaturi Do rechi zbereglasya she tablichka yaka suvoro zaboronyaye storonnim osobam na cej drugij poverh pidnimatisya Ta mlin ostannij raz pracyuvav she v 2000 mu roci v 1942 roci tut buv koncentracijnij tabir Pislya zvilnennya sela vid nacistskih vijsk 27 zhovtnya 1944 r 42 miscevih zhitelya zmusili stati do lav Chervonoyi Armiyi a 6 v 1 j Chehoslovackij armijskij korpus L Svobodi 37 z nih za bojovi zaslugi udostoyeni uryadovih nagorod 11 zaginuli na fronti Religiyahram sv arh Mihajla 1999 Oskilki cerkva nalezhit pravoslavnim to v grudni 1994 r zaklali i posvyatili kamin pid greko katolickij hram a 17 lipnya 1995 r rozpochalisya roboti Organizatorami sporudzhennya buli Vasil i Yurij Krupchinski Mihajlo Feketa ta Illya Meshko Koshti zbirali greko katolicki gromadi krayu ta za kordonom Ikonostas virizbiv Vasil Ship Keruvav budivnictvom dosvidchenij majster Mihajlo Movnar Molnar z Tur ya Pasiki Cerkva sv arh Mihajla 1771 hram sv arh Mihajla 1771 U 1751 r v seli stoyala nedavno zbudovana i she ne osvyachena derev yana cerkva sv Mihajla z dvoma dzvonami zabezpechena vsima davnimi obrazami Murovana bazilichna cerkva chudovo rozmishena na pagorbi v centri sela Podibno do inshih murovanih cerkov XVIII st maye dobri proporciyi ta vishukano profilovanu bashtu z zavershennyam Cerkvu onovili v 1923 r Bilya cerkvi cikava derev yana karkasna dzvinicya 1928 r na visokomu kam yanomu cokoli vkrita metalevim shatrom Vikna golosnici mayut strilchastu formu Rimo katolicka cerkva svyatogo Georgiya 1854 r Rimo katolickij hram svyatogo Georgiya 1854 r Yanosh Gam zviv yiyi zamist staroyi malenkoyi kaplici Vin buv zakritij u 1961 roci a vidchinivsya u 1989 roci U 1996 roci bulo dodano nove krilo Reyestr diyalnosti vedetsya z 1883 roku Sho treba znati pro selo Tur ya Remeti Sho treba znati pro selo Tur ya Remeti Selo Tur ya Remeta vvazhayetsya stoliceyu Turyanskoyi dolini Selo vhodit v etnografichnu teritoriyu Lemkivshini Na pochatku XX stolittya cherez selo prokladeno vuzkokolijku Z 1955 po 1963 u Tur ya Remeti pracyuvala mizhkolgospna GES YiYi kanal kotrij zberigsya i ponini prohodit navkolo sela zi storoni Turici Vidomi lyudiU seli narodivsya pismennik i vchenij svyashenik Ivan Murani 1881 1945 15 zhovtnya 1925 roku v seli narodilasya Magda Adam vsesvitnovidomij istorik ta profesor Ugorskoyi akademiyi nauk NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 3 295 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 92 37 slovacka 4 40 rumunska 1 65 rosijska 0 78 ugorska 0 66 biloruska 0 06 Turistichni miscyaMemorialna doshka listonoshi Fedorovi Feketi Chornomu U seli na stini cerkvi 1616 rekonstrukciya 1990 zberigsya unikalnij memorialnij barelyef pam yatnik listonoshi Tak odnoselci vshanuvali v 1838 roci pam yat Fedora Fekete Chornogo yakij ponad 30 rokiv shodnya vikonuvav obov yazki listonoshi lugami j lisami dolayuchi shlyah v 25 km do Uzhgoroda za poshtoyu i nazad Za perekazami odnogo razu perehodyachi vkritu krigoyu richku Fekete provalivsya pid lid zaneduzhav zapalennyam legeniv i nezabarom pomer U Tur yih Remetah doteper prozhivayut nashadki F Fekete turistichnij marshrut Lumshori Nevickij zamok Na pivdennomu zahodi vid sela prostyagayetsya hrebet Sinatoriya Na pivdni hrebet Lipova Skala obidva ye chastinami masivu Makovicya Na pivnichnomu shodi lezhit masiv Polonina Runa hram sv arh Mihajla 1999 Rimo katolickij hram svyatogo Georgiya 1854 r hram sv arh Mihajla 1771 Pri v yizdi v selo ye dzherelo pitnoyi vodi Ce vizitka pri v yizdi v selo rekreacijnij punkt Chajnik sporudzhenij za proektom Ivana Gajduchka Tut yak pravilo vipuskniki shkoli zustrichayut sonce zupinyayutsya vesilni kortezhi Na miscevomu kladovishi ye mogila predstavnika britanskoyi korolivskoyi rodini Vindzor V okolici sela misce padinnya meteoritu Tur ya Remeta 2001 rik Selo ye vidomim na vsyu Ukrayinu same tut ye unikalna lokalna gastronomiya zhab yachi lapki Na teritoriyi ye zalishki najstarishoyi zakarpatskoyi kinnoyi fermi tut viroshuvali yak promislovih tak i skakovih konej A na okolici sela buv pobudovanij ipodrom z tribunoyu sho zbirav znatnih gostej Poruch viroshuyut karpatskij chasnik Turyanskij chasnik Na teritoriyi sela roztashovane yevrejske silske kladovishe Cherez selo prohodit velomarshrut Stara Turyanska vuzkokolijka V seli roztashovanij unikalnij mist cherez richku Turiyu Vpershe v Zakarpatti v okolicyah sela Tur ya Remeti zakladeno pershi plantaciyi lisokultur v 1906 r duglasiyi zelenoyi ta modrini V seli ye floristichnij zakaznik urochishe Roztoki Ce najvishi dereva Ukrayini tut roste blizko 350 takih derev Yihnya serednya visota 60 metriv serednij diametr dereva 62 santimetri Div takozh Yasen zvichajnij vtrachena Primitki Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tur yi Remeti Oblikova kartka s Tur yi Remeti Verhovna Rada Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya 15 faktiv pro selo Tur ya Remeta sho pobachiti ta sho treba znati Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi