Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Туманський (23 червня 1861— 1 грудня 1920) — український аристократ з роду Канцлера Гетьманщини Туманського. Дипломат, сходознавець.
| Туманський Олександр Григорович | |
|---|---|
| Народився | 1861 |
| Помер | 1920 Стамбул, Османська імперія |
| Діяльність | орієнталіст, військовослужбовець |
| Alma mater | Q4248799? |
Життєпис
Освіту отримав у 1-й Варшавській гімназії та Михайлівському артилерійському училищі.
У 1880 — 1891 — офіцер Російської імператорської гвардії. Військово-сходознавчу освіту здобув на Офіцерських курсах східних мов при Азійському департаменті (1888 — 1891), вивчав арабську, турецьку і перську мови.
У 1891 — 1895 служив у Закаспійській області.
У 1894 досліджував комунікації Персії.
У 1900 — 1905 служив віце-консулом у Вані (Туреччина), виконуючи обов'язки негласного військового агента.
З 1905 перебував у розпорядженні Намісника на Кавказі.
У 1908 і 1909 знову перебував у Персії.
У 1911 призначений завідувачем підготовчої офіцерської школи східних мов Кавказького військового командування у Тифлісі, читав лекції з арабської мови.
За словами Ігнатія Крачковского, «Туманський був одним із рідкісних сходознавців за покликанням, а не за професією» .
Пішов у відставку з військової служби в березні 1917 у званні генерал-майора. Покинув Російську імперію після Жовтневого перевороту в Московщині у 1917.
Помер в Константинополі (нині — Стамбул) 1 грудня 1920.
Наукова діяльність
Туманський є одним із перших відкривачів для дослідників і читачів Російської імперії бабізму в Персії у середині XIX століття і перших послідовників бахаїзму на Близькому Сході. .
Знайшов і переклав російською мовою (1899) «Кітаб-і-Аґдас» Бахаулли. Зараз книга «Кітаб-і-Аґдас» є відкритою, в той час це було епохальне відкриття.
Під час своїх досліджень бабізму Туманський вів переписку з Едвардом Брауном через барона Віктора Розена.
Інше його значне відкриття — віднайдення втраченої роботи Улугбека і переклад з неї стародавнього рукопису під назвою «Оулуз-і-гарбах», частина з якого «Худуд аль-алам» була опублікована в 1930 і в 1937. Привертає увагу і його книга «Військове мистецтво давніх арабів» (1897).
Література
- The Encyclopædia Iranica [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.], TUMANSKIǏ (Toumansky), Aleksandr Grigor’evich [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- И. Ю. Крачковский, «А. Г. Туманский» [некролог], ‘Новый Восток‘, блокнот 1, Москва и Петроград, 1922, стр. 112.
- : рукописи Туманского, введение и содержание В. В. Бартольда, Ленинград, 1930 (факсимиле. издание).
- Hudüd al-‘Ālam: ‘The Regions of the World,’ A Persian Geography 372 A.H.—982 A.D., ed. and tr. V.Minorsky, London, 1937;
- Н. А. Кузнецова "К истории изучения Бабизма и Бахаизма в России, Иранский сборник 6, Москва, 1963 г., стр. 90 — 91
- Hudüd al-‘Ālam: ‘The Regions of the World,’ A Persian Geography 372 A.H.—982 A.D., 2nd ed. pref. V.V.Barthold, ed. C.E. Bosworth, London, 1970.
- Идем (Рай), Иран в период революции XIX века, 1983 г., стр. 199—231.
- Дж. Дорри, «Proceedings of a Seminar on Nabil-i-A‘zam-i-Zarandi» Wienacht, Switzerland, 1996, pp. 125–50. (‘Труды Семинаров о Набиль-и-Азам-и-Заранди’, Wienacht, Швейцария, 1996 г., стр. 125—150.)
- Абу‘ль-хази Бахадор Хан, Родословная Туркмен (Генеалогическое древо туркменского народа), перевод А. Г. Туманского, Ашхабад, 1897 г.
- Басханов М. К. Русские военные востоковеды до 1917 года: библиографический словарь. М.: Вост. лит., 2005, С. 242—243. — .
- Басханов М. К. История изучения восточных языков в русской императорской армии. СПб.: Нестор-История, 2018. — (Русское военное востоковедение). — .
Примітки
- И. Ю. Крачковский, «А. Г. Туманский» [некролог], ‘Новый Восток‘, блокнот 1, Москва и Петроград, 1922, стр. 112.
- М. К. Басханов, «Русские военные востоковеды до 1917 года: библиографический словарь», Москва, 2005, стр. 242—243.
- Hudüd al-‘Ālam: ‘The Regions of the World’ A Persian Geography 372 A.H.—982 A.D., ed. and tr. V.Minorsky, London, 1937, р. XLIV.
- «Два последних Бабидских откровения (Лаух)», Записки Восточного отделения Императорского русского археологического общества (ЗВОИРАО) N6, 1891, стр. 314—321.
- «Последнее слово Бахауллы — книга завета ‘Китаб-и-Ахд‘», ЗВОИРАО N7, 1892, стр. 193—203.
- "К вопросу об авторах истории Бабидов, известной под именем ‘Тарих-и-Манукчи или Тарих-и-Джадид‘, ЗВОИРАО N8, 1893, стр. 33 — 45.
- «По поводу ‘Китаб — Коркут‘» (рассказ о ‘Китаб — Коркут‘) ЗВОИРАО 9, 1896, стр. 269—273.
- ‘Китаб-и-Агдас‘. «Священнейшая книга» современных Бабидов, текст, перевод, введение и содержание А. Г. Туманского, С.-Петербург, 1899 (Записки Императорской Академии Наук, 8-я Серия, Историко-филологическое отделение, том 3, номер 6)
- ‘The Tarikh-i-Jadid’ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] or ‘New History of Mirza 'Ali Muhammad The Bab, by Mirza Huseyn of Hamadan’, Translated from the Persian with introduction, illustrations, and appendices by Edward G. Browne, p.xxxv
- ‘ Худуд аль-алам‘: рукописи Туманского, введение и содержание В. В. Бартольда, Ленинград, 1930 (факсимиле. издание).
- Hudüd al-‘Ālam: ‘The Regions of the World,’ A Persian Geography 372 A.H.—982 A.D., ed. and tr. V.Minorsky, London, 1937
- «Военное искусство древних арабов», Ашхабад, 1897.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Tumanskij 23 chervnya 1861 1 grudnya 1920 ukrayinskij aristokrat z rodu Kanclera Getmanshini Tumanskogo Diplomat shodoznavec Tumanskij Oleksandr GrigorovichNarodivsya1861Pomer1920 Stambul Osmanska imperiyaDiyalnistoriyentalist vijskovosluzhbovecAlma materQ4248799 Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist 3 Literatura 4 PrimitkiZhittyepisred Osvitu otrimav u 1 j Varshavskij gimnaziyi ta Mihajlivskomu artilerijskomu uchilishi U 1880 1891 oficer Rosijskoyi imperatorskoyi gvardiyi Vijskovo shodoznavchu osvitu zdobuv na Oficerskih kursah shidnih mov pri Azijskomu departamenti 1888 1891 vivchav arabsku turecku i persku movi U 1891 1895 sluzhiv u Zakaspijskij oblasti U 1894 doslidzhuvav komunikaciyi Persiyi U 1900 1905 sluzhiv vice konsulom u Vani Turechchina vikonuyuchi obov yazki neglasnogo vijskovogo agenta Z 1905 perebuvav u rozporyadzhenni Namisnika na Kavkazi U 1908 i 1909 znovu perebuvav u Persiyi U 1911 priznachenij zaviduvachem pidgotovchoyi oficerskoyi shkoli shidnih mov Kavkazkogo vijskovogo komanduvannya u Tiflisi chitav lekciyi z arabskoyi movi Za slovami Ignatiya Krachkovskogo Tumanskij buv odnim iz ridkisnih shodoznavciv za poklikannyam a ne za profesiyeyu 1 Pishov u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi v berezni 1917 u zvanni general majora 2 Pokinuv Rosijsku imperiyu pislya Zhovtnevogo perevorotu v Moskovshini u 1917 Pomer v Konstantinopoli nini Stambul 1 grudnya 1920 3 Naukova diyalnistred Tumanskij ye odnim iz pershih vidkrivachiv dlya doslidnikiv i chitachiv Rosijskoyi imperiyi babizmu v Persiyi u seredini XIX stolittya i pershih poslidovnikiv bahayizmu na Blizkomu Shodi 4 5 6 7 Znajshov i pereklav rosijskoyu movoyu 1899 Kitab i Agdas Bahaulli Zaraz kniga Kitab i Agdas ye vidkritoyu v toj chas ce bulo epohalne vidkrittya 8 Pid chas svoyih doslidzhen babizmu Tumanskij viv perepisku z Edvardom Braunom 9 cherez barona Viktora Rozena Inshe jogo znachne vidkrittya vidnajdennya vtrachenoyi roboti Ulugbeka i pereklad z neyi starodavnogo rukopisu pid nazvoyu Ouluz i garbah chastina z yakogo Hudud al alam bula opublikovana v 1930 10 i v 1937 11 Privertaye uvagu i jogo kniga Vijskove mistectvo davnih arabiv 1897 12 Literaturared The Encyclopaedia Iranica Arhivovano 16 kvitnya 2019 u Wayback Machine TUMANSKIǏ Toumansky Aleksandr Grigor evich Arhivovano 8 grudnya 2010 u Wayback Machine I Yu Krachkovskij A G Tumanskij nekrolog Novyj Vostok bloknot 1 Moskva i Petrograd 1922 str 112 Hudud al alam rukopisi Tumanskogo vvedenie i soderzhanie V V Bartolda Leningrad 1930 faksimile izdanie Hudud al Alam The Regions of the World A Persian Geography 372 A H 982 A D ed and tr V Minorsky London 1937 N A Kuznecova K istorii izucheniya Babizma i Bahaizma v Rossii Iranskij sbornik 6 Moskva 1963 g str 90 91 Hudud al Alam The Regions of the World A Persian Geography 372 A H 982 A D 2nd ed pref V V Barthold ed C E Bosworth London 1970 Idem Raj Iran v period revolyucii XIX veka 1983 g str 199 231 Dzh Dorri Proceedings of a Seminar on Nabil i A zam i Zarandi Wienacht Switzerland 1996 pp 125 50 Trudy Seminarov o Nabil i Azam i Zarandi Wienacht Shvejcariya 1996 g str 125 150 Abu l hazi Bahador Han Rodoslovnaya Turkmen Genealogicheskoe drevo turkmenskogo naroda perevod A G Tumanskogo Ashhabad 1897 g Bashanov M K Russkie voennye vostokovedy do 1917 goda bibliograficheskij slovar M Vost lit 2005 S 242 243 ISBN 5 02 018435 7 Bashanov M K Istoriya izucheniya vostochnyh yazykov v russkoj imperatorskoj armii SPb Nestor Istoriya 2018 Russkoe voennoe vostokovedenie ISBN 978 5 4469 1403 6 Primitkired I Yu Krachkovskij A G Tumanskij nekrolog Novyj Vostok bloknot 1 Moskva i Petrograd 1922 str 112 M K Bashanov Russkie voennye vostokovedy do 1917 goda bibliograficheskij slovar Moskva 2005 ISBN 5 02 018435 7 str 242 243 Hudud al Alam The Regions of the World A Persian Geography 372 A H 982 A D ed and tr V Minorsky London 1937 r XLIV Dva poslednih Babidskih otkroveniya Lauh Zapiski Vostochnogo otdeleniya Imperatorskogo russkogo arheologicheskogo obshestva ZVOIRAO N6 1891 str 314 321 Poslednee slovo Bahaully kniga zaveta Kitab i Ahd ZVOIRAO N7 1892 str 193 203 K voprosu ob avtorah istorii Babidov izvestnoj pod imenem Tarih i Manukchi ili Tarih i Dzhadid ZVOIRAO N8 1893 str 33 45 Po povodu Kitab Korkut rasskaz o Kitab Korkut ZVOIRAO 9 1896 str 269 273 Kitab i Agdas Svyashennejshaya kniga sovremennyh Babidov tekst perevod vvedenie i soderzhanie A G Tumanskogo S Peterburg 1899 Zapiski Imperatorskoj Akademii Nauk 8 ya Seriya Istoriko filologicheskoe otdelenie tom 3 nomer 6 The Tarikh i Jadid Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine or New History of Mirza Ali Muhammad The Bab by Mirza Huseyn of Hamadan Translated from the Persian with introduction illustrations and appendices by Edward G Browne p xxxv Hudud al alam rukopisi Tumanskogo vvedenie i soderzhanie V V Bartolda Leningrad 1930 faksimile izdanie Hudud al Alam The Regions of the World A Persian Geography 372 A H 982 A D ed and tr V Minorsky London 1937 Voennoe iskusstvo drevnih arabov Ashhabad 1897 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tumanskij Oleksandr Grigorovich amp oldid 37565172